Науково-методична розробка

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР

Кафедра методики позакласної та позашкільної роботи

Науково-методична розробка :

«Проектно-орієнтовані технології як засіб формування екологічної компетентності вихованців гуртків еколого-натуралістичного профілю»

Київ -2020

Зміст

І. Вступ…………………………………………………………………………3

ІІ. Проектно-орієнтовані технології як засіб формування екологічної компетентності вихованців гуртків еколого-натуралістичного профілю………………………………………...……………………………….5

ІІІ. Стратегії впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в процесі формування екологічної компетентності вихованців  гуртків еколого-натуралістичного профілю………………….....…………………...11

 ІV. Висновки………………………………………………………………….21

V.Використана література…………………………………………………....23

VI.Додатки. …………………………………………………………………...25

1. Проект «Проблеми та перспективи енергетики в Україні»…………25
2. Проект «Птах року-2018»…………………………………………..…30
3. Проект зовнішього дизайну шкільної території……………………..35
4. Проект «Самшитовий герб України»…………………………………42
5. Науково-освітній проект: «Вчителі та учні беруть участь в екологічному моніторингу Антарктиди»…………………………....56

І. Вступ

В авторській методичній розробці представлено узагальнену систему роботи щодо практики формування  екологічної компетентності вихованців гуртків еколого-натуралістичного профілю засобами впровадження проектних технологій.

Однією з найактуальніших проблем сучасності є взаємодія людини з природою. Сучасні проблеми України складні та чисельні: забруднення повітря та води, стихійні сміттєзвалища, знищення лісів, наслідки Чорнобильської катастрофи тощо. В Концепції національно-патріотичного виховання зазначається, що «природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості».

Формувати  відповідальне ставлення до природи необхідно починати з раннього дитинства - розвивати екологічну свідомість та мислення, надавати навички практичного досвіду раціонального природокористування та вміння приймати екологічно доцільні рішення у своїй діяльності. 

Актуальність дослідження полягає в виборі стратегії позашкільної педагогічної діяльності – формувати: життєві та екологічні компетенції особистості вихованця гуртка закладу позашкільної освіти, яка буде здатна гнучко орієнтуватись у мінливих життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи необхідні знання і використовуючи їх на практиці; навички критичного мислення, вміння бачити в реальній діяльності проблеми та шукати шляхи їх раціонального вирішення, використовуючи сучасні технології; здатність до контактності у різноманітних соціальних групах, уміння працювати у колективі; інформаційну та екологічну культуру життєдіяльності, яка дасть їй можливість продуктивно будувати своє життя, здійснити професійне самовизначення,  розкрити творчий потенціал та здатність до прийняття самостійних рішень.

Пріоритетними напрямками педагогічного дослідження, що реалізовуються в розробці,   є впровадження стратегій самостійного та взаємодіючого навчання на засадах формування екологічної компетентності особистості, прийомів саморегуляції та корекції особистості, продуктивної та творчої діяльності в позашкільному навчальному просторі. Використання проектних технологій, на думку автора, оптимально сприятиме реалізації педагогічної стратегії формування екологічної компетентності учня.

Запропоновані розробки проектів демонструють практичні підходи до реалізації науково-методичної проблеми, над якою працює автор, забезпечують формування  екологічно компетентної та соціально зрілої мобільної особистості вихованця гуртка еколого-натуралістичного профілю.

ІІ. Проектно-орієнтовані технології як засіб формування екологічної компетентності вихованців гуртків еколого-натуралістичного профілю.

Загострення екологічної ситуації у світі вимагає реформування освітньої системи насамперед в галузі природничих наук, права, гуманітарних наук тощо. Без сумніву, ці зміни повинні вплинути на формування ноосферно-гуманітарних й екологічних цінностей суспільства. Водночас освітянська спільнота усвідомлює велику відповідальність за вирішення глобальних екологічних проблем крізь призму виховання особистості з високим рівнем екологічної культури.

В Україні відбувається становлення нової системи освіти, в якій вагоме місце посідає екологічна складова. Сучасна система національної освіти спрямована, зокрема, на забезпечення підготовки молодого покоління, спроможного вийти зі стану екологічної кризи, подолати споживацьке ставлення до природи шляхом формування нового екоцентричного розуміння взаємовідносин між людиною і довкіллям. З огляду на сказане, екологічна освіта в нашій державі набуває особливої актуальності і потребує якісних змін, новітніх методів і підходів, а також використання зарубіжного досвіду. 

В системі неперервної екологічної освіти заклади позашкільної освіти активно долучаються до пошуку та розроблення інноваційних форм і методик екологічної освіти та виховання як інструменту підвищення ефективності навчально-виховного процесу та формування особистості – носія екологічного світогляду. Формування в вихованців основ глобального мислення та екологічного світогляду, оволодіння знаннями та практичними вміннями раціонального природокористування, виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство, осмислення сучасного процесу сталого розвитку суспільства є завданнями екологічної освіти у закладах позашкільної освіти еколого-натуралістичного профілю. З цією метою відбувається вдосконалення та розроблення навчальних планів, впровадження інтерактивних методів викладання, з-поміж яких важливе місце посідає проектна технологія.

Метод проектів, який нині активно й успішно використовується в зарубіжній освіті, здобув велику популярність і в Україні завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань та їх практичного застосування для вирішення конкретних проблем. Доказом цього є значний науковий доробок з окресленої проблематики вітчизняних вчених (Г. Білявський, М. Колесник, І. Костицька, Г. Пустовіт, Н. Родова, С. Совгіра, С. Шмалєй та ін.). Однак, незважаючи на відсутність єдиного підходу до визначення поняття, у науковій літературі поняття «метод проектів» витлумачують по-різному: метод навчання (Г. Ващенко, С. Полат), форма організації навчання (С. Гончаренко, Л. Кондратова), технологія навчання (В. Гузеєв, Г. Ісаєва, Є. Полат, Н. Поліхун, С. Сисоєва), засіб досягнення певних якостей та характеристик особистості в навчанні (С. Генкал, І. Єрмаков, Н. Чайченко).

Крім цього, вчені акцентують увагу на проектній культурі фахівця, що передбачає гармонійний розвиток як проектних знань, умінь та навичок роботи в професійній сфері, так і професійно важливих якостей, які характеризують особистісні риси людини незалежно від фаху [1, c. 87].

В моделі проектно-орієнтованого навчання (ПОН) здійснюється перехід  до міждисциплінарних  занять, які пов’язані з проблемами реального світу,  а також відбувається трансформація роботи в класі з моделі «учитель говорить» на модель «учні співпрацюють і вирішують».

