Збірка "Використання кросвордів з елементами народознавства як засіб розвитку пізнавальних процесів учнів з вадами інтелекту"

Про матеріал

У збірці містяться кросворди, розроблені для дітей з інтелектуальними порушенннями, які можна використовувати на уроках української мови в спеціальній школі. Використання вчителем кросвордів з елементами народознавства послужить ефективним засобом активізації пізнавальної діяльності учнів з вадами інтелекту, розширюватиме їхній світогляд, сприятиме реалізації міжпредметних зв’язків, наповнить народознавчим змістом навчальний процес.

Перегляд файлу

Використання кросвордів з елементами народознавства

як засіб розвитку пізнавальних процесів учнів з вадами інтелекту

Щоб урок був цікавим і ефективним, на його різних етапах можна використати кросворди за темами уроку чи розділу.

Кросворд має унікальну властивість дати можливість проявити себе, дозволяє самостійно відшукувати відповіді на поставлені питання, пізнавати світ на інтуїтивному рівні. Використання кросвордів дозволяє індивідуально та диференційовано підходити до учнів на уроці. Школярі за власним бажанням починають звертатися за допомогою до підручників, додаткових посібників та іншої літератури й Інтернету. Розв’язування кросвордів це – своєрідна «гімнастика розуму». Ігри такого роду корисні в будь-якому віці. Вони розвивають і тренують пам’ять, загострюють догадливість, виробляють настирливість, здатність логічно думати, аналізувати, порівнювати, виробляти вміння орієнтуватись в світі сучасної наукової інформації.

Кросворд має дивовижну властивість кожного разу кидати виклик позмагатися. Кросворд – спосіб пошуку самостійної відповіді на багато питань, це, в деякому роді, пізнання світу через припущення. А ще – задоволення! Якщо людина справляється з кросвордом, вона одержує такий самий заряд оптимізму, який дарують не менше п’яти хвилин сміху.

Процес відгадування кросвордів і їх складання є своєрідною гімнастикою, що мобілізує і тренує розумові сили учня. Відгадування відточує і дисциплінує розум, привчаючи до чіткої логіки, до міркувань. Використання кросвордів можна розглядати як процес творчий, а тому, кросворди доцільні не стільки для перевірки загальної ерудиції учнів, скільки для кращого засвоєння ними фактичного навчального матеріалу.

Навчальні кросворди можуть бути як узагальнюючі, так і підсумкові: їх питання охоплюють різноманітні вивчені теми. З методичної точки зору особливо доцільне складання тематичних кросвордів. Це вимагає гарного знання вибраної теми, уміння чітко формулювати визначення понять. Тематичні кросворди можна використати як для фронтальної, так і для індивідуальної роботи з учнями. Адже саме вони підвищують ефективність сприймання школярами навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.

Даючи учням для розв’язання навчальний кросворд, необхідно дотримуватися низки умов: 1) заздалегідь перевірити доступність кросворду;

2) створити об’єктивні стимули (мотиви), що спонукають учнів працювати на найкращий кінцевий результат;

3) створити на уроці обстановку природної ігрової ситуації;

4) забезпечити в процесі роботи з кросвордами лише позитивні емоцій учнів;

5) у процес розв’язання кросворду внести елемент змагання між учнями;

6) передбачити обговорення відповідей на питання кросворду, їх уточнення, а у разі розбіжності думок – проведення дискусій.

Щоб у школярів не пропадав інтерес до розв’язання кросвордів, потрібно урізноманітити їх зміст і форму подання.

Як правило, усі навчальні кросворди розв’язуються по пам’яті, і сама вказівка учителя на те, що учні впоралися із завданням без допомоги довідкової літератури, служить гарним психологічним стимулом для них.

Отже, кросворд – це своєрідна самоперевірка, цікавий тест. Навчальна роль кросвордів полягає в тому, що процес засвоєння нових знань здійснюється в ігровій ситуації, а позитивні емоції, що виникають в учнів у процесі розгадування кросвордів, сприяють попередженню перевантаження.

У своїй діяльності я широко використовую кросворди. Власна практика показала, що використання кросвордів розширює світогляд, розвиває та активізує пізнавальні процеси дітей з інтелектуальними порушеннями.

Дану збірку кросвордів можна використовувати як на уроках, так і під час виконання домашньої роботи.

Запитання до кросвордів загадані у вигляді загадок. Адже саме загадка розглядається як засіб розвитку, навчання та виховання дітей. Загадки - один із найдавніших і найпоширеніших видів народної творчості. Загадки - це стислі твори, в основі яких лежить метафоричне запитання. Для того щоб дати на нього відповідь, потрібно вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності. Іноді ця подібність обмежується кількома або навіть однією якоюсь ознакою отже, розгадування вимагає не тільки певної суми знань, а й спостережливості, кмітливості, уміння бачити спільне в конкретному й абстрактному.

Загадки розвивають процес мислення - аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення, привчають до самостійності мислення, розвивають такі якості розуму, як тямущість і кмітливість.

Загадка може бути використана для того, щоб зосередити увагу дітей на понятті, яке вивчається або закріплюється на уроках, із метою уточнення, конкретизації знань дітей про тіла і явища природи, їх призначення. При цьому загадки підбираються, згідно з темою уроку та рівнем розвитку дітей.

Школярів захоплює сам процес загадування і відгадування. Загадка примушує учнів думати, аналізувати, вчить приглядатися до оточуючого світу, помічати те, що не лежить на поверхні, проникати у сутність речей, розвиває спостережливість, асоціативне мислення, фантазію. Вона несе дітям радість відкриття і пізнання світу.

Мудрість нашого народу показана в народних прислів`ях та приказках. Тематика їх охоплює всі сфери діяльності та риси характеру людини. Вони містять у собі поради та повчання і мають велике виховне та суспільне значення. Тому, складаючи кросворди можна використовувати прислів’я та приказки як запитання.

Також у даних кросвордах використано елементи народознавства. Відгадуючи загадки, діти знайомляться з українськими народними символами, звичаями та обрядами, національною кухнею українців, елементами селянської хати тощо.

Народознавчий матеріал – невичерпне джерело для виховання позитивних моральних якостей. Знання народних звичаїв, традицій, їх наслідування необхідно людям, які будують і будуть будувати Україну. Народні надбання – це святиня для кожного українця.

Мета використання засобів народознавства на уроках української мови полягає

в тому , щоб збагатити мовлення учнів , розширити коло їхніх інтересів, залучати молоде покоління до витоків народних традицій , збагачувати духовний світ молодої людини. Саме фольклор допомагає зберігати нагромаджений упродовж віків досвід, прищеплює почуття патріотизму , любові до праці, природи , а також служить для кращого засвоєння мовного матеріалу під час навчання у школі та самоосвіті.
Помітно покращується не лише якість знань , збагачується мовлення учнів , а й змінюється саме ставлення учнів до української мови як навчального предмета , бо використання на уроках великої кількості зразків засобів народознавства урізноманітнює процес навчання , робить його цікавішим , доступнішим. У дітей простежується обізнаність у звичаях , традиціях українського народу.
Отже , використання вчителем дидактичних матеріалів (кросвордів) з елементами народознавства послужить ефективним засобом активізації пізнавальної діяльності учнів , сприятиме реалізації міжпредметних зв’язків , наповнить народознавчим змістом навчальний процес.

Кросворди до теми

«Іменники – назви істот та неістот»

Розгадайте загадки, впишіть відповіді у клітинки. Прочитайте головне слово, яке позначене стрілкою. Назвіть перелітних та зимуючих пташок?

1. У червонім фартушку

птах стрибає по сніжку

і розпитує синичку

про найближчу годівничку. (снігур)

2. Вдень вона лягає спати,

Бо всю ніч їй знов літати,

Ловить мишок, гризунів,

З нею їм вже не до снів! (сова)

3. Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (ластівка)

4. У долині цілий день

Він співа дзвінких пісень.

