МУЗИЧНІ ЗДІБНОСТІ, ЇХ ДІАГНОСТИКА ТА РОЗВИТОК В СИСТЕМІ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

ОКЗ «Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв

імені Сергія Прокоф’єва»

Курдіна Надія Леонідівна

бібліотекар

Музичні здібності, їх діагностика та розвиток в системі спеціальних дисциплін

Для того, щоб почати займатися музикою не треба мати яких-небудь особливих здібностей, крім здібності чути та відчувати ритм. Уроки музики спрямовані на те, щоб розвивати в учнів здатність відчувати, любити, оцінювати явища мистецтва, створювати в міру своїх сил і творчих можливостей музично-художні цінності. Творчість допомагає дитині розкрити його музичні здібності, музикальність.

Музичні здібності розвиваються в постійній практичній діяльності. Основними видами музичної діяльності є: слухання музики; виконання музики; написання музики. У структурі музикальності виділяють три основні музичні здібності:

Відчуття ладу: це здатність емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії або відчувати емоційну виразність звуковисотного руху. Цю здатність можна інакше назвати емоційним або апперцептивним компонентом музичного слуху. Відчуття ладу утворює безперервне єдність з відчуттям музичної висоти, тобто висоти, відокремленою від тембру. Відчуття ладу безпосередньо проявляється в сприйнятті мелодії, в впізнаванні її, в чутливості до точності інтонації. Воно поряд з почуттям ритму утворює основу емоційної чуйності на музику. У дитячому віці його характерний прояв - любов і інтерес до слухання музики.

Внутрішній слух: це здатність довільно користуватися слуховими уявленнями, що відображають звуковисотного рух. Цю здатність називають слуховим або репродуктивним компонентом музичного слуху. Вона безпосередньо проявляється у відтворенні по слуху мелодій, в першу чергу в співі. Спільно з ладових почуттям вона лежить в основі гармонійного слуху. Ця здатність утворює основне ядро ​​музичної пам'яті та музичного уяви. Найбільш складно розвиваються на початковому етапі музично-слухові уявлення - здатність відтворювати мелодію голосом, точно її інтонуючи, або підбирати її по слуху на музичному інструменті.

Відчуття ритму: це. здатність активно переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворювати його. У ранньому віці музично-ритмічне почуття проявляється в тому, що слухання музики абсолютно безпосередньо супроводжується тими чи іншими руховими реакціями, більш-менш точно передають ритм музики. Це почуття лежить в основі всіх тих проявів музикальності, які пов'язані зі сприйняттям і відтворенням тимчасового ходу музичного руху. Поряд з ладових почуттям воно утворює основу емоційної чуйності на музику.

Даний вид музичних здібностей має на увазі під собою сприйняття рівномірної пульсації метричних долей в музиці (в процесі руху під музику, ігри на найпростіших музичних інструментах); розрізнення сильних і слабких долей в музиці при слуханні і виконанні маршових і танцювальних п'єс. Засвоєння ритмічних фігур, побудованих на чергуванні двох різних ритмічних одиниць, при цьому музичний матеріал повинен бути нескладним і добре знайомий дітям, подальше усвідомлення тривалостей і пауз, формування уявлень про їх записи. Це сприяє усвідомленню виразною і образотворчої суті ритму.

Здібності можна класифікувати наступним чином: музичні; лінгвістичні; інтелектуальні; творчі.

Музичні здібності в існуючій загальній психологічнійої класифікації відносяться до спеціальних, тобто таким, які необхідні для успішних занять і визначаються самою природою музики.

Педагоги-музиканти прийшли до висновку, що задатки музичної діяльності (тобто фізичні особливості будови організму, наприклад, органу слуху або голосового апарату) є у кожного.

Саме вони складають основу розвитку музичних здібностей. Поняття «не розвивається здатність» за твердженням вчених, фахівців в області дослідження проблем музикальності, саме по собі є абсурдним.

Природа щедро нагородила людину. Вона дала йому все для того, щоб бачити, відчувати навколишній світ. Вона дозволила йому чути все різноманіття існуючих навколо звукових фарб. Прислухаючись до власного голосу, голосам птахів і тварин, таємничим шелестом лісу, листя і завивання вітру, люди вчилися розрізняти інтонацію, висоту, тривалість. З необхідності та вміння слухати і чути народжувалася музикальність - природою дане людині властивість.

Музичні здібності бувають спеціальні (виконавчі, композиторські) і загальні - необхідні для здійснення будь-якої музичної діяльності. Для вчителя музики важливі в першу чергу загальні музичні здібності учнів. Відчуття ладу (емоційна чуйність на музику), здатність довільно оперувати музично-ритмічним почуттям і відчуттям цілого (музична форма). Ці здібності в поєднанні з умінням відчути зміст музики складають музикальність.

Послідовність розвитку звуковисотного слуху і почуття ладу. Цей вид музичних здібностей має на увазі під собою сприйняття регістрів в процесі слухання творів, так само і сприйняття і відтворення звуків по висоті в яскравих образних інтонаціях, мотивах, мелодіях; усвідомлення виразності руху мелодії. Послідовне знайомство зі ступенями ладу і освоєння лада через характерні ладові інтонації (V, і III, I і III) в нескладних піснях і п'єсах для найпростіших звуковисотних інструментів.

