Решетилівські статті 1709 р.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} “Просительные статьи” “Решительный указ”Прохання підтвердити “права і вольності” Гетьманщини. Загальне підтвердження прав і вольностей Війська Запорозького й обіцянка пізніше дати детальні “Статті”. Залишити козаків у походах під командою свого старшого, а не російських офіцерів, що часто зловживали своєю владою. Відмовив, але категорично заборонив офіцерам зловживати владою над козаками. Повернути до Гетьманщини гармати, забрані в Батурині та інших полкових містах.Із гетьманської артилерії буде повернуто лише частину, а інші ні, оскільки вони вважаються військовим трофеєм.
Решетилівські статті 1709 р.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}“Просительные статьи” “Решительный указ”Заборонити царським воєводам втручатися у внутрішні справи Гетьманщини. Царські воєводи, як і раніше, перебуватимуть у великих українських містах, але їм буде вказано не порушувати права і вольності “малоросійського народа”. Не обтяжувати населення Гетьманщини постоями російських військ.Із більшості міст російські війська будуть виведені. Питання про образи місцевим жителям мають розглядатися новопризначеним царським резидентом при гетьмані. Обіцянка, що питання про постої буде вирішене пізніше. Заборонити називати козаків “зрадниками”. Обіцяв видати окремий указ із цього приводу.
“Явні статті” А. Ізмайлову 18 липня 1709 р. Перестерігати прояви політичного невдоволення російським пануванням. Стежити за тим, щоб не було відновлено Запорізьку Січ. Приймати послів від іноземних держав, листи посланців переписувати й надсилати царю і без його рішення ніякої відповіді не давати. Наглядати, щоб гетьман не призначав і не знімав старшин без дозволу царя. Контролювати, щоб гетьман не давав нікому маєтків, не пояснивши, за що саме. Установити нагляд над збиранням податку до Військового скарбу, щоб цар знав про доходи Гетьманщини.
“Таємні статті” А. Ізмайлову 27 липня 1709 р. Таємний нагляд над гетьманом і старшино. Виявляти лояльних до царської влади старшин і співпрацювати з ними, відповідно оплачуючи їхню допомогу. Таємно розвідувати розміри прибутків Військового скарбу. Стежити за розмовами й поведінкою козаків і старшини, рекомендувати їх на посади.
Яку мету переслідував російський уряд?Лист князя Голіцина канцлеру Головкіну. Задля нашої безпеки треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже немає такої влади, як Мазепа, то, сподіваюсь, буде приходити з доносами… Треба, щоб у всіх полках були полковники, незгодні з гетьманом; якщо між гетьманом і полковниками не буде згоди, то всі їхні справи будуть нам відкриті. Мовою джерел
Малоросійська колегія (1722 - 1727)Причини створення: Цар мотивував недоліками внутрішнього управління, судочинства, податкової системи і скаргами її мешканців. Мета діяльностіПоступове обмеження політичної автономії Гетьманщини. Контроль за діяльністю гетьмана і генеральної старшини. Прирівняння Гетьманщини за статусом до звичайної провінції імперії. Президент Першої Малоросійської колегії - Степан Вельямінов.
Малоросійська колегія (1722 - 1727)Основні функції: Здійснення нагляду за діяльністю гетьмана та старшини. Встановлення і стягнення податків до царської казни і провіанту для російської армії. Розквартиру -вання в Гетьманщині офіцерів та солдатів російської армії. Контроль за діяльністю Генеральної військової канцелярії. Розгляд апеляцій на судові рішення. Значення: Започаткувала реальний процес ліквідації російською владою української державності.