Наукова стаття "ПОВЕРНЕНИЙ ЗЕМЛЯКАМ БОРИС МАРТОС – УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ, ВЕЛИКИЙ КООПЕРАТОР
ПОВЕРНЕНИЙ ЗЕМЛЯКАМ
БОРИС МАРТОС – УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ, ВЕЛИКИЙ КООПЕРАТОР
Полтавщина багата славними іменами, але не менш відомою є земля Градизька. Не одне покоління працьовитих і талановитих людей зростила вона. По праву селище Градизьк можна вважати колискою талантів, які примножували й примножують славу рідної землі в різних галузях: учені, митці слова та пензля, корифеї музики та театру, майстри спорту… Але, на жаль, серед славетних градижчан є й такі, імена яких донедавна не тільки не згадувалися, а були навіть невідомими жителям селища. Лише в роки незалежності України стало можливим почути більш правдиву історію із життя наших земляків, які входять до когорти культурних, політичних і державних діячів України та мають світове визнання. Тож наше завдання повернути забуте й дати можливість правді жити, щоб її згадували не тільки сьогодні, але й пам’ятали на майбутнє. Саме такою, незнаною для градижчан, але відомою в усьому світі, є постать Бориса Миколайовича Мартоса. Тож знайомство з його біографією, науковим доробком, розповідь односельцям про великого земляка становить завдання нашої пошукової роботи. У цьому нам допомогли публікації, книги та інтернет - джерела. Актуальною є тема тому, що у 2017 – 2021 роках відзначається 100-річний ювілей Української революції 1917-1921рр., безпосереднім учасником якої був і Борис Мартос.
Наше перше знайомство з діяльністю Бориса Миколайовича відбулося на уроках історії під час вивчення теми «Українська революція 1917-1921рр.» Його ім’я, як українського громадсько-політичного діяча, ученого-економіста, кооператора й педагога, члена уряду УНР з 1917 року, голови Ради Міністрів УНР (1919 р.), широко відоме сьогодні в українській історіографії. Але був такий період, коли його прізвище не називали з високої трибуни та не згадували в підручниках історії. Та він був і залишається фундатором Української держави, який прагнув її самостійності. Про Бориса Мартоса є публікації та статті, які розкривають маловідомі факти із життя вченого. Так у статті Оніпко Т. В. «Борис Мартос як науковець» зроблено висновок про те, що його ідеї щодо консолідації нації, державної підтримки аграрного сектора економіки та сприяння розвитку кооперації актуальні й донині [5]. А в підручнику «Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.)» (автори Білоусько О.А., Єрмак О.П. та Ревегук В.Я.) розкривається діяльність Мартоса Б.М. по розбудові Української держави [7, 39]. У книзі нашого земляка Григор’єва В.М. «Роде наш прекрасний», присвяченій відомим людям, які народилися в Глобинському районі або в його сучасних межах, знайомимося з біографією Бориса Мартоса [3,27]. До нашої уваги, завдяки мережі Інтернет, потрапили наукові статті, монографії, довідники та енциклопедії. Завдяки цим публікаціям ми пересвідчилися, що Борис Миколайович народився саме в Градизьку 20 травня 1879 року. Тут пройшли його дитячі роки. Але, на жаль, цим і обмежуємося, бо ще й донині в біографії Бориса Мартоса є багато малодосліджених фактів [1]. Не полишилося його сліду ні в родоводі, ні в пам’яті жителів Градизька.
З біографії генія дізнаємося, що зростав у козацькій родині, коріння якої сягає глибин ХVII століття [2]. Навчався у Лубенській класичній гімназії, яку закінчив у 1897 році із золотою медаллю, за одними джерелами [3,27], а за іншими – із срібною [4]. Навчання продовжує на математичному відділі Харківського університету. Веде активну революційну діяльність, вступає до таємної Української студентської громади Харкова, знайомиться з С. Петлюрою та зустрічає свою майбутню дружину Марію Юріївну Кучерявенко, з якою одружився наприкінці навчання в університеті. Через постійні арешти за політичну діяльність не вдається закінчити університет, і у 1908 році він отримав не свідоцтво, а лише залік. Та все життя він приділяв велику увагу самоосвіті і був високоосвіченою людиною. Мартос знав кілька мов, у тому числі латинь [5]. Заробляв на життя приватними уроками та лекціями з математики, географії, латинської мови [1].
