Музичні символи України. Гімн. Історичні пісні та думи

Тема уроку: Музичні символи України. Гімн. Історичні пісні та думи

 

Мета уроку:

 

вчити  учнів розуміти досягненнями культури України; вчити  давати визначення поняття «музичні символи», познайомити учнів із музичними символами України.

 

виховувати естетичне ставлення, інтерес і любов до музики  як виду мистецтва; формувати  міжособистісні відносини, оволодівати  досягненнями світової культури;

розвивати в учнів здібності щодо образного сприйняття музичних творів і навички виконавського розвитку музики, творчі здібності учнів, естетичний смак.

Обладнання: підручник, комп’ютер, мультимидійна презентація.

Тип уроку: вивчення нової теми.

 

ХІД УРОКУ

 

 

І. Організаційна частина.

 

ІІ.Актуалізаціяопорнихзнань.

 

 

•      Яку музикувислухалипід час літніхканікул? Якімузичнітелепрограми та конкурсивизапам'ятали?

 

•       Якімузичні твори, пісніви можете продемонструвати?

 

-  Які концерти відвідали?

 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Створення проблемної ситуації.

Вчитель. Музика в життілюдинивідіграєвеличезну роль,та,мабуть,найважливішезначеннямаєпісня. Деякімузичні твори за своєюглибиноюзмісту, йоговідповідністюпрагненням і почуттям народу стаютьмузичними символами нації.

 

Якиймузичний символ нашоїдержави?

 

Що вам відомопро історіюстворення Державного гімнуУкраїни?

 

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

Тема нашого уроку:  «МузичнісимволиУкраїни».

Сьогодні ми ознайомимося  з музичними символами України, творчістю Миколи Лисенка, розучитидуховнийгімнУкраїни «Молитва за Україну».

V. Вивчення новогонавчальногоматеріалу.

 

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди:

Музика в життілюдинивідіграєвеличезну роль,та,мабуть,найважливішезначеннямаєпісня. Деякімузичні твори за своєюглибиноюзмісту, йоговідповідністюпрагненням і почуттям народу стаютьмузичними символами нації.

 

•                       Якиймузичний символ нашоїдержави?
•                       Що вам відомопро історіюстворення Державного гімнуУкраїни?

 

(відповідіучнів)

Національниммузичним символом Українивважають «Молитву за Україну» Миколи Лисенка. Хоча вона не належить до класичнихдуховнихтворів, покладених на канонічнісюжети, щовиконуютьсяпід час релігійноїслужби, але завдякиглибинізмісту та духовно-патріотичнимпочуттям, вираженим у цьомутворі, його по праву називаютьдуховнимгімномУкраїни.

 

Цюпісню, щоспочатку мала назву «Боже, Великий, Єдиний» («Дитячий гімн»), було створено наприкінці ХІХ ст. і призначено для дітей. У передмові до виданнятворуавтори написали: «…хотіливкластипередусім в уста дітей, відякихВсевишнійнайскорішемігпочутицеблагання».

 

2. Робота з підручником:  стор.37 – 44  «Портрет митця»

 

3.         Слухання музичного твору

Молитва за Україну(музикаМиколи  Лисенка,слова ОлександКониського).

 

Обговорення після прослуховування муз твору.

Технологія «Асоціативний кущ» (відповіді на запитання)

 

 

- Поміркуйте, чому «Молитва за Україну» є музичним символом духовностіукраїнського народу.

 

- Як вирозумієте слова віршаАнатоліяГрицая, написаніпідвпливом «Молитви за Україну»?

 

Нехай твоя свята молитва Пекучі рани нам зцілить, І вигострить наш дух, як бритву,

 

Й до серця й Бога долетить.

