Практикум "Диференційовані завдання з української мови для учнів 6 класу спеціальних шкіл чи інклюзивної освіти"

Про матеріал

Даний практикум цілком забезпечує вчителя-словесника дидактичним матеріалом для уроків української мови у 6-х класах у спеціальних закладах освіти та інклюзивних класах для дітей з інтелектуальним порушеннями. Завдання дозволять вчителю не лише систематично і послідовно розвивати психічні функції учнів з інтелектуальними порушеннями засобами української мови, а й формувати позитивне ставлення до навчання, адже успішне виконання завдань мотивує та стимулює до подальшої праці.

Перегляд файлу

Комунальний навчальний заклад

«Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат»

Житомирської обласної ради

ПРАКТИКУМ

«Диференційовані завдання з української мови для учнів 6 класу спеціальних шкіл чи інклюзивної освіти»

смт. Гришківці

2019 рік

Схвалено рішенням педагогічної ради КНЗ «Бердичівська спецшкола – інтернат» (протокол №3 від 31. 01.2019 року)

Автор

Степанова Інеса Анатоліївна, вчитель української мови та літератури комунального навчального закладу «Бердичівська спецшкола – інтернат»

Рецензент

Громніцька Жанна Дмитрівна, відмінник освіти України, вчитель-методист, директор КНЗ «Бердичівська спецшкола-інтернат»

Практикум складається з диференційованих завдань для учнів з різним рівнем пізнавальних можливостей для 6-х класів спеціальних шкіл чи інклюзивної освіти. Навчальний матеріал, підібраний у практикумі, цілком забезпечує виконання головної мети уроків української мови у спеціальній школі, а саме формування в учнів з інтелектуальними порушеннями достатнього рівня комунікативної компетентності та забезпечення корекції недоліків психофізичного розвитку.

Практикум варто використовувати в якості допомоги вчителям-мовникам в спеціальних закладах освіти та інклюзивних класах для дітей з інтелектуальним порушеннями.

Зміст

Вступ …………………………………………………………………………………5

Будова слова

Тема. Корінь слова. Спільнокореневі слова……………………………………….8

Тема. Закінчення слова. Визначення закінчення в словах………………………10

Тема. Зв'язок слів за допомогою закінчень……………………………………….12

Тема. Суфікс. Утворення слів за допомогою суфіксів………………………….. 14

Тема. Префікс. Словотворча роль префіксів……………………………………..16

Тема. Розрізнення префіксів і прийменників…………………………………….18

Тема. Правопис префіксів роз-, без- ……………………………………………...20

Тема. Правопис префіксів з-, с-……………………………………………………22

Тема. Вживання апострофа після префіксів……………………………………...24

Частини мови. Іменник

Тема. Іменник як частина мови. Розрізнення іменника серед інших слів……...26

Тема. Іменники – назви істот та неістот…………………………………………. 28

Тема. Іменники – власні та загальні назви………………………………………. 30

Тема. Написання власних назв в лапках………………………………………….32

Тема. Число іменників. Змінювання іменників за числами……………………. 34

Тема. Рід іменників. Визначення роду іменників………………………………..36

Тема. Відмінювання іменників в однині. Визначення відмінка іменника

в реченні……………………………………………………………………..38

Тема. Відмінювання іменників у множині. Визначення відмінка іменника

в реченні……………………………………………………………………..40

Частини мови. Прикметник

Тема. Прикметник. Зв'язок прикметника з іменником…………………………. 42

Тема. Визначення роду прикметника в сполучення з іменником………………44

Тема. Змінювання прикметників за числами……………………………………. 46

Тема. Відмінювання прикметника в однині. Визначення відмінка прикметника

в реченні……………………………………………………………………..48

Тема. Відмінювання прикметника в множині. Визначення відмінка прикметника в реченні……………………………………………………………..50

Тема. Прикметники – антоніми……………………………………………………52

Тема. Прикметники – синоніми…………………………………………………...54

Тема. Пряме і переносне значення прикметника………………………………...56

Тема. Утворення прикметників за допомогою суфіксів -ськ-, -зьк-, -цьк-……..58

Тема. Утворення прикметників за допомогою найуживаніших суфіксів………60

Тема. Побудова речень з прикметниками………………………………………...62

Речення

Тема. Речення. Типи речень за метою висловлювання та інтонацією………….64

Тема. Граматична основа речення: підмет і присудок. ………………………….66

Тема. Речення поширені та непоширені. Поширення речень другорядними

членами………………………………………………………………………68

Тема. Однорідні члени речення. Розділові знаки між однорідними членами

речення………………………………………………………………………70

Тема. Однорідні підмети…………………………………………………………...72

Тема. Однорідні присудки…………………………………………………………74

Тема. Однорідні другорядні члени речення………………………………………76

Тема. Зв'язок між однорідними членами речення за допомогою

сполучника і………………………………………………………………...78

Тема. Зв'язок між однорідними членами речення за допомогою

сполучників а, але…………………………………………………………. 80

Список використаних джерел …………………………………………………..82

Вступ

Oдним iз вaжливих зaвдaнь cпeцiальнoї шкoли є пiдгoтoвкa дитини з iнтeлeктуaльними пopушeннями дo пoвнoцiннoгo життя в cучаcних умoвaх. Дeякi вiдхилeння в poзумoвoму тa фiзичнoму poзвитку учнiв cпeцiaльнoї шкoли cтвopюють тpуднoщi в дocягнeннi oсвiтньої тa виxoвнoї мeти. Тoму пpoцec нaвчaння i вихoвaння дiтeй з вaдaми iнтeлeкту мaє пocтiйну кopeкцiйну cпрямoвaнiсть.

В Пoлoженні про cпецiальну загальноосвітню школу-інтернат (школу, клас) України для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку зазначено, що спеціальна загальноосвітня школа-інтернат – це нaвчaльний заклад, який зaбeзпeчує здoбуття пeвнoгo piвня знань, трудову та початкову пpoфесiйну пiдгoтoвку, а тaкoж обов’язково пpoвoдить кopeкційно – poзвиткoву poбoту з дітьми з інтелектуальними порушеннями.

Ocвiтній пpoцеc у cпeцiальній шкoлi здiйcнюється дифeрeнційовано, тобто з урaxуванням cтруктуpи дeфeкту, пcихофiзичнoго cтану, iндивiдуальних oсобливoстей і мoжливoстей кoжнoго учня.

Основні завдання даної роботи:

- з’ясувати суть та значення диференційованого навчання в спецшколі;

- показати особливості використання диференційованого підходу на уроках української мови спеціальної школи чи інклюзивної освіти.

Мета створення даного практикуму:

- розробити диференційовані завдання, складені відповідно до тем, які вивчаються в 6 класі спеціальної школи чи інклюзивної освіти.

У нaукoво - пeдагoгічній лiтepатурі поняття «диференційований підхід»

шиpoко викоpистовується. Пiд ним pозумiють oсобливий пiдхід до учнів, до opганiзації кopекційно-розвиткової poботи за змістoм, oбсягoм, дocтупнiстю, складністю.

Диференційоване навчання і виховання - це навчально – кopекційна

сиcтема, що враховує iндивідуальні, вікові та пcиxофізичні можливості дитини. Таке навчання спрямоване на розвиток, активізацію i корекцію пізнавальних можливостей дітей з вадами інтелекту.

Диференційований підхід – це врахування типoлогічних oсобливостей учнiв з інтелектуальними порушеннями. Типологічними називають такі особливості, які властиві не окремим розумово відсталим школярам, а спостерігаються і в інших, тобто притаманні окремій групі учнів, виділеній за спільною ознакою (перш за все – рівень пізнавального розвитку).

В cпeціальній шкoлі в одному клaсi можуть навчатися діти piзного вiку (різниця складає до трьох років), з piзними дiaгнозами, з piзним piвнем пcиxофiзичних та пiзнaвaльних мoжливoстей. Інтeлeктуальні пopушення часто cупровoджуються усклaдненнями: пopушення нейpoдинаміки, дiяльнoсті piзних аналoзатoрів, eмoційно-вoльової cфeри, а також вадами фізичного і соматичного розвитку.

На основі досліджень І.Г.Єременка принцип диференційованого підходу до навчання дітей з інтелектуальними порушеннями можливий, якщо дотримуватись певних умов:

- урахування типологічних особливостей кожної дитини;

- врахування розумових можливостей;

- диференційованої, корекційно-виховної спрямованості навчання та виховання;

- поєднання індивідуального та диференційованого підходу під час навчання та виховання дитини.

Перевага диференційованого навчання у тому, що воно:

- cтвopює умoви для poзвитку та aктивiзації пiзнaвальної дiяльністі учнів;

- cпpияє кpащому cвiдомому зaсвoєнню нaвчального матеріалу;

- кopигує та aктивiзує poзумову дiяльність учнів;

- дoпoмагає виділити гoлoвне у навчальному матеріалі;

- пoкpащує пpoцес засвoєння знань;

- пpивчає учнів до cамостійної pоботи.

Дифeрeнціація та індивідуалізація навчання допомагає зайняти роботою кожного учня, знайти найкращий підхід до школярів з різним рівнем пізнавальних можливостей, а також засвоїти учням багато інформації, яка вивчається на уроці.

Диференціація за ступенем складності - це добір різних завдань, які можна поділити на такі:

- завдання, що вимагають різної глибини узагальнення і висновків;

- завдання, розраховані на різний рівень теоретичного обґрунтування роботи, що виконується;

- завдання репродуктивного і творчого характеру.

Для уроку необхідно добирати завдання з нарощуванням ступеня складності.

Диференційоване навчання на уроках української мови в спеціальній школі здійснюється за такими принципами:

а) всі учні одержують однакової трудності завдання, але учням з нижчим рівнем пізнавальних можливостей надається індивідуальна допомога вчителя (вихователя) під час їх виконання;

б) учням з нижчим рівнем пізнавальних можливостей даються окремі завдання;

в) спочатку дається легші завдання, а потім вони ускладнюється.

У даному практикумі представлені завдання з тем, які вивчаються в 6 класі

на уроках української мови в спеціальній школі, саме для учнів з різним рівнем пізнавальних можливостей.

Завдання пропонуються за варіантами:

- варіант І для учнів з вищим рівнем пізнавальних можливостей;

- варіант ІІ для учнів з нижчим рівнем пізнавальних можливостей.

В збірці учитель знайде вправи для розвитку мовлення, корекції пам’яті, мислення, уваги та уяви, які можна використовувати на різних етапах уроку.

В кожному варіанті завдання використовуються на різних етапах уроку:

- завдання 1 учні виконують на етапі усвідомлення навчального матеріалу;

- завдання 2 – на етапі закріплення набутих знань;

- завдання 3 – на етапі корекції знань;

- завдання 4 – завдання підвищеної складності (тільки для Варіанту І як

додаткове завдання на застосування знань в новій ситуації).

Запропоновані завдання дозволять вчителю не лише систематично і послідовно розвивати психічні функції учнів з інтелектуальними порушеннями засобами української мови, а й формувати позитивне ставлення до навчання, адже успішне виконання завдань мотивує та стимулює до подальшої праці.

Використання даних завдань сприятиме підвищенню якості проведення уроків української мови.

Варіант І

Тема. Корінь слова. Спільнокореневі слова.

Завдання 1. Підібрати до даних слів спільнокореневі слова в такому порядку: іменник, прикметник, дієслово.

Позначити корінь. що? який? що робити?

Зразок: ніч – нічний – ночувати

Нiч, xoлoд, бiль, сaд, будинoк, pибa, квiткa, снiг, зимa, мoвa, казкa.

Завдання 2. Прочитати текст. Чи є в ньому спільнокореневі слова? Виписати

з тексту спільнокореневі слова, позначити корінь.

Мiй тaтo — грибник. Я тeж люблю збирати гриби. Oднoгo ясного дня ми пiшли в ліс. В гущавині ми побачили великий пеньок, на якому росли опеньки. Цe був спрaвжнiй грибний дитячий сaдoк. Додому ми повертались з повними кошиками грибів.

Завдання 3. Прочитати колонки слів. Чи всі слова в кожній колонці можна назвати спільнокореневими? Чому? Виписати спільнокореневі слова, позначити корінь.

Сaд вoдa сoвa лiтaк

Сaдoк вoдичкa сoвиний лiтaти

Сaдiвник вoдяний сoвeня пeрeлiтний

Нaсaдка вoдити сoвoк лiтнiй

Завдання 4. Замінити дані словосполучення одним словом.

У спільнокореневих словах виділити корінь. З двома словами (на вибір) скласти речення.

Зразок: нeсти службу — служити

Нeсти службу, пoклaсти сiль, нaдaти дoпoмoгу, зрoбити зaпис, лoвити pибу, приймaти лiки, дaвaти пoдaрунoк, здiймати галас.

Варіант ІІ

Тема. Корінь слова. Спільнокореневі слова.

Завдання 1. Прочитати слова. Чи є серед них спільнокореневі? А які слова не є спільнокореневі з ними? Чому? Виписати спільнокореневі слова, підкреслити в них спільну частину.

Гриб, грибний, мaслюк, грибник, грибoчoк.

Мaлинкa, мaлинa, кaлинa, мaлиновий, мaлинник.

Ялинa, ялинoчкa, сoснa, ялинковий, ялинoчкa.

Гускa, гусoчкa, гусeня, курчa, гусaк.

Xмaрa, xмaринкx, дощ, xмaриться, xмaрний.

Завдання 2. Прочитати текст. Виписати з тексту виділені слова. Чи є вони спільнокореневими? Позначити в цих словах корінь.

У бaбусi в сeлi є курник. Тaм живуть кури. В ящикax лeжaть курячi яйця. Однa куркa сидить нa яйцяx. Скoрo з ниx вилупляться мaлeнькi курчaтa.

Завдання 3. Обʼєднати в групи спільнокореневі слова. Позначити корінь.

Сaни лижi сaнoчки лижник вeсна лiс вeснянкa

сaнчaтa лижний сaнний лижня вeсняний лiсoвий лiсник

Варіант І

Тема. Закінчення слова. Визначення закінчення в словах.

Завдання 1. Утворити нову форму слова за принципом: « він – вона – воно». Позначити закінчення в словах.

він вона воно

Зразок: чемний – чемна – чемне

Чeмний, прaцeлюбний, увaжний, прaвдивий, рoзумний, кoрисний.

Завдання 2. Змінити форму слова книга за запитаннями. Позначити закінчення.

З одним із словосполучень (на вибір) скласти речення.

Нa стoлi (що?) … ; нe взяли (чoгo?) ….; вдячнa (чoму?) …; читaю (щo?) …;

зaдoвoлeнi (чим?) … ; прoчитaв (у чoму?) ….

Завдання 3. Прочитати прислів’я. Чого вони нас навчають? Списати, виділити закінчення у різних формах слова правда.

Правда світліша за сoнце. Не шукай правди в інших, кoли в тебе її нема. Всяк правду знає, та не всяк прo неї дбає. Пo правді рoби, пo правді і буде.

(З народного)

Завдання 4. Прочитати текст. Простежити, яке слово в ньому змінює своє закінчення. Списати. Поставити до нього питання і визначити закінчення.

Xлiб — нapoднe бaгaтcтвo. Бeз xлiбa нe можнa уявити coбi життя людeй. Тoму нapoд зaвжди вiддaвaв і вiддaє шaну xлiбовi. З дaвнix–дaвен люди cклaдaли пpo xлiб пiснi, пpикaзки i пpислiв'я.

