Перші досягнення колективу увійшли в історію не тільки Мелітопольщини, а й України. Появою принципово нового ансамблю, що дістало назву «Мааян». «Мааян» (з івр. джерело, струмочок) – ім'я дівчини. Якнайактивнішу участь у його створенні брали Марина Кучеренко – хореограф, керівник ансамблю, Анна Стаценко – голова Мелітопольської міського єврейського МГЕО общинного центру, керівник молодіжного центру при благодійному фонді «Хесед Велвеле».
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
МЕЛІТОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Відділення: літературознавство,
фольклористика, мистецтвознавство
Секція: мистецтвознавство
ВПЛИВ АНСАМБЛЮ ЄВРЕЙСЬКОГО ТАНЦЮ «МААЯН» НА КУЛЬТУРУ МЕЛІТОПОЛЬЩИНИ
Роботу виконала:
Власенко Валерія Олександрівна,
учениця 10 класу
Мелітопольської гімназії №9
Науковий керівник:
Сейтаріфова Есма Ескендерівна,
«вчитель ІІ категорії» з художньої культури Мелітопольської гімназії №9
Мелітополь – 2017
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..
РОЗДІЛ 1 СПАДЩИНА АНСАМБЛЮ ЄВРЕЙСЬКОГО ТАНЦЮ «МААЯН»......6
РОЗДІЛ 2 «МААЯН» І СВІТ ЙОГО МОЖЛИВОСТЕЙ
Актуальність теми дослідження. Перші досягнення колективу увійшли в історію не тільки Мелітопольщини, а й України. Появою принципово нового ансамблю, що дістало назву «Мааян». «Мааян» (з івр. джерело, струмочок) – ім’я дівчини. Якнайактивнішу участь у його створенні брали Марина Кучеренко – хореограф, керівник ансамблю, Анна Стаценко – голова Мелітопольської міського єврейського МГЕО общинного центру, керівник молодіжного центру при благодійному фонді «Хесед Велвеле».
Відмітною ознакою «Мааяну» стала затребуваність колективу, реакція людей на єврейську культуру. ЇЇ дуже люблять. Традиційний єврейський танець є найважливішою частиною культурної спадщини євреїв, починаючи з біблійних часів. Він являв собою різновид танцювального фольклору. У минулому він використовувався в якості невід'ємною частиною церемоній і обрядів, пов'язані з укладенням шлюбу, народженням дітей, збором врожаю. Після цього танці придбали релігійний характер, до таких належать чоловічі танці в тісному колі. Ще пізніше були додані нові рухи, які можна побачити вже в сучасному єврейському танці. Традиційні танці цих пір продовжують процвітати в деяких громадах і донині. Взагалі єврейський танець ще називали «танцями наших містечок». Основна ознака єврейського танцю – скромність, невибагливість та простота. Єврейський танець має свій власний стиль та традиції – наприклад, правило, що не можна танцювати разом з протилежною статтю на офіційних заходах. Єврейська хореографія створювалась за допомогою прояву почуттів, емоцій, виконувався в першу чергу для себе, а потім для глядача (суспільства, групи).
Поява в Мелітополі ансамблю єврейського танцю «Мааян» бажана, оскільки його творчість виникла у кризові періоди історії мистецтва Мелітополя, коли більшість колективів переживали вичерпність своїх зображально-виражальних можливостей, тиражуючи свої минулі творчі здобутки, перетворені на одноманітні «кліше», замикаючись у своїх канонічних зразках. Своїм мистецтвом «Мааян» намагався відсунути хворобливі явища у мистецтві, очистити мистецький рух від гальмівних тенденцій. Взявши предметом дослідження діяльність ансамблю «Мааян», ми виходили з того, що Марина Кучеренко – дивовижний хореограф ХХІ століття, яка довела, що єврейську спадщину слід зберігати і не слід її соромитись. Вона лишає яскравий слід у сучасній вітчизняній та світовій культурі.
Вона є у числі небагатьох хореографів, хто шукав і знаходив у мистецтві нові шляхи. Саме «Мааян» став втіленням мрії Марини, саме він став предметом для нових звершень та досягнень.
Цікаві хореографічні постановки Кучеренко Марини дивують і сьогодні, займають почесне місце як на всеукраїнському, так і на всесвітньому рівні. Це і визначило актуальність теми дослідження.
Об’єктом роботи є ансамбль єврейського танцю «Мааян».
Предметом дослідження – діяльність ансамблю «Мааян».
Мета роботи полягає у дослідженні діяльності ансамблю єврейського танцю «Мааян» та його вплив на культуру Мелітопольщини.
Для реалізації поставленої мети в роботі реалізовано такі завдання:
Методологічну основу роботи становлять праці О. Александровой,
О. Гориной [4], И. Штерн [4], та інші.
