Мовний ігровий матеріал 6 клас

 

ІГРОВИЙ МАТЕРІАЛ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

6-Й КЛАС

(укладач вчитель української мови та літератури Білоцерківської гімназії № 15 Стаднюк І.І.)

 

 

 

 

 

                            Гра «Хто більше?»

 

Методичний коментар. Клас ділиться на кілька команд.

Завдання: продовжити ряди слів, які б починалися названими грецькими чи латинськими елементами.

        Наприклад:

 аеро: аеростат, аеропорт, аеровокзал,

біо: біологія, біохімія, біографія;

тале: телеміст, телевізор, теленовини;

фото: фотосесія, фотографія, фотосинтез;

авто: автобус, автомат, автомобіль.

                        

Гра «Навчаючи вчуся»

Методичний коментар. Ця гра використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні й повторенні вивченого. Вона дає можливість учням передати свої знання однокласникам. Використання такої гри з ІКТ дає загальну картину понять і фактів, які необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання й підвищує інтерес до навчання.

Необхідно підготувати картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картках. Після цього вони ходять по класу й знайомлять з інформацією на своїй картці однокласників. Кожну хвилину на екрані з’являється підказка – картка одного з учнів. Таким чином, буде задіяне й зорове сприйняття. Учень може одночасно говорити лише з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і отримати інформацію від іншого. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учасника з максимальною кількістю інших для отримання якомога повнішої інформації.

Після того, як учні завершать гру, варто запропонувати їм відтворити отриману інформацію. Учитель аналізує й узагальнює засвоєні учнями знання.

Картки:

1. Слова, відомі всім носіям мови, якими вони вільно, без будь-якого обмеження користуються, належать до загальновживаної лексики.

2. Терміни – слова, які виражають чітко окреслені поняття з різних галузей науки, техніки й мистецтва, наприклад: електорат, диктатура, посол, аташе, адвокат, позов, бюджет, ліцензія, дивіденди, бісектриса, електрон, калорія, сульфат, бокс, ринг, вірш, поема, підмет, тенор, орнамент, готика.

3. Жаргонізми – слова, властиві розмовній мові певного середовища. Наприклад, у молодіжному або кримінальному жаргоні побутують слова бакси (долари), штука (тисяча), лимон (мільйон), шлунок (гаманець), базар (розмови), пакет (наряд міліції), стрілочник (донощик), черепи (свої хлопці), гнати (брехати), кинути (обманути), наїжджати (чіплятися, погрожувати), кльово (дуже добре).

4. Історизми – це слова, які вийшли з ужитку разом із реаліями дійсності, що вони називали, наприклад: починок (пряжа, намотана на веретено), чисниця (десята частина (три нитки) пасма), пістря (груба, зазвичай саморобна тканина).

5. До історизмів належать назви:

      • представників різних верств населення минулих часів: князь, боярин, смерд, війт, осавула;

       • давніх професій: мечник, лучник, бровар;,

       • старовинної зброї та знарядь праці: булава, гаківниця, сагайдак, мушкет, соха, рало;

       • старовинного одягу: жупан, кирея, намітка, сап’янці;

       • колишніх грошових одиниць, одиниць міри: гривеник, дукат, аршин, корець, фунт тощо.

6. Архаїзми – це слова, витіснені з мови іншими, новими: вікторія (перемога), десниця (права рука), чадо (дитя), благо (добро), стража (сторожа), словеса (слова), фортеція (фортеця), ректи (сказати), сей (цей), оний (той), сіреч (тобто), вольний (вільний).

7. Просторіччя – одна з форм національної мови, що функціонує поряд із діалектами, жаргонним мовленням і літературною мовою. Разом із народними говорами та жаргонами просторіччя складає усну некодифіковану сферу загальнонаціональної мовної комунікації – народно-розмовну мову.

8. Професіоналізмами (від лат. professio – «заняття», «спеціальність») називаються слова, уживання яких обмежене вузькоспецифічними потребами представників певної професії.

9. Фразеологізми (фразеологічні звороти) – стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле й уживаються носіями мови в усталеному оформленні.

