"Наші друзі-тварини" Урок

Тема. Наші друзі - тварини

Мета:  продовжувати ознайомлювати учнів із різноманітним світом тварин; почати формувати поняття комахи, птахи звірі; розвивати логічне мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; виховувати бережливе ставлення до тварин, ознайомити учнів із вшануванням тварин.  Виховувати екологічну культуру.

Обладнання: таблиці, малюнки, магнітна дошка або набірне полотно, картки

із завданням.

Перебіг уроку

1. Організація класу.

2. Актуалізація опорних знань.

2.1. Розгадування загадок.

- Не коваль, а з кліщами. (Рак.)

- На стелі в кутку висить сито, не руками звито. (Павук.)

- Один усю роботу робить, другий хазяїна молоком поїть, третій хату стереже. (Кіль, корова, собака.)

- Хвіст гачком, а ніс п`ятачком. (Свиня.)

- Що за дивна непосида на стежину шишки кида? (Білка).

- Де скінчається алейка, стоїть хатка під дашком, і живе у ній сімейка, що

годує нас медком. (Вулик і бджоли.)

- Не літаю, не кричу, а сичу, сичу, сичу. Від землі не відриваюсь, а лише в

клубок звиваюсь. (Змія.)

3. Повідомлення теми уроку

- Так про кого ж сьогодні піде мова на уроці?

Діти, ви правильно здогадались, тема уроку - «Тварини наші друзі». Ми ознайомимось з різноманітними групами тварин, дізнаємось, як вшановують

тварин у різних країнах.

3.1. Бесіда.

 - До якої частини природи належать тварини?

 - Чому вони належать до живої природи?

 - На які групи поділяють тварин за зовнішнім виглядом?

 - На які групи поділяють тварин за середовищем проживання?

4. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

4.1. Розповідь учителя 3 елементами бесіди.

 Царство тварин надзвичайно різноманітне. Учені налічують у ньому близько 1,5 мільйона видів. Представники тваринного світу населяють усю земну кулю, їхні домівки - це ліси, сади, поля,; луки, річки, глибини океану і високі гори, печери, повітря, піщані пустелі і полярні крижини Тварини розрізняються за розміром (порівняйте сонечко і 30-метрового блакитного кита), за умовами життя, за зовнішнім виглядом, за способом живлення.

 Тварини тісно пов'язані з рослинами,

 - Як саме? Вони просто не можуть без них існувати.

 Як і рослини, тварини мають величезне значення не тільки в природі, а й у житті людей.

- Що нам, людям, дають тварини?

 Від тварин людина отримуй продукти харчування, сировину для  промисловості, тварин використовують як робочу худобу, як охоронців, утримують для розваги.

4.2. Хвилинка-цікавинка про шанування тварин

 Краса, сила, граціозність і загадковість багатьох тварин сприяли тому,

що в деяких країнах із давніх-давен вшановлювали різних тварин. Особливо

це було розвинено в Єгипті, де глибоко шанували бика, кішку, нільського крокодила; кобру – символ мудрості й могутності.

 В Індії й досі існує культ корови, яка може вільно гуляти вулицями міст. Під час свят корів іноді прикрашають квітами. В Індії об'єктом поклоніння також є кобра, одна з найотрутніших змій на землі.

 Деяким тваринам навіть споруджено пам`ятники. У Парижі -

сенбернару Баррі, який відшукав понад 40 людей у снігових обвалах у горах,

у Росії – собаці-досліднику, який допомагав ученим в їхніх наукових  пошуках, у Японії –  пам`ятник жабі у неї замінній лабораторній тварині, завдяки якій зроблено чимало важливих наукових відкриттів.

 Багато тварин є героями улюблених народних казок, пісень, віршів,

багато глиняних іграшок зображають тварин, а скульптурні порцелянові  зображення собак, птахів та інших тварин є предметом колекціонування людей.

5. Фізкультхвилинка

6. Закріплення й осмислення знань

6.1. Робота з текстом «Як тварини стали друзями людей?»

«Як тварини стали друзями людей?»

 Це було дуже-дуже давно. Людина тоді не мала свійських тварин. Всі вони були ще дикими. Лише собака вже вірно служив людині й ходив з нею на полювання.

 Одного разу людина й собака йшли в лісовій гущавині. Раптом край

болота вони побачили дику корову, та мале руде телятко. Воно підняло мокру від молока мордочку й весело поглянуло навколо. Цієї миті корова побачила мисливця. Вона наставила великі грізні роги, а телятко сховалося їй

під черево.

– Я не можу втекти від вас, бо покалічила собі ногу і тепер кульгаю, – мовила корова. –  Але в мене гострі роги, і я захищатиму себе і своє дитя.

– Не бійся, я не зроблю тобі нічого поганого, –  сказала людина. –  Я постараюся вилікувати тобі ногу, а ти даси трохи свого молока моїй хворій

дитині.

–  Я охоче дам молока твоїй дитині, але за це ти мусиш обороняти мене й

добре поводитися зі мною.

– Гаразд, –  погодилася людина. І вони пішли.

 Іти їм довелося дуже довго, бо корова ледве пленталася, жалібно стогнучи. Нарешті вони дісталися до печери. Жінка мисливця оглянула рану, обмила її водою і поклала на неї цілющого зілля. А потім теплого молока дала дитині. Дитина пила з насолодою, а другого дня прокинулася весела й

знову попросила молока.

 Невдовзі про те, що сталося з коровою, знали всі в лісових хащах. Не минуло й кілька днів, як до печери з`явився кінь, який теж кульгав на хвору ногу. Біля печери стояли вже корова і кінь. Незабаром серед ник з'явилася коза, біля вогнища вмостився кіт. Поважно кудкудахкали кури, переступали з

ноги на ногу качки, ґелґотали гуси й походжав індик.

 Усі вони склали умову з людиною. Вона повинна була давати їм місце біля вогнища, годувати їх і добре поводитися з ними –  не день, не два, а повсякчас, доки житимуть на землі люди й тварини.

6.1.1. Бесіда

- Хто був першим другом людини?

- Кого вони побачили на галявині?

- Який договір уклав чоловік з коровою?

- Що трапилось з коровою та хворою дитиною?

- Які тварини завітали до печери людини?

- Що їх привело?

- Яку умову уклали люди і тварини?

6.2. Проблемна ситуація

Корова, Кінь, Пес

(Українська народна казка)

 Корова, кінь і пес засперечалися між собою, кого із них господар найбільше любить.

–  Звичайно, мене, – каже кінь, – я йому плуга й борону тягаю, дрова з лісу

воджу, він сам на мені в місто їздить. Пропав би він без мене.

–  Ні, господар більше мене любить, – каже корова, –  я все його сімейство молоком напуваю.

–  Ні, господар більше мене любить, –  гарчить пес, –  я йому хату стережу.

 Питання

• Хто з цих тварин має рацію і чому?
• Яких ще свійських тварин ви знаєте? Яку користь вони приносять людям?

6.3. Вікторина «Чи знаєте ви?»

1. Куди зайцю зручніше бігти – з гори чи на гору?

2. Який дикий звір любить малину?

З. Яка лісова тварина сушить собі гриби на деревах?

4. Які звірі літають?

5. Чиї пташенята не знають матері?

б. В яких птахів пальці з'єднані між собою перетинками?

7. Хто по дорозі стрибає, а у воді плаває?

8. Що станеться з бджолою після того, як вона вжалить?

9. Хто від ляку тремтить і швидко біжить?

10. Хто плаває, купається, а сухим залишається?

6.4. Кросворд «Свійські тварини»

1. Хвіст крючком, ніс п'ятачком. (Свиня)

2. Хто співає на паркані

    У червоному жупані й чобітку «Ку-ку-рі-ку»? (Півень)

3. Коло бабусі сидить у кожусі,

    Проти печі гріється,

    Без води миється. (Кіт)

4. Гавкає, кусає

    А в дім не пускає. (Собака)

5. Я великий, я красивий,

    Як біжу я ц в'ється грива.

    Копитами туп-туп-туп,

    По каменю цок-цок-цок. (Кінь)

6. Сіренька пташка

    У воді купалася,

    Сухою зосталася. (Качка)

7. Натужиться, надметься,

    Хвіст віялом розпускає,

    Пір'я, крила настовбурчиться,

    По-чудернацькому розмовляє. (Індик)

6.5. Це цікаво!

ЯК СЛУХАЮТЬ СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ

 Найкраще спостерігають рухи вуха у корови. Неголосний звук –  і вуха у корови одразу піднімаються вгору. Вони, як антени, сприймають звуки – тільки ті, що йдуть з поверхні землі. Але ось корова вас помітила. Вона  одразу повертається до вас й опускає вуха горизонтально. Тепер вона слухає

лише вас.

 Народна мудрість підмітила тонкі порухи вух. Приказки «нашорошити вуха», «слухати розвісивши вуха» влучно характеризують різні стадії процесу прислуховування.

7. Підсумок уроку

7.1. Підсумкова бесіда.

–  Яку тему вивчали?

–  Що цікавого дізнались про тварин?