Презентація "Форми суспільної та просторової організації виробництва"

Форми суспільної та просторової організації виробництва

Форма суспільної організації виробництва – це певний спосіб проектування роботи підприємства, який дає змогу підвищити ефективність його роботи. Спершу було виділено такі форми організації виробництва: Концентрація; Комбінування; Спеціалізація; кооперування. У наш час до цього переліку додалися кілька нових, зокрема 5. Агломерування виробництв;

1. Концентрація (зосередження) – оптимальне зосередженням виробництва на великих підприємствах. Переваги: краще оснащено новітніми технологіями; економніше використовуються матеріали і паливо, заощаджуються кошти на транспортні витрати; скорочуються витрати на сировину та паливо, що сприяє зниженню собівартості продукції. Недоліки: збільшує навантаження на НС, створює значні екологічні проблеми; розміщення за межами населених пунктів; додаткові витрати на перевезення людей до місця роботи; ускладнюється процес управління великим підприємством. В Україні створено підприємства чорної металургії, електроенергетики, хімічної промисловості.

2.Комбінування – це поєднання на одному підприємстві кількох виробництв. Чинники: комплексна переробка сировини на підприємстві; послідовна переробка вихідної сировини; спільність використання енергетичних, транспортних, складських засобів або інших приміщень; відходи одного виробництва можуть бути використані як сировина для іншого. Єдина система управління М’ясокомбінат виробляє десятки видів кінцевої продукції з єдиної сировини В Україні резерви комбінування ще недостатньо використано.

3. Спеціалізація – це процес зосередження підприємства на випуску певних видів товарів чи послуг, тобто процес виробництва однорідної продукції. Види спеціалізації: Технологічна - передбачає існування самостійних підприємств з виконання окремих стадій технологічного процесу. (прядильні фабрики у текстильній промисловості; чаєрозважувальні – у харчовій). Подетальна виготовлення окремих деталей для подальшого їх складання у кінцеву продукцію. (заводи тракторних агрегатів, будівельних конструкцій). Попредметна - випуск підприємством певного виду кінцевої продукції, готової для використання та споживання. (взуттєва фабрика, кондитерська фабрика).

4.Кооперування – встановлення регулярних, спеціально зумовлених виробничих зв’язків між підприємствами, спрямованих на виробництво кінцевої продукції.

5 Агломерування виробництв – це процес поєднання на одній території різних виробництв на основі спільної виробничої та соціальної інфраструктур. Агломерування полягає в зосередженні незалежних одне від одного підприємств i установ у межах окремих населених пунктів або промислових зон, які називають індустріальними парками.

Просторова організація виробництва тісно пов’язана з розселенням, особливостями природних умов, забезпеченістю виробництва природними ресурсами, транспортною мережею.

Основними елементами територіальної організації про­мисловості є промислові райони, вузли, центри і пункти. Промисловий район — територіальне поєднання однієї або декількох галузей, між якими здійснюються виробничі зв’язки. В Україні сформувалося кілька промислових районів: Донецький, Придніпровський, Прикарпатський, Прибузький.

Промисловий центр — місто або селище міського типу, де розмі­щено кілька промислових підприємств, які є основою розвитку по­селення і його виробничої спеціалізації. Промисловий пункт — промислове підприємство разом з посе­ленням, яке виникло при ньому (більшість маленьких шахтарських містечок є промисловими пунктами.)

Промисловий вузол — зосереджене на обмеженій території ви­робничо-територіальне поєднання підприємств, яке формується або уже сформувалося. На території Ук­раїни сформовані і функціонують понад 70 промислових вузлів, найбільшими з яких є Київський, Запорізький, Харківський, Дніпровсько-­Кам’янський