Як державний діяч він залишив вагомий слід у становленні Української держави [6]. Певний період його життя та діяльність були тісно пов’язані з Полтавщиною [7,39]. Але буремні 20-і роки ХХ століття змушують Бориса Миколайовича покинути Україну. Саме за кордоном розкривається його талант ученого-економіста, кооператора та педагога. З його діяльності видно, що навіть живучи за кордоном, він не полишає думати про Україну. На поч. 20-х років ХХ ст. у Подєбрадах (нині Чехія) він відкриває Українську господарську академію, очолює кафедри теорії кооперації та споживчої кооперації. Переїхавши у 1945 році до Німеччини в Мюнхен, багато сил віддає створенню Української економічної вищої школи, ректором якої був до 1949 року. Увесь час він виступав з науковими доповідями, займався викладацькою справою [8].
Останні роки життя Борис Миколайович прожив у США, куди переїхав у травні 1958 р. Будучи в поважному віці, він навчав дітей української мови у парафіяльній школі Нью-Йорка, обіймав професорську посаду в Українському технічному інституті, викладав історію господарства України на курсах українознавства. У 1965-1966 рр. очолює Комісію з встановлення фактів і дат та ініціативний комітет з відзначення 50-річного ювілею відновлення української державності.
Як учений, Борис Мартос залишив після себе досить великий науковий доробок із теорії кооперативного руху та фінансової справи («Теорія кооперації» – 1924р., «Кооперативна ревізія» – 1927р., «Гроші Української держави» – 1972р.), а також багато праць у співавторстві. Чимало уваги приділяв і історії українських визвольних змагань: «Завоювання України більшовиками» (1954р.); «Оскілко й Болбочан. Спогади» (1958р.); «Як відновлено Українську державу» (1968р.); «Перші кроки Центральної Ради» (1973р.) та ін. Проживаючи за кордоном, він був і залишався до останнього вірним українцем. Помер Борис Миколайович Мартос 19 жовтня 1977 р. на 99 році життя у США у м. Ірвінгтон (шт. Нью-Джерсі, США), похований на українському цвинтарі в Баунд-Бруку [9].
До 80-літнього ювілею вченого в 1959 р. вийшло кілька біографічних нарисів та спогадів про його життя і діяльність. Тільки в роки незалежної України з’явилося багато публікацій про нього, його працям приділяють велику увагу, вшановують його талант і на рівні держави.
21 вересня 2007 р. в м. Полтаві біля Полтавського університету економіки і торгівлі було встановлено пам’ятник Борису Миколайовичу Мартосу. На відзначення 130-ої річниці від дня народження великого генія кооперації Національним банком України, у серії «Видатні особистості України», була випущена монета номіналом 2 гривні та уведена в обіг 29 травня 2009 року. Але мало що було зроблено на його малій батьківщині. Та час змінився і, завдячуючи декомунізації, одна з вулиць селища Градизьк нарешті названа ім’ям Бориса Мартоса. А у 2020 році відкрита меморіальна дошка в пам'ять про Бориса Мартоса. Таким чином вшанували пам'ять свого земляка. Хай краще пізно, ніж ніколи. Вивчення біографії та життєвого шляху Бориса Мартоса переконує нас у тому, що це непересічна особистість в історії України, а його ідеї про незалежну Україну і досі є актуальними.
Сьогодні ми із захопленням переповідаємо цікаві сторінки з біографій відомих людей. Ставимо одні пам’ятники і при цьому руйнуємо інші. І на жаль, рідко замислюємося про те, що майбутнє ніколи не може бути без минулого.
Список використаних джерел
- Кудлай О. Громадсько-політична діяльність Бориса Мартоса [Електронний ресурс] / О. Кудлай // Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років. — К.: Інститут історії України НАН України, 2011. — Вип. 6. — С. 21-44. Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40660
- Томазов В.В. Мартоси [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Martosy_rid
- Віталій Григор’єв. Роде наш прекрасний (історія Глобинського району в особах) / Григор’єв В. Полтава: АСМІ, 2007.- 416 с.
- Керівники Урядів Української Народної Республіки: Мартос Борис Миколайович [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1228152&cat_id=661216
- Оніпко Т. В. Борис Мартос як науковець [Електронний ресурс] / Т.В. Оніпко // Матерали ХІ Всеукраїнської конференції молодих учених та спеціалістів, присвячена 85-річчю Національної академії аграрних наук України «Історія освіти, науки і техніки в Україні», (м. Київ, 16 травня 2016 р. – Київ : Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України : 2016 р. – С. 193-195. Режим доступу: http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/5102
- Солдатенко В.Ф. Рада народних міністрів Української Народної Республіки (РНМ УНР) [Електронний ресурс]// – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rada_Ministriv_UNR
- Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини
(І половина ХХ ст.): Підручник для 10 класу загальноосвітньої школи. – Полтава: «Оріяна», 2005.- с.39
- Осташко Т.С. Мартос Борис Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Martos_B_M
- Андрій Безсмертний - Анзіміров Борис Мартос [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/boris-martos.html
про публікацію авторської розробки
Додати розробку