Музично - дидактичні ігри та іх роли в емоційно - інтелектуальному розвитку дитини
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Кафедра педагогіки та психології
Підсумкова творча робота
«МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ У РОЗВИТКУ
МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДОШКІЛЬНИКІВ»
Випускна робота
Міхалєвої Єлизавети Сергіївни,
слухача курсів підвищення кваліфікації
музичних керівників закладів дошкільної освіти,
керівника музичного Комунального дошкільного навчального закладу (ясла – садок) комбінованого типу №30 «Ладусі» Сєвєродонецької міської ради
Сєвєродонецьк
2020
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНИХ ІГОР В ПРОЦЕСІ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 5
1.1. Постановка проблеми музично-дидактичних ігор 5
1.2. Значення розвитку музичних здібностей у дітей дошкільного віку 11
1.3.Основні види музично-дидактичних ігор у музичному розвитку дошкільників 13
1.4. Музично-дидактичні ігри на заняттях з музики в дитячих садках 15
1.5. Завдання музично-дидактичних ігор відповідно до віку дошкільників 17
1.6. Класифікація музично-дидактичних ігор 21
1.7. Структура музично-дидактичних ігор 22
Розділ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНО – ДИДАКТИЧНИХ ІГОР В ДИТЯЧОМУ САДКУ 24
2.1. Використання музично-дидактичних ігор в музичному виховання дітей дошкільного віку 24
2.2. Аналіз і результати практичної роботи 28
ВИСНОВКИ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32
ВСТУП
Актуальність роботи. Одним з важливих завдань всебічного розвитку сучасної дитини є виховання музичної культури. Сприйняття музики - складний процес, що вимагає від людини уваги, пам'яті, розвиненого мислення, різноманітних знань. Тому необхідно навчити дітей розумітися в особливостях музики як виду мистецтва, свідомо акцентувати їх увагу на засобах музичної виразності (темп, динаміка і т. д.), розрізняти музичні твори по жанру, характеру. У педагогічній практиці з цією метою все частіше стали застосовувати музично-дидактичні ігри, які, впливаючи на дитину комплексно, викликають у неї зорову, слухову і рухову активність, тим самим, розширюючи музичне сприйняття в цілому.
Музичне мистецтво надає безперечну дію на особу дитини вже в дошкільному віці. Для того, щоб вона виконувала свою соціальну функцію, необхідний розвиток музичного сприйняття, якому додається універсальна роль, оскільки воно пов'язане зі всіма видами музичної діяльності дітей. Актуальність визначається необхідністю теоретичної і практичної розробки питань, пов'язаних з музичним вихованням дітей в певній системі, з урахуванням вікового аспекту і послідовності залучення дітей до цілісного і диференційованого сприйняття музики. Засвоєні на заняттях правила і ігрові дії музично-дидактичних ігор можуть бути перенесені дітьми в їх самостійну діяльність. Але для цього необхідно розробити поетапний шлях формування способів самостійних дій. Успішність реалізації цього завдання в значній мірі залежать від якості дидактичних ігор, що моделюють основні властивості музичних звуків .
Мета роботи: визначити проблему, виділити структуру, класифікацію та особливості музично – дидактичних ігор в процесі музичного виховання дітей дошкільного віку. Обґрунтувати систему музично-дидактичних ігор для формування сприйняття виразності основних властивостей музичних звуків та їх освоєння дітьми 3-6 років.
Розібрати проблему у розвитку музичних здібностей у дітей дошкільного віку та сформувати основні види музично – дидактичних ігор у музичному розвитку.
Завдання роботи:
1) Охарактеризувати роль музично-дидактичних ігор у процесі музичного
виховання дітей дошкільного віку;
2) Розробити систему музично-дидактичних ігор для забезпечення
гармонійного розвитку дошкільнят;
3) Дати методичні рекомендації до використання системи музично-
дидактичних ігор для можливості впровадження їх в практику дошкільних установ.
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНИХ ІГОР В ПРОЦЕСІ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.
- Постановка проблеми музично-дидактичних ігор.
Розвиток творчої особистості є метою сучасної дошкільної освіти, головний зміст якої полягає у залученні дошкільнят до музично-творчої діяльності, що сприяє духовному становленню особистості. Сучасний музичний працівник має не лише розв’язувати виховні завдання, прагнучи урізноманітнити музичні заняття, а й дбати про розвиток творчих здібностей дошкільників. Розв’язання зазначеної проблеми реалізується шляхом впровадження у процес виховання різних видів музично-творчої діяльності, зокрема музичнодидактичних ігор. Проблему розвитку творчих здібностей дітей вивчали вітчизняні науковці Д.Б.Богоявленська, Н.С.Лейтес, Б.Г.Ананьєв, О.М.Леонтьєв, О.М.Матюшкін Н.Б.Шумакова, Г.Д.Чистякова, В.С.Юркевич, В.О.Моляко, О.І.Кульчицька, Я.О.Пономарьов, Р.О.Пономарьова - Семенова та інші. Проблемі вивчення дидактичних ігор у навчально-виховному процесі були присвячені наукові дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Провідну роль гри у формуванні психіки дитини та розвитку здібностей відзначали видатні педагоги і психологи К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, Д.Б.Ельконін.
Дидактичні ігри у сучасних наукових дослідженнях розглядають як
засіб навчання (О.В.Пішенко); активізації комунікативної діяльності (С.О.Тамбієва, І.Ю.Люлевич); активізації пізнавальної діяльності (А.Л.Андрасян, Н.Є.Коган, А.О.Кирилова, В.А.Крутій); формування самосвідомості (О.М.Лебеденко); формування навичок та вмінь (І.О.Сергєєва); залучення до культури різних народів (М.В.Степанова); розвитку креативного мислення (О.Д.Гаврилова); екологічного виховання
(Л.Ю.Павлова); формування музично-естетичних інтересів у дітей
дошкільного віку (А.Ю.Халіль). За програмою дошкільного виховання МОН України дидактичні ігри мають: сприяти прояву пізнавальної активності, розвитку, логічного мислення, активного мовлення, пам’яті, уваги; спонукати до узагальнення і закріплення у ході гри набутих дітьми уявлень про явища й об’єкти довкілля; викликати інтерес до різних видів дидактичних ігор (словесних, музичних, настільно-друкованих, з іграшками і предметами), вчити виділяти їх з-поміж інших ігор, особливу увагу звертаючи на наявність правил і певних дій, які є обов’язковими для виконання всіма гравцями; спонукати до варіативних дій у грі, творчого самостійного вирішення ігрового завдання; виховувати прагнення до якісного виконання правил та отримання позитивного результату гри.
У будь-якій дидактичній грі кожен учасник переслідує свою мету: вихователь ставить навчальну мету, а дії дитини спрямовані саме на гру. А відтак її успіх можливий за умови тісного взаємозв’язку цих двох цілей. Цінність музично-дидактичних ігор полягає у тому, що вони доступні дитині, викликають інтерес і бажання брати в них участь. Як результат – діти не лише отримують необхідні знання, а й вчаться розуміти, цінувати і любити музику. Найважливіша мета використання музично-дидактичних ігор та ігрових вправ з дітьми дошкільного віку – розвиток творчих здібностей та поступове залучення їх до музичного мистецтва. Створення предметно-розвивального середовища, умов формування творчих здібностей є ще одним призначенням музично-дидактичних ігор. За таких умов є змога допомогти дошкільнятам розібратися в основних засобах музичної виразності, залучити їх до самостійних дій із застосуванням знань, отриманих на музичних заняттях; сприяти розвитку гармонійної особистості.
Музично-дидактичні ігри мають навчальний характер та виховний характер, а відтак можуть проводитися на заняттях як окремий вид діяльності. У грі діти краще засвоюють програмові вимоги з розвитку співочих умінь, музично-ритмічних рухів, а також слухання музики.
Орієнтовними завданнями музично-дидактичних ігор виступають: розвиток пісенних навичок; вміння виразно співати; розвиток музичних здібностей (слуху, пам’яті, почуття ритму); ознайомлення з музичними інструментами та вокальними творами різного характеру; розвиток музично-слухового сприймання у процесі ритмічних рухів; розвиток та збагачення рухової реакції дітей, уміння погоджувати рухи з музикою; виховання естетичного смаку, поваги до національної та світової культури.
Музично-дидактичні ігри складаються з урахуванням загальних завдань музично-естетичного виховання дітей і проводяться за загальним
планом. При цьому враховується те, що зміст та структура занять повинні бути варіативними і цікавими, з використанням різноманітних прийомів, які допомагають дітям сприймати музичні твори, розуміти елементарні основи музичної грамоти. Прості і доступні, цікаві і привабливі музично-дидактичні ігри сприяють бажанню дітей співати, слухати, танцювати. Основне завдання у процесі співу – зацікавити дітей, прищепити їм любов до вокального виконання. Створити позитивне емоційне налаштування дітей, спрямувати увагу на процес вивчення мелодії допомагають ігрові розcпівування, що містять два образи, дві музичні фрази на звучання голосу в різних регістрах. Варто застосовувати наочні матеріали – малюнки до кожного образу, що допоможе дітям озвучити героїв у різних звукових позиціях. Завдяки такому розспівуванню відбувається розвиток образної уяви дітей, усвідомлене осмислення правильно вибраного регістру голосу відповідно до образного персонажа чи героя. Поступово діти починають чисто інтонувати, розвивається дикція, дихання, формується самоконтроль і уміння аналізувати як свій власний спів, так і спів одногрупників. Використання музично-дидактичних ігор у сполученні з поспівками з «Музичного букваря» Н.Ветлугіної розвиває музикальність у дошкільнят і готує підґрунтя до навчання їх співати по нотах. З метою активізації дитячої пам’яті застосовують різноманітні ігрові прийоми. Дітей можна навчати співати сольно, хором, ансамблем, ланцюжком, «в образах», з інструментальним супроводом та без нього.
Музично-дидактичні ігри передбачають також музично-ритмічні рухи, в процесі яких розвивається музично-слухове сприймання і чуття ритму дитини. За допомогою гри відбувається активний розвиток і збагачення рухової діяльності дітей, що відбувається легко і безпосередньо. Граючи, діти захоплюються самим процесом руху під музику. Успіх правильного виконання під музику залежить у першу чергу від рівня зацікавленості до такого виду діяльності. У музично-дидактичних іграх на музично-ритмічні рухи можна застосувати різні ударні інструменти (бубон, молоточок, дзвіночок), або елементи костюму, наприклад яскравий капелюшок, віночок тощо. У залежності від змісту гри, рухи можуть бути заздалегідь розучені або вигадані самою дитиною, музичний супровід на вибір музичного керівника. У процесі слухання музики діти ознайомлюються з інструментальними, вокальними творами різного характеру. Сприйняття музики впливає на розвиток емоційно-чуттєвої сфери дітей. Аби навчити дитину глибоко відчувати музику, необхідно допомогти її пережити, разом з нею радіти і сумувати, переживаючи певні почуття. Бажано до кожного твору для слухання підібрати ілюстрації, іграшки, загадки, вигадати сюжет.
Приклад гри на слухання музики. гра «Троє клоунів». Метою заняття є визначення рівня уявлень дітей про різний характер музики (весела, сумна), вміння визначати її темп (швидка чи повільна) та динаміку (голосна чи тиха). У ході гри при звучанні сумної музики, діти підіймають картки із зображенням сумного клоуна. Під час виконання спокійної музики показують картки із зображенням спокійного клоуна. Під час слухання веселої музики піднімають картки із зображенням веселого клоуна. Музичний керівник ставить запитання: «Який настрій музичного твору?», «Як прізвище композитора . автора цього твору?», «Хто може пригадати його
назву?» Метою гри «Подорож до лісу» є навчання дітей прислухатися до звуків природи – шуму дерев, вітру; дзюрчання річки чи струмка, слухати як співають птахи, спостерігати за метеликами. Під час гри відбувається розвиток уяви, фантазії. Діти вчаться шляхом слухання музики милуватися красою довкілля, передавати свої враження словами, піснями, що відповідають емоційному стану душі. Після бесіди діти відпочивають у вигаданому лісі, грають в ігри. Гра «Пісенний годинник» допоможе перевірити рівень розвитку музичної пам’яті дітей (правильно впізнавати пісню за вступом або фрагментом мелодії). Обладнанням послужить годинник, по краях якого закріплюють картинки із зображенням персонажів, явищ, предметів на тему знайомих дітям пісень. Педагог пропонує дітям прослухати вступ або фрагмент мелодії знайомої пісні, назвати її або сказати, про що або про кого пісенька, а потім на пісенному годиннику стрілочкою вказати на відповідну картинку.
Наступний вид музично-дидактичних ігор – гра на музичних інструментах – надзвичайно цікава і захоплююча діяльність. Звісно, що значно цікавіше вона відбувається за умови створення ігрової ситуації. У процесі гри на звуко-ритмічних музичних інструментах відбувається розвиток фантазії, музично-звукових уявлень, що у подальшому допоможе у відтворенні мелодії. У світовій педагогіці поширення набула концепція музичного виховання відомого німецького композитора, просвітника і педагога Карла Орфа. Ним було розроблено систему дитячого музичного виховання, максимально наближену до природних можливостей та інтересів дитини. В основі системи – елементарне музикування, де провідну роль відіграє ритм і музично-ритмічна діяльність. За даної системи музичне виховання дошкільнят розглядається дещо ширше, ніж традиційне залучення дітей до виконання і слухання музики. Діти мають не лише слухати та по можливості відтворювати музику, складену іншими, але й, перш за все, творити та виконувати свою дитячу елементарну музику.
