Народні музичні інструменти

Урок 12

Тема: Народні музичні  інструменти

Мета:

Навчальна: ознайомити  учнів  із  поняттям  «бандура», «кобза», «ліра», «троїсті  музики», «волинка»; навчати  виразно  виконувати  народні  та  композиторські  пісні; показати  учням  важливу  роль  музичного  мистецтва у змісті  літературних  творів; на  прикладі  української  народної  казки  підкреслити  позитивну  роль  музики  як  носія  добра, щастя, справедливості  в  літературних  сюжетах;

Розвивальна: розвивати  вокально – хорові  навички, зокрема  навички  співу  прийомом  стакато;

Виховна: виховувати  патріотичні  почуття, кращі  моральні  якості  особливості  та  зацікавленість  українською народною творчістю.

Музичний  матеріал: українська  народна  пісня «Як  ішов я  з  Дебречина  додому» у  виконанні  троїстих музик; шотландські  награвання  «Грай, волинко!»; норвезька  народна  пісня  «Чарівний  смичок».

Наочні  посібники: нотна  хрестоматія; вірш П.Куліша; українська  народна  казка «Чарівна  скрипка»; зображення  народних  музичних інструментів.

Обладнання : ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований  урок

Хід  уроку

Учні  входять  до  класу  під  музичний  супровід (шотландські  награвання «Грай  волинко»)

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

Перевірка  готовності  класу до  уроку. Музичне вітання

2.     МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Після  того  як  первісні  люди  винайшли  інструменти, минуло  багато  часу. Народні  майстри  вдосконалювали  їх, знаходили  яскравіші  звуки. За  період  розвитку  людства  з’явилось  дуже  багато  музичних  інструментів, і в кожного  народу  вони  були  особливі – різні  за  формою, матеріалом,  оздобленням. Але  існує  багато  інструментів, схожих  між  собою.  Сьогодні  на  уроці  нас  очікує  зустріч  із  народними  інструментами.

3.     ОСНОВНА  ЧАСТИНА

Слово  вчителя

        Які  найвідоміші  українські  музичні  інструменти ви  знаєте?

Найвідомішими  українськими  народними  інструментами  є  сопілка, ліра, цимбали, бубон, бандура, кобза.

Кобзарське  мистецтво – це  творча  і  виконавська  майстерність  кобзарів  і  бандуристів, що  поєднує  поезію, спів  та  інструментальну  музику. Кобзарі – українські  народні  співці та  музиканти, які  супроводжують  свій   спів  грою  на   кобзі (бандурі). Кобзарське  мистецтво  завжди  пропагувало  визвольні  ідеї, відзначалося  демократизмом, героїкою  і  глибоким  ліризмом.

Кобзо! Ти наша  одрада єдина

Поки  із  мертвих  воскресне  Вкраїна,

Поки  дождеться   живої  весни,

Ти  нам  про  нашу  тісноту  дзвони.

Стих  дзвони, нехай мучене  серце

Важко  заб’ється , до  серця  озветься,

Як  на  бандурі  струна  до  струни.

(П.Куліш)

     «Останнім  старосвітським  бандуристом»  називає  себе  Георгій  Ткаченко. Вражений  грою  та  співом  бандуриста  на  вулицях  Харкова, де  він  навчався  у  художньому  училищі  в 1917  році, ткаченко раз  і  назавжди  обрав  для  себе  долю  виконавця  на  бандурі. Важливий  внесок  належить  йому  у  відновлені  за  спогадами, літературними  джерелами та у збереженні  справжньої  народної  бандури -  без  видозмін, яких  вона зазнала  впродовж  минулого  століття.

Робота  з  поняттями

         Бандура і кобза – старовинні  українські  струнні  щипкові  музичні  інструменти.

         Походять  вони  від  давньоарабської  лютні  та  давньогрецької  цитри  і  різняться  зовнішнім  виглядом  та  музичними  якостями. Проте  в  літературних  творах, зокрема  в  творчості  Тараса  Шевченка, назви  цих  інструментів  підмінялися  одна  одною.

         Ліра – дерев’яний  струнний  щипковий  музичний  інструмент, відомий  ще  за  часів  Давньої  Греції.  Колісна  ліра – це  різновид  ліри, на  якій  грають, обертаючи  колесо, за  допомогою  якого відтворюється  звук. Саме  на  колісних  лірах  грали  здавна  народні музики – лірики.

         Під  час  народних  свят  музиканти  звеселяли  слухачів  веселими, запальними  мелодіями, грою  на  народних  музичних  інструментах – бубоні, скрипці, цимбалах. Цих  музикантів  називали «троїстими  музиками»

Слухання  музики

         Послухайте  українську  народну  пісню  «Як  ішов  я  з  Дебречина  додому»  у  виконанні   троїстих  музик  та  дайте відповідь  на  запитання

        Яким  є  характер  цього  твору?

        У  чому  полягає  незвичність  виконання  цієї  пісні?

