Микола Вороний "Блакитна Панна "

Рік написання: 1912.

Літературний рід: лірика

Жанр: ліричний вірш

Вид лірики: пейзажна

Віршовий розмір: нерівностопний хорей

Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом

Римування: перехресне

Тема: очікування приходу довгожданої весни та опис всієї краси природу у цю пору року

Ідея: уособлення весни та краси природи в образі Блакитної Панни

 Художній напрям: модернізм

Стиль: символізм

Художні засоби:

епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою

метафори: сміючись на пелюстках, на квітках

порівняння: а вона, як мрія сна чарівна

гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках

анафора: має крилами Весна запашна

окличні речення: ось вона – Блакитна Панна! ЇЇ виспівує: "Осанна!"

інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках

У поезії, попри символічні образи, звучить неоромантичне звеличення краси природи.

Примітки: Микола Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню. Новаторство письменника стосовно цього твору виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша.

«Я писав не так од образу, як од звуку», — зазначав він. Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів — понад усе.

Образ Блакитної Панни не подібний до традиційного образу української дівчини; у вірші специфічна лексика, не характерний для української літератури початку XX ст. оптимізм.

Поезія перегукується з віршем П. Тичини «Арфами, арфами...».

Микола Вороний "Блакитна панна"

Має крилами Весна

Запашна,

Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках і блаватах...

Сяє усміхом примар

З-поза хмар,

Попелястих, пелехатих.

Ось вона вже крізь блакить

Майорить,

Довгождана, нездоланна...

Ось вона — Блакитна Панна!..

Гори, гай, луги, поля —

Вся земля

Їй виспівує: "Осанна!"

А вона, як мрія сну

Чарівна,

Сяє вродою святою,

Неземною чистотою,

Сміючись на пелюстках,

На квітках

Променистою росою.

І уже в душі моїй

В сяйві мрій

В’ються хмелем арабески,

Миготять камеї, фрески,

Гомонять-бринять пісні

Голосні

І сплітаються в гротески.