Мольєр (Жан Батіст Поклен) (1622 – 1673) – комедіограф, актор, театральний діяч. Провідні теми та художні особливості комедії Мольєра. Основні проблеми та конфлікти п’єси «Міщанин-

Тема:    Мольєр (Жан Батіст Поклен) (1622 – 1673) – комедіограф, актор, театральний діяч. Провідні теми та художні особливості комедії Мольєра. Основні проблеми та конфлікти п’єси «Міщанин-Шляхтич».

Мета навчальна: висвітлити основні події з життя Мольєра, показати взаємозв’язок його творчості з класицизмом, розкрити естетичні принципи митця, повторити теоретичний матеріал про комедію, розпочати роботу над вивченням п’єси «Міщанин-Шляхтич», визначити художню своєрідність комедії, основні конфлікти та проблеми твору;

розвиваюча:     розвивати навички дослідницької діяльності та зв’язного мовлення учнів, вміння аналізувати драматичний твір, навички інсценізації, коментованого читання, творче мислення, увагу, пам'ять;

виховна:                виховувати інтерес до творчості Ж.Б.Мольєра, непримереність до лицемірства, рабського приниження, марнославства.

Тип уроку:      урок сприймання художнього твору

Обладнання:        портрет Мольєра, таблиці: «Естетичні погляди Мольєра», «Художні відкриття Мольєра», тексти комедії «Міщанин-Шляхтич» у перекладі І Стешенка, словник літературознавчих термінів.

Епіграф:                                                                                 Мольєр, твої найкращі твори, —

Навіки дивні чати їх,

Пройшовши крізь віки й простори,

В серцях відіб'ються людських,

Н.Буало

Він віддався сцені всім серцем,

бо тільки там він і жив.

М.Булгаков (із книга «Життя пана Мольєра»)

Зміст  уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів

І.І  Експрес – опитування

• Які історичні чинники вплинули на формування класицизму?
• Яке вчення стало філософським підґрунтям класицизму?
• В яку добу і в якій країні утвердився класицизм як художній напрям?
• Назвіть основні правила класицизму.
• Назвіть представників класицизму в різних видах мистецтва.
• До якого стилю належить комедія? (Учні пригадують ієрархію стилів класицизму.)

1.2 Створення асоціативного грона

                Жанр

Комедія і класицизм

Комедійний сюжет

1.3  Створення проблемної ситуації

Мы все учились понемногу

Чему-нибудь и как~нибудь,

 Ток воспитаньем, слава Богу,

У нам немудрено блеснуть...

Так писав О.С.Пушкін у романі «Євгеній Онєгін». А кого ми називаємо освіченою людиною?

• Що таке людина інтелігентна?
• Хто з вас сумлінно вчитися, ретельно виконує свої домашні завдання?
• А навіщо ви вчитеся?
• У чому сенс освіти та виховання?
• Як пов'язано це з нашим сучасним та майбутнім?..

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Мольєр (Жан Батіст Поклен) прийшов у літературу в період розквіту класистичної трагедії. Хоча Корнель і Расін писали й комедії, проте в той час комічним виставам не надавали такого значення, як трагедії. Комедії сприймалися глядачами як несерйозне видовище, яке має лише розважати публіку. Мольєр вкладав у комедії зовсім інший зміст. Його комедії були не тільки цікавими, а й повчальними. Беручи образи й сюжети для своїх комедій із сучасного йому життя, драматург показував людям їх самих з усіма їхніми пристрастями, вадами, помилкам. Мольєр поєднав правила класицизму з традиціями народного театру, що надавало його комедіям особливої життєвості та динамізму.

Мольєр прийшов у літературу за часів утвердження королівської влади. Втім, не зважаючи на безліч хвалебних творів на честь короля, справжнім володарем епохи став Мольєр — великий король комедії. Мольєра не любили можновладці, проте його не можна було не помічати, бо він панував над думками й почуттями народу.

Сьогодні на уроці ми з вами звернемося до особистості та творчості відомого комедіографа – Ж.Б.Мольєра. Тож тема нашого уроку прозвучить так: «Мольєр (Жан Батіст Поклен) (1622 – 1673) – комедіограф, актор, театральний діяч. Провідні теми та художні особливості комедії Мольєра. Основні проблеми та конфлікти п’єси «Міщанин-Шляхтич». Перед Вами знаходиться і епіграф до уроку. Це слова Н.Буало:

«Мольєр, твої найкращі твори, —

Навіки дивні чати їх,

Пройшовши крізь віки й простори,

В серцях відіб'ються людських,

Н.Буало

Він віддався сцені всім серцем,

бо тільки там він і жив.

М.Булгаков (із книга «Життя пана Мольєра»)»

Тож зараз ми з вами ознайомимося з життєвим і творчим шляхом відомого письменника та театрального діяча – Ж.Б.Мольєра, прослідкуємо його взаємозв'язок з класицизмом, розкриємо естетичні принципи митця, розпочнемо роботу над вивченням п’єси «Міщанин-Шляхтич», визначимо її художню своєрідність, основні конфлікти та проблеми твору, повторимо теоретичний матеріал про комедію, поговоримо про непримиренність до лицемірства, рабського приниження, марнославства, спираючись на комедію «Міщанин-Шляхтич» письменника.

ІІІ.   Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

3.1 Вступне слово вчителя

Мольер (Жан Батист Поклен) прий­шов у літературу за часів утвердження королівської влади Людовіка XIV — «Короля-сонця», який чекав від класицистів уславлен­ня своєї величі. Втім, попри безліч хвалеб­них творів на честь короля, справжнім воло­дарем доби став Мольєр — великий король комедії. Його комедії були не тільки цікави­ми, а й повчальними, Драматург зображував людей із усіма їхніми пристрастями, вадами, помилками, У п'єсах Мольєр поєднав озна­ки класицизму і трагедій народного театру. Його твори стали вираженням духу народу, вільнодумства, непокори проти всього нищого і хибного.

3.2 Робота з портретом Мольера роботи П.Міньяра.

- Якою ви бачите людину, зображену на портреті?

- Які риси, підкреслені художником, свідчать про те, що перед нами людина світу мистецтва?

3.3 Навчальна рольова гра «Інтерв'ю з письменником».

Клас об'єднується у дві творчі групи — «кореспон­дентів» та «команду Мольера, куди входять учні, які виконують ролі самого драматурга,

—  Якби Ваша доля склалася інакше, ким би Ви стали?

-  Ваш шлях на сцену був швидким й успішним?

—  А як склалося Ваше особисте життя? Чи були Ви щасливі?

- Чому Ви обрали жанр комедії?

-  Відомо, що до Вашого театру бр прихильним король Людовік XIV, який дозволив грати в Парижі, навіть виступати в знаменитому Пале Роялі. Отже, Ви були придворним комедіографом?

- Які п'єси з Вашого доробку Ви оціните як най­більш вдалі і чому?

-  У чому особливості жанру «високої комедії», створеної Вами? Яка її мета?

— Які трудноті Вам довелося долати?

-  Чи вважаєте Ви свою долю такою, що склала­ся добре?

3.4  Інсценування уривка з книги М. Булгакова «Життя пана де Мольера».

1-й  придворний. Поясніть мені, заради Бога, панове, що означють ці «галаба», «балаба», які вигукують турки? Що це таке?

2-й   придворний. Це нісенітниця. Мольєр уже не може писати. І треба відібрати театр.

3-й придворний. Справді, «Міщанин-шляхтич» дуже слабка комедія, зовсім нічого немає веселого.

Учитель. 16 жовтня у Пале-Роялі відбулася друга вистава комедії. На ній був присутній король.

Мольєр (вбігає, лунають оплески). Води, води! (Йому дають води.) І те? Чуєте? Король аплодує!

Актори. Король аплодує! Сам король устав із місця й аплодує! Що на сцену, там король!

Мольєр. Так, я чую, чую. Господи, поможи мені! Відкривайте завісу.

Король (велично входить). Пане Мольєр, я хотів вам дещо сказати за вашу п'єсу. Я нічого не сказав вам після першої прем'єри, оскільки ще не склав своє враження. Однак тепер я скажу. Ваші актори грають пречудово. А ви написали гарну п'єсу, жодний із ваших попередніх творів не справляв такого враження, як «Міщанин-шляхтич».

Мольєр. Ваша світлосте, ваша світлосте... Ваша високосте... Актор ваш покірний слуга, вдячні вам за нечувану честь, якою ви нагородили нас віддавши театр (низько вклоняється).

Король (дає гроші). Ось вам за вашу п'єсу. І пишіть далі. Сподіваюсь прославите у своїх творіннях мене і мій час (виходить, актори схиляються перед ним).

 3.5  Повідомлення учня «Мольєр і його театр»

За 14 років свого творчого життя в Парижі Мольєр створив усе те, що ввійшло до його багатої літератур­ної спадщини (34 п'єси).

В історію Мольер увійшов як засновник «високої комедії». Він створив художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В ос­нові сюжетів його комедій лежить конфлікт, в якому пристрасті протистоять здоровому глузду.

В основі комізму — невідповідність реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Повчати розважаючи — головний принцип естетичної програ­ми драматурга.

Імена багатьох персонажів комедій Мольера стали загальними й означають людяну, якій притаманні ті чи інші риси.

У центрі його комедій опинилося дворянство. Воно висміюється в таких комедіях як «Міщанин-шляхтич», «Мізантроп», «Кумедні манірниці», «Дон Жуан». У них автор показує падіння моралі», паразитизм, нелюд­ськість дворян.

3.6 Робота з таблицями «Естетичні погляди Мольера» та «Художні відкриття Мольєра».

Естетичні погляди Мольера

Художні відкриття Мольєра

3.7 Робота з підручником. Читання і обговорення параграфа « Традиції та новаторство драматургії Мольєра» на стор. 52-54

• На які  традиції спирався митець під час написання комедій? (Літературні і народні)
• Чого дотримувався Мольєр як класицист?  (Жанрової ієрархії)
•  Кі теми порушувалися в його комедіях?(Теми реального життя)
•  Яким рисам у зображенні своїх персонажів письменник надавав переваги?(Марнолюбство, лицемірність, жадібність)
• До якої мови наближена мова комедій Мольєра? (До розмовного стилю, що обумовлено правилом класицизму)
• Який основний критерій в оцінці героїв комедій письменника? (Розум, здоровий глузд)
• Що прагнув роботи Мольєр для людства? (Повчати його)
• До творчості яких письменників звертався Ж.Б,Мольєр у своїй творчості? (Кальдерона, Скеррона)
• Що він взяв для себе з італійської комедії масок? (Прийом імпровізації, способи організації вистави, створення правдивих характерів)
  8.   Словникова робота

Комедія (грец. komodia, від komos — весела процесія і ode — пісня) — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині.

За принципом організації сценічної дії розрізняють комедії положень, засновані на хитромудрій інтризі; характерів або вдач — на осміянні гіпертрофованих людських вдач, ідей. По характеру розрізняють сатиричну, гумористичну і трагікомедії, комедію дель арте.

Пафос комічності виникає тоді, коли автор свідомо занижує свої дійові особи до певного середнього рівня, що існує в суспільному житті. Не маючи належних позитивних якостей, дійові особи комедійних творів, однак, претендують на певну значущість у родині, середовищі друзів тощо. Їм притаманне ілюзорне бачення дійсності, вони завжди прагнуть розв'язати свої проблеми способами, які не підходять у даному випадку, оскільки вступають у протиріччя з об'єктивними законами суспільного розвитку.

9.   Розповідь вчителя про історію написання п’єси «Міщанин-Шляхтич» Одна з найвідоміших комедій Мольєра — « Міщанин-шляхтич » — була написана в 1670 р. на замовлення самого короля Франції Людовіка XIV. Прем'єра п'єси відбулася 14 жовтня 1670 р. в заміському королівському замку Шамбор. Появі п'єси Мольєра передували такі — події. У 1669 р. до Парижа прибуло турецьке посольство. За переказами, турецький посол нібито заявив, що на коні його повелителя коштовного каміння більше, ніж на самому королі Франції. Ображений Людовік XIV замовив Мольєру п'єсу, яка б висміювала турецькі церемоніали і традиції. Спочатку Мольєр придумав комічну сцену посвячення в сан турецького «мамамуші», яку король схвалив і яка стала поштовхом до створення сюжету майбутньої комедії. Події твору зав'язуються навколо особи обмеженого і марнославного міщанина Журдена, який прагне набути шляхетних манер і стати дворянином, а натомість перетворюється на загальне посміховисько; кульмінацією стає сцена появи турецьких послів і псевдопосвячення героя в турецькі «мамамуші».
10.   Бесіда на з’ясування первісного читацького сприймання

• Які почуття викликали у вас прочитані уривки комедії «Міщанин-шляхтич»?
• Які епізоди дії І, II комедії запам'яталися най­більше і чому?
• Які персонажі твору сподобалися, а які ні? Аргу­ментуйте свою відповідь.

        3.11  Коментоване  читання

     Читання в особах дії І та II.

• Що ми дізнаємося про головного героя з реплік інших дійових осіб?
• Порівняйте ставлення до пана Журдена вчителя танців і вчителя музики.
• Зачитайте репліки Журдена, що засвідчують його пихатість, хвалькуватість, відсутність естетично­го смаку.
• Чому посварилися між собою найняті вчителі? Які комічні ситуації виникли при цьому?
• Із якою метою пан Журден хоче навчатися му­зики, танців, фехтування та філософії? Як ви оцінює­те не бажання?
• Чому ж сцени навчання викликають у нас сміх?
• Чи потрібні знання отримує герой?
• Що спонукало паризького міщанина Журдена змінити плин свого життя?
• Які риси характеру виявив Журден у прочита­них сценах?

     3.12  Евристична бесіда

• Визначте тему комедії «Міщанин-шляхтич».
• Навіщо вчиться пан Журден?
• Чого він прагне досягти у житті?
• Що викликає у вас сміх, коли ви читаєте про навчання Журдена? Хіба к смішно, коли людина вчиться?
• У чому виявляється його дурість?
• Хто допомагає викрити Журдена і сприяє шлюбу Клеонта з Люсіль? Як виявляється позиція автора? Як ви гадаєте, на чиєму він боці?
• Визначте соціальні конфлікти у п'єсі «Міщанин-шляхтич».
• Які любовні конфлікти показані в п'єсі? (У любовних колізіях п'єси беруть участь такі персонажі: Клеонт - Люсіль, Журден - Дорімеиа — Дорані Журден — Дорімена — пані Журден, Ков'єль — Ніколь.)
• Чи е у п'єсі, крім любовних, інші моральні конфлікти? (Так, у комедії пок;. зано зіткнення здорового глузду, Ідо втілює пані Журден, і рабського плазу­вання, приниження, які втілені в образі пана Журдена.)
• З'ясуйте, що викриває Мольєр у п'єсі «Міщаиин-шляхтич».

ІV.  Узагальнення і систематизація набутих знань учнів

4.1 Гра «Мікрофон»

Учні по черзі один за одним висловлюють власні думки на запитання вчителя.

• Що дає впевненість, що твір Мольєра «Міщанин-шляхтич», його тематика та образи будуть цікавими в третьому тисячолітті?

4.2 Узагальнююче слово вчителя

Мольєр (Жан-Батіст Поклен) — драматург, поет, актор — створив чудові п’єси, що дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: «Тартюф», «Дон Жуан», «Мізантроп». І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є «Міщанин-шляхтич», де автор намалював сатиричний образ буржуа. Головна проблема, на якій побудовано сюжет «Міщанина-шляхтича», відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рійними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянські манери, стиль поведінки, одяг, спосіб життя саме про одного з таких буржуа — пана Журдена — розповів Мольєр у своїм комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім’я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно в усьому покладається на хитрого дворянина графа Доранта. Через їхні стосунки практично показані реальні спільні відносини. Тому, сміючись над бідолашним Журденом, який будь-що хоче стати схожим на дворян та ще й дочку видати заміж неодмінно за шляхтича, ми разом з ним співчуваємо саме йому. Граф Дорант і маркіза Доримена представляють дворянство.

До того ж на їх прикладі Мольєр показав, що й дворяни можуть бути неправдивими, вередливими, непорядними. Таким і є граф Торліт, який розтринькав свої статки й шукає багату наречену. Та й Доримена покохала його, переконавшись, що він багатий, бо дарує дорогі подарунки. Оби вони також пошилися в дурні.

Про справжні почуття тут і не йшлося. А от на кохання здатні інші герої — Люсіль і Клеонт, Ніколь і Ков’єль. Вони чисті серцем, тому й перемога на їхньому боці. Отже, проблема справжнього й несправжнього, проблема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню героїв одне про одного. Змальовуючи смішні події, що сталися з бідолашним Журденом, Мольєр піднімається до широкого узагальнення суспільних явищ, не забуваючи про моральні уроки, без яких неможлива комедія класицизму.

V. Підведення підсумків уроку

VI. Оцінювання і осмислення домашнього завдання

1. Дочитати п'єсу Мольєра до кінця.

2.  Опрацювати статтю підручника.

3.  Індивідуальне творче завдання: підготувати інсценізацію яви 12 дії ІІІ.

4. Дібрати цитати до характеристики образів комедії Мольера (Журден, Клеонт, пані Журден).

5.  Намалювати ілюстрації до твору (за бажанням).

Список використаної літератури

1. Градовський А.В. “Стара моя думка на тім огні згоріла…” Комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” та Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” 9 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. - №3. – С.15-16.
2.   Єременко О.В., Стороженко Л.М., Стромко Н.М. Мольєр. “Міщанин-шляхтич”: у пошуках методичних варіантів // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. - №12. – С.43-51.
3. Жукова А.Г. “В комедії є свої чари…” Мольєр “Міщанин-шляхтич” (з використанням ОСС), 9 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1996. - №7. – С.16-22.
4. Зарубіжна література. 9 клас: Хрестоматія / Авт.-упоряд. І. Л. Столій. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009. — 416 с.
5. Зарубіжна література. 9 клас. Матеріали до уроків. Укладач Р.Б.Шутько. – Харків: Торсінг, 2000. – 192 с.
6. Зарубіжна література. 9 клас: Посібник – хрестоматія / Упорядник Щавурський Б.Б. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 528 с.
7. Козуб Г. Мова – характер – ідея. Порівняльний аналіз п’єс Ж.-Б.Мольєра “Міщанин-шляхтич” та “Мина Мазайло” М.Куліша. 8 клас.// Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. - №5. –    С.38-41.
8. Куцевол О.М. Зарубіжна література. Розгорнуте календарне планування уроків за програмою 2001 року. 9 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок». – 2003. – 144 с.
9. Куцінко О. Г. Зарубіжна література. 9 клас. -  ВГ «Основа». – 2007. – 256 с.
10.  Лімборський І.В. Сміх, що робить людей серйозними, Мольєр. 9 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1996. - №3. – С.11-15.
11.  Літературознавчий словник-довідник. – К., 1997.
12.  Масімова Л. Література плюс театр. Методичні поради до вивчення комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”// Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2002. - №1. – С.46-47.
13.  Мірошниченко Л.Ф. Чотири уроки у Мольєра. 9 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. - №2. – С.10-15.
14.  Ніколенко О. Король комедії. Система уроків вивчення п’єси Ж.-Б.Мольєра “Міщанин-шляхтич” у культурологічному контексті // Всесвітня література та культура  в навчальних закладах України. – 2001. - №5. – С.8-19.
15.   Ніколенко О.М., Стеценко С.Д. Навіщо людині вчитися? Урок компаративного аналізу за творами Ж.-Б.Мольєра “Міщанин-шляхтич” і Д.Фонвізіна “Недоросток”. 8 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1999. - №2. – С.50-54.
16.  Середа О.А. Зарубіжна література: Плани – конспекти. 9 клас. – Харків:                 Торсінг, 2003. – 304 с.
17.  Стромко Н.М. Мистецтво бути Людиною. Урок-роздум за комедією Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 9 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. - №1. – С.31-34.
18.  Щавурський Б.Б. Уроки зарубіжної літератури. 9 клас. За програмою 2001 року. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 128 с.