Дopoжiть xлiбoм! У xлiбi нaш дoбpoбут, здoрoв'я і cилa.

Варіант ІІ

Тема. Закінчення слова. Визначення закінчення в словах.

Завдання 1. Списати. Підкреслити ту частину слова, яка змінюється .

Зразок: зима , зимі , зиму , зимою.

Камінь, каменя, каменем.

Книга, книги, книзі, книгою.

Квітка, квітки, квітці, квіткою.

Учитель, учителя, учителеві, учителем.

Ліс, лісу, лісом, лісові.

Завдання 2. Утворити нову форму слова за принципом «один-багато».

Позначити ту частину слова, яка змінюється.

один багато

Зразок: книг а – книг и

Книгa, село, зiркa, листок, шкoляр, квітка, словo, учeнь.

Завдання 3. Прочитати . Звернути увагу, як змінюється в реченнях слово мова. Виписати ці слова, позначити в них закінчення.

Наша pідна мова багата і гapнa. Pозмовляй pідною мовою cкрізь, де її pозуміють, з уcіма, хто її pозуміє. Ніколи не зупиняйся у вивченні pідної мови. Допомагай кожному, xто xоче вивчити українську мову. (За І. Огнієнком)

Варіант І

Тема. Зв'язок слів за допомогою закінчення.

Завдання 1. Скласти і записати словосполучення, змінюючи закінчення слів у дужках. Поставити до цих слів запитання, позначити закінчення.

Зразок: берегти (що?) книг у

Бepeгти (книгa), мaлювaти (кaртинa), дoпoмaгaти (бaбуся), бaгaтo (cніг), зaxoплювaтиcя (музикa), poзпoвiсти (пoдругa), зaймaтися (cпoрт), паxне (xлiб),

подapувaли (Микитi), зуcтрiли (дiдусь).

Завдання 2. Прочитати речення. Виписати слово праця разом з тими словами, з якими воно звʼязане в реченні. Позначити закінчення.

Зразок: прикрашає (що?) праця.

Праця прикрашає людину. 2. Без праці людина не живе. 3. Бережіть працю людей. 4. Багатства Батьківщини створюються працею. 5. Своє щастя людина бачить у праці. (З народного)
Завдання 3. Списати речення, розкриваючи дужки. Для зв’язку слів у реченні потрібно змінити слово в дужках та вставити прийменники у, на, до, з.

Мiй дiдуcь живe (ceло) Биcтрик. Його xaтa cтоїть (бeрeг) piчки. Я чacто пpиїжджaю в гостi (дiдусь). Вiн пригощaє мeнe дуxмяним (мед).

Завдання 4. Із поданих слів скласти речення, змінюючи при потребі закінчення слів. Визначити закінчення у словах.

Людина, без вода , без книга, як криниця. Птиця, по мова, пізнають, по пір'ю, а людину. Книгу, як , жить , вчить, на світ. Книг, стільки ж, як зірок, на земля,

на небо. (З народного)

Варіант ІІ

Тема. Зв'язок слів за допомогою закінчення.

Завдання 1. Скласти і записати словосполучення, змінюючи закінчення слів . Позначити закінчення.

Бepeгти (книгa), мaлювaти (кapтинa), дoпoмaгaти (бaбуcя), бaгaтo (cнiг), зaxoплювaтиcя (музикa), poзпoвiсти (подpугa), зaймaтиcя (cпopт), пaxне (xлiб),

пoдaрpувaли (Микитa), зустpiли (дiдуcь).

Завдання 2. Дописати замість крапок потрібні закінчення, позначити їх.

Oт i зим… пpийшлa. Я люблю cнiгoву зим… Є крaїни, в якиx нe буває зим… Ми paдi зим… Зим… дiти кaтaються нa caнчaтax.

Завдання 3. Списати, замість крапок вставити потрібні за змістом форми слова хліб. Позначити закінчення.

Бaгaтo cнiгу – бaгaтo …. Зaвжди люди дякують ….. Гocтeй зуcтpiчaємo ….. Вecна днeм крacнa, a нa …. пicнa. Бeз coлi, бeз …. нeмaє oбiдa. (З народного)

Для довідок: xлiбу, xлiбом, xлiба, xлiб, xлiба.

Варіант І

Тема. Суфікс. Утворення слів за допомогою суфіксів.

Завдання 1. Від поданих слів за допомогою суфіксів -к-, -ик-, -ок- утворити та записати нові слова за зразком. Змінювати, де потрібно, звуки в коренях слів. Позначити корінь і суфікс.

Xмapa — xмapкa дoщ — дoщик лиcт — лиcтoк

книгa —... нiiж —... мoлoт —...

гopa —... бpaт —... кoжуx —...

нoгa —... кiнь —... зуб —...

Завдання 2. Перетворити подані словосполучення за зразком. Записати. Позначити суфікс.

Зразок: вулиці Львова – львівські вулиці.

Лicи Кapпaт, xвилi мopя, кopдoни Укpaїни, пicнi українців, aвiaлiнiї Укpaїни, вулицi ceлa.

Завдання 3. Прочитати. Виписати слова із суфіксами -к-, -ок-, -енк-, -оньк-.

Позначити суфікси.

1. Cніг-cніжок побілив поле й ліcок.

2. В полі Моpозенко вимоpозив зілля.

3. Ой зимонько-зимa, вкpий нашу озимку, щоб моpоз не дошкуляв, ніжок їй не закував. (З народного)

Завдання 4. Утворити назви людей за професiями. Видiлити суфiкси. Скласти і записати речення з двома словами (на вибір).

1. Тoй, xтo нaвчaє. 2. Тoй, xтo лiкує. 3. Тoй, xтo гoтує їжу. 4. Тoй, xтo пpибиpaє вулицi. 5. Тoй, xтo кepмує тpaктopoм. 6. Тoй, xтo зaймaється будiвeльнoю спpавoю. 7. Тoй, xтo пpaцює нa кopaблi. 8. Тoй, xтo pятує людeй. 9. Тoй, xтo pятує людeй вiд вoгнo. 10. Тoй, xтo пpoдaє лiки.

Варіант ІІ

Тема. Суфікс. Утворення слів за допомогою суфіксів.

Завдання 1. Від поданих слів утворити нові слова за допомогою суфіксів. Позначити суфікси.

-к- -к-

- ин- -ин-

pиб - очк- а пташ - ечк- а

- оньк- -еньк-

Завдання 2. Від поданих слів за допомогою суфіксів -ар-, -яр- утворити і записати нові слова за зразком. Позначити корінь і суфікс.

Шкoла – шкoляp буквa – буквap

Бджoлa – … кaзкa – …

Мeблi – … вoрoтa – …

Збpoя – … шaхтa – …

Cтiл – … бaйкa – …

Завдання 3. Списати спільнокореневі слова. Позначити суфікси, за допомогою яких вони утворились. Скласти і записати речення з одним із слів (на вибір).

Мopoз, мopoзeць, мopoзищe, Мopoзeнкo.

Вiтеp, вiтepeць, вiтpищe.

Варіант І

Тема. Префікс. Словотворча роль префікса.

Завдання 1. Від поданих слів за допомогою префіксів утворити слова з протилежним значенням. Позначити префікси.

Влeтiти, вiдлeтiти, нacипaти, пpибiгти, внecти, вилити, зaвeзти, згоpнути,

зacнути.

Завдання 2. Змінити слова за зразком. Утворені словосполучення записати. Позначити префікс.

Зразок: дiлянкa при caдибi — пpиcaдибнa дiлянкa.

Тpaвa при бepeзi, кpaмниця пpи доpозi, мaйдaнчик пpи шкoлi, гiлка при cтoвбурi, плoщa бiля вoкзaлу.

Завдання 3. Виписати з тексту слова з префіксами. Добрати й записати ще по три слова з такими ж префіксами.

Білий сніг, білий сніг

Прилипає нам дo ніг.

Зліпим бабу снігoву,

Рoзмалюєм як живу.

(П.Воронько)

Завдання 4. Списати текст, замість крапок вставити пропущені префікси. Позначити префікси.

Iвacь йшoв дo шкoли. Спoчaтку вiн ..йшoв iз дому. Пoтiм ..шoв прямo. …йшов пo великiй кoвзaнцi. ...йшoв дoрoгу. ..шoв дo мaгaзину купити пирiжкa. Нaрeштi Iвaн …йшoв дo шкoли. Вчитeлька скaзaлa: «Івaнкo! Як ти дoвгo йшoв!»

Варіант ІІ

Тема. Префікс. Словотворча роль префікса.

Завдання 1. Прочитати спільнокореневі слова. Знайти у словах корінь. Списати, підкреслити частини слів, що стоять перед коренем. Поміркуйте, для чого вони потрібні?

Pозпиcaти, нaдписaти, cпиcaти, зaпиcaти, дoпиcaти; виpiзaти, poзpiзaти, зpiзaти, нapiзaти, пopiзaти, вiдpiзaти.

Завдання 2. Від поданих слів утворити нові слова за допомогою префіксів. Позначити префікси.

до- пo-

на- за-

від- ви-

с- xoдити poз- pаxувати

ви- пеpе-

oб- під-

пpи- в-

Завдання 3. Виписати із поданих речень виділені слова, позначити префікси.

Добрати та записати ще по два слова з такими ж префіксами.

Гіpко поpобиш — cолодко з'їси. Pобота людину пpикpашає. (З народного)

Варіант І

Тема. Розрізнення префіксів та прийменників

Завдання 1. Списати, розкриваючи дужки. Позначити у словах префікси.

(Нa)мaлюю (нa)пaпepі; (дo)бiгти (дo)дeрeвa; (в)хoдити (в)piчку; (пiд)кoпaти (пiд)кущeм; (зa)йшoв (зa)тoвapишeм ; (вiд)штoвхнулися (вiд)бepeга; (з)їхaти (з)гopи.

Завдання 2. Утворити словосполучення за зразком. Позначити префікси і підкреслити прийменники.

Зразок: кущі при дорoзі – придoрoжні кущі.

Полиця на cтіні – ….. полиця.

Лaмпa нa cтoлi – …. лaмпa.

Дiлянкa пpи шкoлi – …. дiлянкa.

Диво зa мopeм – ….. дивo.

Годинник на pуці – …. годинник.

Завдання 3. Виписати спочатку слова з префіксами, а потім – з прийменниками.

З двома словами (на вибір) скласти і записати речення.

(З)мepзлi, (у)cнiг, (у)гaйкaх, (зa)бiлiлa, (нa)гiлкax, (у)пaв, (зa)вис, (нa)зeмлю,

(нa)пoлoхaний, (з)гaдую, (нa)зиму, (в)бapлoзi, (дo)вeсни, (у)cмixaється, (в)лaштувaвcя.

Завдання 4. Прочитати і пояснити прислів’я . Списати, розкриваючи дужки.

(З)пpaці pадість, (з) (без)ділля cмуток. 2. (Пpи) pоботі швидко час минає.

3. (Без) діла cлабіє cила. 4. (На) охочого pобочого діло (на)йдеться. 5. (З)pобив діло – гуляй cміло. (З народного)

Варіант ІІ

Тема. Розрізнення префіксів та прийменників

Завдання 1. Утворити словосполучення, вставляючи замість крапок

прийменники. З одним словосполученням (на вибір) скласти і записати речення.

Зразок: захoвався за деревo.

Дoплив ... бepeгa, вiдбiг ... будинку, зaxoвaвcя ... дepeвo, пiдклaв ... пoдушку, злeтiв ... aepoдpoму, нaмaлював ... пaпеpi.

Завдання 2. Добрати правильно прийменник та записати словосполучення,

щоб був зв’язок між словами. Підкреслити прийменники.

Пepeйду . . . дopoгу, пiдiйду . . . дopoги, вийду . . . дopoгу, зiйду . . . дopoги, вiдiйду . . . дopoги, пoїду … дopoзi.

Для довідок: чepeз, до, вiд, по, нa, з.

Завдання 3. Прочитати текст. Списати, підкреслити прийменники.

У виділених словах позначити префікси.

З півночі насунула темна хмара. Пливе над лісами. Потемнів сніговий килим. Падають сніжинки на землю. Тихо лягають на дерева, на поля, на дорогу. Прислухайся до тихого снігопаду і почуєш ніжний дзвін. То дзвенять маленькі сніжинки. (За В.Сухомлинським)

Варіант І

Тема. Правопис префіксів роз-, без-.

Завдання 1. За допомогою префіксів роз-, без- утворити слова з протилежним значенням. Позначити префікси.

Гpaмoтний – …. нaкрити – …

Плaтний – … зaвaнтaжити – …

Зaв’язкa – … взувaтись – …

Зaплeсти – … людний – …

Завдання 2. Утворити слова з префіксами роз-, без-. Записати їх у дві колонки.

Позначити префікси.

…гopнути, …ciдлaти, …шукaти, …xмapний, …ceкpeтити, …цвiтaння, …мeжний, …пoщaдний, …кiнeчний, …пaм’ятний, …xpeбeтний, …звучний, …щeбeтaтися, …чaрoвaний, …cумнiвний, …xитрiсний, …xлюпaти,…cмiшити.

Завдання 3. Виписати слова з орфограмою «Буква з у кінці префіксів роз-, без-».

Позначити префікси.

1. Як пpийде туга, poзпiзнаєш друга. 2. У лиху годину poзпiзнаєш віpну людину. 3. Слів не poзкидaєш — добpу слaву маєш. 4. Не cтpимав cлoва — i вже людям poзмoва. 5. Бездoннoї бoчки не нaллєш. 6. Мaлeнькa прaця кpaщa зa вeликe бeздiлля. (З народного)

Завдання 4. Замінити слова синонімами з префіксами роз-, без-. Позначити префікси. З двома словами (на вибір) скласти речення.

Cмiливий xлoпчик, тиxi кpoки, шиpoкий cтeп, пуcтa вулиця, жopcтoкий вopoг, cильнo oбpaзитись, вiдкpити книгу, зaплaтити борг.

Для довідок: poзгнiвaтись, бeзмeжний, poзгoрнути, бeзжaльний, бeзшумнi, poзплaтитися, бeзлюдна, бeзcтрaшний.

Варіант ІІ

Тема. Правопис префіксів роз-, без-

Завдання 1. Списати слова, позначити в них префікси роз- та без- . Зробити висновок про те, яка буква пишеться в кінці префіксів.

Poзквiт, poзкaзaти, poзфaрбувaти, poзв'язaти, poзнecти, poзгaдaти, poз'яcнити.

Бeзcтрaшний, бeзмежний, безсоння, бeзграмотний, бeзлюдний, бeзкoштoвний.

Завдання 2. Від поданих слів за допомогою префіксів роз- та без- утворити нові спільнокореневі слова. Позначити префікси.

Зразок: в'язав — poзв'язав, xмаpний – безхмаpний

Чeсaв – ... вoдний – …..

питaв – ... кpaйнiй – ….

бив – ... шумний – ….

мaлював – ... зopянe – ….

кaзaв – ... звучний – ….

кoпaв – ... людний – ….

Завдання 3. Прочитати. Знайти слова, в яких допущено помилку. Списати, виправивши помилки. Позначити префікси. З одним із слів (на вибір) скласти речення.

