Урок на тему "Розгортання національно – визвольної боротьби в 1648 – 1649 р.р."

Про матеріал
Урок розроблений для вчителів при підготовці до уроків. Конспект має інтерактивні методи навчання.
Перегляд файлу

Тема : Розгортання національно – визвольної боротьби в 1648 – 1649 р.р.

Мета: визначити перебіг битв на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями та визвольного руху походу українського війська до Галичини; пояснювати, у               чому полягала висунута Хмельницьким програма              побудови Української козацької держави; охарактеризувати Збаражо-Зборівську кампанію; розвивати історичне мислення учнів, формувати вміння розглядати історичні події в конкретно – історичних умовах, виховувати у школярів почуття національної гідності.

Основні поняття: Військо Запорозьке

Основні дати:  5-6 травня 1648р. - битва на  Жовтих Водах;  16 травня 1648 р.-битва під Корсунем;               11-13 вересня 1648р.- битва під Пилявцями.               

Історичні діячі : М. Кривоніс, М. Гладкий, І. Гиря, І. Ганжа, Іслам-Гірей, Ян Казимир, А. Кисиль.

Обладнання: підручник, історичні документи.

Тип уроку:  комбінований урок з використанням інтерактивних методів

Хід уроку

І. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Евристична бесіда

1. Назвіть причини Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої.

2. Коли вона розпочинається і хто її очолив?

3.  Яких заходів уживав Хмельницький у підготовці до війни?

4. З якою метою він уклав угоду з кримським ханом? Чому саме з ним?

 

 Метод «Мозковий штурм» ( на виконання методу надається 5хв.)

     Чому, на вашу думку, Б. Хмельницький зумів підняти народ на Національно-визвольну війну?

 

 ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

План

  1. Битви під Пилявцями, на Жовтих Водах, під Корсунем.
  2. Визвольний похід українського війська в Галичину.
  3. Програма розбудови української козацької держави.

ІІІ. Подання нової інформації

 

Учитель. Влітку 1648 року національно-визвольна боротьба в Україні переросла в селянську війну, тобто до прагнення звільнитися від панування іноземців приєдналась боротьба за соціальне звільнення. Не розрізняючи ні національної приналежності, ні віросповідання, селяни убивали своїх панів, громили їхні маєтки, захоплювали майно, орні землі і сільськогосподарські угіддя, що належали магнатам і шахті.

На початку війни Б.Хмельницький і козацька старшина прагнули лише відновлення козацьких привілеїв, і тому почались переговори з поляками. Поляки на поступки не йшли, а збирали нові сили. Б. Хмельницький розсилав універсали, закликаючи до всенародної боротьби, узявся за організацію всенародного війська. На осінь 1648 року він уже мав 70-80 тисяч військ регулярної, добре озброєної армії. Розгляньмо битви, що сталися в 1648-1649 роках. Це битви під Пилявцями, під Збаражем, на Жотих водах, облога Львова і Замостя. Пропоную опрацювати текст підручника та історичні документи, об’єднавшись у 5 малих груп і дати відповідь на запитання.

 

ІV . Інтерактивна частина

Метод «Робота в малих групах» . На виконання групової роботи учням надається 20хв.

Група 1. Пилявецька битва

  1. Коли і як розпочалась?
  2. Якими були наслідки цієї битви?
  3. Поясніть хід битви.

 

Група 2. Битва під Жовтими водами

  1. Коли і як розпочалася?
  2. Яким був кількісний склад козацьких і татарських військ у битві на Жовтих Водах
  3. Якими були наслідки цієї битви?

 

Група3. Битва під Корсунем

  1. Коли і як розпочалася?
  2. Якими були наслідки цієї битви?
  3. Яку хитрість використали козаки, щоб перемогти в битві?

 

Група 4. Галицький рейд (облога Львова і Замостя)

  1. Назвіть період галицького рейду.
  2. Чому Б. Хмельницький повів війська на Західну Україну?

3. Якими були наслідки галицького рейду для подальшого розгортання Національно-визвольної війни?