Методи дослідження. У роботі застосовано як теоретичні, так і емпіричні (діагностичні) методи дослідження : критичний аналіз, узагальнення і систематизація досліджуваної проблеми; бесіди, інтерв’ювання, опитування.
Новизна роботи полягає у спробі вперше дослідити та проаналізувати внесок ансамблю єврейського танцю «Мааян» у культуру Мелітопольщини.
Особистий внесок у роботу полягає у систематизації та узагальненні матеріалу про грані творчості ансамблю єврейського танцю «Мааян», в ознайомленні з його спадком, який знаходиться у Мелітопольській міській єврейській общині, в організації зустрічі з хореографом колективу Кучеренко М. О., спілкування та опитування серед учасників ансамблю, зустріч із головою Мелітопольського міського єврейського МГЕО общинного центру Стаценко Г. В.
Теоретичне та практичне значення роботи полягає у тому, що систематизовано і узагальнено матеріал про ансамбль єврейського танцю «Мааян», який є єдиним ансамблем єврейського танцю в області, неповторну манеру творчості одного з небагатьох хореографів Мелітополя та України – Марини Кучеренко, висвітлено неабиякий його вплив на культуру Мелітопольщини. Матеріал дослідження може бути використаний для публікації рецензії, відгуку на творчість колективу у факультативах з художньо-естетичним компонентом, для створення відеоуроків.
Апробація дослідження. Тези роботи апробовано на I (міському) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт, на науково-практичній конференції «Інтелект».
Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 28 сторінок, список використаних джерел нараховує 6 найменувань.
Посмотрите, как в танце исгебается тело,
Словно пламя костра поднимаясь ввысь.
Вы увидите чудо-движение время,
Вы услышите чудо-устремлённую мысль.
Ну, а если захочется закружиться вам в танце,
Чтобы высказать всё, что так долго жило,
Не забудьте вы танцу всем телом отраться,
Чтобы искоркой «Мааяна» вас ввысь унесло.
|
Рис. 1.1 емблема «Мааяну» |
Сучасна культура характеризується інтересом до так званої «історії з перших рук» – листів, щоденників, літературних портретів, мемуарів – усього того, що сприяє розкриттю внутрішнього світу митця.
Історія професійного танцю в Ізраїлі нараховує років п’ятдесят, але якщо рахувати з початку репатріації й не враховувати багаточисленні згадки про танці в сучасних єврейських текстах, то всі сто років. Історія та сучасність єврейського танцю – це історій й життя єврейського народу: завжди нерозривно пов’язана з релігією, що ввібрала в себе дух незліченних земель, часів і націй, але, тим не менш така самобутня, що не сплутаєш ні з якою іншою.
Як відомо, танець існує як вид мистецтва — коли артисти на сцені, а глядачі в залі. Знайоме нам також поняття ритуального танцю як вираження релігійного екстазу. Але що відразу спадає на думку, коли ми чуємо слово «танці»? Звичайно, танці для розваги, дискотека... А «єврейські танці» для багатьох, насамперед, — це отплясывание під «Хава Нагілу» та «Сім-сорок», хоча, звичайно, ними перелік не вичерпується. На сучасних дискотеках їх, правда, не зустрінеш, але, тим не менш, ми пам'ятаємо, що вони були.
Що танцювали наші бабусі і дідусі, коли їм було добре? І чому їм це подобалося? Єврей, що живе сьогодні, може вибирати: асимілюватися йому, запозичивши у сусідів звичаї, звички, світогляд, культуру — в тому числі танці, або зберегти свої, успадковані від предків.
Наші предки зовсім не лили сльози з приводу того, що їм не можна багато чого з того, що можна австрійцям, чехам чи російською, вони не робили з цього драми, знаючи, що у них є свої відповіді на ті ж питання — як життєві, так і культурні, і керувалися цими відповідями, між іншим, з великим успіхом. Для них не було ніякої втрати в тому, що ніхто з них не танцював, скажімо, вальс, шиммі, самбу або ча-ча-ча. Натомість веселитися до упаду, від душі вони вміли не гірше, ніж самі просунуті ді-джеї нашої строкатої епохи.
Постановки «Мааяну» посіли вагоме місце в історії хореографії та привертають усе більшу увагу прихильників та просто перехожих, адже єврейська культура багата сама по собі різноманітністю та різносторонням, тому й зацікавлює.
Взагалі біографія «Мааяну» відтворена вперше, на основі архівних матеріалів і свідчень керівнику колективу – Марини Олексіївни Кучеренко. Послідовно отримуючи біографію ансамблю, я відтворюю історичну, соціально-політичну, етнічну, творчу картину нашого міста кінця ХX – поч. XХІ ст.
