МИСТЕЦЬКІ ЖАНРИ .ПРИРОДА В МИСТЕЦТВІ. МУЗИЧНІ ТА ЖИВОПИСНІ ПЕЙЗАЖІ. УВЕРТЮРА, СЮЇТА. РІЗНОБАРВ’Я ПРИРОДИ.

Про матеріал

Другий урок з теми "МИСТЕЦЬКІ ЖАНРИ .ПРИРОДА В МИСТЕЦТВІ" поглибить знання учнів про жанри симфонічної музики, допоможе закріпити знання про програмну музику, сформує уявлення про увертюру та сюїту, ознайомить з творчою постаттю композитора Ф.Мендельсона. Учні зможуть після уроку розрізняти елементи музичної мови, порівнювати тембральні та колористичні відтінки у зображенні музичних та живописних пейзажів

Перегляд файлу

КОНСПЕКТ УРОКУ В 6 КЛАСІ ЗА ПРОГРАМОЮ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ “МИСТЕЦТВО” (Л.Масол)

ТЕМА. МИСТЕЦЬКІ ЖАНРИ .ПРИРОДА В МИСТЕЦТВІ.

МУЗИЧНІ ТА ЖИВОПИСНІ ПЕЙЗАЖІ. УВЕРТЮРА, СЮЇТА. РІЗНОБАРВ’Я ПРИРОДИ.

Мета: поглиблювати знання учнів про жанри симфонічної музики, закріпити знання про програмну музику, формувати уявлення про увертюру та сюїту, знайомити з творчою постаттю композитора Ф.Мендельсона, вчити розрізняти елементи музичної мови, порівнювати тембральні та колористичні відтінки у зображенні музичних та живописних пейзажів; вдосконалювати вокально –хорові навички, розвивати образне мислення та творчі здібності учнів шляхом імпровізування ; виховувати любов до природи, інтерес до музичної спадщини Ф.Мендельсона, формувати потребу сприймати та виконувати високохудожні музичні твори.

Обладнання:репродукціїї картин із зображенням пейзажу (з наявних),роботи вчителя та учнів, виконані в різних техніках, роздатковий матеріал для учнів (запис пісні ,фрагмент з п’єси В.Шекспіра “Сон в літньої ночі”;таблиця ”Емоційні характеристики засобів музичної виразності”), портрет композитора Ф.Мендельсона, драматурга В.Шекспіра, “Словник музичних термінів”,

Музичний матеріал: Ф.Мендельсон,

увертюра до драми В.Шекспіра “ Сон літньої ночі”,

“Весільний марш” із сюїти “Сон літньої ночі”;

“Україна –дивосвіт”, муз. і сл. О. Суботіної,

“Веснянка”, муз.А.Філіпенка.

Тип уроку: поглиблення теми.

Компонент – музичне мистецтво.

ХІД УРОКУ:

Вхід під музику “Весільного маршу” Мендельсона.

Музичне вітання – імпровізація на мотив “Веснянки” А.Філіпенка

Сонце піднімаєься,

Ранок зачинається,

Школа нас вітає,

Дзвоник вже лунає

Актуалізація

І група дітей. Відтворює опорний конспект з попереднього уроку на дошці для подальшого опрацювання.

ІІ група заповнює табличку на дошці:

Програмна музика	Непрограмна музика

А.Вівальді, “Пори року”, Л.ван Бетховен, Соната №14, О.Скрябін, “Прометей,

С.Рахманінов,”Прелюд до- дієз мінор”, Р.Шуман, “Веселий селянин”, М.Лисенко “П’єса”

Що є джерелом програмного твору?

Мотивація.

Ви зайшли в клас під добре знайому музику, адже дехто навіть наспівував мотив.

А де ви її чули? За яких обставин виконується твір? Як ви думаєте, це твір сучасний чи написаний давно? Він звучить лише у нашій країні чи у інших країнах теж? (Прогнози)

(АНЕКДОТ ІЗ “ЖИТТЯ КЛАСИКІВ”)

Англієць Мортімер Гель вкрав у музеї старовинний годинник, який виконував “Весільний марш” Ф.Мендельсона. Злодій приніс його у крамницю антиквара і сказав, що ця річ належала його бабусі, яка купила годинник ще у 1730 році. Але антиквар любив музику й знав, що Мендельсон народився лише у 1809 році, тому зразу ж викликав поліцію. Злодія було викрито, а знання про твір і його автора врятували антиквара від неприємностей. “Весільний марш” написав композитор Ф.Мендельсон. Він дуже полюбляв у вільний час читати твори англійського драматурга В.Шекспіра , особливо ” Сон літньої ночі”.

Прочитавши цю п’єсу вперше, Мендельсон був вражений описом картин природи й вирішив написати музику, яка б відтворила пейзаж – образ зачарованого лісу.

Як відомо, п’єса – це театральний твір. Знайдемо в “Словнику музичних термінів “ значення слова “увертюра”.

(Увертюра – одночастинний оркестровий твір, що зазвичай є вступом до театральних творів).

Отже, увертюрою відкривається опера чи балет і вона емоційно налаштовує слухачів на сприймання майбутнього дійства, в ній звучать основні теми, мелодії опери або балету.

Проте Ф.Мендельсон написав музику на літературний сюжет і його твір є самостійним. Для свого твору Мендельсон обрав жанр “увертюри”, озвучивши нею деякі частини драми.

Запитання перед сприйманням музики:

Послухаємо фрагмент твору й розглянемо запропоновані живописні пейзажі.

Порівняємо засоби зображення природи в музиці та живопису.За допомогою яких засобів музичної мови композитору вдалося “намалювати” образ зачарованого лісу?

Запитання після слухання твору:

Чому саме такі тембральні забарвлення обрав композитор?Які інструменти використали б ви для створення лісового пейзажу?

Яке відношення до теми нашого уроку має “Весільний марш”, під музику якого ви входили до класу?

Як вже було зазнчено, “Весільний марш” написав Ф.Мендельсон, проте він не звучить в увертюрі “Сон літньої ночі”, а є частиною сюїти “Сон літньої ночі”. Як так може бути ?

( Діти висловлюють думки з цього приводу ).

Через кілька років після створення увертюри Ф.Мендельсон знову звертається до улюбленого твору В.Шекспіра і пише музику до всієї драми. Епізоди, які звучали у виставі, він об’єднує в єдиний твір – сюїту.
(Знайти значення в “Словнику..”)

Сюїта – музичний твір, що складається з кількох самостійних п’єс, об’єднаний єдиним задумом).

Отже, хоча “Весільний марш” - частина сюїти, проте він став самостійним твором, відомим у всьому світі, який звучить на весільних церемоніях.

Рефлексія:

Чим відрізняються увертюра та сюїта та що у них спільного.

Домашнє завдання:

Подумати над запитанням:

Якби цей твір не був відомий як Весільний марш, то яку іншу назву можна було б йому дати, з яким явищем в природі можна було б пов’язати? Підібрати ілюстративний матеріал, який можна було б озвучити “Весільним маршем” (крім фото весільних церемоній)

Хоровий спів.

Музичні експерименти як розспівка:

1.Придумати мелодю до заданого початку. Обдумати, як цю мелодію можна ореструвати.

2.”Почути” її внутрішінім слухом та “зафарбувати” у колір, який асоціюватиметься із звучанням.

Повторення пісні “Веснянка”,обговореня виконавського плану.

Виконання з пластичною імпровізацією.

Ознайомлення з піснею “Україна –дивосвіт” відбудеться на компоненті “Образотворче мистецтво” спершу як ілюстрація до репрдукцій, потім під час самостійної художньо –творчої діяльності.