Розробка уроку української літератури у 8 класі на тему "Ніна Бічуя. Коротко про письменницю. Повість "Шпага Славка Беркути". Перший урок із циклу "Уроки за творчістю Н. Бічуї" з елементами критичного мислення.
Тема. Ніна Бічуя. Коротко про письменницю. «Шпага Славка Беркути» – повість про школу і проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей.
Наскрізна лінія: громадянська відповідальність.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
- коротко розповісти про Ніну Бічую;
- пояснити заголовок повісті;
- висловлювати власне ставлення до творчості письменниці, зокрема повісті, що вивчається.
Основні питання теми
1. Міні-лекція про письменницю.
2. Знайомство із повістю «Шпага Славка Беркути».
3. Бесіда за змістом прочитаного розділу.
Регламент уроку
1. Вступна частина – до 10 хв.
2. Основна частина – до 25-30 хв.
3. Заключна частина – 5-7 хв.
Перебіг уроку
І. Вступна частина.
Організаційний момент
Музикальна хвилинка
Звучить пісня «Усміхнись» у виконанні Дарини Тихолаз.
Прийом «Усмішка»
Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день, зокрема на сьогоднішній урок. Для того, щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте старанними і слухняними.
Девіз уроку:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
Актуалізація знань
Сьогодні на уроці ми будемо говорити про прозовий твір, а тому пропоную перевірити ваші знання саме з цієї теми.
Літературний диктант
1. Епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, посідає проміжне місце між романом та оповіданням – повість.
2. Перебіг дії та послідовність їх розвитку, що служить у творі формою розгортання і конкретизації його фабули – сюжет.
3. Частина твору, де змальовується суспільне середовище і життєві обставин, у яких формувалися риси характеру дійових осіб – експозиція.
4. Важливий елемент сюжету: вирішальне, найгостріше зіткнення сил, які ведуть боротьбу, момент найвищого напруження в розвиткові змальованих у творі подій – кульмінація.
5. Заключна частина, додана до завершеного художнього твору й не пов’язана з ним нерозривним розвитком дії – епілог.
6. Ідеали і переконання, які автор прагне донести до читача через свій твір, – ідея твору.
7. Цей персонаж всебічно характеризується автором, часто його іменем називається твір – головний герой.
8. Персонажі, які виконують у творі допоміжну роль, саме у стосунках з ними яскравіше окреслюються основні проблеми, центральний конфлікт – другорядні герої.
9. Змалювання зовнішнього вигляду людини в художньому творі, що служить одним із засобів характеристики героя, його індивідуалізації – портрет.
10. Умовне позначення предмета, поняття, явища іншим предметом, поняттям, явищем на основі подібності і з метою стисло і яскраво передати суть чогось або певну ідею – символ.
11. Остаточне вирішення конфлікту, зображеного у творі, і завершення основних подій і сюжетних ліній – розв’язка.
12. Зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними ситуаціями – конфлікт.
Взаємоперевірка
Обміняйтеся зошитами і звірте відповіді з правильними, які написані на дошці. Виставте своєму сусідові по парті оцінку. Одна правильна відповідь – 1 бал.
Оголошення теми і завдань уроку
Сьогодні ми познайомимося із життєвим і творчим шляхом Ніни Бічуї та розпочнемо роботу над її повістю «Шпага Славка Беркути», у якій письменниця розповідає про школу і проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей.
Мотивація навчальної діяльності
- Пригадайте, будь ласка, твори, у яких також згадувалося про школу, проблеми дорослішання підростаючого покоління, про стосунки батьків і дітей.
Ніна Бічуя має честь носити Орден Усмішки. Це міжнародна нагорода, яку присуджують діти. Свого часу кавалерами цього ордена стали Іван Павло II, Далай- лама, Мати Тереза, шведська письменниця Астрід Ліндгрен… Для цієї найприскіпливішої, але найбільш вдячної аудиторії – дітей та підлітків − письменниця написала чимало книжок. Це зворушливі розповіді про стосунки дітей, про взаємини між школярами і вчителями, між батьками і дітьми, про змужніння юнаків і дівчаток і про світ навколо них… Пропоную познайомитися з цією чудовою жінкою.
ІІ. Основна частина.
Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
Міні-лекція
(Лекція супроводжується мультимедійною презентацією)
Ніна Леонідівна Бічуя – сучасний український прозаїк. У 1960-ті роки минулого століття письменник Валерій Шевчук назвав свою колегу по літературному цеху «королевою жіночої прози». Її твори пронизані глибоким психологізмом та інтелектуальною напругою, а саме письмо – вишукане та елегантне.
Народилася Ніна Леонідівна 24 серпня 1937 року у Києві. Вона, дитина війни, згадує: «Мама навчила мене читати, коли мені було п’ять років. Розпочала я з поважних книжок, інших не було. Першою книгою, яку я прочитала, була повість Марка Твена «Принц і жебрак». Згодом навчалася у середній школі № 5. Закінчила факультет журналістики Львівського університету ім. І. Франка. Працювала журналістом і завлітом Театру юного глядача у Львові. У 1989-1997 роках була редактором газети «Просвіта». Ще й досі інколи читає лекції з театрознавчих дисциплін у ЛНУ ім. І. Франка. Перекладає з польської і російської мов, зокрема твори класика літератури Миколи Гоголя та сучасної письменниці із Польщі Ольги Токарчук, бо в них обох українське коріння. Перекладач згадує, як Токарчук вперше завітала на львівський Форум видавців: «Це було у рік, коли до Львова приїздив Пауло Коельо. І всі натовпами бігали за Коельо. А справжня література – це не він, а Ольга Токарчук!» − переконана письменниця.
Ніна Бічуя переймається тим, що молоде покоління затехнологізоване і мало читає книжок: «Техніка не має душі... її нібито й люди придумали, а тепер вона керує людьми. Наприклад, мій онук не хоче читати моїх книжок, та й не тільки моїх. «Я, бабцю, уже прочитав одну твою книжку», – каже і йде до комп’ютера. Я йому: «Ти – комп’ютерозалежний». А він: «А ти, бабцю, – книжко залежна».
На жаль, уже понад два десятиліття пані Ніна не пише. А те, що виходило у «Видавництві Старого Лева» чи у «Піраміді», – давніші твори. Коли Василь Габор видавав прозу в одній зі своїх серій, попросив, щоб Ніна Бічуя не вказувала років написання. Письменниці було приємно, що сучасний читач сприйняв ці твори, як нові. Вона автор книг «Дрогобицький звіздар», «Повісті», «Квітень у човні», «Родовід», «Бенефіс», «Десять слів поета». Для дітей написала «Канікули у Світлогорську», «Шпага Славка Беркути», «Звичайний шкільний тиждень», «Яблуня і зернятко».
Робота із заголовком твору
Повість для дітей «Шпага Славка Беркути» була написана у 1968 році. А проблеми, що порушує автор у творі, актуальні і в наш час. Давайте спробуємо «розкрити» задум Ніни Бічуї, «розгадавши» заголовок повісті.
Робота біля дошки
Три восьмикласники у довільній формі записують свої асоціації щодо слів заголовку твору, решта учнів працює в зошитах.
Асоціативний кущ
лицарство
Шпага гідність, відвага
вірність дружбі
особистість, яка формується
Славка слава, знаменитість
репутація, чутка
беркут – вільний птах
Беркути Захар Беркут – лідер громади
відстоювання загальнолюдських цінностей
Проблемне запитання
- Які ваші читацькі сподівання?
Уведення учнів у художній світ твору
Виразне читання першого розділу «Про те, що сталося пізніше».
Бесіда
- Про що ми дізналися з цього розділу?
- Скільки було хлопців?
- Чи знаємо ми вже хоч одне ім’я?
- Чому лише один опинився в дитячій кімнаті міліції?
- Які виразні художні деталі використовує письменниця, щоб читачі здогадалися про стан хлопця? («Хлопець мовчав. Знервовано м’яв шапку і не дивився на жінку». «Хлопець перевів подих, …вийшов, не прощаючись… Спохмура позираючи собі під ноги, хлопець ішов поволі, мовби й не помічав снігу, бо шапку так і не вдягнув»)
- Як ви гадаєте, це може бути хтось із головних героїв твору?
- Чому хлопця відправили до дитячої кімнати міліції? Про що це свідчить?
- У темі уроку ми записали, що «Шпага Славка Беркути» − повість про школу і проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей. Чи з першого розділу ми вже переконалися у правдивості тих слів? Про яку проблему дорослішання дітей нам уже повідала авторка?
- Чи актуальна ця проблема сьогодні?
ІІІ. Підсумкова частина.
Рефлексія
- На дошці ви бачите намальоване гніздо з лелеками, висловіть свої думки щодо вашої асоціації (сім᾽я, добробут, спокій, злагода…)
- Чи завжди життя безхмарне? Чи не здається вам, що діти інколи своєю поведінкою порушують сімейний спокій і завдають болю своїм батькам?
- Чи справдилися ваші очікування щодо уроку?
- Що ви візьмете з собою, понесете у життя?
«Для кожної людини врешті приходить момент, коли вона стає старшою, і не обов’язково для цього лічити свій вік на десятки – події не раз важать більше, ніж час», − сказала в одному із інтерв’ю Ніна Бічуя. Гадаю, вона мала на увазі, що не вік людини вказує на її розум і досвід, а вчинки говорять значно більше.
Домашнє завдання
Дочитати повість до кінця, запам’ятовуючи проблеми, які порушує письменниця у творі (проблему дорослішання дітей ми вже дещо згадували). Підготувати для однокласників по одному запитанню різної складності, що стосуються змісту твору за таксономією Блума (знаннєві, уточнюючі, практичні, інтерпретаційні, оціночні, творчі).