Народився майбутній вчений  27 вересня (10 жовтня) 1892 р. у с.Човниця Ківерцівського повіту  на Волині  в сім’ї землеміра.  Батько – Пилип Кравчук закінчив ПетровськоРозумовську академію в Москві, мати – Фредеріка була жінкою  освіченою, знала кілька чужоземних мов. Михайлик мав брата та двох сестер, ріс дуже рухливим, допитливим, веселим хлопчиком. Чарівна природа, легенди та пісні волинського краю формували гострий розум, будили його серце та душу. Початкову освіту Михайлик здобуває вдома.  

 

 

         У 1901 р. вся родина переїздить до Луцька, де в 1910 р. Михайло закінчує гімназію з золотою медаллю.

    

З   1910 по      1914 рр.     навчався     на математичному         відділенні         фізикоматематичного    факультету університету Святого Володимира в Києві (нині Київський національний університет імені Т. Шевченка), де став учнем Д. А. Граве.

 

 Успішно склавши магістерські іспити (1917 р.), М. Кравчук одержує звання приватдоцента. Відтоді вся наукова, педагогічна та громадська діяльність М.Кравчука пов’язана з Києвом. 

Він викладає математичні предмети у новостворених 1 та 2 українських гімназіях, Українському народному університеті, він - член Українського наукового товариства у

Києві, член фізико-математичного товариства при Київському університеті, співробітник створеної 1918 Української академії наук.

 

1918-1924.  Викладач математики в

                                                                                                                                 Електротехнічній             школі           та 

Архітектурному Інституті (Київ).

1919-1921. Учитель математики і директор школи в селі Саварка (тепер Богуславського району Київської області).

 

 

1920-1938. Викладач математики у Київському інституті народної освіти (КІНО) та Київському університеті, Київському політехнічному Інституті (КПІ), Київському ветеринарно-зоотехнічному та сільськогосподарському Інститутах.

 

                                    

 

1923-1934.         Співробітник       Української академії     наук (науково-дослідна         кафедра математики). Голова комісії статистики УАН.

 1924. Захист докторської дисертації «Про квадратичні форми та лінійні перетворення».

   

1924.                       Участь у роботі VIІ Міжнародного математичного конгресу в Торонто (Канада), доповідь М.П. Кравчука прочитав на конгресі академік  M.M. Крилов.

1925.                       Присвоєно вчене звання професора

1925.         Член Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ, Львів).

 

                                                                   

1926.         Член Німецького математичного товариства.

1927.         Член Французького математичного товариства.

1927.               Член Математичного товариства Палермо (Італія).

1928.               Участь з кількома доповідями у роботі VIII Міжнародного математичного конгресу в Болоньї (Італія).

1928.         Доповідь на засіданні Французького математичного товариства.

1929.         Обраний     дійсним      членом

Української академії наук.

1934.         Участь у роботі II Всесоюзного математичного з'їзду (Ленінград).

1934-1938. Завідуючий відділом математичної статистики Інституту математики ВУАН.

1935.         Організатор         першої        в        Україні математичної олімпіади  школярів (Київ).

           

 

1937 року в газеті "Комуніст" з'явилася стаття-донос “Академік Кравчук рекламує ворогів”.

Деякі з них підписує і його колишній вчитель Д. Граве. 

М. Кравчуку влаштовують ганебні псевдосудилища і у стінах Інституту математики, Політехнічного інституту,

університету. До трибун зі словами осуду рвуться його вчорашні колеги, учні, аспіранти і студенти. М. Кравчука звинувачують у націоналізмі, шпигунстві, антирадянщині.

 

21.02.1938. Арешт.

23.02.1938. Позбавлений звання дійсного члена АН УРСР.

23.09.1938.         Засуджений          на      20      років тюремного ув'язнення та на 5 років заслання.

 

 

Незважаючи на хворе серце і повністю підірване у в'язниці здоров'я, М. Кравчука визнали придатним до фізичної роботи в умовах Далекої Півночі. Його дорога пролягла до Магадана, а звідти ще далі на північ - на колимські золоті копальні. На Колимі М. Кравчука мучила цинга, через хворе серце напухали ноги. І при цьому він займався наукою!

 

9 березня 1942 року М. Кравчук залишився на віки вічні у колимській мерзлоті. 

 

“Замовчи, не жартуй...

Чуєш, сурми гудуть,

 Чуєш, марш похоронний лунає...”

 

Та не було ні маршу похоронного, ні промов, ні почестей, яких він і за життя не мав... 

           

15.09.1956. Реабілітація.

20.03.1992. Загальними зборами АН України поновлений у складі дійсних членів Академії наук України.

 

 

Внесок у науку

 

М. Кравчук – автор понад 180 наукових праць.

Він працював у галузях вищої алгебри та математичного аналізу, теорії ймовірностей і математичної статистики. Уже давно існують на сторінках наукових досліджень і многочлени Кравчука, і моменти, і формули, і осцилятори, і матриці, і поліноми… 

Методи Михайла Кравчука застосовувалися в США, Японії та інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки, зокрема при програмуванні багатьох складних явищ і процесів. 

Крім того, він організатор першої в Україні (і однієї з перших у колишньому СРСР) математичної олімпіади школярів (1935).

Наукові праці М. Кравчука використовували американські автори першого у світі комп’ютера. Відомо, що Джон Вінсент Атанасов при створенні першого комп'ютера користався з наукового доробку Кравчука.

У США, в музеї американської історії, зберігається лист американця Джона Атанасова, винахідника першого електронного комп'ютера,  українському ученому:

 «Дорогий професоре Кравчук! Я знайшов Вашу серію публікацій, дуже корисну для моєї роботи. Я хотів     би      отримати копії будь-яких    Ваших

публікацій...» 

 

 

                                                                        р.     на     комп'ютер                 

Атанасова-Беррі в Державному університеті

 

 

 

 

 

 

Архип Михайлович Люлька (1908—1984рр.)

 

Двигун АЛ-21 Ф3 конструкції А. М. Люльки

  

В період 1965-1985 рр. розроблений під керівництвом генерального конструктора академіка

А.М. Люльки турбореактивний двигун третього покоління.

Двигун АЛ-31Ф, АЛ-21Ф-3 встановлені на літаках фронтової авіації. 

 

         

 

 

 

  

Двигуни  встановлюються і на винищувачі   Су-27, палубні винищувачі Су-33, багатоцільові винищувачі     Су-35,         Су-30МК,   фронтові бомбордирувальники Су-34.

 

 

Цей двигун і сьогодні залишається одним із найкращих у світі для літаків фронтової авіації.    

 

 

 

 

 

Сергій Корольов (1907-1966рр.)

 

Вчений, конструктор, він створював ракетно-космічну техніку, основоположник космонавтики.

 

Найважливішим конструкторським досягненням С. Корольова була перша у світі міжконтинентальна ракета Р-7, перший вдалий запуск якої відбувся 27 серпня 1957 року. Р-7 стала основою для створення цілої родини ракет-носіїв,       що фундаментальних досягнень у галузі безпілотної        та космонавтики.

 

 

Модель одного з літаків конструкції Корольова 4 жовтня 1957 запущено першого в        історії штучного супутника Землі

                           12 квітня 1961 р.

1964 р. Екіпаж Восход-1 з Корольовим С.П.

Останні  настанови головного конструктора  перед стартом «Востока-1»

  

Володимир Челомей ( 1914 – 1984рр)

В. Челомей – конструктор ракетно-космічної техніки — супутників «Протон», «Польот», «Космос-1267», орбітальних станцій «Салют-3» і «Салют-5», фахівець у галузі динаміки стійкості складних коливальних систем. Викладач теорії авіаційних двигунів у Київському авіаційному інституті.

На його рахунку:

-      відправка у Всесвіт апаратів серії «Зонд», «Луна»,

«Венера», «Марс», «Вега»;

-      орбітальних станцій «Мир», «Салют»;

-      штучні супутники Землі серій «Політ» і «Космос»;

-      орбітальні станції «Салют-3» і «Салют-5».

Конструктор супутника «Протон» - ракетоносія важкого класу, призначеного для виведення автоматичних космічних апаратів на орбіту Землі. Стартова маса його без вантажу - 700 т; а маса корисного вантажу, що виводиться на орбіту висотою 200 км – більше 20 т. Починаючи з 1965 року було здійснено понад 200 запусків носіїв типу

«Протон».

 

У   його конструкторському       бюро розроблено й виготовлено крилаті ракети 10ХН.        Крила         ракети         в        контейнері знаходилися         у         згорнутому          стані і розкривалися після старту.

 

 

 

 

 

Вшанування пам’яті

 

Довгий          час    ім’я   М.     Кравчука замовчувалось, адже воно було занесено до списку «ворогів     народу».           Лише          перед           75-річчям від дня його народження почали з’являтися про нього публікації. 

1987 р. в с. Човниця – на батьківщині вченого (в школі) відбулося відкриття погруддя та кімнати-музею академіка М.Кравчука.

 

 

 

В 1992 році невдовзі після проголошення незалежності України відзначалося 100-річчя від дня народження М. П. Кравчука. 

 

 

 

 

З 2002 року щорічно проводяться Міжнародні    наукові           конференції, присвячені пам’яті талановитого вченого. На них приїздять вчені з усіх областей України, з багатьох міст Білорусії, Литви, Росії, Австралії, США, Німеччини, Польщі, Китаю, Японії та ін. країн.

 

 

 

 

 

2002 року ім'я М. Кравчука внесено ЮНЕСКО до переліку найвидатніших людей світу. 

В   2003 році   на      території    Політехнічного інституту в Києві, вперше в Україні, відкрито пам'ятник всесвітньо   відомому              математикові Михайлові Кравчуку «Моя любов – Україна і математика» – викарбовано на постаменті пам’ятника.

 

 

 

        

Вшанування пам’яті

 

 

 

Луцька гімназія № 21 носить ім'я математика й розташована на вулиці академіка Кравчука. 

 

 

 

 

 

 

У 2012 році під час урочистостей, присвячених 110-річчю від дня народження, у ній було відкрито кімнату-музей видатного вченого. 

 

 

 

 

Видано 3 об’ємні книги наукових праць вченого:

•      «Вибрані математичні праці» (800 стор., 2002); 

•      «Науково-популярні праці (2003), 

•      «Розвиток     математичних      ідей   Михайла

Кравчука» (824 стор., 2004). 

Крім цього написано сотні статей наукового та науково-популярного характеру   про М. Кравчука.

 

 

 

 

                                                                        

 

 

20 вересня 2012 р. Національний банк України увів в обіг пам'ятну монету         номіналом 2        гривні, присвячену М. П. Кравчуку.

 

 

 

 

 

Використані джерела

 

1.     Кравчук Михайло Пилипович – Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D1%83 %D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0

%9F%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

2.     Сайт вчителя математики Дем’янюк Ганни       https://gannamath.blogspot.com/2020/07/2020.html

3.     Люлька Архип Михайлович – Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%

B0_%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B8%D0%BF_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D

0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

4.     Корольов Сергій Павлович – Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%

BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%

D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0% B2%D0%B8%D1%87

5.     Челомей Володимир Миколайович – Вікіпедія  https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%

BC%D0%B5%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%

D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%

BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87