Сценарій свята "Ми- діти твої, Україно!"

Про матеріал

Матеріал для вчителів 2 класу. Патріотичні віршики та пісеньки до свята про Україну.

Перегляд файлу

Ми - діти твої, Україно!

Під звуки маршу заходять хлопці. Виконують кілька рухів і утворюють «коридор». Виходять хлопець і дівчина з хлібом на вишитому рушнику.

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде.

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік!

Гостей дорогих ми вітаємо щиро.

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді, щоб жилося в мирі.

Вчитель. Шановні батьки, дорогі гості! Ми раді зустрічі з вами на нашому святі « Ми - діти твої, Україно!» і запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на добре слово.

Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти…

Та з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То - прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Україна – рідний край!

Поле, річка, зелен гай.

Любо стежкою іти,

Тут живемо я і ти.

Україна – це безкраї лани пшениці,

Квітучі поля льону, вишневі сади.

Це гори Карпати і шахти Донбасу.

Це широкий Дніпро-Славутич,

Який несе свої води в Чорне море.

Прекрасний український край,

В садів рясному світі…

Йому ти рівних не шукай –

Найкращий він у світі.

Шумить пшениця золота

Від заходу до сходу,

Нові будівлі повсякчас

Для нашого народу.

Багата й щедра в нас земля –

Нема такої в світі.

Цвітуть сади, цвітуть поля,

Промінням оповиті.

Найкраща в світі, світла,найрідніша,

Уся в барвінках, наче у вінку.

Заквітчана, красива, наймиліша

І чути всюди пісеньку дзвінку.

Пісня «Це моя Україна»

Виходить хлопчик з прапорцем і дівчинка з тризубом.

Вчитель. Хто ти, хлопчику малий?

Хлопець.

Українець молодий!

Український я юнак,

Тризуб – це святий мій знак.

Я є сокіл бистрозор,

Жовто-синій мій прапор.

Нам поможе серед бурі –

Господь Бог і лицар Юрій.

Вчитель. Хто ти, дівчинко мала?

Дівчинка.

Українка молода!

Вчитель. А який твій знак рідненький?

Славний тризуб золотенький!

Жовті ниви, сині гори,

Жвто-сині в нас прапори!

Все нам будуть помагати

Господь Бог і Божа Мати!

Вчитель. Україна – золота, чарівна сторона. Земля рясно уквінчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народилися і живуть.

Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добре про те знаєм,

Що зовемось українці

Й українських предків маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду –

Всі належать до одного

Українського народу.

Бо родитись українцем –

Це велика честь і слава.

Рідний край свій полюбити –

Найважливіша з усіх справа.

Українці й українки

Всі кохають до загину

Славну землю батьків своїх

Свою рідну Україну.

Українка я маленька!

Українці батько й ненька.

На Вкраїні родилася

В свою маму удалася.

Все, що рідне – я кохаю

Всім, хто рідний – помагаю,

Своє ціную, свого вчуся

І чужого не цураюся.

Танець «Це край, де я родилась і живу»

Вчитель. Ми не завжди пам’ятаємо про те, яке багатство є у кожного з нас, не завжди помічаємо його, не завжди цінуємо. Але без нього не можемо жити. Це наша мова. Вона нам рідна,як мати і батько, як та земля, на якій ми зростаємо. Бо це мова, яку ми всі чуємо з малку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. І без неї немає нашого народу.

Неначе юна зоря світанкова,

Ти лісами, степами ідеш.

Українська, чарівна мово,

Ти у серці народу живеш.

Мелодійна моя, промениста

Як земля твій багатий словник.

Українська мово пречиста,

Ти ж у серці народу живеш.

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько, а лиш камінь має.

Як ту мову нам забути,

Котрою учила,

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила.

Не посмій забути

Маминої мови.

Нею квітне поле

І гудуть діброви.

Можеш призабути

Запах рути-м»яти,

Але рідну мову

Мусиш пам’ятати.

Можеш не впізнати

Голосу діброви

Та не смій зректися

Маминої мови.

Бо як відречешся,

Кине тебе пісня,

Будеш ти без неї

Наче вишня пізня.

Не цурайтесь мови, люди,

рідного джерельця.

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця.

Хай вона в піснях лунає

Кожен день і в свято.

Соловейком хай співає

В українській хаті.

Пісня «Наша мова»

Вчитель. Українська мова багата піснями, віршами, загадками, прислів’ями, а ще казками, які ми дуже любимо. І зараз пропонуємо вам подивитись українську народну казку «Коза-Дереза!»

Казка.

Ми – українці – велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна.

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх – УКРАЇНА!

Україно моя мила,

Ти моя рідненька.

Я тебе так щиро люблю,

Хоч я ще маленька.

Хоч про тебе, Україно,

Я ще мало знаю,

Та чомусь серденьком щирим

Я тебе кохаю.

Одна Батьківщина і двох не буває.

Місця, де родилися – завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знає в житті.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весну несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, мов струни течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка,

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами – мальви, в саду – материнка,

Оспівані щедро в піснях.

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї.

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє земля назавжди.

Пісня «Батьківщина»

Щоб цвіла Україна моя,

Ми даємо обіцянку нині:

Вчитись так, щоб набуті знання

Пригодились моїй Батьківщині.

Присягаєм: наш край рідний

Над усе любити,

Рідний народ шанувати

І для нього жити.

Присягаєм рідну мову

Завжди визнавати,

Українською говорити,

Читати й співати.

Як завтра день угледять люди,

Як зійде сонце золоте,

Так Україна жити буде,

Так наша доля процвіте!

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу, і в радості мить,

Любіть у годину негоди!

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Любіть у коханні, в труді і в бою,

Як пісню, що лине зорею,

Всім серцем любіть Україну свою, -

І вічні ми будемо з нею.

Вчитель. Наше свято підійшло до кінця. Мені дуже хотілося цим святом запалити у ваших серцях хоча б малесенький вогник гордості за те, що ви – українці. Будьте горді, чесні,розумні, любіть свій рідний край! Хай буде щасливою ваша дорога!