Календарно- тематичне планування для 5 класу НУШ (інклюзія)

Про матеріал

Календарне планування створене на основі модельної навчальної програми Н.Голуб, О.Горошкіної до підручника Х.Онатій, Т.Ткачука

Перегляд файлу

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП

на 2022-2023н.р.

5 клас

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.

Одним з основних предметів, що вивчаються у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з інтелектуальними порушеннями, є українська мова. Українська мова – це державна мова України, основний засіб спілкування її народу. Як навчальний предмет, вона виконує функції пізнання і об'єкту пізнання, засобу корекції та розвитку особистості, її самовираження.

Програми з української мови для учнів з інтелектуальними порушеннями побудовано з урахуванням вимог концепції Нової української школи, що передбачає розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних можливостей, особливостей і потреб, формування загальнолюдських цінностей, розвиток самостійності, плекання творчості й допитливості, оволодіння життєвими компетентностями. У програмах враховано рекомендації концепції Нової української школи щодо формування в учнів ключових життєвих компетентностей: комунікація державною мовою, інформаційна та медіа грамотність, пошук і засвоєння знань упродовж життя, повага до закону, громадянська компетентність, дотримання прав людини, відкрите розуміння своєї народної ідентичності та повага до різних культур, здоровий спосіб життя та екологічна свідомість. Вправи і завдання підібрано так, що їхній зміст дозволяє формувати ключові життєві компетентності.

Метою предмету українська мова є надання учням такої мовної освіченості та мовленнєвого розвитку, які б допомогли їм успішно увійти у соціокультурний простір країни та адаптуватися й інтегруватися в ньому по закінченні школи. Завданнями навчання української мови учнів з інтелектуальними порушеннями виступають: навчання усному і писемному мовленню, формування умінь спілкуватися у різних ситуаціях спілкування, прищеплення етичних і моральних рис школярам, їхній розумовий розвиток та корекція психофізичних недоліків, виховання любові до української мови, формування особистісних рис засобами української мови.

Відповідно до вимог сьогодення, змінюється стратегія і тактика навчання учнів з інтелектуальними порушеннями української мови. Головна увага звертається на актуальну мету мовної освіти: різнобічний, а особливо мовленнєвий розвиток учнів, чому й підпорядковано завдання системного вивчення мови.

Програма побудована за лінійно-концентричним принципом з дотриманням дидактичних принципів доступності, послідовності, системності, доцільності, достатності, наступності у навчанні від простого до складного, зокрема подача нового матеріалу базується на уже відомому та в тісному зв'язку з ним.

Учні оволодіватимуть мовою у процесі мовленнєвої діяльності. Основна увага має звертатися на формування і розвиток у школярів чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання (слухання – розуміння), говоріння, читання, письма.

Матеріал предмету українська мова підібрано з метою сприяння мовному і

мовленнєвому розвитку школярів та з урахуванням трьох основних принципів навчання української мови: функціонального комунікативно-лігнводидактичного, українознавчого і проблемно-пошукового. Добір змістового матеріалу з української мови зумовлений подвійною природою мови:

мова як система знань і умінь;

мова в дії – мовлення.

Змістовий матеріал дібрано з урахуванням його доступності для спілкування й отримання інформації у різноманітних життєвих ситуаціях та подано, зважаючи на наступні чинники: відповідність матеріалу розумовим і фізичним особливостям учнів; лінійно-концентричне розміщення матеріалу протягом років навчання; послідовне засвоєння (практичним шляхом) наукових понять; системне розміщення матеріалу, чим забезпечується адекватність його сприймання, розуміння, запам'ятовування з подальшим усвідомленням для використання у власній діяльності; реалізація у змісті системи моральних, етичних і естетичних уявлень, що відповідають вимогам до виховання національно свідомих громадян. Поданий зміст характеризується українознавчою спрямованістю.

Матеріал предмету українська мова дібрано з урахуванням міжпредметних зв'язків, що сприятиме розширенню світогляду учнів, формуванню у них умінь застосовувати отримані знання й уміння з мови у процесі вивчення інших предметів.

Для реалізації мети і завдань, що з неї випливають, а також з метою надання шкільному курсу «українська мова» більшої практичної спрямованості, зміст програм для кожного класу диференційовано на чотири змістові лінії, що тісно взаємопов'язані: комунікативну, лінгвістичну, українознавчу, діяльнісну. Реалізуються змістові лінії за розділами: «Лексикологія», «Частини мови», «Слово», «Речення», «Зв'язне мовлення». Учні мають працювати і отримувати знання про одиниці різних мовних рівнів: звуки мови, слово в його лексичному і граматичному значеннях, речення, текст.

У комунікативній змістовій лінії подано зміст роботи з формування умінь сприймати усне й писемне мовлення, відтворювати його, працювати з усними і письмовими висловлюваннями різних типів, стилів і жанрів мовлення, з якими учні щоденно стикатимуться як у процесі навчальної діяльності, так і у подальшій майбутній діяльності. Також закладено матеріал з мовленнєвознавчих понять: спілкування і мовлення, текст, діалог, монолог, типи, жанри і стилі мовлення. Тому вона має дві складові:

відомості про мовлення;

перелік основних видів робіт.

Формування умінь слухати-розуміти українське усне мовлення – одна з важливих складових, які забезпечують комунікативну змістову лінію. Поданий у ній матеріал допоможе учням вникати у смисл повідомлення, слідкувати за розвитком сюжету тексту – вправи, розуміти зміст завдань. Учитель проводить значну роботу з опанування школярами значенням слів, словосполучень, речень, розуміння смислу абзаців, тексту в цілому. Повноту розуміння учнями прослуханого учитель перевіряє шляхом роботи над змістом прослуханого тексту (запитання, бесіди, робота з предметними і сюжетними малюнками тощо). Навчаючи учнів слухати-розуміти чуже мовлення, одночасно навчає їх і відтворювати його: говорити – тобто навчає українського усного мовлення. Навчання говорінню відбувається на двох рівнях: репродуктивному і продуктивному. Репродуктивний рівень забезпечується відтворенням школярами зразків, даних учителем

(вибірковий, близький до змісту переказ прослуханого чи прочитаного тощо). Репродуктивні уміння сприяють активному засвоєнню лексики, формуванню частково-мовленнєвих умінь, які лежать в основі мовленнєвих: орфоепічних, граматичних, лексичних. Належний рівень їх сформованості забезпечує уміння слухати-розуміти мовлення і правильно відтворити його, а також читати і писати.

