Мовознавчий турнір «Знавці українського слова»

Відділ освіти Маневицької районної державної адміністрації

Загальоосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Кукли

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мовознавчий турнір

«Знавці українського слова»

(проводиться у тиждень української мови та літератури. Завдання розраховані на учнів

7-9 класів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель української мови та літератури

Кушко Оксана Леонідівна

 

 

 

 

Кукли, 2017р.

Мета: вчити дітей сприймати і розуміти слово; розвивати почуття особистої відповідальності за збереження і збагачення рідної мови; виховувати любов до української мови, бажання досконало її знати.

 

Обладнання: картки із завданнями, презентація, технічне обладнання, відеозапис «Як зберегти українську мову».

 

Епіграф:

«Слова росли із грунту, мов жита.

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб.

Вона мені свята…» Ліна Костенко

1. Вступне слово вчителя. Доброго дня, любі шанувальники українського слова! Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів. Слово дійшло до наших поколінь. І ми, сучасні українці, повинні знати його і берегти. 

 

2. Хвилинка поезії

Щоб добре знати мову свою рідну,

Науки мовознавчі нам потрібні.

•            Фонетика вивчає звуки мови.
•            А орфоепія – їх правильну вимову.
•            Як на письмі ті звуки позначати –

Із графіки ми можемо дізнатись.

•            Щоб в слові помилок не допустити,

Нам треба орфографію учити.

•            Лексикологія вивчає скарби мови –

Усе її багатство словникове.

•            Частини значущі у слові розглядає

Будова слова – це хай кожний знає.

- Як слово твориться, то словотвір розкаже.

Споріднені слова знайти підкаже,

-А звідки родом те чи інше слово,

Етимологія веде про це розмову.

•            Є й морфологія, наука, що вивчає

Частини мови, дивосвіт безкраїй.

•            Словосполучень, речення будову,

Звичайно ж, синтаксис вивчає в кожній мові.

До морфології він завше не байдужий –

Давним-давно із нею щиро дружить.

Про їхню дружбу мовознавці знають,

Обох граматикою здавна називають.

•            Як розділові знаки  нам вживати,

То пунктуація вже зможе підказати.

•            Крилаті вислови у мові ми вживаєм –

Їх фразеологія вивчає.

•            Стилістика – то ключик для розмови –

Вивчає ж бо вона всі стилі мови.

Отож, щоб мову на 12 балів знати,

Науки ці потрібно нам вивчати.

 

3. Слово вчителя. Один дуже відомий чоловік сказав: «Скільки ти знаєш мов, стільки ти разів людина». А я хочу сказати, що якщо ти не знаєш рідної мови, то ти неповноцінна людина. Тому я хочу сьогодні перевірити, наскільки старанно ви вивчаєте рідну мову, як добре ви її знаєте. Погляньте на слайд, як ви розумієте ці слова? А зараз ми побачимо, чим же для вас є українська наша рідна мова.

 

4. Починаємо  конкурсу!

Умови такі: участь у мовознавчому беруть дві команди: 9 клас проти 7. На нас чекає 8 турів. За кожен тур команди отримуватимуть певну кількість балів. Підраховуватимуть бали вельмишановні члени журі.

Представлення журі

 

І тур. «Представлення». (5 б.)

Завдання: обрати капітанів, придумати назву та девіз команди, креативно їх прдставити.

 

ІІ тур. «Практикум». (кожна правильна відповідь – 1 б.)

У цьому конкурсі вам треба відредагувати речення, обґрунтувати зроблені виправлення.

 

1. Хворим рекомендують споживати овочі, фрукти і апельсини.

Воротар одбиває м’яча кулаком, який відлітає вбік.

 

2. Учні вже повернулися зі школи, що навчалися в другу зміну.

Товариш сказав, що прийду завтра.

 

ІІІ тур. «Відгадай». ( правильна відповідь – 2 б.)

Наша мова дуже багата й різноманітна. Коли говорять про мову, мають на увазі перш за все слово. Без знань слів, притому великої їх кількості, не можна знати мови, користуватися нею. Зараз ми подивимось, чи знаєте ви слова нашої мови. З допомогою загадок. Відповіді команди дають по черзі. Яка команда викрикуватиме без своєї черги -1б.

 

Тільки зовні ми близнята,

В змісті ж треба розрізняти.

