Микола Вороний. "Інфанта". Робоча картка для учня.

Урок української літератури у 10 класі. Робоча картка уроку.

Назва. Але є національна специфіка божевілля. Що кому допекло. Мені допекло приниження, ця одвічна дискримінація нації (Ліна Костенко)

Тема. Жіночий образ як сюжетний  центр символістського твору «Інфанта» Миколи Вороного. Мотив самотності людини. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень

«Назвати предмет - отже, на три чверті зруйнувати насолоду від вірша - насолоду, яка міститься в самому процесі поступового і неквапливого розгадування; підказати за допомогою натяку - ось мета, ось ідеал. Досконале володіння цією таємницею якраз і створює символ...» Стефан Малларме

   Протягом уроку ми:

• аналізуємо основні мотиви у віршах М. Вороного із розумінням природи символу в поезіях,
• характеризуємо  специфіку символістської дійсності;
• висловлюємо  власну думку про природу й мистецтво;
• пояснюємо смислову і настроєву значущість зорових, кольорових, тактильних образів^[1],
• аналізуємо статті із потрібною інформацією^[2];
• творчо використовуємо  довідкові матеріали, е-словники для поглиблення знань про символізм у літературі й мистецтві;
• розвиваємо естетичний смак (вірю, що уподобаєте символізм) через спробу об’єднати людей роздумами над вічними проблемами життя.

  Інтеграція: «Портрет Миколи Вороного» М.Жука. «Рай», «Соната» М.Чюрльоніса.

Завдання 1. Самоперевірка знань про символізм у літературно-мистецькому контексті.               

                                                                                                                                              (3 б)

З’єднайте пари.

  Завдання 2. Ознайомтеся із фрагментом статті Слоньовської О. В. і за допомогою маркування тексту визначте особливості стильової приналежності письменника.         (2 б)

   «Миколу Вороного (1871-1938) називають речником українського символізму. Саме він проголосив гасла «чистого мистецтва». На сторінках «Літературно-наукового вісника» М. Вороний у своїй «Відозві» кинув українським письменникам клич «змістом і формою. наблизитись до нових течій і напрямів сучасних літератур». Сергій Єфремов назвав «Відозву» «маніфестом українського модернізму». Літературознавець Олександр Білецький наголошував на спорідненості лірики М. Вороного і С. Малларме, вказував на близькість художніх світів М. Вороного та П. Верлена, у яких домінували музичність, ритмічність, психологізм, роздвоєність.

«Відозва» викликала активне обговорення. І. Франко прокоментував позицію М. Вороного як «ідеаліста непоправного». Між ними зав'язалася плідна дискусія, про яку ми вже вели мову під час вивчення творчості І. Франка. Взявши епіграфом слова Ш. Бодлера «Предметом поезії є тільки вона сама, а не дійсність», М. Вороний намагався пояснити, якими мають бути поезія та завдання митця, адже поезія не терпить усталених рамок і живе за іншими законами - законами краси. Український символізм якраз відповідав цій специфіці. Найближчий до символізму М. Вороний у вірші «Інфанта».

 Інфанта - титул неповнолітньої королівни, дочки короля Іспанії і Португалії.

У цьому образі-символі поезії М. Вороного постає дівчина-весна, дівчина-краса, символічний образ дівчини - першої-любові - ідеальний, але узагальнений образ жіночої вроди. Ліричний герой М. Вороного інтуїтивно відчуває, що революційні події і кохання несумісні, як несумісне насильство й щастя, жорстокість і диво:

«Освячений, в солодкій муці я / Був по той бік добра і зла. / А наді мною Революція / В червоній заграві пливла».

Вороний став новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша. Так, музичність поезії «Блакитна Панна» досягається багатством внутрішніх рим, алітерацій, асонансів: [і], [а], [о], [н], [с]. Зорові образи поєднуються зі слуховими, створюючи ефект танцю: «В сяйві мрій / В'ються хмелем арабески, / Миготять камеї, фрески, / Гомонять-бринять пісні / Голосні / І сплітаються в гротески». Лірик поєднує різні види мистецтва, а вживши метафору «миготять», створює ефект калейдоскопічності: арабески (види орнаменту з геометричних фігур, стилізованого листя, квітів, що поширилися в Європі під впливом арабського мистецтва); камеї (прикраси з каменю, що мають рельєфне різьблення); фрески (картини, які створені водяними фарбами по свіжій вогкій штукатурці). Таким чином проявився характерний для символістів синтез мистецтв.

Форма для поетів-символістів також мала важливе значення, оскільки впливала на зорове сприйняття твору та його ритм. Розміщення рядків у строфах «Блакитної Панни» специфічне: це своєрідні сходинки, з яких скрапує талий сніг під дією сонячного проміння.

Дослідники стверджують, що музичність поезій Миколи Вороного стала першоосновою музики, яка залунала в «Сонячних кларнетах» молодого Павла Тичини: «Йде весна / Запашна, / Квітами-перлами / Закосичена».

  Завдання 3. Розгляньте ілюстрації до уроку із зображеннями  інфанти Маргарити-Терези з вінценосного роду Габсбургів, що належать пензлю іспанського художника Дієто Веласкеса  і французького  художника Герард Дю Шато. Ознайомтеся із поезією «Інфанта» Миколи Вороного.

Різьблю свій сон… От ніби вчора ми
Зійшлись,— і стріча та жива.
На землю тканками прозорими
Лягли осінні дерева.

Акордами проміннострунними
День хвилював і тихо гас.
Над килимами вогнелунними
Венера кинула алмаз.

У завивалі мрійнотканому
Дрімала синя далечинь,—
І от на обрії туманному
Замиготіла ваша тінь.

Дзвінкою чорною сильветою
Вона упала на емаль,
А поза нею вуалетою
Стелився попелястий жаль.

Ви йшли, як сон, як міф укоханий,
Що виринає з тьми століть.
Вітали вас — мій дух сполоханий,
Рум’яне сяйво і блакить.

Бриніли в серці домінантою
Чуття побожної хвали,
Коли величною інфантою
Ви поуз мене перейшли.

Ви усміхнулись яснозоряно
Холодним полиском очей,—
І я схилився упокорено,
Діткнутий лезом двох мечей.

Освячений, в солодкій муці я
Був по той бік добра і зла…
А наді мною Революція

В червоній заграві пливла.

Завдання 4. «У пошуках символів». Обґрунтуйте символістські образи.                       (2 б)

Різьблю свій сон ______________________________________________________________

величною інфантою___________________________________________________________
Рум’яне сяйво і блакить________________________________

В червоній заграві пливла______________________________

Ви йшли, як сон, як міф укоханий_______________________

Вид лірики __________________________________________

Завдання 5. Об’єднаймося у пари                                   (2 б)

 Висловте свою позицію на Gretchenfrage: “Чи здатна  революція вплинути на  світосприйняття людини?”

____________________________________

____________________________________

____________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

____________________________________

 Домашнє завдання. Для усіх: здійснити

                       версифікацію поезії “Інфанта”.

                       На вибір: представте власну інференцію (умовивід)

                       до підручника історії 2050 року  “Революція Гідності  як величезний

                       соціальний катаклізм знищення чи створення?”

Використані джерела:

1. Стаття
2. Феномен «революція» - у дискурсах мислителів, політиків, науковців / Монографія
3. Завдання Pisa

^[1] Предметні компетентності

^[2] Ключові компетентності