Мудрі думки про здоров'я

Мудрі думки про здоров’я

2

Вислови видатних людей про здоров’я та здоровий спосіб життя

Щоб бути здоровим, потрібно власні зусилля, постійні й значні. Замінити їх

не можна нічим.

(М. Амосов)

Якби не було хвороб, хто б взагалі згадував про здоров'я.

(М. Амосов)

Ми дуже добре знаємо, чому ми хворіємо, але досить погано знаємо, чому

здорові.

(П. Анохін)

 

 

Головним скарбом життя є не землі, що ти їх завоював, не багатства, що їх

маєш у скринях... Головним скарбом життя є здоров’я, і, щоб його зберегти,

потрібно багато що знати.

(Авіцена)

Добути і зберегти своє здоров’я може тільки сама людина.

(М. Амосов)

Поведінка є таким самим джерелом патології, як гени й середовище...

Неправильна поведінка людей є більш частою причиною їхніх захворювань,

аніж зовнішні дії чи слабкість природи людини.

(М. Амосов)

За гроші можна купити ліжко, але не сон; їжу, але не апетит; ліки, але не

здоров’я; будинок, але не домашній затишок; книги, але не розум; прикраси,

але не красу; розкоші, але не щастя; релігію, але не спасіння.

(П. Брегг)Біда наша в тому, що ми вперше замислюємося про своє здоров’я лише в

тому разі, якщо починаємо втрачати його, якщо вже „зіпсовано” механізм і

потрібно думати про його налагодження.

(К. Биков)

Здоров’я такий же унікум, як картина Рафаеля. Знищити його легко,

відновити неможливо.

(І. Бородін)

 

 

Людина сама має заробити своє здоров’я.

(П. Брегг)

Щоб насолоджуватися здоров’ям, потрібно працювати над собою.

(П. Брегг)

3

Існують тисячі хвороб, але здоров’я буває лише одне.

(Л. Берне)

Уміння проводити життя – це насамперед уміння не вкорочувати його.

(О. Богомолець)

Якщо тіло людини неслухняне, якщо що-небудь пригнічує людину,

заважаючи радіти життю, то це початок хвороби...

(Т. Васильєв)

Втомлюються і знемагають не так від того, що багато працюють, як від того,

що погано працюють .

(М. Веденський)

Тисячі речей необхідні здоровому, і тільки одна хворому – здоров’я.

(І. Вільде)

Здоров’я – вид гармонії, але його межі дуже широкі й не у всіх однакові.

(Гален)

Природа – найкращий з лікарів. Вона виліковує три чверті своїх хворих.

(Гален)

Усі здорові люди люблять життя.

(Г. Гейне)

Єдина краса – це здоров’я.

(Г. Гейне)

4

Люди не народжуються, а стають тими, хто вони є.

(К. Гельвецій)

Поведінка – дзеркало, у якому кожний показує своє обличчя.

(Й. Гете)

Розумна людина не та, що багато знає, а та, що знає саму себе.

(Й. Гете)

Знай, що хвороба, яка відповідає натурі, віку, порі року менш небезпечна,

ніж хвороба, яка не відповідає цьому і трапляється як результат значної

причини.

(Гіппократ)

Сучасна молодь не розуміє сенс життя і його справжню цінність. Своїми

проявами девіантної поведінки вони не лише руйнують своє здоров’я, а й

здоров'я майбутнього покоління, своїх дітей та внуків – майбутнього нашої

нації.

(М. Горький)

Досконале й квітуче здоров’я є нормальним природним станом життя... Бог

ніколи не створював хвороб і страждань: це винятково творіння людей.

Хвороби виникають від того, що люди порушують закони, за якими вони

повинні жити. Прийде час, коли головною метою лікаря буде зберігати

здоров’я людей, а не намагатися лікувати їх, коли вони захворіли. І ще

згодом прийде час, коли кожен буде своїм особистим лікарем.

(Р. Грінс)

Замало мати гарний розум, головне – вміти його застосовувати.

