22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Музично-літературна композиція "В полі"

Про матеріал

Народна творчість - це велика книга накопичених тисячоліттями знань, умінь і навичок. Вона є наймудрішою, тому що, створювалася впродовж усього життя людства, перевірялася досвідом мільйонів поколінь, постійно збагачувалася.

Саме жниварський цикл пісень становить згусток хліборобської гордості за результат своєї нелегкої праці. Вони пройняті оптимізмом, любов'ю до рідної землі. Кожен народ упродовж багатьох тисячоліть творив свій фольклор, який ґрунтується на філософії життя людини та філософії життєдіяльності певного етносу.

Перегляд файлу

Приходько М. І. «В полі (музично-літературна композиція)»

 

Народна творчість - це велика книга накопичених тисячоліттями знань, умінь і навичок. Вона є наймудрішою, тому що, створювалася впродовж усього життя людства, перевірялася досвідом мільйонів поколінь, постійно збагачувалася.

Саме жниварський цикл пісень становить згусток хліборобської гордості за результат своєї нелегкої праці. Вони пройняті оптимізмом, любов’ю до рідної землі. Кожен народ упродовж багатьох тисячоліть творив свій фольклор, який ґрунтується на філософії життя людини та філософії життєдіяльності певного етносу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«В полі»

По обидва боки сцени стоять тини з кукурудзою, лежать гарбузи, стоять кущі калини, видніється очерет, лежить копичка з сіном ((соломою) там захований хлопчина – Омелько), розставлені колоди тощо. Виходять молодиці (тітки), в руках тримають серпи, промовляють (в цей час з-за куліс виходять дівчата (в три ряди по три) з серпами і уявно жнуть):

Тітка 1: – А в нас сього дня обжинки

 Заколов господар дві свинки,

Тітка 2: – А господиня – качора,

 Щоб була добра вечора.

Тітка 3: – А наш господар  шудратий –

 На горілоньку багатий.

Тітка 4: – Ой наш господар – дозорця

 Вижав пшеницю за сонця!

Тітка 1: – А його сусіди – ліниві

 Ще стоїть пшениця на ниві.

Раптово підбігають дві дівчини:

– А наший господар – Данило

Принесе нам медку барило.

Підбігають ще дві дівчини: 

-У нього сусіди ліниві –

Аж зчорніло житечко на ниві! (Промовляють дзвінким веселим голосом.)

Тітки починають співати «Ой чиї ж то женці», дівчата підхоплюють.

 

Ой чиї ж то женці

Дівчата та хлопці?

Самі молоденькі,

Серпи золотенькі.

Самі молоденькі,

Серпи золотенькі.

 

Тітка: – Живо, женчики, живо

 Дожинайте ниву,

Тітка: – Будемо плести віночки

Всі: – З золотої пшениченьки.

«Ой літає соколонько» (Заводять хоровод.)

 

1.Ой літає соколонько по полю,

 Та збирає челядоньку додому.

2.Іди, іди, челядонька, додому

Вигуляла все літечко по полю.

3.Вигуляла все літечко ще й жнива,

Не боліла голівонька ще й спина.

4. Не боліла голівонька, ні спина,

Широкая нивонька – втомилась.

Розсідаються по сцені, починається бесіда.

Дитина:

– Кажуть старі люди, що коли на березі починає жовтіти листя, то це прикмета, що незабаром будуть ранні сильні приморозки.

Дитина:

А як мало шишок на ялинах та соснах – то це на врожай.

Дитина:

А таке відаєте? Як кроти носять у нори багато стерні і соломи – ой чекати холодної і лютої зими.

Дитина: – А я знаю, шо як  рясно вродять опеньки, то врожай жита наступного року буде багатий.

Тітка 1:

А ше дітоньки, така прикмета є, як вродить вдосталь горіхів, то і хліба на прийдешній рік вродить у два рази більше.

Тітка 2: – Ой, стільки всілякого знаєте, а скажіте ви мені, хто старший: овес чи ячмінь, га?

Діти: – Гой, тітки, ви такі кумедні, то ж ячмінь,

Всі: – Бо ж він вуса має! (Сміються.)

Діти: – Ой, тітки, а ми таку хитру загадку знаємо.

 Тітки: – А ну – но послухаємо. І шо ж уже оце таке відають.

Діти:

Дуб-дубілей , на дубові сто гіллей,

На гіллячці по листочку,

На листочку по гніздечку,

А в гніздечку по яєчку.

Тітки ведуть між собою бесіду, кожна робить вигляд ніби думає:

А біс його відає.

– Стривай, Голько, дівчата, а може то просо?

Діти: – Та воно ж.

Діти: – Хлопець Мартин

Похилився через тин.

А дівчини Гапка:

 «Яка в тебе гарна шапка!»

Ще й жовта китиця

Проти сонця світиться.

Тітка 1: – Як прилетять горобці,

Тітки всі: – Буде йому, як вівці від сірого вовка!»

Всі звертаються до глядача: – Що то за промовка?

Всі  до глядача: – То ж то Сонях!!!

Одна з дівчат дивиться в далечінь, махає рукою і вигукує:
– Ой погляньте, хлопці йдуть!

Дівчата починають співати і відходять назад. Хлопці на приспів виходять, імітуючи скошення трави, виконують рухи, що оспівуються у тексті, на останній куплет вишиковуються у шеренгу.

«Вийшли в поле косарі»

1.Вийшли в поле косарі,

Косить рано на зорі.

Приспів: Гей, ну те косарі, бо не рано почали,

Хоч не рано почали, та багато утяли.

2.До обіду покосили,

Гострі коси потупили.

Приспів:

3.По обіді спочивали,

Гострі коси поклепали.

Приспів:

4.У вечері холодком

Йшли додому всі рядком.

Приспів:

 

Дівчата: – Ой, хлопці, ходіть до нас, присядьте, відпочиньте.

Дівчина заграє до хлопця:

Засмійся, Андрійку,

Дам тобі копійку.

Підеш на торжок,

Купиш батіжок.

Хлопці розсідаються навколо копиці з сіном. Один невдоволений іде і всіх розштовхує. Дівчина заграє до нього:

– Ой ти Грицько пикатий,

Соломкою напхатий,

Гвіздочком прибитий,

Щоб не був сердитий, ходи відпочинь…

Всі сміються. Розсідаються.

Дівчата до хлопця:

  • Іване, а розкажи брехню.

Хлопець: – Ну слухайте. Поїхав я одного дня до лісу, аж чую – в дуплі поросята кричать. Думаю, полізу я туди і дістану. Пхаю руку, пхаю ногу, ніяк не можу влізти, аж поки сам не вліз. Поїв, поїв ті свині, а вилізти не можу. Побіг додому, взяв здоровенну сокиру, розрубав те дупло та й виліз. От така то брехня сталася.

Всі сміються. Раптом з сіна вилазить хлопчина. Дівчата лякаються. Хлопці підсміюються:

  • А в нашого Омелька

Сімейка маленька.

Сім пішло, сім поїхало,

Сім дома зосталося.

 

 

 

 

«Чи не той то Омелько»

 

1.Чи не той то Омелько, / 3 р.

Що жне жито потихеньку.

2.Він нажав пів снопа, / 3 р.

Та хвалиться, що копа.

3.Він нажав цілий сніп, / 3 р.

Та говорить – десять кіп.

4.А він жита не жав, / 3 р.

В борозенці лежав.

5.А як сяде за обід -/ 3 р.

Із Омелька ллється піт.

6.Пообідавши Омеля / 3 р.

Завалився спать в постелю.

7.Ти ледачий, наче пень, / 3 р.

Жменю жнеш за цілий день.

Омелько до тіток:

-Танцювала баба з дідом,

Загубила торбу з хлібом.

Хлопець: – Гірке теє танцювання

Загубила харчування! (Сміються.)

Хлопець: – Мала льотка три сини,

А всі були русини.

 Один ходив до школи,

Другий робив підкови,

Третій робив санчата,

Всі діти: – Бо він любив дівчата!!!

Тітка: – А я жінка з України,

Маю косу по коліна,

Я таку натуру маю:

Я не плачу, я співаю.

«Була в мене паромашина»

(Доцільно використати шумові інструменти.)

1.Була в мене парова машина,

А я її продала.

А на тиї гроши музики хороши найняла. / 2 р.

Ой заграйте мені, музиченьки мої,

А я погуляю.

2. Була в мене файная спідниця,

А я її продала.

А на тиї гроши музики хороши найняла. / 2 р.

Ой заграйте мені, музиченьки мої,

А я погуляю.

3. Був у мене чоловік пяниця,

А я його продала.

А на тиї гроши музики хороши найняла. / 2 р.

Ой заграйте мені, музиченьки мої,

А я погуляю. (Всі танцюють і підспівують приспів.)

 

Дівчата: – Прийшла пора складати пугу житяную.

Зродили овес, пшениця, всякая пашниця.

Серпами (уявно) розпушують землю, мнуть снопа і примовляють:

-Дай, Боже, на наступний рік діждати врожаю, роди, Боже, на всякого долю – і бідного, і багатого!

Дівчата: – Ми пшениченьку жалу,

Снопки  пов’зали.

В кіпоньки поскладаєм

Та хороше заспіваєм.

 

 

«Ой снопе, снопе»

1.Ой снопе, снопе, снопе стеблистий,

Добре вродилась пшениця чиста.

Будемо мати хліба доволі,

Бо працювали добре ми в полі.

 

2. Ой снопе, снопе, снопе вусатий

Несеш достаток у кожну хату,

Несеш добробут кожній родині,

Красу і славу нашій країні.

Тітки: – Ой снопе, снопе, ми тебе жали,

Ми тебежали. Пісню співали.

Діти: – Про землю нашу щедру й багату

Всі: – Дай, снопе, щастя в кожную хату.

А в же сонце котиться, нам додому хочеться.

«Кругом, женчики, кругом»

1.Кругом, женчики, кругом,

Понад зеленим лугом.

Женчики кружинають.

Пшениці дожинають.

2.Кінець нивоньці, кінець,

Будемо плести вінець.

То з жита, то з барвінку

На хорошу дівку.

3.В нашого господаря

 Та золота брама.

Мальовані одвірки,

Зробим сьогодні обжинки.

4.Світи, місяцю, з рога,

Щоб була видна дорога.

Щоб з неї не зблудити, віночки не згубити.

 

Хлопці по-черзі беруть коси, дівчата стають парами, підіймають вгору серпи, співають і йдуть зі сцени.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ЛІТЕРАТУРА

1. Дмитренко М. Народні прикмети. – Київ: Видавець М. Дмитренко, 2006. – 136 с.

2. Довженко Г. Луганська К. Дитячі пісні та речитативи. – Київ: Наукова думка, 1991. – 448 с.

3. Матеріали мережі інтернет http.//www.google.com.ua

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Музичне мистецтво, Сценарії
Додано
2 липня 2018
Переглядів
238
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку