Народні промисли україни

Народні промисли україни. Презентацію виконав учень 9-А класу Тімченко Максим

Що таке «Народні Промисли»?Наро́дні худо́жні проми́сли—різноманітні культурні техніки виготовленням сувенірних або господарських виробів із звичайних підручних матеріалів з використанням нескладних побутових інструментів. Цей вид промисловості славиться можливістю креативного підходу до роботи за допомогою власних умінь та кмітливості. Обмеженого переліку матеріалів для творчості немає, але найчастіше для створення робіт люди використовують дерево, тканину, папір, метал або пластмасу. Готові вироби несуть у собі не лише естетичне, але й побутове значення для практичного застосування.

Художні промисли

Вишивка2. У невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу є особлива, винятково важлива частина-вишивка. З нею зв'язана вся багатовікова історія українського народу, його творчі пошуки, радість та горе, його перемоги та поразки, надії на майбутнє. Святковий народний костюм здавна ніс відбиток творчої індивідуальності майстрині, відзначався яскравою барвистістю. Вишивка-складова частина народного костюма. Нині вона застосовується і в одязі сучасного краю, надаючи йому своєрідності й неповторності.1. Вишивка - це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківського будинку, тепла материнських рук.

Гончарство. Гончарство в Україні має давню історичну традицію. Якщо вдатися до хрестоматійного тлумачення, то гончарство – це вид декоративно-ужиткового мистецтва, який включає в себе виготовлення з глини посуду, сувенірів, прикрас та кахлів. Але важливо знати й те, що завдяки гончарству виник абсолютно новий етап взаємин між людиною та природою.І він триває нині.

Українська кераміка. Виготовлення виробів з глини – гончарне мистецтво, мабуть, одне із самих старих ремесел, які супроводжують людство вже не одне століття, якщо не тисячоліття. До виробів української кераміки можна віднести іграшки, декоративні фігурки, керамічну плитку. Але основний продукт – це, звісно, посуд. Керамічний посуд існує з людством більшу частину його цивілізованого розвитку. Можна сміливо стверджувати, що з появою такого ремесла, як гончарство, почався етап культурного та свідомого розвитку людства. Найдавніші вироби з кераміки, які знаходили археологи, датуються 29-25 тисячоліттями до н.е. Прародителькою саме української кераміки можна сміливо вважати Трипільску культуру.

Килимарство. Килимарство-традиційна, найбільш важлива і поширена в усіх місцевостях України галузь народного ткацтва. З найдавніших часів килими служили людині для утеплення і прикрашання житла (завішування стіни, покривання скрині, стола, ліжка, підлоги, саней), виконували обрядові та естетичні функції (використовувалися у святкових, урочистих, весільних і похоронних обрядах). Килими були обов'язковою частиною віна (приданого жінки); ними сплачували данину. Археологічні дослідження підтверджують наявність килимових виробів в античних містах та скіфських оселях Північного Причорномор'я.

Золотарство. Золотарство — обробка благородних металів — золота, срібла та ін. На території України бере свій початок у ремісничому виробництві докиївської доби. У другій половині 17— 18 ст. золотарі широко виготовляли сережки, персні, каблучки, оклади для ікон тощо. Осередками золотарства були здебільшого великі міста — Київ, Чернігів, Харків, Львів, Ніжин, хоча траплялися золотарі і по селах, особливо на Гуцульщині.

Ткацтво. Тка́цтво — виготовлення суворих (необроблених) текстильних тканин на ткацькому верстаті шляхом їх взаємного переплетення. Це одне з найдавніших ремесел. Одним з важливих напрямків національної культури України здавна було ткацтво. Ткацтво можна віднести і до господарської діяльності, і до народного мистецтва. Воно має вікову історію та виплекані багатьма поколіннями глибокі традиції. Свідченням наявності ткацького виробництва на землях східних слов’ян ще в стародавні часи є археологічні знахідки у ранні неолітичні культури.

Стельмаство. Стельмаство — деревообробний промисел, пов'язаний з виготовленням транспортних засобів — возів і саней, а також коліс, полоззя, дуг тощо. Крім традиційного столярного інструмента, стельмахи широко користувалися вже згаданою коловороткою (звичайно при виготовленні округлих ступиць). Специфіка стельмаства полягала й у тому, що матеріал для гнуття ободів, дуг, полоззя заздалегідь розпарювали у спеціальному приміщенні — парні.

Гутництво. Гутництво – це виготовлення виробів із скла,одне із багатьох ремесел,яке відоме українцям вже понад тисячу років. “Скляне мистецтво” не є таким знаним, як, наприклад, вишивання чи писанкарство. Техніка виконання — складна і вимагає від майстра терпіння. Але, не зважаючи на це, воно того варте — такі вироби, неначе зачаровують. Точний час виникнення гутництва – невідомий, проте, зразки намиста із різнокольорового скла знаходили ще у скіфських похованнях. Значного розвитку гутництво набуло у часи Київської Русі. Цікаво, що навіть у "Слові о полку Ігоревім" згадується виріб із скла — стекляниця.

ВИСНОВОКСьогодні художні вироби, виконані народними майстрами з різних матеріалів, служать неодмінною частиною повсякденного життя людини. Вони увійшли в побут як необхідні предмети, що виконують визначені функції. Це килими та керамічний посуд, ткані покривала та вишиті скатертини, дерев'яна іграшка чи прикраса жіночого одягу, їхня придумана форма та пропорції, малюнок орнаменту та колір самого матеріалу характеризують естетику даних речей, їхній художній зміст, перетворюють цей предмет у твір мистецтва.