Монтаж, технічне обслуговування та ремонт електропроводок і освітлювальних електроустановок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав майстер виробничого навчання:

Голубенко Максим  Валентинович

 

 

 

 

 

2022р

ПЛАН

 

 

 

Дата проведення уроку ___________

Майстер виробничого навчання Голубенко Максим Валентинович

Номер групи    13          Професія   7241   Електромонтер

Тема програми :Тема № 4. Монтаж, технічне обслуговування та ремонт електропроводок і освітлювальних електроустановок.

Тема уроку :Установлення стельових і настінних лампових патронів і світильників.

Мета уроку :

-навчальна:формування, закріплення і розвиток умінь та навичок планування і здійснення технологічного процесузасвоєння міцного та усвідомленого обсягу загально-технічних та спеціальних знань, умінь,навчити учнів правильно установлювати стельові і настінні світильники при різних типах електричної проводки, вивчити будову патронів;

-розвивальна:формування раціонального мислення та творчості; пізнавальної активності та самостійності; вміння та навички самовдосконалення в обраній професії; звички планувати та контролювати свою працю;

- виховна: моральних якостей учнів, як особистостей; дисципліни, сумлінності, відповідальності, ініціативи..

 

Тип уроку :Виконання складних комплексних робіт

Вид уроку : урок самостійного виконання технологічних операцій або навчальних  виробничих завдань.

Дидактичне забезпечення уроку Інструкційно-технологічні карти,персональний комп’ютер,інструкції з техніки безпеки, навчально відео матеріал.

Матеріально-технічне забезпечення уроку виробничого навчання:

Електромонтажний інструмент, провід,різні типи світильникі,патрони.ізоляційна стрічка.

 

Міжпредметні зв’язки «Охорона праці», «Спецтехнологія»,

 

                                               

ХІД УРОКУ

ІІ. Вступнийінструктаж (30-45хв.):

1. Організаційначастина (2-3хв.)

- перевірканаявностіучнів;

- перевіркаготовностіучнів до уроку;

 

2. Повідомлення теми  та мети уроку: Установлення стельових і настінних лампових патронів і світильників.

Мета урок:навчити учнів правильно установлювати стельові і настінні світильники при різних типах електричної проводки, вивчити будову патронів;

 

3.Перевірка Д.З: методОБГОВОРЕННЯ ПРОБЛЕМИ В ЗАГАЛЬНОМУ КОЛІ

 

Крок 1 . Поставлюучням проблему чизапитання .Обговорення буду­ єтьсянавколозапланованоїабоімпровізованої теми , яку слідвизначатизрозумілодля всіхприсутніх до початку обговорення . Запропонувавши метод у перше,пояснітьучням, що в обговореннімаєвзяти участь якомо ­ га більше людей .

 

Крок 2. Учні йвисловлюються за бажанням .Обговорення три ває, доки є бажаючівисловитися .Майстер висловлює свою думку чипідсу­ мовуєвисловлюванняучнів.

Які переваги та не доліки мають розподільчі коробки ?

Чому розподільча коробка  виконала деформацію і почорніла? Поясніть чому??

4.Мотивація навчальної діяльності

Учні,  ви  –  майбутні  електромонтери,  і  саме  в  цій  професії  зможете  себе  проявити.

Якщо полюбите обрану справу, то й люди поважатимуть вас, зрештою і ви самі себе будете поважати.  Робота  електромонтера  дуже  цікава,  вона  має  власну  історію,  а  також  свій розвиток у часі. Наскільки ви будете професійно підготовленими, настільки успішно зможете

себе реалізувати в житті. Ця тема як  інші важливі в майбутньому і вона вам знадобиться при ремонті побутових електроприладів,при прокладанні та ремонті заземлення,а також при роботі на різних підприємствах.

 

Висновок:Вивчивши цю тему ви зможете вправно та правильно усувати несправності в електропроводці.

5. Вивчення нового матеріалу.(додаток№1)

 

6.Закріплення вивченого матеріалу:

Опитування учнів:

Запитаннядо учнів.Які види і типи електричних ламп ви знаєте?

Очікувана відповідь.Серед усіх електромонтажних виробів освітлювальна апаратура має найбільш багатий асортимент.

Лампи розжарювання загального призначення. Це найбільш поширений тип електричних ламп. Вони застосовуються повсюдно, як в житлових так і в службових приміщеннях .

Галогенні лампи. Галогенна лампа - це та ж лампа розжарювання. Тільки тут в колбу додають пари галогенів ( брому і йоду ). У зв'язку з цим термін служби даних електричних ламп збільшується до 4000 годин. Спектр їх застосування дуже широкий.

Лінійні люмінесцентні лампи. Це газорозрядна ртутна електрична лампа, скляна колба, яка заповнена парами ртуті. Світловіддача у такий електричної лампи в кілька разів більше, ніж у лампи розжарювання, тієї ж потужності. Термін служби люмінесцентних ламп в 20 разів довше , ніж у звичайних ламп розжарювання. Цей вид ламп широко застосовується в освітленні промислових і виробничих приміщень.

Компактні люмінесцентні лампи.Це ртутна газорозрядна лампа низького тиску, зменшена до розмірів звичайних ламп розжарювання. Вони мають більший термін служби , ніж лампи розжарювання, але мають один недолік . Цим недоліком є те, що при частому включенні - виключенні і при нестабільній напрузі термін служби компактної люмінесцентної лампи різко зменшується.

 

Світлодіодні лампи.Джерелом світла тут є світлодіод.. Світловіддача, порівняно з лампами розжарювання, більше у 10 разів. Термін служби більше у 30 разів. Вони безпечні у використанні (немає ртутних парів, як в люмінесцентних ).

Запитання до учнів. Як класифікують електричні патрони?

Очікувана відповідь.

За матеріалом зовнішніх деталей патрони підрозділяють на:

- патрони з ізоляційного матеріалу;

- металеві.

За ступенем захисту від води патрони підрозділяють на:

- звичайні;

- каплезахисні.

За способом кріплення патрони підрозділяють на:

- патрони з різьбовим введенням;

- шнурові;

- фланцеві.

.За наявності вимикача патрони підрозділяють на:

- патрони з вбудованим вимикачем для управління роботою лампи;

- патрон без вимикача.

По захисту від ураження електричним струмом патрони підрозділяють на:

- захищені;

- незахищені;

- незалежні.

По термостійкості патрони підрозділяють на:

- патрони із значенням  нормованої  робочої температури;

- патрони для роботи в умовах підвищеної температури (патрони з маркуванням Т).

Існують не тільки видова різниця, але і конструктивна. За виконанням патрони для ламп зазвичай розрізняють таким чином: підвісні для сирих приміщень (виготовляються з ніпелем – спеціальний матеріал захищає від вологи); зі спеціальним кільцем для підвішування; прямі стельові; похилі, призначені для стін. Корпусу лампових патронів теж бувають різними, найпоширеніші – це фарфорові та пластмасові. Порцелянові патрони мають ряд переваг, наприклад, вони більш стійкі до високої температури.

Запитання до учнів. Які види електричних патронів ви знаєте?

Очікувана відповідь. Головним критерієм, за яким розрізняються електричні патрони - це вид електричної лампи, для якої вони використовуються.

За типом підключення ламп електричні патрони поділяються на види:

1. Електропатрони для ламп з різьбленням Едісона.

. Це найпоширеніші патрони і до них можуть вкручуватися як звичайні лампи розжарювання, так і люмінісцентні лампи з вбудованим стартером (економ-лампи), і галогенові цокольні лампи. Такі патрони можуть мати маркування Е5, Е10, Е14, Е27 і Е40.

2. Електропатрони для люмінесцентних ламп.

Такі патрони можуть мати маркування G5, G13, 2G 13, G20, G23.

3. Електропатрони для галогенових ламп потужністю до 50 Вт.

. Такі патрони можуть мати маркування G3.9, G5.3, GX5.3, GU5.3, GY5.3, GU10.

4. Електропатрони для двохцокольнихгалогенових ламп потужністю 50-1000 Вт.

Вони використовуються в деяких видах торшерів і прожекторах для освітлення під'їздів, сходових майданчиків, приквартирних територій та зовнішнього освітлення присадибних ділянок.

Запитання до учнів.

Як розшифрувати маркування електропатронів?

Очікувана відповідь.По маркуванню можна визначити максимальне навантаження в Амперах і максимальну напругу в Вольтах, які може витримати даний електричний патрон. Наприклад, 4А 250В; 4-250, 4/250 - ці або інші комбінації даних чисел і літер позначають, що патрон розрахований на силу струму в 4 Ампера при максимальній напрузі в мережі 250 Вольт. Іноді у маркуванні додатково вказується максимальна потужність, на яку розрахований даний патрон, наприклад, після чисел 4 і 250 може стояти напис 1000W.

Слід враховувати, що маркування патрону і маркування світильника, в якому він знаходиться - це різні речі, на сучасних світильниках також є маркування і допустимі значення потужності або сили струму часто бувають менше, тому лампи в таких світильниках слід використовувати згідно маркування світильника, а не патрона.

Окрім цих досить зрозумілих цифр у маркуванні патронів часто є й інші букви з цифрами, що означають марку цоколя лампи, але побачити це маркування можна тільки тоді, коли ви розберете світильник до підстави.

Перегляд презентацій«Види електроламп», «Електропатрони».

ІІІ. Поточний інструктаж (207-228 хв.)

 

/Т,Б,

Правильнаорганізаціяробочогомісця.

 

/розподілучнів за робочимимісцями;

 

/повідомлення про критеріїоцінюваннявиконуванихробіт;

 

2.Цільові обходи майстромробочихмісцьучнів;

 

1-й обхід: перевіркаорганізаціїробочихмісць, початку роботи.

 

2-й обхід: перевіркаправильностівиконаннятехнологічного процесу, прийомів, рухів.

 

3-й обхід: перевіркаправильностівиконання, самоконтролю.

 

Постійнаперевіркавиконанняучнями правил технікибезпекипраці. Зосередитиувагу на роботіслабкихучнів

 

- прийоммайстромвиконанихробіт;

 

- прибиранняробочихмісць.

 

IV. Заключнийінструктаж (10-15 хв.)
 

1.Приймання та оцінювання робіт
аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку;

2.Аналіз робіт окремих учнів
оцінка роботи учнів, її об`єктивне обґрунтування

аналіз причин помилок учнів та засоби їх усунення

3.Повідомлення оцінок
повідомлення та обґрунтування оцінок;

 4. Проведення рефлексії

Майстер виробничого навчання разом з учнями обговорює такі питання:

1.Що було найбільш корисним на занятті?

2.Які труднощі виникли під час виконання завдання?

3.Що сподобалося у проведенні заняття?

4.Яка команда найбільш повно і переконливо висвітлила питання?

5.Хто з учасників найбільш активно брав участь у роботі своєї команди?

6. Хто з учасників найбільше грамотно відповідав на питання?
Видачадомашньогозавдання.Вивчити опорний конспект, Вивчити опорний конспект,виконати креслення електричної схеми,переглянути відео в інтернеті,підготовити інструкційну технологічну картку.  

 

Майстер в/н _________    Голубенко М.В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Презентація учнів

 

Зарядка лампового патрону

 рис.1.Зарядка лампового патрона.

1. Розібратиламповий патрон: відгвинтитикришку корпусу, вийняти фарфоровеосердя (рис.1 а).

2. Два відрізки дроту протягнутикрізьверхнійотвіркришки патрона. Окільцювати дроти  петелькою (рис.1 б).

3.Приєднати окільцьованідротиконтактнимигвинтами до фарфорового сердечника (рис.1 в).

4.Зібрати ламповий патрон. Підключити патрон до джерела живлення.

 

Для того, щоб зарядити і перевірити ламповий патрон  викручуємо деталь «юбку» із іншої пластмасової частини основи – корпусу патрона і витягуємо вкладиш.

Рис.2. Під’єднання  мідних дротів до фарфорового вкладишу.

 Гвинтами із шайбами під’єднуємо  мідні дроти до фарфорового вкладишу так, щоб виступи вкладишу з’єдналися із впадинами на корпусі, як це покозано на рис.2.

 

Фаза, для підвищення експлуатаційної безпеки, повинна приходити на центральний контакт цоколя лампочки.

 При такому підключенні до мінімуму зводиться вірогідність зіткнення людини з фазою.

 

Рис.3.Під’єднання цоколя лампи до контактів фарфорового вкладиша.

Дужеважливорозуміти, як патрон взаємодієбезпосередньо з проводом. Підключенняустаткування до стаціонарноговимикачаобов'язковомаєсупроводжуватисяз'єднанням фазового кабелю з центральним контактом. Післяцьоговажливопереконатися в тому, чинадійнопрацюєотримана система. Для цьогопотрібноприкласти лампочку цоколем до контакту на вкладиші, щобзрозуміти, щоотриманий в результатізбірки контакт згинається на відстань не менше 2 мм (рис.3).Після цього вкручуємо «юбку» в корпус.  Вкручуємо в патрон лампу живлення і під’єднуємо дроти до мережі і перевіряємо на працездатність.   Зарядка світильника.

Рис.4.Світильник.

Монтаж світильників складається з трьох послідовних операцій: заряджання світильників, встановлення їх у місці призначення , зазначених проектом, і підключення до розподільної мережі. Заряджання світильників (рис.4) полягає в приєднанні проводів до контактів лампових патронів, прокладання їх всередині світильника або зовні за його елементів і виведення кінців проводів для підключення до мережі. У виробничомублоцірозміщуютьтехнологічнілінії та стенди для заготівліелектропроводок, заряджаннясвітильників.

Для внутрішньої, а при підвісці на гаках - зовнішньої зарядки світильників проводами, а також для переносних світильників повинні застосовуватися тільки мідні гнучкі провідники . Необхідно мати на увазі, що при використанні одного з проводів зарядки світильника для заземлення, розтинйого повинно бути не менш 1 мм² - при багатожильномупроводіабокабелі, 1 5 мм² - при одножильном проводі. Застосуванняосвітлювального пристрою ЛОУ дозволяєскоротитивитратутонколистовоїсталі і міднихпроводів, щойдуть на виготовлення і зарядку світильників з люмінесцентними лампами, а такожспроститиобслуговуванняосвітлювальних установок у виробничихбудівлях.Для всіх приміщень, крім вибухонебезпечних класів В-1 і В - la, а також для переносних установок і заряджання світильників необхідно застосовувати проводи і кабелі з алюмінієвими жилами.

 

 

 

 

2.5.3.Встановлення електричного патрона.

Рис.5.Лаповий патрон.

Настінні і стельові патрони монтуються в два етапи: спочатку до поверхні кріпиться дерев'яна основа-розетка, а вже до неї прикручується шурупами безпосередньо сам електропатрон. У даних патронів для кріплення на корпусі є відповідні отвори.Підвісні електричні патрони підвішують на електрошнурі, який підходить до лампи(рис.5). Кріпитьсяцей вид патронівдо електроприладу (люстри) або допідставки особливого типу за допомогоювтулки.Якщостворюєтьсяпереноснеосвітлення для мобільних ламп можутьвикористовуватисяелектричніпатроникомбінованого типу. Їхосновнавідмінність -поворотнийвимикач, вмонтованийбезпосередньоу корпус. Обов'язкова умова при монтажі електропатронів - це надійне кріплення проводів на контактах і їх роздільна надійна ізоляція з допомогою ізоляційної стрічки відповідного типу: випадковий контакт оголених проводів може не тільки порушити роботу електроприладу, але і викликати коротке замикання, стати джерелом загоряння. Зачищати, приєднуватидо контактів і ізолюватидроти  при підключенніелектропатронапотрібнопісля того, як шнур пройдекрізьотвір у кришці корпусу. Для остаточного складання патрона доситьакуратнопотягнути за шнур, фарфоровийвкладишвстане на місцевсерединікришки, а сам корпус патрона без зусиль нагвинтиться по різьбі.

2.5.4. Встановлення світильника.

Основна складність при підключенні світлового приладу до готової електромережі полягає в правильній розмітці і наступному з’єднанні провідників. Підключення люстри або світильника може ускладнити технічна характеристика  самого світлового приладу , розрахованого на підключення до подвійного вимикача.

Класичний, інакше звичайний світловий прилад будь то люстра , настінний світильник , торшер або нічник має всього одну лінію підключення на двох проводах . Більш складні освітлювальні прилади мають від двох ліній під’єднання , відповідно їх монтаж передбачає підключення трьох і більше провідників. Подібні освітлювальні прилади приєднуються до подвійних  і навіть потрійних  вимикачів, їх принцип роботи ґрунтується на незалежному включенні декількох ламп або декількох пар ламп в одному пристрої. Аналогічна схема на підключення люстри або світильників використовується при монтажі декількох освітлювальних приладів, що підключаються до одного подвійного або потрійного вимикача.

Класичні світлові прилади мають два провідника – нульовий , як правило , пофарбований в чорний , білий або блакитний колір і фазний провід який може мати будь-який колір . Двох лінійні освітлювальні прилади мають три провідника – два фазних і один загальний – нульовий провідник . Також деякі сучасні пристрої можуть бути обладнані системою заземлення , тобто окремим провідником зі стандартизованою жовто-зеленою кольоровою гамою.

Рис.6.Підключення люстри.

Підключення світильників або люстри (рис.6) до готової електромережі з встановленими і підключеними вимикачами , прокладеною проводкою , як правило , починається з розподілу провідників у розподільній коробці . У вузлі електромережі розподільної коробки , в яку заведені провідники від вимикача , зазвичай знаходиться ще кілька провідників. Для визначення фазного провідника , що йде від вимикача необхідно вимкнути вимикач , тобто перевести його в неактивний стан , потім в розподільній коробці потрібно піднести до оголеного передбачуваного провідника  індикаторну викрутку . При відключеному вимикачі  лінія електромережі знаходиться в розірваному стані, тому індикатор викрутки не повинен світитися. Після чого вимикач потрібно перевести в активне положення, тобто включити і знову піднести індикаторну викрутку до того ж провідника.  Тепер індикатор повинен світитися. Дану процедуру бажаніше проводити двічі , щоб гарантувати правильність дій. Якщо вимикач подвійний то для другої клавіші вимикача і для другого провідника в розподільній коробці необхідно провести аналогічні дії. Потім в розподільній коробці потрібно знайти нульовий провід , для цього необхідно включити всі клавіші вимикача і піднести індикаторну викрутку до передбачуваного нульового проводу , якщо індикатор викрутки не світиться , значить , шуканий нуль знайдений.

Монтаж світильників, вимикачів, перемикачів, штепсельних розеток та інших приладів здійснюють після виконання в приміщенні всіх оздоблювальних і малярних робіт.

Заряджені світильники, що надійшли на об'єкт монтажу, перевіряють, відзначаючи при цьому фазні, нульові і холості жили проводів, після чого підвішують світильники до арматурного гака або кронштейна.

Незаряджені світильники заряджають за допомогою спеціальних арматурних, переважно гнучких, мідних проводів відповідних марок і перерізів (ПРКС, ПРБС тощо). Під час заряджання світильників кінці фазних або холостих жил проводів повинні бути приєднані до головок (центральних контактів) патронів, а кінці нульових проводів — до їх гвинтових гільз. Проводи не повинні зазнавати натягів, які могли б призвести до обривання або висмикування їх з контакту.

Пристрій для введення проводів у світильники залежить від типу світильника і способу проводки. Багато ввідних пристроїв оснащені ніпелями з нарізкою, щоб було можливо приєднувати до них сталеві труби електропроводки. В арматурі, призначеній для приміщень сирих, з їдкими парою й газами, а також для встановлення на відкритому повітрі в разі відкритого прокладання проводів (на роликах або ізоляторах) передбачаються два отвори для окремого вводу проводів. У світильників, які застосовуються для вводу кабелю (СРГ, ВРГ тощо), ввідні пристрої мають сальники; якщо сальника немає, ввідний пристрій повинен бути герметизований заливанням ізоляційною мастикою.

Світильники і підвісні штанги ізолюють від арматурних гаків і кройштейнів ізолюючими деталями з фарфору або фібри, а за їх відсутності — накладанням на гак двох шарів ізоляційної стрічки.

Світильники у вигляді плафонів, бра, настінних і стельових патронів встановлюють на дерев'яних розетках завтовшки 10— 12 мм, міцно закріплених на стіні або стелі.

У разі монтажу освітлювальної мережі трубчастим проводом АТПРФ кріплення світильника повинно робитися жорстким (наприклад, на штанзі із сталевої труби). Вимикачі, перемикачі та штепсельні розетки встановлюють залежно від їх конструкції і прийнятого способу виконання проводки. Однополюсні вимикачі й перемикачі приєднують до проводок у розсічення фазних жил проводів і кабелів. Металеві корпуси вимикачів, перемикачів і штепсельнихрозеток, які підлягають заземленню, приєднують окремим проводом до нульового проводу електропроводки, при цьому один його кінець — паянням або зварюванням до нульового проводу, другий кінець — до корпусу апарата за допомогою заземлюючого гвинта, що є на корпусі.

Правильна експлуатація освітлювальних установок включає забезпечення їх безперебійної роботи і підтримку необхідної освітленості кожного виробничого приміщення. Це досягається уважним обслуговуванням установок, регулярним чищенням освітлювальних приладів, своєчасною заміною ламп, що вийшли з ладу, виконанням поточного і капітального ремонтів.

Огляд і ремонт освітлювальних установок (чищення світильників, зміну ламп і плавких вставок, ремонт мережі) оглядають при відключеній напрузі.

Для нормальної експлуатації освітлювальних установок необхідно мати виконавчі креслення і схеми освітлювальної мережі об'єкту.

При прийманні в експлуатацію освітлювальних установок перевіряють:

відповідність проекту всіх елементів освітлювальної установки;

надійність контактів і правильність роботи комутуючих апаратів (вибірково);

надійність закріплення освітлювальних приладів, щитків, вимикачів, штепсельних розеток і інших елементів електроосвітлювального обладнання (вибірково),якість виконання захисного заземлення, опір ізоляції освітлювальної мережі, відповідність дійсній освітленості прийнятою в проекті або потрібною по нормі .В процесі експлуатації систематично контролюють постійну напругу на світильниках і на окремих ділянках мережі і усувають причини, викликаючи втрати або коливання напруги.Вся освітлювальна мережа і апарати установок піддаються періодичним перевіркам і профілактичним ремонтам. Терміни проведення оглядів і ремонтів залежать від умов навколишнього середовища, в якому працює освітлювальне устаткування.Пристрій автоматичного перемикання аварійного освітлення перевіряють один раз в три місяці (вдень). Один раз в три місяці перевіряють також справність аварійного освітлення при одночасному відключенні робочого освітлення.Величина опору ізоляції установки повинна бути не меншого 0,5 МОм. Якщо опір ізоляції не відповідає нормам, ізоляцію випробовують напругою 1000 в протягом 1 мін. Опір ізоляції мереж робочого і аварійного освітлення, кабелів і заземлюючих пристроїв перевіряють не рідше за один раз на три роки, при цьому виміри проводять на ділянках між двома суміжними запобіжниками або іншими захисними апаратами.Під час перевірки опору ізоляції плавкі вставки знімають, лампи розжарювання вивертають, а світильники з люмінесцентними лампами і лампами ДРЛ від'єднують від мережі.

Величину освітленості виробничих цехів підприємства і основних робочих місць перевіряють не рідше за один раз на рік.

2.5.5.Схема підключення лампових патронів і світильників.

Схемою називають конструкторський документ, на якому умовними зображеннями  і позначеннями показують складові частини виробу і зв'язок між ними.

На електричній схемі, за допомогою умовних графічних позначень, показують електричний принцип роботи виробу і електричні зв'язки між усіма складовими частинами.

 Рис.7.Схема підключення лампових патронів і світильників.

Пояснення принципової електричної схеми (рис.7)

Фаза L заходить в розподільну коробку і при включенні QF струм поступає на вимикач SА , підключається до вхідного контакту цього вимикача і весь час чергує на ньому. При увімкненні SА, фаза L з'єднується з фазними проводами ламп EL1 та EL2 і запалюються лампи ЕL1і EL2.

Складаємо схему підключення лампових патронів і світильників.

Рис.7.Схема з підключення лампових патронів  світильників

Перед початком роботи потрібно:

1.Розглянути схему  і визначитиелементи, з яких вона складається(рис.7).
2.Підібрати деталі для складання та електромонтажніінструменти.
3.Визначити місце установки електроарматури. При необхідностівиконатирозмітку.
4.Розрахувати кількість і довжинупроводів для складанняланцюга. Нарізати дроту потрібноїдовжини з урахуваннямнеобхідностіокінцювання жил.
5.Окільцюватидроти, приєднатиїх до электропатрону, вимикача, штепсельної вилки.
6.Встановити  електроарматуру, яку потрібнозакріпити.
7.Перевірити надійністьвсіхз'єднань.
8.Закрутити лампочку в патрон. Замкнутиелектричне коло.
Збиратиелектричнийланцюгможнатількипривідключеномуджереліелектричного струму і в точнійвідповідностізі схемою.
Електричнідроти треба витрачатиекономно.

     Перед тим як розпочати роботу вимикаємо напругу в розподільчій коробці.

Готуємо дроти потрібної довжини. Знімаємо 10-15 мм ізоляції. За допомогою саморізів прикріплюємо патрон до стіни згідно його розташування на схемі. Елементом  схеми є 2х клавішний вимикачSA. В нього є три контакти – один спільний і два окремих. За допомогою вольтметра знаходимо правильне положення вимикача на схемі (контакти на яких є напруга встановлюються зверху і слугують для вмикання світла). Незалежно від конструкції освітлювального приладу вимикач в мережі змінного струму встановлюємо так, щоб він розривав фазний провід. Чому вимикач повинен розривати фазу, а не нуль? Це робиться для того, щоб в випадку необхідності ремонтних робіт, наприклад заміна лампочки, була можливість працювати при виключеному вимикачі, але без відключення автомата в розподільчій коробці. 

Рис.8. З’єднання елементів схеми.

Послідовно з’єднуємо елементи  схеми.

 

Нульовий провідникN виходить безпосередньо на світильник, його підключаємо повз вимикачSA. До розподільчої коробки відходять по два дроти від кожної з лампEL1 іEL2: фазний і нульовий. Їх потрібно помітити маркером або ізолюючою стрічкою, щоб в подальшому не переплутати їх. З’єднуємо всі три нульові  проводи в розподільчій коробці методом скрутки і ізолюємо їх за допомогою термоусадки. Потім під’єднуємо фазні проводи лампEL1 іEL2 до проводів, які відходять від контактів 2х клавішного вимикачаSA і ізолюємо місця скрутки(рис.8). Ще раз перевіряємо правильність з’єднання всіх елементів схеми.

Прикладаємо рамку вимикача і фіксуємо її, встановлюємо клавіши.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схемапідключення.

Електричні  патрони.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вимикачи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Різні види ламп.

 

 

 

Світильники.                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема підключення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інструкційна карта №24

Заголовна частина
Професія: 7241 Електромонтер
Кваліфікація:ІІ розряду
Учнівська норма часу: 4 години
Тема програми:Тема 4:Монтаж, технічне обслуговування та ремонт електропроводок і освітлювальних електроустановок.
Тема уроку: Установлення стельових і настінних лампових патронів і світильників.
Мета: навчити учнів правильно установлювати стельові і настінні світильники при різних типах електричної проводки,вивчити будову патронів;,
Завдання:Складання електричної схеми.
№ з/п	Послідовність виконання роботи	Обладнання інструмент	Вказівки і технічні умови виконання роботи	Малюнок або схема
1	Вивчення схеми.		Розглядаємо схему  і визначаємоелементи, з яких вона складається.
2.	Підібраємодеталі для складання та електромонтажніінструменти	Електромонтажний,інструмент, патрон, вимикач,електричний дріт	.
3.	Встановлення деталей.	Патрон, вимикач,електричний дріт.	Визначаємомісце установки електроарматури. При необхідностівиконаєморозмітку.
4	Приєднання та окінцювання.	Електромонтажний,інструмент, патрон, вимикач,електричний дріт	Розраховуємо кількість і довжину проводів для складання ланцюга. Нарізаємо дроти потрібної довжини з урахуванням необхідності окільцювання жил Окільцьовуємодроти.                   Встановлюємоелетропатрони і підєднуємо до них дроти     Втановлюємовимикач так, щобвінрозривавфазнийпровід.     Під’єднуємо фазні проводи ламп EL1 і EL2 до проводів, які відходять від контактів 2х клавішного вимикача SA і ізолюємо місця скрутки.

 

 

 

Контрольні запитання.

1.Які основні типи кріплення люстр ви знаєте?

2.Які види монтажних планок ви знаєте?

3.До якої ваги люстра вважається легкою?

4.На яке кріплення вішають важку люстру?

5.Чим закривається крюк на який вішається люстра?

 

 

Вимоги охорони праці.

1.Складання електричні схеми виконуйте в них перемикання при відсутності напруги.

2.Схему складайте так, щоб проводи не перехрещувалися, не були натягнуті

і не схрещувалися петельками.

3.Під час паяння як флюс використовуйте каніфоль.

Суворо дотримуйтесь вимог з техніки безпеки під час електропаяння.

3.Під час роботи поблизу електричних приладів і машин стежте,щоб руки, одяг,волосся не доторкувалися до обертових деталей та оголених проводів.

4.Складену схему вимикайте тільки після огляду її вчителя

5.Не перевіряйте наявність напруги пальцями