МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ, НАУКИ ТА МОЛОДІ

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК»

УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

СХВАЛЕНО:    ЗАТВЕРДЖЕНО: на  засіданні       

науково-методичної ради  наказ Департаменту Комунального вищого освіти, науки та молоді навчального закладу «Херсонська Херсонської обласної академія неперервної  освіти» державної адміністрації 

Херсонської   обласної ради 

(протокол № 3від 21.06.2018 р.)                                 від 02.07.2018р. № 169   

Навчальна програма з позашкільної освіти дослідницько-експериментального напряму «Основи топонімічної діяльності» 2 роки навчання

Укладач:

Горобець Артем Якович, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, керівник наукової секції 

«Наукові дослідження у галузі географії» комунального закладу «Мала  академія наук»  учнівської молоді Херсонської обласної ради

Херсон – 2018

Обговорено

на засіданні педагогічної ради    комунального закладу «Мала академія наук» учнівської  молоді  Херсонської  обласної ради

(протокол № 1 від 12.02. 2018 р.)   

Обговорено

на засіданні кафедри  теорії та методики виховання,п психології та інклюзивної освіти комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради 

 (протокол № 4 від  07.06.2018 р. )

Рецензенти:

Схвалено науково-методичною радою  Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія  неперервної освіти» Херсонської обласної ради (протокол № 3 від  21.06. 2018 р.)

Пилипенко Ігор Олегович – доктор географічних наук, доцент, декан факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету.

Філончук Зоя Володимирівна – кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради.

Горобець А.Я. Навчальна програма з позашкільної освіти дослідницько-експериментального напряму «Основи топонімічної діяльності». – Херсон, 2018. – 23 с.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Сучасні соціально-економічні та ціннісно-світоглядні трансформації українського соціуму вимагають від школи вирішення непростого завдання – виховувати молодь творчу, соціально активну, дослідницько-орієнтованою, політично грамотну, національно ідентичну, яка усвідомлює значення топонімічної, історично-культурної, географічної спадщини не лише державного, а й регіонального та локального рівнів, з чим і пов’язана актуальність тематики навчальної програми в освітньому середовищі Нової української школи. Саме науково-дослідницька діяльність з вивчення топонімів певної території є актуальним засобом соціалізації учнівської молоді та формування еліти нації, оскільки поєднує в собі динамізм і багатоплановість сучасної української держави.

Програма «Основи топонімічної діяльності» спрямована на всебічну підготовку учнівства до науково-дослідницької діяльності в сфері топоніміки та адресована, насамперед, вихованцям/вихованкам регіональних малих академій наук учнівської молоді та позашкільних навчальних закладів.

У змісті програми розкривається алгоритм здійснення топонімічного дослідження, ґрунтовно розглядаються методологія, методи та сучасні засоби його проведення.

Мета програми полягає у формуванні учнівській молоді дослідницьких умінь,  сприянні їх творчому та інтелектуальному розвитку особистості в процесі топонімічної науково-дослідницької діяльності, виховання національно свідомого громадянина.

Основні завдання програми полягають у формуванні наступних компетентностей:

§  науково-дослідницької – ознайомлення з методологією та методикою топонімічних досліджень; пошук, вивчення, аналіз, систематизація та узагальнення топонімічного матеріалу певного регіону;  

§  соціально-комунікативної – формування здатності використовувати топонімічні знання у повсякденному житті; через спілкування з однолітками, педагогами, вченими, краєзнавцями, старожилами, працівниками архівів, музеїв, бібліотек, державних установ відбувається соціальна адаптація учнівської молоді, формується мовна культура й системно-логічне мислення, уміння працювати в колективі;

§  національно-патріотичної – формування відповідальності до географічних назв, повага до славетних героїв, іменами яких найменовані різноманітні об’єкти, і нації загалом; причетність до новітнього державотворення;

§  підприємливості – співвідношення власних інтересів і потреб з наявними ресурсами; організація особистої діяльності та роботи колективу; вміння складати алгоритм творчості та його реалізація; практична кмітливість, емпатія й рефлексія; формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери (самостійність, наполегливість, працелюбство тощо);

§  творчо-креативної – інтерпретація топонімічної бази засобами театру, поезії, хореографії, музики, образотворчого та декоративноприкладного мистецтва; формування потреби в творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Програма ґрунтується на Державному стандарті базової і повної середньої освіти, а також на сучасних інноваційних методах навчання, технологіях, міжпредметних зв’язках.

