Науково-дослідницька робота "Тема мистецтва в новелах О’Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака"

Про матеріал
«Життя коротке, мистецтво вічне». На жаль, цей вислів Гіппократа людство згадує все рідше. Альберт Енштейн вважав, що мистецтво – це вираження найглибших думок найпростішим способом. А Оскар Уайльд стверджував, що мистецтво — це саме життя. Але в наш стрімкий час розвинених технологій відбувається занепад високого мистецтва. І, як наслідок – знецінення людських цінностей, духовна порожнеча та байдужість. Тож, актуальність обраної теми визначається наступними положеннями: - тема мистецтва в літературі недостатньо досліджена; - недостатньо розроблена у вітчизняному літературознавстві жанрова своєрідність творчості О’Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака. - значення творчості О’ Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака для становлення американської та європейської літератури важко переоцінити. Мета нашого дослідження: розглянути різні точки зору на визначення жанру новели, з’ясувати місце жанру новели в творчості О’ Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака, визначити роль мистецтва та ставлення до мистецтва героїв новел «Останній листок» О’ Генрі, «Овальний портрет» Е. По, «Невідомий шедевр» О. де Бальзака та сучасних підлітків на прикладі учнів 8,9,10,11 класів ЗОШ №3. Для реалізації поставленої мети ми визначили конкретні завдання: - опрацювати наукову літературу із зазначеної теми; - на основі аналізу літературних джерел визначити характерні ознаки новели; - проаналізувати віхи життя і творчості О’Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака; - дослідити, як у новелах розкривається тема мистецтва; - провести анкетування учнів 8,9,10 та 11 класів щодо проблеми, піднятої в роботі; - проаналізувати результати анкетування та зробити висновки; - виховувати любов до мистецтва. Об’єкт дослідження: новели «Останній листок» О’Генрі, «Овальний портрет» Е. По та «Невідомий шедевр» О. де Бальзака. Предмет дослідження: тема мистецтва в новелах О’Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака.
Перегляд файлу

1

 

               Вільногірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3

                                 Вільногірської міської ради

                                   Дніпропетровської області

                           Наукове товариство учнів ЗОШ №3

 

 

Тема мистецтва в новелах О’Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака

 

                 

                                                                           Роботу виконала:

                                                                           Перекопська Софія Віталіївна,

                                                                           Учениця 7-Б класу

                                                                           Вільногірської загальноосвітньої                 

                                                                           школи І-ІІІ ступенів №3

                                                                           Вільногірської міської ради

                                                                           Дніпропетровської області

 

 

                                                                           Науковий керівник:

                                                                           Сербіна Альбіна Михайлівна,

                                                                           Учитель російської мови та                

                                                                           літератури

                                                                  Вільногірської загальноосвітньої                 

                                                                           школи І-ІІІ ступенів №3

                                                                           Вільногірської міської ради

                                                                           Дніпропетровської області  

 

                           

                                         Вільногірськ - 2019

ТЕЗИ

 

Тема мистецтва в новелах О’ Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака

Роботу виконала:  Перекопська Софія Віталіївна

Наукове товариство учнів ЗОШ №3  Вільногірської міської ради

Дніпропетровської області

Навчальний заклад: Вільногірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

Клас: 7 – Б

м. Вільногірськ

Науковий керівник:  Сербіна Альбіна Михайлівна, учитель російської мови та літератури Вільногірської загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів №3 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

 «Краса врятує світ», - вважав класик. Але, на жаль, в наш час людство більше потребує «хліба та видовищ». Дуже помітне знецінення головних людських  чеснот, байдужість до прекрасного, зокрема до високого мистецтва.

Актуальність обраної теми  визначається наступними положеннями:

  • тема мистецтва в літературі недостатньо досліджена;
  • недостатньо розроблена у вітчизняному літературознавстві жанрова своєрідність творчості О’ Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака.
  • значення творчості О’ Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака для становлення американської та європейської літератури важко переоцінити.

     Мета нашого дослідження: розглянути різні точки зору на визначення жанру новели, з’ясувати місце жанру новели в творчості О’ Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака, визначити роль мистецтва та ставлення до мистецтва героїв новел «Останній листок» О’ Генрі, «Овальний портрет» Е. По, «Невідомий шедевр» О. де Бальзака та сучасних підлітків на прикладі учнів 8,9,10,11 класів ЗОШ №3.

Для реалізації поставленої мети ми визначили конкретні завдання:

  • опрацювати наукову літературу із зазначеної теми;
  • на основі аналізу літературних джерел визначити характерні ознаки новели;
  • проаналізувати віхи життя і творчості О’ Генрі, Е. По та О. де Бальзака;
  • дослідити, як у новелах розкривається тема мистецтва;
  • провести анкетування учнів 8,9,10 та 11 класів щодо проблеми, піднятої в роботі;
  • проаналізувати результати анкетування та зробити висновки;
  • виховувати любов до мистецтва.

Наше дослідження складається з трьох етапів. На першому ми розкриваємо характерні особливості жанру новели, з’ясовуємо місце жанру новели в творчості О’ Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака. На другому етапі здійснено спробу дослідити розкриття теми мистецтва в новелах «Останній листок» О’ Генрі, «Овальний портрет» Е. По та «Невідомий шедевр» О. де Бальзака. Третій етап – соціологічне дослідження.

В процесі дослідження встановлено, що В ХІV столітті цей жанр літератури та його поняття затвердилося після появи книги Д. Боккаччо «Декамерон», що в багатьох теоретичних працях жанри оповідання та новели ототожнюються. Життя та творчість Едгара По, Оноре де Бальзака та О Генрі мають багато спільних рис.

           Тема мистецтва розкривається через наявність образу художника у всіх новелах, через зображення процесу творчості, через описи мистецького приладдя. В новелах художники намагаються збагнути природу мистецтва та зрозуміти його призначення. Всі новели об’єднані мотивом створення шедевра та трагічною долею героїв, причетних до мистецтва. Роль мистецтва в новелах трактується по-різному. Справжнє мистецтво повинно давати нове життя, уособлювати собою надію та приносити радість (новела О’Генрі), а не відбирати все це у самого життя (новела О. де Бальзака).

