Вправа “Я – це я”Треба написати :- на голові: найзаповітнішу мрію;- на правій руці : рису характеру;- на лівій руці: рису характеру,яку ти хочеш сформувати;- на правій нозі: улюблене місце відпочинку;- на лівій нозі: улюблену страву;- на тулубі: як ти хочеш, щоб тебе називали. Рефлексія: “Які думки у Вас виникали під час виконання завдання?”
Вправа «Товсте скло»Мета: відпрацювати навички виразного використання міміки і жестів, необхіднихпедагогу в процесі роботи.(Учасники діляться на 2 команди.)Інструкція: уявіть, що ви спілкуєтеся одне з одним через товсте скло, тобтобачите, але не чуєте одне одного. Використовуючи невербальні засоби спілкування,донесіть якусь інформацію до всіх учасників.- Чи легко було вам спілкуватись?- Які труднощі виникали під час виконання вправи?
1. Чи потребуєте ви ретельної підготовки виступу із відомої прочитаної теми?2. Чи віддаєте ви перевагу логіці, ніж емоційному виступу?3. Чи хвилюєтеся виступати перед аудиторією?4. Чи вважаєте за краще під час виступу залишатися за кафедрою?5. Чи часто використовуєте методичні прийоми у спілкуванні?6. Чи обговорюєте запитання слухачів?7. Чи часто під час виступу наводите приклади, які щойно спали на дмку?8. Чи дотримуєтеся ви заздалегідь спланованої схеми виступу?9. Чи прагнете ви якнайбільше розповісти по темі ,не дивлячись на обличча слухачів?
10. Чи часто вам вдається під час виступу вдало пожартувати?11. Чи вважаєте за краще виступати, не відриваючись від тексту?12. Чи виводить вас із рівноваги непередбачене пожвавлення серед слухачів?13. Чи потребуєте ви досить тривалого часу , щоб установити порушений контакт і привернути до себе увагу ?14. Чи підвищуєте ви голос, чи робите паузу,якщо відчуваєте неувагу слухачів?15. Чи прагнете ви, поставивши складне запитання, самостійно на нього відповідати?16. Чи прагнете ви, щоб вам у процесі викладання нової теми ставили запитання?
17. Чи забуваєте під час виступу про те, хто вас слухає?18. Чи є у вас звичка вибирати серед слухачів дві-три особи і стежити за їхніми ємоційними реакціями?19. Чи вибивають вас із колії скептичні усмішки на обличчях слухачів?20. Чи помічаєте ви під час виступу зміни настрою аудиторії?21. Чи заохочуєте ви слухачів вступати з вами в діалог?
22. Чи відповідаєте ви на репліки аудиторії відразу ж?23. Чи використовуєте ви одні і ті ж самі жести для підкріплення своїх фраз?24. Чи захоплюєтеся ви монологом так,вам бракує часу?25. Чи почуваєтеся після виступу стомленим настільки, що не в змозі в той самий день виступати ще раз?
Підрахуйте кількість збігів за кожною моделлю спілкування. Моделі спілкування. Так (+)Ні (-)Кількість збігів. Дикторська «Монблан»4,6,11,15,17,231,7,8,9,11,13,14,16,18,19, 20,21,22,24 Неконтактна «Китайська стіна»9,11,13,14,151,7,8,12,16,18,16,20,21 Диференційована увана «Локатор»10,14,18,20,212,4,6,13,15,17,23 Гіпорефлексивна «Тетерів»9,11,15,17,23,248,12,15,19,20,21,22 Гіперрефлексивна «Гамлет»3,12,14,18,19,20,22,252,5,6,11,13,23 Негнучкого реагування «Робот»1,2,5,6,13,15,237,8,9,11,15,21,24 Авторитетна «Я сас»5,10,14,15,18,242,8,16,21 Активної взаємодії «Спілка»7,8,10,16,20,21,221,2,4,5,6,11,12,15,17,23
“Монблан”Дикторська модель. Педагог ніби відсторонений від учнів,він знаходиться над ними, перебуваючи в країні знань. Учні – усього лише група слухачів. Ніякої особистісної взаємодії. Педагогічні функції зведені до інформативного повідомлення. Відсутність психологічного контакту, а звідси, - безініціативність, і пасивність учнів.
“Китайська стіна”Неконтактна модель,дуже близька за своїм психологічним змістом до першої. Різниця в тому, що між педагогом і учнями існує слабкий зворотний зв’язок через зведений бар’єр спілкування. Слабка взаємодія педагога з учнями, а з їхнього боку – байдуже ставлення до педагога.
“Тетерів”педагог у спілкуванні замкнутий сам на собі,його мовлення монологічне, він чує лише себе, не реагує на слухачів. У спільній діяльності з педагогами такий педагог поглинений своїми ідеями, та виявляє емоційну глухоту до оточення. Практично відсутня взаємодія між учнями та вчителями.
“Гамлет”Педагог стурбований лище тим,як він сприймається аудиторією. Він сумнівається в дієвості своїх аргументів, у правильності вчинків, гостро реагує на нюанси психологічної атмосфери учнів. Загострена соціально-психологічна чутливість педагога призводить його до неадеквантих реакцій на репліки і дії аудиторії.
“Робот”Не чітко дотримується мета й завдання заняття, наявна бездогонна логіка викладу й аргументація фактів, відшліфовані міміка й жести, але педагог не має почуття розуміння ситуацій спілкування. Він не враховує психічний стан учнів, їх вікові особливості. Спостерігається низький рівень пепдагогічної взаємодії.
“Я сам”Авторитарна модель. Навчально-виховний процес повністю фокусується на педагогові. Він – основна і єдина особа. Від нього виходять запитання і відповіді, судження й аргументи. Відсутня творча взаємодія між ним і аудиторією. Виховується безініціативність учнів, губиться творчий характер навчання.
“ спілка”модель активної взаємодії. Педагог постійно перебуває в діалозі з учнями, тримає їх в гарному настрої, заохочує ініціативу,легко схоплює зміни в психологічному кліматі зі збереженням рольової дистанції. Навчальні проблеми якщо й виникають, то вирішуються творчо,спільними зусиллями. Така модель вважається найпродуктивнішою моделлю взаємодії у спілкуванні.
Вправа «Австралійський дощ»Мета: психологічне розвантаження учасників. В Австралії здійнявся вітер. (Ведучий потирає долоні.)Починає крапати дощ. (Клацання пальцями.)Дощ посилюється. (Плескання долонями по грудях.)Починається справжня злива. (Плескання по стегнах.)А ось град, справжня буря. (Тупіт ногами.)Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах.)Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях.)Краплі падають на землю. (Клацання пальцями.)Тихий шелест вітру. (Потирання долонь.)Сонце! (Руки догори.)
На помилках учаться. Помилки навіть потрібні для навчального процесу. Діти не мають боятися припуститися помилки. Давайте дітям можливість максимально виявити свою ініціативу. Учітьучнів самостійно думати і працювати. Творче ставлення до роботи й навчання – запорука ефективного уроку. Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово переходитивід простого до складного. Не дозволяйте учням не вірити у свої сили. Якщо ваш голос виказує ваше роздратування, розчарування та зневіру, дітизапам’ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до нихдонести.
Кожен учень по-своєму сприймає матеріал. Зважайте на це. Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова, а надумки. Добрій пам’яті передує пильна увага. Думки учня набагато продуктивніші за думки вчителя. Чогось навчитись можна тільки практикою. Повторювати вивчений матеріал потрібно з інтервалами. Так економніше таефективніше. Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, немаємислення. Якщо дитина дивується – вона починає мислити. Нові ідеї – продукттворчої уяви. Зацікавленість – найсильніша мотивація для навчання. Учіть дітей робити записи.
Запам’ятовування матеріалу часто-густо залежить від його викладу. Прорівень учителя можна зробити висновок з того, як він уміє висловлюватися. Є два основних мотиви, які формують поведінку людини: отримативинагороду й уникнути покарання. Застосуйте ці мотиви на уроках. Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей. Плануйте дискусії, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей. Учитель не має говорити без упину. Діти не встигатимуть за його думками. Про те, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свогопогляду, а з погляду учнів. Особливо ретельно готуйте початок уроку. Часто саме від нього залежить успіх усього заняття!