«МОЯ ВІТЧИЗНА – УКРАЇНА» (урок патріотизму)

Чуприна Марія Прохорівна,

вчитель історії Великодолинського

навчально-виховного комплексу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія»

Овідіопольського району Одеської області,

спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист,

керівник шкільного дискусійного клубу старшокласників «Погляд»

«МОЯ ВІТЧИЗНА – УКРАЇНА»

(урок патріотизму)

Цілі та завдання:

  поглибити  знання учнів про історію та культуру України;

  сприяти формуванню національної свідомості, патріотизму як цінності, поваги

до державних символів;

  формувати  громадянську  позицію  школярів,  повагу,  толерантність

до інших народів, віру в краще майбутнє України;

  розвивати  вміння  висловлювати  власні  думки,  акторську  майстерність учнів;

  виховувати  в  учнів  почуття  національної  гордості  і  людської  гідності

українця, свідоме ставлення до обов'язків людини  -  громадянина, бажання своєю працею

розбудовувати державу, примножувати її багатства, любові до рідного краю,повагу до

батьків, вдячність тим, хто віддав за неї життя.

Тип заняття: урок патріотизму.

Обладнання.

1. Вислови відомих людей (додаток 1).

2. Мультимедійні засоби. Демонстрація відеофрагментів.

Очікуваний результат:

1. Посилення світоглядної направленості особистості підлітків.

2. Розуміння мотивів поступків людей в сьогоднішніх складних умовах.

3. Розуміння суті проблеми сучасної України.

І. ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА

1. Оформлення листків для написання звернень гамназистів.

2. Підбір квітів для виготовлення українського віночка. 

ІІ. ПЕРЕБІГ УРОКУ ПАТРІОТИЗМУ

Не питай, що твоя Батьківщина може зробити для тебе, –

питай, що ти можеш зробити для своєї Батьківщини.

Дж. Кенеді

І.Мотивація діяльності.

Слово вчителя.  Доброго дня, шановні панове та гості! Я рада вітати Вас в стінах рідної школи, в нашому кабінеті. Дуже швидко пролетіли літні канікули і знову шкільний дзвоник кличе нас  до  праці.  Сьогодні  я  вперше  вітаю  вас,  уже  як  старшокласників,

із  початком  навчального  року,  щиро  бажаю  –  особистого  зростання, розуміння свого «Я» і нехай праця над собою приносить вам тільки радість і  гарні   результати.  А  щоб  цього  досягти,  ви  чітко  повинні  усвідомлювати ту високу мету, заради якої ходите в школу. Головна  ціль  кожного  –  стати  справжньою  людиною,  особистістю, зрозуміти в чому суть справді людського. Чим дорослішими ми стаємо, тим більше  питань  ставить  перед  нами  життя,  тим  вимогливішими  ми  повинні бути  до  себе,  до  своїх  цінностей.  Кожен  народ,  кожна  людина  має  свої святині. Для  нас,  українців,найбільшою  святинею  є  наша  родина.  Родина  –  це не тільки наш сім’я, це наша Батьківщина – рідна Україна. Сьогодні  наш урок  –  це  урок  патріотизму,  єдності  українського народу,  дружби,  тема  якого  –  «Моя  вітчизна  –  Україна».  І  поговоримо  миз вами про становлення державності, про ті події, які відбуваються в Україні, про людей, які відстоюють незалежність нашої держави, про єдність земель.

 

Учень:

Від Карпатських смерек до таврійських степів –

Україна одна, тут дід – прадід мій жив.

Крізь Поліські льони, моря Чорного бриз

пролягають степи на могутній Донбас.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

«Асоціативний кущ»

«Асоціативний кущ»  (на фоні відео ролика театру тіней «Україна єдина»).

Напевне,  кожен  із  вас  колись  замислювався  над  тим,  що  таке  рідна країна,  чим  вона  особлива,  чим  вирізняється  з-поміж  тисяч  інших  країн світу? Відповісти на ці запитання складно, адже рідна країна  –  це не просто клапоть землі на планеті, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім’ю,  –це  щось  значно  більше,  це  почуття,  які  виникають  до  цього  «клаптя»,  це бажання діяти на його благо, повага до нього. Я можу впевнено сказати, що для мене Україна – найкраща країна в світі.

А  які  асоціації  у  вас  викликає  таке  коротке,  але  значуще  слово  –«Україна»

(асоціації учнів, батьків).