Актуальність використання ПОН у світлі сучасної парадигми освіти забезпечується її характеристиками:

•           Життєвість. ПОН забезпечує отримання навчального досвіду шляхом залучення учнів до складних проектів реального світу, які вони розробляють та застосовують свої вміння й знання. Діти опрацьовують життєві ситуації, сприймають свою навчальну діяльність  більш вмотивовано.
•           Складність. Дана методика заохочує учнів вирішувати складні актуальні проблеми, спонукає до самовдосконалення і розвиток інтелектуального потенціалу, здатності до синтезу, інтерпретації та аналізу навчальної інформації.
•           Мотивація. Посилюється внутрішнє бажання учнів навчатися, потреба в оцінці та самооцінюванні своєї дільності, стимулюються комунікативні здібності, здатність до співпраці з іншими учасниками проекту.
•           Міжпредметна інтеграція. Для вирішення навчальної задачі учні змушені використовувати знання з декількох дисциплін, поглиблюючи свої знання на більш високому рівні.
•           Автентичність. Діти мають можливість створювати власні продукти в процесі навчання, набуваючи власного життєвого компетентнісного бачення реалізації проблеми в процесі вивчення предмету; учасники проекту мають можливість реалізовувати навчальні цілі засобами, адаптованими до власних розумових та психологічних особливостей.
•           Співробітництво. ПОН заохочує до співпраці за принципами «учень-учень» та «учень-учитель», що підвищує самооцінку особистості та спонукає до конструктивних, толерантних взаємовідносин між учасниками проекту ( в тому числі, і з вчителем), використання проектної технології на уроках допомагають встановити творчу та доброзичливу атмосферу.

Один із послідовників Джона Дьюї, автора методу проектів, - В.Х.Кілпатрик визначив проект як цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини. На вибір стратегії проектування в моїй педагогічній діяльності вплинули роботи Є.С.Полат та Т.Г. Кручиніної, завдяки яким я переконалася, що саме проект дає можливість проявити дитині свої знання, відчути значущість своєї діяльності, повірити у необхідність вчитися. Робота над проектом – це практика особистісно зорієнтованого навчання, конкретний життєвий досвід дитини на основі її вільного вибору способів та методів реалізації навчальної проблеми.

На думку академіка І.Беха, спрямованість особистості, головна її установка в ранній юності полягає в діяльнісному самовизначенні, виборі власного життєвого шляху і пошуку більш рівноправних взаємин із дорослими, що забезпечуються максимальним впливом проектної діяльності на суб’єктне пробудження і розвиток особистості.

На основі останніх праць із порушеного питання можемо ствердно зауважити, що дослідники активно вивчають місце та роль проектної діяльності в різних освітніх галузях загалом та екологічній освіті зокрема. Так, С. Совгіра вважає, що використання проектного методу в екології забезпечує можливість автономного опанування форм самостійної дослідницької діяльності та природоохоронної роботи студентів, формує у них відчуття відповідальності за результат своєї діяльності, готовність до участі в екологічних акціях, забезпечує ефективну підготовку вихованців до природоохоронної роботи [13, с. 224]. 

Слушними, на нашу думку, є міркування С. Ключки щодо виховного потенціалу методу проектів, який полягає в застосуванні екологічних знань у практичній діяльності і формує мотивацію та готовність до природоохоронної діяльності, активізує особистісний творчий потенціал, створює умови для опанування інноваційних методів і технологій охорони навколишнього природного середовища [6, c. 123]. Проектна технологія як інноваційна технологій навчання і виховання, на думку О. Плахотнік, дає змогу долучити учнів до вирішенням важливих локальних і регіональних проблем, усвідомити важливість своєї участі в збереженні навколишнього середовища [11, c. 89]. І. Недільська [10, c. 2] вказує на те, що проектний метод пропонує використання навколишнього середовища як лабораторії, де відбувається пізнання.

Впровадження у навчальний процес методу екологічних проектів створює інноваційно-розвивальне середовище, метою якого є екологічна мотивація навчальної діяльності, проблемно-креативна спрямованість, набуття вихованцями екологічних знань і навичок самостійної роботи, нового досвіду екологічного пошуку, орієнтацію на благополуччя екологічного середовища.

Застосування методу проектів у формуванні екологічної культури полягає в реалізації таких навчальних завдань: набуття, закріплення, поглиблення і поширення знань; залучення вихованців до практичної діяльності щодо вирішення екологічних проблем; формування цілісного уявлення про природу, ґрунтовних знань про взаємозв’язки у системі «людина – природа – суспільство»; розвиток дослідницьких умінь; оволодіння нормами правильної поведінки в довкіллі, суспільстві; виховання відповідальності за якість середовища; розвиток емоційної та вольової сфер особистості; передбачення наслідків своєї екологічної діяльності; розвиток власної ініціативи, самостійності [14, c. 202].

Досліджуючи феномен «екологічна компетентність», Л. Лук’янова визначила, що інноваційні методики навчання, у тому числі проекти, є засобом формування в студентів таких особистісних досягнень: 1) спроможність брати участь в ухваленні рішень щодо захисту навколишнього середовища, мати екологічну відповідальність, вміти регулювати конфлікти між нагальними соціальними потребами та екологічною доцільністю; 2) усвідомлення важливості збереження навколишнього середовища, сприйняття філософських і культурних підстав екологічного світогляду, уміння жити в мирі з природою; 3) здатність пізнавати нові екологічні відомості протягом усього життя і вміння донести їх до оточуючих у зрозумілій для них формі [8, c. 64].

На думку М. Бауер, під час виконання проектів вирішують такі освітні, розвивальні та виховні завдання: створення образу цілісних екологічних знань для розуміння закономірностей взаємодії людей із навколишнім середовищем; підвищення мотивації в отриманні додаткових екологічних знань із метою їх перетворення в матеріальну силу прогресу суспільства; вивчення методів наукового пізнання стосовно навколишнього середовища; вироблення здатності до рефлексії та інтерпретації отриманих результатів; розвиток дослідницьких та екологічних якостей особистості і вдосконалення екологічного способу мислення; організація базового алгоритму соціальної поведінки на основі екологізації сфер суспільної і виробничої діяльності [2, c. 102–103].

ІІІ. Стратегії впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в процесі формування екологічної компетентності вихованців  гуртків еколого-натуралістичного профілю.

Проект «Дослідник»

Категорія проекту: Сприяння вивченню природничих наук та формування екологічної компетентності.

Навчально-виховна діяльність школи ХХІ сторіччя покликана не просто дати особистості суму знань, умінь і навичок, а формувати в неї екологічну компетентність як загальну здатність, необхідну для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального проекту в умовах інформатизації всіх сфер суспільного життя. 

Мета проекту -  розробка моделі  реалізації проектно-орієнтованого підходу до формування екологічної культури вихованців засобами інформаційно-комунікативних технологій.

Стратегічні завдання проекту:

•             Cтворити умови для формування розвиненої, самодостатньої, комунікативної особистості, яка в умовах глобалізації отримує нескінченну множину інформаційних впливів, вступає у відносини і контакти з мікро- та макросоціумом;
•             Реалізація соціального замовлення обумовленого інформатизацією сучасного суспільства;
•             Формування екологічної компетентності вихованця шляхом впровадження ІКТ у практичну природоохоронну та еколого-просвітницьку діяльність;
•             Забезпечення  проектно-зорієнтованого підходу в педагогічній діяльності керівників гуртків еколого-натуралістичного профілю засобами інформаційно-комунікаційних технологій;
•             Виховання компетентного і соціально зрілого учня, здатного до професійного самовизначення і навчання протягом життя;
•             Формування  інформаційної та екологічної культури  та сприяння щодо участі вихованців  у міжнародних на всеукраїнських екологічних проектах;
•             розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури екологічної діяльності в умовах сталого розвитку суспільства.

Основні стратегічні цілі проекту:

•              розвиток і саморозвиток вихованця як творця і проектувальника свого життя шляхом  інформатизації  процесу здобуття позашкільної освіти;
•              адаптація особистості вихованця до віртуального спілкування та інтеграція у світовий освітній простір;
•              формування креативної особистості педагога, здатного відповідати сучасним викликам інформаційного суспільства.

Актуальність використання проекту у системі позашкільної освіти району та області  зумовлена наступними чинниками:

 необхідністю сформувати в особистості вихованця інформаційну культуру життєдіяльності, яка дасть їй можливість продуктивно будувати своє життя, здійснити професійне самовизначення,  розкрити творчий потенціал та здатність до прийняття самостійних рішень;

проблема формування екологічної компетентності школярів розв’язуватиметься на якісному теоретико-методологічному рівні; 

поєднання проектних та інформаційно-комунікаційних технологій сприятиме різнобічності діяльності школярів у процесі природоохоронної та еколого-просвітницької діяльності в умовах позашкільного закладу освіти, буде спрямована не тільки на систематизацію мисленнєвої діяльності, але і на об’єктивне відображення реального життя;

можливість доповнення традиційних шляхів роботи в гуртках  новими формами пошуково-творчої діяльності, організації наукової творчості обдарованих учнів,  її орієнтацію на прагматизм наукових знань.

Об’єкт дослідження: творча навчально-пізнавальна діяльність вихованців гуртка у процесі формування екологічної культури засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Предмет дослідження:  організація  творчої навчально-пізнавальної діяльності закладу позашкільної освіти на основі  інформаційно-комунікаційної та проектних технологій.

Гіпотеза дослідження: професійне і життєве самовизначення особистості а також здатність до екологічного мислення досягається засобами впровадження інформаційно-комунікаційних та проектних технологій компетентнісно орієнтованої освіти.

Терміни реалізації проекту : 2020 – 2021 навчальний рік (довготривалий).

Ресурсна база проекту: матеріальні та інтелектуальні ресурси.

  Внаслідок процесів децентралізації, коли на місцевий рівень передані значні повноваження і кошти, заклади позашкільної освіти мають змогу активно співпрацювати з місцевою владою, громадою, послідовно і цілеспрямовано впливати на суспільну думку, що дозволяє їм забезпечувати додаткові ресурси та розширення сфери діяльності, а учням – отримувати їх права на вільний рівний доступ до позашкільної освіти, гарантований законодавством, розвиток і краще майбутнє. Укладення Угод про співпрацю між обласним  еколого-натуралістичним центром дітей та учнівської молоді та виконавчими комітетами місцевих громад, на базі яких працюють гуртки філії «Шафран» надає можливість керівникам гуртків використовувати ресурсну та матеріальну базу загальноосвітніх навчальних закладів району.

У загальноосвітніх навчальних закладах району:

• функціонують  комп’ютерні класи з підключенням до Інтернету з мультимедійними дошками;
• в наявності мультимедійні комплекси (ноутбук, проектор, переносний екран).

Філія має швидкісний інтернет та три комп’ютери, формується    база  цифрових освітніх ресурсів,  створюється мультимедійна бібліотека  екологічних та природоохоронних проектів.

Короткий зміст та структура проекту

Проект містить науково-теоретичні та практичні підходи до впровадження  ідеї компетентнісного підходу засобами інформаційно-комунікаційних та проектних технологій.

Новизна проекту:

•         Проблема становлення екологічної культури та творчої діяльності школярів в умовах інформатизації освітнього процесу постає як самостійний об’єкт дослідження;
•         Розробка інструктивних  матеріалів щодо використання цифрових ресурсів в проектній та науково-дослідницькій діяльності учнів;
•         Обґрунування можливостей та потенціалу проектного навчання на основі інформаційних технологій;
•         Дістала подальший розвиток методика організації творчої діяльності учнів  в системі позашкільної освіти на концептуальному, технологічному та практичному рівнях реалізації.

Практичне значення:  запропонований підхід до організації проектної діяльності вихованців засобами інформаційно-комунікаційних технологій дозволить на основі розробленого комплексу навчальних, пізнавальних та наукових творчих завдань   виховати конкурентоспроможного, екологічно свідомого, здатного до самореалізації та самовизначення громадянина.

Аспекти впровадження проекту «Дослідник»

•        Науково-теоретичний: розробка та апробація моделі впровадження проекту «Дослідник»,  наукове обґрунтування проблеми.
•        Науково-практичний аспект: розробка  та апробація методичного інструментарію, необхідного для творчої співпраці вихованця та керівника гуртка; організація та проведення тренінгів,  психолого-педагогічне  забезпечення  діяльності учасників проекту.
•        Технологічний: створення бази цифрових ресурсів (відеотека науково-популярних фільмів, база освітніх презентацій, база анімованих моделей природних процесів, дидактична база, база тестів з навчальних тем, база учнівських проектів та науково-дослідницьких робіт  та ін.),  підбір та встановлення необхідного програмного забезпечення навчального та загального призначення.
•        Аспект роботи з обдарованими дітьми: реалізується у  створенні  та впровадженні окремого навчального модулю, за допомогою якого учні матимуть змогу здійснювати власну освітню  траєкторію в рамках навчальної програми, залученні учнів до творчої, пошуково-дослідницької діяльності в аспекті формування екологічної компетентності вихованця.

Таблиця 1

Етапи реалізації проекту

Ефективність впровадження проекту буде оцінюватися шляхом порівняльного моніторингу результативності участі вихованців в природоохоронній роботі громади та навчальних закладів, екологічній просвіті, практичних акціях та операціях до і після старту проекту, визначенням рівня володіння вихованцями навиками  і вміннями наукової організації праці,   психолого-педагогічними дослідженнями на виявлення рівня мотивації творчої діяльності, здатності їх до екологічного мислення, анкетування учасників проекту та батьків, рівнем володіння інформаційно-комунікаційними технологіями.

Оцінювання діяльності учнів буде проводитись за розробленими критеріями в кожному виді діяльності. Показники та критерії за якими буде проводитись оцінювання мають бути простими та зрозумілими. Серед орієнтовних показників за якими відбувається оцінювання результативності проекту можуть бути:

• значущість та актуальність проблеми проекту;
• доцільність методів дослідження й обробки даних;
• активність кожного учасника;
• колективний характер рішень;
• характер спілкування, взаємодопомоги;
• залучення знань з інших предметів;
• уміння аргументувати свої висновки;
• естетика оформлення презентаційних результатів;
• уміння відповідати на запитання опонентів;
• презентація проекту;
• використання проектних результатів.

Очікувані результати:

•             Створення сприятливих умов для формування в учня стійкої екологічної компетентності, активної громадянської позиції, визначення професійного майбутнього;
•             Виховання компетентної і соціально зрілої особистості в парадигмі сталого розвитку, мобільної та  конкурентоспроможної, здатної до навчання протягом життя;
•             позитивна мотивація вихованців на творчість, оволодіння ними методологією пізнавальної діяльності, розширення освітнього простору та вихід на власну траєкторію навчання.

Проект має регіональне значення.

IV. Висновки

Проектне навчання передбачає нову місію педагога: консультанта, порадника, координатора, який переконує учня у власній правоті силою досвіду, мудрості та аргументу, але не наказу. Проектне навчання заохочує і підсилює прагнення до самореалізації з боку учнів, тому що воно використовує безліч дидактичних підходів: навчання у справі, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, проблемне навчання, дискусію і т.д.; має високу мотивацію, що означає зростання інтересу і включення в роботу в міру її виконання; дозволяє вчитися на власному досвіді і досвіді інших у конкретній справі, а не вдавати навчальну діяльність; підтримує педагогічні завдання в когнітивній, афектній і психомоторній сферах на всіх рівнях – знання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу.

Проектна діяльність формує життєві компетенції особистості, які необхідні їй для розв’язання життєвих завдань: уміння планувати свою роботу; уміння використовувати і працювати з різними джерелами інформації; уміння самостійно відбирати, аналізувати і співставляти матеріал; уміння аргументувати думку і приймати рішення; уміння встановлювати соціальні контакти; уміння створювати кінцевий продукт (фільм, книгу, презентацію, базу даних, журнал, сценарій, портфоліо і т.д.); уміння презентувати створене перед аудиторією та оцінювати себе та інших. Тому  проектна технологія стимулюватиме інтерес учня до певних проблем, що передбачають володіння знаннями як інструментами розв’язання екологічних (зокрема, локальних) проблем.

Позашкільна освіта має потужний потенціал реалізації проектних технологій впровадження продуктивного навчання в освітній процес. Продуктивній роботі вихованців гуртків в контексті екологічної освіти учнів сприяє значущість їх як дослідницької, так і практичної діяльності на рівні громади, соціального середовища, в якому перебуває дитина. Тому дуже важливо, щоб втілені чи розроблені вихованцями проекти набували соціально-значущих рис.  Для дітей головним критерієм важливості тієї чи іншої діяльності є питання «Для чого?». Тому важливо, щоб діти бачили перспективу використання майбутнього досвіду в конкретній предметній справі.

У ході практичної діяльності можна визначити такі педагогічні умови використання проектів у формуванні екологічної культури вихованців закладів позашкільної освіти:

• спрямованість завдань проекту на природоохоронну діяльність шляхом залучення дітей до вирішення важливих локальних і регіональних проблем;

• посилення ступеня самостійності вихованців у реалізації мети проектної діяльності; 

• використання міждисциплінарних зв’язків для вирішення конкретних екологічних проблем; 

• орієнтація екологічних проектів на майбутню професійну діяльність.

Переконана, що самостійна пізнавальна діяльність – це єдиний правильний шлях до розвитку екологічного мислення, досягнення високого рівня екологічної культури. Разом з цим вказана діяльність сприяє формуванню вміння та виникненню бажання брати на себе відповідальність за стан довкілля, в якому ми живемо. Загальна схема екологічного проекту спирається на такий зв’язок окремих ланок: екологічні знання – екологічне мислення – природоохоронна діяльність – екологічна свідомість – екологічна культура.

Вважаю, що особливого значення набуває залучення вихованця до процесу екологічного пошуку, в якому важливим є не власне результат, а процес досягнення результату. Виконання екологічного проекту навчає дітей застосовувати міждисциплінарні зв’язки для вирішення конкретних екологічних завдань і проблем.

Участь вихованців гуртків еколого-натуралістичного профілю у міжнародних, всеукраїнських, регіональних екологічних проектах та акціях  за ініціюванням громадських організацій, молодіжних об’єднань тощо є надзвичайно актуальною та важливою формою екологічної освіти майбутніх громадян. Вона дає змогу залучати шкільну молодь до активної екологічної діяльності впродовж навчання.

Отже, використання проектної діяльності позитивно впливає на формування екологічної культури учнівської молоді, що вирізняється високим рівнем екологічних знань, умінь, навичок, різноманітними способами природоохоронної діяльності та обґрунтованим прийняттям рішень. Метод проектів є найбільш оптимальним шляхом залучення школярів до еколого-виховної діяльності, розвитку їх активної природоохоронної позиції, формування нового типу взаємин із природою, що забезпечує розвиток науково-дослідницьких і науково-практичних здатностей до вирішення екологічних проблем. Використання екологічних проектів у навчально-виховному процесі позашкільного закладу освіти створює комфортні умови для успішної реалізації завдань формування екологічної культури особистості.

Перспективи подальшої роботи із застосування проектної технології вбачаємо у дослідженні педагогічних умов організації екологічного проектування в педагогічній практиці неформальної освіти.

V. Використана література

1. Багрій В. Н. Соціальне проектування як педагогічна технологія проектної культури студентів / В. Н. Багрій // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2014. – № 3. – С. 86–90.
2. Бауер М. Й. Методологія екологічної освіти / М. Й. Бауер. – Чернівці: Крайова освіта, 2000. – 320 с.
3. Войтова Л. Формування екологічної культури майбутніх соціальних педагогів у педагогічному ВНЗ / Л. Войтова // Проблеми підготовки сучасного вчителя: збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, 2012. – Вип. 5. – Ч. 1. – С. 144–150.
4. Драч І. І. Самостійна робота студентів вищих навчальних закладів як важливий елемент сучасної підготовки фахівців / І. І. Драч // Нові технології навчання: наук.-метод. збірник. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2004. – Вип. 37. – С. 86–90. 
5. Ключка С. Еколого-виховний потенціал природоохоронної діяльності в системі морально-етичних цінностей особистості / С. Ключка // Витоки педагогічної майстерності. Серія: Педагогічні науки. – 2015. – Вип. 15. – С. 118–124.
6. Ключка С. І. Формування екологічної компетентності в процесі професійної підготовки студентів / С. І. Ключка // Вісник Черкаського національний університет імені Богдана Хмельницького, 2011. − Вип. 209. – Ч. 1. – С. 132–136. 
7. Концепція екологічної освіти України / Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2002. – № 7. – С. 3–23.
8. Лук’янова Л. Б. Інноваційні технології в екологічній освіті фахівців / Л. Б. Лук’янова // Дидактика професійної школи: зб. наук. праць. – К.; Хмельницький, 2005. – Вип. 2. – С. 58–68.
9. Лук’янова Л. Б. Сучасні підходи до формування екологічної компетентності фахівців /Л. Б. Лук’янова // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми: збірник наукових праць. – К.; Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. – Вип. 17. – С. 60–70.
10. Недільська І. І. Методи проектної діяльності та моделювання у практиці викладання біології /

І. І. Недільська // Біологія. – 2007. – № 10 (166). – С. 2–4.

11. Плахотнік О. В. Інноваційні підходи до екологічної освіти молоді / О. В. Плахотнік, В. Є. Головатюк // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія: Психолого-педагогічні науки, 2004. – № 3. – С. 88–90.
12. Пустовіт Г. П. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1 – 9 класів у позашкільних навчальних закладах: монографія / Г. П. Пустовіт. – К.; Луганськ: Альма-матер, 2004. – 540 с. 
13. Совгіра С. В. Технологія та організація природоохоронних робіт: підручник / С. В. Совгіра,

Г. Є. Гончаренко, С. О. Люленко. – К.: Науковий світ, 2011. – 319 с.

14. Тульська О. Л. Проектна діяльність як засіб розвитку професійної культури майбутніх екологів у процесі фахової підготовки / О. Л. Тульська // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Педагогіка, психологія і соціологія.– 2009. – Вип. 3 (145). – С. 199–203.