10. Лексика (від гр. lexicos – «той, що відноситься до слова») – це сукупність слів, які вживаються в мові.

11. Наука, яка вивчає словниковий склад мови – значення слів, їх походження, зв’язок з іншими словами, – має назву «лексикологія» (від гр. lexis – «слово» й logos – «вчення»).

12. Збором і систематизацією слів, а також теорією та практикою укладання словників займається лексикографія.

 

Гра «Хто краще?»

 

Завдання:

• визначити стильову належність слів;

• замінити їх літературними відповідниками.

Бараболя, не заливай, кульчики, файний, крутий, облом, на понтах, наїхати, вуйко, філіжанка, зіскочити, підірватися, засохнути, плай, робе, ходе, любе.

 

Гра «Хто швидше?»

 

Методичний коментар. Клас об’єднується в чотири команди.

Потрібно якнайшвидше дібрати з довідки слова:

команда 1: діалектизми;

команда 2: історизми;

команда 3: архаїзми;

команда 4: неологізми.

Довідка: Інтернет, неньо, пан, рамена, принтер, ратай, кріпак, взірник, леґінь, скайп, когут, десниця, файл, файний, цар, ґазда, раб, фрілка, перст, колайдер.

 

                  Гра «Перекладач»

 

Завдання: дібрати до слів іншомовного походження відповідники з української мови.

 

Іншомовні слова    Власне українські

біографія    життєпис

демонстрація              показ

горизонт   обрій, крайнебо

гігант    велетень  

ідеал    взірець

ілюстрація   малюнок

сервіс    обслуговування

тріумф               перемога, успіх

шосе                                        дорога 

 

 

               

Гра «Абетка»

 

Методичний коментар. Клас ділиться на дві команди або два варіанти.

Команді (варіанту) 1 потрібно виписати слова іншомовного походження, а команді (варіанту) 2 – власне українські, а потім записати їх у алфавітному порядку.

Мати, шосе, око, театр, балет, дуб, сито, математика, філософія, футбол, губи, дефект, демонстрація, вівця, муха, оса, вегетація, дієта, мати, сестра, антоніми, сало.

 

Гра «Назви одним словом»

 

Завдання: замінити словосполучення одним словом іншомовного походження.

1. Льодова гора, що плаває в морі. (Айсберг.)

2. Відступ у першому рядку тексту. (Абзац.)

3. Певний режим харчування. (Дієта.)

4. Музичний супровід. (Акомпанемент.)

5. Пристосування тварин або рослин до нових кліматичних умов. (Акліматизація.)

6. Керування хором, оркестром. (Диригування.)

7. Слова, що мають протилежне значення. (Антоніми.)

8. Слова, різні за звучанням, але однакові за лексичним значенням. (Синоніми.)

9. Слово застарілої лексики, що має відповідник у сучасній літературній мові. (Архаїзм.)

10. Розмова між двома особами. (Діалог.)

 

             Гра «Хто швидше?»

 

Завдання: установити відповідність між фразеологізмами та їх значеннями.

А  бідувати

Б  гарний, красивий

В  дуже далеко

Г   зазнаватися

Д  лагідний

Ж  не звертати уваги

З  повністю

1 до останку, до крихти, по зав ’язку

2 у тридев’ятому царстві, неблизький           світ, куди Макар телят не гнав

3 годувати злидні, перебиватися з копійки на копійку, на хлібі й воді

4 кирпу гнути, губу копилити, напускати пиху на себе

5 мухи зобидить не може, хоч до рани прикладай

6 дивитися крізь пальці, пропускати повз вуха

7 ні в казці сказати, ні пером описати; хоч з лиця воду пий

                

            Гра «Я – редактор»

 

Завдання: дібрати з довідки фразеологізми.

1. Отримавши 12 балів, Максим був ....

2. Мешканка Львова знала своє місто ....

3. Песики, що гралися на подвір'ї, були схожі....

4. Кількість учасників конкурсу з української мови зростала ... .

5. Після довгоочікуваного подарунка весь сум Назара ....

6. Маленький хлопчик .... втрачаючи цінний час.

7. Друзі щосили ... із саду, побачивши на порозі злого діда Охрима.

