Структура плану виховної роботи
При складанні плану необхідно враховувати:
Крім календарно-тематичного плану, вихователь ГПД складає щоденний робочий план, який може мати таку структуру:
В основу цих складових покладено режим дня вихователя. Щоденний робочий план вихователя - це його особиста лабораторія, в якій він господар, готує його для себе, розумно визначаючи його зміст та обсяг.
Режим
групи продовженого дня
Успішна робота продовженого дня залежить не тільки від того, наскільки цілеспрямовано спланована робота, але й наскільки правильно організований у ній режим. Від раціонального, з точки зору педагогічної і гігієнічної побудови, режиму залежить підвищення успішності, збереження достатньої працездатності і попередження втомлюваності учнів. Дотримання упродовж тривалого часу правильного режиму сприяє зміцненню здоров'я, створює життєрадісний настрій і підвищує працездатність школярів. Неухильне дотримання режиму виховує в учнів такі цінні якості як дисциплінованість, акуратність, організованість.
Правильне чергування в режимі дня праці і відпочинку в свою чергу сприяє збереженню в дітей найвищої працездатності.
Режим дня в групі повинен відповідати психолого-педагогічним, гігієнічним і віковим особливостям учнів і сприяти перетворенню в єдиний гармонійний процес навчально-виховну роботу, відпочинок і трудову діяльність школярів.
При плануванні режиму роботи групи продовженого дня необхідно врахувати такі вимоги:
Орієнтуючись на рекомендовані режими і беручи до уваги місцеві умови
(черговість проведення годин дозвілля і прогулянок на території школи, час
роботи загальношкільних гуртків і секцій), вихователь розробляє режим конкретної групи продовженого дня, враховуючи пропозиції вчителів, побажання батьків.
Після уроків учням пропонується перебувати на свіжому повітрі 30-60 хв. Обід - 30 хв.
Прогулянки, ігри, суспільне корисна праця - 1,5-2 год. Полуденок - 10 хв. Самопідготовка -1-1,5 год.
Робота в гуртках, заняття за інтересами - 1-1,5 год.
Режим дня є законом життя і діяльності всього педагогічного та учнівського колективів школи. Психолого-педагогічне значення режиму полягає в тому, що він забезпечує чітку організацію життя і діяльності педагогів і учнів, виробляє в них (відповідний стереотип, сприяє піднесенню якості всієї навчально-виховної роботи.
Дбаючи про виконання режиму, слід пам'ятати, що зайва регламентація діяльності вихованців стримує їх ініціативу й самодіяльність. Діти повинні мати час побути на самоті або в невеликому колі друзів.
Режим дня учнів не може бути постійним, він динамічний, і як динамічне саме життя школи. Періодично, залежно від змін місцевих умов, удосконалення навчально-виховного процесу, педагоги переглядають раніше вироблений режим.
Правила внутрішнього розпорядку складають на основі загально-педагогічних вимов до організації і проведення навчально-виховної роботи, місцевих умов і можливостей.
Організація навчально-виховного процесу
Педагогічний досвід роботи переконує, що всі елемента щоденного плану можна сконцентрувати по таких етапах, які можна щоденно конкретизувати різними видами діяльності.
Організація групи продовженого дня
«спортивної години» (переодягання у спортивну форму, підбір інвентаря) чи до обіду (при 5-ти уроках).
Мета: Сприяти активному відпочинку дітей після розумової діяльності, розвивати м'язеву систему, покращити роботу серцево-судинної та дихальної системи, удосконалювати навики стрибання, метання в ціль і на дальність.
Виховувати кмітливість, спритність, чесність, дружбу, дисциплінованість.
Інвентар: М'ячі (великі і малі), обручі,
скакалки, кеглі, естафетні палички, прапорці, мішечки з піском.
Шикування. Ознайомлення зі змістом години здоров'я. Ходьба, різновиди ходьби. Повільний біг з переходом у ходьбу.
Рухові вправи на розвиток м'язів рук і ніг.
Естафет, рухливі ігри.
Шикування. Ігри низької рухливості. Дихальні вправи. Приведення організму в спокійний стан. Підведення підсумків. Організоване повернення в клас.
Година дозвілля
«Спортивна година»
Згідно з орієнтовним режимом дня, «спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків. Вона проводиться з метою відпочинку дітей після розумової діяльності, загартування і зміцнення організму, фізичного їх розвитку, закріплення навичок поведінки у колективі.
Особливістю цих занять є те, що вони проводяться у невимушеній обстановці, здебільшого у формі гри. Тривалість цих занять залежить від багатьох обставин: втоми, попереднього виду діяльності, активності учнів, погодних умов.
При ознаках перевтоми необхідно перейти до легких вправ чи ігор або припинити їх виконання на деякий час. Оскільки перебування дітей на свіжому повітрі - важливий фактор загартування, зміцнення здоров'я, підвищення працездатності дітей, тому незалежно від пори року ці заняття слід проводити на свіжому повітрі.
