Модель "МОДЕЛЬ ТРАЄКТОРІЇ ОСОБИСТІСНОГО І ПРОФЕСІЙНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НУШ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«МОДЕЛЬ ТРАЄКТОРІЇ

ОСОБИСТІСНОГО І ПРОФЕСІЙНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НУШ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ляш Олена Іванівна

практичний психолог

спеціаліст ІІ категорії,

Добропільський комунальний

заклад загальної середньої освіти №2 І-ІІІ ст.

Добропільської міської ради

 

 

 

 

2019

СТРУКТУРА СХЕМИ-МОДЕЛІ

«Модель траєкторії особистісного і професійного самовдосконалення педагогів

в умовах реалізації Концепції НУШ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«МОДЕЛЬ ТРАЄКТОРІЇ ОСОБИСТІСНОГО І ПРОФЕСІЙНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НУШ»

 

Оновлення структури і змісту шкільної освіти, гуманізація її цілей і принципів висувають підвищені вимоги до професійних та особистісних якостей сучасного педагога. Важливим аспектом педагогічної діяльності стає поглиблене самопізнання, педагогічна рефлексія — здатність педагога дати собі і своїм вчинкам об’єктивну оцінку, вміння творчо змінюватися відповідно до викликів часу та власного потенціалу, відкритість інноваціям, гнучкість, спроможність навчатися впродовж життя, емоційно-вольова стійкість, уміння зняти внутрішнє напруження в стресовій ситуації, адекватна оцінка власних досягнень.

Якісний психологічний супровід освітньої діяльності в умовах впровадження НУШ – це система ефективних заходів, які здійснюють практичні психологи в закладах освіти з метою формування психологічної готовності педагогів до змін та їх адаптації до нового змісту освітнього процесу.

Назва моделі:«Модель траєкторії особистісного і професійного самовдосконалення педагогів в умовах реалізації Концепції НУШ».

Метою моделі є: актуалізація тривалого процесу психологічно позитивної самоперебудови, формування навичок конструктивної взаємодії педагогічних працівників закладу освіти.

Згідно мети визначила такі завдання:

•   формувати навички самоорганізації в стресових ситуаціях, підвищення резилієнс педагогів;
•   розвиток самомотивації, прагнення до самоактуалізації на основі внутрішнього потенціалу;

•   учити проявляти особисті якості в професійній діяльності;
•   сприяти формуванню в учителів позитивного ставлення до себе;
•   створити атмосферу взаємодопомоги, взаємопідтримки та доброзичливості в колективі;
•   спонукати педагогів до творчого самовираження та самовдосконалення;
•   психологічна підтримка вчителя в інноваційній освітній діяльності.

 Очікувані результати:

•    сформованість позитивної мотивації та ціннісно-смислової орієнтації учителя (мотиваційно-орієнтаційний компонент готовності);
•    розвиток рефлексивного мислення;
•    підвищення професійної компетентності, творчого потенціалу педагогів.

 Принципи психологічного супроводу:

•   науковості;
•   гуманізації;
•   індивідуального підходу;
•   діяльнісного підходу;
•   системності;
•   активності;
•   співробітництва.

Технологія роботи включає в себе наступні етапи:

1. Аналітично-діагностичний етап

•    Розробка інструментарію для здійснення моніторингу.
•    Проведення моніторингу внутрішнього потенціалу вчителя щодо здійснення освітньої діяльності в нових умовах. Аналіз наявного досвіду з впровадження інновацій, основних ідей реформи (формування ключових компетентностей, використання наскрізних змістових ліній ).

Умови для професійного розвитку педагогів в нашій школі створюються на діагностичній основі, за результатами моніторингу, психологічної підготовки вчителя. Діагностування проводиться за спеціально складеними анкетами (додаток 1) з метою визначення рівня спроможності до самоосвіти й саморозвитку.

Результати  психологічної  діагностики  вчителів  свідчать  про  те,  що  68%  готові  до  інноваційної  діяльності,  19%  схильні  до  змін,  8%  хочуть,  але  не  знають  як  це  зробити  і  тільки  5%  залишаються  на  репродуктивному  рівні.

  На цьому етапі отримую відповіді на запитання:

•         На якому рівні професійної компетентності знаходиться конкретний вчитель на момент анкетування?
•         Наскільки педагог готовий до професійного зростання?
•         Який рівень готовності педагога до самоосвітньої діяльності?
•         Яку допомогу може надати педагогу психологічна служба освітнього закладу?

Практичний психолог школи допомагає адекватно оцінювати вчителю свої особисті якості, вивчаючи при цьому уміння вчителя спілкуватися в шкільному колективі, його індивідуальні якості, здатність до творчої праці.

2.          Проектувальний етап

• Розробка моделі, відповідних заходів (тренінги, психологічні практикуми тощо)  з підготовки вчителя до здійснення освітньої діяльності в нових умовах, формування нових професійних компетентностей.

•    Розробка технологій, планів, іншого інструментарію відстеження ходу роботи.
•    Визначення критеріїв та показників для оцінки результатів роботи.

3.          Етап реалізації

З метою підвищення мотивації, самоорганізаціїпедагогів використовую групові форми роботи. Бо група є ефективним інструментом соціально-психологічного впливу на особистість. Як відомо, присутність інших підсилює мотивацію кожного учасника до опанування певних норм і принципів, стратегії та стилю поведінки, збагачує особистісний репертуар рішень, допомагає обрати найбільш вдалі та ефективні. Взаємодія у групі сприяє формуванню й розвитку комунікативних навичок, підвищенню самооцінки, подоланню тривожності, підсиленню позитивної мотивації поведінки. Для цього у групі створюю спокійну, доброзичливу атмосферу.

    Запровадила таку інноваційну форму роботи, як психологічна студія «Сходинки до успіху». Психологічна студія для педагогів – це універсальна форма вдосконалення професійної майстерності вчителя, суттєвою ознакою якої є гармонійне поєднання теоретичного, методичного та технологічного вивчення педагогічних проблем, розвиток професійного мислення, професійної майстерності, підвищення рівня психологічної компетентності через інтерактивні форми навчання. Інтерактивне навчання – це навчання через спілкування, основане на взаєморозумінні та взаємодії.

Допомогти педагогам розвинути навички змінювати себе, своє ставлення до ситуації, вчасно регулювати свій емоційний стан, знаходити ресурси,не допускати стану фрустрації, намагатися оптимістично дивитись на зміні у світі, тобто турбуватися про своє психічне здоров’я – це пріоритетні завдання занять в рамках психологічної студії.

Перелік тематики, які пропоную на психологічній студії:

•         «Світ і Я» – щодо формування позитивного мікроклімату у класі, колективі, толерантних міжособистісних взаємин;
•         «Зрозуміти себе та інших» - щодо психологічних прийомів та методів розвитку емоційного інтелекту;
•         «Пізнаємо світ» - щодо психологічних прийомів та методів розвитку критичного мислення;
•         «Основа життєстійкості» - щодо психологічних прийомів розвантаження і зняття емоційної напруги, стресостійкості.
•          «Неконфліктне спілкування»  -  щодо психологічних прийомів розв’язання конфліктів у професійній діяльності.

Досвід роботи з організації психологічного супроводу професійного розвитку педагогів дозволяє вдосконалювати форми роботи з учителями, змінювати їх на більш сучасні та ефективні. Форми ділової та рольової гри, диспуту, мозкового штурму, моделювання ситуації, заняття з елементами тренінгу, практикуми відкривають необмежені можливості щодо розкриття креативності вчителів, їхньої готовності до адекватного реагування на виклики сьогодення. Такі форми роботи мотивують вчителів до подальшого удосконалення майстерності, запровадження інноваційних елементів в освітній процес. Творчий  педагог  реалізує  свій  потенціал  в  інноваційному  процесі,  оволодіває  новими  технологіями,  і як наслідок, створює  власні.

Застосування  інтерактивних технологій  дає  змогу:

•         зробити процес демократичнішим;
•         навчити педагогів формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;
•         будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній,  уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу;
•         аналізувати широкий спектр думок, більший масив інформації щодо проблеми, з якої приймається рішення, творчо підходити до шляхів її розв’язання, урізноманітнюючи їх;
•         знаходити спільне розв’язання проблеми;
•         розвивати в членів групи (колективу) почуття спільності, єдності, відповідальності за процес прийняття рішення та його виконання.

Запропонована модель демонструє діяльність практичного психолога в наступних напрямах психологічного супроводу педагогів:

Просвітницька робота. Проведення тематичних та практичних семінарів, тренінгів та інших інтерактивних методичних форм роботи з підвищення рівня психологічної компетентності. На практичних заняттях розглянуті основні психологічні категорії Концепції НУШ: емоційний інтелект, критичне мислення, нейропсихологія розвитку, психологічний мікроклімат тощо.

Консультативна робота. Групові консультації, бесіди тематично-інформаційного характеру з метою вирішення актуальних проблем психічного розвитку дітей та соціальної комунікації в класі. Індивідуальні консультації, бесіди з метою емоційної підтримки, пошуку ресурсів та мотивів діяльності, зняття внутрішніх та зовнішніх антиінноваційних бар’єрів, що заважають у практичній реалізації концепції НУШ.

Профілактична робота.

•         Проведення інтервізійних груп  та рефлексивних зустрічей для вчителів, на яких кожен може висловитись про те, що переживає емоційно, які були успіхи і вдачі у роботі, які були, чи є труднощі.
•         Семінари-практикуми: «Інноваційна діяльність сучасного вчителя», «Особистісно орієнтований підхід до росту професійної майстерності педагогічних працівників» та інші.
•         Круглістоли: «Формування ключових компетенцій учнів та вчителів», «Профілактика психологічного вигорання вчителів».

Розвивальна робота.

•         Психологічні тренінги: «Від творчого вчителя до творчого учня», «Психолого-педагогічні аспекти формування успішної особистості педагога», «Професійна компетентність педагога» (додаток 2), «Розвиток стресостійкості, як профілактика емоційного вигорання педагогів».

• Психологічні практикуми:«Творчість вчителя як важлива характеристика педагогічної праці», «Портрет сучасного вчителя», «Я крокую до майстерності».

Етап рефлексії та корекції.

На цьому етапі ставила перед собою наступні завдання — оптимізація процесу партнерської взаємодії, дослідження її ефективності, здійснення необхідного коригування, виправлення можливих помилок. Етап включає такі кроки:

1. Моніторинг системи. Діагностування та аналіз результатів,визначення проблемних позицій, виявлення неефективних елементів у моделі, визначення причин неефективності.

2. Обговорення та погодження змін. Постійне обговорення результатів спільної роботи на педагогічній раді закладу; формулювання пропозицій щодо внесення змін до моделі, їх ранжування, визначення найбільш конструктивних.

3. Корекція, внесення змін. Окреслення засобів та шляхів їх усунення. Оптимізація функціонування.

4. Поширення і передача набутого досвіду в практичну  освітню діяльність усіх учителів.

МОНІТОРИНГ

Аналіз результатів психологічної  діагностики  вчителів  свідчать  про позитивну динаміку росту показників –85%  готові  до  інноваційної  діяльності,  13 %  схильні  до  змін,   тільки  2%  залишаються  на  репродуктивному  рівні.

 

Узагальнюючи результати моніторингового дослідження професійної компетентності можна зробити наступні висновки:

1. Серед учителів, що взяли участь у дослідженні, спостерігається потреба у самоосвітній діяльності, відкритість до нових знань, готовність до сприйняття нових технологій.

2. Виявлено достатній рівень готовності вчителів до самоосвіти та самовдосконалення: 85% учителів  займаються саморозвитком систематично.

3. Психологічний супровід в освітньому закладі сприяє вдосконаленню професійної діяльності педагогів.

У майбутньому планую:

• продовжити роботу з використанням моделі траєкторії особистісного і професійного самовдосконалення педагогів в умовах реалізації Концепції НУШ;
• розробити авторську просвітницьку програму занять для педагогів.

Впроваджена в практику модель в закладі освіти дає свої результати. У школі, де вчителів навчають, як зняти стрес і повноцінно відпочити за невеликий проміжок часу, де чимало ідей для поліпшення атмосфери (мотиватори, обмін компліментами, приємні сюрпризи один одному), позитивний ефект першими відчули учні. Їхні успіхи в навчанні значно поліпшилися, підвищилася мотивація до навчання. Ставлю за мету, щоб слоган «Дітей мають навчати щасливі вчителі» став реальним у моєму закладі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1. Адміністратору школи. Тренінги з розвитку комунікативності вчителів / уклад. А.Г. Дербеньова, А.В. Кунцевська. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 191 с. – (Серія «Тренінги в педагогічній практиці»).

2. Баранова Н.П. Тренінги для вчителів з педагогічної майстерності. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 159 с.: іл., табл.

4. Моделювання психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу: від теорії до практики [Текст] / Автори-уклад. О.О. Заріцький, Є.В. Афоніна, Н.В. Міщенко. – Слов’янськ: Витоки, 2018. – 158 с.

5. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М.

К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с.

 

Додаток 1

АНКЕТА № 1

Самооцінка реалізації  потреб педагогів   у розвитку та саморозвитку

Мета анкетування – виявлення здатності вчителя до саморозвитку.

Відповідаючи на запитання анкети, поставте бали, які тотожні Вашій думці:             

 

5-якщо це твердження повністю відповідає дійсності;

4 – швидше відповідає, ніж ні;

3 – і так і ні;

2 – швидше не відповідає;

1 – не відповідає.

 

1. Я прагну вчити себе.
2. Я залишаю час для розвитку, як би не був завантажений справами.
3. Перешкоди, що виникають, стимулюють мою активність.
4. Я шукаю зворотного зв'язку, оскільки це допомагає мені пізнати й оцінити себе.
5. Я рефлексую свою діяльність, виділяючи для цього спеціальний час.
6. Я аналізую свої почуття і досвід.
7. Я багато читаю.
8. Я широко дискутую з питань, які мене цікавлять.
9. Я вірю у свої можливості.
10.     Я прагну бути якнайбільше активною людиною.
11.     Я усвідомлюю той вплив, який здійснює на мене оточення.
12.     Я керую своїм професійним розвитком і отримую позитивні результати.
13.     Я маю задоволення від засвоєння нового.
14.     Більша відповідальність не лякає мене.
15.     Я позитивно ставлюся до просування по службі.

 

Підрахуйте загальну кількість балів. Якщо ви набрали 55 і більше балів – це означає, що Ви активно реалізуєте свої потреби в саморозвитку; набравши від 36 до 54 балів, Вам доведеться визнати, що у Вас відсутня чітка система саморозвитку; нарахувавши від 15 до 35 балів, Ви повинні зрозуміти, що перебуває в стадії призупиненого саморозвитку.

   Додаток 2

«Професійна компетентність педагога»

Тренінг

 Мета:

•         формування професійних компетентностей педагога для здійснення постійного професійного розвитку, самовдосконалення в умовах особистісно зорієнтованого навчання;
•         стимулювання бажання на підвищення свого професійного рівня;
•         сприяння формуванню комунікативних умінь та навичок.

Завдання:

•         забезпечити учасників тренінгу знаннями нових освітніх методик;
•         допомогти в організації професійного самовдосконалення та самоосвіти;
•         сформувати вміння командної взаємодії.

Обладнання: аркуші паперу, кольорові стікери, плакат із  зображенням  дерева, ватмани, фломастери, роздаткові матеріали, маркери.

 

ХІД ТРЕНІНГУ

• Сьогодні ми з вами зібрались на заняття, що проводиться у формі тренінгу.

Тренінг – це дуже цікавий процес. Він допомагає пізнавати себе й навколишній світ, змінювати своє «Я» через спілкування, перебуваючи в неформальних і довірливих умовах. Одночасно з отриманням нової інформації на тренінгу можна обговорити незрозумілі моменти, задавати питання, формувати навички поведінки, тобто накопичувати власний досвід, чим ми і будемо з вами сьогодні займатися.

Тема нашого тренінгу: «Професійна компетентність педагога як одна з умов його успішної професійної діяльності».

Тільки навчившись працювати творчо, ми зможемо цього навчити дітей.

1.                Вправа «Знайомство». 

Мета: допомогти познайомитися всім учасникам,сприяти створенню атмосфери доброзичливості та довіри для конструктивної роботи.

Хід вправи: Учасники по черзі називають свої імена та притаманні їм риси за першими літерами власного імені – одна з яких допомагає, інша заважає у житті.

2.                Визначення очікувань учасників. Вправа «Золота рибка»

Мета: визначити очікування та сподівання вчителів від роботи на  тренінгу.

Хід вправи: психолог нагадує, що в казках золота рибка завжди виконує бажання, і пропонує кожному учасникові написати свої бажання на час семінару на стікері

(не більше трьох), озвучити їх та  прикріпити стікери з написами в луски на малюнку. Можливі варіанти очікувань:

•             Отримати нову й корисну інформацію з проблеми;
•             Обмінятися досвідом роботи;
•             Перебувати в дружній атмосфері.

3.                Визначення групових правил роботи. Вправа «Правила»

Мета: прийняття правил для комфортної та продуктивної роботи учасників семінару.

Правила тренінгу:

•                бути толерантними;
•                мати позитивний настрій на роботу;
•                бути активним;
•                бути доброзичливим стосовно себе та інших;
•                говорити від свого імені;
•                говорити по черзі;
•                дотримуватися регламенту;
•                добровільно брати участь в обговореннях;
•                кожна думка має право на існування.

4. Вправа «Мозковий штурм»

Мета: активізувати учасників, підготувати їх до виконання наступних вправ.

Очікування:підвищення рівня інформованості щодо даної проблеми.

Ресурсне забезпечення: ватман, роздатковий матеріал (документи), маркери.

Хід вправи:      Тренер озвучує завдання: (поділ на групи)

1 група – розшифровує поняття « професійна»

2 група – розшифровує поняття «компетентність»

3 група – розшифровує поняття «вчителя», вказавши якості вчителя, які починаються з букв поданих слів.

Після виступів кожної з груп, тренер узагальнює інформацію.

Далі учасники тренінгу отримують додаткову інформацію, яка доповнить їхню обізнаність.

5. Інформаційний блок «Поняття  професійної компетентності педагога та його складові в умовах сучасної школи».

Поняття "компетентність " (лат. competens - відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості учителя, які дозволяють йому самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.

У широкому сенсі компетентність в основному розуміється як ступінь соціальної й психологічної зрілості людини, яка передбачає певний рівень психічного розвитку особистості, психологічну готовність до певного виду діяльності, що дозволяє індивіду успішно функціонувати в суспільстві та інтегруватися в нього. У вузькому сенсі компетентність розглядається в якості діяльнісної характеристики, як міра інтегрованості людини в діяльність. А це передбачає певну світоглядну спрямованість особистості, ціннісне ставлення до діяльності та її предметів.

Основними шляхами підвищення професійної компетентності педагогів є:

1.Формування науково-методичного середовища або професійна взаємодія з колегами.

2.Формування гнучкої системи безперервної освіти педагога:

- інноваційний підхід педагога до вдосконалення рівня професійної компетентності як у курсовий, так і в міжкурсовий період.

- самоосвітня діяльність (епізодична і планова) учителя, саморозвиток,пошук шляхів професійної самореалізації; здійснення безперервного навчання.

З. Створення інформаційно-освітнього простору з рівноправним доступом всіх педагогів до інформаційно-освітніх ресурсів:

•          бібліотека;
•          інтернет;
•          медіа- та відеотека педагогічного досвіду,

4. Готовність до інноваційної діяльності, пріоритет освітніх технологій.

Зараз ми спробуємо розібратися, що складає цінності і пріоритети теперішнього вчителя, якими компетентностями він має володіти. (Поділ учасників на групи (фрукти).

6. Вправа «Портрет сучасного вчителя» 

Мета: сприяти активізації процесу мислення учасників тренінгу, створити портрет сучасного вчителя.

Ресурсне забезпечення: ватмани, маркери, роздатковий матеріал.

Хід вправи:   Тренер повідомляє учасникам завдання, які їм необхідно виконати(назвати ті риси, які,на ваш погляд,мають бути у сучасного вчителя).

 Виконане завдання необхідно представити та здійснити захист свого проекту.

Підбиття підсумків.  Отже, сучасний учитель повинен мати такі риси: доброзичливість,терплячість,тактовність,скромність,енергійність,оригінальність мислення,обов’язковість,захопленість роботою, креативність, емпатія, гнучкість.

1.          Анкетування педагогів (Додаток 1)

Мета анкетування – виявити фактори, які стимулюють і перешкоджають навчанню, розвитку і саморозвитку вчителів

8. Вправа «Моя інтуїція»

Мета:моделювання алгоритму підвищення власного рівня професійної  компетентності.

Очікування:кожен учасник тренінгу має своє бачення проблеми; мотивація на пошук нової інформації.

Ресурсне забезпечення: маркери, ватман.

Хід вправи: тренер пропонує учасникам скласти алгоритм підвищення власного рівня професійної компетентності. Представник кожної групи доповідає.  Інші заперечують, доповнюють. Як підсумок, виводять алгоритм підвищення власного рівня професійної компетентності.

Алгоритм підвищення власного рівня

професійної компетентності  вчителя

•          виявлення здібностей, нахилів, спеціальної компетентності, ціннісних орієнтацій;
•          створення особистої позитивної «Я-концепції»;

інноваційний підхід до удосконалення професійної компетентності як у курсовий, так і міжкурсовий період, аналіз власної діяльності;

•          рефлексія і аналіз власної діяльності, через об’єктивну оцінку прийти до самореалізації;
•          самовдосконалення;
•          виявлення та впровадження продуктивних технологій навчання й виховання;
•          відвідування уроків у кращих вчителів, участь у конкурсах, творчих дискусіях, методичних мостах;
•          складання плану самовдосконалення професійної компетентності;
•          створення учителем власної бази кращих сценаріїв уроків, цікавих прийомів, знахідок на уроці;
•          цілеспрямована систематична робота над методичною темою;
•          самовиховання;
•          кооперативна професійна взаємодія з колегами;         

9. Притча «Про мужність ризикнути, спробувати»

Король запропонував своїм підданим випробування, щоб обрати серед них гідних зайняти важливу посаду при дворі. Багато сильних і мудрих людей зібралося біля нього. Король підвів усіх до дверей у віддаленому кутку саду. Двері були великі і, здавалося, виросли глибоко в землю.

•              Хто з вас зможе відчинити ці кам'яні двері? – запитав король.

Один за одним його піддані виходили в перед, оцінюючи, оглядали двері, промовляли : «Ні і відходили. Інші, почувши, що кажуть їхні попередники, взагалі не наважувалися на випробування. Тільки один з присутніх підійшов до дверей, уважно роздивися їх, доторкнувся, спробував зрушити. Нарешті сильно смикнув – і двері відчинилися. Вони не булі замкнені, і необхідне було тільки бажання усвідомити е та мужність рішуче діяти. 

Король сказав :

•              Ти отримає посаду при дворі, тому що не покладався лише на те, що бачив і чув, а сподівався на особисті сили та ризикнув спробувати.

Обговорення :

•              Чому інші люди не змогли відчинити двері?
•              Які висновки можна зробити, прослухавши притчу?

10. Вправа «Дерево підсумків»

Мета: з`ясувати реалізацію очікуваних результатів.

Очікування: отримати зворотній зв'язок від учасників тренінгу.

Ресурсне забезпечення:ватман з малюнком дерева, клейкі стікери, ручки.

Хід вправи:

Тренер пропонує зробити аналіз заняття. Роздає клейкі листочки, де учасники записують свої емоції від заняття, чи справдились їхні очікування. Відповіді мають бути  лаконічними, поради – дієвими та конкретними. Записана інформація промовляється.

- Покладіть ліву руку на плече сусіда і по черзі один за одним подякуйте сусідові ліворуч за хорошу роботу, позитивні емоції, висловіть побажання.