 

                 

     ЗМІСТ

 

 

Вступ …………………………………………………………………5

Розділ 1  Жанрові особливості новели в творчості Едгара По,

Оноре де Бальзака та О’ Генрі……………………………………….8

1.1.   Новела як жанр літератури у працях відомих дослідників…..8

1.2.   Едгар По, Оноре де Бальзак та О’ Генрі – автори новел

про митця та мистецтво………………………………………………11

Висновки за розділом 1………………………………………………15

Розділ 2   Тема мистецтва в новелах Едгара По, Оноре де Бальзака

 та О’ Генрі…………………………………………………………….16

2.1. Мотив шедевру в новелі О Генрі «Останній листок»………….16

2.2. Нищівна сила мистецтва у  новелі  О. Де Бальзака

 «Невідомий шедевр»…………………………………………………18

2.3. Образ-символ руйнівного мистецтва у новелі Е. По

«Овальний портрет»…………………………………………………..19

Висновки за розділом 2……………………………………………….21

Розділ 3  Соціологічне дослідження (анкетування учнів 8,9,10,11 класу……………………………………………………………………22

Висновки за розділом 3……………………………………………….23

Висновки……………………………………………………………….24

Список використаних джерел………………………………………...26

Додатки………………………………………………………………....28

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

«Краса врятує світ», - стверджував класик. Але, на жаль, в наш час технологій та гаджетів людство більше потребує «хліба та видовищ». Дуже помітне знецінення головних людських чеснот, байдужість до прекрасного, зокрема до високого мистецтва.

Актуальність обраної теми  визначається наступними положеннями:

  • тема мистецтва в літературі недостатньо досліджена;
  • недостатньо розроблена у вітчизняному літературознавстві жанрова своєрідність творчості О’Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака.
  • значення творчості О’Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака для становлення американської та європейської літератури важко переоцінити.

Мета: розглянути різні точки зору на визначення жанру новели, визначити місце жанру новели в творчості О’Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака, з’ясувати роль мистецтва та ставлення до мистецтва героїв новел та сучасних підлітків на прикладі учнів 8,9,10,11 класів.

Для реалізації поставленої мети ми визначили конкретні завдання:

  • опрацювати наукову літературу із зазначеної теми;
  • на основі аналізу літературних джерел визначити характерні ознаки новели;
  • проаналізувати віхи життя і творчості О’Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака;
  • дослідити, як у новелах розкривається тема мистецтва;
  • провести анкетування учнів 8,9,10 та 11 класів щодо проблеми, піднятої в роботі;
  • проаналізувати результати анкетування та зробити висновки;
  • виховувати любов до мистецтва.

Об’єкт дослідження: новели «Останній листок» О’Генрі, «Овальний портрет» Е. По та «Невідомий шедевр» О. де Бальзака.

Предмет дослідження: тема мистецтва в новелах О’Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака.

В ході роботи були використані наступні методи та прийоми:

  • дослідницький;
  • аналітичний;
  • прийом співставлення;
  • анкетування;
  • метод спостереження;
  • узагальнення.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Наші респонденти: 22 учні 8 класу, 14 учнів 9 класу, 17 учнів 10 класу та 12 учнів 11 класу Вільногірської загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів №3  Вільногірської міської ради  Дніпропетровської області.

          Практична значимість роботи полягає в тому, що матеріали роботи можуть бути використані в якості додаткових джерел інформації на уроках літератури та факультативних заняттях.

          Наукова новизна полягає в тому,  що вперше проведено співставлення етапів життя О’Генрі, Едгара По та Оноре де Бальзака; вперше проаналізовано розкриття теми мистецтва в новелах «Останній листок» О’Генрі, «Овальний портрет» Е. По та «Невідомий шедевр» О. де Бальзака.

В ході роботи ми з’ясували, що оповідання схоже з новелою об’ємом, але відрізняється структурою: висуванням на перший план образно-словесної фактури розповіді та тяжіння до розгорнутих психологічних характеристик.

Життя та творчість Едгара По, Оноре де Бальзака та О’Генрі мають багато спільних рис:

  • Дитинство без батьківської любові та піклування;
  • Незакінчена освіта;
  • Матеріальні труднощі;
  • Проблеми з законом;
  • Трагедії в особистому житті;
  • Звичка писати, зачиняючись надовго кімнаті;
  • Новелістика в творчості.

Тема мистецтва розкривається через наявність образу художника у всіх новелах, через зображення процесу творчості, через описи мистецького приладдя. В новелах художники намагаються збагнути природу мистецтва та зрозуміти його призначення. Всі новели об’єднані мотивом створення шедевра та трагічною долею героїв, причетних до мистецтва.

Шедеври в досліджених новелах відіграють фатальну роль, але неоднакову: дають змогу повірити в себе («Останній листок»), несуть зневіру («Невідомий шедевр»), вбирають в себе життя людини («Овальний портрет»), вбиваючи її.

 Роль мистецтва в новелах трактується по-різному. Справжнє мистецтво повинно давати нове життя, уособлювати собою надію та приносити радість (новела О’Генрі), а не відбирати все це у самого життя (новела О. де Бальзака).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Жанрові особливості новели в творчості Едгара По, Оноре де Бальзака та

О’ Генрі

 

 

  1.        Новела як жанр літератури у працях відомих дослідників

 Термін «новела» походить від італійського слова «novella» (новина). В історії та теорії літератури він означає одну з форм розповідної художньої творчості. Термін «новела» вперше почав означати жанр розповідної художньої творчості в Італії, де вже у ХІІІ столітті існували невеликі оповідання  з повсякденного життя. А в ХІV столітті цей жанр літератури та його поняття затвердилося після появи книги Д. Боккаччо «Декамерон», сюжет якої полягав у тому, що кілька людей, рятуючись від чуми за містом, розповідають один одному новели.  [11, с.364].