Довідка: як гриби після дощу, на сьомому небі від щастя, накивати п’ятами, байдики бити, як вітром здуло, як свої п’ять пальців, як дві краплі води.

 

        Естафета «Не помились»

 

Завдання: визначити походження фразеологізмів.

Джерела походження:

1. Античні вислови.

2. Народна мова.

3. Біблійні вислови.

Фразеологічні звороти: замилювати очі, троянський кінь, Адам і Єва, золоте руно, лити крокодилячі сльози, вигнання з раю.

 

            Гра «Чарівна квітка»

 

Завдання: навести приклади фразеологізмів, які сподобалися найбільше, ураховуючи, що їх кількість має дорівнювати кількості пелюсток на квітці.

 

          Гра «Хто більше?»

 

Завдання: записати «казкові» фразеологізми.

Наприклад: як із-під землі виріс, у тридев’ятому царстві, за царя Гороха, хатка на курячих ніжках, як крізь землю провалився, тільки його й бачили, у далеку давнину, за тридев’ять земель, за сьомим морем; за горами, за лісами; ні живим ні мертвим, на сьомому небі.

 

          Гра «Наукова рада»

 

Методичний коментар. Учні працюють у малих групах.

Завдання: відновити визначення якнайточніше.

1. Синоніми – за звучанням, / але однакові / це слова, / за лексичним / або близькі / різні / і написанням, / значенням /.

2. Антоніми – значенням / це слова / з протилежним /.

3. Омоніми – за значенням / однакові / але різні / або написанням, / це слова, / за звучанням /.

4. Корінь – спільна частина / значуща частина / їх лексичне / слів, / спільнокореневих / значення / слова, / яка виражає /.

5. Префікс – яка стоїть / і служить / перед коренем / для утворення / частина слова, / значуща / нових слів /.

6. Суфікс – після кореня / частина слова, / і служить / значуща / нових слів / яка стоїть / для утворення /

 

Шаради

 

Завдання: відгадати шаради.

1. Назва букви б.

Суфікс прикметника денний.

Буква алфвіту після ж.

           Суфікс іменника квасолина.

Ціле: назва горючої рідини, що    виготовляється з нафти. (Бензин.)

 

2. Основа слова кома.

Префікс слова попрацювати.

Звук, що позначається буквою, яка стоїть      у алфавіті переду.

Ціле: назва солодкого напою з фруктів і    ягід. (Компот.)

 

3. Префікс слова розмова.

Корінь слова писати.

Суфікс і закінчення слова вівчарка.

Ціле: документ із підписом, що засвідчує отримання чого-небудь. (Розписка.)

 

4. Префікс слова роз’їзд.

Корінь слова вимова.

Закінчення слова липа.

Ціле: безпосередній діалог між двома або кількома людьми. (Розмова.)

 

5. Корінь слова казати.

Суфікс і Префікс слова приїзд.

закінчення слова ніжка.

Ціле: стислий крилатий народний вислів. (Приказка.)

 

6. Префікс слова притиснути.

      Корінь слова кордон.

Суфікс слова розвідник.

  Ціле: прикордонник.

  

Гра «Відгадай загадку»

 

Завдання: відгадати загадки.

Методичний коментар. Учні записують слова-               відгадки, визначають рід іменників.

1. Дуже повні ноги має,

Ледве їх переставляє,

Сам високий він на зріст;

Замість рота в нього хвіст.( Слон.)

2. Прийшла вона з довгим вінком

На бесіду з нашим півником.

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід. (Лисиця.)

3. Високо стоїть, одне око має,

Всюди заглядає.(Сонце.)

4. Двічі повторив Панько Вареник

Український  вказівний займенник

І здивовано гукнув до друга:

« Це ж так зветься африканська муха».

( Цеце.)  

5. Схочу – пісню дзвінку заведу.

Схочу – квітну весною в саду.(Півники.)

6. Сама холодна, а інших припікає.

(Кропива.)

7. З «в» на голові, з «к» виростає із землі.

(Волосся, колосся.)

 

ЧИСЛІВНИК

 

Гра «Інтелектуальний футбол»

 

Методичний коментар. Гра проводиться для узагальнення та систематизації знань учнів із певної теми. Цей вид навчальної роботи є найбільш ефективним для одночасного включення всіх учасників в активну діяльність. Гра застосовується для оперативного опитування та спілкування дітей у групах.

Клас ділиться на дві команди. Капітан команд – із м’ячами. Вони по черзі виконують мовні удари (тобто ставлять запитання). Запитання адресуються конкретно обраному учасникові команди. Якщо той не знає правильної відповіді, то відповідати мусить капітан. Якщо ж і капітан не в змозі дати правильну відповідь, то команді зараховується гол. Учні заздалегідь готують запитання та радяться перед грою з учителем.

Команда 1 Команда 2

Орудний відмінок числівника 300.

Родовий відмінок числівника 1/5.

Давальний відмінок числівника 256.

Навести 10 неозначено – кількісних

числівників.

Орудний відмінок числівника 200.

Родовий відмінок числівника 1/3.

Давальний відмінок числівника 683.

Навести 10 збірних числівників.

 

Гра «Хто швидше?»

 

Завдання: установити відповідність між першою та другою частинами дробових чисел.

  1.Одну А другій.

  2.Одна Б другою.

  3. Однієї В друга.

  4. Однією Г другу.

  5. На одній Д другої.

  6.Одній.

1 2 3 4 5 6

Г В Д Б А А

 

  1.Двом А п’ятих.

  2. Дві Б п’ятими.

  3.Двох В п'ятим.

  4. Двома.

  5. На двох.

            

Гра «Відгадайко»

 

Методичний коментар. Клас ділиться на 2 команди. Учитель читає команді по черзі загадки, які необхідно розгадати. Якщо ніхто з команди не відгадає загадку, відповідь дають учасники команди-суперниці. Виграє та команда, яка відгадає більше загадок.

 

1. Спить на ліжку біла сплюшка,

     У неї аж чотири вушка,

     Усі цю сплюшку звуть…(Подушка).

2.  Що трьома зубами сіно їсть? (Вила.)

3.  Перший я приніс весну,

     Розбудив усе від сну.

     Заспіваю під вікном,

     Люди звуть мене …(Шпаком).

4.  Шість ніг, дві голови, один хвіст – що це? (Вершник і кінь.)

5. Чотири брати біжать, біжать, а один одного не доженуть.( Колеса.)

6. Чотири брати під одним шатром стоять.(Стіл.)

7. Два брати у воду дивляться, а довіку не зійдуться.( Береги.)

8. Сидить Марушка в семи кожушках,

    Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля.)

9. Два скельця, три дужки – На ніс і на вушка. (Окуляри.)

10. Сімсот солов’ят на подушці сидять. (Бджоли.)

11. Сто один брат, усі в один ряд рядом зв’язані стоять. (Паркан.)

12. Однією ручкою всіх зустрічає, другою – проводжає. (Двері.)

13. Багато сусідів поряд живуть, та ніколи не бачаться. (Вікна.)

 

Гра «Хто більше?»

 

Методичний коментар. Клас ділиться на команди. Команди загадують одна одній загадки, у яких є числівники. Виграє та, яка згадає більше загадок.

Наприклад:

1. Живе один батько й тисячі снів має. Усім шапки справляє, а сам її не одягає. (Дуб і жолуді.)

2. Біжать чотири брати, переднім не втекти, а заднім не догнати. (Колеса.)

3. Тисяча тисяч бондарів роблять хати без дворів. (Комахи.)

4. Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник.)

5. Стоїть при дорозі на одній нозі, хто її зрушить – плакати мусить. (Кропива)

6. Дванадцять братів один за одним бродять, один одного не обходять. (Місяці року.)

7. Що то є за гість: ніжок має шість, аж чотири крильця має, по квітах собі літає? Ні бджола, ні джмелик, зветься він… (Метелик.)

8. Один баранець пасе тисячі овець. (Місяць і зорі.)

9. П’ять, п’ятнадцять, без двох двадцять, семеро, троє, ще й малих двоє. (50.)

10. Сім братів віком рівні, іменами різні. (Дні тижня.)

