Національна та релігійна структура населення світу

Про матеріал
Розробка уроку "Національна та релігійна структура населення світу" з додаванням структурно-логічних схем
Перегляд файлу

Тема: Національна та релігійна структура населення світу

Цілі уроку:

сформувати поняття нація, раса, релігія,

розширити знання про структуру населення;

розвинути навички роботи із структурними схемами,

виховати рівне ставлення між людьми різних народностей, рас, релігій.

Обладнання: підручник, атлас, структурно-логічна схема «Етнічна та релігійна структура населення».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності учнів.

 Оголошення теми та завдань уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Всі люди на нашій планеті різні, вони проживають на різних територіях, говорять різними мовами, мають різний колір шкіри тощо. Як же саме відрізняється населення нашої планети ми й розглянемо на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Усне фронтальне опитування.

Згадайте з тем «Населення України», «Біосфера» та інші.

  1.              Які ви знаєте раси?
  2.              Який національний склад населення України?
  3.              Чи всі народи розмовляють однією мовою?
  4.              Чи знаєте ви якісь конфлікти між різними народами в межах однієї країни?

ІV. Вивчення нового матеріалу («Ажурна пилка»).

Інструктаж. Кожному учневі запропонована фішка, з однієї сторони якої колір, а з іншої числа від 1 до 3. Потім учні об’єднуються в групи відповідно до номера фішки. Кожна група отримує своє завдання. На розгляд завдання кожній групі дається 10 хвилин, після чого групи розходяться і об’єднуються відповідно до кольорів. Кожен член новоутвореної групи розповідає своє питання , на це учням дається 20 хвилин. Потім відбувається опитування, тих учнів, яких навчали інші, на цей етап також дається 10 хвилин.

Завдання кожній групі:

  1.              Етнічний склад населення світу;
  2.              Релігійна структура населення світу;
  3.              Етнічні та релігійні конфлікти світу.

Кожна група має право використовувати  атлас, підручник та структурно-логічні схеми роздані вчителем для кожної групи, додаткові матеріали.

Додаткові матеріали для кожної групи.

  1.        Етнічний склад населення світу — результат довготривалого історичного процесу. Цей процес включає і розселення людства, і пристосування окремих людських спільнот до природних умов конкретної території, і взаємодію між людськими спільнотами (торгівля, військові дії, сусідські відносини та інше), коли прохо­див обмін культурними здобутками. Історично склалися відмінності, які відрізняють одну людську спільноту від іншої. Такими відмінностями є насамперед мова, історична доля, особ­ливості господарювання, побуту, традиції і морально-етичні нор­ми повсякдення. Спільність території та державність, релігія на­дають сталості тій чи іншій спільноті і дають змогу визначити її як явище, що дістало назву «етнос».

      Скільки мов, стільки й народів. Як правило, кожен народ говорить на одній – рідній мові. Мова корінного (найчисленнішого в державі) народу набуває статусу державної. Двомовність переважно поширена в багатонаціональних країнах, де одна з мов є державною, а друга – рідною етнічною мовою, наприклад у колишніх колоніях, де статус державної мови здебільшого отри­мує мова колишньої метрополії. Вже за сучасної історії людства відомі факти створення мови внаслідок міжетнічних постійних контактів. Так, на основі англійської, французької, іспанської та мов місцевого населення сформувалась креольська мова, пошире­на серед населення Південної Америки, «піджин-інгліш» (суміш англійської і китайської) поширений у містах Тихоокеанського узбережжя Азії.

      У світі налічується близько 3 тис. мов, а з діалектами ця цифра збільшиться вдвічі. Але найпоширенішими мовами, на яких розмовляє більша частина людства, є всього півтора десятка. Це китайська, англійська, хінді та урду, іспанська, російська, бенгальська, індонезійська, арабська, португальська, японська, німецька, французька та деякі інші. За спорідненістю лінгвіс­тичних ознак та походженням мови об'єднують у мовні групи, а народи світу класифікують за спільністю мови та спорідненістю культури, поділяючи на культурно-мовні сім'ї.

  1.        Релігія - - невід'ємна складова духовного життя людства, значною мірою основа нормування повсякденного життя. Той чи інший релігійний світогляд віддзеркалюється в елементах матеріальної (культові споруди) і духовної (пісні, музика, обря­довість тощо) культури кожного народу, визначає не тільки культурно-побутові відмінності та особливості демографічних процесів, а й впливає на політичне та соціально-економічне становище країн і регіонів.

Найбільш поширені в світі три релігії, які через це дістали назву світових: християнство, іслам, буддизм. Крім того, значна частина людства сповідує індуїзм, синтоїзм, конфуціанство, даосизм.

      Християнство поширене на всіх материках. Воно включає три гілки — католицьку, православну та протестантську. Його сповідує понад 1/4 людства, з них 3/5 — католики, 1/3 — проте­станти, 1/10 — православні. Католицизм поширений у країнах Південної Європи, а також у Франції, Польщі, країнах Латин­ської Америки, окремих країнах Заходу та Півдня Африки, на 52

      Філліпінах. Протестантизм є панівним в англо-американських країнах та в Австралії. Православ'я дотримуються греки, народи півдня Центральної Європи, країн СНД (росіяни, українці, грузини тощо) та Ефіопії.

      Послідовники ісламу становлять близько 20% населення Землі. Іслам поширений переважно в країнах Центральної та Південно-Західної Азії, Африки, в Індонезії.

     Буддизм та синтоїзм сповідують 11% людства. Трохи менше прихильників індуїзму, конфуціанства і даосизму - 7,5%. Буд­дизм поширений у Східній, Південно-Східній та Південній Азії. Народи Південної Азії сповідують також індуїзм. Конфуціанство та даосизм розповсюджені переважно в Китаї.

      Серед релігій, які є етнічною ознакою певного народу, найбільш поширені іудаїзм (євреї), синтоїзм (японці), сікхізм (сікхи в Індії), джайнізм (маратхи на півночі Індії) та ін.

      Релігія є не етнічною ознакою, а невід'ємною складовою куль­тури кожного народу. Культура – властивість людського суспільства, яка проявляється в усій своїй етнічній багатобарв­ності. Кожна культура самобутня, має власну історію і завжди національна, яких би зовнішніх впливів не зазнавала.

  1.        Рушійною силою розвитку культури протягом усієї історії людства були інновації, що стосувались саме розвитку про­дуктивних сил, тобто удосконалення засобів праці, знарядь, техніки і технологій, які забезпечують людську життєдіяльність. У розвитку культури виділяють три етапи: дикості, коли в основі життєзабезпечення було привласнююче господарювання (мислив­ство, рибальство, збиральництво) з його повною залежністю від природи; варварства, для якого характерним був перехід до ство­рення матеріальних благ (відтворювальне господарювання – землеробство, скотарство); цивілізації, яку пов'язують з початком писемності і оформленням державності, що дало поштовх розвит­кові міст, металургії, науці, торгівлі, закріпило поділ праці і соціальне розшарування населення.

V. Закріплення нових знань (виявлення зворотнього зв’язку).

  1. Дайте визначення поняття «етнос», назвіть його характерні ознаки.
  2. Назвіть і покажіть на карті райони проживання найчисленніших народів світу.
  3. Що таке «культурно-мовна сім'я»? Назвіть найпоширеніші культурно-мовні сім'ї та їх найчисленніших представників.
  4. Назвіть головні релігії світу. Які релігії є найпоширенішими в Європі? Які релігії є найпоширенішими в Україні?

VІ. Коментоване домашнє завдання.

Опрацювати відповідний текст підручника (параграф 10), вміти дати структуровану відповідь з допомогою схем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Етнічний склад населення          

 

 

 

 

 

                                                                                                                        Етнос -

стійка соціальна спільнота людей, що виникла істо­рично, розвивалась у певному природному середовищі і в про­цесі розвитку набула тільки їй властивих рис.

Плем’ягрупа племеннародністьетноснація:

 теорія виникнення етносі на основі самосвідомості, що закріплюється у самоназві.

Основою єдності етносу є мова (близько 3 тис. у світі), всі мови об’єднуються у культурно-мовні сім’ї, які діляться на групи.

Найпоширеніших мов близько 10:

  • Китайська (китайсько-тибетська сім’я);
  • Іспанська (індоєвропейська сім’я, романська група);
  • Гінді (індоєвропейська сім’я, індо арійська група);
  • Англійська (індоєвропейська сім’я, германська група);
  • Арабська (Семіто-хамітська сім’я, семітська група);
  • Російська (індоєвропейська сім’я, Слов’янська група);
  • Португальська (індоєвропейська сім’я, романська група) та інші.

 

 

Крім етносів, існують також раси це групи людей з єдиними фізіологічними та морфологічними ознаками, тобто, зовнішнім виглядом, будовою організму.

                                                                                                    

 

 

 

Європеоїдна (43%)                  Негроїдна (7%)                    Монголоїдна (19%)                                Австралоїдна (менше 1%)

 

                                                                                                                                                                                     

 

                Решта – змішані раси (близько 30%)

 

 

 

 

Релігійний склад населення світу

 

Релігіяце складова духовного життя, світогляд.

Поширення світових релігій:

  • Християнство:
  • Православні - греки, народи півдня  Центральної Європи,  країни СНД (росіяни,  українці, грузини тощо) та Ефіопії.
  • Католики  - країни Південної Європи, а також Франція, Польща, країни Латин­ської Америки, окремі країни Заходу та Півдня Африки, на Філіппінах.
  • Протестанти – англо-американські країни, Північ Європи, Австралія.
  • Іслам - переважно в країнах Центральної та Південно-Західної Азії, Африки, в Індонезії.
  • Буддизм - поширений у Східній, Південно-Східній та Південній Азії.

 

Найбільші етнічні та релігійні конфлікти світу

 

1. Штат Квебек у Канаді; 2. Тибетська область в Китаї; 3. Проблема Пн. Ірландії; 4. Арабо-ізраїльський конфлікт; 5. «Країна Басків»; 6. Конфлікт між сунітами і шиїтами; 7. Проблема Придністров’я.


 

doc
Додано
28 серпня
Переглядів
191
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку