Музична вітальня "З музикою в серці"

      Музична     вітальня

« З музикою в серці»

Мета :розширити  знання учнів про життя і творчу спадщину видатних музикантів Полтавщини; розвивати навички публічного виступу, вміння відчувати характер творів, які сприймаємо; виховувати естетичні смаки, почуття патріотизму .

Обладнання: столи, розташовані півколом, ноутбук, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація, баян, пластинки, настільні лампи, вислови про музику.       

                                                                  Хід заходу

Учитель: Добрий день, шановні друзі. Вітаю вас у нашій музичній вітальні «З музикою в серці». Сьогодні нас усіх зібрала тут її величність Музика. Музика, яка наповнює наші серця щоденно.

О, Музико! О вічна таїна!

Зову тебе я дивом незбагненним!

В тобі печаль осяяна й весна!

В тобі живе щось чисте й сокровенне.

О, Музико! В твій світлий храм іду,

Здається відчинилось небо рано.

Торкаєшся душі моєї струн.

І від бентежних звуків завмираю.

    Пропоную нашу музичну вітальню відкрити піснею «Музика рідного дому».

  Я хочу, щоб сьогодні, діти, ви поринули в атмосферу прекрасного, насолоджувалися музикою, яка є могутньою надихаючою силою для кожного з нас.

«Музика виражає все те, для чого бракує слів, але що проситься з душі і що хоче бути висловленим», -писав П.І.Чайковський .

   Сьогодні ми з вами познайомимося ближче з творчістю наших музикантів-земляків, які прославили Полтавщину на весь світ. Знаєте, за кількістю видатних людей (музикантів, художників, акторів ) Полтавська область займає друге місце у світі після Рейнської ,що в Німеччині .

Діти, я поділила вас на групи , групи музичних краєзнавців .Кожна група готувала Отож ,розпочнемо нашу розмову .

Учитель: Ім’я Миколи Лисенка не потребує того ,аби переконувати когось ,що це основоположник української класичної музики .За словами Станіславського Лисенка називають «сонцем української музики».

                                (фотографія М.В.Лисенка на екрані)

В Україні він був першим серед тих ,для кого діяльність у галузі музики стала професією .І цій професії він присвятив усе своє життя . У минулому році ми святкували 170-річчя від дня народження Миколи Лисенка .

Слово надаю групі музичних краєзнавців 11 класу .

Учениця1. Народився Микола Віталійович Лисенко у 1842 році в селі Гриньки Глобинського району на Полтавщині в сім’ї поміщика .Батько служив у кавалерійському полку ,який стояв поблизу Кременчука .Тут і минули дитячі роки Лисенка .Виховували хлопчика на «столичний зразок» , як це було заведено у дворянських родинах :музика ,танці, гувернантки ,домашні вчителі .Але з берегів мальовничої Сули долинали журливі пісні дівчат ,і в самій родині, в особі бабусі і старої няньки дитина знаходила ті джерела ,що живили в ній любов до народу і його творчості .

Учениця2.Микола Лисенко закінчив природниче відділення Київського університету, через рік отримав диплом кандидата природничих наук .Але музика поступово заповнювала все його життя і Лисенко вирішує здобути вищу музичну освіту у Лейпцизькій консерваторії .Після її закінчення поринає у творчість ,не забуваючи при тому педагогічну ,виконавську та музично-громадську діяльність .

Учениця 3.Микола Віталійович Лисенко багато пісень пише на тексти Франка ,Лесі Українки .В оперному жанрі створює опери «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» , «Енеїда» .Лисенко був одним із найкращих інтерпретаторів «Кобзаря» Тараса Шевченка ,на тексти якого написав 80 вокальних творів .

Учениця 4.Лисенко дуже любив дітей і завжди дбав про їхнє музичне виховання . Він вважав , що вводити дітей у світ музики треба точнісінько так , як у храм .

Микола Віталійович написав такі дитячі опери на сюжети відомих народних казок : «Коза-Дереза» , «Пан Коцький» , «Зима і Весна» .

   Ми пропонуємо вашій увазі Пісню Лисички з опери «Коза-Дереза» , яку виконає Ярош Ліза .

                          (Пісня Лисички з опери «Коза-Дереза» )

Учениця 5. Миколі Віталійовичу судилося стати автором двох національних гімнів , котрі утверджують духовну велич Людини й Народу .Перший з них –«Вічний революціонер» на вірші І. Франка , другий – всесвітньовідома молитва за Україну «Боже Великий ,Єдиний!» ,яка з 1992 року затверджена гімном Української православної церкви Київського патріархату .

                         (звучить «Молитва за Україну»)

Учитель .«Найвища нагорода для автора –це пісня заспівана народом», -так вважав український композитор Олександр Білаш .

                            (фото О.Білаша на екрані)

Композитор ,народний артист України і СРСР ,Герой України , лауреат премії ім.  Т. Шевченка  Олександр Білаш – символ української пісні .

Слово мають музичні краєзнавці 7 класу .

Учениця 1 . Олександр Іванович Білаш народився в співучій селянській сім’ї . Вже в три роки дав перший концерт на саморобній гармошці . Щоб мати можливість грати на хорошому баяні ,малий Сашко виміняв його на свій велосипед . Тоді й з’явився перший музичний твір для акордеона .А вже навчаючись у Житомирському музичному училищі, створив свою першу пісню .

Учениця 2 .Він є автором музики до численних опер, оперет, музичних комедій, балетних сюїт, хорів, до театральних вистав, художніх та документальних фільмів, вокальних циклів , концертів для фортепіано .

Учениця 1 .Олександр Білаш відомий завдяки популярним у народі його пісням «Два кольори» , «Ясени» , «Лелеченьки» , «Цвітуть осінні небеса» , «Явір і яворина», «На Чорнобиль журавлі летіли» , «Сніг на зеленому листі» та ін.

Учениця 2 .За своє творче життя Олександр Білаш написав більше трьохсот пісень.Пісні Білаша пішли поміж люди і стали народними . Їх співають усі ,і нікому не приходить на згадку , що в цієї пісні є автор .А народні пісні живуть довго , доки живе народ . Отже, Білашевим пісням судилось довге життя .

       До вашої уваги пісня «Два кольори» .

                              (Пісня «Два кольори»)

Учитель .Дуже часто любителі музики не розрізняли двох братів-композиторів ,

поєднуючи пісенний дар Платона і Георгія в єдине ціле . Для багатьох існував знаний і шанований український композитор Майборода .

«Слова такого-то …Музика Майбороди» - чулося з радіоприймачів щодня . «Якого Майбороди?» - цікавилися допитливі . «А що ?Хіба їх двоє?»- дивувалися необізнані .  Що ж нам скажуть на це музичні краєзнавці 8 класу ?

Учень 1.Майборода Григорій Іларіонович (фотографія на екрані) відомий як оперний та симфонічний композитор .Проте у нього є також чудові обробки українських народних пісень ,зворушливі романси . Однією з перлин творчості Григорія Майбороди є романс «Гаї шумлять».

Учениця 1 . Платон Майборода (фотографія на екрані) кохався в пісні . Ним написано біля двохсот пісень .У кожного твору є своя історія ,своя біографія .

Одного разу ,розбираючи пошту , композитор натрапив на два листа .Уних київські студенти просили написати пісню про рідне місто ,про його чудову красу і , звичайно, любов . «Того ж дня ,-згадує композитор ,-я показав ці листи моєму другові Андрієві Малишку .Ідея написати пісні про Київ захопила поета . Незабаром Андрій  Самійлович дав тексти майбутніх пісень . Перша з них звалася «Білі каштани» , друга – «Київський вальс».

Учень 2 .Ліричні пісні займають чи не найбільше місце в доробку композитора . Найкращі з них народилися завдяки щасливому співавторству з поетом Андрієм Малишком . Це була справжня дружба двох закоханих у народну пісню талановитих людей .

Учениця 2. За словами дружини композитора ,співачки Тетяни Винниченко «…з Андрієм Малишком пісні народжувалися швидко . Поет і композитор розуміли один одного з півслова» . Одного похмурого дощового вечора зібрались Малишко і Майборода в затишній квартирі композитора й імпровізували . Один перебирав клавіші рояля ,добираючи мелодичні звороти , а другий у півголоса зіставляв різні віршовані рядки . Раптом одна з мелодій привернула увагу обох .І зародилася пісня .Вона складалася швидко .Так швидко , що не було часу пошукати чистого аркуша паперу, щоб записати слова .І поет записав їх на звороті коробки цигарок «Казбек», яку композитор зберігав як реліквію , причому віршований початок написав сам композитор .Це була пісня «Ми підем ,де трави похилі». Це справжній ліричний гімн юності ,красі і коханню .