Зовні схожі. Різні ми,

То й звемось … (омоніми).

 

Я живу у морі синім,

Брат мій – в колесі машини.

Спільне в нас лише ім’я.

Ти скажи: хто – брат, хто – я. (скат).

 

Без мене немає ялини,

Без мене й сосни не буває.

Не шиє без мене машинка.

Скажи, як мене називають? (голка).

 

Ми – брати, брати-близнята.

Ти ж учись нас розрізняти:

Я – оцінка у змаганні,

Брат мій – вечір танцювальний. (бал).

 

ІV тур. «Юні філологи» (правильна відповідь – 1б.).

• Слова з протилежним значенням. (антоніми) 
• Частина мови про ознаку предмета. (прикметник) 
• Найменша одиниця мови? (звук) 
• Остання частина слова. (закінчення) 
• Перша буква у власній назві. (велика) 
• Наука про звуки мови. (фонетика) 
• Головні члени речення. (підмет і присудок) 
• Частина слова перед коренем. (префікс). 
• Словниковий склад мови. (лексика) 
• Знак у слові В’ячеслав. (апостроф) 
• Займенник з однієї букви. (я) 
• Список літер установленого порядку. (алфавіт) 
• Розділ науки про правопис. (орфографія) 
• Стиль художньої літератури. (художній) 
• Речення з одним головним членом. (односкладне) 
• Найбільша одиниця мови. ( текст) 
• У що береться пряма мова? (у лапки) 
• Буква без звука. (м’який знак) 
• Правила спілкування. (етикет) 
• Сьомий відмінок нашої мови. (кличний) 
• Стиль у науці. (науковий) 
• Розмова двох осіб. (діалог) 
• Чим починається діалог? (тире) 
• Частина мови про кількість. (числівник) 
• Опис природи. (пейзаж) 
• Слова з близьким значенням. (синоніми) 
• Слова спільного кореня. (спільнокореневі) 
• Речення з двома і більше граматичними основами. (складне) 
• Зміна букв у корені. (чергування) 
• Хто ми? (українці) 
   

V тур. «Поетична синонімія». (правильна відповідь – 1б.).

Встановити, яке із поданих синонімів було вжите автором.

Вигріваються на сонці

Осокори у (тузі, смутку, журбі),

А дуби, мов полководці,

Вийшли з вітром на (дуель, двобій, поєдинок).

 

Мені в далекому Парижі

Приснилась рідна (земля, сторона, країна):

Серед любисткової тиші

Дрімає хата (ошатна, чепурна, охайна).

 

 

VІ тур. «Конкурс юних поетів». (5б.).

Дописати вірш. 

1 команда:

Біла

Покрила

Дуба

У шубу.

2 команда:

Черевички

До річки

Ходила

Загубила..

 

VII тур. «Прямо чи влучно». (правильна відповідь – 1б.).

Мабуть,  хоч раз, послухавши цікавого співрозмовника, ви ловили себе на думці, як доречно він вживає у спілкуванні влучні крилаті вирази народно розмовної мови.

Фразеологізми найяскравіше виражають національний характер мови. Тому в наступному конкурсі перевіримо, як ви знаєте фразеологізми.

Назвати слово, якому відповідає фразеологізм.

 

1. Зарубати на носі. (запам’ятати).
2. Яка муха тебе укусила? (сердитий).
3. Гладити по голові. (жаліти).
4. Ловити гав. (неуважний).
5. Водити за ніс. (обманювати).
6. Ведмідь на вухо наступив. (немає слуху).
7. Гору брати. (перемагати).
8. Накивати п’ятами. (втекти).
9. З неба зорі зриває. (швидкий).
10.  Пекти раки. (червоніти).
11.  Давати задній хід. (відступати).
12.  Не відати ні слухом, ні духом. (не знати).
13.  Задирати ніс. (зазнаватися).
14.  Міряти лозиною. (бити).
15.  Як кіт наплакав. (мало).
16.  Тримати при собі. (мовчати).

 

   VIII тур. «Плутанина». (правильна відповідь – 1б.)

Учні на картках отримують прислів’я з перемішаними закінченнями. Учням треба відновити прислів’я.

1 команда:

Кобила з вовком мирилася, а на кота сказала.

Напав нежить, мати ще підкине.

Гуляй, тату, що й кочергою не дістанеш.

Хвалилася вівця, але вдачі не міняє.

Розуму палата і ногам нема спокою.

На голові блищить, та ключ від неї загублений.

За дурною головою – завтра свято.

Сама баба сметану злизала, та додому не вернулась.

Задер носа, ніде й шматок хліба не влежить.

Їж, Мартине, менше гріха.

Мовчи, глуха, що у неї хвіст, як у жеребця.

Змія линяє, а в голові свистить.

 

2 команда:

Убила баба лося, щоб карась не дрімав.

Винувата діжа, а дорога учить.

Ти від нього спиною, що блищить.

На тобі, небоже, та на сто рублів чвані.

На те щука в морі, що не смакує їжа.

Піч тучить, так їй довелося.

Посади свиню за стіл, що з медом солодка.

Не дурний крук, а вернувся стрижений.

Хвалилася калина, що мені негоже.

Пішов по шерсть, щоб впустив із рук.

Не все те золото, а воно до тебе рилом.

Хоч копійка в каптані, вона й ратиці на стіл.

 

Правильний варіант:

           1 команда:

Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулась.   

 Напав нежить, ніде й шматок хліба не влежить.

Гуляй, тату – завтра свято.

Хвалилася вівця, що у неї хвіст, як у жеребця.

Розуму палата та ключ від неї загублений.

На голові блищить, а в голові свистить.

За дурною головою і ногам нема спокою.

 Сама баба сметану злизала, а на кота сказала.

Задер носа, що й кочергою не дістанеш.

Їж, Мартине, мати ще підкине.

 Мовчи, глуха, менше гріха.

Змія линяє, але вдачі не міняє.

 

2 команда:

Убила баба лося, так їй довелося.

Винувата діжа, що не смакує їжа.

Ти від нього спиною, а воно до тебе рилом.

 На тобі, небоже, що мені негоже.

На те щука в морі, щоб карась не дрімав.

 Піч тучить, а дорога учить.

 Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл.

Не дурний крук, щоб впустив із рук.

Хвалилася калина, що з медом солодка.

Пішов по шерсть, а вернувся стрижений.

Не все те золото, що блищить.

Хоч копійка в каптані, та на сто рублів чвані.

 

5. «Мовні цікавинки.»

Прийшов до завершення наш турнір. Надіюсь, ви отримали задоволення. Тож, настав час трішки відпочити, поки журі підрахує наші бали і визначить переможця. Пропоную послухати кілька цікавих фактів про нашу мову.

1.              У Московському царстві в часи царювання Михайла Романова по базарах і майданах ходили переодягнені чиновники, які хапали людей, що вживали нецензурну лексику, і на пострах іншим прилюдно сікли різками.
2.              Турецький мандрівник Ельвія Челеві, що відвідав Україну 1657 року, визнавав величезне багатство української мови, але лайливих слів нарахував у ній аж… чотири. Це такі слова, як чорт, дідько, свиня і собака.
3.              У часи середньовіччя одного фінського студента було спалено на вогнищі як чаклуна на тій підставі, що він дуже швидко вивчав іноземні мови, що було, на думку його суддів, неможливим без допомоги нечистої сили.
4.              Останні дослідження вчених свідчать про те, що приказки на кшталт «німий як риба», «мовчить як риба» тощо не мають підґрунтя, бо риби розмовляють, як і тисячі інших видів тварин. Занурені у воду пристрої фіксують розмови мешканців підводного царства, що їх вони ведуть за допомогою ультразвукових сигналів, які наше вухо не сприймає.
5.              У племені таджу, що живе в одній із гірських долин Індії, у домах царює дивовижна тиша і спокій. Справа в тому, що чоловіки й жінки таджу говорять різними діалектами, які так і називаються «чоловічий» і «жіночий». Дуже часто люди, які перебувають у шлюбі, особливо чоловіки, погано знаючи мову своєї дружини, вважають за краще або просто мовчати, або, у крайньому випадку, вдаватися до універсальної мови міміки і жестів.
6.              У середньому за своє життя людина вживає нецензурні слова 230 тисяч разів.

 

6.Перегляд відеозапису «Як зберегти українську мову»

 

7. Слово вчителя.

8.Слово журі. Нагородження команди-переможця.