Як багато прекрасних слів ви знайшли, щоб описати рідну країну! Але  в  неї  прекрасна  не  тільки  мова,  але  й  історія.  Зараз  ми  здійснимо екскурс  в  її  минуле.  Адже  у  нашого  народу  на  землі  глибоке  тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли  довгий шлях розвитку і можуть пишатися своєю древньою величною історією.

Робота в МАГ

Питання для МАГ (додаток 2).

1. Початки формування української державності. Княжа доба.

2. Козацький період.

3. Українська національна державність (листопад 1917-1920 рр.).

4. Українська незалежність в наш час.

Учитель:  Події  в  Україні  тривожать  та  не  залишають  байдужими жодного громадянина країни. Тисячі людей вийшли на майдан відстоювати демократичність та законність в державі.

Учень:

Цього року всі в синьо-жовтому,

Та в повстання два інші відтінки.

Я з дитинства її бачу сильною –

Україну – нескорену жінку.

     Сьогодні на цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших земляків  мобілізовано  до  лав  українського  війська.  Вони  з  честю  воюють на  сході  з  терористами  та  російським  сепаратистами,  відвойовують  та захищають кордони нашої держави. Саме ці герої допомогли нам усвідомити, що ми є справжніми українцями, волелюбним народом.

Учень:

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташиною вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

Мамочко, вибач за чорну хустину.

За те, що віднині ти будеш сама.

Тебе я люблю.

І люблю Україну.

Вона,  як  і  ти,  була  в  мене  одна.

- Пропоную  хвилиною  мовчання

вшанувати  пам'ять  всіх  тих,  хто  віддав  своє  життя  за  нашу  єдину  країну

(ХВИЛИНА МОВЧАННЯ).

Учениця. Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна,

Одна від Заходу до Сходу,

Володарка земель і вод.

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

(Д. Чередниченко.)

Учитель  Зараз  нашій  країні  як  ніколи  потрібно  бути  єдиною  та згуртованою.  «Єднайтесь,  люди,  в  кого  ще  живе  в  душі  любов  до  рідної країни....”.

Учень.     Скажу, брати, вам наостаннє,

Що сила наша лиш в єднанні,

Єднаймось, браття українці,

Щоб не загинуть поодинці.

(Г. Акулов)

Учениця. Єднайтесь люди, в кого ще живе

В душі любов до рідної країни,

Бо у дитини мати лиш одна,

Одна у нас єдина Україна.

(Г. Акулов)

«Звернення гімназистів» (творча робота)

Учитель:  Всі  українські  землі  мають  бути  об’єднаними,  а  люди  жити в  злагоді  та  мирі.  Ми  повинні  чути  та  розмовляти  один  з  одним.  Ось  так до нас, до всього українського народу звертається В’ячеслав Вакарчук.   Перегляд відеоролику.

Зараз у кожного з вас також є можливість звернутися до молоді, до всіх

жителів України. Подумайте – кому і що вам хотілося би сказати?!

Гімназисти пишуть звернення, оформляють на окремих аркушах.

Виготовлення батьками оберегу 

-  Поки  наші  діти  зайняті,  я  прошу  вас,  шановні  батьки,  також попрацювати.

Жінка  –  це  Берегиня!  За  українськими  традиціями  матері  завжди виготовляли

 обереги  для  своїх  дітей.  Подаруйте  нам  український  віночок, зроблений  Вашими

 руками.  В  нього  вплетіть  разом  з  квітами  всю  свою материнську  любов.  Кожна

 квіточка  –  це  символ,  який  несе  своє  значення. Нехай квіти передадуть всі Ваші

побажання (додаток 3).

Під час роботи фоном є відео виступу групи «ДДТ». По завершенню – батьки

представляють свою роботу. 

Слово батьків.  Розповідають чому вибрали для вінка ті чи інші квіти. Розкривають значення свого оберегу.

ІІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ РОБОТИ

Заключне слово вчителя: Ми з вами не допустимо, щоб нашу країну розірвали на

шматки! Вона для нас –  єдина. Незалежно від того люди яких національностей

проживають на її теренах, незалежно від релігії, культур та традицій. Ми  є  український

 народ,  який  пройшов  до  незалежності довгий  шлях через війни, поразки, утиски. Ми

пишаємося вірними синами та доньками. Ми  віримо  в  щасливе  майбутнє,  ми  віримо  в

  те,  що  Україна  стане європейською  державою.  А  для  досягнення  мети  ми  будемо 

діяти  воєдино, будемо  жити  як  одна  велика  українська  сім’я.  І  наші  серця  будуть

 битися в унісон із народом.  Підводячи підсумки нашої роботи, заключне слово хочу дати нашим дітям.

Виконання пісні «Ми не хочемо війни».

Хотілося б усім вам побажати

Добра, злагоди, миру, й краси,

Щоб для України ви росли.

Хай вам щастить завжди й у всьому,

Не піддавайте серце злому.

Хай Бог усім допомагає

І рідний край оберігає.

Дякую всім за роботу та теплу бесіду. Будьте здорові. Бережіть себе.

ІV. ПІСЛЯДІЯ

1. Публікація кращих звернень на сайті школи та в газеті «Великодолинський вісник».

2. Створення папки «Я – українець».

V. Використані Інтернет – ресурси:

  http://ukraine.1plus1.ua/ - театр тіней

   -  В’ячеслав  Вакарчук

  - фото-заставка

  - 5https://www.youtube.com/watch?v=YwPPUL5_DU

  -61689929_29746973 

 

ДОДАТКИ ДО ТЕМИ

«МОЯ ВІТЧИЗНА – УКРАЇНА»

Додаток 1. Вислови відомих людей

«Свою Україну любіть.

Любіть її… Во время люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть».  (Т. Шевченко)

Не питай, що твоя Батьківщина може зробити для тебе, –

питай, що ти можеш зробити для своєї Батьківщини. (Дж. Кенеді).

«Вітчизна – це не хтось і десь,  Я – теж Вітчизна.»  (І. Світличний)

«Кожному мила своя сторона».  (Г. Сковорода)

«Щоб любити рідний край, треба його знати». (М. Рильський)

 

Додаток 2. Історична довідка

1.  Початки  формування  української  державності.  Княжа  доба.

Віддавна  на  території  України  існували  держави  скіфів,  сарматів,  готів  та інших  народів,  але відправним  пунктом  української  державності і  культури вважається  Київська  Русь  ІХ-ХІІІ  століття.  Тому,  що  процес  політичної консолідації східних слов'ян звершився саме напр. IX ст. утворенням великої, відносно єдиної середньовічної Давньоруської держави – Київської Русі.Під владою Києва об'єдналися два величезних слов'янських політичних центри  –  Київський  і  Новгородський.  Ця  подія,  яку  літопис  відносить до  882  p.,  традиційно  вважається  датою  утворення  Давньоруської  держави.

Пізніше київському князю підкорилась більшість східнослов'янських земель.

У  рамках  Давньоруської  держави  робили  перші  кроки  у  суспільно-політичному  розвитку  більше  20  неслов'янських  народів  Прибалтики, Півночі,  Поволжя, Північного  Кавказу  і  Причорномор'я.  Першим  князем Київської держави став Олег. Але по праву пишаємось ми всіма князями.У  12  столітті  після  розпаду  Київської  Русі,  її приємницею  стало Галицьке-Волинське  князівство,  створене  в  1199  p.  Проіснувало  воно до 1340 p. Галицько-волинська земля, навіть, перебуваючи в залежності від Золотої  Орди,  завдяки  мудрості  князя  Данила  Галицького,  значною  мірою зберегла  риси  державного  та  правового  устрою,  притаманні  Давньоруській державі.  В  Галицько-Волинській  Русі  існувала  така  форма  правління, як  феодальна  монархія,  з  сильними  олігархічними  тенденціями  місцевого боярства.

 

 

 

 

2.  Формування  української  національної  держави  у  1648-1654  pp.

Козацький  період.  Тривалий  час  український  народ  не  мав  власної національної  держави,  що  було  унікальним  явищем  –  так  як  організований у  класове  суспільство  народ  був  позбавлений  національної  державності.

Необхідність  її створення та умови,  що сприяли цьому завданню, виявилися на  початку  національно-визвольної  війни.  Організаторами  держави  стали козацька старшина та українська шляхта  на чолі з Богданом Хмельницьким. Формування  української  держави  здійснювалося  у  обстановці  бойових  дій, тому  для  виконання  державних  функцій  пристосовувалася  вже  готова військово-адміністративна, полково-сотенна організація козацтва. Створення української національної держави вперше одержало правове

оформлення  та  закріплення  у  Зборівському  (серпень  1649  p.),  а  потім  і  у Білоцерківському (вересень 1651 p.) договорах, які Б.Хмельницький уклав із Річчю  Посполитою.  Іноземні  держави  визнали  вільну  Україну  за рівноправного  суб'єкта  міжнародних  відносин  і  охоче  вступали  з  нею у  договірні  відносини.  Були встановлені  постійні  дипломатичні  зв'язки  з сусідніми Валахією, Кримом, Молдавією, Трансільванією, Туреччиною. В  1649 р.  турецький султан  підписав договір  з "Військом запорізьким і народом руським", тобто вільною Україною.  У ті ж роки Україна встановлює зв'язки з Австрією, Англією, Венецією, Персією, Францією, Швецією.

 

3.  Українська  національна  державність  (листопад  1917  –  1920  рр.)

Боротьба  за  державність  України  наприкінці  1917-1920  pp.  відбувалася в  умовах  запеклої  громадянської  війни  та  іноземної  інтервенції.  У  цій боротьбі можна виділити кілька етапів.

На першому етапі національну революцію очолювала Центральна Рада. В  листопаді  1917  p.  було  проголошено  Українську  Народну  Республіку (УНР).  Другий  етап  –  це  правління  з  кінця  квітня  1918  p.  гетьманщини  в  умовах  окупації  України австрійськими  та  німецькими  військами.

Особливою  проблемою  в  національному  державному  відродженні  було утворення в західних регіонах України в жовтні 1918 p. Західної Української Народної  Республіки  (ЗУНР).  І  нарешті,  майже  паралельно  з  утворенням ЗУНР на більшій частині України, починаючи з листопада 1918 p., проходило відновлення УНР на чолі з Директорією і об'єднання її з ЗУНР. Це також був визначний етап в національно-державному будівництві. У 1919 році, 22січня, відбулося возз’єднання українських земель, проголошено Акт злуки. 

На  жаль,  наприкінці  1920  -  на  початку  1921  p.  процес  національного державного  відродження  був  перерваний  перемогою  об'єднаних  радянських збройних сил, встановленням радянської влади на більшій частині України. Всеукраїнський  з'їзд  Рад  проголосив  більшовицьку  владу,  створив Українську  радянську  державу  і  затвердив  в  ній  диктатуру  пролетаріату. Західноукраїнські  регіони  були  окуповані  Польщею,  Румунією, Чехословаччиною.  У  1922  році  Українська  республіка  ввійшла  до  складу Радянського союзу.

4. Українська незалежність в наш час.

На  рубежі  80-90-х  років  XX  ст.  в  Україні  сталися  епохальні  історичні події.  Було  зруйновано  тоталітарну  більшовицьку  систему  і  відбулася демократизація соціально-економічного та державно-правового ладу. Вперше  за  70 років були  проведені  дійсно  демократичні, а  не фіктивні вибори  в  органи  державної  влади.  Конкретним,  реальним  змістом наповнювався суверенітет України, що призвело до проголошення 24 серпня

1991 p. незалежності України. Народ  України  розпочав  активну  діяльність  по  створенню  своєї демократичної  правової  держави.  Україна  –  одна  з  найбільших  держав Європи.  Нині  до  складу  України  входять  24  адміністративні  області

і Автономна Республіка Крим,тимчасово окупована РФ. Київ і Севастополь –

міста республіканського підпорядкування. За Гельсінськими  угодами 1975  р.

державні межі в Європі визнані непорушними.

Оскільки  це  велика  країна,  то  живуть  у  нiй  люди  різних національностей, загалом понад 100  націй. Всі ми як одна неподільна сім’я: маємо рівні права та обов’язки, працюємо на благо нашої держави.

 

Додаток 3. Значення квітів

  Деревій  –  є символом нескореності. Хоч би де проросла ця рослина, вона

завжди цвіте.

  Ромашка – дає людям не тільки здоров’я, а й доброту і ніжність.

  Калина – символ краси та дівочої вроди.

  Барвінок  –  ця  дивна  квітка  не  боїться  морозу.  Люди  шанують  барвінок.

Вважають його символом життя.

  Любисток – символізує відданість.

  Чорнобривець –  це символ вроди.

  Безсмертник – він дарує здоров’я. У віночку – це символ довголіття.

  Ружа – це символ віри, надії, любові.

  Мак –  дає дитині сон. А ще мак вплітають у вінок ті, у кого хтось із рідних

загинув на війні.

  Волошка – символ кохання.

  Незабудка – символ хорошої пам’яті.

  Цвіт вишні – символ материнської любові.