Мова – найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу
Мета: розширити відомості учнів про рідну мову, сформувати поняття про мову як найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу;навчити визначати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати прагнення виражати себе через мову; розвивати логічне мислення учнів та їхнє мовлення
Тип уроку: засвоєння нових знань
Методи і прийоми: мовна вікторина, вправи, асоціативний кущ
Обладнання: тексти для аналізу, бесіда, вправи, презентація, «Сенкан», «Асоціативний кущ»
Мова – основа культури кожної нації,
найбільший її скарб… Як не має права ніхто відбирати життя в людини,
так не має права відбирати і мову, права
користування рідним словом, розвивати
й шліфувати її грані
Г. Нудьга
Хід уроку
І. Організаційний момент
1.Привітання
Вступне слово вчителя.
Якщо ти знаєш – все в твоїх силах,
Якщо не знаєш, то не втнеш,
Якщо ти знаєш – летиш на крилах,
Якщо не знаєш, то повзеш.
Чи на землі ти, а чи у небі,
Чи ,може, глибині морській –
Знання поможуть при потребі:
То знай же ,друже, і умій!
Дмитро Білоус
2. Робота із зошитами (дата)
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Епіграфом нашого уроку служитимуть слова Г. Нудьги:
« Мова – основа культури кожної нації, найбільший її скарб… Як не має права ніхто відбирати життя в людини, так не має права відбирати і мову, права користування рідним словом, розвивати й шліфувати її грані»
- Перед нами поставлені такі завдання: (слайд
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Спробую вам пояснити,
Для чого цю тему треба вчити:
Дізнатися більше про рідну мову,
З’ясувати її значення у житті
Учитель. Щоб налаштуватися на наш урок прослухайте пісню про мову (слайд 3)
ІV. Актуалізація опорних знань
1. Прийом «Асоціативний кущ». Учні записують слова, що асоціюються в них із словом мова
українська
правильна
рідна
люди
наша
2. Виконання вправи. (слайд 4)
Прочитайте. Визначте тему, основну думку біблійної легенди. Стисло перекажіть текс.
І була вся земля одна, мова та слова одні. І сталось, як рушили зо Сходу вони, що в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там. І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно. І сказали вони: Тож місто збудуймо собі та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі. І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її. І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого. Що вони замишляли чинити. Тож зійдімо і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто. І тому-то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі. ( Книга Буття, 11:1-9. Переклад І. Огієнка)
Запитання.
V. Формування умінь і навичок
Дайте відповіді на запитання, спираючись на власні міркування
Поміркуйте, чому кажуть рідна мова, але усне й писемне мовлення? У чому полягає різниця між мовою і мовленням ( слайд5)
Узагальнення вчителя. (слайд 6)
Мова – система знаків, засобів і правил, що забезпечують процес спілкування і пізнання. Мова є спільною для всіх членів певного суспільства.
Мовлення – це мова в дії, тобто процес використання мови у спілкуванні.
Мовлення є індивідуальним
Мова - засіб спілкування
Мова існує насамперед для того, щоб люди могли спілкуватися (тобто виконує комунікативну функцію). За допомогою мови ми отримуємо й передаємо інформацію, ділимося почуттями.
Мова – засіб пізнання
Мова формує наш внутрішній світ. Вона зберігає й передає від покоління до покоління досвід, накопичений людством.
Мова – засіб впливу
За допомогою мови люди можуть впливати на інших, спонукати до певних дій: просити, застерігати, забороняти.
1.Мова
2.Рідна, солов’їна
3.Вивчаємо, знаємо, розуміємо
4. Люблю свою державну мову
5.Найкраща
- Учні записують у зошит відмінності між мовою і мовленням
Мова Мовлення
1.Суто людський засіб 1.Це акт вживання людиною
спілкування в духовному мови для спілкування
і практичному житті
2. Суспільне явище, 2.Конкретно застосована
найважливіший засіб мова
влаштування людських
стосунків
VI. Виконання системи завдань
Завдання.
1.Нападати на мову народу це значить нападати на його серце (Г. Лаубе)
2.Мова росте елементарно, разом з душею народу (І. Франко)
3. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова ота жива схованка людського духу його багата скарбниця…. (П. Мирний)
4. Мова генофонд культури (О. Гончар)
Зразок: Олесь Гончар переконаний, що…
«….», - вважає Олесь Гончар
1. В Україні повинно мати силу тільки українське слово (В. Винниченко)
2. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе (О. Гончар). 3.Кожний народ доти народ, доки він володіє власною мовою ( Ч. Айтман). 4. Коли зникає народна мова – народу немає більше! ( К. Ушинський). 5. Очевидно, ніщо так переконливо не свідчить про освіченість людини як культура мовлення Дж. Ф. Купер
Скажи людині ….. слово.
Воно впаде, як в грунт зерно.
Якщо….прийнять готова –
То прийметься й зійде воно.
І виросте….. в пояс,
А потім …… зашумить..
І вдячності почутий …..
І для добра захочеш жить.
Скажи людині добре слово.
О. Білаш
Довідка: зернятко, добре, голос,
душа, нива
Продовжити вислови. Сформулюйте основну думку, передану цими висловами.
VII. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання учнів
Доберіть картинку до вашої відповіді.
1.Немає України без верби і (калини)
2. Розмова двох осіб (діалог)
3.Розмальване яйце (писанка)
4.Мешканець Запорізької Січі ( козак)
5. Столиця України (Київ)
6.Український народний танець (гопак)
7.Яка річка тече в роті? (Десна)
8. Назва якої ріки вміщує два займенника
по краях, а в середині маленької конячки (Японія)
Рефлексія.
Учитель. Ось і закінчився наш урок. У вас в кожного лежить на парті чистий аркуш паперу. Напишіть свої думки, вибравши із поданих незакінчених речень «своє».
VIII Домашнє завдання
Скласти письмовий твір-мініатюру в публіцистичному стилі на тему «Що для мене рідна мова?»
А закінчити наш урок хотілося б такими віршем:
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Д. Павличко