(Р. Декарт)

Жити нерозумно, нестримано – значить непогано жити, але повільно

помирати.

(Демокріт)

Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя.

5

(Демокріт)

Сни не створені для того, щоб їх пам’ятати, а здоров’я створене, щоб його

берегли.

(А. Джексон)

Здоров'я – це стан життєдіяльності, що відтворює необхідну повноту

атрибутів життя людини, що розвиваються.

(В. Жирнов)

Здорова людина – найдорогоцінніший здобуток природи.

(Т. Карлейль)

Здоров’я – це розвиненість розуму у поєднанні з фізичним навантаженням і

чітким розпорядком дня.

(Катерина ІІ)

Якщо твій розум на місці, ти зобов’язаний бути здоровим.

(С. Косиков)

Наш організм створений на 120 років життя. Якщо ми живемо менше, то це

викликано не недоліками організму, а тим, як ми з ним поводимось.

(К. Купер)

Головним засобом попередження хвороб є гармонійний розвиток духовних і

фізичних сил людини.

(П. Лесгафт)

Змініть свій напрямок думок і зміните свою долю.

(Мерфі)

Люди, які бажають зберегти свої розумові та фізичні сили якомога довше,

мають вести дуже помірний спосіб життя.

(І. Мечніков)

Людству, щоб забезпечити своє майбутнє, належить зміна моральних

принципів.

(М. Моісеєв)

6

Життя само по собі – ні благо, ні зло: воно вмістилище і блага і зла,

дивлячись по тому, на що ви самі його перетворили.

(М. Монтень)

Взяти у свої руки здоров’я людей, зберегти їх від хвороб спадкових чи

загрожуючих, рекомендувати їм належний спосіб життя є чесно і для лікаря

спокійно. Тому легше запобігти хворобам, ніж їх лікувати...

(М. Мудров)

Людина може жити до 100 років. Ми самі своєю безладністю, своїм

жахливим ставленням до власного організму зменшуємо цей нормальний

термін до значно меншої цифри.

(І. Павлов)

Знання про будову і функціонування власного організму потрібні кожній

людині незалежно від ї посади, освіти чи віку. Кожна людина має навчитися

жити так, щоб не заподіяти шкоди ані своєму здоров’ю, ані здоров’ю

оточуючих, і завжди пам’ятати, що людина – найвищий продукт природи,

але для того, щоб отримати насолоду від скарбів природи, вона має бути

здоровою, сильною та розумною.

(І. Павлов)

Всі ми чинимо, як марнотратні спадкоємці, не знаючи правдивої ціни

здоров’ю, яке отримуємо в спадок. Ми втрачаємо його не шкодуючи і не

думаючи про майбутнє. І тільки тоді ми пізнаємо ціну цього скарбу, тільки

тоді у нас з’являється бажання його зберегти, коли ми із здорових

перетворюємося у хворих.

(М. Петтенкофер)

Людина своїми звичками приводить в рух сили, які зрештою її й гублять.

(Піфагор)

Майбутнє належить медицині запобіжній. Ця наука, йдучи під руку з

державністю, принесе безперечну користь людству.

7

(М. Пирогов)

Усі зусилля розумної людини мають бути спрямовані не на те, щоб

ремонтувати та конопатити свій організм, як старий човен, а на те, щоб

створити собі такий спосіб життя, за якого організм якомога менше б

виходив з ладу і набагато рідше потребував налагоджування.

(Д. Писарєв)

Почуття, які переживаєш під час одужання, – найпрекрасніші.

(О. Пушкін)

Я переконаний, що наші нащадки матимуть не стільки довгу старість,

скільки триваліший період повного розквіту сил.

(Е. Россет)

Ідеал виховання – це поєднання розуму мудреця з силою атлета.

(Ж. Руссо)

Жити красиво і жити у злагоді з природою – одне й те саме.

(Л. Сенека)

Люди не помирають. Вони вбивають самі себе.

(Л. Сенека)

Ніщо так не шкодить здоров’ю, як постійна зміна ліків.

(Л. Сенека)

Здоров’я – не все, але все без здоров’я – ніщо.

