Урок для 9 класу на тему " Від етносу до нації: від Малоросії та Галицької Русі до України."

Урок № 3                                                 Історія України                                                              9 клас

      Тема: Від етносу до нації: від Малоросії та Галицької Русі до України.

Мета: навчити визначати основні складові «українського питання» та «українського проекту», з’ясувати значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців;

розвивати вміння та навички критичного мислення, уміння висловлювати власну думку, уміння самостійної роботи.

 виховувати повагу до української інтелігенції та духівництва, яке очолило процес національно-культурного відродження України.

Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Основні поняття: фольклор, етнографія.

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань

Бесіда

1) Поясніть зміст понять «етнос», «народність», «нація», «інтелігенція».

2) Поясніть, як ви розумієте слова чеського письменника К. Гавлічек-Боровського: «Україна — це постійне прокляття, яке самі над собою проголосили її гнобителі… Доки не буде виправлена кривда, зроблена українцям, доти неможливий справді міжнародний спокій».

3) На думку сучасного історика В. Полянського, історична пам’ять фіксує епохальні події, що визначають загальний напрямок розвитку етносів, не утримуючи всіх історичних фактів. Що таке «історична пам’ять»? Аргументовано доведіть, що історична пам’ять є найсуттєвішим чинником формування національної свідомості.

4) Прочитавши удома твір Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє», визначте, якою є ідея написання твору. У яких рядках автор закликав до відродження духовного зв’язку поколінь та віків, історичної пам’яті нації?

Бесіда на повторення

1) Поясніть зміст поняття «фольклор».

2) Що вивчає наука етнографія?

3) Коли і за яких умов Українська православна церква була підпорядкована Московському патріархату?

4) Коли і за яких обставин утворилася Українська греко-католицька церква?

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. «Український проект». Староукраїнство й українство Нового часу

Самостійна робота з підручником

Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника. Письмово складіть розгорнутий план відповіді на питання «“Український проект”. Староукраїнство й українство Нового часу».

Робота над формуванням поняття

Запишіть у зошиті визначення поняття «інтелігенція».

Інтелігенція — соціальна група, до якої належать особи, професійно зайняті розумовою працею, що мають відповідну для такої праці вищу освіту. Вони займаються розвитком культури, освіти, науки, охорони здоров’я, виробництва. Мисляча, ініціативна і творча сила суспільства.

Порятунок українського народу як етнічної спільноти полягав у національному відродженні та визволенні від імперської влади. Пробудженню національної свідомості українців сприяло звернення до власної історії. У 1785 р. цариця Катерина ІІ видала жалувану грамоту, якою надавала українській шляхті та козацькій старшині прав російського дворянства, за умови, що своє шляхетство або старшинський стан вони доведуть відповідними документами.

Наприкінці ХVІІІ — у першій чверті ХІХ ст. нащадки козацької старшини відшукували в родинних архівах документи, що підтверджували їхні претензії на російське дворянство. Водночас пошуки в архівах продемонстрували не одному членові старшинських родів, що їхні предки боролися за те, щоб жити у вільній державі, від якої в їхній час залишилися лише спогади.

У ХІХ ст. з’явилася нова інтелектуальна еліта — українська інтелігенція. Термін «інтелігенція» до масового вжитку був уведений публіцистом П. Бобрикіним у 60-х рр. ХІХ ст. До інтелігенції належать особи, професійно зайняті розумовою працею. Вони займаються розвитком культури, освіти, науки, охорони здоров’я, виробництва. Зазвичай вони мають відповідну для такої праці спеціальну вищу освіту. Саме українська інтелігенція продовжила започатковану нащадками козацької старшини боротьбу за відновлення незалежності України.

Території колишньої Гетьманщини та Слобожанщина мали порівняно кращі передумови для формування українського національного руху. На цих землях була жива пам’ять про політичні права й державний устрій, які донедавна там існували. Тому відкритий у 1805 р. Харківський університет швидко перетворився на «першу столицю відродження». Учені та літератори, які гуртувалися навколо університету, започаткували дослідження культури та історії українського народу, впроваджували українську мову в літературне користування. Культурне відродження обґрунтовувало необхідність подальшої боротьби за національні права українців.

2. Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців

Бесіда на повторення

1) Пригадайте, як називався перший етап формування нації в періодизації М. Гроха. У чому полягала його суть?

2) На які роки припадає за періодизацією І. Лисяка-Рудницького перший етап формування української національної свідомості?

Робота над формуванням понять

Запишіть у зошит визначення понять «фольклор», «етнографія».

Фольклор (англ. folk-lore, букв. — народна мудрість; народне знання), або усна народна творчість — створені народом та існуючі в народних масах словесність (перекази, пісні, казки), музика (пісні, інструментальні наспіви та п’єси), театр (драми, сатиричні п’єси, театр ляльок), танець.

Етнографія (від грец. ethnos — народ, grapho — пишу, букв. — народоопис) — наука, що вивчає походження та розвиток різних народів, територію їхнього розселення, заняття, матеріальну й духовну культуру, традиційні особливості побуту, а також антропологічні риси.

Таким чином, фольклорно-етнографічні дослідження першої половини ХІХ ст. засвідчили, що український народ має давню історію, що й узаконювало його право на існування в майбутньому. Дослідження усної народної творчості дали матеріал для унормування літературної української мови. Наприкінці 50-х рр. ХІХ ст. П. Куліш створив прообраз сучасного українського правопису — «кулішівку».

Широкий фольклорний матеріал дав змогу дослідити історичні погляди українського народу. Українські інтелектуали закликали вірити не офіційній російській історіографії, а народу, його оцінці тих чи інших подій, що мали місце в історії України.

IV. Підсумки уроку

Завданням першого етнографічного етапу українського національного відродження було дослідження за допомогою фольклору та етнографії рис своєї етнічної спільності. Дослідження показали окремішність українців серед інших слов’янських народів.

VI. Домашнє завдання

1) Опрацюйте параграф 1 підручника, пункт 4-5.

      2)    Вивчити основні поняття. Написати конспект.