Програма розрахована на роботу в наукових секціях основного та вищого рівнів навчання протягом двох років. На опрацювання навчального матеріалу відводиться така кількість годин: перший рік – 144 години (4 години на тиждень), другий рік – 216 годин (6 годин на тиждень). У науковій секції  навчається учнівство 8-11 класів віком 13-17 років. Склад навчальної групи – 10-15 осіб.

Програму побудовано за концентричним принципом, що передбачає вивчення окремих тем протягом першого року навчання та їх поглиблення й розширення – на другому.

Тематичні розділи програми знайомлять учнівство з топонімічною науковою діяльністю як специфічним видом діяльності людини та її методологією, що дає змогу показати можливості й обмеженість її феномену. 

Особливий акцент у програмі зроблено на відпрацювання основних етапів науково-дослідницької роботи: від підготовчого етапу (вибору теми, збирання й систематизації топонімічного матеріалу, написання чернетки роботи) до оформлення та представлення роботи (написання чистового варіанта за правилами оформлення та підготовка доповіді про результати топонімічних досліджень на підсумковій конференції секції). При цьому, з одного боку, процес наукового топонімічного дослідження представлений як чітко спланований, алгоритмізований, а з іншого – як творчий пошук, сповнений парадоксів і несподіваних відкриттів.

В умовах великого інформаційного навантаження, різноманітності виборів, що їх пропонує сучасність, учнівство перебуває в стані постійного дефіциту часу, який можна було б використати для навчання й дозвілля. Окремий блок програми «Топонімічна творчість» спрямований на формування та розвиток творчих потенцій учнів/учениць засобами інтерпретації топонімів певного регіону.

Програма передбачає теоретичні та практичні заняття. Види занять у процесі навчання взаємопов’язані та логічно доповнюють одне одного. У програмі використовуються такі форми роботи, як тренінги, бесіди, проекти, лекції, дискусії, конференції, екскурсії, анкетування, інтерв’ювання, круглі столи, індивідуальні, парні та групові заняття, квести, ігри, робота в архівах, музеях, бібліотеках, міських, селищних і сільських радах, адміністраціях, обробка й аналіз, систематизація та узагальнення топонімічного матеріалу.   

Під час вивчення курсу передбачається використання інтерактивних, евристичних, пошукових, пояснювально-ілюстративних, дослідницьких методів, а також методів активізації топонімічної діяльності, формування й стимулювання пізнання. Використовуються сучасні технічні засоби навчання.

Залежно від педагогічної мети та завдань послідовно застосовуються групові й індивідуальні форми роботи: програмування та планування індивідуальної дослідницької роботи учнів; підготовка до топонімічнодослідницької діяльності; дослідження (теоретичні, практичні, комбіновані); узагальнення результатів топонімічного дослідження (семінар, конференція, дискусія, квест); застосування результатів досліджень (створення словників, довідників, буклетів, мап, схем тощо); звітування юних дослідників.

Для оцінки рівня знань, сформованих умінь і навичок вихованців/вихованок передбачено такі форми контролю: поточний (співбесіда, обговорення, дискусія); проміжний (створення рефератів, анотацій, тез, статей); підсумковий (написання науково-дослідницької роботи, участь у конференціях, конкурсах і олімпіадах).

                За     програмою     можна     проводити     також     заняття     в    групах

індивідуального навчання відповідно до Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, що затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 11.04.2004 р. №651 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 10.12.2008 р. № 1123).

Програма є орієнтованою. Перелік обладнання можна варіювати   відповідно до можливостей навчального закладу. Керівник/керівниця наукової секції  може вносити зміни й доповнення до змісту програми, плануючи свою роботу з огляду на інтереси вихованців, стан матеріальної бази закладу.

Розподіл годин за темами – орієнтовний. Теми подано в порядку зростання складності матеріалу. Керівник/керівниця наукової секції, виходячи з рівня підготовки дітей, може вносити відповідні корективи до програми.

Основний рівень, перший рік навчання

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1.   Вступ (2 год.)

Теоретична частина. Мета та завдання роботи гуртка. Інструктаж з техніки безпеки. Правила поведінки в навчальному закладі, кабінеті, громадських і державних установах, на місцевості. 

Практична частина. Дискусія «Науково-дослідницька діяльність – ключ до самореалізації».

2.   Основи науково-дослідницької діяльності (16 год.)