Продуктивний рівень передбачає самостійну побудову учнями запитань, власних висловлювань, діалогів, розповідей про прослухане, почуте, прочитане (з допомогою: план, наочний матеріал тощо). Продуктивне мовлення передбачає мотив (бажання щось повідомити, про щось дізнатися), орієнтацію в ситуації мовлення співбесідника або слухачів (у разі монологічного мовлення) і результат, якого учень (мовець) прагне досягти.

Формуючи у школярів уміння говорити, учитель опирається як на готові зразки мовлення (озвучені тести діалогічного і монологічного характеру), так і на різноманітний дидактичний матеріал (запитання, опорні слова, предметні та нескладні за змістом сюжетні малюнки, спеціально створені уявні мовленнєві ситуації спілкування тощо).

Потреба учнів у спілкуванні забезпечується також озвученням (інсценізація) казок, уривків з прочитаних творів, участю в інсценівках до свят тощо). Оскільки усні та письмові перекази, письмові твори – основні види робіт щодо формування лексичних і комунікативних умінь, програма рекомендує проводити їх у тісному взаємозв'язку: від переказу усного до переказу письмового, від письмового переказу до усного твору. Тобто усні та письмові завдання розміщуються у порядку наростання труднощів. Самостійно учні з інтелектуальними порушеннями писати твори не можуть, тому програмою передбачено навчальні письмові твори-мініатюри, які вони виконують за допомогою вчителя.

Формування комунікативних умінь передбачає навчання учнів добирати мовні засоби відповідно до типу і стилю мовлення з урахуванням ситуації спілкування. Установка на вивчення мови як єдності смислу й системи мови дасть змогу співвідносити слова з предметами дійсності. У нормі слова викликають у свідомості внутрішні мисленнєві образи предметів і учень не лише сприймає звукову оболонку слів, а й водночас пригадує і уявляє означуване ними. В учнів з інтелектуальними порушеннями внаслідок недостатності відчуттів і сприймань повноцінні адекватно-цілісні внутрішні мисленнєві уявлення образів предметів не формуються. Особистісний смисл, який учні вкладають в те чи те слово, часто не співпадає з його значенням. Порушується формування емпіричних понять, конкретного мислення. Отримана інформація не перетворюється у знання і не стає особистим надбанням учнів. Тому лексико-семантичний підхід до вивчення предмету „українська мова” передбачає введення розділу «Лексикологія». Передбачається, що учні ознайомляться з основними лексико-граматичними розрядами слів, а також зі словами, що належать до різних функціональних стилів, з окремими лексикологічними поняттями: антонімами, синонімами, багатозначними словами тощо. Для цього використовується система спеціальних завдань, розроблена на основі лексичних вправ (лексико-логічних, лексико-граматичних, лексико-стилістичних), виконання яких забезпечить опанування лексичними уміннями. Такий лексико-семантичний підхід до вивчення української мови сприяє поглибленню знань учнів, вимагає уважного ставлення до вибору слів у власному мовленні, дозволяє краще розуміти чуже мовлення. Використання системних лексичних об'єднань сприяє поступовому усвідомленню того, що лексичне значення кожного слова містить не лише певне поняття, а й залежить від граматичних ознак тієї частини мови, до якої належить та від контексту, зв'язку з іншими словами. Тому навчання учнів мови і мовлення передбачає концептуальну опору на текст – зв'язне висловлювання. Учні працюватимуть з мовними одиницями, що є зразками мовлення: текстами, діалогічними єдностями, повними реченнями. Бідність і стереотипність самостійного мовлення школярів долатимуться завдяки роботі над правильним вживанням часових і відмінкових форм, над різноманітними типами речень і текстів. Такий підхід допомагає об'єднати навколо одного й того ж змісту різноманітну лексику та синтаксичні конструкції.

Індивідуальна система письмових робіт, групова форма проведення занять з усного мовлення сприятимуть розвитку зв'язного мовлення учнів, корекції його недоліків, дадуть школярам активніше спілкуватися, сприятимуть їхньому розвитку під час висловлення власних думок і почуттів.

Програмою передбачено виконання таких завдань, які активізують мовленнєву діяльність школярів: зміст переказів і творів пов'язаний з життєвим досвідом учнів, максимально наближає їхню мовленнєву діяльність до реальної, зацікавлює, викликаючи інтерес до предмету мовлення, прагнення висловлювати власні думки вголос. Це забезпечить оволодіння уміннями діалогічного і монологічного мовлення, культурою мовлення слухати уважно, не перебиваючи співрозмовника, намагатися бути ввічливим, тактовно відповідати на запитання. Відповідно до цього у програмі подається перелік основних видів робіт з аудіювання (слухання – розуміння чужого мовлення); читання вголос і мовчки текстів різних типів, стилів і жанрів мовлення; говоріння (переказ) відтворення прослуханого, прочитаного; складання діалогів.

Розвиток зв'язного мовлення учнів передбачає роботу над формуванням навичок виразного читання, які опираються на мовне чуття. Це закладено у формуванні таких умінь, як уміння розрізняти наголошені й ненаголошені склади, інтонувати різні за метою висловлювання і структурою речення, підвищувати й понижувати голос у процесі читання, прискорювати й уповільнювати темп мовлення.

Лінгвістична змістова лінія – це курс мовної системи, якою мають оволодіти учні для поліпшення власного мовлення. Вона забезпечує певний обсяг знань з мови, доступний школярам з інтелектуальними порушеннями (орфоепічні, лексичні, граматичні, стилістичні) та сформовані на цій базі мовні уміння й навички. Передбачено, що орфоепічні й граматичні норми української літературної мови учні засвоюватимуть у процесі вивчення тем з фонетики, лексикології, словотвору, морфології, синтаксису, а також у процесі роботи над зв'язним мовленням.

Зміст роботи щодо засвоєння норм української літературної мови подано у рубриці «Культура мовлення». Вивчення мовної теорії, доступної учням з інтелектуальними порушеннями, подається логічно завершеними частинами, що дає змогу одночасно ознайомитися з системою понять, а не з розрізненими мовними поняттями. Взаємозв'язки між поняттями реалізуються на основі групування часткових, видових і загальних, родових понять (наприклад, поняття слово є базовим для вивчення частин мови); матеріал групується також за спільною ознакою (словотвір різних частин мови); за контрастом (одночасно вивчаються співвідносні протилежні поняття, наприклад, звук і буква, антоніми і синоніми тощо).