Інтерв’ю з Мариною Кучеренко, керівником ансамблю єврейського танцю «Мааян»
Розмова відбулась у спокійній, домашній атмосфері. Марина Кучеренко – хореограф, керівник ансамблю із задоволенням давала відповіді на поставлені питання, вона із захопленням розповідала про свій колектив, передаючи мені історію «Мааяну»:
Власенко Валерія: Зі скількох років ви займаєтеся танцями?
Кучеренко Марина: Танцями я займаюсь з дванадцяти років, тобто з шостого класу.
Власенко Валерія: Чим ще ви захоплювались у шкільні роки крім танців?
Кучеренко Марина: Крім танців я полюбляла малювати.
Власенко Валерія: Чи було у ваших планах пов’язати все своє життя з танцями та єврейством?
Кучеренко Марина: З єврейством точно ні. В жодному навчальному закладі не було можливості навіть просто переглянути якийсь матеріал щодо єврейства, адже матеріалу взагалі не було. А щодо танців, то спочатку ні, а потім так.
Власенко Валерія: Чи думали ви в юнацьких роках про створення власного ансамблю?
Кучеренко Марина: Думала, але не єврейського, а бального танцю, адже з дитячого віку я займалася бальними танцями у клубі «Веселка».
Власенко Валерія: Хто або що надихнуло вас на створення «Мааяну»?
Кучеренко Марина: Мій дід, який загинув під час Великої Вітчизняної війни. Саме через національність його розстріляли, адже він був євреєм. Мені хотілося довести, що я можу вивчити єврейську культуру та зробити хореографічну постановку, яку я присвятила саме своєму діду. Вона має назву «Долгая дорога лета».
Власенко Валерія: Що означає назва ансамблю і чому колектив називається саме так?
Кучеренко Марина: Назву «Мааян» було обрано від початку діяльності,. «МААЯН» перекладається, як «джерело» або «струмочок». Чому ми обрали саме цю назву? «Джерело» - бо ми були першими в Мелітополі та в нашому регіоні, так як «Мааян» являє собою джерело пізнання єврейської культури та єврейської хореографії. «Струмочок» - тому що дуже багато танців танцюються по колу, що нагадує саме струмочок.
Власенко Валерія: Чи відомий колектив за межами міста? Області? Країни?
Кучеренко Марина: Колектив відомий по всій Україні. Зараз він єдиний в Україні. За межами країни колектив також є дуже відомим. 2014 року ми відвідали країну Ізраїль, побувавши на фестивалі в місті Карміель. Нас там побачили і неабияк запам’ятали.
Власенко Валерія: Чи є ансамбль єврейського танцю «Мааян» сучасним? Чому?
Кучеренко Марина: Безумовно! Тому що ми несемо не лише танці наших містечок, танці наших бабусь та дідусів, а й сучасні танці також – танці, які зараз танцюють в Ізраїлі, танці, придумані сучасними хореографами Ізраїлю. І в нашому місті їх люблять. Тому я вважаю, що «Мааян» є сучасним. До того ж ми робимо сучасні композиції, які подобаються нашій молоді.
Власенко Валерія: Що ви можете сказати про спадщину ансамблю?
Кучеренко Марина: Так як колективу цього року 17 років, то спадщина мабуть якась є. Чому? Тому що коли до колективу записуються діти перших учасників ансамблю, продовжують займатися, вести культуру і згадувати танці, які танцювали їхні батьки,то я вважаю що наслідування є в цьому колективі.
Власенко Валерія: Чи є якісь традиції в колективі?
Кучеренко Марина: Традиції в колективі є. Ми проводимо всі єврейські свята. У святах міського рівня, організовані «Мааяном» та єврейською організацією Мелітополя, звісно, не тільки беремо участь, але і святкуємо. Останнім часом ми дуже часто зустрічаємо свято Шаббат. Також традицією стало те, що ми завжди вітаємо з Днем Народження учасників ансамблю. Ще одна традиція – ми залишаємось на чаювання та обговорюємо наші перспективи , ділимося нашими вдачами та невдачами, дивимось наші концерти. Я вважаю, що традиціями це назвати можна.
Власенко Валерія: Чи багато в області ансамблів єврейського танцю, крім «Мааяну»?
Кучеренко Марина: Немає взагалі.
Власенко Валерія: Люди якого віку займаються у колективі?
Кучеренко Марина: В колективі займаються люди від 5 до 82 років. Тобто від дитячого віку до золотого віку. За віком групи мають такі розділи: дитяча група (5-12 років), група молоді (13-25 років), група матусь/татусів (26-50) та група золотого віку – бабусі (51-82 роки).