 

Вчитель: Бесіда про народнупісню як символ українського народу. Справжнімсимволом нашого народу є народна пісня. Пісні в Українідужерізноманітні: одні, ніби степи, — широкі й безкраї, інші, як гірськірічки, — стрімкі та грайливі. Вони заспокоюють і звеселяють, з ними ми плачемо й радіємо, працюємо та йдемо на боротьбу. Народніпісні — цескарбницяпісенноїтворчості, безцінненадбання народу, виразникйогоінтересів,

історії та культури.

 

 

4 . Слухання музичного твору

Українська народна пісня «Ой верше, мій верше…» (виконанняпідсупро-відколісноїліри; виконаннясучаснимиестраднимиспіваками).

 

 

Обговорення після прослуховування муз твору.

 

Технологія «Асоціативний кущ» (відповіді на запитання)

 

•     Пригадайте та назвітьжанриукраїнськихнароднихпісень.

 

•      Порівняйтевиконаннянародноїпісні.

 

 

Вчитель. Як вам уже відомо,музичний фольклор тривалий час передававсявідпокоління до покоління в уснійформі. Лише приблизно два століття тому фольклористи почали записуватипісні та мелодіївіднароднихвиконавців. Так, завдякицим людям до наших часівдійшла велика кількістьукраїнськихнароднихмелодій. Значнийвнесок у дослідження і збираннянародноїтворчостізробиливітчизняніфольклористиМикола Лисенко,ФіларетКолесса, КлиментКвітката інші.

 

Крімзаписівавтентичного (власне народного) виконаннянародноїпіснічиінструментальноїмелодії, композитори часто створювалиїїобробки — вокальні й інструментальні. Так, одноголосна народна мелодіяперетворювалася на твір для різного складу виконавців — соло (голосу чимузичногоінструмента), ансамблю, хору або оркестру — народжувалисьобробкинароднихпісеньітанцювальнихмелодій.

 

 5 Слухання музичних фрагментів в обробці Миколи Лисенка

«Ой не світи, місяченьку…», «Лугом іду, коня веду» (для солістаізсупроводом); «Верховино, світкути наш» (для хору) .

Обговорення після прослуховування муз твору.

- Як музичнийсупровідвокальнихтворівдопомагаєрозкритимузичний образ?

    -  Як відбувається темпово-динамічнийрозвиток хорового твору?

 

Вчитель. Особливим видом фольклоруукраїнців є піснілітературногопоходження — твори, щобулинаписаніконкретними авторами і яківиконуютьсяпорядізнародними. Дофольклору вони увійшлизавдякиусномупоширеннюсеред людей.

 

Одним із таких творів є пісня «Реве та стогне Дніпр широкий…» на слова Тараса Шевченка,яка є відомою не лише в Україні,а й за її межами.Текстомдля пісні стали дванадцятьрядківізбалади великого Кобзаря «Причинна». Музику, щозгодом стала народною, написав педагог і композитор ДанилоКрижанівський.Перед слухачами постає«музичний пейзаж»розбурханогоДніпра, якийуособлюємогутнісили народу — волелюбного, нескореного, героїчного, як сам Кобзар. Можливо тому цюпіснювважаютьгімномтворчостівидатногоукраїнськогопоета.

На вірші Т. Г. Шевченка написано багатопісень, що стали народними. Серед них «Такаїї доля», «Думимої, думи», «Плавай, плавай, лебедонько», «Літа орел, літасизий», «Летить галка через балку», «Садок вишневий коло хати…».

 

Хороватворчістьє унікальноюсторінкою в історіїукраїнськоїмузики,аджепов’язана, головним чином, зопрацюваннямнароднихпісень.

 

Хоровіобробкинароднихпісень, з одного боку, спираються на традиційнународнупісенну культуру (колективнийгуртовийспів), а з іншого — на академічнехоровемистецтво. Основним принципом обробки є прагненнявиявитинайсуттєвішийелементмузичного образу, підкреслитийоговиразність. Звідсиорганічне й майстернепоєднанняприйомів народного багатоголосся й професійноїмузики.

 

6. Слухання музичного твору

 

«Реве та стогне Дніпр широкий…»

(сл.Т. Шевченка, муз. Д. Крижанівського)(різніінтерпретації).

 

Обговорення після прослуховування муз твору.

-  Які почуття викликає музика?

 

          -  Якими засобами виразності це досягнуто?

 

      -  Розкажіть про засоби виразності живопису, за допомогою якихМиколаБурачекзобразив бурю на Дніпрі.

 

      - Поміркуйте, щооб’єднуєпоетичний текст, музику та картину.

 

 

На вірші Т. Г. Шевченка написано багатопісень, що стали народними. Серед них «Такаїї доля», «Думимої, думи», «Плавай, плавай, лебедонько», «Літа орел, літасизий», «Летить галка через балку», «Садок вишневий коло хати…».

 

Хороватворчістьє унікальноюсторінкою в історіїукраїнськоїмузики,аджепов’язана, головним чином, з опрацюваннямнароднихпісень.

 

Хоровіобробкинароднихпісень, з одного боку, спираються на традиційнународнупісенну культуру (колективнийгуртовийспів), а з іншого — на академічнехоровемистецтво. Основним принципом обробки є прагненнявиявитинайсуттєвішийелементмузичного образу, підкреслитийоговиразність. Звідсиорганічне й майстернепоєднанняприйомів народного багатоголосся й професійноїмузики.

 

 

7. Мистецькаскарбничка.

 

Обробканародноїпісні — перекладення для хору чиінструментаодноголосноїнародноїмелодії.

 

Вчитель:Тематика хоровихобробокнадзвичайнорізноманітна. Цеобрядові, церковні,історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні, ігровіпісні.

Одна з найвідоміших у світіхоровихобробокукраїнськоїнародноїпісні — це добре відомий вам «Щедрик» Миколи Леонтовича.Він є настількипопулярним, щопід час різдвяних і новорічних свят і в Америці, і в Європі по радіо й телебаченнющоднянеодноразоволунає «CaroloftheBells» («Гімндзвіночків»), покладений на мелодіюнашого «Щедрика».

 

   8. Слухання музичного твору

Микола Леонтович. «Щедрик».

Станіслав Людкевич. «Гагілка».

Обговорення після прослуховування муз твору.

      -   Охарактеризуй виконавський склад хорів.

-  Як відбуваєтьсярозвитокмузики в кожному творі?

 

 

9. Вокально-хорова робота.

 

     а)Повторення правил співу.

 

     б) Розспівування.  (Виконаннявправ для розвиткумузичного слуху таголосу.Повторенняукраїнськоїнародноїпісні «Грицю, Грицю, до роботи»                     ( пісня вивчалася в молодших класах)

     в) Розучуванняпісні «Молитва за Україну».

Робота над змістом пісні.

Показ пісні., бесіда про зміст та будову пісні, про що йдеться у пісні, який  настрій вона створює,у якій формі вона написана,що є незмінним у цій формі?

Розучування мелодіїпершого куплету та приспіву.

 

Виконанняпершого куплету та приспівупісніпідакомпанементфортепіано.

 

 

 

VI . Узагальненнявивченогоматеріалу. Підсумок уроку. («Мікрофон»)

 

-  ЯкімузичнісимволиУкраїнивизнаєте?

-  Поясніть, як вирозумієте, поняттяобробканародноїпісні.

 

    -  Яка роль фольклористів у справізбереження та поширеннямузичноїспадщини народу?

 

   -  Пригадайте, якіхоровіобробкинародноїпіснівивчалися в попередні роки. Хто з музикантівздійснювавціобробки?

 

VII. Домашнєзавдання.

 

Уявіть,  що  вам  запропонувалидібратимузичніпозивні для  телевізійного

каналу, що буде розповідати про Україну в світі. Підберітьмелодію, яка на

вашу думку, буде найкращевідповідатитематиці телеканалу. Обґрунтуйте

свою думку.