Як верба і як калина,

Птах цей — символ України.(соловей).

5. Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників їм добуваю. (дятел)

6. Як зима – вона на гілці,

І співа, мов на сопілці…

Жовті груди, чорні крила,

Кусень сала сама з’їла. (синиця)

	1
			2
3
		4
	5
		6

Ластівка і соловей – це перелітні птахи. Також ці птахи є найулюбленішими народними символами України. У народних уявленнях ластівка має різноманітну символіку. Як правило, ластівка була вісником щастя, надії, відродження, весни, сходу, домашнього тепла. У численних веснянках і колядках саме ластівка приносить весну, день. А ще ластівка – символ матері. Соловейко - Свята і вільна Божа пташка, співець добра і кохання, символ весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту. Про цих пташок складено багато прислів’їв, пісень, казок, пов’язано багато прикмет та повір’їв.

«Ластівка день починає, а соловей його кінчає» - каже народне прислів’я.

1. Як прийде весна в садочок — до лиця білий віночок, ну а восени цій кралі приглянулися коралі. (калина)	Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди.
2. Довгі, тонкі віти має, Золото кору вкриває, З гілок кошики плетуть, В церкву раз на рік несуть. (верба)	Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба. Говорять: „Де вода, там і верба”. У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби.
3. Стрімко вибігли на гору Дві подружки білокорі. Дощик їм полоще кіски, Звуть тих подружок… (берізки).	Береза - символ ніжного, душевного смутку. Вона - гнучка і шляхетна, легка і приваблива, виражає щиру і ніжну жіночність.
4. Боягузка у гайочку заховалась за дубочки. Не лякав ніхто панянку, та тремтить безперестанку. (осика)	Осика - символ лихих сил і злого характеру. Проте вона виступає надійним оберегом від усякої нечисті; осикові гілки в огорожі не пропускають нічого злого до господарства.
5. Серед літа, мов пір’їнки, Стиха падають сніжинки. Під віконечком у Олі Цвітом вкрилися … (тополі)	Тополя також є нашим народним символом. Зі стрункою тополею порівнювали гнучкий дівочий стан та нещасливу дівочу долю. Про тополю написано багато пісень, складено легенди.
6. Сніг її не налякає, І на спеку не зважає. Зеленіє навіть взимку, Має з голочок хустинку. (сосна)	Сосна - символ життєвої сили і сильного характеру, вірності й стійкості. Окрім цього, символізує безсмертя й оберігає від нечисті.
7. Білим цвітом навесні Зацвіли дерева ці. Ягідки в них червоненькі, Соковиті та кисленькі.(вишні)	Вишня – символ рідної землі та України, матері й дівчини-нареченої, символізує Світове Божественне дерево. Вона також символізує вічну весну-літо, красу та взаємну любов.
8. Рясно в липні зацвітає, Дуже гарний запах має, Цвітом від хвороб лікує, Щедро медом нас частує.(липа)	Липа - носій і символ не лише універсальної привабливості, а й дивної особливості: до неї «липне» і добре, і лихе, а сама вона залишається чистою, більше того, обдаровує людей найціннішим і найчистішим продуктом-медом.

1
			2
	3
			4
				5
			6
		7
			8

Кросворд «Прикметник»

Розгадайте загадки, впишіть відповіді у клітинки. Прочитайте головне слово, яке позначене стрілкою. Про що відгадували загадки?

				1
				2
			3
				4
				5
	6
	7
8
	9
		10

1. А ця квітка як троянда виглядє
     Та не колить бо шипів не має,
     Щоб була любов, була гармонія,
     У дівочому віночку виграє ….

     (півонія).
2. Жовтенька голівонька,
     Біленька хустинонька,
     Що я за квітонька? (ромашка)

3. Білим цвітом навесні

Зацвіли дерева ці.

Ягідки в них червоненькі,

Соковиті та кисленькі.(вишні)

4. Цвіте білим навесні, а на осінь

    китиці червоні,
    Щоб була краса дівоча, була врода.
    Незрівнянно гарна, як наша країна,
    Заплітають у віночок оберіг…

(калину)

5 Батька хату осява,
    Струнка, байхова барва.
    Щоб надія не в’яла,
    Квітне роду берегиня …(мальва).
6. На стеблі ідилія –

В біле вбралась … (лілія)

7. Дуже скромна і тендітна,

Серед квітів непримітна.

Та, якщо в руці пом’яти,

То умить впізнаєш …(м’ята)

8. Щоб складалась материнська доля,
    Квітнуть навесні сади плодові.
    Щоби дітки були гарні і міцні,
    В цвіт рожевий вбрались… (яблуні).

9. Що би відданість була в любові
    Є чар-зілля у дівочому вінкові.
    Щоб душа і думка були чисті,
    Зацвітав жовтенький, духмяний …

(любисток).

10. Запалали в чистім полі

Квіти гарні, всі червоні.

То палає влітку так

Польовий червоний …(мак)

Віночок, сплетений з квіточок і трав, оздоблений яскравими стрічками, — один з найдавніших українських символів. Усього у вінку могло бути до 12 різних квіток, кожна з яких мала свій символ. Мак вважається не тільки квіткою мрій, але й символом родючості, краси та молодості; ромашка — символом кохання, ніжності та вірності; мальва і півонію — символи віри, надії, любові; м’ята — оберег дитини та її здоров’я; лілея — дівочі чари, чистота, цнота, цвіт вишні та яблуні — материнська відданість та любов; калина — краса

та дівоча врода; любисток – кохання та вірність.

Кросворд «Іменник»

1. Пасеться на лугу тварина: Пухка і сіра, як хмарина. Вона нам вовною дає Турботу і тепло своє. (Вівця)	ВІВЦЯ - символ простоти і невинності, особливо, в ставленні до всього злого; живе втілення непротивлення злу насиллям. Образним символом Ісуса Христа, котрий ніколи не відповідав злом на зло, стало Ягня Боже.
2. Лягла під дубочком, Згорнулась клубочком. Обійди її, Бережись...(змії)	ЗМІЯ - символ воскресіння і смерті, глибокої мудрості та інтуїції, прихованих духовних скарбів. Здатна як до добра (зміцнювати і охороняти життєві джерела), так і до зла, якщо нею володіє диявол (стає джерелом спокуси, лукавства і підступності).
3. Влітку медом ласував, Досхочу малини мав. А як впав глибокий сніг, Позіхнув і спати ліг. (Ведмідь)	ВЕДМІДЬ - Вважають, що його назва означає «відає, де є мед». Це мудрий, сильний і незалежний звір, який, як правило, нікого не турбує, якщо не турбувати його. Йому приписували значну магічну силу: сам лісовик - то його брат, а чорт - йому навіть не рівня, бо боїться ведмедя.
4. Походжає по долині В кучерявій кожушині, Роги в нього кручені, Боляче так буцають! Вперто встав, немов бовван, У кошарі пан …(баран).	БАРАН - символ дійової енергії, сили і благополуччя, багатства і добробуту. Його роги - емблема земної рослинності, а руно - символ родючості. Водночас є уособленням упертості і навіть глупоти.
5. Здавна людям помагає, Довгий хвіст і гриву має, Любить сіно пожувати, «І-го-го!» — ірже завзято, Бо не відає про лінь, Як працює в полі… (кінь).	КІНЬ - символ енергії й сили, пристрастей та інстинктів, а також вірності і відданості в праці, в щоденних турботах. Коні завжди були помічниками богів, воїнів і, головне, хліборобів.
6. Довговухий пострибайчик. Відгадайте, хто це? (Зайчик)	ЗАЄЦЬ - символ рухливості і плодючості. Він настільки рухливий, що миготіння відбитих сонячних променів так і називають - «зайчики».
7. Засвітились серед ночі В темній хащі жовті очі. Наче лісу грізний дух – Гострі ікла, сірий смух. Полювати йде хижак. На весь ліс наводить жах. (Вовк)	ВОВК - символ жорстокості, жадібності, кровожерливості - в загальному, злої сили; ототожнюється зі злим божеством або духом війни та чвар. В давнину вовки мали відношення і до магічних дій: з вовчих зубів виготовлялось оберігове (охоронне) намисто, а його кігті, шерсть і навіть очі та серце слугували не тільки амулетами, а й лікувальними засобами.

			1
			2
			3
4
		5
6
	7

Розгадайте загадки, впишіть відповіді у

клітинки. Прочитайте головне слово, яке

позначене стрілкою. Що таке іменник?

Про кого відгадували загадки?

Кросворд до теми «Неозначена форма дієслова»

Впишіть у клітинки дієслова , які римуються з словом в першому рядку. В якій формі стоять ці дієслова? Що таке неозначена форма дієслова?

Д
І
Є
С
Л
О
В
О

1. Біжи на вулицю гуляти,

Щоб свіжим повітрям….(дихати)

2. «І-го-го!» якщо сказати,

Будеш ти як кінь … (іржати)

3. Щоб всі чвари припиняти,

Треба всіх людей … (єднати)

4. Щоб на лід легко ступати,

Сіллю треба його …(сипати)

5. Людина як птах не вміє … (літати)

6. Будемо на вибори поспішати,

Щоб президента нам …(обрати)

7. Щоб соку смачного скуштувати,

Треба спочатку з яблук його…(вижати)

8. Щоб лихо в хату не пускати,

Не треба ніколи …(ойкати).

Кросворд «Займенник»

1. Є цей колір у травиці,

І у паростках пшениці,

Є також у світлофорі

І у водоростях в морі. (зелений)

2. Подивись у небо,друже!

Бачиш колір гарний дуже.

Такий лагідний,глибокий,

Прохолодний і високий.

(блакитний)

3. Колір цей - в волошках в полі,

У дощу на парасолі,

Він в очах у немовляти,

У криниці біля хати. (синій)

4. Є цей колір у малині,

І у на бантику в дівчини,

І троянди пелюстки

Цей художник покрасив.

(малиновий)

5. Побачивши його під оком ,

Забіяки шкодують відразу ,

А ось баклажан і слива

6. Колір цей яскравий дуже.

Колір серця,колір ружі,

Колір яблук у садку,

Колір маків на луку.(червоний)

7. Кожен апельсин такий,

Схожий також мандарин,

Він наявний на лисиці

І на білці в колесі. (оранжевий )

8. Сніг, сметана й молоко,

В синім небі хмари -

Хоч не схожі речі ці,

але мають спільний колір ( білий )

9. Є він в каві , в чечевиці ,

У ведмедя і кориці ,

У шоколаді теж він є —

І на дереві росте.( коричневий )

10. Колір цей усім знайомий!

Він у соняха в короні,

Він у сонця в промінцях,

Він у меду й у вершках. (жовтий)

Носять його щасливо. (фіолетовий )

				1
			2
	3
				4
	5
6
		7
		8
				9
	10

Вінкові стрічки

Мистецтво плести вінок — ціла наука, яку сьогодні майже забули. Велике значення приділялося стрічкам, які вплітали у вінок. Дванадцять кольорів, кожен з яких був оберегом, і лікарем, захищаючи волосся від чужого ока. Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати.

Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі – годувальниці,

пообіч якої жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу й здоров’я.

Далі йшли жовтогаряча (оранжева) — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток.

Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності. Сирота вплітала в косу та у вінок блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками, хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.

Кросворд «Числівник»

Розгадайте загадки, впишіть відповіді у клітинки. Прочитайте головне слово, яке позначене стрілкою.

1. Полуничку у сметанці

Приготуємо ми вранці.

Літо бавиться в дворі,

Знов кусають комарі! (Червень)

2. Гілки листячко скидають,

Потихеньку засинають…

От і осені нема,

На порозі вже зима. (Листопад)

3. В школах дзвоник продзвенів,

Школярів дім знань зустрів.

В лісі виросли грибочки,

У опеньках всі пеньочки... (Вересень)

4. Липи квіточками вбрались,

Віддавати цвіт зібрались.

Покупатись кличе річка,

Тепла в ній уже водичка! (Липень)

5. Пухнастий сніг усе вкриває,

Різдвяна зірка в небі сяє,

Похожее изображение Повсюди радість, щастя, сміх.

6. П’ятим в році він приходить,

Із лепехою заходить.

У весни - останній він,

Далі - літа чути дзвін! (Травень)

7. Мов вогонь, палає світ,

Полетіло листя з віт...

Пташки в вирій відлітають,

Хмарки дощик розсипають... (Жовтень)

8. Другий він в календарі.

Холодно у цій порі:

Снігопади, завірюха,

Всі ховають в шапки вуха. (Лютий)

9. Квітнуть вишні, абрикоси,

Зеленіють верби коси...

З неба дощик теплий ллється,

Зайчик сонячний сміється. (Квітень)

Він першим ступить в новий рік.(Січень)

				1
			2
	3
				4
			5
		6
7
		8
				9

- Хто уважно розгадував кросворд, скаже, про які місяці не було згадано?

- А що утворюють всі місяці, якщо їх назвати по порядку?

Людина з початку свого існування вела певні спостереження за природою і на основі цього виник Календар. Народний календар - це енциклопедія знань про життя людей праці, їх побут, спосіб життя, виховну мудрість, природні явища. Українські календарні традиції, звичаї, обряди є тим цементуючим матеріалом, який у віках зберігав нашу національну ідентичність. Саме календарна обрядовість допомогла народу єднатись і зберегти його самобутній національний дух, вижити та розвиватись.

ЦІКАВИНКИ ПРО МІСЯЦІ

*** Січень. У давнину цей місяць називали "просинцем", бо після похмурого грудня на небі з"являються острівці блакиті. Нинішня його назва теж пов"язана

з природніми явищами: січень снігом січе, морозом пече, а ще розсікає зиму навпіл. Народні назви січня: "студень", "трискун", "сніговий","сніговик".

*** Лютий останній місяць зими. В цьому місяці лютують морози і заметілі, тому його називають лютим. Все довшими стають дні, все частіше голубіє небо. Для лютого місяця характерно все: заметілі, морози, сонце, вітри. Недарма він отримав назву "бокогрій", "сніжень", "лютень", "крутень", "зимобор", "криводоріг", "межень" (тобто календарна межа між зимою і весною).

*** В Київській Русі календарний рік починався 1 березня. Наші пращури вважали, що початок новолітування має збігатися з весною, з пробудженням і розквітом природи.

*** Якщо березень весну, наче наречену, лишень приводить у гості, то квітень її вже зустрічає як повноправну господиню: луки, узліски, видолинки зодягаються в зелень, з’являються перші весняні квіти. Зустрічаються й інші — "лукавець" (на ознаку примхливої погоди), "снігогін", "дзюрчальник", "водолій", "квітець", "цвітень", краснець".

*** Травень – вінець весни, найпрекраснішої пори року. Його здавна люблять в народі, бо квітують немов облиті молоком сади, зеленіє земля, ліси й гаї наповнюються пташиним співом і гомоном. Природа повстає у всій своїй чарівній красі – світ довкола немов святкує свою вічну молодість, своє вічне оновлення.

*** Перший літній місяць червень в народі ще називають полудень, рум'янець, різноцвіть, сінокісник, перволіть, кресник, світозар, сонцекрес, та інші. Всі ці назви місяця підкреслюють природні явища, ознакою яких є буяння молодості людини, тварин та рослин.

*** Вважають, що назва місяця походить від періоду цвітіння дрібнолистої липи, цвітіння якої в основному збігається з початком місяця. Західноукраїнська назва місяця "косень", "сінокіс".

*** Серпню належить особлива роль в році, бо протягом року хлібороб працював на останній місяць літа. Хлібороб працював зранку і до пізнього вечора, а перепочинком були свята, якими і регулювали працю з відпочинком. Назва місяця походить від знаряддя, яким жали зернові – серпа.

*** Давня назва вересня - "руєн" пов'язана з жовтим кольором осені, "ревун" - з дощами та недогодою, "рюїн" - з гоном, ревом оленів, "хмурень" - із зменшенням сонячного місяця осені безпосередньо зв'язана з буйним цвітінням вересу.

*** Назва відома за часів Київської Русі. Побутували й релігійні назви: "грязень", "зазимник", "весільник", "жовтень па весілля багатий". Після закінчення основної аграрної діяльності селянин дозволяє собі розслабитися і перепочити. Масові вечорниці, весілля, храмові свята. "У жовтні надень - сім погод: сіє, віє, крутить, мутить, реве, зверху ллє, а знизу мете".

*** Природа налаштовується на зимовий спочинок. Є регіональні назви місяця напівзимник", "ворота зими", "грудкотрус", "падолист". Листопад - вересню онук, жовтню - син, а зимі - рідний брат. З початку листопада для селянина наставала пора відносного перепочинку.

*** В давні часи початок зимового літочислення іменувався "студнем". У різних регіонах зустрічаються назви місяця "хмурень", "стужайло", "мостовик", "трусим", "мочавець" (вологий, мокрий) Грудень вважався місяцем відпочинку.

Кросворд «Прислівник»

Назвати страви на фото, розгадати кросворд і прочитати головне слово.

1. 2.

3. 4.

5. 6.

7. 8.

9. 10. Свадебный торт и каравай фото 1

			1
	2
	3
			4
	5
	6
	7
8
		9
			10

- Що таке прислівник? Страви якої країни зображено на фото?

Традиційні страви українців

Пампушки (пампухи) - невеличкі круглі й пишні булочки, виготовлені з кислого тіста з житньої, пшеничної, гречаної чи пшенично-гречаної муки. Пампушки готували до свята, у неділю, на поминальний обід до борщу чи юшки, затовкуючи їх часником, а житні пампушки й на щодень.

Борщ - одна з найпопулярніших страв. На Україні існувало три різновиди борщу. Перший - червоний, найулюбленіший, готували з капустою, буряком, морквою, петрушкою, пізніше - з картоплею. У святкові чи недільні дні борщ варили на м'ясній юшці (із свининою чи птицею), в будень - затовкували або засмажували салом із часником та цибулею. Для смаку додавали сироватку чи маслянку (рідину, яка залишалася після виготовлення сиру й масла), а в особливо урочисті дні забілювали сметаною. Гостроти борщу додавав червоний стручковий перець.

Млинці - популярна страва з тіста. Пшеничне, пшенично-гречане, кукурудзяне, рідко житнє борошно розводили сироваткою, маслянкою, молоком або водою, вбивали яйця й заколочували рідке тісто. На розігріту сковороду, змащену салом чи олією, розливали тісто тонким шаром і підсмажували млинці з обох боків. Особливо добрими були вони зі сметаною чи ряжанкою. Готували до млинців і сметанний соус з грибами, засмажку з цибулі. У святкові дні млинці начиняли сиром, складали у макітру, заливали сметаною й запікали. Такі млинці найчастіше називалися налисниками.

Сало - найпопулярніші м'ясні харчі й страва, найцінніший у традиційному харчуванні продукт. Сало вживали на полуденок і підвечірок із хлібом, огірками й часником у скоромні дні, брали з собою в дорогу. Солоне сало приварювали й споживали на сніданок чи вечерю до картоплі чи каші. Сало засмажували чи затовкували рідкі страви - борщ, капусняк, юшку. На смаженому салі робили яєшню. Шкварки надавали чудового присмаку кашам, галушкам, вареникам, млинцям та іншим стравам.

Галушки - типова для української кухні страва. Прісне тісто, замішане на воді чи сироватці з яйцем, розкачували качалкою, щоб товщина коржа була 1-1,5 см. Різали тісто смугами шириною 2-3 см, потім відщипували від кожної невеликі шматочки і кидали в підсолений окріп (кипляче молоко, м'ясну або овочеву юшку). Це були щипані, або рвані галушки. Коли ж від тіста шматочки не відривали, а відрізали ножем, виходили різані галушки.

Хліб - найвиразніший, найпопулярніший, найбільш значущий атрибут слов'янського харчування. Хліба споживали завжди багато, бо харчування в цілому було низьким за калорійністю. З хлібом їли й рідкі страви, й картоплю, й навіть кашу. З ним улітку їли на полуденок (підвечірок) свіжі огірки, фрукти, ягоди.

Ковбаса - харчі, які виготовлялися переважно на запас. Після забою кабана тонкі кишки ретельно промивали, вимочували, очищали й начиняли сирим м'ясом, підчеревиною, перетертими з сіллю, часником, перцем. Склавши ковбасу кільцями, її засмажували на сковороді у гарячій печі з обох боків. Для тривалого зберігання ковбасу складали у горщики, заливали смальцем і ставили у прохолодне місце.

Вареники - одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю, горохове пюре, пшоняну чи гречану кашу.

Пироги відігравали велику роль у традиційному народному харчуванні. Виготовляли пироги двох видів: печені (з кислого тіста) й смажені (з прісного). Печені пироги нерідко робили з того ж тіста, що й хліб (тобто переважно житнього), але обов'язково з начинкою. Пшеничні пироги пекли лише на свята. За начинку правили сир, розтертий з сирими яйцями, смажена квашена або свіжа капуста, варені квасоля, горох, картопля, гречана каша зі шкварками, печений гарбуз із калиною чи без неї, товчений мак, мак із калиною, калина (а влітку і восени й інші свіжі ягоди та фрукти), варені й розтерті сушені груші й сливи, варене, січене й підсмажене з цибулею м'ясо, зелена цибуля з вареними яйцями, смажені з цибулею свіжі гриби.

Коровай — це обрядовий святковий хліб, символ єднання родини, прикраса весільного столу, справжній мистецький витвір. Дотримуючись давніх традицій, його прикрашають майстерно виліпленими з такого ж тіста символічними гронами винограду, калини, фігурками пташок чи шишок, декоруючи по краях сплетеними “косами”, написами — побажаннями щастя і всілякого благополуччя. Форма святкового хліба - обов'язково кругла, це символ Сонця. Цьому хлібу приписували магічну силу.

Кросворд «Прийменник»

Розгадайте загадки, впишіть відповіді у клітинки. Прочитайте головне слово, яке позначене стрілкою.

			1
			2
	3
4
			5
		6
		7
	8
	9
		10

1. Хатня корова поїдає дрова і весь дім гріє. (піч)

2. Сюди-туди голка,
    Сюди-туди нитка.
    Як його повішу,
    Хата буде квітка. (рушник)

3. Невеличке ліжечко для спання й колисання дитини (колиска)

4. Люби і вивчай український …(звичай)

5. Місце в українській хаті для зберігання посуду, мисок.(мисник)

6. Хто входить і виходить,

Той першим нам руку подає,

Ми стоїмо завжди при вході,

Нас у хаті кілька є. (двері)

7. Любить зарядку.

Танцює вприсядку.

Зібрав купу пилу

Чистоту приніс в квартиру. (віник)

8. Дивний журавель стоїть,
    що нікуди не летить.
    Можеш ти води напиться,
    називається... (криниця).

9. Старовинний дерев᾽яний ящик, в якому зберігали одяг, рушники, постіль.

(скриня)

10. Почесне місце (куток) в українській хаті, де розміщували ікони та проводили

різні обряди. (покуть)

- Яке слово є головним? Що таке прийменник?

- Де можна зустріти в житті речі про які, розгадували загадки?

Головні елементи інтер’єру української хати

Українська хата — це символ України. У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі. Кожна частина житла мала своє символічне значення.

Українська хата – невід’ємна частина культури нашого народу. Вона є матеріальним втіленням уявлень та вірувань українців, укладу їхнього життя, побуту та взірцем естетичних вподобань. Хату завжди тримали у бездоганній чистоті, а дверей ніколи не замикали.

Піч. Головним елементом інтер’єру української хати була піч, що стояла навпроти дверей. До печі ставилися з особливою пошаною – як до годувальниці та берегині. Вогнище було символом непорушності сім’ї і святинею. Вогонь в печі вважався священним: господиня повинна ставитись до нього лагідно, з повагою, про нього не можна казати нічого поганого, у нього не можна плювати або кидати що-небудь нечисте, з ним не можна бавитися. Піч також розписували, переважно рослинними та геометричними орнаментами, фігурками птахів та тварин. Малюнки, якими прикрашали хату, несли важливе символічне значення та мали оберігати від нещасть та нечистої сили.

Рушник - символ щасливої долі, злагоди і подружньої вірності, чистоти почуттів і найщиріших побажань. Рушник - від слова «руки». Бо руки його творять і він передається з рук у руки, його біла основа - це колір святості; його орнаменти - то життєвий зміст побажань, прагнень і помислів. Рушниками прикрашають святі ікони й хрести, на рушник кладуть святий хліб; на рушник стають молоді до вінця; рушником перев'язують старост на весіллі й почесних гостей на торжествах.

Окрім усього, рушник-це оберіг від злих сил і пам'ять про святе і незабутнє.

Колиска (а ще ЛЮЛЬКА або КОЛИБКА) – перша земна домівка людини, наповнена магічними властивостями і наділена охоронними силами, аби захистити життя та здоров'я малюка, котрий має продовжити цей рід, в якому прийшов у світ. А тому колиска - це й символ безсмертя роду, якому «не буде переводу». Гойдання в колисці - стимул не тільки для фізичного росту дитини, а й для її душевного спокою та духовної стійкості.

Звичай– це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в історичному минулому. Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського, родинного і суспільного життя. Звичаї — це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах.

Мисник - це місце зберігання посуду, як кухонного і столового, так і святково-обрядового та декоративного. Символізує чистоту і порядок у господі та злагоду і мир між домашніми. В хазяйновитих і охайних господарів на миснику завжди багато корисного і красивого посуду, а порядок і гармонія його розташування свідчать про культуру взаємин в сім'ї, про рівень духовності родини. Мисник є і обрядовим місцем: якщо ритуальний посуд у святкові дні перебуває на покуті чи на столі, то у будні - його місце на найпочеснішій полиці мисника. Зберігають на миснику і освячену воду, і стрітенську свічку, і пучок сушеного обрядового зілля. Окрім всього, мисник освячують - і тоді він оберігається добрим духом оселі і стає оберегом всього дому.

Двері - символ межі між сімейно-родинним та зовнішнім загальнолюдським світом. Через двері приходить добро, але може проникнути і зло. Тому двері виступають оберегом від злих сил, котрі перебувають у зовнішньому ворожому світі та намагаються проникнути в родинну оселю.

Віник - необхідний елемент домашнього господарства, наділений багатою магічною символікою: він є водночас і оберегом від всякої нечисті і бруду (від всіляких чар та наговорів), і знаряддям демонічного чарівництва. Є чимало «віникових» табу: не можна ні переступати через віник, ні наступати на нього - накличеш хворобу; не можна віником бити дитину - погано ростиме; старий віник на порозі не впустить духу покійника до хати; використаний і непридатний віник не викидають, а спалюють, бажано, на Благовіщення, Великдень, Юрія чи Івана Купала.

Криниця, а також КОЛОДЯЗЬ – символ святості, чистоти й високої духовності, а також спадкоємності поколінь і традицій. Вона тілесно і духовно зв'язує предків і нащадків: перші криницю викопали, другі - з неї п'ють та її бережуть, як святиню. Це символ здоров'я і сили, багатства і родючості, а для молодих - ще й символ краси, любові та вірності, а також розлуки і суму - в залежності від життєвих ситуацій.

Скриня - символ заможності, збереження сімейних і родинних традицій, поваги до праці й духу предків. Скриня вчить: тільки зберігаючи й шануючи все родинне, духовні й матеріальні надбання попередніх поколінь, сучасне покоління зможе досягти злагоди, благополуччя, розквіту і примноження свого тлінного й нетлінного багатства. Скриня, зберігаючи тлінне, матеріальне, прирощує нетлінне, духовне. Вона вчить жити теперішнім з пам'яттю про минуле і думками про майбутнє.

Покуть. Найсвятішим місцем у традиційній селянській хаті є покуть. У давнину тут вивішували вишиті рушники і писанки. Після прийняття християнства тут розміщували ікони із зображеннями Ісуса Христа і Божої Матері, до яких рушники вже були просто прикрасою, ознакою особливої поваги. Всі важливі події в родині відбувалися, біля покуті: весільний посад молодих, перша купіль немовляти, прощання з покійним. За іконами на покуті клали священні реліквії: свячену вербу, шматочок свяченої паски, свічку, свячену воду. Тут ставили Дідуха на Різдво, молилися у щасливий час і лиху годину, присягалися, давали обітницю, просили благословення.

Отже, без перебільшення можна стверджувати, що для сільських людей хата уособлювали у собі увесь світ. Хата надавала людині не тільки притулок від непогоди, але й створювала їй умови для повсякденного існування, де відновлюються сили, визріває натхнення. Тут віками формувалися родинні стосунки, створювалася своєрідна психологічна атмосфера, свій мікроклімат,

де людина відпочиває, працює, харчується, осмислює своє буття та взаємини

з навколишнім світом. Українська хата була затишною, світлою — справжнім куточком раю на землі.

Кросворд № 1 «Речення»

Розгадайте кросворд. Прочитайте головне слово, яке позначене стрілкою.

1. Член речення, який вказує, що говориться про підмет (присудок)

2. Назва речення, в кінці якого ставиться і крапка, і знак оклику (розповідне)

3. Речення, вимовлене з особливим почуттям (окличне)

4. Член речення, який називає того, про кого або про що говориться (підмет)

5. Назва речення, в кінці якого ставиться знак питання (питальне)

6. Назва речення, яке спонукає до дії (спонукальне)

7. Слово або словосполучення, що називає того, до кого звертаються (звертання)

				1
2
			3
			4
		5
6
	7

Кросворд № 2 «Речення»

Розгадайте кросворд. Прочитайте головне слово, яке позначене стрілкою.

1. Керамічний посуд до столу для різних страв.

2. Пристосування для черпання, що представляє собою ківш на довгій рукоятці.

3. Глиняна посудина для зберігання напоїв, майже як термос.

4. Необхідний глиняний посуд любителям сметани.

5. Оригінальна та практична посудина для зберігання масла.

6. Невеличка посудина для солі, яку подають до столу.

7. Така глиняна чашка відкриває найтонші нотки будь – якого напою.

- Яке слово є головним? Що таке речення?

- Як одним словом сказати про слова – відгадки?

Традиційний український посуд

Тарілка— посуд, з якого вживають першу і другу страву, з третьої страви — лише десерти. Переважно тарілка круглої форми. Спочатку (і досить тривалий час) заміною тарілки служили великі скибки хліба - обідаючий клав на них густу їжу, шматки м'яса, риби і т. д. Потім ці "хлібні тарілки "зазвичай з'їдалися, а в багатих будинках лунали жебракам або викидалися собакам. Справжні, в сучасному розумінні, тарілки, або, як їх колись називали - тарелі,

з'явилися на Русі не раніше XVI століття.

Черпак- це різновид великої за розміром ложки, яку використовують для розливу перших страв і рідких кулінарних виробів, в тому числі соусів, а також підлив. Це кухонне приладдя згодиться як господиням на кухні так і любителям попаритися – для трав᾽яних чаїв у бані. Назву черпак отримав завдяки тому, що столовий прилад зачерпує рідкі кулінарні вироби.

Глечик - символ єднання Землі і Сонця, без чого неможливий хатній достаток. Тому глечик сприймається як вмістилище духу і душ - духу всієї родини і душі кожного її члена. Звідси і висока шана цьому незвичайному домашньому посуду - він є учасником найважливіших обрядів та ритуалів: в ньому вариться і зберігається кутя як найсвятіша з усіх страв; його виставляють на тинах, щоб вберегти господарство від усіляких бід; при новосіллі жар із печі старої хати до нової переносять у горщику, чим зберігають родинний дух і добрі традиції; незамінним був

горщик на хрестинах, весіллях і навіть похоронах.

Сметанник– посуд для зберігання та подачі на стіл сметани. Сметана - це традиційний слов'янський продукт. Вона містить кальцій, живі молочнокислі бактерії і вітаміни. Тому, щоб сметана не зіпсувалася, її зберігали в холоді у глиняному сметаннику з кришкою.

Маслянниця або Маслянка - посудина для зберігання масла . Маслянка захищає масло від світла та від обвітрювання і відповідно, максимально зберігає його властивості. Масло - основа багатьох страв. Воно робить їжу смачною і корисною. Якщо масло взаємодіє з повітрям, світлом, то воно швидко стає прогірклим - і цей продукт стає згубним для здоров'я, тому його слід зберігати в спеціальному посуді - в

маслянках, і накривати кришкою.

Сільниця або Солонка - невелика посудина для солі, яку подають до столу. Може бути різних конструкцій. Поширені сільнички відкритого типу у вигляді невеликої мисочки з високими бортиками чи циліндра, закритого кришкою-ситечком, через яке просіюється сіль.

У відкритих сільничках поверхню вирівнюють, а край її протирають ручником. У сільничці не повинно бути грудочок, тому перед

наповненням сільничок сіль просіюють.

Горня або Горнятко - посудина невеликого об'єму (приблизно 200 мл), що має форму півсфери. В українській мові слово горня або його зменшувальна форма горнятко означає маленький горщик. Слово

«горня» має споконвічно наше коріння і походження , виникло воно

з староукраїнської горнило (світило, сонце). Звідси і слово горіти, також горщик, горнятко - глиняні вироби, народжені у вогні. Посудина

використовується для безпосереднього пиття гарячих напоїв.

Кросворд № 2 «Будова слова»

Розгадайте кросворд. Прочитайте головне словосполучення , яке позначене стрілкою.

1
		2
		3
		4
	5
6
	7
8
	9
	10
	11

1. Вирощування польових зернових культур, які використовуються для

виготовлення різних сортів хлібо - булочних виробів (хліборобство)

2. Купецький, торговельно-візницький промисел українців, які їздили на волах за

товаром (чумацтво)

3. Галузь сільського господарства, яка займається розведенням бджіл, отриманням

меду, воску та інших продуктів від бджіл (бджільництво)

4. Обробка глини та виготовлення різноманітного кухонного посуду, а також цегли,

кахлів та іншої кераміки (гончарство)

5. Обробка металів способом гарячого кування у кузні (ковальство)

6. Ловля риби та інших водних тварин (рибальство)

7. Промисел, що складається з пошуку, переслідування та здобичі деяких видів

диких тварин (мисливство)

8. Один із найбільш масових деревообробних промислів; зведення житлових та

інших споруд, господарських будівель тощо (теслярство)

9. Деревообробне ремесло, що полягає у виробленні хатнього начиння (столярство)

10. Галузь тваринництва і система знань про виробництво продукції

овець (вівчарство)

11. Виготовлення необроблених текстильних тканин на ткацькому верстаті шляхом

їх взаємного переплетення (ткацтво)

- Яке словосполучення є головним у кросворді?

- З яких частин складається слово?

- Про що були запитання до кросворда?

- Як одним словом можна назвати ці слова – відгадки?

- Що спільного мають в будові ці слова?

Народні ремесла і промисли українців

Хліборобство.

На етнічній території України населення здавна займалося хліборобством. У давні часи трипільської культури , ще чотири тисячі років до н.е., вирощування злаків посідало чільне місце серед інших видів господарських занять. Сприятливі кліматичні умови, погідний ландшафт, родючі чорноземи спонукали до праці у полі. Минали тисячоліття, відбувалися переміщення давніх хліборобських племен з місця на місце, і все ж хто б не оселявся на тій землі — неодмінно відновлював традиції вирощування хлібних злаків.

Чумацтво.

Одним з найдавніших і найвагоміших допоміжних занять українців було чумацтво. Початки цього заняття сягають доби Київської Русі. Так, у «Літописі Руському» згадуються прасоли, що займалися транспортуванням солі з Прикарпаття. В XIV—XV ст. чумацтво перетворилося на промисел, тобто стало важливим джерелом заробітку значної частини населення. З того ж часу в письмових пам'ятках фігурує основний засіб транспорту українських чумаків — «мажа».Не менш інтенсивно розвиввся даний промисел у наступних сторіччях, досягши найбільших масштабів наприкінціXVIII — у першій половині XIX ст. Тоді чумацтво побутувало майже на всій території сучасної України.

Бджільництво.

Бджільництво належить до найдавніших занять українців. Про поширеність його свідчать збережені донині давні топоніми та гідроніми: Мединичі, Мединівка, Бортне, Бортники, Уборть тощо. Мед та віск завжди широко використовувалися як продукти харчування, а також служили оброком при зборі данини, були важливим предметом експорту до Західної Європи.

Упродовж багатьох віків існування бджільництво пройшло кілька етапів розвитку, з яких дослідники виділяють три основні: дике (початкове, або земляне); бортне; вуликове.

Гончарство — обробка глини та виготовлення різноманітного кухонного посуду, а також цегли, кахлів та іншої кераміки. Гончарні вироби на території України, що належали до трипільської культури, вже визначалися вишуканістю форм, цікавою озлобленістю. На ручному гончарному крузі, що з'явився тут у II ст. н.е., з використанням спеціальної обпалювальної печі — горна — виготовлялася основна маса керамічного посуду в Київській Русі, де гончарне ремесло досягло високого рівня. У XIV—XV ст. на Україні почали застосовувати досконаліший та продуктивніший ножний круг.

Ковальство — обробка металів способом гарячого кування. На території України сформувалося ще у давньоруський період. З розвитком обробки металів у XV—XVI ст. від ковальства відокремилися більш вузькі спеціалізації по виготовленню голок, годинників, ювелірних виробів (золотарство), котрі зосередилися у містах.

Рибальство

Рибальство в Україні було відоме віддавна. Це підтверджують археологічні знахідки — глиняні та кам'яні грузила для риболовних сітей, різноманітні гачки тощо, які належать до черняхівської культури (II—V ст.) та наступних епох (VI—IX ст.). Поширенню рибальства сприяла велика кількість рік та інших водоймищ, а також прадавня традиція використання риби у харчуванні.

У період панщині вилов риби належав до повинностей кріпаків. Крім того, у деяких районах України селяни зобов'язані були поставляти своїм поміщикам прядиво для риболовних снастей, підводи для транспортування риби.

Мисливство

Мисливство в Україні мало давні й міцні традиції. Питома вага цього заняття в господарській системі, розміри й способи мисливства склалися історично і залежали від багатьох факторів. Насамперед цьому сприяли природно-кліматичні та географічні умови: у лісах водилось чимало дичини — вовки, ведмеді, вепри, олені, борсуки, лисиці, зайці, куниці тощо, а також нині втрачені тури, дикі коні, зубри, лосі, різноманітне птаство — качки, гуси, куріпки, дрофи, у ріках — видри та бобри. Полювання переслідувало дві мети: вберегти господарство від шкідників, а також поповнити запаси харчування й сировини для домашнього виробництва в умовах натурального господарства.

Теслярство

Теслярство — один із найбільш масових деревообробних промислів; зведення житлових та інших споруд, господарських будівель тощо. Зрубані дерева обтесували здебільшого вручну різного виду сокирами й розпилювали на колоди. Уздовж колод знизу долотами видовбували поздовжні пази, а по кінцях — зарубки. За допомогою простого, але ефективного знаряддя — драчки — колоди щільно з'єднували у зруб.

Столярство

Столярство — вид деревообробного промислу; виготовлення хатнього начиння — лав, ослонів, скринь, столів, табуреток та стільців, мисників, ліжок, а також віконних рам та рамок для вуликів, дерев'яних частин борін та плугів тощо. Мистецтво багатьох українських столярів досягло справжньої віртуозності. Велика увага приділялася оздобленню виробів дерев'яними розетками, хрестами, квітами та іншими візерунками. Особливо ретельно ставилися столяри до орнаментування скринь, що призначалися для зберігання посагу та стояли в хаті на чільному місці.

Вівчарство

Окремою галуззю тваринництва в Україні було вівчарство, де протягом тривалого часу формувалися цікаві традиції. Адже овець розводили з давніх-давен, оскільки вони забезпечували селян найнеобхіднішим: із шкір та вовни виготовляли одяг; м'ясо і молоко були цінними продуктами харчування; літування в кошарах на рільних площах сприяло удобрюванню грунту тощо. Вівчарство в українському селянському господарстві узгоджувалось із усталеним напрямком і основними засадами культури господарювання. Хліборобські засади господарств на більшості території України і значною мірою ландшафт зумовлювали особливості випасання худоби в цілому і овець зокрема. Якщо для великої худоби були характерними вигінний, відгінний, а навіть змішаний типи (коли корів залишали у селі, а воли і коні стаціонарно літувались на відповідних пасовищах), то для овець побутувала відгінна форма випасання і лише у степовій зоні переважала вигінна.

Ткацтво

На Україні льон, коноплі, а також вовну здавна використовували як ткацьку сировину. Наприкінці XIX — на початку XX ст. домашнє ткацтво українців, незважаючи на розвиток фабричної промисловості, являло собою усталений комплекс технічних прийомів та знарядь праці, які склалися протягом століть. На початку XX ст. стали застосовувати й нетрадиційні види сировини: бавовняну та паперову пряжу, а в західних регіонах — металеву сріблясту нитку — сухозлітку.

Кросворд «Текст»

Розгадайте кросворд. Прочитайте головне слово, яке позначене стрілкою.

1. Галузь сільськогосподарського виробництва, основним завданням якої є

розведення, вирощування, утримання, годівля птиці (птахівництво)

2. Промисел по виготовленню господарсько-побутових та художніх виробів з

різноманітної еластичної сировини : лози, кори дерев тощо (плетіння)

3. Вид народного мистецтва, що полягає у розписування яєць (писанкарство)

4. Промисел, пов'язаних із заготівлею і переробкою деревини (лісорубство)

5. Деревообробний промисел, пов'язаний з виготовленням транспортних засобів —

возів і саней, а також коліс, полоззя, дуг тощо (стельмаство)

		1
	2
3
	4
		5

- Яке слово є головним?

- Що таке текст?

- Що таке тема тексту?

- Що таке основна думка тексту?

- Які основні ознаки тексту?

- Які мовні засоби використовуються в тексті?

- Як зв’язані речення в тексті?

- Як розташовані речення в тексті?

- Що було зашифровано у словах – відгадках?

Народні ремесла та художні промисли посідали чільне місце у виробничій діяльності та духовному житті українського народу.

Ремесла в Україні мають багатовікову історію. Зародилися вони ще за умов натурального господарства як допоміжні домашні заняття. Промисли з'явилися на пізнішому етапі розвитку суспільно-економічних відносин — при товарному виробництві.

Ці та інші ремесла та промисли здавна побутували як допоміжні види господарської діяльності, які давали можливість не тільки підтримувати матеріальний рівень родини, але й розвивали естетичний смак, виробляли одвічний потяг до краси, такий характерний для всього життя й побуту українців.

Мусимо зберегти народні традиції, вироблені українцями впродовж тисячоліть, щоб наші нащадки не втратили той потяг до краси й досконалості, який надихав наших Предків. Народні мистецькі вироби зберігають енергію нації, тому не слід забувати, що які б нові мистецькі цінності не створили художники-професіонали, народна мистецька традиція залишається тим невичерпним джерелом, яке живитиме серця і душі людей вічно.

Народні ремесла і промисли українців

Птахівництво. Важко уявити собі українську оселю без свійської птиці — курей, качок, гусей, індиків. З правіку український селянин розводив птицю, чим істотно поповнював свої харчові запаси м'ясом та яйцями. Характерно, що свійська птиця була для селянина не тільки засобом отримання продуктів харчування, але й своєрідною метеорологічною лабораторією. Стежачи за поведінкою птиці, хлібороби дізнавались про зміну погоди; у давні часи півня приносили в жертву напередодні жнив, яйця використовували в обрядах, магічних діях.

Плетіння

Плетіння — кустарний промисел по виготовленню господарсько-побутових та художніх виробів з різноманітної еластичної сировини. На Україні має багаті й давні традиції, особливо на Поліссі. Як сировину для плетіння використовували лозу, кору певних дерев, насамперед молодої липи (лико) та берези (береста, луб), верболоз, хвойну та дубову скіпку, коріння ялини, сосни тощо. Із дранки — тонких фанероподібних дощечок, які відщеплювали від товстих колод, ретельно обстругували і розпарювали у печі, гнули короби для сівби - сіяники. З вужчих і тонших смужок дранки, дуба, лика плели різноманітні кошелі та кошики. Останні часто робили із лози з корою (так зване сіре плетіння). Способом плетіння виконували стіни клунь, хлівів та кошар, живоплоти тощо. З лози та інших матеріалів плели рибальське знаряддя.

Писанкарство Чисте гладкофарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло символічного релігійно-обрядового значення ще задовго до християнства. У багатьох народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком усього Всесвіту. Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пов'язують виникнення традицій писанкарства з євангельськими подіями (страстями Христа) тощо.

Лісорубство

Одним із найдавніших лісових промислів було лісорубство. Вже в XV—XVI ст. заготівля лісу становила важливу повинність залежних селян. Деревину постачали для будівництва замків і дворів феодалів, дровами забезпечували численні залізоплавильні й скляні гути, солеварні жупи та інші промисли. З дерева виготовляли тару (бочки) для транспортування продукції, меблі, посуд, знаряддя праці. Усі лісорубні роботи до кінця 30-х років XX ст.

здійснювалися вручну. Основними знаряддями праці робітників були сокири і ручні пили. Обмежений арсенал технічних засобів праці зумовлював прийоми заготівлі лісу. Один загін лісорубів займався поваленням дерев, другий — обтинав та сік на частини гілля, очищав («лупив») дерева від кори. Звалений і частково оброблений ліс кілька тижнів просихав на місці зрубу, потім його розрізала на відповідний сортимент і стягали на склади.

Стельмаство

Стельмаство — деревообробний промисел, пов'язаний з виготовленням транспортних засобів — возів і саней, а також коліс, полоззя, дуг тощо. Крім традиційного столярного інструмента, стельмахи широко користувалися вже згаданою коловороткою (звичайно при виготовленні округлих ступиць). Специфіка стельмаства полягала й у тому, що матеріал для гнуття ободів, дуг, полоззя заздалегідь розпарювали у спеціальному приміщенні — парні. Воно являло собою невелику зрубну землянку з подвійними засипаними піском стінами, піччю, над якою встановлювався чан з водою, димарем, а також отвором для виходу пари. Відомий був і давніший різновид парні: так звана суха парня — неглибока яма з вогнищем, що курилося, покрита дерном, зверху якого клали підібраний для гнуття матеріал.

Кросворд № 1 «Будова слова»

По горизонталі:
4) В нас частини спільні,

Ми слова родинні. (Споріднені)
5) Нас слова міняють часто,

І, як видно, це - на щастя.

Бо якби ми не мінялись,

То слова б не поєднались. (Закінчення)
6) Якщо в слові неодмінно

Є його частина змінна,

То є та, що не зникає.

     Як її ми називаєм? (Основа)

По вертикалі:
1) В слові знаєш де я є?
    Після кореня.
    А призначення моє -
    словотворення. (Суфікс)
2) Я у кожній деревинці,
    Квітці, кущику, травинці.
    В класі ж на уроці мови
    Ти побачиш мене в слові. (Корінь)
3) Ми віддавна і віками
    Чесно дружимо з майстрами,
    Які вміють нас так вжити,
    Щоб нові слова творити. (Префікс)

1
			2


		3
4


5

	6

Кросворд «Дієслово»

Пригадати останні слова у прислів’ях і приказках та вписати їх у клітинки. Прочитати головне слово, позначене стрілкою.

1. Гостре словечко коле ….(сердечко)

2. Щире слово, добре діло душу й серце … (обігріло)

3. Удар забувається, а слово ….(пам’ятається)

4. Від гарних слів язик не….( відсохне)

5. Зайве говорити — тільки собі ….(шкодити)

6. Будь господарем своєму ….(слову)

7. Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не … (ввійдеш)

8. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ….(ніколи)

	1
		2
3
	4
			5
		6
			7
	8

- Яке головне слово прочитали?

- Що таке дієслово?

- Що ви знаєте про дієслово?

- Чого навчають дані прислів’я і приказки?

- Проаналізуйте дієслова, які є у кросворді (вказати час, особу, число, рід)

Кросворд «Корінь»

1. Розум за гроші не … (купиш)

2. Грамоти вчиться — завжди …(пригодиться)

3. Кожна голова має свій …(розум)

4. Вчення в щасті украшає, а в нещасті …(утішає)

5. Що в молодості навчишся, то на старість як …(знайдеш)

6. Вік живи — вік …(учись)

- Яке головне слово прочитали?

- Що таке корінь?

- Як позначається корінь в словах?

- Що треба зробити, щоб знайти у слові корінь?

- Чого навчають дані прислів’я і приказки?

Творче завдання до кросворду

- Утворіть нові слова від слова «розум».

- Як називаються слова, які мають спільний корінь?

- Навіщо потрібно вміти визначати корінь у слові?

Кросворд «Суфікс»

1. Без діла слабіє сила

2. Добре роби — добре й буде!

3. Не страшна робота для нашого Федота

4. Маленька праця краща за велике безділля

5. Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.

6. Зробив діло — гуляй сміло.

			1
		2
			3
4
	5
			6

- Яке головне слово прочитали?

- Що таке суфікс?

- Як позначається суфікс у слові?

- Де стоїть суфікс у слові?

- Для чого служить суфікс?

- Як визначити суфікс у слові?

- Чого навчають дані прислів’я і приказки?

Хвилинка – цікавинка

$C:\Users\User\Desktop\87982_html_1c7ad24f.png$

Кросворд «Закінчення»

1. Будеш книги читати - будеш все знати.

2. Книга корисна, коли її читають

3. Розум без книги, що птах без крил.

4. Книгу прочитав, на крилах політав

5. Золото добувають із землі, а знання – з книжок.

6. Одна книга тисячі людей навчає.

7. Поки ледачий байди б’є , розумний з книжок знання бере

8. Книги — ключ до знань.

9. Де розумом не дійду, то в книжці знайду.

10. Книга – друг на все життя.

- Яке головне слово прочитали?

- Що таке закінчення?

- Для чого служить закінчення?

- Як визначити закінчення у слові?

- Як позначається закінчення у слові?

- Чого навчають дані прислів’я і приказки?

- Назвіть закінчення у слові «книга», що є в цих прислів’ях і приказках.

Кросворд «Префікс»

1. Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.

2. Кожному мила своя сторона.

3. Хто за Батьківщину горою, той справжній герой.

4. Єдність народу - незламна фортеця.

5. У рідному краю і сонце ясніше світить.

6. Всюди добре, а дома найкраще

7. Батьківщина — мати, умій за неї — постояти.

			1
2
		3
			4
	5
6
	7

- Яке головне слово прочитали?

- Що таке префікс?

- Для чого служить префікс?

- Як позначається префікс у словах?

- Як знайти у слові префікс?

- Чого навчають дані прислів’я і приказки?

- Знайдіть серед слів, записаних у кросворді, слово, в якому є префікс.

Кросворд «Основа слова»

1. Один за всіх, всі за ….(одного)

2. Річ краще нова, а дружба – ….(стара)

3. Людина без друзів — що дерево без ….(коріння)

4. Як будемо в дружбі жити — нас нікому не …..(зломити)

5. Нових друзів май, старих не …..(забувай)

6. Без вірного друга велика ….(туга)

7. Вірного друга народ прославить, бо він товариша в біді не ….(оставить)

8. Дружба - як дзеркало: розіб'єш, не ….(складеш)

9. Міцну дружбу і сокирою не ….(розрубиш)

10. Сам пропадай, а товариша з біди ….(виручай)
11. Дружба - найбільший ….(скарб)

	1
			2
3
		4
5
	6

	7
8
	9
		10
	11

- Які слова прочитали?

- Що таке основа слова?

- Як позначається основа слова?

- Чого навчають дані прислів’я та приказки?

- Виберіть схему, де правильно позначена основа. З яких частин складається ця основа?

- Позначте правильно основу в інших схемах. З яких частин складаються ці основи?

Кросворд «Антоніми»

1. Зима без снігу — літо без хліба.

2. Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений.

3. На чорній землі білий хліб родить.

4. Хоч по-старому, хоч по-новому, а без хліба ні прожити.

5. Де бур'ян цвіте, там хліб в'яне.

6. У хлібороба руки чорні, зате хліб білий.

7. У багатого вантаж на кораблі, у бідного хліб на умі.

8. Не дивися в небо – там немає хліба, а до землі нижче – до хліба ближче.

- Яке головне слово прочитали?

- Що таке антоніми?

- Про що були дані прислів’я та приказки?

- Як треба ставитись до хліба? Чому?

- Як треба ставитись до хлібороба? Чому?

- Розкажіть, як хліб на стіл приходить?

- Назвіть антоніми в даних прислів’ях та приказках.

Кросворд «Синоніми»

1.Хто довго спав – здоров’я проспав.

2. Здоров’я - не шапка – на базарі не купиш.

3. Здоров’я мати – вік біди не знати.

4. Якби людина себе полюбила, більше б ніколи вона не хворіла.

5. Здоров'я в чистоті міцнішає.

6. Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють

7. Тримай голову в холоді, живіт в голоді, ноги в теплі - житимеш довго на землі.

8. Доки здоров’я служить, то людина не тужить.

1
2
		3
	4
5
	6
	7
8

- Яке головне слово прочитали?

- Що таке синоніми?

- Про що були дані прислів’я та приказки?

- Як треба ставитись до свого здоров᾽я?

- Що треба робити, щоб не хворіти?

Використані джерела

1. Інтернет - ресурси

http://traditions.in.ua/

about-ukraine.com

http://natalyagurkina.ucoz.ua/

http://doshkolenok.kiev.ua/

http://ped-kopilka.com.ua/

http://dovidka.biz.ua/zagadki-pro-kolori/

http://moe-selo-peski.ucoz.ru/

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Степанова Інеса Анатоліївна

Пов’язані теми

Українська мова, Матеріали до уроків

Інкл

Додано

18 березня

Переглядів

128

Оцінка розробки

Відгуки відсутні