Чималу частину населення країн в усьому
Стародавньому св т становили раби (нев льн люди).
Зазвичай, раби не волод ли жодними правами у сусп льств , вони не отримували зарплати, не мали змоги вибору роботи не могли зв льнитися. Інш
залежн люди мали певн обмеження своєї свободи, але все одно були в льн шими за раб в.
Раби — люди, як не мали особистої свободи перебували в примусов й служб у в льних ос б або держави.
У Стародавньому Рим раби працювали на фермах, веслували на в йськових кораблях, виконували буд вельн роботи, проте снували так , що переписували книги, займалися наукою чи працювали вихователями (вчителями). Чимало раб в були домашньою
прислугою, музикантами танцюристами, рах вниками й л карями.
Рабами переважно ставали в йськовополонен з нших країн.
Принизливе становище у сусп льств також можна було успадковувати в д батьк в. Інколи до рабства призводила б дн сть.
Люди не могли сплатити старих борг в опинялися в залежност в д нших, жертвуючи своєю свободою (чи свободою своїх д тей).
Поширеною була також работорг вля — основними середземноморськими центрами продажу раб в вважають Ефес та
Делос. Раб м г стати в льним, якщо господар погоджувався в дпустити його. Таких людей у Рим називали
в льнов дпущениками (л бертинами). Проте нав ть на вол вони
збер гали св й зв’язок з колишн ми власниками, доступ до участ у громадському та пол тичному житт їм обмежувався.
КОГО ВВАЖАЮТЬ ПЕРШОВІДКРИВАЧЕМ ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ?
Кожна цив л зац я має своїх першов дкривач в. В стор ї давньоримської цив л зац ї цю роль в д грав н мецький досл дник Теодор Моммзен. Як фах вець з
давньоримського права, в н занурився в стор ю п сля
подорож в Італ ю в 1844–1847 рр., коли збирав латинськ
написи з давн х пер од в стор ї Риму. Учений опубл кував п втори тисяч наукових праць, найґрунтовн шою з яких
стала чотиритомна «Істор я Риму», в дзначена 1902 р.
Нобел вською прем єю з л тератури. Моммзен був натхненником та автором видання твор в античних автор в багатотомної зб рки латинських напис в.