11. Жило чотири брати, усі чотири Кіндрати, два біжать, два доганяють і ніяк не доженуть. (Колеса.)

12. Під одним козирком чотири козаки. (Ніжки столу.)

13. Один біжить, другий лежить, третій кланяється. (Вода, берег, очерет.)

14. Високо стоїть, одне око має, усюди заглядає. (Сонце.)

15. Крикнув віл на сто гір, на сто річок, на сто сіл. (Грім.)

16. Шість ніг, дві голови, один хвіст, чотири ока, два носи. (Вершник на коні.)

17. Під одним ковпаком сімсот козаків. (Мак.)

18. Сто один брат – усі в один ряд зв’язані стоять. (Паркан.)

19. Має шкір сім, витирає сльози всім. (Цибуля.)

20. Котиться клубочок зовсім без ниточок – триста голочок. (Їжак.)

21. Стоїть пані, чепуриться, бо вдягла сорочок триста. (Капуста.)

22. У сімох братів по одній сестриці. Чи багато сестер? (Одна.)

23. Один ллє, інший п’є, третій зеленіє й зростає. (Дощ, земля, трава.)

24. Яка тварина має два носи? (Носоріг.)

25. Два брати купаються, а третій насміхається. (Два відра й коромисло.)

 

Гра «Хто швидше?»

 

Методичний коментар. Клас об’єднується в чотири команди. Потрібно якнайшвидше дібрати з довідки слова:

команда 1: діалектизми;

команда 2: історизми;

команда 3: архаїзми;

команда 4: неологізми.

Довідка: Інтернет, неньо, пан, рамена, принтер, ратай, кріпак, взірник, леґінь, скайп, когут, десниця, файл, файний, цар, ґазда, раб, фрілка, перст, колайдер.

 

 

Гра «Перекладач»

 

Завдання: дібрати до слів іншомовного походження відповідники з української мови.

 

Іншомовні слова             Власне українські

біографія    життєпис

демонстрація              показ

горизонт   обрій, крайнебо

гігант    велетень  

ідеал    взірець

ілюстрація   малюнок

сервіс    обслуговування

тріумф   перемога, успіх

шосе                                 дорога 

 

Гра «Абетка»

 

Методичний коментар. Клас ділиться на дві команди або два варіанти.

Команді (варіанту) 1 потрібно виписати слова іншомовного походження, а команді (варіанту) 2 – власне українські, а потім записати їх у алфавітному порядку.

Мати, шосе, око, театр, балет, дуб, сито, математика, філософія, футбол, губи, дефект, демонстрація, вівця, муха, оса, вегетація, дієта, мати, сестра, антоніми, сало.

 

Гра «Назви одним словом»

 

Завдання: замінити словосполучення одним словом іншомовного походження.

1. Льодова гора, що плаває в морі. (Айсберг.)

2. Відступ у першому рядку тексту. (Абзац.)

3. Певний режим харчування. (Дієта.)

4. Музичний супровід. (Акомпанемент.)

5. Пристосування тварин або рослин до нових кліматичних умов. (Акліматизація.)

6. Керування хором, оркестром. (Диригування.)

7. Слова, що мають протилежне значення. (Антоніми.)

8. Слова, різні за звучанням, але однакові за лексичним значенням. (Синоніми.)

9. Слово застарілої лексики, що має відповідник у сучасній літературній мові. (Архаїзм.)

10. Розмова між двома особами. (Діалог.)

 

 

Гра «Хто швидше?»

 

Завдання: установити відповідність між фразеологізмами та їх значеннями.

А  бідувати

Б  гарний, красивий

В  дуже далеко

Г  зазнаватися

Д  лагідний

Ж не звертати уваги

З  повністю

 

1 до останку, до крихти, по зав’язку

2 у тридев’ятому царстві, неблизький світ, куди Макар телят не гнав

3 годувати злидні, перебиватися з копійки на копійку, на хлібі й воді

4 кирпу гнути, губу копилити, напускати пиху на себе

5 мухи зобидить не може, хоч до рани прикладай

6 дивитися крізь пальці, пропускати повз вуха

7 ні в казці сказати, ні пером описати; хоч з лиця воду пий

 

 

  Гра «Я – редактор»

 

Завдання: дібрати з довідки фразеологізми.

1. Отримавши 12 балів, Максим був ....

2. Мешканка Львова знала своє місто ....

3. Песики, що гралися на подвір'ї, були схожі....

4. Кількість учасників конкурсу з української мови зростала... .

5. Після довгоочікуваного подарунка весь сум Назара ....

6. Маленький хлопчик .... втрачаючи цінний час.

7. Друзі щосили ... із саду, побачивши на порозі злого діда Охрима.

Довідка: як гриби після дощу, на сьомому небі від щастя, накивати п’ятами, байдики бити, як вітром здуло, як свої п ’ять пальців, як дві краплі води.

 

Естафета «Не помились»

 

Завдання: визначити походження фразеологізмів.

Джерела походження:

1. Античні вислови.

2. Народна мова.

3. Біблійні вислови.

Фразеологічні звороти: замилювати очі, троянський кінь, Адам і Єва, золоте руно, лити крокодилячі сльози, вигнання з раю.

 

Гра «Хто більше?»

 

Завдання: записати «казкові» фразеологізми.

Наприклад: як із-під землі виріс, у тридев’ятому царстві, за царя Гороха, хатка на курячих ніжках, як крізь землю провалився, тільки його й бачили, у далеку давнину, за тридев’ять земель, за сьомим морем; за горами, за лісами; ні живим ні мертвим, на сьомому небі.

 

Гра «Пиши правильно»

 

Методичний коментар. Клас ділиться на дві команди, які отримують картки із завданнями. Два учні – представники обох команд – записують на дошці кожну відповідь у формі прикметника з іменником, до якого він відноситься. Виграє та команда, представник якої швидше й без помилок запише відповіді на дошці.

         «Як називається ...?»

1. Територія з великою густотою населення. (Густонаселена територія)

2. Шар землі, де залягає кам’яне вугілля. (Кам’яновугільний шар)

3. Солодкий запах черемхи, що паморочить голову. (Запаморочливосолодкий запах)

4. Завод, нагороджений двома орденами. (Двічіорденоносний завод)

5. Збори учнів усієї школи. (Загальношкільні збори)

6. Приміщення з трьома ярусами. (Трьох’ярусне приміщення)

 

             Гра «Словограй»

 

Завдання: утворити слова за поданими схемами.

1. Ліс + суфікс –> лісок.

2. Вода + префікс –> заводь.

3. Голод + суфікс і префікс –> зголодніти.

4. Голий + суфікс і префікс –> оголений.

5. Голуб + пестливий суфікс у множині –> голуб'ята.

6. Голова + основа дієслова –> головоломка.

7. Голка + основа дієслова –> голковколювання.

 

              Гра «Хто? Що?»

 

Методичний коментар. Учитель показує предметні малюнки із зображеннями людей, тварин, речей, рослин тощо. У відповідь учні сигналізують картками «Хто?» або «Що?»

 

Гра «Хто більше?»

 

Методичний коментар. Клас ділиться на дві команди. Перша команда підбирає іменники, які містять один склад із трьох звуків, один із них – м’який приголосний, і відповідають на питання що?. Друга команда добирає такі ж за звуко-складною будовою іменники, але відповідати вони мають на питання хто?.

 

Наприклад:

що? – ліс, йод, лід, ніс, рік, дім;

хто? – дід, віл кіт, рись.

 

Гра «Істота чи неістота»

 

 Методичний коментар. Учитель називає іменники. Учні на кожний іменник сигналізують картками «Хто?», «Що?» або «Істота», «Неістота».

Україна, кобра, українка, хліб, базіка, кобзар, байкар, спів, хлібороб, будівельник, співачка, будова, аптека, шахта, аптекар, сад, садівник, яблука, ящірка, мікроб, клітина.

 

Гра «Хто швидше?»

 

Методичний коментар. Учні одночасно починають і пишуть протягом умовного часу (3 хв) слова, що відповідають на питання що? (назви предметів у класній кімнаті або назви меблів чи одягу), на слова, що відповідають на питання хто?. Скільки слів запише учень, стільки він дістає балів. За допущені помилки бали знімаються.

 

Гра «Іменники на одну букву»

Методичний коментар. Учитель пропонує на певну букву підібрати й записати іменники, що відповідають на питання що? (або на питання хто?). Переможець – той, хто протягом визначеного часу (З–5 хв) правильно запише найбільшу кількість таких слів.             

Наприклад: на букву р – рука, редиска, річка, pen’ях, рівень, рослина.

 

Гра «Лото назв»

 

Методичний коментар. На картках написані слова, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картці й закрити. Виграє той, хто першим закриє всі назви на своїй картці.

Наприклад: для гри можна використовувати такі іменники: акваріум, метро, верблюд, гербарій, театр, вогнище, компас, ліщина.

               Для вчителя:

1. Скляний ящик із водою для риб. (Акваріум.)

2. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд.)

3. Колекція засушених рослин. (Гербарій.)

4. Приміщення, де відбуваються вистави. (Театр.)

5. Купа дров або хмизу, що горить. (Вогнище.)

6. Прилад для визначання сторін світу. (Компас.)

7. Лісовий чагарник, на кущах якого ростуть горішки. (Ліщина.)

8. Підземна міська залізниця. (Метро.)

Гра «Множина чи однина?»

 

Методичний коментар. Учитель називає іменники в однині та множині. Учні в цей час піднімають відповідні картки, на яких написано «Множина» чи «Однина». Виграє той, хто найменше помилиться.

Учитель, учні, фабрика, завод, пшениця, медаль, черешні, неділя, вишенька, герої, олівець, море, книга, яблуко, сонце, вікна, вітрище, зарево, сніги, туманність, листя, колоски, колос.

 

Гра «Тільки в одному числі»

 

Завдання: відгадати загадки.

Методичний коментар. Учні записують слова-відгадки, визначають число іменників і роблять висновок, що в українській мові є іменники, які вживаються тільки в однині або тільки в множині.

1. Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко.)

2. У зимову веселу пору ми – кращі друзі дітвори. Вивозять діти нас на гору, а ми веземо їх з гори. (Сани.)

3. Хто входить і виходить, той перший нам руки подає, а ми стоїмо завжди при вході, нас у хаті кілька є. (Двері.)

4. Хто голівку свою влітку накриває й по двадцять хусток має. (Капуста.)

5. Ношу їх багато років, а ліку їм не знаю. (Волосся.)

6. Внизу роги, а наверху хвіст. (Вила.)

7. Що то за твір, що не чоловік, не звір, а має вуса? (Ячмінь.)

 

Гра «Відгадай загадку»

 

1. Двічі повторив Панько Вареник

 Український вказівний займенник

 І здивовано гукнув до друга:

 «Це ж так зветься африканська муха!». (Цеце.)

 

2. Схочу – пісню дзвінку заведу.

 Схочу – квітну весною в саду. (Півники.)

6. Сама холодна, а інших припікає.  (Кропива.)

7. З «в» на голові, з «к» виростає із землі. (Волосся, колосся.)

Методичний коментар. Учні записують слова-відгадки, визначають рід іменників.

 

Гра «Мозкова атака»

 

Методичний коментар. Одержавши запитання чи завдання, учасники гри протягом однієї хвилини висловлюють різноманітні гіпотези, дискутують, віддаючи перевагу тій чи іншій ідеї, а по закінченню часу пропонують свою відповідь як єдине рішення.

1. Які умови потрібні, щоб сполучення слів чи окреме слово стали реченням?

2. Якими ознаками речення відрізняється від словосполучення?

3. Чим розповідне речення відрізняється від питального? А від спонукального?

4. Коли речення стає окличним?

5. Чим відрізняється член речення від просто повнозначного слова?

6. Яку роль у реченні відіграє синтаксичний центр?

 

Групи слів за значенням

 

Гра «Мікрофон»

 

Методичний коментар. Гра надає можливість кожному щось швидко сказати, по черзі відповідаючи на запитання.

Необхідно поставити запитання класові, запропонувавши передавати уявний мікрофон учневі, який висловлюється. Діти по черзі передають «мікрофон» один одному. Кожен висловлюється й практично засвоює інформацію від однокласників.

Завдання: пригадати прислів’я, які містять антоніми чи синоніми.

Наприклад:

1. Горить, палає і втоми не знає.
2. Де багато шуму й гамору, там мало толку.
3. Де можна в лантух, там мішка не треба.
4. Диво – як сито, а чудо – як решето.
5. З нього ні діла, ні роботи.
6. Косо, криво, аби живо.
7. Куций безхвостого не дожене.
8. Науку вивчають з азів, дружбу бережуть спочатку.
9. Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.
10.    Не будь солодким, бо злижуть, не будь гірким, бо виплюнуть.
11.  Не вчись ламати, а вчись будувати.
12.  Недруг піддакує, а друг сперечається.

         13. Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що короткий.

14. Новою дорогою йди, але й старої не забувай.

15. Письменний бачить більше поночі, як неписьменний удень.

16. Поділена радість подвійна, а поділене  горе вдвічі менше.

17. По одягу стрічають, по розуму   проводжають.

 

«Ланцюжок»

 

Завдання: дібрати з довідки антоніми до фразеологізмів.

Байдики бити, душа в душу, без сьомої клепки в голові, язик без кісток, хоч віником мети.

Довідка: гнути спину, мати голову на плечах, дерти горло, води в рот набрав, як сонна муха, як кішка із собакою.

 

Гра «Намисто»

 

Методичний коментар. Використання такого виду роботи сприяє тому, що учні, не в змозі ухилитися від виконання завдання, діляться на чотири групи:

• група 1 «нанизує намисто» зі слів І дієвідміни;

• група 2 добирає  слова ІІ дієвідміни;

• група  3 віднаходить іменники ІІІ дієвідміни;

• група добирає іменники ІV дієвідміни.

 

Учитель пропонує по одному початковому слову для «намиста» кожної групи. По закінченні часу на обговорення групи представляють результати своєї роботи. Чиє «намисто» довше, та команда й перемогла.

 Наприклад:

 Група 1: верба

 Група 2: барвінок.

 Група 3: мати.

 Група 4: ім’я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.   Концепція "Нова українська школа. Простір освітніх можливостей" / схвалено МОН України 03.11.2016 р. / упорядн. Гриневич Лілія, Елькін Олександр, Калашнікова Світлана та ін. / заг. ред. Грищенка Михайла ; Міністерство освіти і науки України. – К., 2016. – 36 с.
2. Освітні технології : навчально-виховний процес : метод. посіб. / [О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.] / за заг. ред. О.М. Пєхоти. – К. : АСК, 2001. – 256 с.
3. Пометун О. Інтерактивні технології навчання : теорія, практика, досвід / О. Пометун, Л. Пироженко. – К., 2002 – 261 с.
4. Гадецький М.В. Організація навчального процесу в сучасній школі : навчально-методичний посібник [для вчителів, керівників навчальних закладів] / М. В. Гадецький, Т.М. Хлєбнікова. – Харків : Веста; Ранок, 2003. – 204 с.
5.   Кожуленко О.Б. Гра  як один із методів активного навчання на уроках української мови / О.Б. Кожуленко // Вивчаємо українську мову та літературу. 2007. – №25. – С. 8– 12.

6. Інтелектуальні ігри на уроках української мови і літератури / [упорядник К.Ю. Голобородько]. – Х. : Основа, 2006. – ст. 25

7. Інтерактивні технології на уроках української словесності / [укладач Р. Орищин]. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. – ст. 8

8. Кривокінь І. Інтерактивні технології – шлях до формування творчої особистості / І. Кривокінь  // Завуч. – 2008. – № 28. – ст. 12

9. Передрій Г. Про цікаві завдання й ігрові форми роботи з української мови / Г. Передрій // Дивослово. – 2005. – №1. – ст. 58

10. Савчук Н. Навчальна гра на уроці літератури / Н. Савчук. – К. : Шк. Світ, 2007. – 89 с.

11. Ігрові технології на уроках української мови: 5-8-й класи / упорядник Н. Коржова, Н. Корнієвська, О. Бондаренко. – К. : Редакції газет гуманітарного циклу, 2012. – ст. 9