(дует Шмаль Н. О. ,Сидоренко С.П. пісня «Ми підем , де трави похилі»)

Учень 3. Щовесни тисячі юнаків і дівчат прощаються зі школою , дзвенить останній дзвоник ,палахкотять барвисті букети квітів і лине в простір така здавна знайома мелодія : «Вчителько моя , зоре світова …» Скільки поколінь молодих вона проводжала в дорогу зі шкільного порога у доросле життя !Скільки мудрих і сяючих доброю усмішкою облич учителів постає в нашій пам’яті ,коли ми чуємо цю пісню ! Вона була присвячена улюбленій вчительці Олені Павлівні ,з якою композитор спілкувався до останніх днів її життя .

(всі разом співаємо один куплет пісні «Вчителько моя…»)

Учень 4. Цікава історія створення пісні «Рідна мати моя» .Коли композитор працював над музикою до кінофільму «Літа молодії» , то в невеличкому епізоді , де герой фільму частує свою подругу сніданком , дбайливо загорнутим матір’ю у вишиваний рушник , режисер фільму запропонував уникнути звичайного побутового діалогу , а дати узагальнений образ материнської любові , музичний символ материнського напуття ,яке світить юнакові на його життєвому шляху  . Ця ідея сподобалась Майбороді настільки , що він написав пісню …за один день . «Мимоволі пригадалося моє рідне село Пелехівщина на Полтавщині ,- згадує композитор ,- рідна мати моя ,що проводжала нас,синів ,у дорогу . Її добрі слова , ласкаві очі, її руки , що пахли хлібом .І весь час ,поки я працював над піснею ,образ матері був незримо зі мною».

Учениця 1.Платон Іларіонович одразу подзвонив Андрію Малишку в санаторій ,де поет відпочивав , і дав йому розмір вірша :

«Рідна мати моя , ти ночей не доспала ,

В тихім шелесті трав ти мене сповила .

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала ,

І рушник вишиваний на щастя дала».

Вранці другого дня поет по телефону диктував вірша. Він залишив перший куплет таким , яким написав його Майборода , і змінив тільки другий рядок . Ця пісня одразу увійшла в музичний побут ,полюбилася і молодим , і літнім слухачам .

Учениця 2. Перелетівши кордон нашої країни ,вона зазвучала англійською, іспанською, чеською, болгарською та іншими мовами світу . Над твором стоїть коротенька ,але така багатозначна посвята : «Моїй матері». Невідомо ,хто з авторів її написав ,але впевнено можна сказати ,що і Платон Майборода ,і Андрій Малишко ,які написали пісню ,а також усі , хто її співає ,присвячують цю пісню своїй матері .

                            (всі в залі співають пісню «Рідна мати моя …»)

Учитель . Творчість Ісаака Йосиповича Дунаєвського (фотографія на екрані ) можна назвати цілою епохою в нашій музиці .Його вважають одним з основоположників радянської оперети і музичної комедії , видатним композитором –піснярем .Головне у тому ,що більшість його творів стали улюбленими мелодіями декількох поколінь .Не втратила своєї вишуканості , не застарілась музика Дунаєвського і сьогодні .

Продовжують музичні краєзнавці 7 класу .

Учениця 1 . Ісаак Йосипович Дунаєвський народився у місті Лохвиця в сім’ї службовця. Дитинство і юність майбутнього композитора пройшли у Полтаві ,де він і закінчив музичне училище . Пізніше була Харківська консерваторія .Маленький хлопчик з України з простої сім’ї надалі став відомим усьому світу ,  як символ соціалістичного музичного мистецтва . Його називали «Лохвицьким Моцартом» 20 століття радянської епохи .

Учениця 2 .На рахунку Дунаєвського – музика до 27 кінофільмів –художніх,документальних ,мультиплікаційних .Це : «Воротар» , «Діти капітана Гранта», «Шукачі щастя», «Цирк», «Волга-Волга», «Весна», «Кубанські козаки», «Ми за мир»  та інші .

Пропонуємо фрагмент з кінофільму «Ми за мир».

(фрагмент кінофільму )

Учитель. Живе у Полтаві класик української сучасної пісні, композитор, педагог, баяніст Олексій Іванович Чухрай .(фотографія композитора на екрані). Про цю людину нам розкажуть музичні краєзнавці 11 класу .

Учениця 1 . Народився Олексій Чухрай в селі Нижня Ланна Карлівського району на Полтавщині . Батько його віртуозно грав на скрипці й був найпочеснішим гостем на весіллях та святах ,дід також відомий на всю округу скрипаль . Господь подарував хлопцю абсолютний слух ,тому грати він навчився напрочуд швидко і міг зіграти будь-яку мелодію , один раз почувши.

Першим вчителем став сліпий музикант із Федорівки – Микола Коваленко . Вже в старших класах юнак створював імпровізації – замальовки майбутніх пісень . Згодом вступив до вечірньої музичної школи у Полтаві по класу баяна й успішно її закінчив .

Учениця 2 .Однак з першого разу вступити до музичного училища Олексію не вдалося .Отож довелося служити в армії . Службу він проходив в оркестрі Полтавського артилерійського училища . Якось молодий солдат у газеті «Известия» побачив вірш А.Кронгауза «Я влюбился в некрасивую» і написав на нього музику . Так народилася перша пісня Чухрая . Він наважився послати ноти в одну із військових газет. Незабаром отримав відповідь ,де було сказано , що у нього є хист ,але потрібно ще багато працювати , щоб писати справжні пісні . Олексій дав собі слово ,що обов’язково напише таку пісню ,яку надрукують у газеті й виконуватимуть зі сцени .

Учень 1.Олексій Чухрай закінчив і музичне училище,і консерваторію. У 1974 році створив ансамбль народної музики «Карусель»-лауреат міжнародних фольклорних фестивалів у Болгарії та Італії . Пів-Європи аплодувало майстерності музикантів і співаків колективу .

Учениця 3.Понад 20 пісень Чухрая виконала Раїса Кириченко ,з якою його поєднувала дружба і творча співпраця . Такі з них ,як «Дівочий сон» , «Доля у нас – два крила» , «Мамина пісня» , «Святий вечір» любить слухати і співає вся Україна. А «Молодичку» вважають народною .

Учень 2 . Олексій Чухрай написав пісню , яка стала музичною візиткою міста . Це пісня «Моя Полтава» .

(ансамбль вчителів виконує пісню «Моя Полтава»)

Учитель Ця дівчина не просто так ,Маруся –

Це голос наш ,це пісня , це душа .

Коли в похід виходила батава ,

Її піснями плакала Полтава …

Козацькі часи сприяли поетичному ,пісенному пробудженню українського народу . Вважають ,що тільки записано українських пісень понад 300 тисяч . Серед їх творців крізь тумани часу окреслюються схожі на легенду жіночі постаті. До таких легендарних постатей належить Маруся Чурай.  (фотографія на екрані )Що дізналися музичні краєзнавці 3-4 класів ми зараз почуємо .

Учениця 1 .За переказами ,Маруся Чурай народилася в 1625 році в сім’ї козацького сотника Гордія .Після смерті батька ,який у 1648році був спалений як бунтівник у Варшаві на багатті ,залишилася жити з матір’ю в Полтаві .

Учениця 2.В юності дівчина мала багато залицяльників ,серед яких був молодий козак Іван Іскра ,але своє серце вона віддала Грицю Бобренку. Коли Гриць вирушив на війну, дівчина чекала на нього 4 роки .

Учениця 3 .Проте ,коли Гриць повернувся до Полтави ,він вже не звертав уваги на Марусю ,бо покохав іншу ,Ганну Вишняківну. Зраджена дівчина не витримала втрати і вирішила отруїти себе зіллям , що вона таємно взяла у місцевої бабусі – відьми , але яке ненароком випив Гриць .

Учениця 4 . Полтавський суд засудив Марусю до страти ,але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького ,який приніс Іван Іскра , де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні» .

Учениця 5.Для покути дівчина ходила на прощу до Києва ,але повернувшись у 1653 році до Полтави померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого.

Учень 1.Маруся Чурай є автором багатьох пісень ,зокрема «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри , віють буйні» , «Вкінці греблі шумлять верби» , «Ой ,не ходи, Грицю», «Летить галка через балку» та інші. Ми пропонуємо вашій увазі одну з пісень , присвячених Грицеві «Грицю , Грицю ,до роботи».

(учні 3-4 класу виконують пісню «Грицю ,Грицю , до роботи»)

Учень 2.15 квітня 2006 року «царівна пісень Чураївна до нас повернулася знов», вдячні полтавці поставили їй пам’ятника біля обласного музично-драматичного театру ім. М. Гоголя .

(  Фото пам’ятника Марусі Чурай )

( відео пісні «Ой на горі два дубки» ,співає Раїса Кириченко )

Учитель .     Уклін тобі ,перлина України ,

За неповторний , невмирущий спів

І нескінченні ті пісні однині ,

Як пам’ять тих , хто так тебе любив …

Герой України, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка , повний кавалер ордена княгині Ольги, лауреат премії ім.Д.Луценка «Осіннє золото», Народна артистка України –далеко не повний перелік державних відзнак  Раїси Кириченко .

(фотографія Раїси Кириченко на екрані )

А найголовніша серед них –Берегиня пісенної душі співочого народу України .У цьому році ми святкуємо 80-річчя з дня народження співачки .

Про Раїсу Кириченко готували розповідь музичні краєзнавці 6 класу .

Учень 1 .У світлий день християнського свята Покрови Матінки Божої – 14 жовтня 1943 року у селі Корещина Глобинського району в родині фронтовика Панаса Коржа та його дружини Марії народилася донечка Рая .

Змалку дівчинка Рая трудилась – носила татові обіди : «Черствий окраєць хліба з часником для мене найсолодшим був сніданком». Вміла все: копати, сапати, пасти, косити, доїти і завжди любила співати : ще маленькою брала батькову гармошку, вилазила на вишню  - грала і співала голосно , щоб було чути на все село .У мріях маленька Рая уявляла себе артисткою . Першу співочу практику Раїса Кириченко пройшла у Землянківській школі . Після закінчення семи класів цієї школи Раїса Опанасівна пішла працювати на ферму ,де порала теляток , доїла корів і співала .

Учень 2.Пізніше Раїса Кириченко стає солісткою народного хору Кременчуцького автомобільного заводу , потім професійного колективу у Полтаві «Веселка» ; згодом ансамблю «Льонок» при Житомирській філармонії . Раїса Кириченко була солісткою ансамблю «Веснянка» Херсонської філармонії , солісткою Черкаського народного хору. І де б вона не працювала , її величності українській пісні віддавала всю себе , її вона не виконувала , а творила , не забувала ніколи маминої настанови «…не співай пісні , які ні про що . Вибирай ті ,що западають в людську душу».

Учениця 1 .Її пісні  «Мамина вишня», «Світи нам ,матінко» , «Стежина до мами» , «Дорога до матері» змушують відкладати всі справи і слухати їх , як власне одкровення, згадувати свою матусю ,а багатьох і задуматись. Українська пісня у її виконанні звучала під небом Австралії , Алжиру , Америки,Тунісу ,Філіппін ,Монголії ,Канади… Раїса Кириченко підкорила своїм голосом всю Європу .З концертами об’їздила всю Полтавщину .

Учень 3.Був важкий період ( з листопада 1996 р. по березень 1997 р.) у житті співачки–її життя висіло на волосинці (тяжка хвороба нирок ). Уже мало хто й вірив, що вона виживе. Від’їзд до Німеччини, довгі місяці радикального лікування … Але любов до пісні повернула співачку на сцену –нові пісні ,нові сторінки життя .

Учень 4 . За клопотанням і участю Раїси Кириченко у Корещині було збудовано церкву Покрови Пресвятої Богородиці (2002 р.), реставровано клуб ,відкрито дитячий садок у селі Землянки.У відремонтованому приміщенні стала діяти Землянківська повна середня школа ім.народної артистки України Р.О.Кириченко .

У школі запрацював і музичний клас , а подружжя Кириченків подарували музичні інструменти . Для всіх здійснилось ще одне бажання – газифікація осель ,школи .

Учениця 2 .Вона дуже любила село .І на відміну від багатьох пишалася ,що сільська дівчина ,завжди це підкреслювала .

Учень 5. 9 лютого 2005 року не стало Раїси Кириченко . Попрощатися з нею у будинок Київської Національної філармонії прийшли тисячі людей , а потім її повезли додому –в Корещину , як вона і заповідала . Її поклали вічно спати поряд з матусею .

(пам’яті Раїси Кириченко присвячується … «Присвята»)

Учитель . Діти ! Сьогодні ми тільки доторкнулися до спадщини цих талановитих людей , наших земляків  Миколи Лисенка , Олександра Білаша , Платона Майбороди , Ісаака Дунаєвського , Олексія Чухрая , Марусі Чурай , Раїси Кириченко. Я дякую всім за роботу у нашій музичній вітальні .

І на закінчення  нашої зустрічі мені хотілося б сказати , що шанувальниками і знавцями музики не народжуються – ними стають . Для того , щоб полюбити музику, треба її слухати. Любіть та вивчайте велике мистецтво музики .Воно відкриє вам цілий світ високих почуттів , пристрастей , думок . Воно духовно збагатить вас , зробить чистішими, досконалішими.Завдяки музиці ви знайдете в собі нові ,невідомі вам до того грані .Ви побачите життя в нових тонах і кольорах .Музика ще більше наблизить вас до ідеалу Людини!

Любіть цей край , де ви зросли ,

Де ваші внуки будуть жить –

Тож рідну пісню бережіть!

(Звучить пісня «На щастя ,на долю» . Співають всі учасники музичної вітальні )