VI. Додатки. Розробки проектів.

1. Навчальний проект «Проблеми та перспективи електроенергетики»

Стислий опис:

Учні обирають галузь знань за своїми інтересами (складають установку-модель для демонстрації вироблення та передавання електроенергії на відстань, досліджують питання розвитку та структури електроенергетики в Україні, оцінюють співвідношення різних видів електростанцій на Україні, досліджують екологічний аспект теми, знайомляться з альтернативними видами електроенергетики та оцінюють перспективи розвитку її в нашій країні, монтують відеорепортаж, досліджують останні розробки в галузі розвитку енергетики в цілому як запоруки подальшого розвитку людської цивілізації); свою участь у навчальному проекті презентують на підсумковому засіданні проектної групи, результати своїх досліджень представляють презентацією,  публікацією чи веб-сайтом.

Міжпредметні зв’язки: екологія, фізика,  інформатика, економіка, людина і суспільство, географія.

Ресурси Інтернету:

1. https://uk.wikipedia.org/wiki/енергетика в Україні
2. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104833
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/альтернативні джерела енергії
4. https://ecodevelop.ua/alternativni-dzherela-energiyi/
5. https://saee.gov.ua/uk/ae
6. https://eurohouse.ua/ua/poslugi/dodatkovi-sferi-poslug/alternativna-energiya

2. Проект «Птах року-2018»

Опис проекту:

Щороку Українське товариство охорони птахів (http://birdlife.org.ua ) обирає птаха символ року. Протягом року до обраного виду прикута особлива увага –важливо з’ясувати його чисельність, поширення, потреби й проблеми, а також якомога ширше розповісти про його життя в природі.

Мета проекту: вивчення школярами біологічних особливостей птахів даного виду, проведення моніторингу чисельності виду на певній території, сприяння формуванню в учнів переконань, моральних принципів та активної життєвої позиції в галузі охорони птахів, активізації пізнавальної, творчої та просвітницької діяльності вихованців.

 Члени гуртка «Юний лісівник» філії «Шафран», який працює на базі КЗ "Могилівська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів ім. І.М.Шишканя" Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, активно долучились до Всеукраїнської природоохоронної акції «Птах року 2018 - Дикий лісовий голуб (Columba palumbus) або Припутень».

Основними завданнями проекту є:

• привернення уваги школярів до природоохоронної та пропагандистської роботи;
• розширення та поглиблення знань про одного з цікавих видів орнітофауни України – Дикого лісового голуба (Columba palumbus) або Припутня;
• пропаганда його збереження і охорони;
• активізація роботи натуралістичного і природоохоронного спрямування  в школі;
• формування  інформаційної культури  та сприяння щодо участі школярів у обласних та всеукраїнських природоохоронних проектах.

Етапи реалізації проекту

Реалізація проекту

І. Матеріали круглого столу «Робота з інформаційними джерелами для ознайомлення з біологічними особливостями птахів даного виду»

Використані інтернет-ресурси:

http://pernatidruzi.org.ua/pryputen_ptakh_2018_roku_v_ukraini.html

http://pernatidruzi.org.ua/pryputen_columba_palumbus.html

http://zoo.kharkov.ua/uk/news/pryputen-ptah-symvol-2018-roku

http://kolosok.org.ua/

https://www.youtube.com/watch?v=BXRtdvDnRXg

https://www.youtube.com/watch?v=H3TlYwtC-ow

http://birdlife.org.ua/Ptah-roku

ІІ. Конкурс інформаційно-просвітницьких листівок.

ІІІ. Конкурс малюнків «Припутень – дикий лісовий голуб».

ІV. Вікторина «Припутень – найбільший голуб Європи»

V. Зустріч «Юних лісівників» з працівником місцевого лісового господарства  Тертишним Віктором Івановичем.

VІ. Проведення фенологічних досліджень та спостережень.

VII. Реєстрація та заповнення анкети «Птах року» на сайті громадської природоохоронної організації Партнер BirdLife International в Україні.

VIII. Мультимедійний кейс проекту 

1. Презентація «Припутень – птах року 2018».

2. Аудіозапис 1.

3. Аудіозапис 2.

4. Фото Додаток 1.

5. Фото додаток 2.

6. Фоторепортаж з пізнавального квесту.

7. Висвітлення результатів роботи над проектом в місцевих та регіональних ЗМІ.

Посилання на Google Disk - https://drive.google.com/drive/folders/13x5mn6QkgbHHzyCWmEvNHEUP9PCpMN5Y?usp=sharing

3. Проект зовнішнього дизайну шкільної території.

Проект «Твій крок в озеленені школи»

Мета проекту: за допомогою учнів та спонсорської допомоги озеленити школу ззовні.

Актуальність реалізації проекту полягає у можливості впорядкованого, наближеного до природного, гармонійного середовища, створеного за рахунок зелених насаджень та елементів благоустрою на пришкільній ділянці, допомогти розвинути в молодій особистості сприйняття прекрасного на прикладі середовища, яке йогооточує та уважного та бережливого ставлення до всього живого та предметів людської праці.

Адже добре розпланована, озеленена й упорядкована садиба освітнього

закладу сприяє набуттю практичних умінь і навичок з внутрішнього та

зовнішнього озеленення; поглибленню знань учнів з квітництва відкритого та

закритого ґрунту, дендрології та садівництва; поглибленню змісту роботи на

навчально-дослідній земельній ділянці; естетичному вихованню школярів.

Завдання проекту:

• Провести заходи для залучення шкільної молоді для проекту;
• Організувати роботу серед учнів школи;
• Залучити вчителів та класних керівників для організації роботи. Учасники проекту: учні, учителі, батьки, спонсори.

 Очікувані результати:

• Розробка концепціїї зовнішнього озелення шкільної території;
• Залучення учнів, вчителів працівників школи та  батьків до дизайну території школи;
• Виховання дбайливого ставлення до шкільного майна, екологічної культури, естетичного смаку;
• Формування практичних навичок та вмінь по догляду за рослинами.

Термін реалізації проекту:  2019-2021 рік . 

Проектні пропозиції щодо зовнішнього озеленення та благоустрою території школи

Озеленення шкіл є основою створення оптимальних умов для навчання та розвитку дітей. Досліджуючи сучасний стан озеленення  філії «Могилівська ЗОШ І-ІІ ступенів» опорного заклану освіти «Могилівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.І.М.Шишиканя» можемо стверджувати, що цією справою тут періодично займаються  в міру наявності коштів та посадкового матеріалу.  Крім того тут шукають шляхи для залучення ентузіастів та спонсорів, які серйозно переймаються питаннями естетичного і екологічного виховання дітей. Про що свідчить колекція рослин, висаджених на території закладу.

Починаючи з 2018 року, Могилівська об’єднана територіальна громада послідовно займається питанням благоустрою пришкільної території: покладено сучасну плитку основної будівлі школи, зроблені бетонні відливи, влітку 2019 року прокладено нові бетонні доріжки, спроектовані території для газонів та клумб. Завдяки батьківському комітету та місцевим депутатам школа постійно забезпечувалась  посадковим матеріалом, місцевий розплідник надав декоративні кущі та багаторічні рослини, активну участь в озелененні школи беруть і самі учні, проводячи різноманітні акції: «Вишневий сад», «Каштанова алея», «Клумба друзів», тощо.

В цілому за результатами досліджень сучасного стану пришкільної території на предмет озеленення та благоустрою можна зробити висновок про її вкрай недостатній рівень, що потребує суттєвого доповнення та функціонального поділу наявної території. Асортимент наявних деревних та кущових рослин вимагає суттєвого розширення за рахунок декоративних видів. Територія плодового саду потребує проведення реконструкції із наступним перетворення в «екологічний простір» - висадження хвойних та листяних дерев. Асортимент квіткового оформлення дуже скупий на маленьких за площею клумбах. Наявні на території газони знаходяться в занедбаному стані. Периметр території потребує створення захисних смуг.

Плануючи озеленення ділянки, ретельно плануємо добір деревних порід, насамперед, корінних, які є найпоширенішими у даній місцевості. Вони повинні бути різноманітні за висотою, формою крони, строком цвітіння. Групи дерев і чагарників можна розміщувати на газонах, місцях перетинання доріжок, біля спортивних майданчиків та в інших місцях.

При формуванні зелених насаджень для території школи враховуємо наступні особливості: масштабність, декоративність і корисні властивості. Масштабність проявляється у використанні дерев другої і третьої величини. Асортимент запроектованих деревно-чагарникових порід наведено в таблиці.

 Отже, для потреби озеленення території школи нам знадобиться 106 шт. деревно-чагарникових порід, із яких 10 шт. – плодові дерева, 23 - дерева першої величини ля створення «екологічного простору». Фронтальну частину зі сторони головного входу в приміщення школи, що виходить в бік головної дороги із жвавим автомобільним рухом ми відсадимо захисною смугою із колоновидної туї та сумахом оленерогим. Локації зелених насаджень поповнимо декоративно квітучими та вічнозеленими кущами. Планується створити зону лікарських рослин.Серед лікарських трав обираємо ромашку лікарську, м’яту дику та календулу. Вони доповнять декоративність території та стануть базою пізнання лікарських рослин та їх користі для організму людини. На території ділянок, які є вільними від насаджень, потрібно покращити газонне покриття. Газонні трави вибираємо довговічні, стійкі до витоптування, щоб забезпечити дітям додаткове місце для активного та пасивного відпочинку. Для постійного вирощування квітів для створених клумб та лікарських рослин необхідно створити колекційну ділянку, яка буде наповнена різними видами і формами квіткових рослин. З неї школярі будуть збирати насіння для подальшого вирощування. Також необхідно організувати ділянку декоративних рослин і квітів і на ній висаджувати і високодекоративні форми квітів і гарноквітучі, карликові плакучі та кулясті форми дерев та чагарників (катальпа, магонія, павлонія, рододендрон, форзиція, гортензія, спірея, бузок).  Для квіткового оформлення рекомендуємо поряд з наявними використати також такі квіти: троянди, айстри, сальвії, агератум, колеус, цинію, Ці квіти мають різноманітні, яскраві, ненав’язливі кольори, а композиції з них піднімуть настрій не тільки учням, які навчаються в даній школі, а й їх батькам.

Для створення домашнього затишку в навчальному просторі пропонується використати декоровані вазони.

Карта- схема проекту зовнішнього озеленення навчального закладу

Умовні позначення:

• Територія філії «Могилівська ЗОШ І-ІІ  ступенів»
• «Екологічний простір» на місці старого плодового саду
• Сумах оленерогий та колоновидна туя
• Вишневий сад
• Каштанова «Алея друзів»
• Зона зелених насаджень ( декоративні чагарники та кущі)
• Бузок та спірея
• Клумби з квітами
• Клумби з вічнозеленими та грунтопокривними  рослинами
• Ділянка лікарських рослин

4. Проект «Самшитовий герб України»

Мета проекту: залучення учнів до роботи по озелененню та благоустрою території паркової зони Могилівської ОТГ, формування екологічної культури особистості, активізація пізнавальної, творчої та просвітницької діяльності учнів, виховання національно-патріотичних цінностей  в школярів, формування почуття свідомого громадянства, відповідальності  за свою громаду.

Завдання:

• вивчення біологічних особливостей декоративних рослин, які застосовуються в ландшафному дизайні;
• підготовка та реалізація проекту  ландшафтного дизайну території паркової зони Могилівської громади;
• залучення учнів навчального закладу,  батьків та громадськості  до соціального парнерства та співробітництва з місцевою громадою;
• формування практичних навичок та вмінь фіто та ланшафного дизайну в учнів школи;
• підтримка та мотивація вихованців школи, що проявили інтерес до еколого-просвітницької та природоохоронної роботи.

Філія КЗО «Обласний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді» «Шафран» працює на базі Могилівської обєднаної громади, успішно реалізовуючи принципи соціального партнерства та співробітнтицтва. Учнівський та педагогічний колективи загальноосвітніх навчальних закладів активно долучаються до справ громади. Юні натуралісти за підтримки місцевої влади – незмінні ініціатори та учасники  природоохоронних та еколого-просвітницьких заходів, активно долучаються до справ благоустрою та озеленення рідного села. Протягом 2019 року впорядковували зону відпочинку біля озера Біловід, прийняли участь у акції «Рідній Орелі – чисті води»,  висадили в парковій зоні берізки, вирощували розсаду чорнобривців та агерартуму для місцевої громади, за ініціативи колективу філії «Шафран», спільно з екологом громади та сільським біблотекарем провели науково-практичну конферецію «Екологічні проблеми та виклики Могилівської громади», постійно піклуються про зовнішнє озеленення та  дизайн шкільної території.

Тому з великим завзяттям прийняли пропозицію місцевої влади прийняти участь у реалізації амбітного проекту «Самшитовий герб України» в рамках проведення децентралізаційного Агрофесту «Я – гідний», який відбувся 28 вересня 2019 року на території Могилівської громади.

Спільними зусиллями дорослих та учнівської молоді було встановлено національний рекорд України «Найбільший самшитовий герб України». Тепер в с. Могилів буде рости вічнозелений тризубець розмірами  26 на 16 метрів.

План реалізації проекту

1. Підготовчий етап. Вибір території для висадки та демаркація об’єкту.
2. Практичний етап.
   1. Розмітка об’єкту в натурі на території паркової зони сільської громади.
   2. Підготовчі ландшафтні роботи.
   3. Участь у встановленні національного рекорду. Висадка самшитів.
3. Дослідницький етап.
   1. Робота з науковою літературою та інтернет-ресурсами з метою вивчення біологічних особливостей самшиту.
   2. Квітковий дизайн живого об’єкту. Біологічні особливості однорічних рослин та догляд за ними.
   3. Календар догляду за тризубцем.
4. Узагальнення та оформлення матеріалів.

1. Підготовчий етап. Вибір території для висадки та демаркація об’єкту.

Розташування майбутнього обєкту – національного рекорду узгодили на засіданні ініціативної групи виконавчого комітету Могилівської сільської ради. Тризубець повинен розміщуватись в парковій  зоні так, щоб його було добре видно мешканцям та гостям громади, які відвідують центр села. Тут розташовані адміністративний центр, сільський будинок  культури, «Алея друзів»,  дитячий майданчик, меморіал загиблим у Другій Світовій Війні. Ділянку для живого об’єкту  вдало  розмістили на невеликому схилі справа від «Алеї друзів» позаду меморіалу. Зі сторони автошляху «Дніпро-Київ» живий тризубець буде захищений берізками, якими опікуються юннати.

 Карта- схема розміщення тризуба

Джерело - https://ua.igotoworld.com/ru/poi_map/empty.htm?geoObjectId=387240

Розмітка об’єкту на папері

Напрям на схід   

2. Практичний етап.
   1. Розмітка об’єкту в натурі на території паркової зони сільської громади.

Для виконання розмітки в натурі нам необхідні наступні матеріали та інструменти:

1. Рулетка з м’якою  стрічкою довжиною 30 м.
2. Рулетка з жорсткою металічною стрічкою довжиною 3-5 м.
3. Дерев’яні пакільці для фіксації контрольних та додаткових  точок по периметру об’єкта.
4. Шпагат для формування контуру фігури тризубця.
5. Планшет для запису з зажимом, щоб вітер не зривав папір з макетом.
6. Олівці або маркери.
7. Компас.
8. Фотоапарат  або смартфон для фіксації нашої роботи.

Практичну допомогу в розмітці герба на місцевості надав юннатам директор філії «Шафран» Журавель Владислав Євгенович. (Фото 1 ).

2. Підготовчі ландшафтні роботи.

Після розмітки на місцевості виконуємо земляні роботи – знімаємо верхній шар ґрунту по контуру тризубця висотою приблизно 15 см. Знятий ґрунт вивозимо з території об’єкту. 

Підготовчі роботи тривають. 

Оскільки протягом майже двох місяців не території Могилева не було дощів, грунт був дуже сухий. Тому учні не змогли підготувати лунки для висаджування самшиту самостійно.  На допомогу прийшов мотобур.

До встановлення рекорду залишається один день.

27 вересня працівники сільської ради, місцевого комунального підприємства «Джерело»,   філії «Шафран», жителі села надали допомогу в поливі лунок та оздоблення контуру річковим піском. Протягом дня в кожну лунку було залито по 30 л води.

3. Участь у встановленні національного рекорду. Висадка самшитів.

28 вересня 2019 школярі Могилівської громади висадили майже 600 кущів самшиту у формі герба України, свтановивши національний рекорд.

Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=Cch-U3WpIBE

Неймовірне фото з висоти пташиного польоту після встановлення рекорду

3.Дослідницький етап.

3.1 Робота з науковою літературою та інтернет-ресурсами з метою вивчення біологічних особливостей самшиту.

3.2 Квітковий дизайн живого об’єкту. Біологічні особливості однорічних рослин та догляд за ними.             

Висаджені кущі самшиту на відстані 50 см мають висоту 25-35 см. Тому між зеленими контурами залишається приблизно 70 см вільного місця. Оскільки ця рослина росте дуже повільно ( 5-6 см в рік), то нам потрібно спланувати догляд за обєктом та його дизайн.

Пропонуємо всередині контуру висадити дві стрічки з однорічників.

Ми вибрали чорнобривці сорту Антігуа F1 та агератум сорту «Клауд найн». Вибір зумовлений синхронністю вирощування та цвітіння цих рослин.

Для заповнення контуру тризубця нам необхідно паралельно висадити стрічку чорнобривців та стрічку агератуму довжиною по 100 м кожна. Тому нам необхідно виростити приблизно по 400 кущів кожного сорту. Досвід вирощування саме цих рослин ми маємо з минулого навчального року, вирощуючи розсаду в касетах та в шкільній теплиці.

 За домогою в придбанні насіннєвого матеріалу будемо звертатись до голови сільської ради Могилівської громади.

Очікуємо отримати приблизно такий вигляд доріжки між самшитами

Опис обраних сортів

Чорнобривці сорту Антігуа F1 генетично компактний гібрид. Кущ міцний, висотою 25-30 см, шириною 25-30 см. Серія вирівняна за габітусом, менш чутлива до тривалості світлового дня. Квіти великі, діаметр 8-10 см, густо-махрові, яскравих кольорів. Цвітіння триває з червня до жовтня. Швидкоросла, світло-, теплолюбива, невибаглива до ґрунту та вологи рослина. Для раннього цвітіння насіння висівають на розсаду на початку квітня. Сходи з'являються через 5-6 днів, пікіровку проводять у фазі 2-3 справжніх листочків. На постійне місце висаджують, коли мине загроза заморозків. Посів у відкритий ґрунт проводять у травні на глибину 1,5-2 см. Рекомендується для горщиків, клумб, рабаток, ваз та балконів. Виробник ― Syngenta (Голландія)

Агератум сорту «Клауд найн». Одним з найчастіших гостей на клумб, вуличних вазонів і альпійських гірок є квітка сімейства айстрових під назвою агератум. Він відрізняється різноманітністю забарвлень і пишнотою цвітіння. Родом це трав'яниста рослина з Північної і Центральної Америки, проте, воно прекрасно почуває себе в нашому кліматі. Цвіте рослина досить довго – з червня по жовтень, тому дуже активно використовується в квітникарстві та флористиці. Це теплолюбива квітка, тому краще росте на сонячних ділянках. Потребує помірного, але регулярного поливу, особливо в період посухи та  підстригання відцвілих суцвіть. Після стрижки активно відновлюється і цвіте. Розмножується насінням, яке висівають на розсаду. Агератум «Клауд найн» або синій - також дуже популярний серед садівників і квіткарів. Цей вид відрізняється дуже раннім цвітінням і компактним виглядом, він теплолюбний і посухостійкий. Агератум синій відмінно підходить для вирощування в контейнерах і вазонах, добре виглядає при висадці на передньому плані квітників, гармонійно прикрашає бордюри. Щоб агератум карликовий синій пишно цвів і рясно, необхідно висаджувати його на сонячних ділянках.

3.3 Календар догляду за тризубцем.

4.Узагальнення та оформлення матеріалів.

Кейс проекту: https://drive.google.com/drive/folders/1Z1m1g7Xij7NGJROl7Mx8bcW5oBTb3Q8A?usp=sharing

5. Науково-освітній проект: «Вчителі та учні беруть участь в екологічному моніторингу Антарктиди» в рамках Міжнародного наукового проекту «Дослідження стану виводкових колоній пінгвінів P. papua та P. Adeliae в підрайоні ККАМЛР 48.1 з використанням мережі  фотокамер CEMP (CCAMLR Ecosystem Monitoring Program)»

Актуальність

Глобальні кліматичні зміни, які відбуваються на планеті, спонукають вчених усього світу розробляти механізми ефективного моніторингу стану екосистеми та прогнозування подальших їх змін. Одним із шляхів дослідження якісних і кількісних змін в антарктичній екосистемі та можливостей оцінки стабільності запасів антарктичного криля є моніторинг виводкових колоній пінгвінів як ключового виду даної екосистеми та індикатора чисельності популяції криля.

Моніторинг виводкових колоній пінгвінів з використанням мережі фотокамер CEMP, встановлених українськими вченими в районі архіпелагу Вільгельма в рамках міжнародного проекту СЕМР «Створення мережі фотокамер CEMP в підрайоні 48.1» (Establishing a CEMP Camera Network in Subarea 48.1) здійснюється починаючи з сезону 2016/2017 року. За цей період, без присутності людини, накопичилась значна кількість безперервних записів спостережень - фотознімків - за гніздовою поведінкою пінгвінів. Архівні фотознімки підлягають обробці з метою встановлення ключових показників успішності розмноження пінгвінів у досліджуваних колоніях. Отримані дані заносяться до міжнародної бази даних та є вагомим внеском України у міжнародні зусилля з екологічного моніторингу Антарктики та Південного океану.

Об’єкт дослідження: виводкові колонії субантарктичного пінгвіна Pygoscelis  papua та пінгвіна Аделі Pygoscelis Adeliae.

Предмет дослідження: хронологія розмноження та репродуктивна успішність популяції субантарктичного пінгвіна Pygoscelis  papua та пінгвіна Аделі Pygoscelis Adeliae.

Результат

Проведення вказаних досліджень надасть змогу учням ознайомитись з поведінковими реакціями пінгвінів у гніздових колоніях; оволодіти навичками камерального опрацювання інформації з фотознімків та її аналізу, узагальнення отриманих даних; отримати досвід роботи в міжнародному науковому проекті і долучитися до зусиль світової науки по збереженню живої природи на планеті.

 Отримані дані будуть зведені до єдиної бази даних Національного антарктичного наукового центру та статистично оброблені вченими. Результатом має бути динамічна модель (елементи, складові, попередня структура) гніздових колоній P. papua та P. Adeliae та схема зміни гніздового ареалу під впливом кліматичних змін починаючи з 1905 року, коли відбувся перший облік пінгвінів під час французької антарктичної експедиції Ж. Шарко (архіпелаг Вільгельма), а також доповнена систематизована база даних щодо хронології розмноження та репродуктивної успішності пінгвінів P. papua та P. Adeliae. Дані проведеної наукової роботи будуть використані у програмі моніторингу та прогнозування обсягів криля (CCAMLR Ecosystem Monitoring Program – CEMP) Наукового Комітету Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (Comission on Conservation Antarctic Marina Living Resources – CCAMLR).

Зміст

Для проведення спостережень за гніздовою поведінкою пінгвінів і фіксацією основних досліджуваних показників, таких як копуляція, кількість відкладених яєць, пташенят, які вилупились, та пташенят які доcягли «підліткового» віку і приєдналися до «ясел», необхідно опрацювати фотознімки зроблені однією з дев’яти фотокамер встановлених на островах Ялур, Пітерманн та Галіндез у період з жовтня по лютий включно.

Для кожного гнізда учневі необхідно реєструвати наступні дані:

- відзначити дату появи першої дорослої особини біля гнізда

- відзначити дату появи другої дорослої особини біля гнізда;

- відзначити дату копуляції гніздової пари, якщо її буде зафіксовано на знімку;

- відзначити дату коли візуалізується кладка;

- відзначити дату коли з’явилось перше яйце;

- відзначити дату коли з’явилось друге яйце;

- відзначити дату коли візуалізується перше проклюнуте яйце;

- відзначити дату коли з’явилось перше пташеня;

- відзначити дату коли з’явилось друге пташеня;

- відзначити дату коли пташенята відходять у «ясла» (своєрідні тісні групи молодих птахів без дорослих). Позначаємо дату початку «ясел» коли впродовж одного дня спостережень пташеня пінгвіна відсутнє біля гнізда.

Коли дата відходу пташенят пінгвінів у цьому гнізді зафіксована – спостереження за гніздом припиняються.

Усі ці дані потрібно заносити у спеціальну форму формату Exсel.

А також зробити звіт у довільній формі у програмі Word, де фіксуються додаткові спостереження, а саме дата прибуття дорослих пінгвінів в колонію, кількість гнізд на знімку, початок (коли на гнізді лежить доросла особина) і кінець гніздування (коли пташенята зібрались у ясла), кількість відкладених яєць, пташенят, кількість пташенят які досягли «підліткового» віку і зібрались у «ясла» ("creche") у місцях гніздових колоній на островах, окрім цього поява на знімках айсбергів, суден, яхт, птахів інших видів, метеорологічні явища – снігові заметілі, динаміку температури (показники вказані на знімках в правому верхньому кутку) у вигляді графіка.

Порівнюючи параметри різних років, визначається наскільки є успішною та чи інша колонія, чи збільшується вона, як змінюється хронологія подій – тобто визначається стан екосистеми в конкретному районі.

Список літератури:

1. Hinke J.T., Barbosa A., Emmerson L.M., Hart T., Juáres M.A., Korczak-Abshire M., Milinevsky G., Santos M., Trathan P.N., Watters G.M., Southwell C. 2018. Estimating nest-level phenology and reproductive success of colonial seabirds using time-lapse cameras. Methods in Ecology and Evolution. 00:1–11. https://doi.org/10.1111/2041-210X.13015
2. http://h.ua/story/405167/
3. http://h.ua/story/408395/

Посилання на фільми:

1_AnimalsL

https://drive.google.com/file/d/1hz7_-To1M7OvXsdfq-S5X8T7zlASIeKo/view?usp=sharing

2_AnimalsO

https://drive.google.com/file/d/1QcLZUBxkvWCeVlfcSGsxsw_T_Qdqh0Dg/view?usp=sharing

3_AnimalsZ

https://drive.google.com/file/d/1tw4620ICMUN3lL3YPUlQlA2mlOAwuDHI/view?usp=sharing

4_AnimalsV

https://drive.google.com/file/d/1iagvO8qzDG0yeoPS9Zj8wwxiPrKpI-B1/view?usp=sharing

Anton-Omelchenko

https://drive.google.com/file/d/11bfKdFUaP2aTd2TQBzNrRO_8

Звіт за результатами спостережень

Спостереження велись з травня 2017 по 15 березня 2018 року.

Поява айсбергів на горизонті фіксувалась 4 липня,16 вересня, у серпні з 10 по 21 відбувся процес становлення льоду ( берег замерз). У лютому активний рух айсбергів та великих крижин. Птахи фіксувались 12 грудня, 1 лютого, 3 лютого. 4 лютого біля берега зафіксовано яхту. Заметілі спостерігались 03 червня, 21 червня, 02 вересня, 08 вересня, 17 вересня, 29 вересня.09 жовтня, 09 грудня, 04 січня, 14 лютого, 02 березня, 04 березня. 7 серпня на фото зафіксовано колонію пінгвінів,  09 жовтня спостерігалось прибуття пінгвінів на місце гніздування, 17 жовтня зафіксовано 10 особин, 19 жовтня- 16 особин, 23 жовтня – 22 особини.  На знімку візуалізується 15 гнізд, початок гніздування в спостережуваному  гнізді № 1 зафіксовано 25 жовтня, безпосередньо процес копуляції спостережуваної пари не зафіксовано. Кількість відкладених яєць – 2, перше яйце зафіксовано 22 листопада, друге яйце змогли побачити 19 грудня. Кількість пташенят у гнізді – 2. Перше пташеня спостерігали 28 грудня, друге пташеня з’явилось на фото 4 січня.

Вже з 15 січня пташенята значно підросли, почали відходити від гнізда. 25 січня пташенята відсутні в гнізді, спостерігаються окремі зібрання молодих особин. 30 та 31 січня пташенята також відсутні у гнізді. Процес відходу у ясла тривав до березня. Повністю пінгвіни покинули місце гніздування 13 березня.

Показник MAXN (Максимальна кількість дорослих, яка спостерігається на знімку біля гнізда в той чи інший день. Цей показник фіксується  на початку сезону до гніздування) в таблицю фіксування результатів не заносився, оскільки реєстрація почалася з моменту, коли доросла особина лежить на гнізді.

Температурні графіки подані нижче, покази фіксувались 0 12 годині щодня.

Фрагмент  таблиці спостережень