у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають у більшості країн світу Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи.
Історія української мови веде свій початок від праслов'янської мовної єдності (до VI ст. н. е.). Писемність на східнослов'янських землях існує ще до запровадження християнства (свідчення Костянтина (Кирила) Філософа; висновки болгарського проповідника і письменника Чорноризця Храбра). Про існування писемності на Русі свідчать також договори з греками, писані руською мовою 911 і 944 рр., тексти яких вміщено в "Повісті временних літ". Літописець зазначив, що в руських послів були грамоти, підписані князем.
Розвиток письменства Київської Русі припадає на кінець X — середину XIII ст. Для всього православного півдня й сходу Європи єдиними були біблійна, богослужбова, проповідницька, агіографічна, церковно-історична, природничо-наукова та часткова світська історіографічна й повістева літератури.
Він прийшов до Києво-Печерської лаври сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком української історії. Ще застав він тут славетного Феодосія Печерського, йому пощастило на розмову з Великим старцем, і потім він залишив для нащадків образ цього мудрого і чистого чоловіка, який дбав про благо рідної землі і хотів щастя для кожної людини.
Моя Мова – одна з наймелодійніших і наймилозвучніших мов у світі. Моєю Мовою мовлять, речуть, розмовляють, говорять, балакають, оповідають, кажуть, гомонять, моралізують, лепечуть, белькотять, бовкають, гаркають, гиркають оточуючі мене люди… Ти, рідна мово, чиста, як роса, Цілюща й невичерпна, як криниця. Святиня наша, гордість і краса, Ти - розуму народного скарбниця!
Моя Рідна Мова – найбагатша в світі! У словнику моєї Мови налічується більше 200 тисяч слів! О слово рідне! Подарунок мами! І пісня ніжна, і розрада нам! Я всім на світі поділюся з вами, Та слова рідного нікому не віддам. Я так люблю, я так люблю тебе, Моя співуча українська мово! В тобі шумить Полісся голубе, І дужі хвилі гомонять Дніпрові В тобі живе Карпатська височінь, Що манить у незвідане майбутнє, І степова безкрая широчінь, І Кобзарева дума незабутня!
Володимир Сосюра, пророчо мовив: «Без мови рідної й народу рідного нема» Мова - це найбільший скарб народу. Це саме той інструмент, який єднає людей однієї нації, робить їх єдиним цілим. Як легко йти з тобою по землі І підставлять вітрам лице відкрите! Для мене ти - як і насущий хліб, Без тебе я не зміг би в світі жити.
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе. Олесь Гончар Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізнявся від других людей...» Панас Мирний