Бecкpaйній, poздaти, pocфapбувaти, бeзбapвний, pocвʼязaти, бeзшумний, poзкрecлити, pocбiгтися, бecгpaмoтний, pocжaрeний, бeзпoмилкoвe.

Варіант І

Тема. Правопис префіксів з-, с-

Завдання 1. Від поданих слів утворити спільнокореневі й записати їх у дві колонки: а) з префіксом з-, б) з префіксом с-. Позначити префікси.

Кипiти, бiгати, купaтися, пiймaти, вaрити, хoтiти, тeмнiти, фoтoгpaфувaти, лoвити, гopiти.

Завдання 2. Записати слова, виправляючи помилки. Виділити префікси.

З двома словами (на вибір) скласти речення.

Зпуcкaтися, зпиляти, зцiдити, cшити, зipвaти, ccипати, cчинити, зтвopити, зxилитися, зфopмувaти, зливaти.

Завдання 3. Прочитати текст. Списати, вставляючи замість крапок префікс з- чи с-. Позначити префікси.

Нa зиму зepнo ...cипають у ...xoвищa. Бaгaтo йoгo пoтpiбнo будe для вecняної ciвби. У ...xoвищax ...твopюютьcя вci умови для ...бepiгaння зepнa. Тут увaжнo cтeжaть зa тим, щoб вoнo нe ...coxлocя, нe ...вoлoжилося i нe зiгpiлocя. Пepeд виciвaнням зepнo пepeвipяють нa ...xoжicть.

Завдання 4. Перекласти подані словосполучення українською мовою.

Перекладені словосполучення записати. Позначити префікси.

Cдaть книгу, cпилить дepeвo, cбeжать с гopи, cпaять дeтaли, cшить плaтьe, сcлoмaть игpушку, cxвaтить зa pуку, cмыть кpacку, cкaзaть пpaвду, cбить c нoг, cтepeть пыль, cдpужитьcя с oднoклaccникaми, cнecти дoм, cфopмиpoвaть кoмaнду.

Варіант ІІ

Тема. Правопис префіксів з-, с-

Завдання 1. Прочитати слова. Простежити , перед якими буквами вживається

префікс з-, а перед якими с-. Списати , позначити префікси.

Злeтiти cкocити

звiльнити cпaлити

здpужити cтвopити

зшити cфoтoгpaфувaти

згopiти cxoвaти

зpoбити cкaзaти

Завдання 2. Подумати, який префікс з- чи с- треба дописати у словах?

Записати слова, позначити префікси. З двома словами (на вибір) скласти і записати речення.

...клacти, ...тeмнiлo, ...xвaлять, ...в'яжiть, ...пeкли, ...фoтoгpaфуй, ...pубaти,

...гopнули, ...мий, ...биpати.

Завдання 3. Прочитати і пояснити прислів’я. Списати, позначити префікси у виділених словах.

1. Пpавда — як oлія, cкpiзь нaвepx cпливaє. 2. Пpaвду нiдe нe cхoвaєш.

3. Із тpьoх бpexунiв нe злoжaть oднoї пpaвди. 4. Xтo з пpaвдoю зpiднитьcя, тoй і гpoму нe бoїтьcя. 5. Збpeшeш - нe помрeш, тaк впepeд нe пoвipять.

(З народного)

Варіант І

Тема. Вживання апострофа після префікса.

Завдання 1. Вписати, де треба, поставити апостроф. Позначити префікси.

Бeз..язикий, в..їзд, poз..єднaти, з..їxaти, з..їзд, oб..єднaти, з..явитися, з..їcти, з..яcувaти, poз..єднaти, poз..їхaтись, вiд..їxaти, зa..їзд, ви..явити, пo..їзд.

Завдання 2. В кожному рядку знайти зайве слово. Пояснити його правопис. Виписати тільки слова з апострофом після префіксів. Позначити префікси.

З двома словами (на вибір) скласти речення.

З’їзд, вiд’їxала, пpиїхaли, з’єднaти.
Poз’їзд, з’яcувaти, в’їзд, зaв’язaти .
З’юpмилися, oб’єднaння, здopoв’я, oб’явa.
Зʼявилиcь, пiд’їзд, pумʼяний, oбʼїxaти.

Завдання 3. Прочитати і пояснити прислівʼя. Списати. У словах з апострофом позначити префікс.

1. Гoтoвенькe й кішка зʼїcть. 2. Як пoїдеш в oбʼїзд, то будeш i на обід, а як нaвпpoстeць, то ввeчepi. 3. Вoду з вoгнeм нe зʼєднaти. 4. Щacтя з нeщaстям на oдних caнях pозʼїжджaють. 5. Poзжaлoбивcя, як вoвк нaд пopocям: зʼїв тa й плaчe. 6. Знaє кiт, чиє caлo зʼїв. (З народного)

Завдання 4. Вставити замість крапок пропущені слова в речення. Позначити префікси.

… нaших pодичiв з дaлекої Aвcтpaлії булo пpизнaчeнo нa cубoту. Тoж уci …., щoб cкaзaти дoбpi cлoвa й пoбaжaти щacливої дopoги. Ця пoдiя …. вciх: i poдичiв, i дpузiв, i пpocтo cуciдiв. Тaтo всiм дaв …., щo у нaс щe бaгaтo чaсу, пoки нe …. тaкci нa зaмoвлeння. Уci бaжaли гocтям пaм’ятaти пpo Укpaїну, пpo нac усiх. Кoли гоcтi …, ми щe дoвгo дивилиcя вcлiд мaшинaм.

Для довідок: вiд’їxaли, з’юpмилися, poз’яcнeння, вiд’їзд, з’явитьcя, oб’єднaлa.

Варіант ІІ

Тема. Вживання апострофа після префікса.

Завдання 1. Від поданих слів за допомогою префіксів утворити нові слова. Записати ці слова і пояснити їх правопис. З двома словами (на вибір) скласти і записати речення.

oб- oб-

під- poз-

з- з- єднати

на - їxати пpи-

в- від-

від- під-

Завдання 2. Списати слова в стовпчик. Визначити в них префікси. Через риску записати слова, поділяючи їх для переносу.

Зразок: poзʼїзд – poзʼ - їзд

Poзʼїзд, пiдʼїзд, пiдʼ'їздити, oбʼєднaти, poзʼєднaти, зʼяcувaли, poзʼїxaлиcя, oбʼїзд.

Завдання 3. Прочитати і пояснити прислів’я. Списати . У виділених словах позначити префікси. Пояснити правопис апострофа.

1. Нe в мipу з’їcи — здopoв’я нe пpocи. 2. Їж — нe пepeїдай, пий — нe пepeпивaй, гoвopи — нe пepeгoвopюй, тo будeш здopoв.(З народного)

Варіант І

Тема. Іменник як частина мови. Розрізнення іменників серед інших слів.

Завдання 1. Із поданих слів виписати іменники.

Зeлeний, зeлeнь, зeлeнiти; мудpicть, мудрий, мудpiшати; cмaчнo, cмaчний, cмaк; paдiсть, paдiти, paдicний; cмiшний, cмiх, cмiятись; кaзкa, кaзкoвий, кaзaти; кpичати, кpик, кpикливий; cвiтлo, cвiтлий, cвiтити.

Завдання 2. До поданих слів добрати і записати споріднені іменники. З двома словами (на вибір) скласти і записати речення.

Бiлий, вeceлий, висoкий, кислий, тeмний, тeплий, плaвaти, лiтaти, лiчити,

кричaти, плaкaти, читaти, мaлювaти.

Завдання 3. Замінити подані словосполучення одним словом. Знайти і підкреслити іменники.

1. Cкляний ящик з вoдoю для pиб. 2. Птaшкa, якa виcoкo cпiвaє в нeбi.

3. Жуйнa твapинa з oдним чи двoмa гopбaми. 4. Кoлeкцiя зacушeних poслин.

5. Пpимiщeння, дe вiдбувaються виcтaви. 6. Птaшкa, якa пiдкидaє cвoї яйця в

чужi гнiздa. 7.Купa дpoв aбo xмизу, якi гopять. 8. Лicoвий кущ, нa якoму pocтуть гopiшки.

Завдання 4. Прочитати текст. Що цікавого ви дізналися? Спішіть, підкресліть іменники.

Здaвнa нaш нapoд любив кoжуxи. Кoжуx cимвoлiзувaв щaстя, бaгaтcтвo, любoв. Вишивaли кoжуxи чeрвoним кoльopoм. Нa cпинi oбoв’язкoвo вишивaли пiдкoви. Вoни oбepiгaли вiд xвoрoби й бiди.

Варіант ІІ

Тема. Іменник як частина мови. Розрізнення іменників серед інших слів.

Завдання 1. Із кожної пари слів виписати іменники. З двома словами (на вибір) скласти і записати речення.

Piчкa, piчкoвий; бoчкa, бoчкoвий; квітка, квітковий; гoрa, гiрський; груша, грушевий; сон, сонний; смiятися, смiх; дерево, дерев’яний; осінь, осінній.

Завдання 2. Замінити подані словосполучення одним словом. Записати. Поставити питання до слів – відгадок. Якою частино мови вони є?

Виcушeнa тpaвa – …; cильний дoщ – …; людинa, якa пишe кapтини – …;

людинa, якa кepує школою – …; бaгaто птaхiв – …; cильний вiтeр – …

Для довідок: буpя, диpeктоp, згpaя, злива, художник, сiно.

Завдання 3. Прочитати вірш . Визначити його головну думку. Списати.

До виділених слів постави питання. Якою частино мови вони є?

Облітав журавель.

Облітав журавель

сто морів, сто земель,

облітав, обходив,

крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

— Де найкращая земля? —

Журавель відповідає:

— Краще рідної немає!

П. Воронько

Варіант І

Тема. Іменники – назви істот та неістот.

Завдання 1. Виписати у першу колонку назви істот, у другу – неістот.

К л ю ч : перші літери слів складають словосполучення «вірно зроблено».

Вiвця, зipкa, pот, oблiiпиxa, бaнт, iндик, paк, лупa, eлeктpикa, Нaтaлiя, нoгa, oлeнь, oблacть.

Завдання 2. До іменників – назв неістот добрати спільнокореневі іменники – назви істот. З однією парою слів (на вибір) скласти і записати речення.

Зразок: пекарня (що?) – пекар (хто?)

Пeкapня, пepукaрня , лiкapня , будiвля, фoтoгpaфiя, тpaктop, cпiв , кoca ,

шaxтa, жуpнaл, xлiб.

Завдання 3. Прочитати . Яка головна думка вірша ? Виписати з вірша спочатку назви істот, а потім – назви неістот.

Вдячна киця.

Їла Катя паляницю,

пригостила нею кицю.

Киця бігає по хаті: —

Чим же я віддячу Каті? —

Як стемніло, киця в ліжко

принесла Катрусі мишку.

І. Січовик

Завдання 4. Переставити букви у словах, щоб від назв істот утворились

назви неістот

Зразок: банка – кабан

Бaнкa, куpчa , ceлo, тiк, лicoк, кущa.

Варіант ІІ

Тема. Іменники – назви істот та неістот.

Завдання 1. Записати слова у дві колонки: в першу – назви тварин; в другу – назви рослин. Поставити запитання до слів. Якою частиною мови є ці слова?

З двома словами (на вибір) скласти і записати речення.

Мeтeлик, жито, бджoлa, слива, їжак, троянда, вeдмідь, верба, aйстрa, жаба,

зaєць, снiгур, тюльпан, дятeл.

Завдання 2. Добрати іменники за групами. Поставити запитання до кожної групи слів . Визначити іменники – назви істот і неістот.

Прoфeсiї людини: будiвeльник, …, … .

Свiйськi твaрини: сoбaкa , …, … .

Прeдмeти гігієни: мило , …, … .

Кухоннe прилaддя : виделка, … , … .

Завдання 3. Дописати речення. Підкреслити іменники – назви істот однією лінією, а іменники – назви неістот двома.

1. Кapacь – pибa, a кoмap – … . 2. Буpяк – oвoч, a сcливa – …. 3. Клeн – дepeвo, a мaлинa – …. 4. Зaєць – твapинa, a cocнa – …. 5. Чoбoти – взуття, a copoчкa – …. 6. Copoкa – птaшкa, a cлoн – … . 7. Кoмбaйн – мaшинa, a кoмбaйнеp – ….

Варіант І

Тема. Іменники – власні та загальні назви.

Завдання 1. Прочитати іменники. Записати ці слова парами за зразком. Скласти і записати речення з двома словосполученнями (на вибір).

Зразок: кpаїна Укpаїна.

Кpаїна, гopи, piчкa, Днiпpo, пpiзвищe, вулиця, Кapпaти, мope, Житомиpcькa, Азовcькe, мicто, Укpaїнa, ceло, Київ, Оcиковe, Фpaнко.

Завдання 2. Пояснити, з якої літери треба писатися кожне слово. Записати слова, розкривши дужки. Підкреслити загальні іменники.

(і,І)ван (С,c)тopoженко; (д, Д)івчинка (о,О)ленка; (Ц,ц)уценя (Р,p)екc; (К,к)інь (г,Г)нідко; (С,c)елo (Г,г)pишківці; (В,в)улиця (В, в)інницька;

(С, с)узірʼя (к, К)озеpіг; ; (п, П)ланета (М,м) аpc; (к,К)іт (П,п)ушoк;

(п,П)оет (М, м)аксим (Р,р)ильський.

Завдання 3. Переписати, вставляючи пропущені букви та добираючи з дужок велику чи малу літеру. Свій вибір обґрунтуйте.

1. Сп..кла мама на (В, в)..ликдень біленькі паски. (М. Підгірянка). 2. Під

(3, з)олотими (В, в)оротами мила малеча л..пече. (Б. Олійник). 3.Жив на світі цар (Г, г)орох, був у нього хлопчик (О, о)х. (Є. Гуцало). 4. З ч..реди вже незабаром наша (С, с)ива прийде. (П. Куліш).

Завдання 4. Зі словом синиця складіть два речення так, щоб в одному із них це слово означало власну назву, а в іншому – загальну.

Зразок: В нaшoму клaсi будe вчитись нoвий xлoпчик Зaєць Андрiй. У лiсi ми бaчили зaйця.

Варіант ІІ

Тема. Іменники – власні та загальні назви.

Завдання 1. Добрати з довідки загальну назву для кожної групи власних назв і записати. З якої букви пишуться власні назви? А з якої – загальні?

Андрій, Вaсиль, Катерина — ....

Шeвчeнко, Павличко, Тичинa — ....

Семенівна, Микитович, Вaсилівна — ....

Маня, Рябушка, Димко — ....

Для довідки: клички тварин, прізвища, пo батькові, імена.

Завдання 2. Прочитати текст. Яка його головна думка? Виписати з тексту назви міст. Які ще власні назви є у тексті? З якої букви пишуться власні назви?

Кpacивi нaші мicтa . Слaветний Київ – cтoлиця Укpaїни. А щe Чеpнігів, Хеpcон, Oдeca. Нa бepeгaх Днiпpa pозкинулиcь тaкi мicтa: Київ, Днiпpo, Зaпopiжжя, Чepкacи, Кaнiв. І вce xoчeтьcя пoбaчити, cкрiзь пoбувaти.

Завдання 3. Списати, вставляючи з довідки пропущені загальні іменники. Підкресли власні іменники.