 

    1-га група

Документ 3. Із «Літопису Самійла Величка» про битву під Пилявцями

«Поляки тоді налічували добірної кінної воєнної шляхти, в багатих і знаменних уборах, із численними скарбами... тридцять тисяч. Людей ободових при валках та обозах, озброєних мушкетами, було сто тисяч із лишком. Тим часом поляки одержали звістку, що Хмельницький з усім військом потягся під Пиляву, сподіваючись узяти шляхетський скарб. Коли поляки дійшли до Пиляви, то застали вже тут, на другому березі річки Пиляви, багнистої і важкої до здобуття, Хмельницького. Той стояв зі своїми обозами на тамтешніх великих горбах і пагорбках. Поляки тут належно не влаштувалися і після однієї та другої військових спроб проти Хмельницького втратили сміливість та військову вигадку. А в четвер 14 вересня, після удару Хмельницького, майнули навтьоки. Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі обози з численними пребагатими скарбами і статками, залишивши їх на користь Хмельницькому. Вони втратили тоді й кільканадцять тисяч свого війська, хоч Хмельницький мав під Пилявою свого козацького війська 5002, а Тугай-бей тільки 5000. Але Хмельницький на пострах полякам перебрав багатьох козаків по-татарському в бурнуси й вивернуті кожухи. Тим він одурив поляків і, наповнивши їхні серця страхом, примусив... тікати без пам’яті». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. —Х.: ВГ «Основа», 2004. — С. 115)

 

2-га група

 

Документ 1. З «Літопису Самійла Величка» про битву на Жовтих Водах

«...Все впорав Хмельницький за чотири дні, а судна річкові... позатоплював у дніпровських затоках, зважаючи, що колись вони можуть ще згодитися. Деяким значнішим козакам він запоміг козацькими й татарськими кіньми і помалу, щоб устигла водна піхота, рушив з усім військом до Жовтої Води. Поглядав він на той час зусібіч численними очима розуму свого, як хитрий ловець, і тримав свої караули на милю і навіть далі від обозу. 4 травня... передня сторожа Хмельницького ізловила двох «язиків» з передньої сторожі поляків, їх припровадили до Хмельницького, і вони сказали йому, що при комісарові й каштелянові гетьманенкові числиться двадцять три тисячі доброго польського війська і що вони вже перейшли Жовту Воду. Тоді Хмельницький разом з Тугай-беєм закріпився на тому ж місці (а діялося то від Жовтої Води заледве за дві милі), щоб приготувати своє військо до битви. Все те він управив і розставив, як то належало, протягом того вечора й ночі. Поляки ж, утративши своїх «язиків», злякалися й посунулися назад. Вони переправилися через Жовту Воду і там за вечір ошанцювалися, а за ніч викопали вздовж і вшир на версту значні й глибокі окопи довкола себе...Переночувавши, Хмельницький перед світом рушив з усім військом назустріч полякам і, коли дістав від своєї сторожі звістку, що поляки відступили за Жовту Воду і там окопалися, наблизився й сам до тої Жовтої Води, ставши обозом проти польського обозу. Він наказав належно влаштувати оборону, оточивши шанцями табір довкруж, і лишив там водну піхоту. Після того почалася звичайна, від обозу до обозу, гарматна перестрілка. Сам Хмельницький з Тугай-беєм з усім кінним військом перетнув в іншому місці річку Жовту Воду й міцно вдарив на поляків, які виїхали проти нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години і, лігши на кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочили на свої окопи в обоз. Це сталося 5 травня в суботу на п’ятому тижні після Великодня». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Х.: ВГ «Основа», 2004. — С. 112–113)

 

     3-тя група

Документ 2. З «Літопису Самійла Величка» про битву під Корсунем

«16 травня в середу... ,тільки-но світле сонце розсипало ясне проміння з небесного океану на світ, поляки побачили збиті кінськими копитами дим і куряву. Здавалося, що то йде стотисячне козацьке військо, але насправді йшло його тільки п’ятнадцять тисяч. Хмельницький того ранку мужньо пішов і вдарив зі своїм та ординським військом на поляків. Ті, не маючи сили встояти проти зброї супротивника, з великим страхом відступили у свій окіп. Полягло їх тоді поза межами обозу зо три тисячі. З окопу вони почали відстрілюватися з усіх своїх 17 гармат. Невдовзі потому наспіла піхота й артилерія Хмельницького. Вони почали вздовж і поперек закидати польське військо й обоз кулями, ...вбиваючи жовнірів і коней, а також ламаючи і трощачи вози. Тоді поляки побачили, що їхнє місце для оборони погане, і рушили... на гору. На горі на тій їм стало ясно, що становище їхнє вкрай небезпечне, і кинулися відразу всім обозом та військом на свою остаточну погибель. ...Тільки поляки висунулися з окопів, Хмельницький з ордоюпочав маневрувати біля них, а їхній обоз розривати, ламати і змішувати в різних місцях густим гарматним вогнем. Багато польських жовнірів... лягли тоді трупом від пострілів із мушкетів та гармат. Побачили гетьмани, що їхня участь сумна.., і наказали багатьом своїм хоругвам спішитися. Але тільки-но те вчинили, як панські служаки скочили на коней і,намагаючись урятуватися зі своєї біди, сипнули зусібіч від обозу по тамтешніх лісах та лугах, залишивши своїх панів у залізних доспіхах... До всього того, якийсь непевний провідник завів польське військо над яри і кручі. З них спускалися поляки з великою бідою. Ламаючи й перевертаючи на тих кручах вози й валки, їм випала в крутій долині ще й багниста переправа... Частина польського обозу зі згаданої твані ледве-ледве вибралася.., друга частина загрузла в болоті.., третя частина (...що спускалися з гори) починала вже гинути. Це сталося ще й тому, що козаки поперекопували й позахаращували лісом всі кращі дороги, кудою поляки могли б відступити. Обидва гетьмани з багатьма іншими знаменитими панами неначе втратили розум, моталися навкруги обозу... і не знали, що вдіяти». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Х.: ВГ «Основа», 2004. —С. 113–114)