(Сократ)

Не можна лікувати тіло, не лікуючи душу.

(Сократ)

Думай гарно, і думки твої визріють гарними вчинками.

(Л. Толстой)

Здоров’я коли немає – мудрість мовчить і мистецтво не народжується, сила

спить, багатство  і

не потрібне і розум безсилий.

8

(Хирофелес)

Людина має навчитися підкорятися самій собі й бути підвладною самій собі

та своїм рішенням.

(Цицерон)

Хіба здоров’я не чудо?

(А. Чехов)

Людський організм – найдосконаліша система, що саморегулюється й

самооновлюється. Не заважайте йому своїм нездоровим способом життя, і

він віддячить вам гармонією повного духовного, психічного та фізичного

здоров’я.

(Г. Шаталов)

Дев’ять десятих нашого щастя залежить від здоров’я.

(А. Шопенгауер)

Здоров’я до того переважує всі останні блага життя, що насправді здоровий

жебрак щасливіший від хворого короля.

(А. Шопенгауер)

Вислови видатних людей про рухову активність

Ніщо так не виснажує й не руйнує людину, як тривала фізична

бездіяльність.

(Арістотель)

Якщо б ми використовували свій розум і свої ноги більше... то ми менше б

страждали від хвороб серця.

(Б. Вайт)

Рух – це життя.

(Вольтер)

Фізичні навантаження – стимул до роботи всіх органів та систем організму.

(О. Вишневський)

9

Тисячі й тисячі разів повертав я здоров’я своїм хворим за допомогою рухів.

(Гален)

М’язова діяльність – не тільки найефективніший, але й фізіологічний спосіб

удосконалення регуляторних механізмів організму людини, збереження його

здоров’я, продовження активної творчої діяльності.

(Е. Гембіцький)

Бездіяльність тягне за собою порочність і нездоров’я.

(Гіппократ)

Гімнастика, фізичні вправи, ходьба повинні ввійти в повсякденний побут

кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров’я, повноцінне і радісне

життя.

(Гіппократ)

Чарівність – це краса в русі.

(Лессінг)

Рух замість ліків служити може.

(М. Ломоносов)

Людське тіло складається з маси м’язів. Отже, дати спокій цій частині

нашого тіла, історично тренованій, не давати їй робити – це величезна

втрата, це може призвести до різкої нерівноваги цілої нашої суті, емоцій.

(І. Павлов)

Все моє життя я любив розумову працю і фізичну, і, напевно, навіть більше

другу. А особливо почував себе задоволеним, коли 1086 о\u1074 в останню вносив яку-

небудь гарну здогадку, тобто поєднував голову з рухами. Рух – це життя.

(І. Павлов)

Для рівноваги краси і здоров’я потрібно не лише освіта в області науки і

культури, а й заняття все життя фізичними вправами, гімнастикою.

(Платон)

Фізичне виховання зміцнює тіло, а з ним – і дух.

10

(А. Радищєв)

Уся нескінчена розмаїтість зовнішніх виявів мозкової діяльності зводиться

до єдиного явища – м’язового руху.

(І. Сєченов)

Рух, як такий, може своєю дією замінити будь-які ліки, але всі лікувальні

засоби світу ніколи не замінять руху.

(Тіссо)

Яка насолода відпочивати від розумових занять за простою фізичною

працею!

(Л. Толстой)

Тілесна праця не тільки не виключає можливість розумової діяльності, не

тільки покращує її гідність, але й заохочує її.

(Л. Толстой)

Треба обов’язково струшувати себе фізично, щоб бути здоровим морально.

(Л. Толстой)

В умовах сидячої розумової роботи без руху і роботи тіла ціле горе. Якщо я

не походжу, не попрацюю руками і ногами протягом хоча б одного дня, у

вечері я не можу ані читати, ані писати, навіть уважно слухати інших.

Паморочиться голова, а в очах зірочки якісь, і ніч минає без сну.

(Л. Толстой)

Фізична праця необхідна для розвитку та підтримки в тілі людини фізичних

сил, здоров’я і фізичних здібностей.

(К. Ушинський)

Неробство розслабляє тіло, праця укріпляє його; перше приносить

передчасну старість, друге – тривалу молодість.

(Цельс)

11

Фізична досконалість людини – це не дар природи, а наслідок

цілеспрямованого формування її.

(М. Чернишевський)

Вислови видатних людей про харчування

Боротьба з власним апетитом – це головна проблема харчування для

здорової людини, яка веде активне життя.

(М. Амосов)

Розумний прагне не того, що приємно, а того, що позбавляє від

неприємностей.

(Арістотель)

Голодування – це ключі від комори, де природа зберігає енергію.

(П. Брегг)

У 999 випадках із 1000 можна вилікувати хворобу за допомогою правильної

дієти.

(М. Ганді)

Дозвольте їжі бути вашим лікарем.

(Гіппократ)

Ні перенасиченість, ні голод, ні будь-що інше не піде на користь, якщо

переступити міру природи.

(Гіппократ)

Помірність – спільник природи. Тому їжа, питво, сон, любов – нехай буде

все помірним.

(Гіппократ)

Ваша їжа повинна стати ліками, а ваші ліки повинні стати їжею.

(Гіппократ)

Половина того, що ми їмо, дає можливість жити нам, друга половина –

лікарям.

(П. Горан)

12

Їжа, яка не містить мінеральних солей, хоча у всьому іншому вона

відповідає умовам харчування, веде до повільної голодної смерті, тому що

збіднення тіла солями неминуче призводить до розладу в харчуванні.

(Ф. Ерісман)

Який харч – таке здоров’я.

(С. Зощук)

Людина – це єдина у своєму роді тварина, що старанно чинить над собою

самогубство шляхом отруєння. Тільки вона здатна отруювати їжу перед тим,

як її їсти. Людина відмірює для себе дозу найрізноманітнішої отрути, і в

середньому ця доза складає близько 50 грам отрути на кожні 20 годин.

Людина починає отруювати себе зранку кавою. Після сніданку вона

викурює цигарку, щоб налагодити роботу шлунку і заспокоїти нерви. Перед

обідом ковтає 50 г міцного напою для апетиту. Опівдні вона вважає за

потрібне випити чашку чаю, щоб вивести себе з післяобіднього ступору. На

ніч їй потрібне снодійне, щоб заснути, а вранці проносне, щоб покращити

перистальтику кишечнику. Вона псує свою їжу й іншою отрутою, вводячи в

неї токсичні речовини і рослини, які завдяки своєму їдкому, гіркому, чи

пекучому смакові самою природою віднесені до класу отрут і визначені

непридатними для вживання в їжу. Ці продукти, що застосовуються тільки

через їхні смакові якості, але не мають ніякої харчової цінності, відомі під

назвою „прянощі”.

(Келлог)

Надмірне захоплення їжею – це тваринність, а неувага до їжі – це

нерозсудливість.

(І. Павлов)

Корисна їжа – їжа з апетитом, їжа з насолодою.

(І. Павлов)

13

Кофеїн – це найсучасніший наркотик. Він створює звикання, викликає

постійне порушення роботи серця, як органічні, так і функціональні, а також

захворювання нервової системи.

(Х. Ронбі)

За обідом їж мало, а за вечерею ще менше, бо здоров’я всього тіла кується в

кузнях нашого тіла.

(М. Сервантес-Сааведра)

Потрібно їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.

(Сократ)

Найкраща приправа до їжі – голод.

(Сократ)

У дурості є дві доньки – давай, давай. У мудрості одна – досить.

(Соломон)

Апетит приходить під час їжі.

(Ф. Фабле)

Якщо хочеш продовжити своє життя, скороти свої трапези.

(Б. Франклін)

Їсти й пити потрібно стільки, щоб наші сили цим відновлювалися, а не

пригнічувалися.

(Цицерон)

Жоден магістр не зможе навчити того, що навчить порожній шлунок.

(В. Швебель)

Треба їсти не те, що є, а те, що потрібно їсти.

(А. Шопенгауер)

14

Вислови про шкідливий вплив алкоголю, тютюнопаління і наркотиків на

організм людини

Все, що нас оточує в певній мірі отрута, в природі не отруйного немає

нічого. І тільки від кількості залежить, стане якась речовина для нас

отруйною чи ні.

(Авіцена)

У людському житті є великий стимул – престиж. Людина, яка не розраховує

на престиж у сфері праці, шукає вихід своєї особистості в інших сферах.

Виникають пороки. Один порок ми вже пожинаємо – алкоголізм.

(М. Амосов)

Повірте старому лікареві – куріння дійсно шкідливе! Шкідливе для всіх. Але

особливо для молодих жінок, вагітних, мам, які годують немовлят.

Утримайтесь! Це окупиться у ваших дітях.

(М. Амосов)

Щоб не стати п’яницею, достатньо мати перед очима п’яницю в усьому його

неподобстві.

(Анахарсис)

Вважаю, що мої спортивні досягнення значною мірою пов’язані з тим, що я

утримуюсь від куріння.

(І. Аніканов)

Жінки, котрі випивають, народжують дітей, схожих в цьому відношенні на

своїх матерів.

(Аристотель)

Пияцтво – це добровільне божевілля.

(Аристотель)

Тютюн завдає шкоду тілу, руйнує розум, отупляє цілі нації.

(О. де Бальзак)

15

Багато ідіотів і розумово відсталих з’являється на світ від батьків, котрі

випивають.

(Ф. Бекон)

Алкоголізм є таким соціальним злом, яке важко собі уявити.

(В. Бехтерєв)

Вся справа в тому, що пияцтво є віковим злом, воно пустило глибоке

коріння в нашому побуті, породило цілу систему диких житейських звичаїв.

Ці звичаї потребують пиття і вгощання в будь-якому випадку.

(В. Бехтерев)

Причина багатьох проблем лежить на дні винного стакану.

(І. Вазов)

Було вино поглинуте п’яницею – і це вино помстилось пияку.

(Л. да Вінчі)

Маленька сигарета може спричинити великі проблеми зі здоров’ям.

(Д. Гель)

Від куріння люди тупіють, втрачають здатність думати і творити. Курці

всюди отруюють повітря і душать порядних людей...

(Й. Гете)

Від куріння тупієш, воно не сумісне з творчою працею.

(Й. Гете)

Від вина гине краса, вином скорочується молодість.

(Горацій)

Хто зволікає впорядкувати своє життя, подібен тому простаку, який чекає у

ріки, коли вона пронесе свої води.

(Горацій)

Людина повинна знати міру у всьому – бо міра є мудрістю життя і здоров’я.

(Гіппократ)

16

Тютюн – погане, блудне, антихристиянське, сатанинське зілля.

(В. Даль)

Найбільша перемога – це перемога над собою, а найганебніше – це бути

переможеним своїми пристрастями.

(Демокріт)

Ми п’ємо за здоров’я один одного і псуємо власне здоров’я.

(Д. Джером)

Смуток можна здолати будь-якими засобами, окрім пияцтва.

(С. Джонсон)

Тютюн – примха і нещастя людини.

(І. Догель)

Якщо мужність потрібна для того, щоб позбавити себе життя, то вона ще

більше потрібна для того, щоб перемогти своє горе.

(Ж. Леблан)

Початок шляху – одна чарка, затяжка тютюновим димом, один укол,

середина – компанія пиятиків, легка затяжка сигаретою, кінець – у тюрмі за

вбивство у стані сп’яніння, наркотичної ейфорії, психіатрична лікарня,

могила від випадкової легкої хвороби.

(Д. Лондон)

Куріння – найважливіша окремо взята попереджувана причина

захворюваності в світі.

(Х. Малер)

Остерігайся брехні та пияцтва, у цих вадах гинуть тіло і душа.

(В. Мономах)

Наркоманія – це багаторічна насолода смертю.

(Ф. Моріак)

Людина керує звичкою, а не навпаки.

17

(Н. Островський__xEШ €EШ )

Алкоголь набагато більше приносить горя, аніж радості усьому людству,

хоча його і вживають заради радості. Скільки талановитих і сильних людей

загинуло і гине через нього.

(І. Павлов)

Не пийте вина, не засмучуйте серце і проживете стільки, скільки жив Тіціан.

(І. Павлов)

П’яна людина – не людина, бо вона втратила те, що відрізняє людину від

тварини – розум.

(Т. Пейн)

Дуже ймовірно, що куріння відіграє конкретну роль в виникненні раку

дихальної системи.

(М. Петров)

Пияцтво це вправляння в безумстві.

(Піфагор)

У вині щорічно топиться набагато більше людей, ніж у воді.

(Рубен)

Кожна людина, яка курить, повинна знати, що вона отруює не тільки себе, а

й інших.

(Н. Семашко)

У пияцтві немає ні розуму, ні чесноти.

(Г. Сковорода)

Пияцтво можна вважати найбільшою вадою, оскільки вона породжує багато

інших.

(С. Смайлс)

Пити – погано, курити – небезпечно, а помирати здоровим –шкода.

(О. Суслов)

18

Вино руйнує тілесне здоров’я, руйнує розумові можливості, руйнує

благоустрій сім’ї і, що найбільш небезпечно, руйнує душі людей і їх

потомство.

(Л. Толстой)

Важко собі уявити ту благородну зміну, яка з’явилася б у всьому людському

житті, якби люди перестали дурмананити і разом з тим отруювати себе

горілкою, вином, тютюном.

(Л. Толстой)

Пити й курити – здоров’я губити. Треба обов’язково струшувати себе

фізично, щоб бути здоровим морально.

(Л. Толстой)

 

 

Спирт так само консервує душу і розум п’яниці, як він консервує анатомічні

препарати.

(Л. Толстой)

Людина, яка перестала курити, здобуває ту розумову ясність і спокійність

погляду, який з нової правильної сторони освітлює для неї всі явища життя.

(Л. Толстой)

Тверезій людині совісно те, що не совісно п’яній. Пияцтво заглушає голос

совісті. В цьому головна причина самоодурманювання людей.

(Л. Толстой)

Пияцтво – матір всіх пороків.

(А. аль Фарадуж)

Хто п’є, той став на шлях розпусти.

(Д. Чосер)

Не засмічуйте ваше серце тютюном.

(А. Чехов)

Після того, як я кинув курити, у мене не буває поганого і стривоженого

настрою.

19

(А. Чехов)

Поцілувати дівчину, яка палить, – це все одно, що облизати попільницю.

(А. Чехов)

Мені до болю шкода людського здоров’я, цинічно, бездумно переведеного в

дим. Мені нестерпно шкода життя, що згоріло на кінчику сигарети.

(Ф. Углов)

Момент, коли колешся не для того, щоб стало добре, а для того, щоб було

погано, настає дуже швидко. (Е. Шаф)

Люди впускають до уст своїх ворога, який викрадає їхній розум.

(В. Шекспір)

Цигарка – це бікфордів шнур, на одному кінці якого вогник, а на іншому –

дурень.

(Б. Шоу)

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Білотіл А. Ю. Афористика на уроках біології. // Біологія. №26, 2006. – С. 26

– 30.

2. Бобрицька В. І., Гриньова М. В. та ін. Валеологія: Навч. посібник для

студентів вищих закладів освіти: В 2 ч. – Полтава: „Скайтек”, 2000. – Ч. І. –

146 с.; Ч. ІІ. – 160 с.

3. Кушнір М. У світі мудрих думок / Хімія. Біологія. №2, 2005. – С. 2-4.

4. Петленко В. П. Основы валеологии. Кн. 1. – К.: Олимпийская литература,

1998. – С. 334 – 360.

5. Скрепіль З. В. Шкідливі звички. Паління. // Біологія. № 19 – 21, 2005. – С. 8

– 9.__