 У попередників Д. Боккаччо новела мала моралізуючу спрямованість. Боккаччо зберіг цей мотив, але в нього мораль витікала з новели не логічно, а психологічно. Пізніше новела впевнює читача у відносності моральних критеріїв.

 Новела характеризується кількома важливими рисами: стислість, гострий, навіть парадоксальний сюжет, нейтральний стиль викладення, відсутність психологізму та описовості, неочікувана розв’язка. Дія новели відбувається у сучасному авторові світі. Фабульна конструкція новели схожа з драматичною, але зазвичай простіша.

 Одним з перших висловлювався про новелу як про жанр В. Гете. В  «Розмовах німецьких мандрівників» персонажі розмірковують про природу новели. Головна думка полягає в тому, що новелі повинен бути притаманний елемент «нового, не повсякденного», повинен бути «один незвичайний випадок» [10, с.438]. Таке визначення мало великий вплив на всю німецьку літературу до останнього часу. В підручнику П. Лемана «Поетика» для вищої школи 1919 року повністю повторюється характеристика новели, сформульована Гете. Але не всі дослідники погоджуються з такою трактовкою. Наприклад, М. Петровський зазначає, що елемент незвичайного  притаманний зовсім не всім новелам. Так, в новелах А. Чехова йдеться про зовсім звичайні події [16, с.11].

 Потрібно зазначити, що в багатьох теоретичних працях жанри оповідання та новели ототожнюються. В ХІХ столітті ці жанри було складно відрізнити: так, «Повісті Бєлкіна» О. С. Пушкіна – це, скоріше, п’ять новел.

 Б. Томашевський спростив задачу: просто поставив знак дорівнює між новелою та оповіданням, заявивши: оповідання – російський термін для новели. [18, с. 218].

 Оповідання схоже з новелою об’ємом, але відрізняється структурою: висуванням на перший план образно-словесної фактури розповіді та тяжіння до розгорнутих психологічних характеристик.

 Потрібно зазначити, що німецькі романтики багато уваги приділяли теорії та практиці новели. Ф. Шлегель писав: «Новела є анекдот, незнайома ще історія, котра цікава тільки сама по собі…, котра дає підґрунтя для іронії при самій появі на світ. Оскільки вона повинна зацікавити, то повинна мати таку форму, яка містить в собі і обіцяє…привабливі моменти». [18, с.114]. 

 Розвиваючи теорію Ф. Шлегеля, Л. Тик писав: «Новела представляє в самому яскравому світлі незначний або значний випадок, який, хоч і цілком можливий, але є дивовижним, певно, поодиноким. Цей поверт, цей пункт, де розповідь розгортається цілком несподівано та, проте, природньо, відповідно до характерів та обставин, сильніше відображається у фантазії читача, коли предмет оповіді, навіть чудернацький, може при інших обставинах знову стати повсякденним» [1, с. 326].  В цих думках німецьких романтиків ми бачимо зародження новітніх формалістичних теорій новели. Підкреслювання мистецтва оповіді в новелі, її специфічної композиції повторюється в основних положеннях досліджень О. Херригеля, Б. Эйхенбаума, Г. Хирта, В. Шкловского, І. Виноградова, М. Петровского.

 Великий вплив на теорію новели надав і Пауль Гейзе зі своєю так званою «соколиною теорією». «Гейзе проаналізував новелу Боккаччо про сокола та дійшов висновку, що для новели обов’язкова єдність дії, виразність ситуації та чіткість окреслення («виразний силует»). Він вважав, що в новелі в одному колі повинен бути один конфлікт» [16, с.11].

 Формалістична поетика сучасності продовжує погляди Гейзе. Наприклад, П. Леман вважав, що новелі, на відміну від роману, притаманна чітка єдність дії, яка виключає вставні та паралельні епізоди. Цю ж ознаку, як основну, для новелістичного жанру, виділяють М. Петровський в «Морфології новели» та Б. Эйхенбаум в «ОГенрі та теорія новели». Обидва науковці вважають, що новела – коротке оповідання, розраховане на єдність та неперервність сприйняття. Тому новела потребує «особливого, свого специфічного стислого інтенсивного сюжету. Чиста форма замкнутого оповідання – це розповідь про одну подію» [16, с.37].

 Відповідно повинна будуватися і композиція новели, і її викладення. При цьому особливість композиції полягає в сюжетності твору. Петровський вважає, що серединну частину новели повинна займати єдина подія, в якій розповідь ведеться з більшим ступенем напруги (зав’язка). Потім слідує спад напруги (розв’язка), де присутній гострий заключний момент. Б. Ейхенбаум дає ті ж критерії новелістичного жанру «Short story», який має на увазі поєднання невеликого обсягу та сюжетного акценту в кінці твору. Для підтвердження своїх ідей Ейхенбаум цитує слова Едгара По: «Єдність ефекту та враження є пункт дуже важливий» [15, с.98].

 Аналізуючи всі вище згадані точки зору та підходи, можна дійти висновку, що новела може бути суттєво різноманітна за своїми конкретними якостями. Тобто, новела може розглядатися як функціонально однорідна форма, але мати свої конкретні особливості. Тому новела не має стійких ознак, окрім самих загальних та зовнішніх.

  1.        О’Генрі, Едгар По, Оноре де Бальзак  – автори новел про митця та мистецтво

 

         Американський новеліст Уильям Сідні Портер (О’Генрі) є автором понад 270 оповідань. Його життя було безрадісним ще з дитинства. В три роки втратив матір, яка хворіла на сухоти. Через нестатки в родині покинув навчання та в 15 років почав працювати. Згодом був звинувачений у грошових махінаціях та ув’язнений на 3 роки.  Знаходячись у в’язниці, Портер не наважувався друкувати твори під власним прізвищем. У фармацевтичному довіднику побачив прізвище відомого французького фармацевта О’Анрі. Саме його, але в англійській вимові (О’Генрі) письменник обрав до кінця життя своїм псевдонімом. Виходячи з воріт в’язниці, він промовив фразу, яку цитують вже майже століття: «В’язниця могла б зробити велику послугу суспільству, якби суспільство обирало, кого туди саджати».

