Національно-визвольна війна українського народу серединиXVII століття

Тема.

 Передумови і початок національно-визвольної війни українського народу проти польського панування.

Цільові завдання.

Розкрити причини, характер та рушійні сили національно-визвольної війни українського народу проти польського панування: укласти історичний портрет гетьмана України- Богдана Хмельницького, визначити його місце в історії козацької держави; охарактеризувати підготовку до війни, битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями; розвивати дослідницькі навички, вміння працювати з історичними документами, виховувати любов до рідного краю.

Очікувані результати.

Після уроку учні зможуть:

• Розповідати про гетьмана Б. Хмельницького як людину і політика, яка підняла український народ на боротьбу за своє національне визволення проти панування  Речі Посполитої;
• Більше дізнатися про соратників Б. Хмельницького;
• Розповідати про битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями;
• Показувати на карті основні місця битв першого року війни.

Тип уроку.

Урок- презентація нового матеріалу.

Методи роботи.

Дослідницька робота, робота в групах, гра « Історична розминка»

Обладнання.

Мультимедійна установка, карта, підручники, таблиці, історичні документи.

Пам’ятні дати.

• Січень 1648 року - обрання гетьманом Богдана Хмельницького;
• 5 - 6 травня  1648 року - битва під Жовтими Водами;
• 16 травня 1648 - Корсунська битва;
• 11вересня  1648 року – битва під Пилявцями;
• вересень – листопад 1648 року – похід в Галичину.

Ключові поняття.

« Національно - визвольна війна», « рушійні сили».

Історичні діячі.

Б. Хмельницький, М. Кривоніс, Іслам – Гірей.

 Хід уроку.

 

 

I.Організаційний  момент.

II. Визначення теми й мети досліджень.

III. Оголошення теми досліджень.

Учень - мистецтвознавець. Історії ж бо пишуть на столі.

                                                     Ми ж  пишем  кров’ю на своїй землі.

                                                     Ми  пишем  плугом, шаблею, мечем,

                                                     Піснями і невільницьким плачем.

                                                                                                Ліна Костенко

Вчитель.   Незалежність…Це мрія наших предків про  рівність між людьми, почуття гордості за свій народ, свою державу.

    Скільки разів землю поливала кров християнська…Засівали кістки людські…Але були люди – особистості,які поклали себе на вівтар за ідею, ідею визволення України. У першій половині XVII століття майже всі заселені українським народом землі  опинилися у складі Речі Посполитої, яка не тільки пригнічувала український народ, але й усе більше посилювала соціальне, релігійне і національне гноблення, позбавляла будь-яких людських прав.

    Волелюбний український народ не один раз піднімався на повстання, але всі вони були  завжди жорстоко придушені.

     Потрібна була  тільки іскра та лідер, щоб спалахнула  пожежа  Національно - визвольної  війни, яка й розпочалася в середині XVII століття. Очолив її Богдан Хмельницький. Про це наш сьогоднішній урок.

 (Запис теми до зошита: Національно –визвольна війна українського народу середини XVII століття під проводом Б. Хмельницького)

Вчитель. Учні класу працюватимуть в групах,які мали випереджувальне завдання .Виступ представника групи мистецтвознавців ви уже мали нагоду почути і сподіваюся, почуєте ще не раз, адже цій темі присвячена велика кількість  пам’яток  культури.

Вчитель. Що ж таке  Національно - визвольна  війна?

 Національно – визвольна війна українського народу середини XVII століття – збройна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького за визволення від польсько – шляхетського панування.

Вчитель. Вияснимо, які ж причини початку цієї війни. Прослухайте документ.

Учень - історик.

  Із документа французького інженера Гійома Левассера де Боплана.

…Їхня нечисленна шляхта походить із польської і, здається почуває сором за те, що вона не католицької віри; повсякчас горнеться до католиків, хоч усі їхні магнати й усі ті, що титулуються князями, вийшли із грецької віри… Одне слово, селяни змушені віддавати своїм панам усе, що тим за манеться вимагати. Не дивно, що цим злидарям у тяжких умовах не залишається нічого для себе. Але це ще не все: пани мають безмежну владу  не тільки над селянським майном, а й над їхнім життям; такою великою є необмежена свобода польської шляхти ( яка живе наче в раю,а селяни наче в пеклі), що коли селяни потрапляють в ярмо до такого пана, то опиняються в гіршому становищі, ніж каторжники на галері.