З метою розвитку у кожної дитини музичних здібностей, необхідно створити умови для творчої діяльності. Захоплення дітей таким процесом, бажання грати та співати настільки оволодіває ними, що вони не в змозі помітити неосяжної навчальної роботи, що відбувається під час музикування. Головним у цій роботі є задоволення від співу, «спілкування» з музикою, процес музикування (творіння музики). Безцінним результатом такого музикування є прояв фантазії та вигадки, творчості та індивідуальності. Такий вид діяльності допомагає дітям вивчати та досліджувати навколишній світ, а також формувати своє ставлення до нього засобами музично-творчої гри. Використання музичнодидактичних ігор дає можливість найбільш змістовно здійснювати музичне виховання.
Значну увагу приділяли грі на дитячих музичних інструментах педагоги М.О.Метлов, Л.І.Михайлова, С.П.Бублей, М.П.Кононова, які підкреслювали значення цього виду музичної діяльності. Н.О.Ветлугіною дана детальна класифікація музичних інструментів та музичних іграшок, котрі можна застосовувати при роботі з дітьми. Дослідження Н.О.Ветлугіної показують, що у процесі музично-ритмічної творчості формується творча уява дитини, виявляються її ініціатива і вигадка. Дошкільники створюють цікаві композиції рухів, побудови своїх ігор, танців. Для цього вони використовують різноманітні виражальні засоби – мову, рухи, міміку, спів. Виникнення і розвиток музично-ігрового образу в творчості дошкільників залежить від того, як зуміє вихователь спрямувати їхню діяльність. Необхідно забезпечити самостійний прояв творчих здібностей дитини в іграх і танцях, всебічно стимулювати його на заняттях і в повсякденному житті. Творчі здібності виявляються в бажанні виступити, придумати танок, знайти своє індивідуальне вираження в рухах. Проте слід пам’ятати, що творчі прояви можливі тільки за умови навичок узгодження рухів з музикою.
У методичному посібнику Н.О.Ветлугіної «Дитячий оркестр» пропонується методика навчання дітей гри на музичних інструментах.
У ньому підкреслюється необхідність окрім навчального характеру завдань вирішувати і творчі. Педагог не одразу приступає до безпосереднього процесу навчання гри на інструментах, а викликає бажання у дітей самим обстежити його, порівнюючи будь-які явища природи з характером звучання різноманітних інструментів, використовуючи їх зображальні можливості. Для координації сумісних дій, розвитку почуття ансамблю пропонується використовувати ритмічні «оркестри», вправи, музичну «луну», різноманітні імітації життєвих явищ, «музичний буквар» і фланелеграф (для придумування ритмів та їх проспівування). Отже, широко застосовуючи багато відомих засобів навчання, автор, тим самим підводить дітей до створення продуктивної творчості – імпровізації, музикування.
Сучасні педагоги-практики спираючись на дослідження попередників, активно застосовують різні види музично-дидактичних ігор на музикування. Наведемо деякі з них. Гра «Звукове люстерко». Люстерко повторює за нами будь-які наші рухи. А чи може це відтворити «звукове люстерко»? Вибираємо «люстерко» серед гравців і пропонуємо йому повторити за ведучим музичні звуки, ритми, трактування зі співом, диригентські схеми. А ще можна повторити терміни нотної грамоти, прізвища композиторів. Адже слова теж складаються зі звуків. А найцікавішим завданням для «люстерка» буде дублювання фраз віршів, скоромовок із заданими інтонаціями.
1.2. Значення розвитку музичних здібностей у дітей дошкільного віку.
Дослідження відомих учених, педагогів доводять можливість і необхідність формування у дитини пам'яті, мислення, уяви з дуже раннього віку. Не є виключенням і можливість раннього розвитку у дітей музичних здібностей. Є дані, які підтверджують факти впливу музики на плід, що формується в період вагітності жінки, і позитивну її дію на весь організм людини надалі. Музика завжди претендувала на особливу роль в суспільстві.
У стародавні часи музично-медичні центри лікували людей від туги, нервових розладів, захворювань серцево-судинної системи. Музика впливала на інтелектуальний розвиток, прискорюючи зростання клітин, що відповідають за інтелект людини. Музикою можна впливати на емоційне самопочуття людини. Емоційна дія гармонійних звукових поєднань посилюється багато разів, якщо людина володіє тонкою слуховою чутливістю. Розвинений музичний слух пред'являє вищі вимоги до того, що йому пропонується. Найбільш сприятливого періоду для розвитку музичних здібностей, ніж дитинство, важко уявити. Розвиток музичного смаку, емоційній чуйності в дитячому віці створює «фундамент музичної культури людини, як частини її загальної духовної культури в майбутньому». Якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створені необхідні умови, то це дає значніший ефект у формуванні її музичності. Природа щедро нагородила людину. Вона дала їй все для того, щоб бачити, відчувати навколишній світ.
Спеціальні або основні здібності включають: звуковисотний слух, відчуття, ладу, відчуття ритму. Саме наявність їх у кожного наповнює почуту людиною музику новим змістом, саме вони дозволяють піднятися на «вершини глибшого пізнання таємниць музичного мистецтва».
Розвиток музичних здібностей – одне з головних завдань музичного виховання дітей дошкільного віку. Кардинальний для методики музики є питання про природу музичних здібностей: чи являють вони собою природжені властивості людини або розвиваються в результаті дії навколишнього середовища навчання і виховання. На різних історичних етапах становлення методики музики в розробці теоретичних і практичних аспектів проблеми розвитку музичних здібностей існують різні підходи. Б.М. Теплов в своїх роботах дав глибокий всебічний аналіз проблеми розвитку
музичних здібностей. Він чітко визначив свою позицію в питанні про природженість музичних здібностей. Музичні здібності, необхідні для успішного здійснення музичної діяльності, на думку Теплова, об'єднуються в поняття «музичність». А музичність, це «комплекс здібностей, потрібних для занять саме музичної діяльності на відміну від інших, але в той же час пов'язаних з будь-яким видом музичної діяльності». У людини є і загальні здібності, що виявляються в різних видах діяльності. Якісне поєднання загальних і спеціальних здібностей утворює ширше в порівнянні з музичністю поняття музична обдарованість. У кожної людини є оригінальне поєднання здібностей визначальні успіх протікання тієї або іншої діяльності.