Слухання  української  народної  пісні  «Як  ішов я з Дебречина  додому»

Робота  з  поняттями

Кожен музичний  інструмент  має  свій  голос. Я  хочу  розповісти  вам  про  ще  один  дуже  цікавий  й  незвичний  музичний  інструмент – волинку. Це  старовинний  музичний  інструмент зі  шкіряного  міху, у  який  ушиті  труба  для  надування повітря  та  кілька  ігрових  трубок  із  отворами. Про  волинку  відомо  із  давніх  часів  у  багатьох  країнах  світу.  У  Шотландії  вона  супроводжує  всі  урочисті  заходи. Під  звуки  волинки  у  давнину  люди  танцювали  на  народних  святах. Звучання  волинки  протяжне  і  гучне. У  такт  музиці  танцюристи  гучно  тупотять дерев’яними  підошвами  свого  взуття.

В  Україні та  Польщі  цей  інструмент  називають  «козою», тому  що  він  мав  форму  мішка з  козиної  шкіри.

Слухання  музики

         Послухайте  шотландські  награвання «Грай, волинко!» та  дайте  відповідь  на  запитання.

        Що  особливого  у  звучанні  цього  інструмента?

Слухання  шотландських  награвань  «Грай, волинко!»

Робота  з  поняттями

         Сучасна скрипка, що  стала  згодом  класичним  інструментом, відома  нам  як  королева  музичних  інструментів. Але  вона  також  почала  свій  шлях  з  царини  народних  інструментів. Її звучання  можна  було  почути  і  під  час  гулянь, свят, і під  час  смутку.

         Невідомі  творці  казок  та  оповідань, в яких  виражено  народну  мудрість, розуміли, як  впливає  музика  на  людину, тому  з  любов’ю  та  захопленням  розповідали  про  народних  умільців, котрі  майстерно  володіли  мовою  музики. Це – свідчення  того, що  народ  завжди  високо  цінував  і  з  великою  повагою  та  особливою  любов’ю  ставився  до  музикантів – аматорів, які  силою  свого  мистецтва  допомагали творити  добро, несли  людям  радість. Так  народжувалися  музичні  образи  в  казках  та  оповіданнях, а пізніше – і в літературних  творах. Яскравим  прикладом  цього  є українська  народна  казка  «Чарівна  скрипка». Головний  герой  казки  майстерною  грою  на  скрипці  дарував   людям  радість  і  вселяв  у  їхні  душі  оптимізм. Послухайте  українську  народну  казку  «Чарівна  скрипка» у супроводі  двох  закарпатських  народних  мелодій. Вона  народилася  на  Буковині – у  співочому  краї, що  славиться  різноманіттям  чудових  і  своєрідних народних  пісенних  мелодій, а також  запальними танцювальними  ритмами.

         Учитель читає казку (підручник с. 56-57)

 (після тексту - Що  ті  люди  роблять? – запитав  Петрик  селян.  - Весілля  справляють, - відповів  один  дід. – Але  граф  їх  зовсім  виснажив  роботою.Погладив хлопчина  зелені  смуги скрипки і всі пустилися до танцю)

Слухання  української  народної  закарпатської  мелодії «Танок» 

( після тексту  Граф  наказав  слугам викинути зухвалого хлопця, але  той  погладив  жовті  смуги скрипки, приклав смичок до струн і заграв. У палаці  одразу  принишкли. Граф  згорбився, руки затремтіли)

Слухання української  народної  закарпатської  мелодії  «Плач»

(читання оповідання до кінця)

        У  чому полягала  чарівна  сила  скрипки  Петрика?

        Як  Петрик  зі  своєю  чарівною скрипкою допомагав  селянам?

        Чому  графа  було  покарано?

        Чи  має  музика  чарівну  силу  та як це  виявляється?

Вокально – хорова  робота

         Скрипка  здобула  популярність і в норвезького  народу. Ушановуючи  цей  інструмент  та  його  музику, народ  склав  пісню  «Чарівний  смичок». Прослухайте  її  уважно і знайдіть  у  тексті  пісні  відповідь на  запитання

        Чому  старий  музикант  не продав  свою  скрипку багатію?

Слухання  норвезької  народної  пісні  «Чарівний  смичок»

(робота  над  стриманим  та  легким  звучанням, осмислення  тексту  та  розвитком  мелодії; звернути  увагу  на  те, що  вона починається  не з повного  такту, а із  затакту)

        У  супроводі  якого  музичного  інструмента краще  звучатиме  пісня «Чарівний  смичок» і чому?

4.     ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ

Бесіда

        Як  ви  розумієте  прислів’я «Музика  без  язика, а в гурти  збирає»?

        Які  твори  ми  слухали  чи  вивчали, музика  яких  об’єднувала  б людей?

        Чи  об’єднала  людей  скрипка  чарівного  музиканта?

        Які  українські  народні  інструменти  ви  знаєте?

5.     ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

Дізнатися  про походження  народного  інструмента, який  вас  найбільше  зацікавив.

         Учні  виходять  із  класу під  музичний  супровід (шотландські  награвання  «Грай, волинко!»)