Вчитель. На основі прослуханого документа та попрацювавши з підручником  ( ст. 93 ) виясніть та запишіть основні причини цієї війни. Пишіть коротко.

• Посилення національних та релігійних утисків;
• Швидке зростання у країні  земельних володінь польських магнатів та шляхти;
• Слабкість вищої державної влади Речі Посполитої, яка не мала авторитету  і повноважень контролювати дії польських магнатів і шляхти;
• Обмеження прав козацтва.

                                ( перевірити зі слайдом)

Вчитель.  В історії України немає людини, популярнішої за гетьмана Богдана Хмельницького. М.Хоткевич  так висловився про такого масштабу народних героїв:

   «Вище й вище ставитиметься  пам’ятник народний у душах українців тому, хто так давно, в темні часи середньовіччя, під серцем виносив ту ідею, яка тепер стрясає передовими умами сучасних синів України.»

Вчитель. Хто він? Якого роду?

Учні – історики. Ось як описує зовнішність  Богдана Хмельницького венеціанський посол Альберто  Віміні : « На зріст він, скоріше високий, ніж середній, широкої кості і міцної статури… він зрілих суджень і гострого розуму… У спілкуванні він м’який, чим приваблює до себе воїнів, разом з тим , тримає їх у дисципліні, у покорі…»

 Народився  Богдан Хмельницький під Чигирином, 27 грудня 1595 року у хуторі Суботів  у сім’ї Михайла та Анастасії Хмельницьких, які дали синові гарну освіту - початкову-вдома,  середню - у Київській братській школі, а вищу - у  Галичині, у єзуїтському колегіумі.

  Богдан Хмельницький з юнацьких літ пройшов  школу козацтва у Запорізькій Січі, боровся за Україну та її народ  з турками, де у 1620 році потрапив у полон і втратив батька. З полону був  викуплений у 1622 році вірними козаками - побратимами. Повернувшись додому, одружився з Ганною Сомко і оселився в родинному хуторі. У цьому шлюбі народилося семеро дітей ( хоча є й інші дані про їх кількість), брав  активну участь у всіх повстаннях козаків,як писар Війська Запорізького та  освічена людина, брав участь у переговорах з королем Владиславом IV,  на чолі загону козаків воював у французькому війську з Іспанією.

 Після повернення на Україну Хмельницький довідався, що чигиринський підстароста Чаплинський  заявив про свої права на хутір Суботів та за відсутності Богдана терирозував його сім’ю,грабував хутір, згубив найменшого сина,( наказав забити його канчуками,від чого той скоро помер), а інших – найстаршого Тимофія та середнього Юрія, дочок Катерину та Стефаниду залякав погрозами. Дружина від усього цього захворіла і померла.

  Б.Хмельницький шукав допомоги у короля, але той, скутий волею магнатів, нічим не зміг йому допомогти. Особисте горе злилося з горем народу.

 У грудні 1647 року  подався Богдан на Запоріжжя, де у 1648 був обраний гетьманом, і почав збирати людей виступити за свободу України. Перед цим кроком Хмельницький заручився підтримкою кримського хана , тому, що козакам не вистачало кінноти, яку й представили турки.

Вчитель. Національно – визвольна війна українського народу серединиXVII століття  це є складова Української національної революції XVII століття.( 1648 – 1676 ),адже після закінчення Національно – визвольної війни  ( 1648- 1657) Україну охопила громадянська війна, що спричинила її поділ на два гетьманства і боротьбу за возз’ єднання Української гетьманської держави. На початок війни Б. Хмельницький мав у своєму війську 5 тис. козаків  та 6 тис. татарських кіннотників, їм протистояло 18 тисячне  польське військо,  очолюване коронним гетьманом Миколою Потоцьким. Правда з  цього війська 6 тисяч становили реєстрові козаки. До найближчого оточення Б. Хмельницького належали Іван Богун,Кіндрат Бурляй, Філон Джеджалій,Максим Кривоніс, Антін Жданович та інші. 

Вчитель. Сьогодні ми з вами детально розглянемо події року 1648.   У цей період відбулися битви під містами Жовті Води,Корсунь, Пилявці та був здійснений похід в Галичину. У ході роботи ми будемо заповнювати таблицю  « Основні події Національно-визвольної війни». Основну  відповідальність за її заповнення нестиме група літописців, які вестимуть хронологію подій на дошці. Приготуймося до цього ( креслимо таблицю).Історики ж продовжать збори матеріалу про основні битви 1648 року,а мистецтвознавці готують зразки художніх творів на цю тематику. Не забувайте звертатися до карти.

 О с н о в н і    п о д і ї н а ц і о н а л ь н о – в и з в о л ь н о ї   в і й н и.

Дата	Подія

 

 

IV. Звіт учнів про проведені дослідження.

Вчитель.  .

(Учні працюють у  групах за підручником  ст. 97 – 101  і додатковим матеріалом та представляють свої результати)  

 

 Вашій увазі – документальний фільм.

 

Учень – історик. Битва на Жовтих  Водах. Військо Речі Посполитої , очолюване коронним гетьманом М. Потоцьким  і польним  гетьманом Мартином Калиновським, розташувалися в таборі між Корсунем та Чигирином. Вирішили завдати козакам удару силами двох угрупувань. Перше, очолюване сином М. Потоцького Стефаном, мало просуватися суходолом, а друге переважно з реєстрових козаків, очолюване Іваном Барабашом та І. Караїмовичем, - на човнах Дніпром. Завдяки розвідці Хмельницький дізнався про це і вирушив з Січі навперейми С. Потоцькому.19 квітня загони татарської кінноти, очолювані беєм Тугаєм, вступили у бій з поляками у верхів’ї річки Жовті Води. Невдовзі з основними силами підійшов і гетьман і розпочав облогу польського  табора. С .Потоцький через облогу не міг повідомити батькові про кепські справи. Тим часом у флотилії реєстровців, що підходили до Січі, прихильники гетьмана підняли повстання. Барабаша і Караїмовича  вбили і приєдналися  до Хмельницького. На бік гетьмана перейшли також і реєстровці з  табора  С. Потоцького. Опинившись у критичному стані, поляки в ніч з 5 на 6 травня спробували прорвати оточення, але козаки і татари оточили їх з усіх боків і опівдні 6 травня розбили вщент. Важкопораненого С. Потоцького татари взяли і полон, а дорогою до Криму він помер.

 

   ( запис в таблицю-6 травня 1648 року –перемога  козацько - татарського війська під Жовтими Водами).

 

Учень –мистецтвознавець.  А ось як  описуються ці події у вірші Івана Неходи:

 

Як Хмельницький в бій ішов,

В бій під Жовті Води,

У проміння х корогов

Ніс зорю свободи!

Гей, не бійся перешкод,

Прапор піднімай,

За свободу,за народ

І за рідний край!

Під ним коник – цок та цок-

 Копитами грає…

Од козацьких од шапок

Тісно небокраю!

 

А ось із усної народної творчості:

 

 Гей поїхав Хмельницький і к Жовтому Броду,-

Гей не один лях лежить головою в воду.

                                                    (  Показ ролика про битву під Корсунем.)

 

                                ( Представлення роботи з цього питання групою істориків).

 

Учень – історик. Здобувши перемогу під Жовтими Водами, Б. Хмельницький вирішив не гаючи часу рухатися під Корсунь, щоб завдати удару по військах коронного і польного  гетьманів. Польське військо зросло до 12-14 тисяч осіб.

   Дізнавшись про наближення Богдана Хмельницького, поляки вирішили під прикриттям табору рухатися з-під Корсуня до Богуслава. На їхньому шляху , в урочищі Горохова Діброва, козаки, очолювані М. Кривоносом, улаштували засідку.

    На світанку 16 травня, коли польський табір, оточений возами у вісім рядів, рухався богуславським шляхом, він натрапив на завали з дерев та викопані рови. Козацько  – татарська кіннота атакувала табір і прорвала його оборону в трьох місцях. Чотиригодинна жорстока січа скінчилася поразкою поляків.

 

 

                   ( Запис дати до таблиці -16 травня перемога козаків під Корсунем)

 

Учень – історик. Перемоги, здобуті Хмельницьким у перших битвах на Жовтих Водах та під Корсунем,мали важливе значення для розгортання національно – визвольної боротьби. Вони сприяли послабленню влади Речі посполитої в Україні. Зростало повстанське військо, протягом літа 1648 року від польсько- шляхетського панування повстанці звільнили Лівобережжя.

  Полум’я війни охопило також Правобережжя. Черкаський полковник М. Кривоніс, якого направив сюди Б. Хмельницький, за короткий час організував на Поділлі та півдні Волині 20 – тисячну повстанську армію із селян  та міщан. Вони визволили з-під поляків Полонне, Заслав, Острог, Тульчин. Вінницю, Брацлав, Немирів і десятки інших міст.

Одночасно з цим розгорталася селянська боротьба проти своїх гнобителів : вони винищували панів та їх сім’ї, убивали орендарів та урядників, громили шляхетські маєтки, захоплювали орні землі та майно.

 Після безплідних переговорів у вересні 1648 року воєнні дії відновилися. На Волині було зосереджено 80 -90 тисячну армію поляків, з яких вояків було 40 тисяч, решта – слуги. На чолі цієї армії стояли: Владислав – Домінік Заславський, Микола Остророг, Александр  Конєцпольський.

  Б. Хмельницький рушив їм на зустріч з 100 – 110 тисячним військом, у якому досвічених вояків було теж тільки 50 – 60 тисяч, решта- « селяни від плуга». Битва відбулася неподалік містечка Пилявці біля Староконстянтинова. Розпочалася вона 11 вересня 1648 року боєм за греблю через річку Іква. Надвечір греблю захопили поляки. Наступного дня обидві сторони готувалися до вирішальної битви.

 На допомогу Хмельницькому  12 вересня прийшла  орда буджацьких татар, і хоча їх було всього 5 – 6 тисяч, вдалося пустити чутки, що 30 тисяч.

   Уранці 13 вересня битва відновилася. Україно – татарське військо захопило греблю й, переправившись на лівий берег стали тіснити  поляків. У другій половині дня перевага була на боці Б. Хмельницького. Надвечір серед поляків поширилися чутки, що українсько – татарські загони з’явилися в тилу ворога. Виникла паніка, поляки почали тікати, кидаючи поранених, зброю, майно, причому Заславський, Остророг і Конєцпольський  втекли першими.

   Козакам дісталися десятки тисяч возів з майном, 92 гармати, і булава Владислав Заславського. Відкривався шлях для визволення з- під польського панування західно – українських земель.

 

           ( Запис у таблиці- 11 вересня 1648 року- перемога козаків під Пилявцями.)

 

Визвольний похід українського війська Галичину.

 

                             ( перегляд відео – ролика )

Учень- історик. Облога Львова почалася 26 вересня, а вже 5 жовтня загін М. Кривоноса захопив Високий Замок.У ході переговорів жителів міста і Б. Хмельницького облогу зняли за невеликий викуп.

  16 жовтня Хмельницький рушив на Замостя – важливе місце на шляху  до польської столиці Варшави. За викуп його взяти не вдалося. І тоді почався штурм міста.

   Три штурми були невдалими, бо ситуацію ускладнювали загальна втома україно – татарської армії, наближення зими, нестача боєприпасів,коней. Артилерії та спалах чуми, від якої  в грудні помер М. Кривоніс. А ще до Б. Хмельницького прибув посланець від поляків з пропозицією укласти перемир’я. 10 листопада  спочатку старшинська. А потім і загальна військова ради ухвалили рішення припинити воєнну кампанію і відступити на Україну.14 листопада військо Б. хмельницького залишило околиці Замостя і рушило додому.

