МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Мотивація навчальної діяльності студентів у процесі фахової підготовки

Нині перед освітньою системою України постає значуще завдання – підготовка висококваліфікованих компетентних фахівців, у контексті якого важливим є мотиваційний аспект. Проте, питання мотивації навчально-пізнавальної діяльності у процесі фахової підготовки недостатньо висвітлене в працях вітчизняних та зарубіжних дослідників.

Аналіз праць авторів (М. Алексєєва, Л. Божович, А.  Вербицький, О. Дусавицький, С. Занюк, Є. Ільїн, А. Маркова, Ю. Орлов, В. Семиченко, О. Скрипченко, Г. Щукіна та ін.), що досліджували дану проблему показав, що на рівень мотивації студентів найбльше впливають внутрішні та професійні мотиви.

Вивчення проблеми мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів розглядалися багатьма дослідниками, проте їх позиції відзначаються суперечливістю визначення сутності мотивації. Наприклад, деякі дослідники (А. Алексюк, С. Архангельський, В. Вілюнас, І. Зайцева, Є. Ільїн, С. Канюк, О. Леонтьєв, П. Лузан та ін.) розглядають мотивацію як ціль або як готовність до дії (М. Магомед-Ємінов, В. Мерлін, М. Якобсон) як намір, як внутрішній стан особистості в конктретний термін (Х. Хекхаузен), як певну емоцію (Б. Додонов), об’єкт вивчення аспектів внутрішнього життя особистості студента (уміння, знання, здібності, навички, цінності, інтереси, професійна спрямованість) тощо. Досліджучи мотивацію навчально-пізнавальної діяльності у вищому навчальному закладі, акцентуємо увагу на роботах Д. Ельконіна, С. Рубінштейна, Б. Баєва, О. Леонтьєва, Л. Виготського, Л. Божович, В. Михайличенка, В. Полянської.

Термін «мотив» О. Шапар характеризується у психологічному словнику, як спонукання до діяльності, що пов’язані із задоволенням потреб суб’єкта. У розумінні О. Леонтьєва, мотив – це опредмечена потреба, цілеспрямованість дії, організованість і стійкість діяльності, спрямованої на досягнення кінцевої мети. С. Гончаренко вважав, що поняття «мотивація» інтерпретується як система мотивів або стимулів, чинників, що детермінують конкретну діяльність, поведінку особистості. А. Мудрик визначає мотивацію як не лише мотиви, а й ситуативні чинники, що є досить динамічними та мінливими. А. Реан розглядає мотивацію як циклічний процес безперервного взаємного впливу та перетворень, у якому суб’єкт дії та ситуація взаємно впливають, і результатом якого є реально простежена поведінка.

У психолого-педагогічній літературі немає однозначності позицій щодо визначення мотивації та класифікації навчальних мотивів, а тому автори використовують дещо різні поняття для позначення мотивації навчальної діяльності («мотивація навчання», «навчальної мотивація», «мотиваційна сфера», «мотиваційний синдром»).

Отже, мотив це те, що спонукає особистість до дії, а мотивація – це сукупність мотивів, які формують прагнення виконувати дії, що приведуть до реалізації потреб особистості.

З’ясувавши сутність поняття «мотив» та поняття «мотивація» у працях психологів та дидактиків, робимо висновок, що «мотивація» є більш ширшим, ніж термін «мотив», оскільки охоплює систему мотивів і стимулів, що впливають на поведінку особистості.

В основі навчальної мотивації лежать різного роду потреби, стосовно яких мотиви виконують експліцитну, репрезентативну функцію. Потреби особистості розрізняються за перебігом та результатом активності суб’єкта та розподіляються на пізнавальні потреби, потреби досягнення, афіліації, домінування, спілкування.

Варто зазначити, що наявні різні підхіди до класифікації мотивів. Так, Л. Божович, О. Леонтьєв, А. Маркова, визначають пізнавальні та соціальні мотиви; І. Підласий виділяє соціальні, пізнавальні, професійно-ціннісні, естетичні, комунікативні, статусно-позиційні, традиційно-історичні, утилітарно-практичні мотиви. А. Мудрик пропонує не тільки класифікацію мотивів, а й класифікацію потреб, що формують мотиви.

Пізнавальні мотиви пов’язані зі змістом та процесом навчальної діяльності. Соцільні мотиви пов’язані із взаємодією суб’єктів навчального процесу. Професійно-ціннісні мотиви пов’язані з намірами оволодіти майбутньою професією.

Також навчальні мотиви розподіляють на зовнішні та внутрішні (М. Матюгіна). Зовнішні мотиви носять примусовий характер та є засобом для задоволення не пізнавальних потреб. Внутрішні мотиви зумовлюють надбання знань як основну потребу, а тому носять добровільний характер. Поєднання зовнішньої та внутрішньої мотивації дає найкращі результати у процесі надбання професійних знань. Мотивація навчальної діяльності має низку специфічних чинників: система освіти; навчальний заклад; суб’єктивні особливості особистості; специфіка навчальних предметів тощо.

Наявні п’ять рівнів сформованості мотивації навчальної діяльності: високий рівень навчальної мотивації; середній рівень навчальної мотивації; навчальна мотивація, при якій переважаає зовнішня мотивація; низький рівень навчальної мотивації; відсутність навчальної мотивації. На нашу думку, на рівень мотивації студентів найбільше впливають внутрішні та професійні мотиви.

Процес формування мотивації є пріоритетним завданням професійного розвитку майбутнього педагога професійного навчання. Як переконує досвід навчальної діяльності, під час формування мотивації студентів найголовнішими умовами є можливість самореалізації (самостійність та ініціативність).

У процесі формування мотивації студенської молоді часто виникає потреба чергування традиційних методів навчання та методів активізації навчально-пізнавальної діяльності. Основними умовами формування стійкої мотивації у студентів ВНЗ є безперервність процесу мотивації та індивідуальний підхід із врахуванням особливостей особистості. Забезпечення пізнавально-мотиваційного компоненту дозволить сформувати та розвивати професійні інтереси до процесу навчання у студентів.

Оскільки стимулювання навчально-пізнавальної діяльності передбачає формування пізнавального інтересу за умови стимулювання обов’язку й відповідальності. Задля підвищення ефективності мотивації студентів ВНЗ сучасні педагоги пропонують поєднати традиційні методи навчання та творчий підхід, при застосуванні якого важливими чинником є: принцип загальності, творчий характер завдань, професійний інтерес, емоційність та проблемність (В. Ягупов) [2].

Оскільки форми організації навчальної та професійної діяльності суттєво різняться, саме тому доцільно використовувати контекстний підхід. За визначенням А. Вербицького, контекстним є «навчання, в якому за допомогою всієї системи дидактичних форм, методів та засобів моделюється предметний та соціальний зміст майбутньої професійної діяльності фахівця, а засвоєння ним абстрактних знань як знакових систем накладено на канву цієї діяльності…» [1, с. 32].

Відтак варто окреслити умови ефективної мотиваційної діяльності за пріоритетності потреби та інтересу суб’єктів навчальної взаємодії, взаємозумовленої окресленими на початку завданнями. Основними умовами формування стійкої мотивації у студентів ВНЗ є безперервність процесу мотивації та індивідуальний підхід із врахуванням особливостей суб’єкта.

Прийомами і методами, що забезпечують кожний етап мотиваційного циклу навчання є: комунікативна атака; доведення та переконання – активізація вольових зусиль студентів через пояснення необхідності навчального матеріалу для життєдіяльності; сугестія (навіювання); метод долання перешкод; метод делегування; метод закріплення позитивного враження.

Отже, проаналізувавши наявний досвід, робимо висновок, що забезпечення ціннісно-мотиваційного компоненту дозволить сформувати та розвинути професійні інтереси до процесу навчання у студентів професійного навчання.

Література

1.  Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход : метод. пособие. – М. : Высш. шк., 1991. – 207 с.
2.  Ягупов В. Педагогіка / В. Ягупов – К. : Либідь, 2007. – 559 с.

ЗАЯВКА УЧАСНИКА

ІІІ Всеукраїнської конференції

«Психолого-педагогічні та політичні проблеми  у трансформаційних процесах українського суспільства»

Прізвище, ім’я та по батькові Ляшенко Ольга Сергіївна

Організація (установа) «ДВНЗ Криворізький національний університет».

Домашня адреса.: м. Кривий Ріг проспект Перемоги буд.46 кв.71

Інформаційні канали зв’язку:

Тел.: +380963184725

Е-mail oljaa60@ukr.net

Планую (потрібне закреслити):

• Виступити з доповіддю (до 10хв.);
• Взяти участь як слухач.

Назва доповіді: «Мотивація навчальної діяльності студентів ВНЗ І і ІІ рівнів акредитації»

Пересилка збірнику, програми конференції на сертифікату учасника буде здійснюватися Новою поштою за рахунок одержувача, тому варто вказати номер відділення Нової пошти в вашому місті.

Відділення № 5