      Відомо, що О’Генрі любив самотність, уникав публічності. Міг довго блукати вулицями, потім зачинявся у кімнаті та писав.

            Втрата дружини стала справжнім потрясінням, яке письменник не зміг пережити.

            О’Генрі не був першим у жанрі новели, бо це мистецтво було вже до нього досить поширене та розвинене в американській літературі. Виник навіть особливий, американський різновид цього жанру, який отримав назву «Short story», представниками  якого були Вашингтон Ірвінг, Едгар По, Марк Твен.   О’Генрі не знає собі рівних в майстерності точної та виразної деталі, в побудові гострого сюжету, у винахідливості при створенні неочікуваного фіналу.

               Мистецтво створення несподіваної розв’язки письменник збагатив введенням двох розв’язок – передрозв’язки та самої розв’язки, яка доповнює, роз’яснює або навпаки, зовсім заперечує першу. Та якщо про першу ще можливо здогадатись в ході читання, то другу не в змозі передбачити самий проникливий читач. Саме це і надає новелам О’Генрі воістину неперевершену чарівність.

              У своїх творах О’Генрі розкриває надзвичайно глибокі соціальні ідеї, наповнюючи їх ліричним звучанням.

              Вся творчість О’Генрі звернена до непомітних «маленьких» людей. Він хоче показати ті справжні людські цінності, які завжди можуть послужити опорою та розрадою в найбільш тяжких життєвих ситуаціях. Тому герої новел О’ Генрі часто знаходяться у скрутному становищі. Письменник співчуває тим своїм героям, які понад усе потребують допомоги та захисту. І тоді відбувається дещо несподіване: найсумніші фінали його новел починають сприйматися як щасливі, або, принаймні, оптимістичні.

                 Едгар Аллан По був одним із перших американських майстрів  короткого оповідання, засновник американскої новели як літературного жанра.

                Але доля письменника не була простою. Приблизно в 3 роки втратив матір, яка хворіла на сухоти, батько зник, далі – дитинство без любові в родині торговця Аллана, чиє прізвище стало другим ім’ям письменника. Едгар ріс у багатстві, залишаючись бідним і безправним. У студентські роки були конфлікти з прийомним батьком, бо юнак не хотів враховувати волю опікуна. Е. По залишив навчання в університеті. Потім -  військова служба, яку хотів припинити достроково. Просив допомоги у прийомного батька, але той відмовив. Опікун зрікся Е. По. Тоді Едгар вирішив покинути службу, навмисно потрапивши під військовий трибунал. Потім, залишивши все, займається літературою. А через 11 років шлюбу втратив дружину і не зміг пережити потрясіння. «І все, що я любив — я любив на самоті», «на самоті я шукаю спокій, а не зневіру», - писав Е. По.

    Він був першим відомим американським письменником, який намагався заробляти виключно творчістю — тому впродовж життя Едгар По потерпав від матеріальної скрути..

          Заглиблюючись у жанр новели, Едгар По сформулював основні закони створення «Short story», які передбачали стислість форми, єдність та динамізм сюжету та неочікувану розв’язку. Багато письменників, які намагалися творити в цьому жанрі, «ледь підозрювали, що між романом та новелою є інша різниця, крім кількості сторінок» [19, с. 164]. Е. По вирішив це виправити. Його заслуга полягає в тому, що він додав жанру новели завершеність, створив ясну та чітку теорію, визначив риси американської романтичної новели.

   У всіх новелах Є. По сюжет вибудовується рухом назад – від серцевини основного задуманого ефекту. Автор, перш за все, зумовлює фінал оповідання, момент найвищої напруги, катастрофу чи вирішення загадки, яке згодом поєднає попередні деталі. В багатьох творах Е. По кульмінація завершує розповідь, і письменник пояснює це тим, що досягнута єдність враження повинна бути не порушена, а, навпаки, збережена в пам’яті читача на самій високій ноті. Заключні картини в новелах Е. По розгортаються зазвичай у прискореному темпі, сприяючи підсиленню напруженості, і в фіналі відбувається емоційний вибух, який підсилює враження. Основна мета автора – максимально можливе емоційне сприйняття.

          Оноре де Бальзак  - неперевершений майстер слова, французький  романіст  і драматург. Він створив епопею з 96 творів – романів, повістей, нарисів.   Першим кроком на шляху до «Людської комедії» стало звернення Бальзака до жанру «фізіологічного нарису», який не мав нічого спільного з фізіологією в медичному тлумаченні цього слова. То було своєрідне дослідження певних соціальних явищ. «Фізіологічний нарис» – художня публіцистика, яка торкається сучасних тем та розробляє багатий матеріал соціально-побутових і психологічних спостережень. Згодом письменник використовує «фізиологічний нарис» для створення своїх новел.

       Цікаво, що починаючи працювати над новим твором, Бальзак замикався в кімнаті  на 1-2 місяці і щільно закривав віконниці, щоб через них не проникало світло. Писав по 18 годин щодня при свічках.

     Дід його був селянином, а батько «вийшов у люди» і перетворився з «Бальса» на «Бальзака», додавши до свого прізвища шляхетну частку «де». Змалку мати не цікавилась дитиною.  Раннє дитинство майбутнього письменника пройшло поза рідною домівкою. Спочатку він жив у годувальниці, простої селянки. Коли хлопчикові виповнилося чотири роки, його віддали в пансіон Леге. Одинадцять років з невеликими перервами провів Бальзак за смутними стінами різних пансіонів та інтернатів. Найпохмурішими були для нього сім років перебування у Вандомському коледжі, закритому учбовому закладі, керованому монахами. Двісті вихованців коледжу повинні були беззаперечно підкорятися суворому монастирському режиму. За щонайменшу провину слідувала прочуханка або темний сирий карцер. У Бальзака було мало друзів. Він був похмурим, недбайливим учнем. Його стосунки з родиною були завжди складними через фінансові проблеми та особисті непорозуміння. 