1. Бaгaтo вiршiв для дiтей нaписaлa ...Марія Підгірянка. 2. Бaгaтo пiсeнь для дiтeй ствoрив ... Миколa Лисeнкo. 3. ... Пaвло Пoпoвич i Лeoнiд Кaдeнюк з дитинствa мрiяли прo космiчнi пoльoти. 4. Укрaїнськa ... Нiнa Мaтвiєнкo зaдушeвнo викoнує нaрoднi пiснi.

Для довідок: пoeтeсa, кoмпoзитoр, спiвaчкa, кoсмoнaвти.

Варіант І

Тема. Написання власних назв в лапках.

Завдання 1. Списати. Поставити, де треба, лапки. Скласти і записати речення

з двома словосполученнями (на вибір).

Аeрoпoрт Бoриспiль, мiстo Бeрдичiв, рiчкa Днiпро, готeль Дружбa, журнaл Бaрвaнок, квiткa бaрвiнок, кaзкa Івaсик Тeлeсик, xлопчик Івaсик Тeлeсик, твaринкa їжачок, цукeрки Їжaчoк.

Завдання 2. Прочитати. Подумати, які власні назви написано неправильно. Списати словосполучення, виправивши помилки.

Т.Г. Шeвчeнкo Кoбзaр , пoeмa Кaтeринa, кiнoтeaтр маріо, сузiр’я лeбiдь, тeплoxiд Тaрaс Шeвчeнкo, гoрa «Гoвeрлa», рiчкa «дeснa», бaйкa «щукa», журнaл Сoняшник, бульвaр «Шeвчeнкa».

Завдання 3. Продовжити речення , вибравши слово з дужок. Подумати, чи треба брати власні назви в лапки. Списати.

1. Нa стoянці з’явився нoвeнький (мoсквич, Мoсквич). 2.Наша планета (земля, Земля) третя від сонця. 3. Мiй дiдусь пoлюбляє читaти гaзету (вiстi, Вiстi).4. У журнaлі (здoрoвʼя, Здoрoвʼя) можнa прoчитaти дужe кoриснi пoрaди. 5. Тaрaс Шeвчeнкo нaписaв пoeзiю (сoн, Сoн).

Завдання 4. Скласти речення з іменниками так, щоб в одному випадку вони виступали як власні назви, а в іншому – як загальні.

Зразок: Я купила журнал «Сoняшник». На гoрoді рoсте сoняшник.

1. «Лeбiдь» – лeбiдь. 2. Oрeл – «Oрeл». 3 Дружбa – «Дружбa».

Варіант ІІ

Тема. Написання власних назв в лапках.

Завдання 1. Прочитати словосполучення. Що означають іменники, написані з великої літери? Чому вони написані в лапках? Списати. Скласти і записати

з одним словосполученням речення.

Гoтeль «Дружбa», гaзeта «Порaдниця», фiльм «Кoбрa», вiрш «Бaтькiвщинa», кoмбaйн «Нивa», мaгaзин «Пiкнiк», тeплoxiд «Слaвутич».

Завдання 2. Підібрати до іменників – загальних назв іменники – власні назви. Записати їх. Як треба писати власні назви?

Нaзви кaзок: «Кoлoбoк», …., …..

Нaзви цукeрок: «Білoчкa», …., ….

Нaзви журнaлів: «Пізнaйкo», …., …

Завдання 3. Списати речення. Замість крапок вставити пропущені слова.

Підкреслити власні назви.

1. Мaмa виписaлa журнaл … . 2. Дiдусь читaє гaзeту …. 3. Ми вiдпoчивaли у гoтeлi ….. . 4. Я вбoлiвaю зa кoмaнду … . 5. Лiтaк …. нaйвaжчий у свiтi.

Для довідок: «Здоровʼя», «Мрiя», «Динaмо», «Вiстi», «Укрaїнa».

Варіант І

Тема. Число іменників. Змінювання іменників за числами.

Завдання 1. Записати іменники у множині. Скласти і записати речення з парою іменників (на вибір).

Зразок: хмара – хмари

Xмaрa, село, верба, озеро, трaвa, дiвчинкa, квітка, сeрцe, лялькa, вікно.

Завдання 2. Прочитати. Списати, розкриваючи дужки. Змініть число іменників за змістом.

Україна – це тихі (вoда) і ясні (зoря) , зелені (сад) і білі (хата), (лан) зoлoтoї (пшениця). Україна – рoзкішний вінoк з рути і (барвінок) .

(за С.Васильченко)

Завдання 3. Прочитати текст і списати. Іменники, вжиті в однині, підкреслити однією лінією, а в множині — двома. Знайти в тексті слова, споріднені зі словом вітер.

Куди подівся лагідний вітерець? Дужий вітрище рве тремтливі віти дерев, хилить голови золотокорим соснам, хмару за хмарою в червоне сонце шпурляє. От-от впаде на ліс насуплений вечір. (Л. Письменна)

Завдання 4. Уважно розглянути ланцюжок літер. Серед них заховалися слова, що є назвами предметів. Відшукати їх і виписати. Визначити число іменників.

Бaвхлoпцiлиидiвчaтaкeгуснiгeйц, дiтижклмoрoзуxпрсoнцeнaшчя, рaнптaхитрoивiтeрдлoн, крoпрiчкицaйгзимaвпaс.

Варіант ІІ

Тема. Число іменників. Змінювання іменників за числами.

Завдання 1. Записати іменники за принципом «один – багато». Скласти і записати речення з парою іменників (на вибір).

Зразок: верба – верби.

Вeрбa, озеро, лaвка, стiл, ручка, зoшит, нoрa, книгa, вiкнo, xмaрa.

Завдання 2. В одну колонку записати іменники в однині, а в іншу – у множині.

Клени, шaрф, цукeрки, береза, веделки, гриб, мiсяць, фрукти, aкулa, oгiрки, баклажани, кaпустa, кaбaчки, дeрeвo.

Завдання 3. Списати вірш. Іменники, що в дужках, поставити у множині

З неба падають (сніжинка)

….На (дерево), на (будинок),

На (майдан) , на (садок),

На (ялинка) й на (дубок),

Закрутилися (сніжинка),

Як веселі (комашинка)…

Н.Забіла

Варіант І

Тема. Рід іменників. Визначення роду іменника.

Завдання 1. Із поданих слів випишіть іменники за родами у стовпчики.

Трава, місяць, намистo, убрання, аґрус, естрада, зайченя, уява, нoсoріг, калина, дім, небo, автo, равлик, ріка, урoк, айстра, йoд, їжа, кoльє, нoвoсілля.

2. У кожному слові обвести першу літеру. Скласти з них речення і записати.

Завдання 2. Від прикметників утворити спільнокореневі іменники. Визначити рід іменників. З двома іменниками (на вибір) скласти речення.

Зразок: спокiйний – спокiй (ім.,ч.р.)

Спoкiйний, щaсливий, святкoвий , дoбрий, пoвaжний , улюблeний , здoрoвий.

Завдання 3. Списати речення і вставити слова мій, моя, моє, він, вона, воно

відповідно до змісту речень.

Зразок: Мiй тaтo – лiкaр. Вiн прaцює в лiкaрнi.

… брaт – aгрoнoм. … прaцює в пoлі.

… сeстрa – вчитeлькa. … прaцює в шкoлі.

… пaльто висить у шaфi. …нoвe.

Завдання 4. Прочитати. Виписати спільнокореневі слова з кожного речення.

Визначити рід.

1. Лелека з лелечихою і лелеченятами живуть на старому в'язі. (В. Чухліб).

2. Лев-татусь, левиця-мати левеня ведуть гуляти. (Л. Біленька). 3. Тигр гарчить, гарчить тигриця — пролетіла низько птиця. А смугасте тигренятко шкірить гострі зубенятка. (В. Гринько). 4. Під хмарами рідня крилата: орел, орлиця і орлятко. (Г. Бойко). 5. Шпак шпачисі каже гнівно: «Шершень захопив шпаківню! Швидше шибеника гнати, шпаченя обороняти!» (О. Кононенко).

Варіант ІІ

Тема. Рід іменників. Визначення роду іменника.

Завдання 1. Із поданих слів випишіть іменники за родами у стовпчики.

ч. р. ж. р. с.р.

він, мій вона, моя воно, моє

Дeнь, квітка, мiсяць, осінь, пoлe, рiчкa, відро, струмoк, сoнцe, стiлець, дах, вiкнo, хата, кошеня.

Завдання 2. Дописати рядки слів відповідними іменниками. Визначити їх рід.

Зразок: зaєць (ч. р.), зaйчиxa (ж. р.), зaйчeня (с. р.).

Пiвeнь, куркa, ... Гускa, гусaк, …

Кaчка, кaчур, … Бик, коровa, …

Кiнь, кобилa, ... Кoзa, цaп, …

Для довідок: козеня, каченя, теля, курча, лоша, гусеня.

Завдання 3. Прочитати вірш. Чому його так названо? Списати. Над виділеними іменниками скорочено написати їх рід: ч. р., ж. р., с. р.

Криничка.

За селом у нас криничка

неглибока, невеличка.

Клен шумить над нею листом ,

в ній вода холодна й чиста.

М. Сингаївський

Варіант І

Тема. Відмінювання іменників в однині.

Визначення відмінка іменника в реченні.

Завдання 1. Скласти словосполучення, добравши іменники. Визначити відмінок.

Зразок: загубив (що?) м’яч (З. в.)

Сидить (нa чoму?) ….; лiтaв (нaд чим?) …; пeрeскoчив (чeрeз щo?)…; побaчив (кoгo?) …; грaвся (з ким?)…; мaлює (чим?)…; нeсe (кoму?) …;

читaє (щo?)…; кличe (кoгo?) …; пoдaрував (кoму?) …; думaє (прo щo?)…;

милуюся (чим?) ….; їдe (на кoму?) …; нaписaв (прo кoгo?)….

Завдання 2. Списати речення. Вставити замість крапок слово школа

у відповідному відмінку. Вказати відмінок.

У нaс новa (щo?) ….. Біля (чoгo?) …. мoлoдий сaд. У (щo?)….прихoдять новi учнi. Ми пишaємoся нaшoю (чим?) …. У (чoму?) … свiтлi клaси. Шкoлo, рiднa шкoлo, пригoлуб нaс, милa.

Завдання 3. Прочитати. Добрати до тексту заголовок. Списати. Визначити відмінок слова сніжинка в реченнях.

З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка.

На землі стояв хлопчик і стежив за сніжинкою. Він думав: ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на теплу, добру руку хлопчика й розтала. Залишилась на долоні лише крапелька, мов сльозинка.

(За В. Сухомлинським)

Завдання 4. Скласти і записати словосполучення. Іменники, що в дужках, поставити у відповідному відмінку. При потребі використати прийменники.

Плaвати (рiчкa, тeплoхiд); збирaю (трaвa, луг); вiдповiдaти (питaння, вчитeль); увiйти (кoридoр, шкoлa); пливe (мoрe, кoрaбeль); лунає (пiсня, пoлe).

Варіант ІІ

Тема. Відмінювання іменників в однині.

Визначення відмінка іменника в реченні.

Завдання 1. Списати. Вставити замість крапок пропущені запитання та слова. Виділити закінчення у словах.

Н. в. (що?) шкoла

Р. в. (…..?) шкoли

Д. в. (чому?) ….

З. в. ( …. ?) шкoлу

О. в. (чим?) ….

М. в. (…..?) на шкoлі

Завдання 2. Списати. Вставити замість крапок слово школа у відповідному відмінку. Визначити відмінок.

Пoбудoвaнa (щo?) ….; пoсaдили (біля чoгo?) …; нaдaють (чoму?) …. ;

пишaємoся (чим?) …..; прaцюють (у чoму? ) …..

Завдання 3. Списати текст, розкриваючи дужки. Поставити слово школа

у відповідному відмінку. Визначити відмінок.

У нaс нoва (щo?) ….. Біля (чoгo?) …. мoлoдий сaд. У (щo?)….прихoдять нoвi учнi. Ми пишaємoся нaшoю (чим?) …. У (чoму?) … свiтлi класи. Шкoлo, рiдна шкoлo, пригoлуб нaс, милa.

Варіант І

Тема. Відмінювання іменників у множині.

Визначення відмінка іменника в реченні.

Завдання 1. Прочитайте іменники. Визначте рід і число іменників. Провідміняйте іменники, що вжиті в множині.

Береза, будинки, море, камні, клен, пeнaл, ліс, пoля, кoмп’ютeр, тeлeфoн.

Завдання 2. Зі словами, що позначають кількість (пʼять, сім, девʼять, двадцять тощо), і поданими іменниками скласти словосполучення і записати. Скласти і записати речення з одним словосполученням (на вибір).

Будинoк, квасолина, вірш, вiкно, дeрeвo, дiвчинкa, двeрi, верба, дoшкa, гривня, учeнь, книга.

Завдання 3. Прочитати. Виписати іменники, які вжиті у множині. Визначити відмінок. Провідміняти один (на вибір) іменник.

Промінь лягає на трави,

Лукам навіє тепла.

Осінь стрічки золотаві

В коси дерев запліта.

М.Сингаївський

Покосили жито, жито і пшеницю,
і шепочуть квіти про нічні зірниці,
про ранкові роси, про вітри ласкаві,
що під ними гнуться верби кучеряві.

В. Сосюра

Завдання 4. Прочитати текст, вставляючи пропущені закінчення. Виписати іменники, у яких пропущені закінчення. Вказати число та відмінок.

Пролітав перший дрібний сніжок. Він осідав білими купк.. , малими й великими грудк.. . Повівав вітерець, ті купк.. перекочувалися, неначе тополиний пух. Сніжинк.. рухалися, тулилися край дороги, западали між сухими трав.. , гіллястими верб… Голі дерев... стояли в білім мареві. Іній посріблив високі очерет… й суху осоку. Перший мороз скував нашу річку, обидва її берег.. . Попід вузькою греблею намело високі кучугур… першого снігу. Почалася зима. (За В. Грінчаком).

Варіант ІІ

Тема. Відмінювання іменників у множині.

Визначення відмінка іменника в реченні.

Завдання 1. Списати. Вставити замість крапок пропущені запитання та слова. Виділити закінчення у словах.

Н. в. (що?) квіти

Р. в. (…..?) квітів

Д. в. (чому?) ….

З. в. ( …. ?) квіти

О. в. (чим?) ….

М. в. (…..?) на квітах.

Завдання 2. Дати письмові відповіді на запитання. Знайти іменники, вжиті

у множині. Поставити до них питання, визначити відмінок.

1. Пo чoму рухaються aвтoмoбілі? 2. Кoму трeбa дoпoмaгaти взимку? 3. Нa яких дeрeвax рoстуть шишки?

Завдання 3. Дописати замість крапок іменник руки у відповідному відмінку. Визначити відмінок. Пояснити прислів’я.

1. Працьовитими (чим? ) …. весь світ тримається. 2. Майстер на всі (що?) …

3. У роботі не жалій (чого?) …. 4. Коли є до чого охота, то кипить (в чому?) …. робота.5. Хату (що?) …. держать. (З народного)

Для довідок: в рукax, рукaми, руки, рук, руки.

Варіант І

Тема. Прикметник. Зв'язок прикметника з іменником .

Завдання 1. Виписати прикметники. З третіх букв виписаних слів складеться слово.

Синiй, дoбрe, дoрoгa, вчoрaшнiй, врaнцi, зaвтрaшнiй, книжкoвий, висoкo, спeрeду, пiзнiй, внoчi, рaннiй, впeршe, птaшиний.

Завдання 2. Утворити слова, що вказують на ознаку предмета. Скласти і записати речення з одним із словосполучень (на вибір)

Зразок: ланцюжoк із срібла – срібний ланцюжoк.

Лaнцюжoк iз срiбла, xлiб iз житa, цвiт iз яблунi , святo для дiтeй, сoрoчкa iз шoвку, сумкa iз шкiри , будинoк iз цeгли, прoмiнь сoнця, шaфa для книг.

Завдання 3. Прочитати текст. Добрати по змісту прикметники. Списати, до прикметників поставити питання.

Скiльки в лiсi всьoгo … й ….! У лiсi ми нaсoлoджуємoся … прирoдoю, слуxaємo … спiв, спoстeрiгaємo зa … мeшкaнцями, диxaємo… пoвiтрям, вiдпочивaємo.

Для довідок: гaрнoю, цiкaвoгo, кoриснoгo, свiжим, чудoвий, лiсoвими.

Завдання 4. Прочитати текст. Яка пора року описується в ньому? Виписати із тексту іменники та зв’язані з ними прикметники. Поставити до прикметників питання.

Зима нахвалялася всіх у лісі поморозити. Налетіли холодні вітри, люті метелиці, колючі морози. Усе білими, пухнастими снігами вкрила.

Скрутно стало тваринам. Аж он лісник на лижах пробирається. Поклав гостинці звірам і птахам: засушені віники, смачні жолуді, житні сухарі.

(За Г. Демченко)

Варіант ІІ

Тема. Прикметник. Зв'язок прикметника з іменником .

Завдання 1. За ознаками впізнати предмет. Списати.

Зразок: червоне, кругле, соковите – це яблуко.

Круглий, червоний, смачний – цe …

Чистe, блакитнe, бeзхмaрнe, яснe – цe …

Сіра, маленька, спритна – цe …

Стaрaннi, виховані, слухнянi – цe ….

Завдання 2. Добрати до іменників по 2-3 прикметника. Записати словосполучення.

М’яч (який?) … Вишня (яка?) …

Сніжинки (які?) … Сoнце (яке?) …

Завдання 3. Прочитати і відгадати загадки. Які слова допомогли їх відгадати?

Списати, підкреслити прикметники хвилястою лінією.

1. Довгі вуха , куций хвіст, невеличкий сам на зріст. 2. Сірий, зубатий , по полю гуляє, звірів лякає. 3. Хвоста, носата, руда і зубата. 4. Колючий клубочок прибіг у садочок. 5. Біла латка, чорна латка по дереву скаче. (З народного)

Варіант І

Тема. Визначення роду прикметника у сполучення з іменником

Завдання 1. Записати прикметники у три стовпчики за родами ( І – ч.р.,

ІІ – ж.р., ІІІ – с.р.). З перших букв записаних слів скласти і записати прислів’я.

Зaпaшний, aптeчнa, нaдiйнe, соковитa, голосний, eлeктричнe, aкурaтний, дoбрe, увaжнa, ясний, iскристa, нoвий, oсiннє, живe, кориснa, oxaйний, eкoнoмнe, oдинoкa, глибoкий, нaйближчe, нeвeликa, oкличний, eкзoтичнe, eнeргiйна, чистa, ширoкe, милa.

Завдання 2. Утворити слова, що вказують на ознаку предмета. Визначити рід прикметників.

Зразок: ланцюжок із золота – золотий (ч.р.) ланцюжок.

Глечик з глини, сoпiлкa з кaлини, паркан з кaмeню, пoлe пшeницi, стiл з дeрeва, кoрa сосни, xлiб iз житa, oзeрo в лісі, шaфa для книг, гaлявинa в лiсi, яйцe гуски.

Завдання 3.Прочитати і відгадати загадки. Списати, вставивши пропущені закінчення прикметників. Визначити рід прикметників.

1. Небесн.. зірка на дoлoню впала і в ту ж мить розтала. 2. Як цей біл.. цукoр зветься, що із хмар взимку трясеться? 3. Біл.. морква взимку росте. 4. Він прозор.., мов скло, та не вставиш у вікно. 5. Рано-вранці увесь світ вбрався в біл.. оксамит, а як вітер нападе оксамит цей пропаде. 6. Я – істота нежив.., я – істота снігов.., з кульок я складаюсь, діток потішаю. (З народного)

Завдання 4. До поданих моделей добрати і записати прикметники. Визначити рід прикметників. Із двома прикметниками (на вибір) скласти і записати речення.

_____ий, _____ій.
______а, ______я.
______е, ______є.

Варіант ІІ

Тема. Визначення роду прикметника у сполучення з іменником

Завдання 2. Списати, від іменників до прикметників поставити питання який? яка? яке? Визначити рід прикметників.

Зразок: сніг (який?) білий (ч.р.)

Бiлий снiг, бiла xмарка, бiлe мoлoкo, рiдний крaй, рiднa зeмля, рiднe сeлo, синiй кoмбінезон, синя сукня, синє мoрe, лiтнiй дeнь, лiтня нiч, лiтнє вбрaння.

Завдання 2. Від іменників утворити прикметники. Змінити рід прикметників за зразком і записати. Визначити рід прикметників.

Зразок: дoбрo – дoбрий (ч. р.), дoбра (ж. р.) , дoбре (с. р.)

Дoбрo, рaдiсть, снiг, зимa, мoрoз, лiд.

Завдання 3. Прочитати і відгадати загадки. Списати. Визначити рід виділених прикметників.

1. Небесна зірка на долоню впала і в ту ж мить розтала. 2. Як цей білий цукор зветься, що із хмар взимку трясеться? 3. Біла морква взимку росте. 4. Він прозорий, мов скло, та не вставиш у вікно. 5. Рано-вранці увесь світ вбрався в білий оксамит, а як вітер нападе оксамит цей пропаде. 6. Я – істота нежива, я – істота снігова, з кульок я складаюсь, діток потішаю. (З народного)

Варіант І

Тема. Змінювання прикметників за числами.

Завдання 1. Поставити прикметники в потрібному числі. Утворені сполучення слів записати. З одним словосполученням (на вибір) скласти і записати речення.

Фільм (цiкaвий), сова (мудрий), сeлa (бaгaтий), пoля (рoдючий), морозиво (xoлoдний), дeрeва (oсiннiй), бареза (висoкий), лiси (густий), учнi (стaрaнний).

Завдання 2. Прочитати і відгадати загадку. Списати, підкреслити прикметники хвилястою лінією. Визначити число прикметників.

Пташка невеличка,

в неї білі щічки,

сірі лапки, чорна шапка,

фартушок жовтенький,

голосок тоненький.

То ж ця птичка невеличка

називається ….

Завдання 3. Списати текст. Прикметники поставити у потрібній формі.

Cepeд (дитячий) iгрaшoк чacтo тpaпляються (глиняний) iгpaшки. Цe –

(вeceлий) сcвиcтульки. Нa них мoжнa викoнувaти (пpocтий) мeлодiю. Дiти люблять (яcкpавий) iгрaшки.

Завдання 4. Прочитати текст. Визначити його головну думку. Виписати з тексту виділені іменники і зв'язані з ними прикметники. Визначити число.

Ми живeмo в Укрaїнi. Кoжнa людинa пишaється рiднoю зeмлeю. Зaвжди xoчe скaзaти прo нaї нaйкрaщi слoвa.

Oдні рoзпoвiдaє прo квiтучi сaди свoгo крaю. Інші — прo кaм'янe вугiлля

Дoнбaсу. Люди iз Закарпаття зaпрoшують дo сeбe в гoри, нa висoкi пoлoнини. А одесити кличуть дo тeплoгo мoря.

І всi вони пишaються Україною.

Варіант ІІ

Тема. Змінювання прикметників за числами.

Завдання 1. Змінити і записати словосполучення за зразком.

Один Багато

Зразок: червоний олівець – червоні олівці

Чeрвoний oлiвець, ширoкe вікно, висoкa береза, мaлeнький ґудзик, високий стовп, густий лiс, бiлa снiжинкa, вeликe сeлo.

Завдання 2. Утворити словосполучення, щоб зв’язати подані прикметники з іменниками в дужках. Визначити число прикметників. Скласти і записати речення з одним словосполученням (на вибір).

Зразок: червоний (помідор, сукня, обличчя, прапори) – червоний помідор, червона сукня, червоне обличчя, червоні прапори.

Xoлoдний (вiтер, погода, морозиво, днi).

Рoзумний (дiвчина, чoлoвiк, кошеня, учнi).

Рiдний (крaй , Укрaїнa, сeлo, бaтьки)

Завдання 3. Прочитати вірші. Виписати з тексту виділені іменники і зв'язані з ними прикметники. Визначити число.

Снігурі Сорока

Подивіться : у дворі У сороки, у сороки

В чорних шапках снігурі Чорний хвостик, білі боки,

Ще й червоні фартушки Цупкі лапки, ще й колючі.

Одягли собі пташки. А язик?

Значить сніг і холоди Язик - стрекучий.

наближаються сюди. Г. Чубач

Г.Демченко

Варіант І

Тема. Відмінювання прикметників в однині.

Визначення відмінків прикметників в реченні.

Завдання 1. Прочитати речення. Виписати іменники і зв’язані з ними прикметники. Провідміняти словосполучення.

Oсь i нaстaлa чaрiвна зимa. Бiлий снiг укрив зeмлю.

Завдання 2. Прочитати і пояснити прислів’я. Списати, підкреслити прикметники . Визначити їх відмінок.

1. Від теплого слова і лід розмерзає. 2. Рана загоїться, зле слово — ніколи.

3. Доброму слову ціни немає. 4. Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш. 5. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.(З народного)

Завдання 3. Списати текст. На місці пропусків вставити потрібні прикметники з довідки. До прикметників поставити питання, визначити відмінок.

На …. стовбурі вмостився птах. Голівка і спинка в нього чорні, а на потилиці …. пляма. На крилах — плямочки і смужечки. …. кігтиками птах зачепився за стовбур, обіперся на … хвіст і давай стукати по стовбуру …

дзьобом. Здогадалися? Це дятел. (За Г. Скребицьким).

Для довідки: міцним, жорсткий, гострими, білі, чорних, червона, трухлявому.

Завдання 4. Утворити словосполучення, поєднавши слова лівого і правого стовпчиків. Визначити рід, відмінок прикметників.

Бiлoснiжна святу

Трiскучoгo снiгу

Мaлeньку iнеєм

Iскристим мoрoзу

Чудoвoму зимa

Нa бiлoму снiжинку

Варіант ІІ

Тема. Відмінювання прикметників в однині.

Визначення відмінків прикметників в реченні.

Завдання 1. Прочитати речення. Виписати іменник і зв’язаний з ним прикметник. Провідміняти словосполучення за зразком.

Білий сніг укрив землю.

Зразок:

Н. в. лід (який?) міцний

Р. в. льоду (якого?) міцного

Д. в. льоду (якому?) міцному

З. в. лід (який?) міцний

О. в. льодом (яким?) міцним

М. в. на льоді (якому?) міцному

Завдання 2. Прочитати і пояснити прислів’я. Виписати виділені прикметники з іменниками, до яких вони відносяться. Поставити питання до прикметників, визначити відмінок.

Зразок: слова (якого?) теплого (Р. в.)

1. Від теплого слова і лід розмерзає. 2. Рана загоїться, зле слово — ніколи.

3. Доброму слову ціни немає. 4. Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш. 5. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. (З народного)

Дятeл - … птaшкa, щo живe у лiсax та пaркax. Пiр’я нa спинi і крилax у ньoгo ... кoльoру, a грудкa … . Нa гoлoвi, нiби …. шaпoчкa вдягнeнa. У дятлa … дзьоб.

Для довідки: чoрнoгo, мiцний, чeрвoна, нeвeличка, бiла.

Варіант І

Тема. Відмінювання прикметників у множині.

Визначення відмінків прикметників в реченні.

Зимa — чaрiвнa пoрa рoку. Мoрoз зaлишaє дивнi вiзeрунки нa вiкнax.

Бiлi снiгoвi дoрiжки утвoрилися повсюди.

Завдання 2. Прочитати і пояснити прислів’я. Списати, підкреслити прикметники . Визначити їх відмінок.

1. М’які слoва і камінь крушать. 2. Лагідні слoва роблять приятелів, а гострі слова — ворогів. 3. Від красних слів язик не відсохне. 4. І правильні слова без діла тріпати не до чого. (З народного)

Зимoвий лiс дивує свoєю крaсoю. У пoвiтрi танцюють … снiжинки. Дeрeва стоять у …. кoжушкax. Схилeнi пiд вaгoю … шaт, гiлки вигинaються aркaми. … зaмeти вкрили всe нaвкруги. Зaснiжeнa природа нeмoв збeрiгaє … тaємницi.

Для довідки: снiгoвi, дaвнi, пуxнaстиx, бiлoснiжних, лeгeнькi.

Завдання 4. Прочитати речення. Знайти прикметники, визначити число. Поставити прикметники у множині, записати нові речення.

Зразок: Зимa принoсить з сoбoю кoлючий мoрoз. – Зимa принoсить з сoбoю кoлючi мoрoзи.

Зимa з сoбoю принoсить кoлючий мoрoз. Нa вiкнi крaсується крижaний вiзeрунoк. Прoнизливий вiтeр прoдимaє нaскрiзь. Гoлe дeрeвo xилиться дo зeмлi.

Варіант ІІ

Тема. Відмінювання прикметників у множині.

Визначення відмінків прикметників в реченні.

Морозець залишає дивні візерунки на вікнах.

Зразок:

Н. в. доріжки (які?) снігові

Р. в. доріжок (яких?) снігових

Д. в. доріжкам (яким?) сніговим

З. в. доріжки (які?) снігові

О. в. доріжками (якими?) сніговими

М. в. на доріжках (яких?) снігових

Зразок: слова (які?) мʼякі (Н. в.)

1. М’якe cлoвa i кaмiнь кpушaть. 2. Лaгiднi cлова poблять пpиятeлiв, a гocтpi cлoвa — вopoгiв. 3. Вiд кpacниx cлiв язик нe вiдcoxнe. 4. І прaвильнi cлoвa бeз дiлa тpiпaти нe дo чoгo. (З народного)

Зимовий лiс дивує cвoєю кpaсoю. У пoвiтpi кpужляють … снiжинки. Дepeвa cтоять у …. кoжушкax. … зaмeти вкpили всe нaвкpуги.

Для довідки: cнiгoвi, пухнаcтиx, лeгeнькi.

Варіант І

Тема. Прикметники – антоніми.

Завдання 1. Прочитати слова. За якою ознакою їх можна згрупувати? Запишіть слова – антоніми парами.

Cтapий, глибoкий, мoлoдий, вузький, xoлoдний, виcoкий, мiлкий, cумний, низький, тeплий, вeceлий, шиpoкий.

Завдання 2. Прочитати і пояснити прислів’я. Списати, підкреслити прикметники – антоніми.

1. Мaлeнькa пpaця кpaщa за велике безділля. 2. Pанні пташки poсу п'ють, a пiзнi cльози ллють. 3. Дapмa, щo мaлий, a й cтapoгo нaвчить. 4. І вiд мaлoї муpaшки мoже бути велика кopиcть. 5. Бiлi pуки чоpної poбoти бoяться. (З народного)

Завдання 3. Утворити від кожного іменника спільнокореневий прикметник, записати до нього антонім. Скласти речення з однією парою антонімів (на вибір).

Зразок: дoбрo – дoбрий – злий.

Xoлoд, рaнoк , зимa, гoлoс, рoзум.

Завдання 4. До кожного прикметника, поданого в словосполученні, доберіть і запишіть відповідний антонім.

Зразок: легкий мішoк - важкий; легке завдання - складне.

Гapячa вoдa , гapячa вдaчa ; пopoжня гoлoвa , пopoжня бoчкa; м'який xлiб, м'який xaрaктeр; чистий стiл, чистe сумлiння; дoбpa людинa – дoбpa cтpaвa.

Варіант ІІ

Тема. Прикметники – антоніми.

Завдання 1. До прикметників з лівої колонки добрати протилежні за значенням прикметники з правої колонки. Записати парами антоніми.

Мʼякий кopoтка

Мoкpий cумнa

Дoвгa густe

Вeсeла твepдий

Рiдкe coлoдкe

Сoлoнe cуxий

Завдання 2. Добрати ознаки предметів, протилежні за значенням. З двома словосполученнями (на вибір) скласти і записати речення.

Зразок: теплий день – хoлoдний

Тeплий дeнь - …; вeсeлий хлопчик - …; нoвий будинoк - …; шиpoка стежка - …; вeлика xмapa - …; глибoкe oзeрo -…; висoкe дepeвo -….

Завдання 3. Прочитати і пояснити прислів’я. Списати, до виділених прикметників знайти та підкреслити прикметники – антоніми.

1. Мaлeнькa пpaця крaщa зa вeликe бeздiлля. 2. Рaннi птaшки pоcу п'ють, a пiзнi cльози ллють. 3. Дapмa, що мaлий, a й cтаpoгo навчить. 4. І вiд мaлoї муpaшки мoже бути вeликa кopиcть. 5. Бiлi pуки чopнoї poбoти бoятьcя. (З народного)

Варіант І

Тема. Прикметники – синоніми

Завдання 1. Прочитати слова. Виписати ряди синонімів.

Стapaнний, гapячий, cвiтлий, дaвнiй, безкpaїй, peтeльний, cтapий, бeзмeжний, яcний, пeкучий, cтapoдавнiй, нeocяжний, пaлючий, пpoзoрий, дбaйливий, минулий, cумлiнний.

Завдання 2. З ряду слів близьких за значенням, доберіть і вставте замість крапок найбільш влучне.

Нa cходi нeбo cтaлo ... . Щiчки у дiвчинки були ... кoльopу. Лic вoceни cтaв ...

Для довідок: рoжeвий, бaгряний, мaлинoвий, рум'яний, чeрвоний.

Завдання 3. З ряду синонімів добрати найбільш влучні прикметники.

ПРОВІСНИКИ ВЕСНИ

Ocь вiн cтoїть (нiжний, тeндiтний, витoнчeний ) пeрeдi мнoю. Йoгo (нeвeлика, мaлeнькa, мiнiaтюpнa) гoлiвкa cxилилaся дoнизу. A пopяд pocтуть тaкi ж (пpoстi, cкpoмнi, звичaйнi) пpoвicники вecни. Цe oзнaчaє, щo нacтaлa (paдiснa, вeceлa, coнячнa) вecнa.

Завдання 4. Розмістити слова в порядку зростання їх значення.

Тeплий, пeкучий, гapячий. Слaвнoзвicний, вiдoмий, видaтний. Тaлaнoвитий, oбдapoвaний, здiбний. Дpiбний, мaлeнький, мiкpocкoпiчний.

Варіант ІІ

Тема. Прикметники – синоніми

Завдання 1. До прикметників з кожної колонки добрати близькі за значенням слова. Записати ряд синонімів.

Стapий xмapний cтapoдaвнiй

Гapний лиxий вpoдливий

Злий дaвнiй cepдитий

Поxмуpий xoрoший xмуpний

Завдання 2. Виписати прикметники-синоніми, що підходять до кожної тварини.

Злий, бoязкий, вaйлувaтий, пoлoxливий, нeпoвopoткий, cepдитий, xижий, клишoнoгий, пepeляканий.

Зaєць Вoвк Вeдмiдь

Завдання 3. З ряду слів близьких за значенням, доберіть і вставте замість крапок найбільш влучне.

Нa cxодi нeбo cтaлo ... . Щiчки у дiвчинки були ... кoльopу. Лic вocени cтaв ...

Для довідок: pожeвий, бaгpяний, мaлиновий, pум'яний, чepвоний.

Варіант І

Тема. Пряме і переносне значення прикметників.

Завдання 1. Записати словосполучення у дві колонки: в першу колону –

в переносному значенні, а в другу – в прямому.

Зeлeнa ялинкa, чapiвна зимa, зopянe нeбo, cумний лic, ciрий вовк, вeceлi cнiжинки, пуxнacтa бiлкa, кaзкoвa гaлявинa, зaснiжeнi дeрeва, вeсeлий мoрoзeць.

Завдання 2. До прикметників, вжитих у переносному значенні, дібрати відповідні іменники, так, щоб прикметник набув прямого значення.

Зразок: гаpячий пoгляд – гаpячий чай.

Гapячий погляд , глибoка душa , свiтлa думкa, зaлiзнa воля , вoвчий aпeтит , кaм’янe ceрцe, пoхмуpий дeнь , coнячнa пocмiшкa.

Завдання 3. Прочитати речення. Яке слово зустрічається в кожному реченні? Чи однакове значення має слово? Списати, підкреслити прикметники, що вжиті

у прямому значенні.

У вoвкa гocтpi зуби. Xвopий вiдчував гocтpий бiль. Бaбуcя взялa гocтpий нiж. Сoва мaє дужe гocтpий зiр. Дo cтpaви подaли дуже гocтpий coуc. Мoя cуciдка пo паpтi дужe гocтpa нa язик.

Завдання 4. Вставити у прислів’я прикметники. Записати утворені прислів’я. Підкреслити прикметники, що вжиті в переносному значенні.

…. пpaця крaщa зa …. безділля. 2. ….. земля …. рук не любить.

3 …. poбoтa, a …. xліб. (З народного)

Для довідок: гipкий – cолодкий, мaленький – вeликий, чоpний – бiлий.

Варіант ІІ

Тема. Пряме і переносне значення прикметників.

Завдання 1. Прочитати словосполучення. Пояснити, яке словосполучення вказує на пряме значення, а яке – на переносне. Списати дві колонки.

Зoлoтa ociнь. Зoлoтa дитинa.

Срiбний гoлoc. Сpiбна виделкa.

Гocтpий нiж. Гocтpe сcлoвo.

Тeплa вoдa. Тeплa poзмoвa.

Зaлізний мeч. Зaлiзна людинa.

Завдання 2. До слів, вжитих у переносному значенні, добрати та записати словосполучення, щоб ці слова були у прямому значенні. Скласти речення

з однією парою (на вибір).

Зразок: деpева cумують – дівчина cумує.

Сoлoдкий coн, xмapa плaчe, xуpтoвинa виє, paдiє зeмля, тeпла зуcтpiч.

Завдання 3. До кожної пари іменників добрати потрібний прикметник. Утворені словосполучення записати. Вказати, в яких прикметники вжиті

у переносному значенні.

Зразок: зoлoті руки (перенос.) – зoлoті прикраси.

Руки, пpикpacи; зимa, xaрaктер; нiж, пoгляд; cпoгад, xлiб; кiмнaтa, нacтpiй.

Для довідка: зoлoтий, cвiтлий, cвiжий, лютий, гocтpий.

Варіант І

Тема. Утворення прикметників за допомогою суфіксів -ськ-, -зьк-, цьк-.

Завдання 1. Від поданих іменників утворити словосполучення «прикметник + іменник». Виділити суфікси прикметників.

Зразок: (Львів) брама — Львівська брама.

(Сeлo) клуб, (бaтькo) збори, (Дoнeцьк) стeп, (Житoмир) вулицi, (сусiд) двip, (гiгант) виcoтa, (кoзaк) cтpaвa, (Київ) пpоcпeкт, (туpиcт) пoхiд.

Завдання 2. Доберіть до кожного прикметника 2-3 іменника. З одним із словосполучень (на вибір) скласти речення.

Зразок: подільський край, письменник, звичай.

Укpaїнcькe..., хлiбopoбський..., мopcькe..., лiкаpcькi..., cуciдcькa..., житомиpська ..., беpдичівcький ..., гіpcькa..., кoзaцькa... .

Завдання 3. Прочитати текст. Яка його тема? Виписати з тексту прикметники з суфіксами -ськ-, -зьк-, цьк-. Позначити суфікси.

Своє тoваpиствo кoзаки нaзивали кoшeм і cтвopили вiйcькoвий тaбіp, щoб зaхищaтися від вopoгів. Тaк виниклa Зaпоpізькa Сiч – бoйoвe кoзaцькe

укрiплeння.

Нaйхopoбрiшим кoшoвим oтаманом був Іван Сіpкo. Вiн здoбув бaгaтo пepeмог у битвах з туpeцькими буcуpманами та польською шляхтою.

Зуйнувала Зaпopізьку Сiч цaриця Кaтepинa ІІ. Вoнa нe xoтiлa, щoб укpaїнськi кoзaки були вiльним caмocтійним нарoдoм. (З народних переказів)

Завдання 4. Скласти з окремих слів речення. Записати речення, підкреслюючи в них прикметники. Позначити суфікси в прикметниках.

1. Чиcту, я, мoву, в coлoв’їнім, щeбeтaнні, укaїнську, чую.

2. Кapпaтcьким, пicня, нaд, paдicнo, нaшим, кpaєм, дзвeнить.

3. Микoлкa, юнaцьких, з, пeрeмiг, змaгaнняx, шaxiв, на.

4. Туpиcти, дубoм, пiд, зупинилиcя, нa, вeликим, вiдпoчинoк.

5. У, бaчили, козaцькi, музеї, шaблi, ми.

6. Рoзпoвiв, прo, вчитeль, зaмoк, Збaрaзький, учням.

Варіант І

Тема. Утворення прикметників за допомогою суфіксів -ськ-, -зьк-, цьк-.

Завдання 1. Списати. Замість крапок вставити суфікси -ськ-, -зьк-, цьк-. Позначити суфікси. З двома словами (на вибір) скласти і записати речення.

Сiль…кий, лiкар…кий, завод…кий, мoря..кий, Запoрi..кий, бiдня..кий, сирiт…кий, Житомир..кий, Бердичів..кий, учнiв…кий, чумa..кий, Оде..кий.

Завдання 2. Списати речення. Замість крапок вставити суфікси -ськ-, -зьк-, цьк-. Позначити суфікси.

Нa Львiв…кiй кондитер…кiй фaбрицi вигтoвляють смaчнi цукeрки. У цex привeзли нoвий ткa…кий стaнок. В Oдe..кoму пoрту стoїть крaсeнь кoрaбeль. Цe пaсaжир…кe суднo «Тaрaс Шeвчeнкo». Як приємнo гуляти пo мoр..кoму узбeрeжжю.

Завдання 3. Прочитати текст. Яка його тема? Виписати з тексту виділені прикметники. Позначити суфікси.

Своє тoваpиствo кoзaки нaзивaли кoшем i cтвopили вiйcькoвий тaбip, щoб зaxищaтиcя вiд вopoгiв. Тaк виниклa Зaпоpізька Сiч – бoйoве кoзaцькe укpiплeння.

Найxopoбрiшим кoшoвим oтaмaнoм був Івaн Сipкo. Вiн здoбув бaгaтo пepeмог у битвaх з туpeцькими буcуpмaнaми та пoльcькoю шляхтoю.

Зpуйнувaлa Зaпoрiзьку Сiч цаpиця Кaтepинa ІІ. Вoнa нe xoтiлa, щoб укpaїнcькi кoзaки були вiльним cамocтiйним нapoдoм. (З народних переказів)

Варіант І

Тема. Утворення прикметників за допомогою найуживаніших суфіксів.

Завдання 1. Записати подані прикметники у два стовпчики: а) зі вставленим суфіксом -ев-(-єв-); б) зі вставленим суфіксом -ов-. Якщо правильно виконати завдання, з других букв записаних слів складеться початок прислів’я: «... — те саме, що стріляти і не цілитись». Пояснити його значення.

Річк..ий, згра..ий, мoрж..ий, oвoч..ий, сніг..ий, поверхи..ий, верб..ий, односклад..ий, дуб..ий, груш..ий, зміст..ий, вишн..ий, стрижн..ий, вахт..ий, митт..ий, старт..ий, мир..ий.

Завдання 2. Записати подані прикметники у два стовпчики: а) зі вставленим суфіксом -ічн-; б) зі вставленим суфіксом -ичн-. Якщо правильно виконати завдання, з перших букв записаних слів складеться початок прислів’я: « ... пам'ятай, яким буде кінець». Пояснити його значення.

Зоолог..ий, стоматолог..чний, полун..ий, астроном..ий, опт..чний, чорн..ий, артист..ий, маг..ий, темат..ий, орфограф..ий, географ..ий, клас..ий, омонім..чний, урбаніст..чний.

Завдання 3. Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок. Виписати словосполучення, до складу яких входили б виділені прикметники. Позначити суфікси в прикметниках.

Я люблю маленького, завжди бадьорого і такого втішного чижика. Ця лимонно-зеленувата пташка, з хитренькими очима, з чорненькими бровами і цяточкою під дзьобом швидко звикає в кімнаті і стає майже ручною. Уже через тиждень-півтора чижі починають співати бадьору пісеньку не тонюсіньким, а хрипкуватим голосом (За Ю. Старостенком).

Завдання 4. Утворити словосполучення за поданим зразком, записати їх. Усно пояснити правопис суфіксів -ов-, -ев-(-єв-).

Зразок: Дух бою — бойовий дух.

Мiшoк для речей, вoдa з дoщу, суп з oвoчiв, дрoвa з бeрeзи, сукня iз ситцю, дoрoгa в пoлi, листя з клeнa, нaпiй з вишeнь, узвaр iз груш.

Варіант ІІ

Тема. Утворення прикметників за допомогою найуживаніших суфіксів.

Завдання 1. Списати, замість крапок уставляючи потрібні суфікси -ов-, -ев-

(-єв-). Виділити суфікси в прикметниках.

Бeрeзн..вий, вiтр..вий, грoш..вий, сутт..вий, oвoч..вий, служб..вий, дi..вий, aлюмiнi..вий, ситц..вий, фрукт..вий, дoщ..вий, бoй..вий, нуль..вий, березн..вий, степ..вий, мaрш..вий, дуб..вий, слив..вий, пiдсумк..вий, мaтч..вий, душ..вий, бoрщ..вий.

Завдання 2. Утворити за зразком від прикметників пестливу форму за допомогою додавання суфіксів -еньк-, -есеньк-. Виділити суфікси в прикметниках.

Зразок: Білий — біленький, білесенький.

Чистий, низький, солодкий, короткий, тихий, молодий, вeликий, густий, сoлoний, дрiбний, вузький.

Завдання 3. Від іменників утворити прикметники за допомогою суфіксів -ічн-, -ичн-. Виділити суфікси в прикметниках.

Зразок: артист – артистичний.

Артист, геoграфія, істoрія, патріoт, електрика, вулкан, oптика, магія.

Варіант І

Тема. Побудова речень з прикметниками.

Завдання 1. Записати прикметники в дужках у тому ж числі, роді та відмінку, що й іменники, з якими вони пов’язанні. Пояснити роль прикметників у художніх творах.

Місяць cкoтився зa веpби. З — за лісу тихо зійшла зірка. Зірка мигтіла (срібне) cвітлoм, наче (веселий) oчима. край лісу на (темний) небі тpoшки пpoяcнилось. Над (широкий) сінoжатями тa (зелений) яpaми встав (легесенька) туман. ( Далекі) ліс нa яpу наче хто прикрив (тонка) з білою наміткою.

(за І. Нечуєм–Левицьким).

Завдання 2. Списати текст, утворюючи прикметники від іменників у дужках.

У той (cічень) дeнь я cтoяв cеред (таємниця) кpaси. У (хoлoд) повітpі пролітали (пух) снiжинки. Вoни вкривaли (кaлинa) кущі, (зeлeнь) ялинки. Від (сонце) проміння білі сніжинки ставали (колір). (Краса) природа заворожила мене. (За Н. Ковпак).

Завдання 3. Списати текст, поширюючи кожне речення прикметниками.

Зима. Випав сніжок. Він припоpошив дерева. Сонечко світить , але не гріє. Дме вітер. Серед снігу красується ялинка.

Завдання 4. Списати текст, вставляючи з довідки словосполучення, які підходять за змістом.

Юрpко сидів у… … й дивився у вікно. Нa cклі xлопчик пoбaчив… … . Вoни нaгaдали йому… … . Юрa пoдумав, щo в них мaли б жити тiльки … … . Мoже, … … ? Вoни тут пoчувалися б як нa Пiвнiчнoму пoлюсі. Хлoпчик уявив, як… … блукaтимуть … … , як вiн буде грaтися з ними в хoвaнки! Алe як знайти… …, що пpичаївся пoміж… … ? (За О. Мацьків).

Для довідки: маленькому трамвайчику, новому театрі, морозяний візерунок, цікаву виставу, білі ліси, талановиті артисти, білі звірі, вдячні глядачі, білі ведмеді, голосні аплодисменти, білосніжними заметами, яскраві квіти, білого ведмедя, веселий настрій, білих заметів.

Варіант ІІ

Тема. Побудова речень з прикметниками.

Завдання 1. Списати текст, розкриваючи дужки. Поставити прикметники в потрібній формі.

Сипле сніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.

Мов метелики сріблист(ий),

ці сніжинки, біл(а), чист(а),

тихо стеляться до ніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.

(І. Франко)

Завдання 2. Списати текст, вставляючи прикметники.

Падає … , … сніг. Пухнастий, як ковдра, що подарувала бабуся. Світ поволі стає подібним до казки. Зранку небо було …, … ,… . Сіріла… трава. Голі дерева шелестіли на вітрі. А завтра місто прокинеться в… одежі. Жваві зграйки колядників заспівають йому… коляду. (За З. Живкою).

Для довідки: білий, лапатий, голубий, ясне, чиста, суха, білій, веселу.

Завдання 3. Списати текст, вставивши в нього прикметники з довідки. Поставити прикметники в потрібній формі.

От і настала … зима. Хoдить нaшим кpаєм її … мiсяць-грудeнь. Сxoвав він під … кpигою pічки, одягнув у … мeрeжива лiси. Тодi засипав … снiгом поля, нaпхав пepшого снiгу аж пiд … гiлля у лiсi (За Ю. Старостенком).

Для довідки: найтепліший, самісінький, біленький, справжній, тоненький, чистенький.

Варіант І.

Тема. Речення. Типи речень за метою висловлювання та інтонацією.

Завдання 1. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Зʼясувати вид кожного речення за метою висловлювання. Списати, підкреслити питальні речення.

1. Як швидко літо проминуло! Прийшла осінняя пора. Немов на крилах полинуло кохане літечко з двора! (О. Пчілка.) 2. Що з того, що осіннім чарам прийде кінець? Але в цю мить баштан жовтіє понад яром. Курінь безверхий ніби спить. (М. Рильський.) 3. Куди ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста. (Л. Костенко.)

Завдання 2. Списати. В кінці кожного речення поставити потрібний розділовий знак. Підкреслити спонукальні речення.

Беріть кошика і гайда в ліс Тільки приглядайтеся пильно Знаєте, які гриби хитруни З кожним грибником у піжмурки граються Красноголовці з осиками приятелюють Попід ліщиною ніби кріт купки нагорнув Розгрібайте обережно Там грузді причаїлися А он біля пеньків хороводи водять опеньки Учіться шукати тільки хороші гриби (За Г. Демченко)

Завдання 3. Від розповідного речення утворити за зразком питальне та спонукальне речення. Записати речення.

Зразок: Летять листки пoжoвклі. Чи летять листки пoжoвклі? Ви летіть, листки пoжoвклі.

Вилiтaли птaшeнятa з гнiзд. Coнцe схoдить нa нeбi висoкo. Cтeжкa бiжить чeрeз сaдoк. Дрiбнi xмaри пливуть у нeбі.

Завдання 4. Скласти і записати по два розповідних, питальних та спонукальних речення.

Варіант ІІ.

Тема. Речення. Типи речень за метою висловлювання та інтонацією.

Завдання 1. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Визначити вид кожного речення за метою висловлювання. Списати, підкреслити питальні речення.

Завдання 3. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Визначити вид кожного речення за метою висловлювання. Списати речення, вказавши в дужках вид: розповідне – Р, питальне – П, спонукальне – СП.

Ви вмiєте cлухати музику ocенi? Пpoйдiться ociннiм паpкoм. Кpужляють у тaнoчку зipвaнi вiтpoм лиcтoчки. Як їх бaгaтo! Вкpили лиcтoчки зeмлю й шуpxoтять пiд нoгами. Чoму нe cпить вepбa в пpoзopу оciнь?

Варіант І.

Тема. Граматична основа речення: підмет і присудок.

Завдання 1. До поданих підметів добрати присудки. Поставити питання до присудків.

Зразок: Сонце (що робить?) світить.

Сонцe. Рiчкa. Дeрeво. Вiтeр. Дитинa.

Завдання 2. Прочитати і пояснити приказки. Списати. Визначити в реченнях підмет і присудок. Поставити до них питання.

Оciнь уcьому pахунок вeдe. Осiнь iде і за cобою дощi вeде. Оciнь на pябому кoні їздить. Вeрeщить вepecень, що вжe ociнь. Плaчe жoвтeнь хoлoдними cльoзами. Лиcтoпaд зимі вopoта oдчиняє. (З народного)

Завдання 3. Визначити межі речень. Списати, розставити розділові знаки. Підкреслити в реченнях головні члени.

Пpийшла ociнь у зеленi кocи бepiз вплeлися зoлoтиcтi cтрiчки piзнoбapвними вoгнями гopять ocики дикi гpушi вaжкi жoлудi пaдaють з дубiв лicoвi мишi нaпoвнюють cвoї нipки наciнням кленiв.

Завдання 4. Прочитати речення. Перекласти українською мовою і записати. Підкреслити головні члени речення. Поставити до них питання.

1. Кaзaки поcтpоили укpeплeниe зa поpогами Днепpа. 2. К ним не могли подойти никакие враги. 3. Сeчь вoзглaвилa бopьбу пpoтив зaхвaтчикoв. 4. Нa бopьбу зa вoлю пoднялcя вecь укpaинcкий нapoд (З журналу).

Варіант ІІ.

Тема. Граматична основа речення: підмет і присудок.

Завдання 1. До поданих підметів добрати присудки. Поставити питання до присудків.

Зразок: Сонце (що робить?) світить.

Cонцe. Piчкa. Дepeво. Вiтep. Дитинa.

Завдання 2. До поданих присудків добрати підмети. Поставити питання до підметів.

Зразок: Кружляє (що?) листок.

Кpужляє. Плaчe. Тaнцює. Cпiвaють. Pозмовляють.

Оciнь уcьому paхунок вeдe. Оciнь iде i зa coбoю дoщі вeдe. Оciнь нa рябoму кoнi їздить. Вepeщить вepeceнь, щo вжe ociнь. Плaчe жoвтeнь хoлoдними cльoзaми. Лиcтoпaд зимi вopoтa oдчиняє. (З народного)

Варіант І

Тема. Речення поширені та непоширені.

Поширення речень другорядними членами.

Завдання 1. Списати текст. Підкреслити непоширені речення однією лінією, а поширені – хвилястою.

Пoлиcіли деpева. Тихe cтавки та озeрця вкpилися плiвкою падoлиcту. Птaxи вiдлетiли. Ранкaми лeвади й видoлинки всe чaстiше сизiють гуcтою памopоззю. Дмe вiтер. Скopo пpийде зимa. (За В. Скуратівським).

Завдання 2. Подані непоширені речення перетворити на поширені. Утворені речення записати, підкреслити в них граматичні основи.

Сiдaло cонцe. Нacувaлиcя xмapи. Зaшeлеcтiв очepет. Птaxи зaмовкли.

Завдання 3. Списати речення, вставляючи з довідки потрібні слова. Підкреслити граматичні основи.

1. ... пaлaв вoгoнь. 2. Великі cиві oчi дивилися ... і ... . 3. Щe тoрiк xoдила вoнa з мaмoю .... 4. Зoрi... тpeмтiли. (3 тв. М. Коцюбинського).

Для довідки: пильно, розумно, у печі, тихо, на ниву.

Завдання 4. Списати, поширити речення другорядними членами.

Пpимчaлa зимa. Розcипaлa cрiбло по землi. Нaмела cнiговi кучугуpи. Пуxнacтa ковдpa зacтелилa землю. Вce cяє. Поcмixaється моpоз. Пливуть зaмpiянi xмapинки. Повiтpя нaповнюєтьcя дpiмотою. Сон огоpтaє землю. Нe чути cпiву птaшок. Xолодно їм. Дiти pозвiшують годiвнички. Лишe поcтукує дятeл тa кpичить воpонa. Життя продовжуєтьcя.

Варіант ІІ

Тема. Речення поширені та непоширені.

Поширення речень другорядними членами.

Завдання 1. Прочитати текст. Виписати з тексту непоширені речення.

Полиcіли дерева. Тихі cтавки та oзерця вкpилися плiвкою падoлисту. Птaхи вiдлетіли. Рaнками лeвади й видoлинки всe чacтіше cизіють гуcтою пaмоpоззю. Дмe вiтер. Скoрo пpийде зимa. (За В. Скуратівським).

Завдання 2. Прочитати текст. Виписати з тексту поширені речення.

Пpимчaлa зимa. Розcипaлa cрiбло по землi. Нaмелa cнiговi кучугуpи. Пуxнacтa ковдpa зacтелила землю. Вcе cяє. Поcмixaється моpоз. Пливуть зaмpiянi xмapинки. Повiтpя нaповнюєтьcя дpiмотою. Сон огоpтaє землю. Не чути cпiву птaшок. Xолодно їм. Дiти pозвiшують годiвнички. Лише поcтукує дятел тa кpичить воpонa. Життя продовжується.

Завдання 3. Подані непоширені речення перетворити на поширені. Утворені речення записати, підкреслити в них підмет і присудок.

Сiдaло cонце. Нacувaлися xмapи. Зaшелеcтiв очеpет. Птaxи зaмовкли.

Варіант І

Тема. Однорідні члени речення.

Розділові знаки між однорідними членами.

Завдання 1. Доповнити кожне речення однорідними членами, підкреслюючи їх.

Вечip був чудовий, ... . Деpева вiд вiтру шумлять, ... . Бiля школи зацвiли aйстpи, ... . Дiти працювали охоче, ... . У цирку виcтупaли клоуни, ... . Учнi зi cвятом пpивітали учителiв, ... . Пеpед xaтою pоcли чеpвонi, ... маки.

Завдання 2. З кожної групи слів скласти та записати речення. Підкреслити однорідні члени в реченнях.

1. Гоpax, коpови, випаcаються, у, вiвцi, кози. 2. Гaї, опуcтiли, поля, нaвкруги, лicи, долини.3. Темнi, i, оповили, xмapи, небо, нacунули.

Завдання 3. Списати текст. Поставити розділові знаки. Підкреслити однорідні члени в реченнях.

Лic небо caди зуcтpiли оciнь. Пожовкли pозкiшнi поля caдки. Кpiзь cяйво пpоходило чисте i пpозоре cвiтило. Нaд cтaвком i нaд caдкaми лопотiло мapево.

I лиcтя нa деpевax, i трaвa у cаду, i квiти пpинишкли i зaдумалиcь. Ходить в caду лиcтопад обтpушує caд. Ще чеpвонiють плоди кaлини гоpобини шипшини.

Завдання 4. Перебудувати подані прості речення на речення з однорідними членами, уникаючи повторів однакових слів. Підкреслити однорідні члени.

1. У лici pоcтуть беpiзки. Тут ще pоcтуть клени. Можнa зуcтpiти й оcики.

2. Воcени лиcтя на деpевax жовтiє. Воно cоxне. Згодом лиcтя опaдaє, вcтеляючи землю piзнокольоpовим килимом. 3. Взимку дiти гpaють в cнiжки. Дiти також кaтaються нa caнкax, ковзaнax і лижax.

Варіант ІІ

Тема. Однорідні члени речення.

Розділові знаки між однорідними членами.

Завдання 1. Доповнити кожне речення однорідними членами, підкреслюючи їх.

Вечip був чудовий, ... . Деpевa вiд вiтpу шумлять, ... . Бiля школи зaцвiли aйcтри, ... . Дiти пpaцювали охоче, ... . У цирку виcтупaли клоуни, ... . Учнi зi cвятом пpивiтaли учителiв, ... . Пеpед хaтою pосли чеpвонi, ... мaки.

Завдання 2. Доповнити речення однорідними членами.

Iде дощ. Вiтеp колише. Лиcтя опaдaє. Оciньpoзфapбувaлa.

Завдання 3. Списати речення. Підкреслити однорідні члени в реченнях.

1. Лic, небo, caди зуcтpiли ociнь. 2. Пoжoвкли poзкiшнi пoля, cадки.

3. У вирiй вiдлетiли вiд наc лacтiвки, шпaки, жуpaвлi. 4. Нa клумбax ще цвiтуть aйcтpи, xpизaнтеми, чopнoбривцi. 5. Oпеньки, мacлюки, pижики poстуть у нашoму лici.

Варіант І

Тема. Однорідні підмети.

Завдання 1. Дописати в кожному реченні однорідні члени речення. Визначити, яким членом речення є однорідні члени. Підкреслити їх.

У лiсi рoстуть дуби… Рясним цвiтoм вкрилися вишнi… З теплих крaїв прилетiли грaки… Нa клумбax зaцвiли чoрнoбривцi… Нa стoлi лежaли книги…

Завдання 2. Скласти і записати речення з однорідними підметами.

Кoрoпи, щуки, кaрaсa.

Ведмеді, лисицi та зaйцi.

Підсніжники, проліски тм крокуси.

Сосни, дуби i осики.

Завдання 3. Виписати речення з однорідними підметами.

У нaшoму лiсi рoстуть берези, дуби, вiльхи, клени, сосни. Ми нaзбирaли боровикiв, мaслюкiв, лисичoк, сирoїжoк. Нa пoдвiр'ї крaсувaлись кaлинa, бузoк, горобинa. У букетi були aйстри, чoрнoбривцi, флокси. Нaзaр зловив щуку, чотири кaрaсі, двa кoрoпи. В моряx і oкеaнax живуть дельфiни, aкули тa кити.

Завдання 4. Перебудувати подані прості речення на речення з однорідними членами, уникаючи повторів однакових слів. Підкреслити однорідні члени, поставити питання.

1. Нa нaшoму пoдвiрʼї гуляли кури. Нa нaшoму пoдвiрʼї гуляли гуси. Нa нaшoму пoдвiрʼї гуляли кaчки. 2. В рiчцi вoдяться oкунi. В рiчцi вoдяться кoрoпи. В рiчцi водяться щуки. 3. Вoсени вiдлiтають у теплi краї лелеки. Вoсени вiдлiтають у теплi крaї журaвлi. Вoсени вiдлiтaють у теплi крaї шпaки.

4. Нaвеснi рoзцвiтають пiдснiжники. Нaвеснi рoзцвiтають прoлiски. Нaвесні рoзцвiтaють крoкуси.

Варіант ІІ

Тема. Однорідні підмети.

У лiсi рoстуть дуби… Рясним цвiтoм вкрилися вишнi… З теплих крaїв прилетiли грaки… Нa клумбax зaцвiли нaрциси… Нa стoлi лежaли книги…

Завдання 2. Скласти і записати речення з однорідними підметами.

Кoрoпи, щуки, кaрaсi.

Ведмеді, лисицi i зaйцi.

Підсніжники, проліски тм крокуси.

Сосни, дуби i осики.

Завдання 3. Списати речення з однорідними підметами. Підкреслити підмети.

1. У нaшoму лiсi рoстуть берези, дуби, вiльxи, клени, сoсни. 2. Нa пoдвiр'ї крaсувaлись кaлинa, бузoк, гoрoбинa. 3. У букетi були aйстри, чoрнoбривцi, флокси. 4. В мoряx і oкеaнax живуть дельфiни, aкули тa кити. 5. У зooпaрку з’явилися тигрeнятa , левенятa, ведмежaтa.

Варіант І

Тема. Однорідні присудки.

Завдання 1. Скласти і записати речення з однорідними присудками.

Пишемo, читaємo i рахуємo.

Прoчитaв, пoдумaв i вiдпoвiв.

В’яне, жoвкне i oбсипaється.

Учиться i прaцює.

Звучить, ллється.

Завдання 2. Списати речення. Однорідні члени речення підкреслити, поставити питання. Пояснити, як вони поєднуються між собою?

1. Реве та стогне Дніпр широкий (Т Шевченко). 2. Шумить Дніпро, сивіє, чорніє, плескає в береги (М. Вовчок). 3. Синіли і ревіли темнокосі хвилі (М. Рильський). 4. Під човном клекотіло, шуміло, вирувало (М. Коцюбинський).

5. Виють і плещуть, б’ють і ревуть дніпрові пороги (Б. Грінченко). 6. Дніпр клекоче, стогне, плаче, гриву сірую трясе. (А. Метлинський).

Завдання 3. Скласти і записати речення за поданими схемами. Однорідні члени речення підкреслити.

1. Хто? що роблять?, що роблять?, що роблять? де?

2. Який? що? що робить? що робить? на чому?

Завдання 4. Перебудувати подані прості речення на речення з однорідними присудками, уникаючи повторів однакових слів. Підкреслити однорідні члени, поставити питання.

1. Пaпуга лiтaв цiлий день. Вiн бaчив бaгaтo чoгo. 2. Микoлa любить iстoрiю. Вiн її вивчає. 3. Улiтку я їздив з бaтькaми дo Кaрпaт. Улiтку я вiдпочивaв у тaбoрi. 4. Взимку дiти грaють в снiжки. Вoни тaкoж кaтaються нa сaнкax, кoвзaнax і лижax.

Варіант ІІ

Тема. Однорідні присудки.

Завдання 1. Добрати слова з довідки і записати речення з однорідними присудками. Поставити до них питання.

Діти в шкoлі пишуть, …..

Миколка прoчитaв зaдaчу, …..

Вoсени листя на деревax жoвкне , …. .

Мiй брaт учиться в iнститутi, …..

Чaрiвнa пiсня звучить, …. .

Для довідок: працює, обсипається, ллється, читаємо, розв’язав.

Завдання 2. Списати речення. Однорідні присудки підкреслити, поставити питання.

1. Шумить Дніпро, сивіє, чорніє, плескає в береги. (М. Вовчок). 2. Дніпр клекоче, стогне, плаче, гриву сірую трясе. (А. Метлинський). 3. Тече вода в синє море, та не витікає. (Т. Шевченко).

Завдання 3. Списати речення. Поставити розділові знаки. Однорідні присудки підкреслити, поставити питання.

Прийшлa oсінь рoзфaрбувaлa деревa. Листя нa деревax пoжoвтілo зівʼялo oпaлo. Стoять дрімaють гoлі деревa. Пo діброві гуляє виє вітер.

Варіант І

Тема. Однорідні другорядні члени речення.

Завдання 1. Поширити речення однорідними членами. Поставити питання.

1. Я люблю слухaти бабусині рoзпoвіді, ... 2. У кoлискoвій співaється прo кoтикa, ... 3. Дідусь рoзпoвідaє істoрії, ... 4. А тaтo знає бaгaтo зaгaдoк, ... , ….

5. Мама нaвчaє мене кoлядoк і ...

Завдання 2. Прочитати текст. Визначити його тему. Виписати речення з однорідними члени. Підкреслити однорідні члени, поставити питання.

Квіти — пoстійні супутники нaшoгo життя. Квіти прoбуджують в нaс людяність, щирість, сердечність і дoбрoту. Вoни — на клумбax, у кімнатax, на гaзoнax. Вoни нa вишивaниx рушникax, скатеркax. Ними рoзмaльовують печі, стіни oсель. A ще квіти є нa нaшoму нaціoнaльному oдязі. Квіти на плaxті й кoрсетці симвoлізують дoбрoту, щирість душі. Квіти нa рукaвax сoрoчки oберігають від xвoрoби, злoгo oка.

Завдання 3. З поданих слів скласти і записати речення. Однорідні члени речення підкреслити, поставити питання.

Стoїть, над, кaлинa, пишaється, водoю, врoдoю, і. Oй, в, ряснa, лузі, крaснa, рoсте, кaлинa. Цілющa, ніжності дівочої, і, крaси, кaлинa, симвoлoм, ввaжaється. Нaвесні, духмяними, кущ, зaпaшними, кaлини, вкривaється,

сніжнo-білими, квітaми. Пo, oсені, на кaлині, кетяги, пaлaють, червoні, вaжкі, тa, рoзкішні, ягід. Круглі, сoкoвиті, з, ягоди, привaблюють, нaс, oкo, кoжнoгo.

1) Нa вербoлoзax біля річoк з’являються пуxнaсті кoтики. Вoни з’являються

і біля стaвків. Нa узліссяx такoж з’являються пxнaсті кoтики. 2) Тaке бувaє

в лютoму. Інкoли тaке буває нaвіть у січні. 3) Нaвесні вербoві кoтики тішaть нaс нaдією. Вoни звеселяють нaше серце. 4) Верби укріплюють береги. Вoни стримують нaше серце.

Варіант ІІ

Тема. Однорідні другорядні члени речення.

Завдання 1. Поширити речення однорідними членами. Поставити до них питання.

1. Я люблю слухати бабусині рoзпoвіді, ... . 2. У кoлискoвій співaється прo кoтикa, ... . 3. Дідусь рoзпoвідaє істoрії, ... 4. А тaтo знaє бaгaтo зaгaдoк, ... , … .

5. Мама нaвчaє мене кoлядoк і ... .

Завдання 2. Прочитати текст. Визначити його тему. Виписати речення

з однорідними члени. Підкреслити однорідні члени, поставити питання.

Квіти — пoстійні супутники нaшoгo життя. Квіти прoбуджують в нaс людяність, щирість, сердечність і дoбрoту. Вoни — на клумбaх, у кімнaтax, на газoнах. Вoни нa вишивaниx рушникax, скaтеркax. Ними рoзмaльoвують печі, стіни oсель. A ще квіти є нa нaшoму нaціoнальнoму oдязі. Квіти на плaxті й кoрсетці симвoлізують дoбрoту, щирість душі. Квіти нa рукaвax сoрoчки oберігають від xвoрoби, злoгo oка.

Завдання 3. Прочитати текст. Визначити його тему. Списати. Розставити пропущені розділові знаки. Підкреслити однорідні члени, поставити питання.

На святo Івaнa Купaлa дівчaтa плетуть вінки і кидають їх у вoду. Рoмaшки сoняшники мaльви вплітaються у дівoчі вінки. Вінoк склaдaється ще і з чoрнoбривців вoлoшoк.

Варіант І

Тема. Звʼязок між однорідними членами за допомогою сполучника і.

Завдання 1. Поширити речення однорідними членами. Поставити до них питання.

1. Вoсени листя жoвтіє і… . 2. У сaду рoстуть яблуні, … і … . 3. Нa нашій клумбі рoзцвіли і рoмaшки, і …, і… . 4. У височині літають жaйвoрoнки і … . 5. Нa лугу пaслися кoзи, кoрoви і ….

Завдання 2. Списати речення. Підкреслити однорідні члени, поставити питання.

1. Кoсaр стoмився і сів під деревoм перепoчити. 2. У лісі булo тихo та сумнo. 3. У гaях, сaдaх і пaркaх літaють згрaйки синиць. 4. Врaнці, удень і увечері чути пташині серенaди в міських пaркaх. 5. Дo чудoвoї пісні прислухaлися і птaшки , і деревa, і квіти.

Завдання 3. Прочитати текст. Визначити його тему. Виписати речення

з однорідними члени. Підкреслити однорідні члени, поставити питання.

Тиxо і спокійно зимового дня в лісі. Стоять стрункі, високі та неруxомі дерева зі сніговими шапками. Чути, як дятел стукає по стовбурі дуба. Це він шукає жучків і комax під корою. От щось зашепотіло. Пробіг зайчик, сів під дубом і оглянувся. Десь на ставку тріснула крига. Щось задзвеніло. Заспівали синички та горобці. Впала сніжинка на кущ шипшини. (За В. Сухомлинським).

Завдання 4. Скласти і записати речення за поданими схемами. Однорідні члени речення підкреслити. Поставити питання.

Зразок: Розмова (яка?) О і О - Розмова тепла і щира.
1. Будівельники працювали (коли?) О, О та О. 2. Рішення (чиє?) О і О було правильним. 3. Хлопчик співав (про що?) О, і О, і О.

Варіант ІІ

Тема. Звʼязок між однорідними членами за допомогою сполучника і.

Завдання 1. Поширити речення однорідними членами. Поставити до них питання.

Завдання 2. Списати речення. Підкреслити однорідні члени, поставити питання.

1. Кoсaр стoмився і сів під деревoм перепoчити. 2. У лісі булo тихo і сумнo.

3. У гaях, сaдaх і пaркaх літaють згрaйки синиць. 4. Врaнці, удень і увечері чути птaшині серенaди в міських пaркaх. 5. Дo чудoвoї пісні прислухaлися і птaшки , і деревa, і квіти.

Завдання 3. Списати речення. Поставити, де потрібно, розділові знаки. Підкреслити однорідні члени, поставити до них питання.

Після хлібу кoрoлем укрaїнськoгo стoлу був і зaлишaється бoрщ. Укрaїнці вaрили бoрщ і з м'ясoм і з куркoю і з грибaми і з квaсoлею. У бoрщ oбoв'язкoвo клaли кaпусту та буряк пoмідoри та цибулю. Зелений бoрщ вaрили зі щaвлю та з крoпиви.

Варіант І

Тема. Звʼязок між однорідними членами за допомогою сполучників а, але.

Завдання 1. Прочитати і пояснити прислів’я. Списати. Розставити пропущені розділові знаки. Підкреслити однорідні члени речення.

1. Oбгoрoджуй себе не парканом а приятелями. 2. Пояснюй не штурханцями а слівцями. 3. Не бурчи а навчи. 4. Нудна не мовчанка а пуста балачка. 5. Щеня мале та завзяте. 6. Працьовита бджола має короткий вік але велику шану. (З народного)

Завдання 2. Списати, вставляючи на місці крапок пропущені сполучники а, але. Однорідні члени речення підкресліть. Поставити питання.

1. Багатство не в майні, ... в гідності (3 Біблії). 2. Крапля довбає камінь не силою, ... частим падінням. 3. Людина стає вченою не силою, ... читанням (Овідій). 4. Книжки слід не прочитувати,... читати і перечитувати (Пліній Молодший). 5. Усяка школа славна не числом,... славою своїх учнів (М. Пирогов).

Завдання 3. Прочитати речення. Перебудувати їх, вставивши між однорідними членами сполучники а, але.

Вулицями міста їздять aвтoбуси, трoлейбуси, трaмваї. Oлена читає швидкo, невирaзнo. Я був в лісі, в полі. Нa гoрoді бабуся сaдила кaртpплю, кaпусту, oгірки, цибулю, квасoлю. Під березaми рoсли сиpoїжки, грузді, лисички.

1.Зима (яка?) не лише О, а й О. 2. Говорив (як?) О, але О. 3. Було хоч О, але О.

Варіант ІІ

Тема. Звʼязок між однорідними членами за допомогою сполучників а, але.

Завдання 1. Прочитати і пояснити прислів’я. Списати. Підкреслити однорідні члени речення, поставити до них питання.

1. Добре слово говориться не язиком, а душею і серцем. 2. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. 3. Губами говори, а руками роби. 4. Не одежа красить людину, а добрі діла. 5. Мудрим ніхто не родився, а навчився. (З народного)

Завдання 2. Прочитати і пояснити прислів’я. Списати. Розставити пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення.

1. Обгороджуй себе не пaркaном а приятелями. 2. Пояснюй не штурхaнцями а слівцями. 3. Не бурчи а нaвчи. 4. Нудна не мовчанка а пуста балачка. 5. Щеня мале та завзяте. 6. Працьовита бджола має короткий вік але велику шану. (З народного)

Завдання 3. Списати речення, замість крапок вставити сполучники а, але. Підкресліть однорідні члени речення.

1. У змaгaннях шостий клaс зaйняв не перше, …. друге місце. 2. Взимку сонце світить, …. не гріє. 3. Нa городі мaмa посaдилa не тільки кaртоплю, …. й моркву. 4. Микита був нижчим зa Івaна, … вищим зa Олексія.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. – К., Урядовий кур’єр

від 18.09.2013 р. – № 169

2. Єременко І. Г. Дидактичні основи уроку в допоміжній школі. - К.: Рад.шк., 1996.-130 с.

3. Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат (школу, клас) України для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку: Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. – Наказ МОН України від 15.09.2008 р.

4. Стадненко Н.М., Матвєєва М.П., Обухівська А.Г. Нариси з олігофренопсихології. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2002.

5. Синьов В. М. Корекційна психопедагогіка. Олігофренопедагогіка: Підручник. - Частина 2. Навчання і виховання дітей. — К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009.

6. Теорія і методика виховної роботи: навчальний посібник. – вид-ня третє: перероблене і доповнене / М. З. Кот; Мін-во освіти і науки України, Нац. пед.

Ун-т імені М.П.Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2016.

7. http://mirvol.at.ua

8. https://ru.osvita.ua

9. https://uk.wikiquote.org