Монофон "Пливуть слова, пливуть думки з однієї літери …"

Монофон

Пливуть слова, пливуть думки з однієї літери …

Вечоріє…Вгорі витає вороння, викаркує втрату, віщує ворожнечу… Вітер виє, вигойдує, виграє віттям верб, відрива вершечки, відкидає вдалину, викручує, вистукує вітряками… Всі відпочивають…Враз: вибухи! Війна!.. Вночі віроломно вдерлись вороги. Війна! Ввірвались “визволителі”…

Війна! Всюди вибухи, вогонь, вогонь … Вистукують вагони: війна, війна!.. Вереск, відчай… Важко всім. Втома, випробування… Війна…Відсутня веселість, втіха… Внутрішня відраза…Винуватцям вирок – всенародне вигнання!

Ворог в’ється, все вперед відправляє “вовкодавів”, ”вовкохапів”, вбивць. Вбиває, вбиває… Він вражає всіх вседозволеністю, ворожістю, вигаданою владою ”всія”, висуває власні вимоги. Всюди вчувається відлуння вибухів, виття ворожих вертокрилів…Війна!..

Вправно воюють відважні вкраїнські воїни. Вдень, вночі відстоюють волю-воленьку. Вміло відбивають ворогів, виганяють відлюдків відчайдушні вояки.

“Вкраїна виборює волю!” - впевнено вірять вкраїнці. Вірять: всміхнеться воля, встане втомлена Вітчизна. Вистоїть вона! Виживе! Віримо: вистоїть вона всупереч ворогам! Відбудуємо все, відновимо! Втихомириться вітрюган, вигляне веселка, виплітатимемо влітку віночки волошкові... Вирощуватимемо високі врожаї, виховуватимемо вірних вартових волі. Вдягнемо вишиванки, вітатимемо воїнів – визволителів вкраїнських, витривалих волонтерів...

“Володарю Всевишній, Всюдисущий, Всевидючий, відверни війну, врятуй всіх військових, вщент витісни ворожі війська,” - вкотре вишіптують, втомлено вимовляють вдовині вуста…Війна!..

Велика вдячність вкраїнським воїнам!