В українознавчій змістовій лінії закладено перелік тем, які орієнтують учителя на добір відповідних текстів, що знайомлять з історією, звичаями, традиціями, ремеслами, духовною культурою українського народу, загальнолюдськими моральними нормами. Теми подано в певній цілісній системі. Зміст текстів стає опорою і зразком для створення учнями власних зв'язних висловлювань, збагачення словникового запасу на основі використання поданих зразків, формування моральної культури кожного учня. Українознавча змістова лінія сприяє збагаченню граматичної будови усного і писемного мовлення, розширенню лексичного запасу школярів, засвоєнню етнокультурознавчих лексем, зокрема символів, фразеологізмів, пов'язаних з народними традиціями, звичаями, ремеслами, побутом. Українознавчий принцип навчання рідної мови є базовим і реалізується на всіх уроках. мови.

Матеріалу комунікативної та українознавчої змістових ліній належить основна роль у набутті школярами досвіду спілкування, емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього, формування особистісних якостей.

В учнів з інтелектуальними порушеннями низький рівень розвитку вищих психічних функцій негативно впливає на якість засвоєння загальних уявлень і понять. У навчальній діяльності вади мислення проявляються насамперед у недорозвитку його евристичного начала. Зокрема, учням недоступне виконання простих проблемних завдань. Допомагає долати це бесіда евристичного спрямування, елементи якої подаються до тексту твору. Евристично спрямовані запитання оптимізують активну діяльність школярів щодо засвоєння ними змісту навчального матеріалу. Інформаційно-евристичний метод навчання спрямовується не лише на відкриття нових знань, а й на усвідомлення раніше набутих знань і умінь. Завдяки цьому учні оволодівають уміннями слухати й розуміти запитання та в залежності від їхнього змісту правильно формулювати на них відповіді. Важливо, щоб кожен сформулював відповідь на проблемне запитання теми, подане учителем. Адже одним з основоположних дидактичних принципів навчання учнів з інтелектуальними порушеннями української мови виступає проблемно-пошуковий, спрямований на саморозвиток школярів.

Діяльнісна змістова лінія носить суто процесуальний характер. Її зміст на рівні знань у програмі не відображено, а подано на рівні узагальнюючих умінь. Реалізується вона через систему вправ і завдань комплексного характеру як їхня органічна складова. Усвідомлення учнями структури власної самостійної діяльності, розвиток їхніх мисленнєвих здібностей, оволодіння базовими мисленнєвими прийомами в процесі оволодіння рідною мовою (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, класифікація, систематизація та ін.) відображені у діяльнісній змістовій лінії, яка передбачає належне оволодіння мовою у самостійній мовленнєвій діяльності, оволодіння уміннями самостійної навчальної діяльності. З огляду на значимість самостійності у здобутті необхідної інформації як у процесі шкільного навчання так і в подальшому житті, діяльнісна змістова лінія пронизує усі змістові лінії.

Тому розвитково-корекційне навчання поряд з оволодінням учнями системою загальноосвітніх і професійних знань, умінь і навичок передбачає оволодіння ними узагальненими прийомами навчальної діяльності. Прийоми розглядаються як послідовні дії з урахуванням того, що дія має ту саму структуру, що й діяльність. Найпродуктивнішим шляхом формування прийомів навчальної діяльності є поетапне оволодіння ними учнями. Система завдань з навчання учнів прийомів самостійної навчальної діяльності передбачає три основні етапи формування умінь: підготовка до майбутньої діяльності, орієнтування у змісті діяльності та її виконання. Кожен етап розподіляється на конкретні дії – формувальні уміння. Конкретні уміння кожного з етапів діяльності виділяються окремо. Так, формування готовності до майбутньої діяльності передбачає володіння такими уміннями, як організація робочого місця і підбір необхідних для роботи посібників, матеріалів. Орієнтування у майбутній діяльності забезпечують такі уміння, як уявлення кінцевого результату своєї діяльності, мети і способів її досягнення, уміння аналізувати зразок виконання завдання, розуміти спосіб або послідовність виконання завдання. Безпосередньо виконуючи завдання, учні навчаються регулювати власні дії відповідно інструкції та зразка, користуватися планом і інструкцією, складати план власної діяльності, поетапно її оцінювати, виправляти допущені помилки, адекватно оцінювати виконану роботу.

У процесі формування у школярів умінь навчальної діяльності особлива увага надається інструкції. Учитель навчає учнів, як користуватися інструкцією для виконання того чи того завдання. Спершу він використовує ілюстративно-інтерпретаційну методику навчання, у якій словесна інструкція поєднується з наочним і практичним показом порядку виконання дій (операцій) та з елементами поетапного планування ходу діяльності. Інструкція учителя включає навідні запитання, які акцентують увагу учнів на допущених помилках, сприяє уточненню дій під час виконання завдання. Учні прослуховують інструкцію і розглядають зразок виконання завдання, потім повторюють її, тобто навчаються плануючому висловлюванню і лише після цього починають виконувати завдання. Виконавши завдання, самостійно розповідають про послідовність роботи. Це допомагає усвідомлювати сутність та послідовність ходу виконання завдання, сприяє формуванню умінь звітувати про виконану роботу.

Формуючи уміння орієнтуватися у майбутній діяльності увага звертається на розвиток здатності та звички уявляти результат праці. Учитель використовує прийом зіставлення результату роботи (виконане завдання, графічну модель речення та ін.) зі зразком, зіставляючи зразок майбутньої діяльності із завданням, яке потрібно виконати; учні сприймають та відтворюють його частини у суворій послідовності, що сприяє формуванню усвідомлення необхідності порівнювати виконувані завдання зі зразком перед початком їх виконання.

Якість виконання будь-якого усного чи письмового завдання залежить від того,

наскільки правильно і точно школярі можуть аналізувати зразок його виконання.

Оволодіння орієнтувальною основою діяльності передбачає навчання способів і послідовності виконання завдання. Учитель знайомить школярів з необхідністю дотримуватися плану під час виконання будь-якого усного чи письмового завдання. Виконуючи дії у чіткій послідовності, вони переконуються, що недотримання послідовності плану виконання завдання призводить до недовиконання роботи, допущення помилок, усвідомлюють необхідність знання послідовності дій. Дотримання учнями плану виконання завдання допомагає використання учителем зовнішніх опор (схем, графічних моделей слів, речень, зразків, інструкції та ін.). Завдання учителя – навчити школярів використовувати у процесі планування роботи зовнішні опори. Бажано, щоб учні зрозуміли, що інструкція у вигляді схеми виконання завдання, моделі слова, речення, плану переказу чи твору – це також план виконання завдання, але поданий і оформлений у іншому вигляді. Дотримуючись їх, можна виконати завдання без допомоги учителя.

Формуючи уміння виконавчої діяльності, учитель виходить з того, що учні повинні не лише зрозуміти і засвоїти послідовність виконуваних дій, а й навчитися правильно їх виконувати. Увага звертається на необхідність дотримання плану у процесі роботи, орієнтування на зразок, що сприятиме правильному виконанню завдання.

Успішність самостійної навчальної діяльності залежить від сформованості умінь бачити і вчасно виправляти допущені помилки і описки, оскільки в учнів з інтелектуальними порушеннями названі уміння спонтанно не формуються.

Важливою умовою, що сприяє якісному покращенню виконавчої діяльності школярів, є уміння адекватно оцінювати кінцевий результат своєї діяльності. Для учнів з інтелектуальними порушеннями характерні некритичність мислення, завищена самооцінка, що негативно впливає на якість виконуваного ними завдання. Учитель поступово формує уміння оцінювати кінцевий результат власної діяльності. Спершу він сам оцінює виконану учнями роботу. Для порівняння використовує зразок виконання завдання. Учні спостерігають, слухають, беруть участь у оцінюванні робіт однокласників. Потім самі, користуючись зразком і планом, оцінюють виконане завдання за дванадцятибальною шкалою оцінювання. Оцінку обов'язково коментують, що дає учителю змогу перевірити рівень засвоєних ними умінь.

Таким чином, учитель поступово на уроках української мови формує в учнів уміння самостійної навчальної діяльності, яка є однією з важливих умов успішного засвоєння знань та спеціальних умінь.

У програмі подано загальнонавчальні та спеціальні знання й уміння, якими мають оволодіти учні:

загальнонавчальні знання й уміння;

спеціальні (часткові) знання й уміння.

До загальнонавчальних умінь належать: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, уміння користуватися тлумачним словничком, робити висновки.

До спеціальних умінь належить комплекс умінь: навчально-мовні: уміння розрізняти різні за характером звуки, букви, частини мови, значущі частини слова та ін., групувати мовні одиниці за певною ознакою, робити їх розбір; комунікативні уміння: уміння сприймати, відтворювати і створювати власні усні й письмові висловлювання; лексичні: уміння розрізняти слова за значенням, доречно добирати їх до власних усних і писемних висловлювань; правописні: уміння правильно писати слова, розставляти розділові знаки в реченнях; нормативні: уміння правильно вимовляти голосні і приголосні звуки, вживати форми слів, складати словосполучення й речення, об'єднувати речення у зв'язне висловлювання та ін.

Зміст навчального матеріалу, вправи та запитання, практичні завдання спрямовані на здобуття учнями знань про мову і мовлення, види мовленнєвої діяльності, основні одиниці мови, форми мовлення.

Обсяг тексту для списування (у словах):

клас	Рівні розвитку учнів
	Вищий рівень розвитку	Нижчий рівень розвитку
	Кількість слів
5	22 – 24	16 – 18

Обсяг диктанту (у словах):

клас	Рівні розвитку учнів
	Вищий рівень розвитку	Нижчий рівень розвитку
	кількість слів
5	15 – 20	8 – 10

Нормативи оцінювання диктанту в балах:

бали	кількість помилок		бали	кількість помилок
бали	орфографічні	пунктуаційні	бали	орфографічні	пунктуаційні
1	25 і більше	8 – 10	7	10 – 12	3 – 4
2	20 – 25	8 – 10	8	8 – 10	3 – 4
3	18 – 20	8 – 10	9	6 – 8	3 – 4
4	16 – 18	7	10	4 – 6	1 – 2
5	14 – 16	7	11	2 – 4	1 – 2
6	12 – 14	7	12	1 – 2	1 – 2


дата	№	зміст навчального предмета	Види навчальної діяльності	Очікувані результати навчання	Спрямованість корекційно - розвиткової роботи
Назва змістової лінії, розділу, теми
Мовна змістова лінія
05.09	1	Правила поведінки учнів під час онлайн уроків. Техніка безпеки під час повітряної тривоги.	Перегляд відеопрезентації; -бесіда за змістом прослуханого;	Учень/учениця: розуміє важливість дотримання загальноприйнятих правил поведінки; реагує на почуте в цілому	Формування ціннісних орієнтацій, системи правил безпеки; розвиток пізнавальних здібностей.
05.09	2	Вступ Мова в житті людини	-сприйняття й усвідомлення тексту, що містить нову інформацію; -колективне складання ланцюжка-продовження твердження «Моя мова –калинова, …»; -збагачення словникового запасу.	Учень/учениця: сприймає усну інформацію; розуміє з допомогою значення мови в житті та діяльності українців; висловлює думки та почуття в усній формі; реагує на почуте в цілому; пам’ятає, що українська мова – державна мова України; відповідає на запитання за змістом прослуханого частково; використовує з допомогою українську мову як засіб формування світогляду.	Формування ціннісних орієнтацій, системи ставлень до людей, світу, себе та відповідних поведінкових вчинків і звичок; формування пізнавальної функції мовлення;розвиток пізнавальних здібностей.
06.09	3-4	Значення мови в житті держави.
12.09	5	РМ №1 Комунікація. Спілкування в сучасному світі.	-бесіда; -сприйняття й усвідомлення тексту, що містить нову інформацію;	Учень/учениця: розуміє поняття «комунікація», «спілкування». Розуміє важливість спілкування між людьми.	Формування ціннісних орієнтацій, системи ставлень до людей, світу, себе та відповідних поведінкових вчинків і звичок; формування пізнавальної функції мовлення;розвиток пізнавальних здібностей.
12.09	6	РМ №2. Інформація. Види інформації (текстова, графічна, числова, звукова, відео) тощо.	Перегляд відеопрезентації.	Учень / учениця: *розрізняє види інформації з допомогою вчителя.	Розвиток сприймання, мислення, пам’яті, пізнавальної активності.
13.09	7-8	Лексикологія. Лексичне значення слова.	- Пояснення лексичного значення слова; - Індивідуальна робота; - проговорення, запам’ятовування нових слів; - читання й переказування тексту, що містить нові слова; - інтерактивні вправи; - навчальні ігри; - створення малюнків до визначеної групи слів; - екскурсія в шкільну бібліотеку; - збагачення словникового запасу на певну тему.	Знає про групи слів за значенням; розрізняє багатозначні й однозначні слова, з допомогою учителя вживає багатозначні слова у власному мовленні; з допомогою вчителя добирає синоніми, антоніми (без вживання термінів); під контролем дотримується лексико-граматичної сполучуваності слів на письмі; має уявлення про користування тлумачним словником; приймає допомогу під час виправлення лексичних помилок у власному мовленні. Порівнює з допомогою вчителя групи слів за значенням; списує з друкованого тексту невеликі речення з синонімами, антонімами. Учень / учениця: *дотримується культури мовлення щодо вживання слів відповідно до їх значення; з допомогою і самостійно складання з ними словосполучення, речення; під контролем дотримання* лексико-граматичної сполучуваності слів на письмі; адекватно оцінює власну роботу.	Концентрація уваги на навчальному матеріалі, його аналіз; поповнення словникового запасу словами різних тематичних груп із різним лексичним значенням; виявлення пізнавальної активності; уміння орієнтуватися у своїй роботі на зразок, точно копіювати його; вживання в мовленні синонімів та антонімів.
19.09	9-10	Однозначні і багатозначні слова. Вживання багатозначних слів у прямому й переносному значенні
20.09	11-12	Групи слів за значенням: синоніми, антоніми. Добір слів у тематичні групи на певну тему.
26.09	13-14	Групи слів за значенням: синоніми, антоніми. Добір слів у тематичні групи на певну тему.
27.09	15-16	Групи слів за значенням. Узагальнення. Контрольна робота №1	Тестові завдання із графічними підказками.	Самостійно або з допомогою вчителя дає відповіді на запитання контрольної роботи.	Концентрація уваги на навчальному матеріалі, його аналіз; уміння працювати з тестовими завданнями.
03.10	17	РМ №3 Добір і пошук інформації.	Перегляд відеопризентації.	Учень / учениця: опановує елементарні навички роботи з пошуковими системами; вчиться обирати потрібну інформацію. Вчиться використовувати сучасні цифрові технології для розширення читацького досвіду та кола читацьких інтересів.	Зосередження уваги на предметі діяльності; розвиток і корекція фонематичного слуху;корекція зорово-слухового сприймання; корекція пізнавальних процесів; формування комунікативних умінь.
03.10	18	РМ №4 Опис. Розповідь. Роздум.	Перегляд відеопризентації Дидактичні матеріали з прикладами різних типів тексту з графічним зображенням.	Учень / учениця: розрізняє типи текстів самостійно або з допомогою вчителя. Наводить елементарні приклади.	Розвиток сприймання, мислення, пам’яті. – розвиток та корекція умінь та навичок. - розвиток пізнавальної активності.
04.10	19-20	Контрольне списування. Самостійний пошук допущених помилок	Текст для списування на 22-24 слова.	Учень / учениця: з допомогою вчителя шукає і виправляє допущені помилки.	Концентрація уваги; корекція мислення. Корекція зорово-слухового сприймання; корекція пізнавальних процесів.
10.10	21-22	Групи слів за походженням і вживанням. Власне українські слова. Запозичені слова.	Використання дидактичного матеріалу у вигляді карток, а також ігри на розгадування зашифрованих слів.	Учень / учениця: адекватно вживає* в усному мовленні іншомовні слова, доступних учням з порушеннями інтелекту; *знає і пояснює значення вжитих слів. Складає власний словничок іншомовних слів.	– збагачення словникового запасу; адекватне використання її у власному мовленні запозичених слів; формування умінь працювати самостійно.
11.10	23-24	Вживання слів відповідно до їх значення.	Використання дидактичного матеріалу. Загадки на визначення професії за поданим набором слів. Асоціативні ігри.	Учень / учениця: *дотримується культури мовлення щодо вживання слів відповідно до їх значення; з допомогою і самостійно складання з ними словосполучення, речення; під контролем дотримання* лексико-граматичної сполучуваності слів на письмі; адекватно оцінює власну роботу.	Поповнення словникового запасу словами різних тематичних груп з різним лексичним значенням; з допомогою і самостійно складання з ними словосполучення, речення; дотримуватися лексико-граматичної сполучуваності слів на письмі; стимулювання проявів прагнення навчитися правильно використовувати професійні слова і терміни; проявляти пізнавальну активність; адекватно оцінювати власну роботу.
17.10	25-26	Професійні слова і терміни.
18.10	27-28	Узагальнення вивченого з теми «Лексикологія». Підготовка до контрольної роботи.	- словесні ігри; - дидактичні ігри - практичні завдання характеру наслідування;
24.10	29-30	Контрольна робота «Лексикологія» (частина 2)	Тестові завдання з навідними запитаннями.	Учень / учениця: з допомогою вчителя дає відповіді на запитання.	Розвиток навичок самостійної роботи.
25.10	31-32	РМ№5. Гроші, фінансова грамот- ність).	- словесні ігри; - дидактичні ігри - практичні завдання характеру наслідування.	Учень / учениця: розрізняє і називає грошові одиниці відомих йому країн, або зображуваних на ілюстраціях в підручнику.
31.10	33-34	РМ №6 Створення діалогу відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов`язаної із життєвим досвідом учня/учениці: «В магазині»	Аудіювання діалогів.	Учень / учениця: *розрізняє діалог і монолог; *намагається формулювати тему висловлювання; з допомогою учителя і самостійно продукує репліки діалогу; *намагається створювати діалоги на дану тему в процесі літературної гри..	Розвиток сприймання, мислення, пам’яті на основі запропонованої ситуації спілкування. – розвиток та корекція умінь діалогічного мовлення. – формування моральних якостей, розвиток пізнавальної активності.
01.11	35-36	ФРАЗЕОЛОГІЯ Фразеологізми. Афоризми (прислів’я, приказки, крилаті вислови)	Книга українських народних казок; Картки із зображенням фразеологізмів; -виконання артикуляційних вправ (приговорювання скоромовок, чистомовок);	Учень / учениця: розрізняє поняття прислів’я і приказка, адекватно добирає прислів’я до відповідного тексту; з допомогою правильно записує прислів’я; *намагається знаходити фразеологізми в українських народних казках.	Збагачення мовлення прислів’ями, фразеологізмами, – формування структури самостійної діяльності; розвиток саморегуляції, здатності працювати за зразком, словесною інструкцією, за уявою. – збагачення словникового запасу адекватне вживання даної лексики у власному мовленні.
07.11	37-38	РМ № 7 Жанри мовлення (комплімент, лестощі, похвала).	Перегляд відео з різними життєвими випадками.	Учень / учениця: розрізняє поняття (комплімент, лестощі, похвала); дотримується правил мовленнєвого етикету під час звертання до дорослих, до незнайомих людей.	Розвиток толерантності у спілкуванні, адекватно реагувати на зауваження; самостійно виправляти допущені помилки в усному та писемному мовленні. – розвиток мовлення на основі дотримання вимог українського мовленнєвого етикету. – збагачення словникового запасу словами з українського народного етикету.
08.11	39-40	ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ «Повторення вивченого з фонетики, графіки, орфоепії й орфографії в 1-4 класах. Алфавіт.	словниковий диктант; - вправа «Займи позицію»; - індивідуальна робота;	Учень / учениця: має уявлення про алфавіт; знає та правильно вимовляє алфавітні назви букв (з допомогою вчителя) ;	Розвиток і корекція фонематичного слуху; Корекція зорово-слухового сприймання; корекція пізнавальних процесів; формування комунікативних умінь та бажання брати участь у колективних завданнях; активізація комунікативної ініціативи;
14.11	41-42	Наголос в українській мові.	Ознайомлення будовою артикуляційного апарату людини. Демонстраційні картки. Артикуляційні вправи.	Учень / учениця: дотримується правил наголосу в українській мові.	Розвиток і корекція фонематичного слуху; Корекція зорово-слухового сприймання; корекція пізнавальних процесів;
15.11	43-44	Голосні наголошені й ненаголошені. Особливості вимови ненаголошених голосних.	Демонстраційні картки. Артикуляційні вправи.	Учень / учениця: : розрізняє ненаголошені й наголошені голосні звуки; з допомогою вчителя добирає спільнокореневі слова і форми слова для перевірки ненаголошених голосних.	Розвиток слухового та зорового сприймання; корекція звуковимови; автоматизація правильної вимови звуків; розвиток уміння розрізняти звуки, схожі за звучанням, та букви, оптично схожі за написанням; формування навичок самоконтролю за вимовою.
21.11	45-46	Приголосні дзвінкі й глухі; вимова звуків, що позначаються буквами ґ і г.	Демонстраційні картки. Артикуляційні вправи.	Учень / учениця: розрізняє голосні та приголосні звуки; дзвінкі й глухі приголосні, *правильно їх вимовляє;
22.11	47-48	Вимова приголосних у корені слова.	Демонстраційні картки. Артикуляційні вправи.	Учень / учениця: з допомогою вчителя добирає спільнокореневі слова і форми слова.
28.11	49-50	Приголосні тверді й м'які, Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я.	Демонстраційні картки. Артикуляційні вправи.	Учень / учениця: розрізняє в словах тверді й м'які, *правильно їх вимовляє;
29.11	51-52	Контрольна робота №3 Фонетика	Тестові завдання з навідними запитаннями.	Учень / учениця: з допомогою вчителя дає відповіді на запитання.	Розвиток навичок самостійної роботи.
05.12	53-54	РМ №8 «Зимові звичаї та обряди українців».	Гра «Склади розповідь»	Учень / учениця: з допомогою вчителя Відтворює послідовність українських свят і обрядів, пов’язаних з цими святами.	Збагачувати словниковий запас словами, які стосуються зимових обрядів та звичаїв українців.
06.12	55-56	ОРФОГРАФІЯ. Правила вживання м’якого знака.	Відеопрезентація про м’який знак.	Учень / учениця: розуміє значення м’якого знака на письмі і у вимові; з допомогою вчителя вставляє в слова пропущений м’який знак.	Розвиток і корекція мовлення; уміння концентрувати увагу на предметі діяльності, сприймати, осмислювати та запам’ятовувати і відтворювати вивчений матеріал. Збагачення лексичного запасу новими словами.
12.12	57-58	Буквосполучення ьо, йо в українській мові.	Відеопрезентація про м’який знак.	Учень / учениця: розрізняє буквосполуки ьо і йо; з допомогою вчителя вставляє в слова пропущені буквосполуки.
13.12	59-60	Правила вживання апострофа.	Відеопрезентація про апостроф.	Учень / учениця: розуміє значення апострофа на письмі і у вимові; з допомогою вчителя вставляє в слова пропущений апостроф.
19.12	61-62	Милозвучність української мови.	Прослуховувння українських пісень; складання акровірша «Мов»".	Учень / учениця *має уявлення про красу і милозвучність української мови, її словниковий склад, уміє користуватися тлумачним словником для пояснення значення слів.	Розвиток сприймання, мислення, пам’яті. – збагачення мовлення на основі відтворення прослуханого матеріалу; – розвиток пізнавальної активності.
20.12	63-64	РМ №9 Речення з правильним і неправильним порядком слів (деформоване речення).	Демонстраційні картки.	Учень / учениця: знаходить з допомогою вчителя деформовані речення; виправляє помилки в цих реченнях.	Розвиток уваги, спостережливості, критичного мислення.
26.12	65-66	Контрольна робота №4 (письмові завдання)		Учень / учениця: самостійно чи з допомогою вчителя вставляє пропущені в словах знаки і буквосполуки.	Застосування на практиці здобутих вмінь і навичок.
27.12	67-68	РМ №10 Види спілкування. Живе й віртуальне спілкування. Безпека віртуального спілкування.	Відеопрезентація про небезпеку в інтернеті.	Учень / учениця: розрізняє види спілкування, називає правила спілкування, які запам’яталися після перегляду відеопрезентації.	Розвиток уваги, спостережливості, критичного мислення. Розвиток навичок самозахисту.
ІІ семестр
30.01	69-70	Речення та словосполучення. Повторення вивченого в 1-4 класах.	- розрізнення межі речень; - складання речень на задану тему з використанням малюнків, ілюстрацій.	Учень/учениця: оперує поняттям «члени речення»; будує з допомогою слів і словосполучень речення, використовуючи предметний та ілюстративний матеріал; ідентифікує речення і словосполучення.	Розвиток пам’яті на основі пригадування властивостей речення; Удосконалення мисленнєвих процесів порівняння, аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення; розвиток мовлення на основі використання різноманітної наочності; корекція мовленнєвого розвитку; розвиток самосвідомості; формування конструктивних навичок спілкування; формування вмінь контролю та самоконтролю.
31.01	71-72	Відмінність словосполучення від слова й речення.		Учень/учениця: ідентифікує речення і словосполучення; складає словосполучення; з допомогою вчителя знаходить головне слово і ставить від нього запитання до залежного.
06.02	73-74	Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні).	Складання речень на задану тему з використанням малюнків, ілюстрацій; - пояснення важливості розділових знаків; - навчально-пізнавальні ігри.	Учень/учениця: намагається розрізняти речення за метою висловлювання; під контролем складає висловлення за малюнком, описаною ситуацією, з опорою на допоміжні матеріали; розрізняє розділові знаки в кінці речень; розставляє з допомогою розділові знаки в кінці речень; намагається інтонувати різні за метою висловлювання речення (наслідує вчителя); складає з допомогою різні за метою висловлювання речення на задану тему та з урахуванням мети і ситуації спілкування;
07.02	75-76	Речення, Головні члени речення (без вживання термінології).	Підкреслення членів речення.	Учень/учениця: з допомогою вчителя знаходить головні члени речення; звертає увагу на охайность записів; використовує ефективно надану допомогу.
13.02	77-78	Встановлення зв’язку між словами в реченнях (за допомогою запитань).	Складання речень на задану тему з використанням малюнків, ілюстрацій; - пояснення важливості розділових знаків; - навчально-пізнавальні ігри.	Учень/учениця: встановлює з допомогою запитань зв’язки слів у реченні (за зразком та з допомогою)
14.02	79-80	РМ №11 «Ти» і «Ви» у звертанні. Український народний етикет. Традиційна повага до старших в Україні. Вживання слів ввічливості під час різних ситуацій спілкування.	Проговорення, запам’ятовування нових слів; інтерактивні вправи; навчальні ігри;	Учень / учениця: *дотримується правил українського народного етикету під час спілкування, під контролем *вживає слова ввічливості у різних ситуаціях спілкування.	– розвиток мовлення на основі дотримання вимог українського мовленнєвого етикету. – збагачення словникового запасу словами з українського народного етикету.
20.02	81-82	РМ №12 Складання тексту з поданих частин на основі заголовка і зачину.	Створення монологічного висловлюванння на основі прослуханого тексту.	Учень / учениця: розрізняє заголовок (назву) і зміст тексту, *уміє добирати заголовок до тексту; складає текст з допомогою учителя і самостійно за даними складовими частинами та ілюстративним матеріалом; практично розрізняє* типи мовлення; з допомогою.	Розвиток уваги на основі прослуховування мовлення учителя чи звукозапису; розуміння почутого. – формувати вольові зусилля під час слухання-розуміння чужого мовлення. – розвивати увагу на основі переказу прослуханого тексту; аналізувати, порівнювати та узагальнювати відтворене; розвивати пам’ять шляхом довільного запам’ятовування даних текстів, зберігати їх в оперативній пам’яті, довільно пригадувати, уявляти і відтворювати; – розвиток мовлення на основі усного переказу даних текстів.
21.02	83-84	РМ №13 Вживання слів ввічливості під час спілкування. Формулювання реплік діалогу на задану тему.	Демонстраційні картки з різними видами слів. Складання діалогу з етикетними словами.	Учень / учениця: *дотримується формул мовленнєвого етикету – під час спілкування вживає слова ввічливості; активно продукує* адекватні репліки діалогу; *уміє правильно записати репліки діалогу.	Диференціювати складові частини тексту, репліки діалогу на основі роботи над творами описового характеру та мовленнєвих ситуацій на задану тему; дотримуватися культури усного і писемного мовлення.
27.02	85-86	Другорядні члени речення без вживання термінології.	Вправи на складання речень.	Учень / учениця: складає речення; розуміє значення другорядних членів речення, самостійно і з допомогою урізноманітнює речення другорядними членами; з допомогою вчителя вчиться ставити запитання до другорядних членів речення.	Розвиток образного мислення, уяви, логічного мислення.
28.02	87-88	Другорядні члени речення без вживання термінології.	Складання речень з набору слів на ілюстрованих картках. - графічний запис речення; - підкреслення членів речення;		Розвиток образного мислення, уяви, логічного мислення.
06.03	89-90	РМ №13 Суперечка і сварка.	Перегляд відеопрезентації із зображенням різних видів емоцій.	Учень / учениця: називає різницю між суперечкою і сваркою.	Розвиток розуміння причинно-наслідкових зв’язків. Розвиток навичок уникати конфліктних ситуацій. формування конструктивних навичок спілкування; формування вмінь контролю та самоконтролю.
07.03	91-92	Побудова речень за поданим підметом або присудком.	Складання речень на задану тему з використанням малюнків, ілюстрацій.	Учень / учениця: складає прості речення на основі одного або двох. головних членів речення.	Розвиток уяви, логічного мислення. Збагачення лексики.
13.03	93-94	Речення з однорідними членами.	- навчально-пізнавальні ігри; - доповнення речення однорідними членами.	Учень / учениця: розуміє поняття однорідних членів речення; під контролем складає висловлення за малюнком, описаною ситуацією, з опорою на допоміжні матеріали.	Розвиток пам’яті на основі пригадування властивостей речення; Удосконалення мисленнєвих процесів порівняння, аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення; розвиток мовлення на основі використання різноманітної наочності; корекція мовленнєвого розвитку; розвиток самосвідомості.
14.03	95-96	Пунктуаційна помилка. Кома між однорідними членами.	Корекція речень з однорідними членами речення, що містять пунктуаційні помилки	Учень / учениця: з допомогою вчителя знаходить однорідні члени речення і розставляє пунктуаційні знаки.
20.03	97-98	Списування тексту після попереднього аналізу.		Учень / учениця: розуміє та вміє переказати зміст переписаного з підручника тексту.	Розвиток пам’яті та уваги.
21.03	99-100	РМ №14 Розповідь. Усний переказ знайомої історії з улюбленого філмау або мультфільму.	Перегляд епізоду знайомої історії з улюбленого філма або мультфільма. з Складання плану розгортання подій.	Учень / учениця: з допомогою вчителя вміє переказати зміст знайомої історії з улюбленого філма або мультфільма.	Розвивати увагу на основі побаченого; аналізувати, порівнювати та узагальнювати відтворене; розвивати пам’ять шляхом довільного запам’ятовування, зберігати їх в оперативній пам’яті, довільно пригадувати, уявляти і відтворювати. – розвиток мовлення на основі усного переказу відео; – розвиток вольових зусиль та наполегливості для запам’ятовування і відтворення змісту прослуханого або прочитаного тексту.
27.03	101-102	РМ №15 Створення власного епізоду для улюбленого філму або мультфільму.	Ілюстрування власного епізоду.	Учень / учениця: з допомогою вчителя вміє складає епізод для улюбленого філму або мультфільму, одночасно створюючи графічний дизайн серії.
28.03	103-104	Контрольна робота № 5	Редагування речень, що містять пунктуаційні помилки. Підкреслювання головних і другорядних членів речення.	Учень / учениця: самостійно знаходить пунктуаційні помилки; з допомогою вчителя визначає і підкреслює члени речення.	Розвиток навичок самостійної роботи, зосередженості на матеріалі. Розвиток орієнтації у часі.
03.04	105-106	РМ №16 «Весняні звичаї та обряди українців».	Перегляд відео з весняними звичаями і обрядами; Ознайомлення з народними прикметами. Прислів’я і приказки про весну.	Учень / учениця: називає відомі свята весняні, що відзначають в Україн;і і обряди, що виконують в родині учня/учениці.	Розвиток шанобливого ставлення до традицій і звичаїв українського народу. Розширення кругозору.
04.04	107-108	Складне речення. Різниця між складним і простим реченням.	Списувння речень. Підкреслювання декількох граматичних основ.	Учень / учениця: з допомогою вчителя знаходить в реченні декілька граматичних основ і за допомогою підкреслення аналізує різницю між простим і складним реченням.	Розвиток аналітичних здібностей, уваги і пам’яті.
10.04	109-110	РМ №17 Особливості побудови розповіді за коміксом.	Складання розповіді за коміксами з підручника.	Учень / учениця: вміє будувати змістову лінію; граматично пов’язує речення; з допомогою вчителя ускладнює розповідь додатковими елементами, складаючи прості речення в складні.	Розвиток навичок вільно висловлювати свої думки, давати аналіз подіям і вчинкам персонажів.
10.04	111-112	Навчальний диктант	Записування 8-10 слів під диктовку.	Учень / учениця: вчиться на слух сприймати і письмово відтворювати текст із простих речень; розрізняє інтонацію вчителя.	Розвиток фонематичного слуху, памяті, уваги.
17.04	113-114	Пряма мова.	Пошук прямої мови в текстах казки про колобка.	Учень / учениця: наслідуючи вчителя вміє змінювати інтонацію, при зміні прямої мови персонажів.	Розвиток психо-емоційної сфери.
18.04	115-116	РМ №18 Отримання інформації з прочитаного тексту.	Виписування головних героїв з казки «Колобок». Складання маршрутної карти колобка.	Учень / учениця: з допомогою вчителя малює маршрут подорожі колобка.	Розвиток просторової уяви; Розвиток вмінь будувати маршрут власної подорожі або прогулянки.
24.04	117-118	Діалог. Розділові знаки при діалозі.	Пошук діалогу в тексті. Прослуховування монолоу і діалогу.	Учень / учениця: розрізняє монолог від діалогу, вміє самостійно знаходити в тексті діалоги, спираючись на розташування тире перед репліками героїв.	Розвиток довільної уваги.
25.04	119-120	РМ №19 Складання діалогу на тему : «Допоможіть, я загубився/загубилася».	Складання діалогу на запропоновану ситуацю.	Учень / учениця: уявляє себе у скрутному становищі, вміє просити про допомогоу; називає своє повне ім’я, вік знає напам’ять свою адресу проживання; телефон батьків.	Розвиток уяви; розвиток навичок самоконтролю, вміння подолати скрутне становище; вміння просити про допомогу; вміння не довіряти підозрілим людям.
01.05	121-122	РМ №20 Жанри мовлення (Привітання).	Написання вітальної листівки для друга/подриги до Дня народження.	Учень / учениця: з допомогою вчителя оформлює вітальну листівку.	Розвиток комунікативних здібностей.
02.05	123-124	Контрольна робота №6	Складання діалогу на 3-4 репліки.	Учень / учениця: з допомогою вчителя складає діалог і використовує пунктуаційні нормию.	Розвиток концентрації уваги, уяви. Застосування отриманих навичок пунктуації
08.05	125-126	ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ. Лексикологія. Фразеологія.	Ігри з демонстраційним матеріалом і картками Люшера.	Учень / учениця: називає значення слова з допомогою вчителя ; самостійно характеризує ознаки зображуваного на ілюстрації предмета або явища.	Застосування отриманих протягом навчального року знань і навичок. Розвиток пізнавальних здібностей; формування позитивного ставлення до навчання; корекція недоліків пізнавальних процесів.
09.05	127-128	ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ. Фонетика. Графіка	Повторення українського алфавіту. Розподіл літер на приголосні і голосні, за допомогою розфарбовування.	Учень / учениця: розподіляє приголосні і голосні звуки, робить підрахунки.
15.05	129-130	Аудіювання.	Читання, прослуховування запропонованого учителем тексту	Учень / учениця: під контролем уважно сприймає і *намагається зрозуміти зміст сприйнятого на слух та під час читання тексту, з допомогою адекватно відповідає на запитання, що стосуються його змісту.	Рзвиток пізнавальної активності, волі, цілеспрямованості з метою правильного виконання завдань – розвиток уваги на основі прослуховування мовлення учителя чи звукозапису; розуміння почутого. – формувати вольові зусилля під час слухання-розуміння чужого мовлення.
16.05	131-132	ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ. Орфографія.	Виправлення помилок в тексті. Вставляння пропущених букв в слові.	Учень / учениця: з допомогою вчителя згадує правила написання слів; виправляє власні помилки.	Застосування отриманих протягом навчального року знань і навичок. Розвиток пізнавальних здібностей; формування позитивного ставлення до навчання; корекція недоліків пізнавальних процесів.
22.05	133-134	ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ. Синтаксис і пунктуація.	Завдання на визначення меж речень в тексті.	Учень / учениця: з допомогою правильного інтонування меж речень вчителем при зачитуванні тексту, розставляє розділові знаки в кінці речень.
23.05	135-136	РМ №21 Жанри мовлення (Вибачення. Подяка).	Створення уявної конфліктної ситуації, в якій учень/учениця має визнати свою провину і попросити вибачення двма різними способами.	Учень / учениця: уявляє себе учасником конфлікту; добирає з допомогою вчителя слова для вибачення; наводить різні приклади слів, за допомогою яких можна попросити пробачення.	Розвиток емоційно-вольової сфери. Розвиток комунікативних здібностей. Розвиток вміння залагоджувати конфлікти.
29.05	137-138	РМ №22 Розповідь-фантазія. «На канікулах я хочу поїхати…»	Малюнок на тему «Літо»	Учень / учениця: розмірковує на тему літнього відпочинку; дає аналіз фантазіям: які реальні, а які ні.	Розвиток уяви, кругозору.
30.05	139-140	Підсумковий урок.	Учень / учениця знає: українська мова – державна мова України, слова вживають у прямому й переносному значеннях; уміє: добирати тематичні групи слів за значенням: антоніми, синоніми; добирати слова до тематичних груп на певну тему; виділяти й розрізняти головні члени речення – підмет, присудок; практично розрізняти головні та другорядні члени речення; упорядковувати деформований текст; складати простий план готового тексту; створювати діалог відповідно до запропонованої ситуації спілкування; види речень за метою висловлювання; правильно записувати речення і вживати розділові знаки в кінці речень; уважно слухати, орієнтуватися у ситуації спілкування” переказувати ( усно) текст за простим планом; відновлювати деформований текст; записувати слова, речення після їх аналізу з голосу учителя; розрізняти різні за метою висловлювання речення.