Мета проекту. Основною метою проекту є вивчення звичаїв та обрядів українського народу, пов'язаних із закликанням весни.
Завдання:
Об'єкт дослідження – звичаї та обряди українського народу.
Предмет дослідження – обряд закликання весни.
Практичне значення дослідження полягає в можливості використання матеріалів та результатів роботи учителями природознавства, української мови та літератури, керівниками творчих учнівських об'єднань.
Зміст проекту: протягом місяця учні беруть участь у проекті, щоденно дістаючи з кишеньок календаря відповідні завдання та виконуючи їх.
НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР
«ЗАКЛИКАЄМО ВЕСНУ»
(5 клас)
Актуальність обраної теми. У Концепції Нової української школи йдеться про те, що освітній заклад повинен плекати українську ідентичність. Цьому сприятиме не пасивно-ілюстративне вивчення традицій українського народу, а дієвотворче, активно-пізнавальне залучення до роботи над народним календарем «Закликаємо весну».
Мета проекту. Основною метою проекту є вивчення звичаїв та обрядів українського народу, пов’язаних із закликанням весни.
Завдання:
Об’єкт дослідження – звичаї та обряди українського народу.
Предмет дослідження – обряд закликання весни.
Практичне значення дослідження полягає в можливості використання матеріалів та результатів роботи учителями природознавства, української мови та літератури, керівниками творчих учнівських об’єднань.
Зміст проекту: протягом місяця учні беруть участь у проекті, щоденно дістаючи з кишеньок календаря відповідні завдання та виконуючи їх.
Додаток до календаря
Завдання
1 БЕРЕЗНЯ
2 БЕРЕЗНЯ
3 БЕРЕЗНЯ
4 БЕРЕЗНЯ
5 БЕРЕЗНЯ
6 БЕРЕЗНЯ
7 БЕРЕЗНЯ
8 БЕРЕЗНЯ
9 БЕРЕЗНЯ
Дев'ятого березня - свято на честь першого (IV ст.) і другого (452 р.) віднайдення голови Івана Предтечі, в народі Обретіння.
За народними повір'ями, з цього для перелітні птахи починають «повертати голови додому». Недаремно казали: «Діти - від хліба, птахи - до гнізда, а селяни - до плуга». Оскільки першими прилітали жайворонки, часом і до дня Обретіння, за їх польотом визначали врожай: якщо цього дня жайворонки летіли високо над землею — на врожай, низько — на недорід.
Раніше говорили, що святий Іван повертає птахів до гнізд із вирію. Тому жінки не прали в цей день білизну, щоб птахи назад не повернули.
10 БЕРЕЗНЯ
11 БЕРЕЗНЯ
12 БЕРЕЗНЯ
13 БЕРЕЗНЯ
14 БЕРЕЗНЯ
Чотирнадцятого березня - свято Преподобної Євдокії, або у народі Явдохи.
На нього припадало багато прикмет про майбутній достаток: теплий сонячний день віщував урожай на пшеницю, льон і коноплі, похмурий — на гречку і просо.
Прийди, весно, прийди,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам квіточок.
15 БЕРЕЗНЯ
16 БЕРЕЗНЯ
17 БЕРЕЗНЯ
18 БЕРЕЗНЯ
Вісімнадцятого березня - день святого Конона Ісаврійського, або у народі Конона-городника. Конон вважається покровителем коней (можливо, на підставі співзвучності слів Конон і коні). У нього тварини завжди доглянуті, гладкі та швидкі, як вітер.
19 БЕРЕЗНЯ
20 БЕРЕЗНЯ
21 БЕРЕЗНЯ
22 БЕРЕЗНЯ
Двадцять другого березня - день Великомучеників Севастійських, день Сорока мучеників, Сорок Святих, або день Усіх Святих, у народі "Сороки".
Вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті — сорок різних порід. Тому калачики чи бублики, пампушки чи кренделі виробляли у формі пташечок із дзьобиками та крильцями, гребінчиками та хвостиками, а часом «садили» їх на бублик, наче на гніздечко.
У різних регіонах печивом розпоряджалися по-різному: в одних випадках його виносили в сад й підвішували до дерев, у інших – дарували сусідам, «аби краще велися гуси й висиджувались яйця», а ще йшли селом, тримаючи високо над головою «пташок», вилазили на ворота або клуню й декламували, збиралися за селом на горбах, співали веснянок і при цьому перегукувалися.
У цей день рахували лисих чоловіків у селі: скільки нарахують, стільки днів ще буде мороз. Але найбільш символічним був обряд «Топтати ряст». Вважалося, хто напровесні його потопче – убереже життя й здоров’я протягом року. Тому навіть літні й кволі виходили в поле і, притопчуючи зелені сходи, казали: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати».
23 БЕРЕЗНЯ
24 БЕРЕЗНЯ
25 БЕРЕЗНЯ
26 БЕРЕЗНЯ
27 БЕРЕЗНЯ
28 БЕРЕЗНЯ
29 БЕРЕЗНЯ
30 БЕРЕЗНЯ
30 березня у народі відзначають "Теплого Олекси" - День святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті. В цей день пасічник виставить бджоли на пасіку, вівсянка засвище свою пісеньку: "Покинь сани, бери віз!", а щука-риба хвостом лід розіб'є. За народною уявою та й за кліматичними спостереження до дня Олексія приходить справжнє тепло, тому народ дав ще одну назву цьому дню - Теплого Олекси. Тепла сонячна погода віщує врожай на хліб і багаті рої.
Від цього дня кажуть: "Журавлі прилетіли і полудень принесли": день стає довшим і людині, яка працює, треба вже, опріч сніданку, обіду та вечері, ще й полуднувати.