    4-та група

Документ 5. М. Аркас про облогу Львова

«Хмельницький обложив навкруги Львів і почав стріляти з гармат. З такими потугами, які були у Хмельницького, йому легко було опанувати містом, та йому зовсім не треба було — він із Волині прийшов сюди, аби не стояти на одному місці. Саме тоді на сеймі обирали нового короля, Хмельницький нетерпляче чекав того вибору. Два тижні простояв Хмельницький під Львовом. Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки приступали то з того, то з того боку. Бомбою з гармати запалено жидівську синагогу, пожежа розкинулася геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і згодилися піддатися; послали послів до Хмельницького, просили помилувати Львів. Хмельницький сказав, що для українців львівських помилує, але нехай заплатять 200 000 червінців викупу. Просили зменшити окуп — не зменшив, бо обіцяв ті гроші Тугай-беєві. Заплатили таки — то грішми, то річами коштовними, ще й обід козакам справили». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 62)

Документ 6. М. Аркас про облогу Замостя

«14 жовтня козаки з-під Львова пішли під Замостя на саму границю України. У Замості стояло 10 000 війська, що зібрав Вишневецький. З тим військом, що мав Хмельницький, він міг би взяти ту кріпость без клопоту, але він аж три тижні простояв тут та удавав, що облягає — все дожидався вибору короля. Нарешті приїхав аж 17 листопада посол од нового короля. Вибрали Яна-Казимира. Він сповіщав Хмельницького про свій вибір, обіцяв всякі полегшення козакам і вірі православній, та просив Хмельницького перш за все відступити від Замостя. Хмельницький виявляв велику радість, казав стріляти з гармат і сказав, що зараз їде на Україну, сповняючи волю нового короля. Із Замостя узяв невеликий окуп, всього  20 000 злотих, і повернув на Україну. (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 63)

     Учитель. Під час воєнної кампанії 1648-1649 рр. Б.Хмельницький поставив питання про створення Української держави. Своє рішення він виголосив під час перебування в Києві. Була створена програма її побудови, основними положеннями якої були:

  •      досягнення національного звільнення українського народу збройним шляхом;
  •      розрив з Річчю Посполитою і проголошення державної незалежності України;
  •      створення української держави на етнічних територіях українського народу, а також з урахуванням історичних кордонів давньоруської держави на заході.

     Метод «Мікрофон» (на виконання завдання надається 5-7 хв.)

     Яка ваша оцінка програми побудови Української козацької держави, створена Б.Хмельницьким?

V. Підсумки уроків, оцінювання результатів.

Вправа «Заповніть пропуски у реченнях»

  1. З 19 квітня 1648р по 6 травня 1648р відбулася битва на ……….
  2. Битва під Пилявцями відбулася ……………………………………
  3. З 27 вересня 1648р. по 16 жовтня 1648р тривала облога……….
  4. Яким був характер національно- визвольної війни………………
  5. Битва під Корсунем вібувлася ……………………………………..
  6. 3 28 жовтня 1648р по 14 листопада 1648р тривала облога …….
  7. В Пилявецькій битві перемогу отримали війська …………………
  8. Програму побудови Української козацької держави було створено гетьманом………....
  9. Після смерті польського короля Владислава ІV, його наступником  став…………….
  10.  Союзником Б.Хмельницького у військових діях проти Речі Посполитої було…………………….

 

Домашнє завдання

Опрацювати §15  за підручником О.В. Гісема.

Скласти таблицю «Основні битви національно – визвольної війни в 1648р-1649р.»

Національно – визвольна війна

Дата

Подія

Значення подій

 

 

 

 

doc
Додано
14 березня 2019
Переглядів
584
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку