"Мово рідна моя, не мовчи!"

Сценарій свята рідної мови.

 

"Мово рідна моя, не мовчи!"

(На сцені "дрімучий ліс". Маленьку галявинку обступили дерева різної форми. Хлопчики сидять на пеньках, тяжко зітхаючи, розмовляють)

Грицько : - Олесю, як же ми опинились тут? Тут все таке страшне, коряве, скручене. Ось скільки блукаємо, а вийти не можемо...

Олесь: - Усе це тому, Грицю, що не вчили ми рідної мови, не слухали свою вчительку. Пам'ятаєш, як вона нам говорила, що ми у словниковому суржику загубилися, як у лісі зачарованому, і вибра­тись з нього не можемо.

Грицько: - Так, пам'ятаю. Я ще казав, що якби ми і справді могли опинитись у зачарованому лісі, то було б класно!

Олесь: - Ага, а я підхопив пам'ятаєш? Я казав, що було б здорово : я люблю мандрувати, а тим більше в зачарованому лісі. Там же самі дива!

Грицько: - А вчителька мовила, що якби слова - суржики перетвори­лись і справді на страшні дерева та на страшних звірів, я б побачила, які ви герої!

Олесь: - А далі що?

Грицько: - Я сказав, що вчителька нас лякає, бо нема такої сили, щоб людину в такий ліс закинула, та й лісу такого нема! А ми говоримо так, як усі! Нам так подобається! Олесь: - А далі що?

Грицько: - А далі вчителька усміхнулась і махнула рукою. Все завертілось, закрутилось, і ми кудись полетіли...

Олесь: - Ясно. Що ж будемо робити? Ходімо, може кудись і вийдемо.

(Хочуть іти, а дерева обступають їх щільніше. Чується голос)

Голос: - Я суржиковий ліс, я ліс!

Я злий такий, неначе біс!

Я всіх таких як ви, ловлю!

Захоплюю, душу, давлю,

Щоб слово рідне забували,

Щоб мови рідної не знали.

Хай краще в світ ідуть німі,

Раз захотіли так самі.

Ви ж мови рідної не вчили -

От суржики вас оточили.

Тепер з'їдять, задушать вас.

О! Це вже вам останній час!

А суржики од слова "волк"

У неучах тих знають толк!

(Чути вовче виття. Хлопчики намагаються втекти, але нічого не виходить).

Грицько: - Олесику, що робити? Я боюсь!

Олесь: - Я теж боюсь. Це ж сон: і не казка. Давай кричати, може, хто почує.

(Хлопці кричать: "Ау - ау!")

(На галявину виходить бабуся в українському одязі).

Бабуся : - Чого ви там кричите, наче блекоти об'їлися?

Хлопці: - Нам страшно, ми не можемо вибратись із цього лісу.

Бабуся: - Ліс, діти , і справді страшний. Багато віків люди засмічували рідну мову то модними словечками, то вживали російські слова на український лад, рідним словом нехтували, цурались його. Часто не задумуються люди над тим, як говорять. А мова жива. От вона і заросла тим бур'яном, через який ви не можете пробитися. То ж казка і не сон.

Гриць: - Що ж нам, бабусю, тепер робити? Як потрапити додому.

Бабуся: - Я попробую вам допомогти, але від вас залежить, чи вийдете ви звідси чи ні. Я покажу вам стежку, але будьте уважні, щоб не загубити її, бо тоді вже вам ніхто не допоможе.

Олесь: - Ми будемо старатись. Але що нам потрібно зробити?

Бабуся: - Ця робота нескладна, але треба бути дуже уважним, щоб не наробити помилок. Ось вам скринька, а ключик від неї ви повинні знайти самі, тобто правильно попросити, щоб вона відчинилась. Як правильно попросите, вона відчиниться, а в ній ви знайдете 7 зав­дань, які потрібно виконати. От тоді, коли виконаєте, то вийдете з лісу і потрапите додому, а як ні - залишитесь тут.

(Дає скриньку дітям. Поки хлопці роздивляються, бабуся непомітно виходить).

Гриць: - Коробочка, відкрийся!

Олесь: - Ні не так, не коробочка, а шкатулочка, відкрийся!

Гриць: - Ні, треба сказати: "Ящик, відкрийся!"

Олесь: - Чекай! Бабуся казала бути уважними. Згадуй, як бабуся казала "Скринька!"

Гриць: - Давай разом: "Скринько, відчинись, будь ласка!"

(Скринька відкривається і діти знаходять в ній завдання).

Завдання для скриньки.

Виправити помилки.

1. У лісі ростуть гриби , до прикладу: сироїжки, бабки, маслюки.

2. Я вибачаюсь, що запізнився.

3. Ти вірно розв'язав приклад, маладець!

4. Лічить лікар цей людей.

5. Дєвочка ходить в музикальну школу.

6. Мене мучає головна біль.

7. Ми купили гарну мебель.

Олесь: - От добре! Ми вдома! Тепер я зрозумів, як важливо знати рідну мову, без неї просто не обійтись у скрутній ситуації.

Учень 1.  Рідна мово моя, поетична, пісенна,

Пелюсткова і ніжна, як спів солов'я!

Як народу душа, щира ніжна, натхненна,

Ти найкраща у світі, бо рідна моя!

Учень 2. Українські пісні ніжно мама співала,

Коли ще в сповитку були ще діти малі.

Українською мовою благословляла,

Як розходились ми на дороги Землі.

Учень 3.  Мово, веселим струмочком біжи

І об'єднай всі джерельця малі.

Про Україну всім розкажи -

Дивний, чарівний куточок Землі.

Учень 4.  Мово, струмочки в ріку об'єднай,

Дужим потоком течи серед квіт.

І на Землі - зазвучи, заспівай,

Щоб прислухався до тебе весь світ!

Учень 5.  Я із калини сопілку зроблю,

Щоб розбудити ранкову зорю.

Мову свою я всім серцем люблю,

Нею співаю і говорю!

Учень 6.  Мово прекрасна моя, не мовчи!

Не загубись поміж іншими ти.

А соловейком весняно звучи,

Сміло, крилато у світі лети!

Ведучий: Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої данини. І де б ми не були, скрізь відчуваєм поклик рідної землі, хвилюємось, зачувши рідне слово.

Мова - це душа народу. Якщо забувається мова, то народ, який користувався цією мовою, зникає, але не фізично, а морально.

Мова! А що таке мова? Народ говорить, що "слово до слова - зложиться мова. Тарас Григорович Шевченко ось як про неї пише.

Ну що б, здавалося слова...

Слова та голос - більш нічого.

А серце б'ється, ожива,

Як їх почує!

Сподіваюсь. Що у цій святковій залі зібрались справжні знавці української мови і літератури, фольклору, традицій та звичаїв рідного народу. Розпочинаємо конкурс "Буду я навчатись мови золотої...".

(У конкурсі беруть участь 2 команди).

Конкурс 1. "Юні філологи".

1) Який документ стверджує, що українська мова -- державна мова України? (Конституція України").

2) Скільки букв в українському алфавіті? (33).

3) Як називаються звуки людського мовлення, які можна проспівати? (Голосні)

4) Звідки взято такі слова: "Спочатку було Слово. Слово було Бог. І Бог був Слово" (з Біблії).

5) Чому в кінці речення ставимо крапку? (Містить закінчену думку). 6)Як називають людей, які пишуть художні твори? (Письменники)

Конкурс 2. "Відгадай загадку".

1) Хто першим заходить до хати? (Ключ)

2) Сімсот соколят на одній подушці сплять (Соняшник).

3) На городі молода пишні коси розпліта,

    У зеленії хустинки золоті хова зернинки. (Кукурудза)

4) Ввечері вмирає, а зранку оживає. (День)

5) Сам маленький, а шуба дерев'яна. (Горіх)

6) У зеленій оболонці, а всередині - мов сонце. (Кавун)

7) їхав пан, у воду впав, сам не змочився, а води побільшало. (Дощ)

8) Сім братів, віком рівні, іменами різні. (Дні тижня)

9) Хто говорить всіма мовами? (Луна)

10) Хто на світі найшвидший? (Думка)

Конкурс 3 . "Прислів'я".

Закінчити правильно прислів'я.

1) Хто не працює... (той не їсть)

2) Не кажи "гоп"... (доки не перескочиш)

3) Не плюй в криницю... (бо з неї доведеться пити водицю)

4) Наука в ліс не веде... (а з лісу виводить)

5) Яке коріння.. .(таке й насіння)

6) Шануй батька і неньку ... (буде тобі скрізь гладенько)

7) Не той урожай, що в полі ... (а той, що в коморі)

8) Хто багато читає,... (той багато знає)

9) 3 ким поведешся, .. .(від того і наберешся) 10)Менше слів, а.. .(більше діла)

Конкурс 4. "Грамотій".

Записати речення без помилок.

1) Сова вдень мовчить, а вночі кречить.

2) Нелізь в горох, то й нескажеш ох.

3) Коло носа вєця а вруки недаєця.

Конкурс 5. "Фрезеологізми".

Замінити фразеологізми одним словом - синонімом, зберігши при цьому зміст виразу. Наприклад кружити носом - вередувати тощо.

1) Хоч око виколи. (Темно)

2) Хоч з лиця воду пий . (Красивий)

3) Перелічити ребра. (Побити)

4) Держати хвіст трубою. (Триматися)

5) Приший кобилі хвіст. (Зайвий)

6) Взяти ноги в руки. (Втекти)

7) Пекти раків. (Почервоніти)

8) Ніде й голки встромити. (Тісно)

9) Дати сторчака (Падати)

10) Палець об палець не вдарити (Ледарювати)

Конкурс 6. "Поетичний щоденник".

Відновити текст поезій.

1)  Над Дніпром широким, вільним,

Де луки й степи цвіли,

Наші прадіди поляки Оселились і ...(жили)

(Олександр Олесь)

2)  Де стоїть тепер наш Київ,

Там була сама .. .(гора)

Жив там перший Кий з .. .(Хоривом),

Щек та Либідь - їх сестра.

(Олександр Олесь)

3)  Назви міст - це не просто ... (слова),

Це історія краю жива.

Промовляють до нас крізь віки

їх... (засновники й будівники)

(Д.Білоус)

4)  На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище.. .(родинне),

Оселя наша і .. .(сім'я)

(Д.Білоус)

5)  В щасливі і сумні години,

Куди б нам не стелився .. .(шлях),

Не згасне... (вогнище) родинне,

В людських запалені серцях.

(Д.Білоус)

Конкурс 7. "Бліц - турнір".

1)  Як називається цей зразок фольклору?

Їхав Прокіп з Прокопихою і забалакались

Про горшки, про миски, про покришки.

(Скоромовка)

2)  Хто такий "Нехай"? (Поганий чоловік)

3)  Віршований твір, який співається.

(Пісня)

4)  Псевдонім Т.Шевченка (Кобзар)

5)  Країна, яку носять на голові?

(Панама)

6)  Усна народна творчість одним словом (Фольклор)

7)  Яке релігійне свято припадає на 7 січня ? (Різдво Христове).

8)  Якого роду іменник собака? (чоловічого)

9)  У скількох словах вживається префікс прі-?

(У трьох: прірва, прізвисько, прізвище).

10) Не той розумний, хто багато знає, а той - хто багато.. .(читає).

11) Пісні, які виконуються на різдвяні свята (Колядки)

12) Місто, де похований Тарас Григорович Шевченко (Канів)

 

Ведучий: - Завершився конкурс, на якому ви показали знання з мови, виявили вміння використовувати ті знання, які здобули на уроках. Переможцем конкурсу стала команда... Ми вітаємо переможців і присвоюємо звання кращого знавця мови.

Учень 7. Надзвичайно цікаво вивчати мову! Українською мовою можна писати вірші такі, всі слова в яких розпочинаються з однієї букви. Ось для прикладу вірш "Світанок", де кожне слово починається з букви "С".

Сад спочиває, спить спокійно,

Ставок старенький стуманів.

Стежина - стежка самостійно

Снує собі серед садів.

Світанок синій струменіє,

Сага світлішою стає.

Серпанок світиться. Світліє.

Сон сновидіннячка снує.

Учень. А в моєму вірші всі слова починаються з букви "В". І вірш називається "Весна".

Вже віхолам відпочивати,

Відгомоніли, віджили,

Весна війнула. Винувато

Вони водою відпливли.

Весна веселая, вродлива

В вербу воркотини вплела.

Вона вклонилась вправо, вліво,

Всміхнулась, веснянки ввела.

Ведучий: - А скільки в нашій мові - чарівних слів, від яких теплішає на серці, коли чуєш їх та коли промовляєш сам, чому що зникає поганий настрій, пропадає образа, бо це слова, які чарують душу, оживляють її.

Учень 9.  Я слова Чарівні знаю,

Вивчила охоче.

І в розмові їх вживаю

Зранку і до ночі!

- Доброго здоров'я, Галю!

- Добрий день, Оленко!

- Ти до мене?

- Я до тебе, - звернемось гарненько.

З добрим ранком всіх вітаю,

Як їду із хати.

І кажу всім "на добраніч",

Як лягаю спати!

І "спасибі" й "дуже прошу",

"Вдячна вам", "будь ласка!"

Словом радість всім приношу,

Світ стає, як казка!

"Всім привіт", "Іди здорова!"

"Дякую красненько!"

Ось така чарівна мова.

Радує серденько.

До побачення, вам люди,

Будьте всі здорові!

І слова чарівні всюди

Ви вживайте в мові!

(Діти розігрують смішинки-веселики)

1)  - Іринко, на яблучко!

- Не хочу.

- В чому? Як ти мені завтра давала, то я брала ж.

- А тому, що я тобі давала з "будь ласкою", а ти мені без "будь ласки" хочеш дати!

 

2) Мама пояснює маленькій донечці, що треба вітатись із старшими, бути завжди чемною. Дівчинка виходить на подвір'я і голосно каже:

- Добрий день! Добрий день!

- Доню, а з ким ти вітаєшся, адже нікого нема!

- З собачкою, з коровою, бо вони старші за мене, а ти ж сама казала, що треба вітатись із старшими!

 

3) Мама з синочком вийшли в сад, а там пташки співають.

- Чуєш, синочку, як пташки співають.

- То вони не співають, а "добридень кажуть", вони до мене так кожен ранок так "добриденькають" .

 

Ведучий: - До слова треба ставитись з великою любов'ю, а мову щоденно вчити. Бо чим більш заглиблюємся в мовні джерела, тим більш пізнаєш її, відчуваєш її красу, чарівність.

(Пісня "Вчимо рідну мову")

Ведучий: - Вік живи і вік учись. Щоб збагнути цю мудрість, треба роки, і тоді вам відкриється чарівність рідної мови. І ви зрозумієте, що тут, на рідній землі, ваше коріння і сила. Рідна мово, хто цурається тебе, той не може бути по-справжньому щасливий на рідній землі, бо зрадив цю землю. Чомусь француз у себе вдома говорить по-французьки, а поляк по-польськи, а італієць по-італійськи. Чому ж ми зраджуємо собі, люди, розмовляючи чужою мовою? Забуваючи, нехтуючи своєю, а зі шкіри пнемось, щоб говорити російською, яку так і не можемо вивчити як слід, і тому розмовляємо суржиком, не знаючи ні своєї, ні чужої.

Мово рідна, ти бездонна криниця мудрості народної, невичерпне джерело багатства. І хто приходить до твого джерела, той стає мудрим і багатим як сама українська земля!

Учень 10.  Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця,

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця.

Учень 11.  Хай вона в піснях лунає

Кожен день в і свято.

Соловейком хай співає

В українській хаті.

Учень 12.  Бо ж вона така багата,

Українська мова,

Неповторна, і крилата

І така чудова!

Учень 13.  Не цурайтесь, люди, мови,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово,

Не буде народу.

Учень 14.  Лети, наша мово прекрасна, над світом

У казці, у пісні, у прозі й вірші

З любов'ю і щирим весняним привітом

Лишайся у добрих і щирих серцях!