З досвіду роботи "Практичні поради щодо використання елементів стилізованого фольклору на уроці музичного мистецтва"

Практичні поради щодо використання елементів стилізованого фольклору на уроці музичного мистецтва 

(з досвіду роботи)

Уроки музичного мистецтва – основна форма практичної реалізації музичного виховання у загальноосвітній школі, в якій беруть участь усі учні, незалежно від їхніх інтересів і схильностей. Основною метою уроків музичного мистецтва в школі є виховання музичної культури учнів як складової духовної культури українського народу, засвоєння дітьми національного і світового культурно-мистецького досвіду, а також формування умов для активної участі молодого покоління в художньо-комунікативних процесах сучасного суспільства.

Підсумком, або ж своєрідним екзаменом з отриманих знань на уроках музичного мистецтва є показник роботи гуртків художньої самодіяльності і результативні досягнення учнів на фахових заходах загальношкільного, місцевого та регіонального рівнів.

Музичне мистецтво має невичерпні навчальні та виховні можливості для формування патріотичних почуттів школяра, тому що музика ввібрала у себе звук, ритм, гру та художні образи українського народного мистецтва. Поєднання  слухання та виконання музичних творів з елементами фольклору спонукає учнів до зародження нових почуттів та переживань, вчить розуміти художній зміст музики, активізує творче сприйняття, закладає у підсвідомість переконання, що музично-етнографічна скарбниця (МЕС)  нашого народу є тією основою, яка формує весь пласт його духовної культури.

Музика відображає індивідуальне та узагальнене світобачення, філософію життя, здатна моделювати поведінку, узгоджуючи її з ментальною площиною соціуму. Ментальність формується століттями в залежності від традицій, культури, соціальних структур і навколишнього середовища життєдіяльності людини. Вона є результатом культури і традицій, обумовлює ціннісну поведінку та способи орієнтації в природньому та соціальному світі.

Саме через фольклор дитина отримує ціннісний ментальний код нації. Але ментальність увібрала в себе не лише генетичний код народу, а й особистісні риси кожного українця – етичні, психологічні, етнопсихічні. Поєднання цих рис і складає основу національного характеру. Це і патріотизм, і гідність, і щирість. Тому, спираючись на матеріал (МЕС), ми маємо всі можливості для формування у свідомості та підсвідомості дітей відчуття приналежності до української нації.

Така система навчання передбачає готовність учнів до творчості та креативності. Школярі, отримавши ґрунтовні знання програмного тематичного музичного матеріалу, здатні застосовувати асоціативні зв’язки між фольклорним, класичним та сучасним музичним матеріалом; можуть поєднувати особистісне світосприймання та світовідчуття з ментальним досвідом рідного краю. Учні беруть активну участь у театралізованих дійствах, які включають у себе спів, інструментальну гру, хореографічні композиції.

Поєднання отриманих на уроках музичного мистецтва спеціальних знань, умінь та навичок з етнографічним матеріалом найяскравіше проявляється у позакласній роботі.

Майже в усіх країнах світу щороку проходять фестивалі та конкурси стилізованого фольклору. Наприклад, у місті Кагул, на півдні Молдови, проходять фольклорні фестивалі («Нуферул Альб» і «Бобочелул») та музичний фестиваль «Обличчя друзів». З 1993 року це місто є членом Міжнародної федерації фольклорних фестивалів.

З 1994 року Волинь та Україна традиційно збирають на своїх теренах учасників Міжнародного фольклорного фестивалю «Поліське літо з фольклором». Фестиваль проходить під егідою Міжнародної Ради Організацій Фестивалів Фольклору і Традиційних Мистецтв.

Раз на 2 роки в Луцьку відбувається Міжнародний фольклорний фестиваль «Берегиня».

У наш час в Україні поширеним явищем стала поява багатьох музичних груп, які працюють у напрямку стилізації: танцювальні гурти, естрадні фольклорні гурти, солісти та цілі фольклорні колективи.

Народна музика, або музичний фольклор – вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна та танцювальна творчість народу, що ґрунтується на історичних традиціях.

Завдяки сучасним українським композиторам та виконавцям відбувається стилізація традиційного українського фольклору.

Стилізований фольклор – відтворення національного стилю композиторами і музикантами у народній манері виконання із внесенням певних змін (використання сучасних обробок та сучасного аранжування музичних творів).

На жаль, сучасним дітям, таким «закомп’ютеризованим» та  «засмартфоненим», важко зрозуміти старовинне народне мистецтво, життєве світобачення та світосприйняття наших предків.  Тому нині завдання вчителя музичного  мистецтва, музичного керівника, керівника гуртка, який здатний думати, як розвинути національно-патріотичне виховання в перспективі своїй, перетворити народні твори в авторське інтерпретування, тобто стилізувати.

Сьогодні ми розуміємо, що фактично увесь фольклорний матеріал минулого нашого народу уже зібрано, опрацьовано та оцифровано. Він доведений до того моменту, що не залишилось тих носіїв (бабусь і дідусів), які б виконали та автентично відтворили матеріал столітньої давності і раніших епох. Усі пісні переспівані і виконуються однаково понад століття. Напрочуд рідко можна почути якісь «нові» старовинні тексти та мелодії.

Чого вартий «Щедрик» в обробці відомого українського композитора Микола Леонтовича. Необхідно наголосити, що сама мелодія «щедрика» це - традиційна українська народна мелодія, хорову обробку якої створив М. Лисенко, стилізувавши її у сучасному (на початок ХХ століття!) стилі. І саме його авторська обробка зробила «Щедрик» найвідомішою українською мелодією у світі.

Спроби адаптувати «Щедрик» до сучасності тривають і сьогодні. Однією із найвідоміших сталана одна з перщих інструментальна версія для скрипки у виконанні Асії Ахат.

Схвальні відгуки отримала версія виконання цієї мелодії Олегом Скрипкою та гуртом «Воплі Відоплясова», на яку українськими аніматорами було відзнято мультиплікаційний фільм.

Під час святкування Різдва у 2016 році осучаснену версію «Щедрика» презентувала у своєму авторському концерті Тіна Кароль.

Саме ці та інші інтерпретації цієї традиційної української народної мелодії із захопленням сприймають сучасні діти.

Для завоювання європейських та світових теренів українському фольклору потрібне сучасне авторське бачення, сучасна подача народної пісні – стилізація. А взагалі, МЕС нашого народу – це своєрідна дефініція, котра є надзвичайно ємкою, глибокою та неосяжною. Це живий організм, який має здатність розвиватися, поповнюватися та збагачуватися сучасним змістом та формами.

Цьому великою мірою сприяє робота вчителів музичного мистецтва та керівників фольклорних гуртків у сучасній школі.

 

 

 

 

 

 

 

Практичні поради щодо використання елементів фольклору на уроках музичного мистецтва, як вправи на розвиток дикції та динаміки, розспівки, динамічні паузи тощо

1 клас / 10 урок  (за О. Лобовою, 2017– 2018н. р.)

Тема семестру: Музика – мистецтво звуків

Тема уроку: На музику перетворю

Підготовка до співу. Розігрівання артикуляційного апарату (вивчення скоромовки):

Летів горобець,

Сів на хлівець

А як вийшов стрілець,

То утік горобець.

Методична порада вчителеві:

При роботі над скоромовкою добиватися чіткої вимови кожної приголосної букви. Використати ігровий момент «імітування говірки пальцями рук», при цьому пальці мають бути тверді для  чіткого звукоутворення ротом. Провести вправу «на увагу» за руками вчителя (поділити клас на групи і за помахом руки вчитель вказує хто починає, а хто продовжує).

Такий підхід виробляє у дітей звичку дивитися на руки вчителя, привчає їх до диригентського жесту.

Розпівування:

 

Методична порада вчителеві:

При роботі над поспівкою варто пригадати що це гра, попрацювати над поспівкою, як над вправою на розвиток динаміка та відчуття чистоти інтонування.

9. Динамічна пауза.

Після того як розспівалися, варто відпочити і пригадати, як грали у гру в давнину. І виконати поспівку у вигляді гри. Зімітувати квочку і курчат.

Методична порада вчителеві:

Пригадати з дітьми які ще пташині звуки може зімітувати людина.

2 клас / 4 урок

Тема семестру: Світ музичних творів

Тема уроку: Музика, яка не знала нот

Динамічна пауза (Вивчення пісні «Грушечка»).

Методичні  поради  вчителеві

Доречним буде провести динамічну паузу на матеріалі  народної пісні «Грушечка» з ілюструванням рухів про які співається в пісні.

Вокально-хорова робота. Розігрівання артикуляційного апарата.

Робота над скоромовкою.

Єнот єнота попросив назвати ноти.

Назвав єнот ноти, звеселив єнота. (АВТОРСЬКА)

Методичні  поради  вчителеві

Учитель чітко проговорює кожне слово, а учні за ним повторюють. Виконати скоромовку окремими групами.  Запитати учнів за бажанням і проговорити з усім класом.

Вивчення скоромовки:

«У нас на дворі розмокропогодилось».

У старших класах, ускладнюючи базові форми, навчаємо дітей грі на народних інструментах, ознайомлюючи сопілкою, мачилницею, терницею, металофоном, бандурою, яку можна використати як шумовий інструмент. Завдяки цьому формуємо образне уявлення про знаки і символи української  ментальності. Використовуючи інструментальний супровід на уроках музичного мистецтво ми маємо можливість залучити до творчості кожну дитину. Виконання елементарного супроводу до пісні формує у дітей відчуття ансамблю, готує їх до участі не лише у фольклорному гурті, а й в ансамблі народної музики. Музична творчість активізує фантазію учнів, спонукає до самостійних пошуків форм утілення свого задуму, сприяє глибшому сприйманню музики.

