Музика у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

Музика у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

           У статті розкриті особливості музичних занять дітей  з особливими освітніми потребами, зокрема звертається увага на ефективність проведення музичних занять.

Ключові слова: діти з особливими потребами, заняття з музики.

Учені і педагоги багатьох країн світу вже давно прийшли до висновку, що залучення дітей з особливими освітніми потребами до загального освітнього процесу дає змогу їм природніше соціалізуватися та адаптуватися до сучасних умов життя. Як відомо, одним із дієвих засобів суспільної адаптації, а також важливим компонентом розвитку і виховання дітей є музика.

Проте на дітей з особливими освітніми потребами вона має не лише традиційний вплив, а й лікувальний. Як варіативна складова змісту освіти може слугувати методом, який використовує музику як засіб мобілізації інтелектуальних, емоційних, рухових, мовленнєвих та інших функціональних можливостей організму дитини з особливими освітніми потребами.

Термін «музикотерапія» грецько-латинського походження. В перекладі означає «зцілення музикою». Вона сприяє покращенню або збереженню здоров’я, впливає на фізичний, емоційний, інтелектуальний, соціальний, естетичний і духовний стан.

Слухання і сприйняття музики дітьми  з особливими освітніми потребами  суттєво відрізняється від сприйняття музики у звичайних дітей. Основна відмінність полягає у тому, що музичний керівник має бути фахово підготовленим до цього виду музичної діяльності з дітьми з особливими освітніми потребами. Адже необхідно враховувати особливості потреби дитини. Згідно з цим музичний керівник має добирати не лише музичний репертуар до заняття, а й стиль і час його проведення. Окрім того, будь-яке заздалегідь підготовлене заняття має передбачати можливість імпровізації, оскільки сприйняття музики дітьми в інклюзивних групах проходить по-різному. У ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Лисичанського Попаснянської районної ради Луганської області діє інклюзивна освіта , яку відвідують не лише діти із проблемами мовлення, а й із проблемами слуху і затримкою психічного розвитку. На початку занять з дітьми я  констатувала той факт, що деякі діти мають негативне ставлення до музики, небажання співати або рухатися. Але після декількох занять я розробила власний підхід до цих дітей, звернула увагу на ті моменти, які допомагають поліпшувати якість сприйняття дітьми музики й у корені змінювати їхнє ставлення до неї.

У роботі з дітьми з особливими освітніми потребами слід враховувати те, що ступінь нестійкості уваги у них набагато вищий, аніж у звичайних дітей. Враховуючи це, музичний керівник має добирати для слухання короткі й яскраві музичні фрагменти. Якщо музичний фрагмент для слухання музики є новим на занятті, то він має бути єдиним новим музичним матеріалом для дітей. Увесь інший матеріал має бути уже знайомим. Під час проведення музичного заняття в інклюзивних класах необхідно частіше змінювати види діяльності. Так, окрім слухання музики, слід обов’язково вводити:

* рухливі ігри та вправи;

* танцювальні імпровізації;

* музично-фізкультурні хвилинки.

Також має бути невід’ємною частиною музичного заняття містить пальчикові ігри або вправи на розвиток крупної моторики. Необхідно враховувати, що діти з особливими освітніми потребами досить швидко стомлюються. Тому музичний керівник має проводити заняття у досить жвавому темпі, з високою, позитивною емоційною наповненістю, з більшою, ніж зазвичай, кількістю ігор та чудовим наочним матеріалом. Зокрема я на музичних заняттях основну увагу приділяю сприйняттю музики, проте обов’язково проводжу хвилинки релаксації, що дають змогу зняти у учня м’язову напругу й емоційну фіксацію. Музичне заняття з дитиною з особливими освітніми потребами бажано об’єднувати казковим або сучасним життєвим сюжетом. Воно має мати позитивний настрій, оскільки лише за сприятливого емоційного клімату діти з особливими освітніми потребами зможуть засвоїти музичний матеріал і отримати від нього користь.

Таким чином, використання музичних занять у роботі з дітьми з особливими потребами в інклюзивному середовищі у різних її видах і формах як багатофункціонального засобу корекції психофізичних порушень є надзвичайно важливим для забезпечення нормалізації їх життєдіяльності. В освітньо-виховному процесі закладу, де активно відбувається розвиток і навчання дітей з особливими освітніми потребами, музика  має зайняти належне місце. Адже впровадження нестандартних, творчих, немедичних засобів впливу на активізацію внутрішніх ресурсів організму дитини з особливими освітніми потребами створює більше шансів для її розвитку.

 Список використаних джерел

1. Алвин Дж. Музыкальная терапия для детей с аутизмом / Дж. Алвин, Уорик Э. – М.: Теревинф, 2004. – 208 с.

 2. Антонова-Турченко О. Музична психотерапія: посібник-хрестоматія / О. Антонова-Турченко, Л. Дробот – К.: ІЗМН, 1997. – 260 с.

3.Побережна Г. Педагогічний потенціал музикотерапії / Г. Побережна – № 2 — 2008.— С. 9-12. – (Мистецтво та освіта).