Урок
На тему: «Мій дідусь був черешнею» А. Нанетті - філософія життя та смерті очима дитини…
Мета: ознайомити учнів із життям, творчістю італійської письменниці Анжели Нанетті; розкрити своєрідність повістей про стосунки батьків і дітей, їхнє сприйняття проблеми життя і смерті; удосконалювати вміння аналізувати художній текст; аргументовано висловлювати власну думку щодо проблем, що порушуються у творах; сприяти вихованню шанобливого ставлення до родини та сімейних цінностей.
Обладнання: текст твору «Мій дідусь був черешнею» А.Нанетті; схеми
Тип уроку: урок позакласного читання
Випереджувальне домашнє завдання. Створити родинне дерево
Епіграф:
«Доки тебе хтось любить, померти неможливо»
Анджела Нанетті «Мій дідусь був черешнею»
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя
Скажіть, чи часто ви замислюєтесь над тим, що для вас є найціннішим? Чи траплялось вам поїхати з дому на кілька днів, тижнів? І чи відчували ви тоді неймовірне бажання повернутись додому? Сьогодні будемо говорити про місце, де нас завжди підтримають; про людей, які віддадуть своє життя заради нас – це рідна домівка та родина. Є дуже мудрі слова, які говорять про те, що ми починаємо щось цінувати тільки тоді, коли втрачаємо….Наша мета на уроці зробити перші кроки, щоб навчитись цінувати рідних, не втрачаючи їх… В цьому нам допоможуть не дорослі , як не дивно, а діти , саме так, діти – головний герой «Мій дідусь був черешнею» А.Нанетті.
IІ. Оголошення теми та мети уроку
III. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.Бесіда.
2. Знайомство з автором
Несправедливо було б аналізувати твір, не знаючи нічого про автора. Тож давайте знайомитись. Анжела Нанетті – італійська письменниця. Народилась 8 листопада 1942 року.
Закінчивши школу, Анжела Нанетті вступила до університету, де вивчала середньовічну історію. Потім працювала учителем старших класів і активно займалась дослідженнями, а також брала участь в різноманітних експериментальних програмах. В середині 80-х років співпрацювала з Інститутом італійської енциклопедії під час створення антології для підлітків «Лист у пляшці». Тільки в 1995 році вона перестала викладати і змогла, нарешті, повністю себе присвятити улюбленій справі…
Анжела Нанетті почала писати у 1984 році. Перша книга – роман «Роздуми Адальберта» про те, як відчуває себе одинадцятирічний підліток на порозі дорослішання, - відразу приносить їй успіх та знаменитість. Останній твір письменниця презентувала в 2006 році : це книга «Горгіус». Їй було присуджено багато літературних нагород як італійських ,так і міжнародних. Майже кожна книга авторки премійована. У 2003 році А.Нанетті отримала найбільшу відзнаку – національну премію Андерсена в номінації «найкращий письменник Італії». Окрім того А.Нанетті є почесним членом італійської Спілки письменників і художників.
ЇЇ книги перекладені 22 мовами, їх читають в усьому світі. Українською мовою, на жаль, перекладено тільки один твір. Підкажіть, як він називається?(«Мій дідусь був черешнею»). Саме за цю книгу авторка отримала престижну премію Андерсена.
У письменниці є книги і для найменших читачів і серйозні романи.
На вашу думку, прочитаний твір для якої категорії читачів? Для дорослих чи дітей? Обґрунтуйте свою думку.
3. Аналітична робота над художнім твором.
- Що вас найбільше здивувало у творі?
- Як ви поясните таку характеристику творів А.Нанетті : «Діти мріють, мами хвилюються і все розуміють, а дідусі лазять по деревах і приносять щастя…»?
- Пригадаємо, хто у творі мріє? (хлопчик Тоніно)
- Скільки йому років?(4, потім 7)
- Від чийого імені ведеться розповідь?(Тоніно)
- Що ми дізнаємось про родину хлопчика з його уст?
Вправа «Родинне дерево Тоніно»
Давайте спробуємо відтворити родинне дерево головного героя і охарактеризуємо членів родини хлопчика
1 схема
4.Порівняльна характеристика героїв – дідусь і бабуся міські (Луїджі та Антоньєтта та Оттавіано й Теодолінда.
Міські |
Сільські |
1.Улюбленцем був Флоппі. Вони возилися з ним немов з дитиною, тому всі вважали що він напівпес, до людей його не зараховують тільки тому. Що він не вмів говорити. На одній із фотографій Флоппі їв морозиво за одним столом з усіма. Дідусь Оттавіано казав що він був несповна розуму. |
1.Альфонсина здавалася напрочуд розумною гускою, гуси й кури – це було захоплення Бабці Теодолінди. Вона катала верхи на собі Тоніно, коли він був меншим, а також грала з ним краще за будь – якого песика, знала кожний куточок в будинку й на подвір’ї, коли дідусь Оттавіано брав її з собою в гості – вона вела себе чемно й тихенько сиділа в корзинці, на відміну від Флоппі. |
2. Цілий день гуляли з Флоппі. |
2. Доглядали за городом та курником.
3. Тоніно обожнював проводити час в селі, дідусь навчив його лазити по черешні а також постійно з ним жартував і вони разом весело розважалися. 4. Коли знаходився у компанії міських дідуся та бабусі постійно жартував та намагався їх розвеселити, він розумів що він їм не подобається, але не зважав на це. 5.Сільска бабуся пахла милом, який сама варила вдома. |
Ми дійшли ще одного важливого питання. Діти дуже люблять тварин. Ми домалювали у схеми родинного дерева собачку та гуску.
- Хто вам більше подобається і чому? Яку роль відіграють ці тварини у повісті?
-Як хлопчик ставиться до Флоппі і до Альфонсини? Наведіть приклади з тексту.
2 схема - Порівняйте другу схему з першою. Зробіть висновки.
Проблемне питання
Чому дідусь є на цій схемі стовбуром? Що це дерево символізує? Як це стосується назви твору?
Чи можна черешню вважати членом родини ?
5.Проблематика твору
1. Чого навчив дідусь Оттавіано свого онука? Як дідусь пояснив маленькому хлопчикові питання життя і смерті?
2. Чому на вашу думку дідусь знищив альбом з фотографіями?
(Не хотів сумувати за бабцею, не міг забути про той час коли бабця була поряд, він не розумів що коїть, йому здалося що після смерті бабці у нього більше немає родини)
3. Події 13-го березня, які відбувалися на подвір’ї дідуся вплинули на … ( порятунок черешні Фелічії, примирення всієї родини, мужність та хоробрість Тоніно, пам'ять про його дідуся)
4. Завдяки життєвій мудрості дідуся, його маленький внук Тоніно ……(став відважним та терплячим, навчився цінувати своїх рідних та життя, бачити у темряві, зрозумів що ми не помираємо, а перетворюємося на того, кого любимо)
5. Тоніно зрозумів, що смерть – це … ( полетіти на небо без літака, але дітям та гускам туди не можна, перетворитися на те, що ти любиш, залишатися у теплих спогадах своєї родини та друзів, існувати в іншій формі.)
Наша сім’я це наче коло сили та любові і з кожним народженням чи одруженням це коло росте.
Якщо ви озирнетесь на своє життя, то зрозумієте, що найщасливіші моменти в ньому це моменти сімейного щастя.
Сім’я це місце де народжується життя і ніколи не згасає любов.
Сім’я не завжди визначається по крові. Часто це люди у вашому житті, які приймають вас і готові ділити з вами свої життя.
Знаєте що зробити, щоб у світі був мир? Йдіть додому та любіть свою сім’ю. Мати Тереза
Жодна сім’я не досконала… ми сваримося, ми ображаємося, ми навіть покидаємо один одного, але все одно любові буде місце в будь-якій родині.
Будинки будуються руками, а дім створюється серцем та родиною.
Якби люди були цифрами, то сім’я – це спільний знаменник.
Сім’я як гілля на дереві, ми усі ростемо в різних напрямках, але коріння у нас спільне.
Дерево тримається корінням, а людина сім’єю
Який дуб, такий клин, який батько, такий син
Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти
З кривого дерева – крива й тінь
IV. Закріплення нового навчального матеріалу.
Бесіда за змістом роману «Мій дідусь був черешнею».
9)Уранці дідусь готував Сабайон для Тоніно, але перед тим як його приготувати, вони їхали за інгредієнтами до Еміліо. Розкажіть про їхню дорогу. (Курочок і гусей окрім Альфонсини у дідуся вже не було, оскільки він не міг за ним доглядати. Тому, вони їздили вранці до фермера Еміліоза декількома яйцями. Яйця дідусь завжди перевозив їх у своїй сорочці, іноді вони розбивалися по дорозі, але дідусь все одно не змінював свою звичку).
10) Що це за скалка в серці яка була у дідуся? (Мер мав прокласти дорогу біля їхнього будинку, і тому черешню повинні були зрубати. Черешня – це спогади про щасливе життя з бабусею, тому він не міг дозволити відбутися цьому).
11) Чому дідусь, розповідаючи про бабцю ніколи не був сумним? ( Він говорив – Запам’ятай, доки тебе хтось любить, померти неможливо. Для нього вона не померла. Вона жила у його голові.)
12) Який висновок зробив Тоніно, щодо смерті бабусі? І як це пов’язано з дідусем? (Вона не померла, а перетворилася на гуску, тому що вона за життя дуже їх любила. Оскільки дідусь любив черешню, то на думку хлопчика він мав стати черешнею).
13) Що відповів Тоніно, коли дідусь у нього запитав, на кого він би перетворився б? (На пташку, яка прилітала б і з’їдала всі його черешенькі).
14) Чому дідусь захворів?( Тому що всю ніч палив багаття під деревом. Щоб воно не замерзло)
15) Як він опинився у безбарвному домі?( після хвороби його мама забрала до себе, разом з гускою Альфонсинею і через свою заклопотаність, довгий час не могла його відвезти навідати Фелічію в селі, він так засумував, що втік з дому, і заліз в місті на інше дерево, з великою силою його ледве змусили злізти, - коли поліція написала в блокноті розписку, що ніхто не буде чіпати його Фелічію, і дороги ніхто прокладати на його землі не буде.)
16) Де і коли помер дідусь? ( 28 вересня у лікарні).
Підсумкове слово вчителя
Отже, ми з вами розкрили таємниці родинних стосунків. Зрозуміли, що не потрібно бути однаковими, щоб жити у любові і злагоді. Сім’я – це те, що супроводжує людину все життя, що підтримує її, допомогає скрізь і в усьому. І навіть діти з дитячих будинків чи самотні люди можуть віднайти свою родину там, де пануватиме добро і розуміння.
Дідусь Оттавіано навчив онука не тільки лазити по деревах. Давайте доповнимо схему біля коріння тими якостями , які Тоніно перейняв від дідуся.( повага до інших, любов до всього живого, почуття любові до родини, любові до життя. Як ви зрозуміли ці якості – є корінням черешні. І поки коріння буде міцне, поки міцною і щасливою буде родина.
Домашнє завдання
-Якби у вас була можливість поговорити з родиною Тоніно, що б ви їм сказали чи порадили?