Наприклад:

5 клас / 9 урок (за підручником Л. Масол, Л. Арестова)

Тема семестру: Музика як вид мистецтва

Тема уроку: Історичні пісні

Динамічна пауза

Наші  славні  козаки не лише воювали, а й відпочивали. Вірили в Бога і преклонялись перед Покровою. Так як наші пращури в давнину зверталися до вищих небесних сил, так і ми з вами звернемося до них і трішечки порухаємося. Виконаймо динамічну паузу:

Сонце-Ярило – усього світило,

Дай нам сили.

Всього, що навколо

І згори, і здолу. (В. Камінський)

Методична порада:

На словах «Сонце-Ярило – усього світило, дай нам сили. Всього що навколо» піднімаємо руки вгору і розводимо у різні сторони, малюючи коло. Різко зводимо руки вгору на словах «І згори..», а потім відразу черпаємо позитивну енергію від землі, на словах «і здолу.»

Вокально-хорова робота.

Робота над скоромовкою:

«Сурмач сурмить,

Сурма розсурмитися норовить».

«У нашого сурмача –

Сурма непосурмачівськи грає».

Методична порада:

Варто наголосити, що скоромовки мають жартівливий зміст, адже козаки були веселі й спритні. В обох скоромовках варто звернути увагу на чітку вимову приголосних. Потрібно створити ефект «розсипаного гороху» – відштовхнутися від першого складу і до самого кінця зв’язано проговорити скоромовку на одному диханні.

5 клас / 14 урок (за підручником О. Кондратової)

Тема семестру: Народна музика

Тема:  Дитяча народна пісня.

Динамічна пауза.

Скажіть, а ми з вами діти чи дорослі? То ж ми теж хочемо відпочити. Проведемо з вами динамічну паузу. Пригадаймо приспівку до гри з минулого уроку.

 

 

 

Розвиток артикуляційного апарата.

Козаки до бою

Їхали швидкою ходою

Раз копитом, два копитом, три копитом бий,

Чотирма копитами бий, йди у бій, всіх ворогів перебий.

 

5/20 урок (за підручником Л. Масол, Л. Арестова)

Тема семестру: Професійна музика

Тема уроку: Духовна музика

Музичне вітання:

Міні-висновок вчителя.

Тож ми з вами вияснили які почуття і емоції викликає у людини  духовна музика, почули звучання хорових творів, як дитячих, так і професійних церковних, дізнались, що народна музика впливала і на творчість професійних композиторів, які писали високодуховну музику. Ми трішки розслабилися, відпочили, слухаючи такі твори, а зараз виконаймо руханку і попрацюємо.

Динамічна пауза.

Хай нам Боже допоможе,

Дасть нам сили скільки зможе.

Від землі візьмем найважче,

В неба вимолим найкраще.

Методична порада вчителеві:

1 строчка – підіймаємо руки догори,

2 строчка – розводимо руки в різні сторони (малюємо коло),

3 строчка – присідаємо і беремо від землі,

4 строчка – на носочка тягнемось до неба, склавши руки, як у молитві.

Артикуляційні вправи (підготовка до співу).

Капела а капельно вітала капельмейстера.

Хор хором співав за хормейстером.

Методична порада

Ще раз пригадати значення слів капела, хормейстер, капельмейстер, а капелла.

Вправа на розвиток дихання та дикції. Варто почати з повільного темпу і поступово прискорювати. Скоромовка є вдалою  для проведення вправи на розвиток динаміки.

10. Розспівування.

 (Розспівування доречно провести на матеріалі духовно-патріотичної пісні «Учора і нині» сл. В. Камінського, муз. М. Приходько.)

2. Сонячної днини прапор жовто-синій,

Господаре наший, прославляймо завше.

3. Ми усі повинні землі та людині,

Господаре наший, догоджаймо завше!

На жаль, у старших класах вже немає такої гри, як у початкових класах, але ведеться те саме накопичення, усвідомлення та формування отриманої етнографічної інформації. Тримаючи учнів у тій самій навчальній системі – вправи на артикуляцію (поспівки – розспівки), ми беремо  більш складний матеріал. Наприклад, скоромовки можуть бути довшими і мати на меті не лише вироблення і фіксацію артикуляційних навиків, але й розвиток дихання, артистизму.

Наприклад: розспівку провести на матеріалі народної пісні

Вправа на удоскононалення руху динамічної лінії, уваги тощо.

А зараз розігріємо наші ротики і виконаємо дитячу лічилку:

Ене, мене, ікі, пакі.

Ерве, серве, ісум,  дакі.

Ейс, свей, скусма, тейс.

Сінькі, пінкі, цервута.

Алкі, малкі, залкі, туз.

На зміну динамічній паузі можна використати хвилинку релаксації – послухати будь які фрагменти народної музики та пригадати жанри.

Такий підхід сприяє досягненню головної мети – формуванню в учнів музичної культури як важливої й невід’ємної частини їхньої духовної культури. Саме насичення уроків музичного мистецтва фольклорним матеріалом сприяє наближенню школярів до сформованих протягом віків уявлень про людську ментальність, генетичний код нації. Усі уроки має об’днувати думка про те, що  творчість нашого народу – нев’януча окраса його духовної культури.