Власенко Валерія: Що спонукає та надихає ансамбль рухатись вперед, долаючи всі перешкоди на своєму шляху?
Кучеренко Марина: Спонукає затребуваність, реакція людей на єврейську культуру. ЇЇ дуже люблять. Тому ми бачимо, як нас зустрічають особливо на всеукраїнських фестивалях, як всім подобається єврейська культура та єврейські мелодії, єврейські танці. Мабуть саме це нас штовхає та надихає.
Власенко Валерія: Чи є мета в ансамблі?
Кучеренко Марина: Мета є. Мета: підкорити Європу, хоча б, щоб нас там знали. Ми були на сході, там нас вже знають, а тепер прагнемо виїхати за межи нашої країни і побачити Європу.
Власенко Валерія: Як, на вашу думку ансамбль впливає на культуру Мелітопольщини?
Кучеренко Марина: Впливає, тому що ми беремо участь в усіх святах Мелітополя, навіть не пов’язаними з нашею релігією. Без нас не обходиться ні один концерт, ні один фестиваль, ні одне міське свято. Наприклад, концерт до свята Пасха або Медовий Спас – свята не нашої культури, але без нас свята не минають. Це по-перше. По-друге, дуже часто ми початківці якихось нових ідей в місті, де несемо свою культуру.
Власенко Валерія: Дякую, до побачення.
Ансамбль почав своє існування з 1999 року, відтворюючи історію єврейського народу. Частково, саме завдяки «Мааяну» єврейська культура почала відроджуватись. Адже танець – це неабияка частка культури. Саме завдяки йому люди об’єднувались. Сам єврейський танець частіше за все танцюється у колі. Чому? Тому що саме танцюючи у колі, між людьми з’являється якийсь зв'язок, якесь взаєморозуміння, люди стають одним цілим. В Ізраїлі це таки дуже популярно. Такі танці танцюються чи не всюди, тому що євреї вважають, що саме танець об’єднує всіх нас в єдине ціле. (додаток 1)
Побувавши в Ізраїлі в 2014 році, колектив «Мааян» отримав безліч вражень та емоцій. Фестиваль, в якому вони приймали участь, виявився дуже масштабним та грандіозним. Учасники ансамблю та керівник Марина Кучеренко були в захваті від побаченого: прямо посеред площи люди танцювали, причому не танцювальні колективи, а звичайні люди, що живуть в Ізраїлі. Вони прекрасно орієнтувалися в рухах, ніби займаються танцями з народження. І це дійсно майже так, адже серед танцюючого люду були як малеча, так і люди у віці. Трохи пройшовши далі, «Мааян» побачив ще одну купку людей, які також всі танцюють. Звісно, «Мааян» спробував приєднатися до однієї з таких груп, і як же вони були вражені, коли їх, зовсім незнайомих людей, прийняли в своє коло, як рідних. Танцюючи, люди отримують несказанне задоволення, згадують свою молодіть та просто відпочивають.
Поїздка до Ізраїлю – поки що найграндіозніше подія в житті колективу. Це була мрія, мета ансамблю, якої «Мааян», не зважаючи на всі труднощі та перешкоди досягнув! Приїхавши з Ізраїлю, колектив дав декілька інтерв’ю та публікацій в Мелітопольські газети (додаток 2).
|
|
Рис. 1.2 «Мааян» на сцені Ізраїлю |
Колектив щорічно бере участь у всеукраїнських конкурсах та фестивалях. Серед них: «Шалом, Україна» (м. Київ), «Таврійська родина» (м. Генічеськ), «Ми-Українські» (м. Приморськ), «Інтер-фольк» (пгт Приаов’є), «Яхад» (м. Дніпро), «Покрова на Хортиці» (м. Запоріжжя). Тому колектив і є всюди відомим.
На нашу думку, кращим підсумком творчості колективу є його нагороди. Презентації нагород (кубків) «Мааяну» ми звели у таблицю 1.1.
Таблиця 1.1
Презентація нагород «Мааяну»
Рік отриманої нагороди |
Назва заходу |
Місто проведення заходу |
2003 |
Танцевальный марафон «С любов’ю к Мелитополю» |
м. Мелітополь |
2004 |
«Восходящая звезда» |
м. Дніпро |
2005 |
«Восходящая звезда» |
м. Дніпро |
2008 |
«Шалом, Україна» |
м. Київ |
2010 |
«Восходящая звезда» (1) |
м. Дніпро |
2010 |
«Восходящая звезда» (2) |
м. Дніпро |
2011 |
«Полёт Терпсихоры» |
м. Мелітополь |
2012 |
«Полёт Терпсихоры» |
м. Мелітополь |
2013 |
Танцевальный марафон «С любов’ю к Мелитополю» |
м. Мелітополь |
2013 |
Регіональний молодіжний фестиваль мистецтв національних культур |
м. Приазовське |
2013 |
«Інтер-фольк» |
пгт Приазов’є |
2014 |
Танцевальный марафон «С любов’ю к Мелитополю» |
м. Мелітополь |
2014 |
«Ми-Українські» |
м. Приморськ |
2014 |
«Karmiel Dance Festival-2014» |
м. Карміель |
2015 |
Танцевальный марафон «С любов’ю к Мелитополю» |
м. Мелітополь |
2016 |
«Таврійська родина» |
м. Геничеськ |
2016 |
«День міста» |
м. Мелітополь |
В ансамблі займаються люди різних віків. Проводячи анкетування серед колективу ми докладніше дізнались про життя «Мааяну» та його вихованців. (додаток 3) В анкетуванні прийняло участь 50 чоловік, 11 з яких – діти (6 – 12 років), 10 – молодь (13 – 25 років), 14 – матусі й татусі (26 – 50 років) та група «Золотий вік» (50+ років), що налічує 15 вихованок. (додаток 4) Опитування показало, що найчисленнішою групою є група бабусь, більшість з яких займаються вже близько 5 років. Ця група є найбільшою, бо в ній якнайбільше присутньо хранительок єврейської культури, єврейського роду. Найменшою серед груп є група молоді, яка налічує 10 вихованців. Але не зважаючи на кількість, в цієї групи гарна якість танцю.
Група матусь та татусів – це група, вихованці якої є підтримкою в усіх заходах. А група дітей – це підростаюче покоління. Саме в руки дітей «Мааян» і збирається передати спадщину.
|
Рис. 1.3 «Клейзмер». Середня група ансамблю «Мааян» |
З опитування можна винести, що більшість учасників колективу займаються приблизно 3-5 років. Про колектив більшість дізнаються від друзів. Також варто зазначити, що майже всі вважають колектив сучасним. Щодо цього питання частіше за все зустрічається відповідь: «Так, я вважаю колектив сучасним, тому що ми вивчаємо танці сучасного Ізраїлю» або «Так. Бо ансамбль бере участь у багатьох сучасних заходах, є популярним» чи «Так, вважаю сучасним, адже ми танцюємо під сучасну музику». Але були й протилежні відповіді. Наприклад, «Ні, я не вважаю колектив сучасним, бо постійно повторюємо старі композиції».
На питання «Чому ви відвідуєте саме цей колектив?» різні групи давали різні відповіді. Група дітей дає такі відповіді:
Група молоді відповідає так:
Група матусь та татусів мають свою точку зору на це:
Група бабусь під назвою «Золотий вік» дивиться на це питання з такої точки зору:
Питання «Як на вашу думку ансамбль впливає на культуру Мелітопольщини?» дуже зацікавило людей, врешті-решт ми отримали такі відповіді:
|
Рис. 1.4 ансамбль єврейського танцю «Мааян». Старша та молодша групи. Виступ на свято «День міста» |
Ансамбль єврейського танцю «Мааян» належить до організації Мелітопольська єврейська громадська організація (МГЕО). Нами було проведено інтерв’ювання із головою Мелітопольського міського єврейського МГЕО общинного центру – Ганною Володимирівною Стаценко.
Інтерв’ю з Ганною Стаценко, головою Мелітопольського міського єврейського МГЕО общинного центру
Власенко Валерія: Чим є «Мааян» для єврейського общинного центру? Що він робить для нього?
Ганна Стаценко: Ансамбль «Мааян» – це один з брендів єврейської общини. Це той флагман, котрий ми завжди підіймаємо й піаримо за рахунок «Мааяну» свою єврейську общину та життя общинного центру.
Власенко Валерія: Чи можна «Мааян» назвати зв’язком поколінь? Чому?
Ганна Стаценко: Так. Тому що ансамбль «Мааян» є інтеграційним, так як у нас, в «Мааяні» об’єднані всі соціальні групи, у тому числі й вікові. Від п’яти років до 80+.
Власенко Валерія: Чи є в «Мааяну» перспективи на ріст та розвиток?
Ганна Стаценко: Як у кожному колективі, звісно є перспектива на розвиток та є перспектива на ріст. Чим більше людей буде залучено до ансамблю, тим більше ансамбль буде розвиватися. Але все загалом залежить, звісно, від запалу керівника. Якщо керівник ансамблю зацікавлений тим, щоб просувати свій колектив – то звісно ж колектив буде рости й розвиватися, в нього будуть величезні перспективи.
Власенко Валерія: Як, на вашу думку, «Мааян» впливає на культуру Мелітопольщини?
Ганна Стаценко: «Мааян» це явний представник національної єврейської культури. Ми відроджуємо загублені, забуті танці ашкіназів, несемо культуру ідеша в танцях а також сучасної держави Ізраїлю. Яким чином впливає? Це кращий колектив, не побоюсь цього слова, міста серед національних культурних товариств. По різноформатності, по різновидності костюмів і загалом по історії вивчення, дослідження танцю і культури звичаїв нашого народу, котрий проживав у Мелітополі і був дуже численним в межах Мелітопольщини.
РОЗДІЛ 2
«МААЯН» І СВІТ ЙОГО МОЖЛИВОСТЕЙ
2.1. Манера творчості колективу
Єврейський танець зародився завдяки характеру та манерним рухам євреїв. На початку історії іудаїзму, танець використовувався для вираження різних емоцій. Євреї споконвіку танцювали, щоб висловити свою радість, скорботу і будь-які інші емоції, застосовані до конкретного часу і події. Деякі з цих танців дожили і до сьогоднішніх днів, наприклад, на весіллях часто виконується традиційний танець у супроводі відомої клезмерських музики. Єврейські танці формувалися і розвивалися протягом багатьох століть, поєднуючи традиції як самих євреїв, так і традиції язичників, з якими вони жили поруч. Існує великий різновид єврейської хореографії.
Фрейлехс – це найвідоміший (за фільмами і пластинок, мюзиклів і балетних постановок) колективний танець євреїв Східної Європи, танець єврейського містечка. Ще цей танець називається карагод, рейдл і навіть «Сім-сорок». Танцюють фрейлехс на весіллях і бар-мицвах. Ви можете зустріти його у старих фільмах, там він танцюється зазвичай характерний ритм " раз-два-три, раз-два-три, раз-два — тобто в тактовому розмірі 8/8 = 3/8 + 3/8 + 2/8. Цікаво, що цей же ритмічний малюнок (без єврейської інтонації в мелодії, тільки рухи ніг, без рук і голови) потім перейшов в модний танець твіст, той самий стильний танець середини та кінця ХХ століття, який, наприклад, розучували герої у фільмі Леоніда Гайдая «Кавказька полонянка». За ритмом це містечковий фрейлехс, але тільки з ритму.
Принцип фрейлехса дуже простий. Люди стають в одну лінію або у коло, і кожен рухається під музику. Є певний набір рухів, своєрідна хода. Коло може рухатися вліво або вправо, як би звиваючись. Деякі можуть виходити на середину кола, якщо вони особливо майстерно танцюють. Чим більше народу бере участь, тим краще [2, с.4]. Крім цього, є ще багато різних типів традиційного єврейського танцю, але в основному виділяють три найвідоміших жанри:
Ізраїльський танець часто вважають однією з форм народного танцю, який супроводжується музикою з Ізраїлю. Він спочатку утворився під час богослужінь при створенні нової культури в стародавньому світі, в результаті поєднання різноманітних форм танцю поряд з традиційними кроками. Ізраїльський народний танець включає в себе навіть балетні рухи.
Сучасний ізраїльський танець – це суміш енергії, запалу та позитиву. Це не просто танець, це – ціла культура, що має свій одяг, свої звички, свої рухи. Тому неможливо просто взяти й навчитися танцювати хаву-нагілу. Чому? Слід жити цією культурою, носити цей одяг, любити цю музику.
Улюблений ізраїльський танець, Хава Нагіла спочатку був народною піснею на івриті, яка означає "давайте радіти". На відміну від багатьох єврейських танців, лейтмотивом яких є віра і свобода, Хава Нагіла дуже популярна і в єврейських громадах, які не настільки прихильні народним традиціям, як ортодокси. Це соціальний, святковий танець, який відомий по всьому світу.
Хора - це круговий танець, який спочатку був придуманий в Румунії. Хору часто розглядається як найпопулярніший круговий танець серед євреїв у всьому світі. Хору дуже часто можна побачити на єврейських весіллях, бар-мицве, а також інших релігійних обрядах. Цей танець, "Хору", прижився миттєво. Задерикуватий, стрімкий, він відповідав самому духу часу, він відкривав в репатріантів 20-30-х років ХХ століття таку життєву силу, про яку вони самі не підозрювали. Єврейські свята – весілля, бар-міцва, фестиваль народного танцю, будь-яке велике торжество – немислимі без цих запальних звуків, вони стали частиною радості народу, що будував, що побудувала і живе в своїй державі вже більше 60 років [5].
|
|
Рис. 2.1 «Хора» у виконанні групи «Золотий вік» |
У колективі всі танці поділяють на 4 види: дебка, лінійний танець, єменський танець, хора. (додаток 5) Учасники колективу, крім танців вчать ще й їх види, жанри. Тобто танцювальна грамота присутня також.
У репертуарі «Мааяну» налічується близько 30 концертних номерів та близько 200 танців, які виконуються на заняттях та належать до репетиційного матеріалу і є зародком для нових концертних композицій. Перелік номерів «Мааяну» навіть присутній в Інтернеті. (додаток 6)
Манера творчості колективу відрізняється від інших. У чому вона полягає? Вона полягає в єврейському колориті, але в той же час у бідноті. «Мааян» має багатий спектр емоційних кольорів, підкреслюючи ту чи нішу емоцію в тому чи іншому танці. Наприклад, до спокійних танців можна віднести сучасні ізраїльські танці з елементами класичної хореографії, а до веселих, зі справжнім єврейським колоритом – хора або єменський. Яка ж манера у єврейських танцях? Єврейський народ дуже розумний, але є в них манера – різко змінювати своє рішення, свій вибір, тобто передумувати. В єврейських танцях дуже яскраво вимальовується образ цієї манери. Ця манера є чи не в кожній композиції. В чому суть руху та як показати те, що ви різко передумали? Наприклад, танцюємо хору (танець по колу) в одну сторону, а потім різко змінюємо напрямок і йдемо вже в іншу сторону, ніби нічого й не сталося. Ця манера присутня майже у всіх жанрах єврейського танцю. Не присутня лише в єврейському танці разом з елементами балету або класичного танцю. Наступна манера в танці – це те, що м завжди просимо у Всевищого чогось або дякуємо за щось. Так як євреї – дуже віруючий народ, вони моляться зранку й ввечері, а деякі – увесь день, перегортаючи сторінки Танаха (абревіатура: Тора) одну за одною. З цими діями й пов’язані манери в танці: чи то ми просимо , чи то ми дякуємо, чи то ми ніби читаємо священну книгу – Тору. Кілька слів на тему того, чи можливо взагалі прославляти Бога в танці? Чи це Не є чимось завідомо недуховным? Особисто я вважаю, що Бога Ізраїлю подобається, коли віруючі вихваляють Його на танцях. Чому я так думаю? Ну, хоча б тому, що в Писанні існують заклики (!) славити Бога в танцях. Ось невеличка добірка місць з Біблії, де в оригіналі стоїть слово «танець, хоровод»: «І Ти звернув зідхання моє, радість, зняв з мене веретище і одягнув мене радістю», «Радість» — тут, це «танець, хоровод». Як бачите, з цього вірша, Сам Бог перетворив сумне становище в радісний танець!
«Так хвалять ім'я Його з ликами, на бубні та гуслах та співають Йому». Ми ще не забули, що все Писання – Слово Бога? Так от, Сам Всевишній вказує на те, як треба Його славити. «Хвалять з ликами» тут – це вихваляють в хороводі: «Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах і органі». Також вказівку на те, як треба славити Всевишнього. І теж саме слово «танець, хоровод», як і в попередніх витягах з Біблії. Сьогоднішні віруючі, в основній масі своїй, нічого не мають проти органу в прославленні, різних струнних інструментів, проти труб і барабанів. Але, от щодо танців вони мають упередження. Чи Не дивно? Далі, розглянемо місця Писання, де слово, у наведених раніше витягах з Біблії перекладене, як «образ, зображення», вже перекладається безпосередньо, як «хоровод». Пророк Єремія віщує відновлення Ізраїлю в дуже важкий для євреїв час. У цій же главі він пророкував про Новому завіті. Тобто, Бог через пророка Єремію каже, що під час дії Нового завіту, встановленого, як ми знаємо, через жертву Ієшуа Месії, Ізраїль знову буде виходити в хороводі веселящихся. Більш детально це буде відбуватися так: «Тоді дівчина буде веселитися в хороводі, і юнаки і старці разом; і зміню печаль їх на радість і заспокою їх, та потішу їх після скорботи їх» [6]. Також євреї мають таку рису характеру, як сором’язливість, невпевненість, іноді навіть все це перетворюється на страх чогось або когось. Так, в танці також присутня манера, яку можна назвати «крадькома» або побоюючись та застерігаючись чогось або когось. Так, скромності євреям не займати!
В колективі «Мааян» є ще одна родзинка – це вітальний поклін, який придумала Марина Кучеренко. Він складається з чотирьох рухів, які з часом придбали власні найменування. Перший рух – права рука до Всевищого, другий – до себе, до серця, третій – від себе, ніби віддаючи щось і четвертий – показуємо, що все добре, а сам рух називаємо «все окей». Цей поклін – такий собі символ колективу, знахідка, фішка.
2.2. Хореографія із сенсом
Заснування ансамблю єврейського танцю «Мааян» відбулось через нескінченне бажання керівника колективу – Марини Кучеренко висловити повагу своєму діду. Дід Марини Олексіївни – єврей. Як розповідає Марина: «Усім відомо, що євреїв у ті складні часи розстрілювали за національність. Наум Маркович був дуже сміливою людиною, він ніколи не соромився й ніколи не приховував те, що він єврейської національності. Одного разу, посеред білого дня всіх євреїв вивели на вулицю й приставили до голови зброю, сказавши: «Хто визнає,що він – єврей, зробіть три кроки вперед». Усі здогадувались, що зараз всіх, хто вийдуть вперед розстріляють. Мій дід – один з перших, хто зробив ці три кроки, не побоявшись зізнатися, що він єврейської національності. Це дуже сміливий вчинок, він вартий уваги та поваги, подумала я. Саме тоді в мене виникло бажання віддячити своєму дідусю, зробивши композицію «Долгая дорога лета», яку я присвятила саме йому. Ця композиція про те, хто такі євреї, яке ставлення до них було під час війни, в ті часи: їх катували, вбивали, дітей залишали без матерів, а матерів без рідної кровинки. Саме ця композиція стала початком танцювального колективу. Зараз я можу сказати, що дід, мною пишався б! Поставивши цю композицію, я не могла та й просто не мала права не станцювати в ній. Справді. Цей танець дуже важкий для мене душевно, він дуже багато для мене значить, я вклала всі зусилля, всі емоції, всі переживання, коли робила цю композицію. Танцюючи «Долгую дорогу лета» я ніби проживала життя, а точніше виживання людей з національністю – єврей: це було важке, душетріпочуще життя єврейського народу, життя, коли ти не певний навіть в сьогоднішньому дні, ти не знаєш, чи залишать тебе сьогодні живим, чи вб’ють за національність…» (додаток 7)
|
|
У науковій роботі систематизовано і узагальнено матеріал про ансамбль єврейського танцю «Мааян», досліджено основні віхи його творчості з’ясовано манеру творчості колективу та його вплив на культуру Мелітопольщини.
Під час дослідження спадщини «Мааяну» в документалістиці нами встановлено, що ансамбль єврейського танцю «Мааян» – мелітопольський хореографічний колектив зі світовим іменем, який відомий не лише за межами міста, області, але й за межами країни. Колектив неодноразово був нагороджений грамотами і кубками, має звання зразкового ансамблю єврейського танцю. Створюючи колектив, керівник ансамблю Марина Кучеренко доклала чимало зусиль, вивчаючи історію, культуру, манери та хореографію єврейського народу. Нами підкреслено, що визначну роль у формуванні «Мааяну» зіграло саме враження дитинства, етнічна картина міста, вплив родини, історичні, соціально-політичні умови, особисте життя засновника колективу – Марини Кучеренко.
З’ясовуючи манеру творчості ансамблю, нами зазначено, що поява в Мелітополі «Мааяну» бажана і своєчасна, оскільки його творчість виникла у
період сучасної історії мистецтва Мелітополя, коли людям була необхідна підтримка, був необхідний «ковток свіжого повітря». Мелітопольський хореограф Марина Кучеренко продовжила традиції єврейської культури, а саме єврейського танцю та єврейської історії, шануючи пам'ять про своїх предків. Вона здивувала Мелітополь своїми постановками, які неймовірно відрізнялися одна від одної. Це були як ліричні та душетріпочущі композиції, так і веселі композиції з національним єврейським колоритом, характером, манерами, поведінкою, що було передано рухами у танці. У Мелітопольському єврейському общинному центрі зберігається понад 50 нагород колективу. Крім того, зберігається спадщина єврейського одягу, традицій, колориту, манер.
Нами з’ясовано, що головною рисою творчості «Мааяну» була неповторність, адже в Україні більше немає ні одного ансамблю єврейського танцю. Фірмовий знак колективу – це те, що колектив виконує лише єврейський танець. Це можуть бути як народні танці, так і сучасні, але виключно єврейські, ізраїльські. Це й зацікавило нас до написання наукової роботи.
Отже, можемо зробити загальний висновок, що ансамбль єврейського танцю «Мааян» має неабиякий вплив на культуру Мелітопольщини, беручи участь у всіх заходах, що відбуваються в місті. Деякі заходи ансамбль «Мааян» влаштовує самостійно, наприклад, благодійні концерти, акції, ярмарки. З’ясувавши вплив ансамблю єврейського танцю «Мааян» на культуру Мелітопольщини, можемо сказати, що культура Мелітопольщини, як і спадщина «Мааяну» – вічні.
|
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
|
|||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||
|
|
||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
Додаток 4
|
Додаток 4
Додаток 5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Долгая дорога лета» |
Додаток 7
|
|
|
«Долгая дорога лета» |
|
|
|
|