 

                    ( запис до таблиці – вересень - листопад) 1648 року - облога Львова та Замостя).

 

Учень – мистецтвознавець.  У художній літературі про всі ці події написано так:

 Перемоги день яснів,-

 Уперед повстанці!

Б’ють під Корсунем панів,

Б’ють їх під Пилявцем.

Дим пожарищ навкруги,

турки і татари…

Знов полізли вороги,

 Мов ті чорні хмари.

                                       Іван Нехода

 

Учень – мистецтвознавець.

 Як гетьман Хмельницький кіньми навернув -

Та й Львів ся здвигнув;

Як гетьман  Хмельницький шаблею звив –

Та й Львів ся поклонив.

                                        Маркіян Шашкевич

Учень – мистецтвознавець. До теми Національно – визвольної війни  та до образу самого Богдана Хмельницького звертаються  також і режисери. Так, наприклад, у 1999 році на екрани вийшов україно – польський фільм « Вогнем і Мечем» режисера Єжи Гофмана,який став одним із найбільш відвіданих фільмів у Польщі за період з 1989 року – його відвідали 7 млн. глядачів. Цей фільм посідає друге місце у списку найдорожчих польських фільмів.

  Але це фільм художній і в ньому є ряд невідповідності історичним подіям. Так ,наприклад, того, що Скшетуський врятував життя Хмельницькому під час нападу на нього розбійників. В дійності не було. Та й події битви на Жовтих Водах дещо різняться. До речі. Богдана Хмельницького тут грає Богдан Ступка, Івана Богуна – Олександр Домргаров,Руслана Писанка – відьму Горпину.

Учень – мистецтвознавець .А ще постать самого Богдана Хмельницького  закарбувалась у великій кількості пам’ятників та картин.

 V. Закріплення вивченого.

Вчитель. А тепер вправи на закріплення. Гра «Шляхами гетьманського війська». У вас на партах лежать стікерні стрілочки, на яких написані слова, що допоможуть вам  розібратися про який похід йдеться. Ви , порадившись, прикріплюєте стрілку на картіі доводите, чому так.

Вчитель. Про Національно – визвольну війну українського народу ми говоритимемо ще не один урок, а зараз передивіться події її першого року, бо матимете ще одне  завдання на закріплення. У вас на столах є зошит ний листочок ,на якому я попрошу вас  записувать назви міст, де побували українські козаки у 1648 році. Записуйте попорядку, як я їх називатиму ( Можна кожну назву писать з нового рядочка).

   Вчитель. Це місто було останнім у поході війська Б. Хмельницького на західно – українські землі, звідси він відвів свої війська у листопаді 1648 року.(Замостя)

  Облогу цього міста Б. Хмельницький зняв за викуп.( Львів)

  Під цим містом відбулася перша переможна битва україно – татарського війська.( Жовті Води)

  Битва під цим містом відбулася  11 вересня 1648 року.(Пилявці)

Вчитель. Покладіть цей листочок перед собою і візьміть великий аркуш, що теж є у вас на партах. На великому аркуші великими буквами записуйте букви, з яких вийде слово, якщо будете чітко дотримуватись моїх вказівок. Перший склад вашого слова  це 3 і 4 букви першого слова, написаного на маленькому листочку. МО

Третя буква вашого слова це є перша буква другого слова, написаного на маленькому листочку.Л

Слідуючі дві букви ви знайдете у назві трього міста, де козаки здобули першу  перемогу, причому у його другій частині- це 2 і 3 букви другої частини слова.ОД

 Останній склад вашого слова – це останній склад слова –назви міста на вашому маленькому листочку.ЦІ

 

МОЛОДЦІ!

Вчитель.Це вам подяка від мене за урок, особливо тим, хто був уважний, старанний, відповідальний. За це ви маєте ще й оцінки.

VI. Домашнє  завдання.

      Параграфи 14 і 15 опрацювати до кінця, знати основні події 1648 року, вміти показувати їх на карті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     з історії України на тему: