Мова - коштовний скарб народу

Мова – коштовний скарб народу

Мета: Виховання любові до рідної землі, до рідної мови, до її носія – українського народу, до держави Україна, до народних традицій; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу, прагнення своєю працею примножувати здобутки українського народу.

Формувати розуміння того, що  мова - скарб, без якого не може існувати ні народ, ні держава.

Обладнання: Вишивані рушники, хліб, калина, малюнки герба, прапора України,     портрет Т. Г. Шевченка, плакати «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», Пісня «Батьківська мова», «Гімн українській мові», презентації, виставка книг.

                                        Хід заходу

(Слайд 1)

Любі  діти, шановні вчителі, усі присутні! Сьогодні  ми  зібралися,  щоб  сказати  теплі  й  ніжні  слова  про  нашу  рідну,  українську  мову. Адже допоки живе мова, доти живе нація.

 (Слайд 2)

Лунає мелодія

 

 Із ніжності слова беру насолоду:

 Воно – ідеал мій, для злету -  крило.

 Мова моя дана Богом народу,

 Мова моя – це душі джерело.

 

 Вона – моя доля, незмінні вітрила.

 Наснагу вона для творіння дає.

 Мова моя – це безсмертя і сила,

 Мова – найбільше багатство моє.

 

 Ця мова в граніті, в Дніпровому плесі...

 Найкращі у світі лунають пісні.

 В них вічність Шевченка і лагідність Лесі,

 І дух тих героїв, що впали в броні.

 

 Вона і покрова, вона і порука,

 Початок дороги, початок життя.

 Мова моя – це найвища наука,

 Це – згусток любові, це – серця биття.

 

 До волі вона відчинила нам брами,

 Клювали її кровожерні орли.

 Мову мою катували віками,

 Вели на голгофи, мечами сікли.

 

 Смута її виливалася в сурми.

 Стихали в гаях молодих солов’ї.

 Мову мою заганяли у тюрми.

 В нетрях Сибіру труїли її.

 

 Вона в материнстві і в стиглім колоссі,

 І клич до геройства в пекельнім бою.

 Вона і надія, і біль, і тривога,

 Освячена вірою вічна зоря.

 Мова мені дана від Бога,

 Вона – то мій корінь і гордість моя.

 

 Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними  надбаннями.
Сьогодні, 21 лютого, - унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок.

 Перегляд відео  «Історія виникнення свята».

(Слайд 3)

(Слайд 4)

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. І коли, як не сьогодні на весь світ нам вигукнути: «Хай живе рідна мова!»

Мова – це  той  інструмент , який  єднає  націю,  народність, народ до єдиного цілого. Це великий  скарб, який треба шанувати, берегти  і  розумно  збагачувати.

Зараз  це  свято  крокує  по  всій  планеті, і кожен  громадянин  будь-якої  країни ще  більше  відчуває свою  приналежність до  свого  народу, народності  нації.

Пропонуємо вашій увазі переглянути відео. Про унікальність української мови.

Перегляд відео «Цікаві факти про українську мову»

(Слайд 5)

(Слайд 6)

Щасливі ми, що народилися  на такій чудовій, багатій, мальовничій  землі – в  нашій  славній  Україні. Тут жили  наші  прадіди, діди, живуть  наші батьки – тут коріння  роду  українського. І де б ми  не  були, скрізь  відчуваємо  поклик  рідної землі, хвилюємося  аж  до  сліз, зачувши  рідне слово, батьківське слово.

(Слайд 7)

                               Пісня «Батьківська мова»   

І радісно й святково,

І гордо, і велично

Я мову солов'їну

Несу в піснях у світ!

Бо українське слово,  |

Як та вода кринична,  |

Як у саду калина,     |

Що свій дарує цвіт!   | (2)

 

Приспів:

Вона – сонцесяйна,

Вона – промениста,

У ній – правіків течія!

Така життєдайна       |

І праведно чиста –    |

Це батьківська мова,  |

Це мова моя!          | (2)

 

В ній – серця насолода,

Моєї долі крила,

Вона – барвиста мова,

Батьківський заповіт!

У ній душа народу     |

І непоборна сила,     |

У ній незгасна пісня, |

Що лине з роду в рід! | (2)

Приспів.

 

 (Слайд 8)                                                                   

Ми з вами сьогодні, 21 лютого,  у  Міжнародний день рідної мови  на білому полотні історії золотими нитками вишиємо найкращі слова любові до рідної мови.

Учень:                               Рідна мова

Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.

 

Учень:                  РІДНА МОВА
                         Мово рідна, слово рідне,
                         Хто вас забуває,
                         Той у грудях не серденько,
                          А лиш камінь має.
                         Як ту мову нам забути,
                         Котрою учила
                         Нас всіх ненька говорити,
                         Ненька наша мила.
                         У тій мові нам співали,
                        Нам казки казали,
                        У тій мові нам минувшість
                        Нашу відкривали.
                        От тому плекайте, діти,
                        Рідну свою мову,
                       Вчіться складно говорити
                       Своїм рідним словом.

 

    Учениця:           РІДНА МОВА
                                   Сію дитині
                                 В серденько ласку.
                                Сійся-родися
                              Ніжне «будь ласка»,
                                  Вдячне «спасибі»,
                               «Вибач» тремтливе, —
                                    Слово у серці —
                               Як зернятко в ниві.
                                «Доброго ранку!»,
                                «Світлої днини!» —
                               Щедро даруй ти
                                Людям, дитино!
                                Мова барвиста,
                                 Мова багата,
                               Рідна і тепла,
                             Як батьківська хата.

 

Учениця:          РІДНА МОВА
                    Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,
                     У барвінки зодягайся, моє щире слово.
                     Колосися житом в полі, піснею в оселі,
                     Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
                     Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,
                     Як з колиски дорогої мовоньку кохали.

 

Учень:       МАТУСИН ЗАПОВІТ
                     Раз казала мені мати:
                     «Можеш мов багато знати,
                    Кожну мову шанувати,
                    Та одну із мов усіх
                    Щоб у серці ти зберіг».
                    В серці ніжну і погідну
                    Збережу я мову рідну!

 

Учениця:            ЛЮБІТЬ РІДНУ МОВУ
                      Мова — краса спілкування,
                      Мова — як сонце ясне,
                      Мова — то предків надбання,
                      Мова — багатство моє.
                      Мова — то чиста криниця,
                      Де б'є, мов сльоза, джерело,
                      Мова — це наша світлиця,
                      Вона як добірне зерно.
                      Мова — державна перлина,
                     Нею завжди дорожіть:
                     Без мови немає країни —
                     Мову, як матір, любіть!

 

(Слайд 9)    Танок під пісню «Мова єднання»

 

Вчитель: Діти ми послухали декілька віршів про мову, яка вона, співали і танцювали, а зараз ми трішки пограємось.

Цікаві завдання для дітей.

Презентація із завданнями

1. Жартівлива вікторина з Lego. (Слайд 10)
2. Наступне завдання «Збери слова»   (Слайд 11, 12, 13 )   

Вам потрібно прочитати слова кожного рядка, взяти з першого  слова першу літеру, з другого – другу, з третього – третю і т.д. й одержати  нове слово. Слова, ви запишете на листочках, які лежать у вас на парті.

 

Дід, арка, друг, корзина, звірі – друзі.

Шия, скло, слово, масло, ручка – школа.

Парк, сіно, ліс, рідня, лілія – пісня.

Метро, дощ, сова, гора – мова.

(Слайд 14)

3. Вікторина «Рідну мову знаємо – загадки відгадаємо».

 

4. «Доповни вірш» (Слайд 15)

Ходить лісом їжачок,

В нього шубка з … (колючок)

 

     Вночі їй завжди півник сниться.

     Вона не курка, а … (лисиця)

 

                                        По дорозі жук повзе,

                                        На спині листок … (везе)

 

Свиня навчала діточок:

- Вмивайте вранці … (п’ятачок)

 

                                         Ну й дивина! Не знає Таня й досі,

                                         Яка пора іде за літом? (осінь)
(Слайд 16)  Вчитель: Рідною мовою говорить серце й  душа української землі. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо в душі любов до рідної мови.

                                                 Торкніться сонячного слова

На струнах серця і душі.

І старанно вивчайте мову,

І трепетно любіте мову,

І все життя шануйте мову,

Мов рідну матір бережіть!

  На завершення свята співаємо пісню  « Гімн українській мові».

(Слайд 17)

Так багато різних мов існує в світі,

Знають добре навіть це маленькі діти.

Кожна кращою є для свого народу,

Богом українська дана в нагороду!

 

Всім гостям ми раді, хто повагу має,

До традицій наших й мову хто вивчає.

Тим, кому до українського байдуже,

Ми не подамо руки з тобою, друже!

 

Стань поруч і заспіваймо, брате,

Мову батьківську всім треба знати.

Мову держави, в якій живемо,

Прапор якої у світ несемо!

 

Хто б ти не був і якої віри,

Насамперед ти є українець!

Тож гідним будь України-неньки,

Мову козацьку люби серденьком!

 

Ти не будь в своїй державі яничаром,

Що несе Вкраїні лихо і покару.

Мову продає, що від дідів зосталась,

Віру віддає чужинцям на поталу.

 

Але станем ми пліч-о-пліч проти змови,

Занедбати не дамо своєї мови!

Всі ми патріоти неньки України,

В нас вона одна і мова в нас єдина!