Робота заради шматка хліба обтяжувала письменника. Бажання скоріше подолати матеріальні труднощі призвело до комерційної діяльності, яка закінчилася для Бальзака повним розоренням. Він повинен був ліквідувати справи, взявши на себе більш ніж 50000 франків боргу. Надалі, завдяки новим позикам для виплати процентів, сума його боргів все збільшувалася. Позбутися боргів Бальзак зміг лише незадовго до смерті. Письменник все життя вигадував способи для швидкого збагачення. В особистому житті теж не дуже щастило. Після довгоочікуваного шлюбу (чекав 18 років) прожив лише п’ять місяців і помер.

 

 

 

 

 

 

 

 ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 1

 

 

Огляд наукової літератури, присвяченої темі дослідницької роботи, дозволив нам дійти наступних висновків:

  1. Новела (італ. - новина) - невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів, напружений сюжет. Наявність чіткої композиції, зведення до мінімуму персонажів, несподівана розв’язка.
  2. В ХІV столітті цей жанр літератури та його поняття затвердилося після появи книги Д. Боккаччо «Декамерон».
  3. Новела характеризується кількома важливими рисами: стислість, гострий, навіть парадоксальний сюжет, нейтральний стиль викладення, відсутність психологізму та описовості, неочікувана розв’язка.
  4. Одним з перших висловлювався про новелу як про жанр В. Гете.
  5. Потрібно зазначити, що в багатьох теоретичних працях жанри оповідання та новели ототожнюються.
  6. Оповідання схоже з новелою об’ємом, але відрізняється структурою: висуванням на перший план образно-словесної фактури розповіді та тяжіння до розгорнутих психологічних характеристик.
  7. Життя та творчість Едгара По, Оноре де Бальзака та О Генрі мають багато спільних рис (додаток А):
  • дитинство без батьківської любові та піклування;
  • незакінчена освіта;
  • матеріальні труднощі;
  • проблеми з законом;
  • трагедії в особистому житті;
  • звичка писати в зачиненій на довго кімнаті та новелістика в творчості.

 

 

РОЗДІЛ  2  

Тема мистецтва в новелах Едгара По, Оноре де Бальзака та О Генрі

 

2.1. Мотиви шедевру у новелі О’Генрі «Останній листок»

  У новелі  О’Генрі “Останній листок” йдеться про те, як головний герой, художник Берман, рятує життя смертельно хворої дівчини ціною власного життя. Робить він це завдяки своїй творчості, і остання його робота виявляється свого роду прощальним подарунком їй.

 У невеликій квартирці живуть дві молоді подруги, С’ю і Джонсі. Одна з дівчат, Джонсі, захворіла і відмовляється боротися за життя.

 Дівчина визначає для себе, що помре вона, коли впаде останній листок з плюща за вікном.  Про це дізнався старий невдаха, художник Берман, і тієї ночі, коли впав останній листок, незважаючи на зливу та вітер, намалював його на цегляній стіні. А коли вранці хвора дівчина побачила, що листок протримався, починає вірити у себе та можливість одужання.  Таким чином, О’Генрі дає зрозуміти читачам, що все в їхньому житті залежить лише від них самих, що силою волі і жагою до життя можна навіть перемогти смерть.

 Досить цікава символіка твору. В оригіналі новели «Останній листок» ужите слово «vine», що перекладається як виноградна лоза і як плющ. Але перекладачі обирають слово «плющ». І це не випадково. У християнській символіці плющ трактується як символ вічного життя і як символ смерті. Плющ в’ється вгору, так і людина чіпляється за життя, коли хоче вижити, подолавши всі негаразди. Тому в новелі, де йдеться про боротьбу за життя, взято саме цю рослину, щоб розкрити основний задум письменника.

  А наприкінці новели ми дізнаємося, щ врятувавши життя дівчині, художник помирає, бо застудився тієї ночі. Але ж він, нарешті, створив свій шедевр, про який мріяв усе життя. О’Генрі в цьому оповіданні розмірковує про те, яке ж насправді призначення художника і мистецтва. Можливо, талановиті люди приходять у цей світ, щоб допомагати іншим людям і рятувати їх. Тому, що тільки у наділеної творчою уявою людини  могла б виникнути настільки абсурдна і водночас прекрасноа ідея.

  Тема мистецтва у творі розкривається за допомогою багатьох елементів. Головні герої новели - дві молоді художниці. Невдовзі ми дізнаємось, що Джонсі «хотіла намалювати коли-небудь Неаполітанську затоку». Відчуття творчої атмосфери доповнюють назви приладдя та робота Сью: «Вона прилаштувала  креслярську   дошку й почала малюнок тушшю – ілюстрацію до журнального оповідання». [21, с.28]. Але найвиразніше проступає образ немолодого художника Бермана: «Йому вже перевалило за шістдесят, і борода в нього, як у скульптури Мікеланджело «Мойсей», кільцями спускалася з його голови сатира на тіло карлика. В мистецтві Берман був невдахою. Він весь час збирався створити шедевр, але навіть не почав над ним роботи. Уже кілька років, як він не намалював нічого. крім якоїсь мазанини - вивісок та реклам. Він надто багато пив і ще не облишав балачок про свій майбутній шедевр». «В кутку стояв мольберт з підрамником, на якому було натягнуто чисте полотно» [21, с.29].

  Шедевр (від французького слова «Chef - doeuvre», у перекладі –головний твір). За тлумачним словником шедевр – зразковий витвір, що є найвищим досягненням мистецтва і майстерності [20, с.729].

Так, Берман нарешті створив свій шедевр. Листок, дійсно, був схожий на справжній настільки, що дівчина не змогла його відрізнити і сталося диво. «Тебе не дивувало, що він ні разу не затремтів і не колихнувся від вітру? Ах, сонечко, це і є шедевр Бермана. Він намалював його тієї ночі, коли впав останній листок» [21, с.29]. Але іноді шедевром може стати вчинок. Незвичайний, єдиний, потрібний саме зараз. Завдяки вищезгаданому прийому подвійної розв’язки, який часто використовує письменник, трагічний кінець новели викликає не тільки смуток, а й тріумф відновлення та світлого майбутнього. Берман віддав своє життя, щоб врятувати інше. І, можливо, колись у житті молода художниця теж створить свій шедевр. Інакше просто не може бути.

2.2. Нищівна сила мистецтва у  новелі  О. Де Бальзака « Невідомий шедевр»

  

 За змістом і провідними мотивами «Невідомий шедевр» тісно пов'язаний з «Філософськими етюдами». В ньому Бальзак трактує генеральну проблему циклу — проблему духовної енергії людини, яка тут постає в іпостасі творчого духу митця, що вступає в затятий поєдинок з природою. Цілісний сюжет сприяє переконливому вираженню глибоких думок письменника про мистецтво. «Невідомий шедевр» цікавий і тим, що він є одним з найповніших виражень Бальзакової естетики.
 Дія оповідання відбувається на початку XVII ст., коли ще жило мистецтво Відродження, і герої твору обговорюють проблеми, які породжувало це мистецтво, та його кризу. Разом із тим, «Невідомий шедевр» звернений до сучасності, до її естетичних систем та художніх концепцій і до боротьби між ними. Сучасник романтизму, Бальзак був тісно з ним пов'язаний і багато прийняв від нього: принцип свободи творчості, заперечення будь-якої нормативності, сприймання життя в драматичному аспекті, любов до незвичайного і грандіозного, до загострення і гіперболізації. Однак у період творчої зрілості він не приймав романтичної «суб'єктивної естетики», «естетики вираження» і коригував її «об'єктивною естетикою», в основі якої було розуміння мистецтва як «наслідування природи», що є фундаментальним принципом реалістичної естетики. Саме таке коригування «естетики вираження» «об'єктивною естетикою» становить глибинну філософсько-естетичну колізію твору, що реалізується в його сюжеті[14,с.138].
 Тема мистецтва в новелі є провідною. Всі герої твору причетні до мистецтва. Більш того, юнак - це  Никола Пуссен — французький художник. Франсуа Порбус другий герой новели, художник із Нідерландів, який дійсно існував і присвятив себе портретному жанру. Він вступає в полеміку зі своїм учителем Френхофером, єдиною вигаданою персоною. Він виступає проти сліпого наслідування природі, але ратує за вираження сутності об’єкта зображення. В своїх роботах та виступах Френхофер пророкує розвиток імпресіонізму.

 Згідно сюжету, Френхофер погодився показати свою картину в обмін на гарну натурницю. Але коли художники підійшли до полотна, то нічого не побачили. Пуссен в розгубленості, він ще не усвідомив, що відбувається. Він каже: “Я бачу тільки безладне нагромадження фарб, яке вони перетнули цілою мережею дивних ліній, – воно утворює суцільну розписану поверхню”.

Порбус першим приходить до тями. “Під всім цим прихована жінка”, – вигукнув Порбус, вказуючи Пуссену на шари фарби, які старий накладав один на інший, думаючи, що покращує свій твір. І ось, коли, позбувшись від мани, Пуссен наважується сказати Френхофер в обличчя жорстоку, але незаперечну істину: “Тут нічого немає!” – Френхофер несамовито кричить: “Ти нічого не бачиш, селюк, невіглас, дурень, нікчемність! Навіщо ти тільки з’явився сюди?” – І продовжує: “Я бачу її! – крикнув він – Вона божественно прекрасна!” Бальзак і тут виявився провидцем, він передбачив і трагедію абстрактного безпредметного мистецтва [22, с.146].

 Мотив шедевра, про який заявлено ще узаголовку новели, має інше забарвлення. Це щось неосяжне, таємниче, прекрасне і, водночас підступне, навіть нищівне: Френхофер помер тієї ж ночі та спалив усі свої картини.

Трагедія Френхофера, хоч і в інших формах, повторилася в долях багатьох митців новітнього часу — Сезанна і Ван-Гога, Гогена і Врубеля, Рембо і Маларме, Джойса та інших. Все це, за словами французького дослідника П. Лобріє, приклади того, «як трагічно і владно вимисел ввійшов у життя» [16, с.143].

 

 

 

 

 

 

2.3. Образ-символ руйнівного мистецтва у новелі Е. По «Овальний портрет»

У новелі Е.А. По «Овальний портрет» порушена тема справжнього мистецтва та натхнення: чи можна заплатити життям людини навіть за найдовершеніший художній витвір? Мотив страдницького гуманізму та самопожертви в ім’я Мистецтва пронизує увесь твір, побудований за принципом обрамлення, історії в історії: гостина оповідача у старовинному англійському замку та сюжет про створення художником портрета своєї молодої дружини, чиє життя зів’яло за час його написання. В описі замку зустрічаються улюблені готичні мотиви творчості Е. По. «Його внутрішнє оформлення було пишним, хоча потертим і старовинним. Стіни затягнуті гобеленами і прикрашені численними різноманітними гербовими трофеями поряд із навдивовижу незліченною кількістю натхненних сучасних полотен у золотих обрамленнях, декорованих арабесками» – переклад авт.). Кольорова символіка теж провокує нагнітання напруги та поглиблення атмосфери таємничості: золоті рами, золотаві коси дівчини на портеті у віньєтковій манері, свічки, чорний оксамит – символи величі, багатства, божественного світла і таємничого мороку, володіють гіпнотичною силою. Історія портрета захоплює своїм трагізмом: митець, охоплений любов’ю до Живопису більше, ніж до самого життя – його дружини, створює картину вражаючої життєподібності, що мазок за мазком висмоктує життєві сили із живої дівчини, навіть не помічаючи цього: «І він не волів бачити, що відтінки, нанесені на полотно, зникли зі щік тієї, що сиділа поруч із ним». Останній вигук художника «Це насправді саме життя!» контрастує із фіналом новели: «Вона була мертва!». Образ-символ руйнівного, деструктивного, нищівного мистецтва є головним у творі. Справжнє мистецтво повинно давати нове життя, уособлювати собою надію та приносити радість, а не забирати усе це у самого життя. На нашу думку, саме це хотів висловити автор, створивши символ овального портрета як підміну справжньої, живої особистості. [22, с.409].

 

ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 2

 

           Аналіз новел «Останній листок» О’ Генрі, «Овальний портрет» Е. По та «Невідомий шедевр» О. де Бальзака дозволив нам дійти наступних висновків.

  1. Тема мистецтва та художника в новелах Останній листок» О’ Генрі, «Овальний портрет» Е. По та «Невідомий шедевр» О. де Бальзака є провідною.
  2. Тема мистецтва розкривається через наявність образу художника у всіх новелах, через зображення процесу творчості, через описи мистецького приладдя. В новелах художники намагаються збагнути природу мистецтва та зрозуміти його призначення. Всі новели об’єднані мотивом створення шедевра та трагічною долею героїв, причетних до мистецтва.
  3. Шедеври в досліджених новелах відіграють фатальну роль, але неоднакову: дають змогу повірити в себе ( «Останній листок»), несуть зневіру («Невідомий шедевр»), вбирають в себе життя людини («Овальний портрет»), вбиваючи її.
  4. Роль мистецтва в новелах трактується по-різному. Справжнє мистецтво повинно давати нове життя, уособлювати собою надію та приносити радість ( новела О' Генрі), а не відбирати все це у самого життя (новела О. де Бальзака).

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

Соціологічне дослідження (анкетування учнів 8,9,10,11 класів)

 

Учням 8,9,10,11 класів було запропоновано відповісти на два питання:

  1. Чи варто віддавати життя в ім’я мистецтва, заради шедевра чи головної справи у вашому житті?
  2. Чи варто присвятити своє життя мистецтву чи то головній справі заради створення «шедевра», відмовившись від чогось іншого?

 

Результати дослідження:

Клас

Кількість

учнів

Пит.1

так

%

Пит.1

ні

%

Пит.2

так

%

Пит.2

ні

%

8

22

5

22,7

17

77,2

6

27,3

16

72,7

9

14

4

28,6

10

71,4

13

92,8

1

7,1

10

17

11

64,7

6

35,3

6

35,3

11

64,7

11

12

3

25

9

75

10

83,3

2

16,6

 

(Додаток Б)

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 3

 

За результатами анкетування учнів 8,9,10,11 класів ми виявили наступне.

  1. На перше питання позитивно відповіли  22,7% учнів 8 класу, 28,6% учнів 9 класу, 64,7% учнів 10 класу та 25% учнів 11 класу.
  2. На друге питання  дали позитивну відповідь 27,3% учнів 8 класу, 92,6% учнів 9 класу, 35,3% учнів 10 класу та 83,3% учнів 11 класу.

 Спираючись на данні дослідження можна зробити висновок, що вікові особливості не вплинули на ставлення до проблеми. Також з’ясовано, що досить великий відсоток учнів 9 та 11 класів готові присвятити своє життя мистецтву чи іншій важливій справі та створити свій шедевр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

1. Новела (італ. - новина) - невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів, напружений сюжет. Наявність чіткої композиції, зведення до мінімуму персонажів, несподівана розв’язка.

2. В ХІV столітті цей жанр літератури та його поняття затвердилося після    появи книги Д. Боккаччо «Декамерон».

3. Новела характеризується кількома важливими рисами: стислість, гострий, навіть парадоксальний сюжет, нейтральний стиль викладення, відсутність психологізму та описовості, неочікувана розв’язка.

4. Одним з перших висловлювався про новелу як про жанр В. Гете.

5. Потрібно зазначити, що в багатьох теоретичних працях жанри оповідання та новели ототожнюються.

6. Оповідання схоже з новелою об’ємом, але відрізняється структурою: висуванням на перший план образно-словесної фактури розповіді та тяжіння до розгорнутих психологічних характеристик.

 7. Новела може розглядатися як функціонально однорідна форма, але мати      свої конкретні особливості. Тому новела не має стійких ознак, окрім самих   загальних та зовнішніх.

8. Життя та творчість Едгара По, Оноре де Бальзака та О Генрі мають багато     спільних рис:

  •              Дитинство без батьківської любові та піклування;
  •              Незакінчена освіта;
  •              Матеріальні труднощі;
  •              Проблеми з законом;
  •              Трагедії в особистому житті;
  •              Звичка писати в зачиненій на довго кімнаті та новелістика в творчості

9. Тема мистецтва та художника в новелах «Останній листок» О’Генрі, «Овальний портрет» Е. По та «Невідомий шедевр» О. де Бальзака є провідною.

10. Тема мистецтва розкривається через наявність образу художника у всіх новелах, через зображення процесу творчості, через описи мистецького приладдя. В новелах художники намагаються збагнути природу мистецтва та зрозуміти його призначення. Всі новели об’єднані мотивом створення шедевра та трагічною долею героїв, причетних до мистецтва.                         11. Шедеври в досліджених новелах відіграють фатальну роль, але неоднакову: дають змогу повірити в себе («Останній листок»), несуть зневіру («Невідомий шедевр»), вбирають в себе життя людини («Овальний портрет»), вбиваючи її.                                                                                         12. Роль мистецтва в новелах трактується по-різному. Справжнє мистецтво повинно давати нове життя, уособлювати собою надію та приносити радість (новела О’Генрі), а не відбирати все це у самого життя (новела О. де Бальзака).                                                                                                                13. Вважають, що мистецтво варте життя  22,7% учнів 8 класу, 28,6% учнів 9 класу, 64,7% учнів 10 класу та 25% учнів 11 класу.                                                         14. Готові присвятити життя мистецтву чи улюбленій справі  27,3% учнів 8 класу, 92,6% учнів 9 класу, 35,3% учнів 10 класу та 83,3% учнів 11 класу.    15. Спираючись на данні дослідження можна зробити висновок, що вікові особливості не вплинули на ставлення до проблеми. Також з’ясовано, що досить великий відсоток учнів 9 та 11 класів готові присвятити своє життя мистецтву чи іншій важливій справі та створити свій шедевр.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

1. Богословский В.Н., Прозоров В.Г., Головенченко А.Ф. История зарубежной литературы ХIХ века / Под ред. Н.А.Соловьевой. М.: Высшая школа, 1991, 637 с.;

2. Вербицкий В. Тайны О. Генри: «Собрание сочинений в пяти томах Том 1»: Литература, Престиж Книга. Москва; 2006. – С. 2-12

3. Готье Т., Бодлер Ш. Искусственный рай. М, 1997, 416с.;

4. Достоевский Ф.М. Три рассказа Э. По,// «Время», 1861, т.1, 405 с.;

5. Елизарова М. Е. и др. Американский романтизм. Фенимор Купер. Эдгар По // История зарубежной литературы XIX века. -- М.: Просвещение, 1972, 532 с.;

6. Зверев A. M. Вдохновенная математика Эдгара По // Эдгар Аллан По. Стихотворения. Новеллы. Повесть о приключениях Артура Гордона Пима. Эссе. -- М.: АСТ, 2009. -- 768 с.;

7. Злобин Г. П. Эдгар Аллан По -- романтик и рационалист // Эдгар По. Рассказы. -- М.: Художественная литература, 1980. -- 387 с.;

8. Ковалев Ю. В.Эдгар По // История всемирной литературы. -- М., 1989. -- Т. 6. -- С. 571--577;

9. Ковалев Ю.В. Детективные рассказы // Эдгар Аллан По. Новеллист и поэт. -- Л., 1984. -- 298 с.;

10. Михайлов А.В. Новелла // Краткая литературная энциклопедия: В 8 т. Т. 5, 7 / Гл. ред. А.А. Сурков. - М.: Сов. энциклопедия, 1975.;

11. Николюкин А.Н. Литературная энциклопедия терминов и понятий. М.: НПК «Интервал», 2001, 1600с.;

12. Неделин В., Николюкин А. Эдгар Аллан По//По Э.А. Собр. соч. в 2 т. М, 1972, т.1, 416 с.;

13. Левидова И. О. Генри: Писатели США. Краткие творческие биографии. Составление и общая редакция Я. Засурского, Г. Злобина, Ю. Ковалева. М., Радуга, 1990. – С. 250-254

14. Эйхенбаум. Б. М. Литература: Теория. Критика. Полемика. - Л.: Прибой, 1927. - С. 166-209.

15. По Э. Философия творчества//Эстетика американского романтизма. Пер. с англ. - М.: Искусство, 1977, 217с.;

16. Петровский М. А., Морфология новеллы, Сб. статей, Под редакцией М. А. Петровского, изд. ГАХН, М., 1927;

17. Толмачев В.М. От романтизма к романтизму. Американский роман 1920-х годов и проблемы романтической культуры. -М., 1997, 363с.;

18. Борис Томашевский. «Теория литературы. Поэтика»

19. Ковалев Ю.В. Эдгар Аллан По, новеллист и поэт. Л.,1984.

20. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка. – М., 1986, 541с.;

21. ЛитМир Электронная Библиотека О’Генри Уильям «Последний Листок» рассказы;

22. Ковалёва И.С. «Искусство и художник в зарубежной новелле ХІХ века». – Ленинград, изд. Ленинградского университета, 1986, 491с.;

23. Википедия: О. Генри: http://ru.wikipedia.org/wiki/О._Генри

24. Онлайн энциклопедия круглосвет: http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/literatura/RASSKAZ.ht ml 7.

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК  А

 

Спільні риси біографії письменників

 

О’Генрі

(Уильям Сідні Портер)

Едгар Аллан По

Оноре де Бальзак

Прожив близько півстоліття (48 років)

Прожив близько півстоліття (40 років)

Прожив близько півстоліття (51 рік)

Несправжнє прізвище

О' Генрі – псевдонім.

Несправжнє прізвище.

Друге ім’я Аллан – прізвище опікуна.

Несправжнє прізвище.

«Бальса» замінили на «Бальзак», додавши до свого прізвища шляхетну частку «де».

В 3 роки втратив матір

В 3 роки втратив матір

Раннє дитинство майбутнього письменника пройшло поза рідною домівкою.

Мати померла через сухоти

Мати померла через сухоти

Мати не цікавилася сином

Через нестатки в родині покинув навчання

Залишив навчання в університеті.

 

Матеріальні труднощі впродовж життя

Матеріальні труднощі впродовж життя

Матеріальні труднощі впродовж життя

Був звинувачений у грошових махінаціях та ув’язнений

Вирішив покинути службу, навмисно потрапивши під військовий трибунал.

Бажання скоріше подолати матеріальні труднощі призвело до комерційної діяльності, яка закінчилася повним розоренням.

Любив самотність, уникав публічності. Міг довго блукати вулицями, потім зачинявся у кімнаті та писав.

 

«І все, що я любив — я любив на самоті».

«На самоті я шукаю спокою, а не зневіру»

Починаючи працювати над новим твором, Бальзак замикався в кімнаті  на 1-2 місяці і щільно закривав віконниці, щоб через них не проникало світло. Писав 18 годин щодня при свічках.

Трагічне особисте життя: втрата дружини стала справжнім потрясінням, яке письменник не зміг пережити.

Трагічне особисте життя: втрата дружини стала справжнім потрясінням, яке письменник не зміг пережити.

 

Трагічне особисте життя: після довгоочікуваного шлюбу (чекав 18 років) прожив лише п’ять місяців і помер.

 

 

 

ДОДАТОК Б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
До підручника
Зарубіжна література 7 клас (Волощук Є.В.)
Додано
17 грудня 2019
Переглядів
63
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку