Мовний турнір знавців української мови " Прекрасне слово і душа у мові рідній возз'єднались
Про матеріал
Формувати в учнів навички вільного володіння рідною мовою,сприяти розширенню їх словникового запасу, розвивати творчу уяву, прищеплювати любов до рідної мови, до художнього слова, його красо й багатства.
Мовний турнір знавців української мови
Мета : формувати в учнів навички вільного володіння рідною мовою,сприяти розширенню їх словникового запасу, розвивати творчу уяву, прищеплювати любов до рідної мови, до художнього слова, його красо й багатства.
Обладнання: українські орнаменти; вислови промову.
« О прекрасна рідна мова, - краю отчого краса…»
« Мова – то чиста криниця» Ф.Пантов
Ведуча: З колисковою маминою піснею приходить до нас слово. Світ ширшає, розкриває свої обійми. Чим є мова у житті кожної людини, кожного народу ?
Рідна мова – це джерело, яке дає початок могутньому потоку. Це сила здатна об’єднувати людей, їхні дії, думки, емоції. Доки живе мова – живе народ.
Учні:
- Велична , щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, -
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода…
- Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
- О мово. ти,як, дивная сопілка,
То звеселяєш, то хвилюєш нас,
Тобі вклонялись Леся Українка
Й благословенний батько наш Тарас.
Діти виконують пісню .
- В тобі черпають силу життєдайну
Ті, хто зі злом вступає у двобій.
У мові цій я бачу незвичайну
Твою красу, народе славний мій.
- Як гірко, що така пісенна мова
Для декого « не в моді» стала вже,
Вони соромляться простого слова …
Невже це може статися, невже?
- Ніхто не має права забувати
Своєї мови рідної ніде,
Як ті пісні, які співала мати,
І як своє дитинство золоте.
- О рідна мово! Твої ніжні звуки –
Це радості і щастя глибина.
Так, ти свята, як невтомні руки,
Що хліб ростять із щедрого зерна…
Діти виконують пісню
Ведуча : наша мова – незміряна багата, дзвінка і ніжна, милозвучна. У ній відчувається подих бурі й ніжність вишневого цвіту, спів веселого потічка і шум дрімучого лісу, шепіт ниви і пісня солов’я. Українська мова – це мова чарівної природи і, звісно , поезії.
- Ти зіткана із сонця і блакиті,
Неначе доля, чиста, осяйна,
Хоча багато різних мов на світі,
Але в моєму серці ти одна!
- Любіть, вивчайте українську мову,
Бо скільки ще незвіданого в ній!
І бережіть, як пісню вечорову,
Як зірку ясну всіх земних надій.
Діти виконують пісню
Ведуча :
Звучи , рідна мово,
На землі рідній лийся по вінця,
Мово моя українська,
Мово моя материнська!
У чудовій країні знань є чарівні стежинки рідної мови. Крокуючи ними, кожна людина все більше і більше дізнається про красу і багатство рідної мови.
Глибокі знання рідної мови, досконале володіння нею – одна з важливих ознак високої культури й освіченості людини. Сьогодні ми проведемо цікавий і незвичний урок – конкурс знавців української мови. Тільки від вас, учасників гри, залежить її результат. Журі оцінить виступи кожної команди і обере найкращу.
Наша інтелектуальна гра стартує! Бажаю вам успіхів!
І – тур. Представлення команд
Команда « Наполегливі»
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мова!
У барвінки зодягайся, українське слово!
Команда « Старанні»
Мово моя, найчистіша криниця,
Є і краса, і багатство в тобі.
Кожен приходить до тебе напиться
В радості, в щасті, у тихій журбі.
ІІ – тур. Мовна розминка
Відгадайте слово за його ознакою.
І команда
- Рожева, колюча, духмяна, пахуча, гарна. ( Троянда).
- Щедра, золота, багата, барвиста. ( Осінь).
- Свіже , прозоре, прохолодне. ( Повітря).
- Білий, солодкий, розчинний. ( Цукор).
- Зелена, святкова, колюча. ( Ялинка).
ІІ команда
- Пухнаста , руда, хитра. ( Лисиця).
- Погожий, теплий, сонячний. ( День).
- Сірий, довговухий, полохливий . ( Заєць).
- Жовтий, продовгуватий, кислий. ( Лимон).
- Балакучий, довгий, гострий. ( Язик).
Доберіть антоніми.
а) Легкий пух – важкий пух.
Легке завдання – складне завдання.
Легке покарання – суворе покарання.
б) Старий дуб – молодий дуб.
Стара сорочка – нова сорочка.
Стара газета - свіжа газета.
ІІІ – тур. Гра « Переговори сусіда»
А зараз поговоримо про перлини народної мудрості. В Україні кажуть, що бабська зброя – віник і язик, бо українки славляться не тільки гострим розумом, а й гострим язичком. Та й учасники мовного турніру теж за словом у карман не лізуть.
Оголошую конкурс « Переговори сусіда» , яка команда знає більше прислів’їв про мову, та й переможе.
I V – тур. Знайдіть фразеологічні звороти, узяті з казок
- По бороді бігло, а в ( рот не попало).
- Ні в казці сказати, ні (пером описати).
- Не думати, не гадати, ні ( пером описати).
- Скоро казка мовиться, та ( не скоро діло робиться).
- Піди туди, не знаю куди, принеси ( те, не знаю що).
- У тридев’ятому царстві в ( тридев’ятому государстві).
- По щучому велінню по ( моєму хотінню).
- На говорили сім мішків гречаної вовни ( та всі пусті).
- Баба Яга – (кістяна нога).
V- тур . Переставте букви, щоб вийшло нове слово
І – команда
Осел ( село), курча ( ручка), кіт ( тік), марка ( рамка), тіло ( літо), гори ( роги).
ІІ- команда
Рис ( сир), липа ( пила), смола ( масло), сосна ( насос), шкода ( дошка), шати
( тиша).
Завдання для болільників.
Загадки про розділові знаки.
- Крапка з хвостиком укупі,
Щоб розділять слова у групі,
Щоб інтервали були у мові.
Гадаю, з нею ви знайомі. ( Кома).
- Що то за гак такий зустрівся?
Він дуже з крапкою здружився,
Без неї він ніде зустрічається,
Стоїть над нею шанобливо так вклоняється . ( Знак питання).
- Я такий же, як знак розділовий,
І відомий шкільній дітворі,
Я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім’я –
Зразу стану потрібний і я. ( Апостроф).
- Що за знак – стрункий, мов спис?
Він над крапкою завис,
Спонука до поклику.
Хто ж він ? ( Знак оклику).
- Маленька, менша від мачини,
А при читанні, коли треба,
Й людини мову зупиню. ( Крапка).
VІ – тур. « Відгадайте, що це?»
- Крізь них пролітають, як крізь отвір; вони не квіти, а в’януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі люди. ( Вуха).
- На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є у голові у легковажної людини. ( Вітер).
- Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли запишаються;його можна встромити будь – куди . ( Ніс).
- Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він все у ліс дивиться; як його бояться, у ліс краще не ходити.
( Вовк).
- Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; він схожий на лопату, особливо у балакунів. ( Язик).
- Ними можна косити ; їм можна не вірити і навіть колоти їх правдою; у страху вони великі. ( Очі).
Завдання для болільників
Доповни прислів’я
Гостре словечко коле ( сердечко).
Не кидай слів на ( вітер).
VІІ – тур.
- Чого нема у вола, а є у корови, кози, коня? ( Буква К).
- Що стоїть посеред Одеси? ( Буква О).
- Гора і долина – що стоїть між ними? ( Буква І).
- Що крім риби є у Дніпрі, Десні, Дністрі? ( Буква Д).
- Я у Львові живу, у Луцьку, в Луганську, та немає мене в Житомирі? ( Буква Л).
- Що стоїть посеред Землі? ( Буква М).
- Яке слово має сорок а ? ( Сорока).
- Назвіть слово ,яке має сто сполучень ли? ( Столи).
VІІІ – Складіть нові слова з окремих частин різних слів.
- Корінь від слова квітник, суфікс і закінчення від слова зірочка
( Квіточка).
- Префікс від слова проніс, корінь від слова лісник, суфікс від слова ковток. ( Пролісок).
- Префікс від слова приїзд, корінь від слова казати, суфікс і закінчення від слова квітка. ( Приказка).
- Префікс від слова перенести, корінь від слова казка. ( Переказ).
Підсумки мовного турніру
Журі підраховують кількість балів, набраних кожною командою, і визначають команду – переможницю.
Ведуча.
Ось і закінчилося наше свято, ми були б дуже раді й щасливі, якби від сьогоднішнього свята залишилася у ваших серцях хоча б краплина любові до рідної мови.
Мова, наша мова кольорова,
В ній гроза травнева тиша вечорова.
Мова, наша мова – літ минулих повість
Вічно юна мудрість, сива наша совість.
Мова, наша мова – мрійнику жар – птиця,
Грішнику – спокута, спраглому криниця.
А для мене , мово, ти – як синє море,
У якому тоне і печаль , і горе.
Мова, наша мова – пісня стоголоса:
Нею мріють весни, нею кличе літо,
В ній криваві рими й сльози « Заповіту».
Я без тебе мово, - без зерна полова,
Соняшник без сонця, без птахів діброва.
Як вогонь у серці, я несу в майбутнє
Незгасиму мову, слово незабутнє.