Усвідомлення ролі лада в створенні загального емоційного забарвлення музики, протиставлення мажору і мінору як засобу відображення світла і тіні, радості і горя.

Усвідомлення значення лада як засобу втілення музичного образу, зв'язку лада з іншими елементами музичної мови (ці уявлення можна формувати на основі спостереження за розвитком).

Послідовність розвитку почуття ритму. Даний вид музичних здібностей має на увазі під собою сприйняття рівномірної пульсації метричних долей в музиці (в процесі руху під музику, ігри на найпростіших музичних інструментах); розрізнення сильних і слабких долей в музиці при слуханні і виконанні маршових та танцювальних п'єс (у русі, грі на найпростіших музичних інструментах). Сприйняття співвідношення різних тривалостей на палітрі нескладних, добре знайомих дитячих пісень. Засвоєння ритмічних фігур, побудованих на чергуванні двох різних ритмічних одиниць, при цьому музичний матеріал повинен бути нескладним і добре знайомий дітям, подальше усвідомлення тривалостей і пауз, формування уявлень про їх записи. Усвідомлення виразної і образотворчої суті ритму. Розвиток внутрішнього ритмічного слуху (запам'ятовування різних ритмічних малюнків, фігур). Формування поняття про ритм як про один із засобів музичної виразності. Визначення виразною суті ритму на матеріалі знайомих творів. Усвідомлення значення ритму створення музичного образу і в зв'язку ритму з іншими елементами музичної мови. Послідовний розвиток почуття музичної форми (почуття цілого).

Формування уявлень про засоби музичної виразності в процесі роботи над виразністю виконання пісень і слухання творів.

Формування уявлень про інтонації як єдність емоційно-смислового змісту і засобів його втілення.

Формування уявлень про тему як викладі музичної думки.

Формування уявлень про музичні думки (на прикладі виконання варіацій для найпростіших музичних інструментів на тему знайомої пісні).

Формування уявлень про типи побудови музичного твору, їх смислове навантаження.

Тези до теми «Розвиток музичних здібностей в системі підготовки студентів».

Музичні здібності, музичність, музичне сприйняття, музична обдарованість.

Музичні здібності – це особливого роду духовні здібності, нерозривно пов’язані з музичною культурою. Вони розвиваються в процесі музичної діяльності, сприйняття музики і власне музичної творчості, і ніякі слухові дані не гарантують видатних творчих досягнень самі по собі.

Творчі здібності: музична фантазія, яка пов’язана з характеристиками внутрішнього слуху, показники творчого мислення, який проявляється у “ємоційно психологічних особливостях музичного твору” та його виконавській трактовці.

Музичний слух вважається єдиною здібністю та визначається  як здібність сприймати та представляти ладові та неладові звуковисотні відношення. Повноцінне музично-естетичне сприйняття вимагає розвинутого музичного слуху. Музичний слух – комплексна здатність, що включає в себе звуковисотний (мелодичний і гармонічний), ритмічний, динамічний і тембровий слух.

Музичні здібності – це індивідуально-психологічні властивості особистості, що є передумовою успішного виконання музичної діяльності.

Основні музичні здібності:

1. Ладо-тональне відчуття, тобто здатність емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії. Цю якість можна назвати емоційним компонентом музичного слуху.

2. Здатність до слухового уявлення, тобто довільне користування слуховими уявленнями, що відображають звуковисотний рух. Це слуховий компонент музичного слуху.

3. Музично-ритмічне відчуття, тобто відчуття емоційної виразності музичного ритму і його точне відтворення. Музичні здібності – індивідуальні психологічні властивості людини, що зумовлюють сприйняття, виконання, написання музики, здатність до навчання в галузі музики.

Тести до теми «Музичні здібності та їх діагностика»

1. Показати праву, ліву руки за словесною командою, далі з показом різних рук;
2. За словесною командою повернутись вправо, вліво, показувати різні пальці (володіння різними рухами одночасно);
3. Проплескати в долоні знайому мелодію;
4. Визначити, які музичні інструменти дитина знає і чому їй подобається той чи інший;
5. Зіграти мелодію, а потім щоб дитина її зіграла;
6. Зіграти твори різні за настроєм та характером. Визначити уважність під час слухання, зацікавленість, наявність рухової реакції. Під час слухання використати відволікаючі предмети (красиву іграшку, музичний інструмент тощо).
7. Зіграти мелодію. Після цього запропонувати дітям вибрати хатку для цієї мелодії з кількох звуків – чуття ладо-тонального тризвуку. Мелодію грати 3–4 рази і тризвуки 3–4 рази
8. Зіграти не дуже складний твір у першій октаві, щоб дитина його запам’ятала;
9. Зігpати цей же твір у великій октаві;
10. Зіграти дітям невеликий твір («Рондо в турецькому стилі» В. Моцарта, Прелюд Ф. Шопена, Елегію М. Лисенка …) та з’ясувати, що вони в них сприйняли: настрій, характер, динаміку, гармонію, темп, регістр. Допомагати дітям відповідати на запитання.