Лише в разі негоди (дощ, сильний мороз, завірюха) їх переносять у спортивний зал, актовий зал, коридори. При проведенні години дозвілля на відкритому повітрі широко використовуються м'ячі, скакалки, обручі, санчата, лижі, ключки.
«Спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків (для учнів, які навчаються в 1-у зміну). Час фізкультурних занять визначається режимом групи продовженого дня з урахуванням конкретних умов школи. У план кожного заняття, як
правило, включають від 3 до 5 основних видів фізичних вправ з ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння, а також рухливі ігри чи естафети.
Вправи мають бути нетривалими і чергуватися з короткочасним відпочинком.
Інтенсивні фізичні вправи і рухливі ігри слід чергувати із спокійними.
«Спортивна година» не дублює урок фізкультури, але має певну структуру. Заняття починається з організації групи і пояснення його змісту. Після шикування в шеренгу, колону чи коло й усвідомлення завдань заняття діти роблять невеличкий пробіг у повільному темпі (можна чергувати з ходьбою), виконують загально-розвиваючі вправи і переходять до основних вправлянь - бігу, стрибків, метань, рухових ігор тощо.
У режимі групи продовженого дня бажано організовувати змагання, фізкультурні свята, спортивні вечори.
«Спортивна година» може бути дуже різноманітною, але обов'язково доступною віковим
особливостям і можливостям школярів. До доступних можна віднести наступні види рухів:
- ходьба звичайна і з різними рухами рук, ніг і тулуба, звичайна і швидка ходьба по периметру
площадки і зі змінами напрямку руху, ходьба на носочках
і п'ятках;
а зимою на санках, лижах, елементі» гри в бадмінтон, розваги з волейбольними, баскетбольними м'ячами.
Зміст «спортивної години» узгоджується з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.
У «спортивній годині» як одній із форм організації фізичного розвитку можна виділити три умовні частини.
Перша частина - «Підготовча» (10-15 хв.) - починається зразу після приходу дітей на ігровий майданчик, її зміст: шикування, організаційні вказівки вихователя, ходьба, повільний біг 300-500 м по майданчику в колоні по одному; загальнорозвивальні вправи або під час ходьби, або в крузі, або в грі.
Ходьба і біг на початку «спортивної години» використовується як ефективний засіб, активізуючий і такий, що тренує діяльність серцево-судинної і дихальної системи, сприяє більш швидкому насиченню крові киснем, знімає застійні явища за рахунок покращання крово- і лімфообігу. Крім цього ходьба, біг, загальнорозвивальні вправи є засобом підготовки організму до наступних рухових дій дітей.
Другу частину «спортивної години» (20-40 хв.) можна назвати основною для активного відпочинку дітей. Вона складається, в свою чергу, із загальних для всіх дітей ГПД рухливих ігор, естафет, спортивних розваг дітей.
Проведення зі всім класом рухливих ігор і естафет, які несуть у собі великий емоційний заряд, сприяє більш швидкому і повному переключенню дітей на другий вид діяльності, а, відповідно, і більш повному відпочинку.
Активні рухи цієї частини сприяють розвитку швидкості, спритності, сили і витривалості, швидкісно-силових якостей; збагачують руховий досвід дітей та знання про рухливі ігри.
Самостійні ігри дітей і спортивні розваги в парах, невеликих групах повніше задовольняють індивідуальні нахили дітей до різних рухових дій, сприяють подальшому їх відпочинку.
Третя частина - заключна (5-7 хв.) направлена на організаційний кінець активного відпочинку учнів. У неї входять загальне шикування, спокійна ходьба по майданчику або декілька вправ на увагу з тим, щоб привести організм дітей у відносно спокійний стан, при якому можлива ефективна наступна навчальна діяльність (самопідготовка).
«Спортивна година» обов'язково передбачає організаційний прихід дітей на ігровий майданчик і вихід до школи.
Для вихователя обід - це важливий виховний захід. Педагог зобов'язаний закріпити в учнів навички самообслуговування, культури та гігієни поведінки в їдальні, бережливого ставлення до хліба і продуктів харчування, навчити шанувати працю поварів та обслуговуючого персоналу.Цей захід складається з трьох етапів.
Підготовча частина
Основна частина
При вживанні першої страви навчити дітей правильно тримати ложку, руки на столі, виїдати перші страви з тарілки, складати тарілки та дотримувати чистоту за столом, користуватися серветкою.
При вживанні другої страви блюда навчити дітей правильно користуватися виделкою, ножем, очистити сардельку, складати тарілки та дотримуватися гігієнічної поведінки за столом.
При вживанні третьої страви навчити користуватися десертною ложечкою.
Заключна частина
Участь у складанні меню для учнів обов'язково беруть медичні працівники школи, а за її якістю стежать санітарні служби.
Прогулянки дозволяють вихователю груп продовженого дня вирішувати цілий комплекс оздоровчо-гігієнічних і пізнавальних завдань. Під час прогулянок широко використовуються різноманітні ігри на місцевості та інші види фізичних вправ. Плануючи прогулянку, вихователь
заздалегідь повідомляє про це учнів, пропонує їм, що одягнути, як підготуватися.
Прогулянки є тематичними і цілеспрямованими. У проведенні всіх заходів під час прогулянки, походу необхідно давати школярам більше самостійності і творчої ініціативи, не нав'язувати учням те, що їм не подобається. Всі фізичні вправи треба проводити в ігровій формі.
Під час прогулянок діти займаються орієнтуванням на місцевості, вчаться визначати сторони світу за різними ознаками (за деревами, пеньками, сонцем тощо), можна розучувати різні; пісні.
Швидкість руху під час прогулянки, екскурсії повинна бути невеликою, щоб найслабшому учневі було неважко.
Готовність учнів до прогулянки вихователь попередньо перевіряє. У жаркі дні обов'язкові головні убори. У зимовий період можна організовувати погоди на лижах.
Після проведення прогулянки вихователь повинен поцікавитися, що найбільше сподобалося учням, куди б вони хотіли іти у наступний раз. Ці побажання необхідно враховувати при плануванні роботи групи. Це піднімає їх інтерес, робить прогулянки, екскурсії цікавими.
Прогулянка в ліс - це спільний відпочинок, взаємне збагачення знаннями про природу, адже ліс - скарбниця народних лікувальних засобів, ягід, грибів, а також . наукових ідей та відкриттів.
Увійшовши в ліс, поясніть дітям причину того, чому кожне дерево різниться конфігурацією: одне струнке, інше - викривлене, одне з зеленою шапкою і голим стовбуром, інше - пишне від основи до верхівки. Не пройдіть повз старий пеньок, суху покручену гілляку, вивернуте дерево. Придивіться до них. Чи не нагадує вам їх вигляд якусь тварину, птаха?
Зверніть увагу дітей на красу лісу, мальовничість лісової просіки, узлісся з пахучою високою травою і густим чагарником, на низько опущене гілля дерев або берег річки з лісовими хащами. Саме тут зароджується любов до природи, до рідного краю.
На пам'ять про прогулянку можна замалювати й сфотографувати лісовий пейзаж, а свої враження занотувати.
Дітям корисно буде дізнатися про тваринний і рослинний світ лісу, зелену аптеку.
Придивіться, які птахи живуть у лісі. Прислухайтеся до їх голосів. Спів пташок можна записати на магнітофон.
У лісі виробляється вміння спілкуватися з природою і жити в природному середовищі.
Під час прогулянки вам зустрінеться мурашник. Придивіться до цих трудяг. У них висока організація праці, немає лінивих і дармоїдів, кожна мурашка має свою справу. Ці маленькі санітари знищують личинок, дрібних комашок, які шкодять лісу. Отже, від них багато в чому залежить здоров'я і краса лісу. Тому мурашники не можна руйнувати. Можна відеокамерою зняти сюжет про життя мурашника, а потім простежити за роботою його окремих особин.
Зверніть увагу на зв'язок рослинного світу з тваринним, ґрунтом, географічним положенням і кліматичним поясом.
Мета: Поглиблювати вміння і навички учнів самостійно виконувати домашні завдання, сприяти
кращому засвоєнню навчального матеріалу; раціонально використовувати вій час; вчити дітей самостійно працювати з підручником, довідковою літературою; виховувати
акуратність. Старанність, взаємодопомогу, товаришування та дисциплінованість.
Основні вимоги до проведення самопідготовки
Самопідготовка — не урок і не додаткові навчальні заняття і в її основі лежить самостійна учбова праця кожного вихованця. У функції вихователя не входить навчання учнів. Вихователь, як вказано в Статуті школи, спостерігає за своєчасним
приготуванням домашніх завдань, надає учням допомогу у навчанні. Підготовка і виконання завдань - це особливий вид навчальної діяльності школярів.
Вона передбачає:
Під час самопідготовки вихователь покликаний:
Під час самопідготовки в ГПД вихователь повинен дотримуватися таких вимог:
Структурні етапи самопідготовки:
І. Перший етап
~ організаційний момент (1-3 хв.);
~ фронтальна і індивідуальна перевірка готовності учнів;
~ використання різних форм розвитку самостійності.
ІІ. Другий етап
~ самостійна робота учня.
III. Третій етап
~ контроль за виконанням домашніх завдань учнями.
ІV. Четвертий етап
~ контроль виконання домашніх завдань вчителем.
~ підведення підсумків: аналіз робіт.
Бали в зошити і в щоденник вихователь не ставить.
Вивчення учнів вихователем ГПД
Вихователь ГПД повинен знати про учня:
Робота з батьками
Спільна, узгоджена робота сім'ї, школи – запорука успішного виховного впливу на дитину.
Форми роботи з батьками:
Завершення роботи в ГПД