Музика – це рух звуків, різних по висоті, тембру, динаміці, тривалості, певним чином організованих в музичних ладах (мажорному, мінорному), що мають певне емоційне забарвлення, виразні можливості. Щоб глибше сприйняти музичний зміст, людина повинна володіти здатністю диференціювати рухомі звуки слухом, розрізняти і сприймати виразність ритму.
Музичні звуки володіють різними властивостями, вони мають висоту, тембр, динаміку, тривалість. Їх розрізнення в окремо взятих звуках складає основу музичних здібностей. Тривалість звуку лежить в основі музичного ритму. Відчуття емоційної виразності, музичного ритму і відтворення його утворюють одну з музичних здібностей людини – музично-ритмічне відчуття. Висота, тембр і динаміка складають основу відповідно звуковисотного, тембрового і динамічного слуху. Відчуття, ладу, музично-слухові уявлення і відчуття ритму складають три основні музичні здібності, які утворюють ядро музичності.
1.3. Основні види музично-дидактичних ігор у музичному розвитку дошкільників.
Одним з важливих завдань всебічного розвитку дитини є виховання музичної культури. Її основи закладаються вже в дитинстві. В зв'язку з цим велике місце відводиться музиці в дитячих садах, – вона звучить і на музичних заняттях, і в самостійній музичній діяльності, і під час свят і розваг.
Зміст музичного виховання передбачає виховання у дітей сприйнятливості, інтересу, любові до музики, розвиток емоційної чуйності на неї, залучення їх до різноманітних видів музичної діяльності, що дозволяє розвивати загальну музичність дитини, її творчі здібності. Сприйняття музики складний процес, що вимагає від людини уваги, пам'яті, розвиненого мислення, різноманітних знань. Всього цього у дошкільників поки немає. Тому необхідно навчити дитину розбиратися в особливостях музики як виду мистецтва, свідомо акцентувати її увагу на засобах музичної виразності (темп, динаміка), розрізняти музичні твори по жанру, характеру. Саме з цією метою застосовують музично-дидактичну допомогу, яка, впливаючи на дитину комплексно, викликає у нього зорову, слухову і рухову активність, тим самим, розширюючи музичне сприйняття в цілому.
Вся допомога умовно ділиться на три групи:
Допомога, мета якої дати дітям уявлення про характер музики (весела, сумна), музичні жанри (пісня, танець, марш). «Сонечко і хмаринка», «Підбери музику»; Допомога, яка дає уявлення про зміст музики, про музичні образи. «Дізнайся казку», «Підбери картинку»; Допомога, яка формує у дітей уявлення про засоби музичної виразності. «Музичний будиночок», «Кого зустрів колобок». Як показала практика, систематичне застосування музично-дидактичних ігор викликає у дітей активний інтерес до музики, до завдань і сприяє швидкому оволодінню дітьми музичним репертуаром.
Музично-дидактична допомога сприяє активнішому сприйняттю музики дошкільниками, дозволяють в доступній формі залучити їх до основ музичного мистецтва. І це, на думку Л.Н. Комісарової, є дуже «важливим аспектом розвитку у дітей музичної культури».
Види самостійної діяльності дитини в дитячому саду різноманітні. Серед них і музична. У вільний від занять час діти влаштовують ігри із співом, самостійно грають на дитячих музичних інструментах, організовують уявлення, що театралізуються. Одним з найважливіших засобів розвитку самостійної музичної діяльності дітей є музично-дидактичні ігри.
Основне призначення музично-дидактичних ігор є – формування у дітей музичних здібностей; у доступній ігровій формі допомогти їм розібратися в співвідношенні звуків по висоті; розвинути у них відчуття ритму, тембрового і динамічного слуху; спонукати до самостійних дій із застосуванням знань, одержаних на музичних заняттях.
Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають у них ініціативу, самостійність, здатність до сприймання, розрізнення основних властивостей музичного звуку. Педагогічна цінність музично-дидактичних ігор полягає в тому, що вони відкривають перед дитиною шлях застосування одержаних знань в життєвій практиці. У основі дидактичного матеріалу лежать завдання розвитку у дітей музичного сприйняття, ігрова діяльність допомагає дитині в цікавій для нього формі почути, розрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім і діяти з ними.
Музично-дидактичні ігри повинні бути прості і доступні, цікаві і привабливі. Тільки в цьому випадку вони стають своєрідним збудником бажання у дітей співати, слухати, грати, танцювати. В процесі ігор діти не тільки набувають спеціальних музичних знань, у них формуються необхідні риси особистості, в першу чергу відчуття згуртованості, відповідальності.
1.4. Музично-дидактичні ігри на заняттях з музики в дитячих садках.
Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях в дитячих садках дає змогу провести його найбільш змістовно. В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на занятті (частіше в другій його половині) як окремий вид діяльності. Такі ігри мають навчальний характер. В доступній ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності. Дидактичні ігри на музичних заняттях починаємо проводити з першої молодшої групи. Ці ігри здебільшого пов’язані із застосуванням наочності.
В групах старшого дошкільного віку основним матеріалом дидактичних ігор стають музичні іграшки і інструменти, настільно-друковані ігри, а також використовуються і технічні засоби навчання.
Музично-дидактичні ігри, які використовуються с процесі співу, допомагають нам вчити дітей співати виразно, не примушено, вчать брати дихання між музичними фразами, втримувати його до кінця фрази. В дитячому садку дошкільники співають пісні різного характеру. Поступово діти починають розуміти: для того щоб передати той чи інший настрій в пісні, треба виконувати їх по-різному: одні пісні відривчасто або протяжно, інші легко або наспівно. Використання способу виконання пісні підгрупами або з солістом надасть в цьому дієву допомогу. Для закріплення знайомих пісень ми використовуємо гру “Чарівна дзиґа”, яку можна проводити в декількох варіантах, діти визначають пісню по вступу, заспіву, приспіву, які виконуються на фортепіано, 2-3 дітей (одна дитина) повинна впізнати пісню по музичній фразі, проспіваній усіма разом або індивідуально; впізнати пісню, програну на фортепіано або акордеоні. Цінність гри ще й в тому, що діти, визначаючи твір, закріплюють знання про музичні інструменти. Добре, коли роль ведучого в цій грі бере на себе не музичний керівник, а вихователь. В такому випадку гру можна буде проводити в вільний від занять час. У вільний від занять час діти самостійно організовують різні музично-дидактичні ігри, пов’язані із співом. В таких іграх у дітей розвивається почуття товариства, відповідальності. В якості прикладу можна представити
музично-дидактичну гру “Музичний магазин”, яку діти часто організовують в групі. Дитина-продавець пропонує покупцю запитуючу касету, диск, платівку, повинен голосом відобразити мелодію. Від його виконання залежить, візьмуть дану касету чи попросять іншу, від дитини вимагається і чистота звучання, і правильна постановка звуку, і дотримання всіх відтінків при виконанні. Немалу роль в розвитку у дітей слуху, ритму грають розспівки, які проводяться на музичних заняттях до розучування будь-якої пісні. Розспівка “Качелі” дає знання про висоту звуків; дитина получає завдання визначити по одному звуку, де знаходиться качелі (вгорі чи внизу) і показати на картинці. Якщо дитина правильно визначає, всі плескають. Таким чином проходить своєрідна гра на визначення звуків по висоті. Для визначення звуків за висотою можна використати і такий прийом. Діти слухають мелодії, характеризуючи умовлені дитячі іграшки: ведмедя, зайця і пташку. Діти визначають музику і кладуть відповідну іграшку на відповідну сходинку “музичних сходинок” (ведмідь – нижня, зайчик – середня, пташка – верхня).
Зазвичай для розспівок беруть нескладні музичні фрази із знайомих дітям пісень, поспівок, і діти співають з різних звуків. Одночасно вони можуть проплескувати ритмічний малюнок в подальшому стукати його музичним молотком, на бубні або металофоні (на одній пластинці).
1.5. Завдання музично-дидактичних ігор відповідно до віку дошкільників.
Молодша группа – вчимо сприймати:
- Висоту звуків — розрізняти контрастні за висотою звуки першої та другої октав;
- Ритм — розрізняти та відтворювати прості ритмічні рисунки, що
складаються з половинних та четвертних довжин;
- Тембр — розрізняти за звучанням брязкальце, дзвіночок, бубон, піаніно;
- Динаміку — розрізняти контрастні за звучанням твори (голосно — тихо).
В середній групі діти повинні самостійно виконати ритмічний малюнок поспівки на одному звуці якого-небудь музичного інструменту (металофоні, тріолі, губній гармошці). В музично-дидактичних іграх дітей цього віку можуть бути використані і ударні інструменти: різні брязкальця, трикутники, бубни.
Вчимо сприймати:
- Висоту звуків — розрізняти виразні можливості інтервалів — октави, септіми, сексти, квінти;
- Ритм — розрізняти акценти як засіб виразності у музиці на прикладі з четверними довжинами; розрізняти звучання простих ритмічних рисунків;
- Тембр — розрізняти виразність звучання контрастних інструментів (дзвіночок, дудочка, піаніно), а також маракасів, цитри, ксилофону, флейти;
- Динаміку — розрізняти виразні можливості двох динамічних відтінків (голосно — тихо).
В старших групах проводиться більш різноманітна робота по розрізнянню звуків по висоті і тривалості. Поспівки допомагають дітям визначити напрям мелодії, вони вчаться знаходити в мелодії два коротких і один довгий звук “Звук тягнеться довше”, - каже дитина.
Рух мелодії вверх, вниз можна проілюструвати на музичних
сходинках (п’ять сходинок). Дитина показує всім, як звучить мелодія, рухаючи будь-яку іграшку по сходах вверх або вниз.
Вчимо сприймати:
- Висоту звуків — розрізняти виразні можливості інтервалів від кварти до прими, тризвуччя мажорного та мінорного ладу, послідовність з трьох — п’яти ступенів;
- Ритм — розрізняти більш складні ритмічні рисунки, що складаються з двох — трьох різних рисунків і можуть містити ритм із синкопами;
- Динаміку — розрізняти динамічні відтінки (голосно, помірно голосно, тихо, помірно тихо);
- Тембр — порівнювати за звучанням такі музичні інструменти, як скрипка, триола, акордеон, баян тощо.
Велику роль в роботі музичного керівника відіграє наочність, зокрема фланелеграф. Фланелеграф із зображенням нотного стану (п’ять лінійок) натягається на демонстраційну дошку. Ноти-кружки накладаються на нотний стан. Викладаючи ноти, діти вчаться правильно передавати мелодію знайомої пісні: визначати звуки по висоті, рух мелодії (вверх, вниз). В процесі слухання музики діти знайомляться з інструментальними, вокальними творами різного характеру вони переживають певні почуття. Для того, щоб дитина краще розуміла музичний твір, могла зіставити музичні образи, слова звертаються до музично-дидактичних ігор. Застосування музично-дидактичних ігор дає можливість дітям кілька разів слухати один і той же твір в ненав'язливій формі. Завдяки іграм діти закріплюють пройдений матеріал, знання про різні музичні інструменти, залучаються до уміння розрізняти і пізнавати танець, колискову, марш і їх частини.
Одним з видів музичної діяльності дітей являються ритмічні рухи. В процесі систематичних занять танцювальних рухів у дітей розвивається музично-слухове сприйняття. Дітям доводиться постійно
вслухуватися в музику для того, щоб точно виконувати рухи.
У музично-дидактичних іграх використовуються іграшки, яким діти охоче наслідують. Ігрова форма розучування рухів допомагає дитині правильно виконувати ритмічний малюнок. При розучуванні танців, хороводів краще використовувати озвучені іграшки і музичні інструменти.
Музично-ритмічна діяльність дітей проходить успішніше, якщо навчання елементам танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музично-дидактичними іграми з виконанням творчих завдань. Результативність навчання в музично-дидактичній грі створюється тоді, коли вихователь сам бере активну участь в цій грі, стає її повноправним учасником. Гра прекрасна форма діяльності яка сприяє набуттю вміння наблизити, викликати прихильність до себе всіх дітей, у тому числі і малоактивних. Організовуючи музичні ігри, необхідно надавати дітям більше самостійності. Практика показує, що чим більше довіряєш дітям, тим свідоміше, добросовісніше вони відносяться до дорученого.
Музично-дидактична гра включає зорову наочність (картки, картинки з пересувними деталями). Розрізнення властивостей музичних звуків (висота, динаміка, тембр) лежить в основі музично-сенсорних здібностей. Розвиток музично-сенсорних здібностей є засобом активізації слухової уваги дітей, накопичення первинних орієнтувань в мові музики.
Коли і як ліпше проводити музично-дидактичні ігри?
Музично-дидактичні ігри можна проводити під час музичних занять, вечорів розваг, ранків, самостійної діяльності дітей.
Діти розучують ці ігри під керівництвом музичного керівника. Надалі, якщо є потрібні технічні засоби і наочні посібники, деякі музично-дидактичні ігри можна проводити у групі з вихователем.
Основною умовою засвоєння матеріалу і розвитку музично-сенсорних здібностей дітей є систематичність проведення таких ігор. Це викликає у дітей стійкий інтерес до музики, до самих завдань.
Після того, як діти засвоїли декілька музично-дидактичних ігор, що поєднуються однією темою або мають спільні завдання, доречно провести вечір розваг. Такий захід не потребуватиме великого напруження ні з боку дітей, ні з боку музичного керівника, адже всі ігри вивчалися поступово і систематично. Наприклад, у першій молодшій групі діти ознайомлюються з дитячими музичними інструментами: барабаном, бубном, сопілкою. До цього вони вже знали брязкальця, бубонці, дзиґу. Вивчивши ці інструменти, можна провести вечір загадок «Відгадай, на чому граю».
Для розвитку сприймання ритму достатньо двох — трьох хвилин на початку заняття, щоб провести гру «Повтори за мною». Зрештою, музично-дидактичні ігри доречно включати у кожне заняття. Перспективне планування цього виду діяльності допоможе музичному керівнику продумати системність розвитку сенсорних здібностей дітей під час складання календарного плану музичних занять, а також може стати у пригоді під час проведення розваг.
1.6. Класифікація музично-дидактичних ігор.
Музично-дидактичні ігри можна умовно розділити на три групи:
1) Настільні;
2) Наближені до рухливих ігор;
3) Подібні до хороводних.
Для настільних музично-дидактичних ігор використовують посібники, які можна придбати через торговельну мережу або зробити власноручно музичному керівнику, вихователям або батькам.
Настільні музично-дидактичні ігри мають на меті:
- Дати дітям можливість засвоїти різний характер музики (гра «Весело-сумно», «Сонечко і хмаринка»);
- Розвинути у дітей вміння розрізняти музичні жанри (гра «Пісня, танець, марш», «Підбери музику», «Чий цей марш»);
- Дати уявлення про зміст музики музичного твору, про музичні образи («Упізнай казку», «Підбери картинку») та засоби музичної виразності («Сходинки», «Кого зустрів Колобок»).
Насамперед такі ігри спрямовані на розв’язання сенсорних завдань, а вже потім на виконання ігрових дій.
Друга група музично-дидактичних ігор спрямована на виконання сенсорних завдань та на ігрові дії з елементами змагання. Залежно від завдань, які ставить музичний керівник, проводячи ту чи ту гру, можливе домінування сенсорних або ігрових дій.
Третя група об’єднує музично-дидактичні ігри, які за своїм характером подібні до хороводних ігор. У них можуть брати участь усі діти групи одночасно або підгрупи дітей. Для прикладу візьмемо гру Олени Тілічеєвої «Здогадайся, хто співає». Діти стоять по колу. Одна дитина, яку вибрали за допомогою лічилки або за вказівкою вихователя, знаходиться у центрі кола. Діти, взявшись за руки, хороводним кроком йдуть по колу і співають: «Оля, зараз в лісі ми, ми гукаємо тобі, оченята ти заплющ сміливіш, хто гука тебе, назви ти скоріш». Хоровод зупиняється. Дитина з кола, яку визначає вихователь, проспівує ім’я дитини, що стоїть у центрі кола. Остання із заплющеними очима має визначити за тембром голосу, хто її гукає.
1.7. Структура музично-дидактичних ігор.
Існують різні кваліфікації ігор. Наприклад, Н.А. Ветлугина розділяє ігри для розвитку музичних здібностей на настільні, рухливі і хороводи.
Іноді музично-дидактичні ігри розподіляються на підставі виду музичної діяльності, який освоюється з їх допомогою. Так Л.Н. Комісарова виділяє три групи музично-дидактичних ігор для розвитку музичного сприйняття. Для розрізнення характеру музики, елементів зображальності і засобів музичної виразності. Оскільки одним з основних завдань музичного виховання дітей є розвиток музичних здібностей, можна кваліфікувати ігри саме на цій підставі – їх можливостям в розвитку кожної з трьох основних музичних здібностей: відчуття ладу, музично-слухових уявлень і відчуття ритму.
Музично-дидактичні ігри для розвитку відчуття ладу сприяють пізнаванню знайомих мелодій, визначенню характеру музики, зміни побудови в окремих частинах твору, розрізненню жанру. Тут можуть застосовуватися всі види музично-дидактичних ігор. Це і настільні ігри типу лото, де діти закріплюють відповідний малюнок мелодії, використовуються рухливі ігри, сюжетні і не сюжетні, в яких діти узгоджують рухи персонажів з характером музики, зміною жанрів.
Музично-дидактичні ігри для розвитку музично-слухових уявлень пов'язаних з розрізненням і відтворенням звуковисотного руху. Дітям подобаються ігри, що включають відтворення мелодії голосом або на музичному інструменті. Для активізації музично-слухових уявлень застосовуються музично-дидактичні настільні і хороводи ігри. Моделювання відносин звуків по висоті за допомогою різних засобів дозволяє розвивати здатність музично-слухових уявлень, зв'язуючи воєдино слухові, зорові, і рухові представлення дітей.
Розвиток відчуття ритму, здатності активно переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно його відтворювати –
передбачає використання музично-дидактичних ігор пов'язаних з відтворенням ритмічного малюнка мелодії на музичних інструментах і передачею зміни характеру музики за допомогою рухів. Застосовуються всі види ігор для передачі ритму і характеру музики в рухах. Таким чином, музично-дидактичні ігри об'єднують в собі різне поєднання методів музичного виховання. Образна, ігрова форма, застосування різноманітних вправ дозволяють підтримувати у дітей інтерес до діяльності, здійснювати її успішніше. Розвиток у дітей музичних здібностей повинен бути постійно у полі зору педагога, здійснюватися різними методами і засобами, зокрема за допомогою музично-дидактичних ігор.
Розділ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНИХ ІГОР В ДИТЯЧОМУ САДКУ.
2.1. Використання музично-дидактичних ігор в музичному виховання дітей дошкільного віку.
Музичні заняття проходили в музичному залі, оснащеному необхідним обладнанням, що дозволяє проводити музично-дидактичні ігри на розвиток всіх музичних здібностей. Результативність музичних занять дозволила судити про те, що вони проводилися за встановленим розкладом і у відповідності і програмними вимогами. Для того, щоб музичні здібності дітей були успішно сформовані, необхідно визначити шляхи їх формування. Для цього дуже важливо знати яка музичність кожної дитини. Це можна виявити лише в ході багаторазових спостережень і занять. Тільки тоді, на думку Л.С.Виготського, можна судити про рівень музичного розвитку дитини.
Тому в практичній частині робота велася по двох етапах:
1) Підготовчий;
2) Основний.
На підготовчому етапі, який тривав протягом двох місяців, дітям було дане загальне уявлення про всі види музично-дидактичних ігор з використанням наступних музично-розвивальних завдань:
- Розвиток звуковисотного слуху;
- Розвиток динамічного слуху;
- Формування тембрового сприйняття;
- Вдосконалення відчуття ритму.
Були використані музично-дидактичні ігри Кононової Н.Г., Костіной Е.П., Михайлової М.А. На заняття до дітей завжди приходив ігровий персонаж Незнайко. Діти спілкувалися з ним, виступали в ролі старших товаришів і «вчителів», коли ставилася мета чомусь навчити. Прагнучи всьому навчити незнайку, діти навчалися самі. Завдяки цьому всі заняття проходили в ігровій формі. Діти були дуже емоційно-активні, відгукувалися на музичні завдання з великим бажанням. Незнайко якоюсь мірою сприяв досягненню високих результатів і ефективності музично-дидактичних ігор, що проводяться.
«Колобок»
Мета: розвиток слухової уваги, динамічного, вчити змінювати, інтонацію голосу. Ігровий матеріал: вирізаний з паперу колобок, невеликі предмети, що зображають стіг сіна, ялинку, пеньок, будиночок, гриб, указка, ігрове поле-стіл, шапочки зайця, вовка, лисиці і ведмедя. Хід гри: всі предмети розставлені на ігровому полі. Водить виходить за двері або відвертається від тих, що грають. Учасники домовляються, за яку фігурку вони заховають колобка, потім кличуть ведучого. Входить ведучий і в цей час звучить текст:
«Покотився колобок, колобок – рум'яний «бок».
Як же нам його знайти, до діда з бабою принести?
Нумо, Оля.(ім'я будь-якої дитини) по доріжці будь схожим
І по пісеньці веселої колобок ти відшукай».
Гравці співають пісню «Журавлі» Парцхаладзе. Ведучий бере указку, водить нею від фігурки до фігурки. Якщо указка знаходиться далеко від тієї фігурки, за якою захований колобок, то всі співають тихим голосом, якщо близько – гучним. Потім дітям було запропоновано як ускладнення завдання зобразити героїв казки. Їм були дані шапочки, для того, щоб вони краще увійшли в образ, і повинні були заспівати певну фразу, змінюючи, інтонацію голосу, залежно від того, якого героя вони зображають, і при цьому вигадати рухи. Наприклад:
«Я сіренький зайчик
Мене кличуть боягузкою».
Дитина повинна була проспівати це з боязкою інтонацією.
«Я вовк – зубами клац
Люта інтонація.
Я ведмідь – люблю ревти».
Інтонація голосу повинна бути грізна.
«Я руда лисичка
Я хитра сестричка».
Інтонація голосу ніжна і в той же час хитра. (Лисиця могла співати і ніжною, ласкавою інтонацією).
Гра дозволяла виховувати у дітей увагу, швидкість реакції, уміння слухати спів дітей. А завдання в цікавій ігровій формі сприяли не лише тому, що діти були дуже емоційні і активні, але і вдосконаленню динамічного слуху і співочих навичок. Для підвищення інтересу і емоційної активності у дітей була використана музично-дидактична рухлива гра, інсценування невеликої казки, де діти, зображаючи героїв, повинні були розрізняти слова «голосно|», «тихо», «трохи тихше», «трохи голосніше» і зображали це.
Кожного разу героїв грали діти з різним рівнем сформованості динамічного слуху, і день від дня можна було спостерігати щось нове в елементах творчості дітей.
«Що музичний інструмент розповість про себе»
Мета: закріплення знань про музичні інструменти. Ігровий матеріал: музичні інструменти, озвучені і не озвучені (заховані в коробку), картки із зображенням музичних інструментів. Хід гри: Коробка з інструментами стоїть за ширмою. Дитина підходить до ширми, витягує з коробки інструмент, і, не показуючи дітям, починає розповідати про нього. Якщо дитині важко, дорослий ставить йому питання: «Що уміє робити інструмент?», «Як витягуються звуки?», «на що схожий звук інструменту». Діти можуть ставити розповідачу питання. Гра повторюється до тих пір, поки діти не втомляться, або поки все не побувають в ролі розповідача. Гру можна урізноманітнити тим, що в кінці дорослий читає цікаві історії і казки про музичні інструменти.
Музично-дидактична гра допомогла різноманітити і удосконалити знання дітей про музичні інструменти, що надалі дозволило проводити з ними індивідуальну роботу, метою якої було навчання дітей грі на простих дитячих музичних інструментах.
«Принц і принцеса»
Мета: вдосконалення динамічного сприйняття і відчуття ритму.
Хід гри: діти розсаджуються на килимку лицем до центру круга, руки
прибирають за спину. Вибирається принц, який закриває очі, і в цей час в долоньки одній з дівчаток кладуть красивий бантик. Вона принцеса. Принц
повинен дізнатися принцесу по гучній музиці. Звучить «Вальс» Е. Доги, принц поволі йде під музику по колу поряд з дітьми дорослий регулює динаміку: від тихого звучання до гучного.
Чувши голосну звучну музику, принц указує на принцесу. Дівчинка розкриває долоньки, показує бантик. Потім як ускладнення гри принц і принцеса повинні танцювати, при цьому придумавши свій ритмічний малюнок. Гра проводилася кілька разів і «ритмічні танці», придумані дітьми були дуже різноманітні.
«Бубонці»
Мета: розвиток звуковисотного слуху. Ігровий матеріал: бубонці. Хід гри: Дорослий розповідає: «Жили були три веселі бубонці: Дінь, Дань і Дон. У кожного була своя пісенька. Бубонець. Дінь співав тоненьким голоском. «Дінь-дінь» – звучала його пісенька. Дань співав пісеньку середнім голоском: «Дан-дан». А у бубонця Дона голосок був грубіший, нижчий ніж у його братів. «Дон-дон» - грізно звучала його пісенька (використовується фланелеграф, на якому три лінієчки і бубонці повинні бути в своїх будиночках)». Діти повинні повторити пісеньки різними голосами їх голоси повинні зливатися, коли одночасно співає 3-4 людини.
На підготовчому етапі роботи були використані не тільки музично-дидактичні ігри і допомога, направлені на розвиток тієї або іншої музичної здібності, але і «Експрес-аналіз і оцінка музичної діяльності» під редакцією О.А.Сафоновї. Вся робота допомогла виявити відчуття ритму розвинене у старших дошкільників найслабше, що і послужило підставою надалі для проведення, на основному етапі музично-дидактичних ігор тільки на розвиток цієї здатності. Як відомо, відчуття ритму складає основу емоційної чутливості до музику. І підібрані музично-дидактичні гри, поза сумнівом, повинні були служити цій меті. Для успішного формування музичних
здібностей і для досягнення вищого результату роботи був внесений елемент новизни – поєднання будь-якого музично-сенсорного завдання з розвитком відчуття ритму. Були використані наступні ігри.
«Подумай і відгадай»
Мета: придумувати деталі ритмічних малюнків, повтор вже знайомих, закріплення тривалості нот. Матеріал: картки (по числу тих, що грають), на яких зображені ведмідь, зайчик, пташка. Хід гри: Дітям надаються картки. На фортепіано звучать відповідні мелодії: «Зайчик» Н.Старокадамського, «Ведмідь» В.Ребікова, «Горобці» М.Красєва. Діти дізнаються мелодії і піднімають відповідні картки. Як ускладнення на наступному занятті дітям було запропоновано проспівати відповідні мелодіям, ритмічні малюнки і спробувати придумати свої, дуже прості. На наступному занятті діти вже повинні були під пісню «Разом весело крокувати» спробувати показати рухами героїв: зайчик стрибає - використовуються четвертні і восьмі ноти; ведмідь - цілі ноти і половинки; пташки – восьмі і шістнадцяті. Ця музично-дидактична гра значно поліпшила реакцію дітей на розрізнення тривалості нот, сприяла швидшому формуванню звуковисотного слуху і відчуття ритму.
2.2. Аналіз і результати практичної роботи.
Всі використовувані музично-дидактичні ігри і допомога застосовувалися протягом декількох занять, поступово стаючи різноманітнішим і складнішим, що дозволило судити про своєрідність музичного розвитку кожної дитини і відповідно коректувати змістом музичних занять. Крім того, для успішнішого розвитку у старших дошкільників відчуття ритму були використані фрагменти системи елементарного музичення австрійського композитора Карла Орфа.
В результаті музичних занять було виявлено:
- слухова увага дітей стала більш організованою;
- з'явилася швидка і чітка реакція на високі і низькі звуки;
- ритм, що передається дітьми, став точнішим не тільки у вилясках, але і в передачі його звучними жестами і на металофоні;
- покращала реакція дітей на визначенні інструментів по тембровому і динамічному звучанню. Завершує роботу конкретний практичний матеріал, який відображений в додатку.
Проведена робота показала, що відповідно до мети, об'єкту, предмету дослідження, і в процесі вивчення методичної літератури з проблеми у дітей музично-сенсорних здібностей, ми дійшли висновку, що саме дошкільний вік надзвичайно важливий для розвитку загальних музичних здібностей дитини, у тому числі і музично-сенсорних. І розвиток цих здібностей у кожної дитини повинен бути постійно в полі зору у вихователя, музично керівника, здійснюватися різними методами і засобами. Зокрема за допомогою музично-дидактичних ігор і допомоги.
ВИСНОВКИ
Безумовно, сама організація використання музично-дидактичних ігор вимагає від педагога розуміння значущості і цінності музичного розвитку дітей, великої творчості і майстерності. Як показує практика, систематичне застосування музично-дидактичних ігор викликає у дітей активний інтерес до музики, сприяє швидкому оволодінню дітьми музичним репертуаром.
У практичній частині роботи, що проводиться, ми ще раз переконалися в тому, що якщо в процесі музичної діяльності розвиватимуться музичні здібності у всіх дітей без виключення це не пройде безслідно для їх
подальшого музично розвитку. Пропоновані музично-дидактичні ігри, фрагменти занять не були самоціллю, а лише сприяли розвитку не тільки музичних здібностей, але і творчих.
Напрацьований наочний допоміжний музичний матеріал дозволив в простій доступній ігровій формі дати дітям уявлення про властивості музичного звуку, про виразні можливості музики, навчити розрізняти гамму відчуттів, настроїв, що зраджуються нею. Пропонований узагальнений, систематизований досвід із дошкільниками по розвитку у них музичних здібностей доступний в оволодінні будь-яким педагогом, музичним керівником, і може бути рекомендований для використання його в дитячих дошкільних освітніх установах, як на музичному занятті, так і в індивідуальній роботі з музичного виховання.
Отже, музично-дидактичні ігри об’єднують такі види творчої діяльності як: спів (соло, в ансамблі або хором), слухання музики, рухи під музику, ігри на музичних інструментах. Разом з тим вони виконують важливі педагогічні функції, зокрема:
– допомоги дітям у пошуку співвідношення звуків за висотою;
– розвитку чуття ритму, тембрового та динамічного слуху;
– спонукання до самостійних дій із застосуванням знань, отриманих на музичних заняттях;
– збагачення дітей новими уявленнями, розвитку ініціативи, самостійності, здатності до сприйняття, розрізнення основних якостей музичного звуку;
– самоусвідомлення дитиною себе індивідуальністю та членом колективу;
– відкриття перед дитиною шляхів використання отриманих знань у різних життєвих обставинах.
З кожним роком все більше уваги надається розвитку творчої активності та творчих здібностей дітей дошкільного віку. Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях дає можливість сприяти творчому та загальному розвитку, закладанню основ духовної культури особистості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бондаренко А.К. Дидактические игры в детском саду, Москва: Просвещение, 1991.
2. Виготский Л.С. Игра и ее роль в психологическом развитии ребенка// Вопросы психологии: 1966. № 6.
3. Ветлугина Н. А. Развитие музыкальных способностей дошкольников в процессе музыкальных игр. Москва : Просвещение, 1988.
4. Ветлугина Н.А. Виды детской музыкальной деятельности // Дошкольное воспитание : 1980. № 9.
5. Ветлугина Н.А. Теория и методика музыкального воспитания в детском саду: учебное пособие для студентов педагогических институтов, Москва : Просвещение,1983.
6. Дзержинская И.О. Формирование восприятия музыки у дошкольников, Москва : Просвещение,1992.
7. Евтодьева А.А. Учимся петь и танцевать, играя. Методическое и практическое пособие по обучению дошкольников пению и движениям в игровой форме, Калуга : Музыкальная палитра,2007.
8. Железнов С.В. Развитие музыкальных способностей, Москва : Музыкальный руководитель,1998.
9. Кабалевский Д.Б. Как рассказывать детям о музыке, Москва : Просвещение,1989.
10. Комисарова Л.А., Костина Э.Н. Наглядные средства в музыкальном воспитании дошкольников, Москва : Просвещение,1986.
11. Кононова Н.Г. Музыкально-дидактические игры для дошкольников, Москва : Просвещение,1982.
12. Кудрявцева А.А., Кутузова И.А. Музыкальный калейдоскоп: Методическое пособие для педагогов образовательных учреждений, Москва : Педагогика,2002.
13. Михайлова М. Развитие музыкальных способностей детей, Ярославль : Академия развития,1997.
14. Никитин Б.П. Развивающие игры, Москва : Педагогика,1985.
15. Роот З.Я. Музыкально-дидактические игры для детей дошкольного возраста, Москва : Айрис-пресс,2005.
16. Свирида П.А. А вже весна воскресла, Коломия : Київ,1993.
17. Тарасова Л. Музыка в семье, Москва : Детская литература,1985.
18. Тимощук С.В. Музично-дидактичні ігри в ДНЗ // Обдарована дитина: 2013. № 10.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку