Презентація до заходу
Мовознавчий турнір
«Знавці українського слова»
(проводиться у тиждень української мови та літератури. Завдання розраховані на учнів 7-9 класів)
Мета: вчити дітей сприймати і розуміти слово; розвивати почуття особистої відповідальності за збереження і збагачення рідної мови; виховувати любов до української мови, бажання досконало її знати.
Обладнання: картки із завданнями, презентація, технічне обладнання, відеозапис «Як зберегти українську мову».
Епіграф:
«Слова росли із грунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб.
Вона мені свята…» Ліна Костенко
ІІ тур “Практикум”Завдання: відредагувати речення, обгрунтувати зроблені виправлення.1 бал – за кожне правильно відредаговане речення. Команда 1. Хворим рекомендують споживати овочі, фрукти та апельсини. Воротар одбиває м'яча кулаком, який відлітає вбік. Команда 2. Учні вже повернулися зі школи, що навчалися в другу зміну. Товариш сказав, що прийду завтра.
ІV тур “Юні філологи”Слова з протилежним значенням. Частина мови про ознаку предмета. Найменша одиниця мови. Остання частина слова. Перша буква у власній назві. Наука про звуки мови. Завдання: назвати описане поняття одним словом. Кожна правильна відповідь – 1 бали. Відповіді команди дають по черзі. Якщо команда викрикуватиме без своєї черги – мінус 1б.
Словниковий склад мови. Знак у слові В’ячеслав. Займенник з однієї букви. Список літер установленого порядку. Розділ науки про правопис. Стиль художньої літератури. Речення з одним головним членом. Найбільша одиниця мови. У що береться пряма мова?Буква без звука. Правила спілкування. Сьомий відмінок нашої мови.
V тур “Поетична синонімія”Завдання: встановити, яке слово із поданих синонімів було вжите автором. Кожна правильна відповідь – 1 бал. Команда 1. Вигріваються на сонціОсокори у (тузі, смутку, журбі),А дуби, мов полководці,Вийшли з вітром на (дуель, двобій, поєдинок). Команда 2. Мені в далекому ПарижіПриснилась рідна (земля, сторона, країна): Серед любисткової тишіДрімає хата (ошатна, чепурна, охайна).
Відповіді: 1 команда: Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулась. Напав нежить, ніде й шматок хліба не влежить. Гуляй, тату – завтра свято. Хвалилася вівця, що у неї хвіст, як у жеребця. Розуму палата та ключ від неї загублений. На голові блищить, а в голові свистить. За дурною головою і ногам нема спокою. Сама баба сметану злизала, а на кота сказала. Задер носа, що й кочергою не дістанеш.Їж, Мартине, мати ще підкине. Мовчи, глуха, менше гріха. Змія линяє, але вдачі не міняє.
2 команда: Убила баба лося, так їй довелося. Винувата діжа, що не смакує їжа. Ти від нього спиною, а воно до тебе рилом. На тобі, небоже, що мені негоже. На те щука в морі, щоб карась не дрімав. Піч тучить, а дорога учить. Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл. Не дурний крук, щоб впустив із рук. Хвалилася калина, що з медом солодка. Пішов по шерсть, а вернувся стрижений. Не все те золото, що блищить. Хоч копійка в каптані, та на сто рублів чвані.
Мовні цікавинки. У Московському царстві в часи царювання Михайла Романова по базарах і майданах ходили переодягнені чиновники, які хапали людей, що вживали нецензурну лексику, і на пострах іншим прилюдно сікли різками. Турецький мандрівник Ельвія Челеві, що відвідав Україну 1657 року, визнавав величезне багатство української мови, але лайливих слів нарахував у ній аж… чотири. Це такі слова, як чорт, дідько, свиня і собака.
У часи середньовіччя одного фінського студента було спалено на вогнищі як чаклуна на тій підставі, що він дуже швидко вивчав іноземні мови, що було, на думку його суддів, неможливим без допомоги нечистої сили. Останні дослідження вчених свідчать про те, що приказки на кшталт «німий як риба», «мовчить як риба» тощо не мають підґрунтя, бо риби розмовляють, як і тисячі інших видів тварин. Занурені у воду пристрої фіксують розмови мешканців підводного царства, що їх вони ведуть за допомогою ультразвукових сигналів, які наше вухо не сприймає.
У племені таджу, що живе в одній із гірських долин Індії, у домах царює дивовижна тиша і спокій. Справа в тому, що чоловіки й жінки таджу говорять різними діалектами, які так і називаються «чоловічий» і «жіночий». Дуже часто люди, які перебувають у шлюбі, особливо чоловіки, погано знаючи мову своєї дружини, вважають за краще або просто мовчати, або, у крайньому випадку, вдаватися до універсальної мови міміки і жестів. У середньому за своє життя людина вживає нецензурні слова 230 тисяч разів.