Теоретична частина. Наукова діяльність, її функції. Етапи дослідницького пошуку. Наукові проблеми. Методи наукового пізнання. Організація дослідницького пошуку: тема, об’єкт, предмет, актуальність, мета, завдання, гіпотеза дослідження. Інформаційний пошук. Експеримент, його види. Оформлення результатів дослідження. Критерії оцінювання науково-дослідницької роботи. Процес демонстрації результатів дослідження: доповідь, виступ, презентація.

Практична частина.  Робота з літературними джерелами. Формулювання основних етапів науково-дослідницької діяльності, визначення об’єкта, предмета, мети й завдань дослідження на прикладі наукової статті з певної теми. Вибір методів дослідження залежно від специфіки роботи учня/учениці. Ознайомлення з правилами проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. Семінар-тренінг «Наука як прояв творчості особистості».

3.   Топоніміка як наука (12 год.)

Теоретична частина. Генезис топоніміки як науки. Роль і місце географії, історії та ономастики у вивченні топонімів. Проблеми та перспективи розвитку науки. Учені-топонімісти, які зробили значний внесок у становлення  топоніміки (О. Степанів, О. Гумбольдт, В. Семенов-ТяньШаньський, Л. Берг, П. Тутковський, О. Стрижак, О. Суперанська, В. Жучкевич, В. Ніконов, Е. Мурзаєв, К. Цілуйко, Л. Гумецька, Ю. Карпенко, М. Янко, Л. Василюк, О. Афанасьєв). Характеристика методів топонімічного дослідження (геотопонімічний аналіз, етимологічний аналіз, картографічний, історично-хронологічний, лінгвістичні методи, статистичні тощо). Вивчення видів топонімів: ойконімів, годонімів, оронімів, гідронімів, ергонімів і т.д.   

Практична частина. Ознайомлення з науковою літературою та статтями топонімістів світу та свого регіону. Аналіз топонімічних понять: топоніміка, топонімія, топонім, етимологія; видів топонімів: ойконіми, годоніми, гідроніми, ергоніми, ороніми тощо. Порівняння методів топонімічного дослідження. Проект «Відомі топонімісти мого краю».

4.   Передумови топонімоутворення регіону (16 год.)

Теоретична частина. Дослідження та аналіз географічних передумов утворення топонімів регіону: географічного положення, тектонічної будови, геології, рельєфу, клімату, водних ресурсів, ґрунтів, органічного світу, господарства, рекреації, екології. Вплив історичних подій та міграційних процесів на географічні назви краю. Умови формування мережі населених пунктів, вулиць і провулків краю. Прояв декомунізації в топоніміконі регіону.

Практична частина. Робота з матеріалами районного архіву, виданнями місцевої преси, географічними атласами, Інтернет ресурсами та різноманітними літературними джерелами. Відвідування місцевих музеїв, світлиць. Зустрічі з краєзнавцями, науковцями. Круглий стіл «Чинники топонімотворення краю».

5.   Проведення топонімічного дослідження (40 год.)

Теоретична частина. Особливості планування, організації та проведення наукового дослідження з вивчення топонімів регіону. Зв’язок топоніміки з соціологією та журналістикою. Анкетування та інтерв’ювання, їх види. 

Практична частина. Вивчення та аналіз топонімів регіону. Встановлення їх етимології. Класифікування топонімів. Визначення їх щільності. Зустрічі з місцевими краєзнавцями, старожилами, топонімістами. Відвідування бібліотек, місцевих органів влади (міських, селищних, сільських рад, адміністрацій). Розробка топонімічних анкет, інтерв’ю та здійснення анкетування й інтерв’ювання респондентів. Аналіз перейменувань топонімів у контексті декомунізації. Робота з картографічними джерелами. Квест «Топонімікон краю».

6.   Написання, оформлення і захист науково-дослідницької роботи  (28 год.)

Теоретична частина. Вимоги до оформлення науково-дослідницької роботи. Загальні правила оформлення тексту. Структура роботи. План викладення дослідження. Підготовка чернетки як початковий етап написання науково-дослідницької роботи. Корегування чернетки. Вимоги до доповіді. Правила складання й оформлення презентацій.  Ораторське мистецтво.

Загальні правила ведення дискусії. Мистецтво ставити запитання та відповідати на задані питання.

Практична частина. Ознайомлення з вимогами до оформлення науково-дослідницької роботи. Відпрацювання логіки побудови тексту роботи. Написання вступу, висновків і чернетки науково-дослідницької роботи. Підготовка доповіді та презентації за результатами роботи. Ділова гра «Я – оратор».

7.   Топонімічна творчість (16 год.)

Теоретична частина.  Творча самореалізація та духовне самовдосконалення засобами топонімічної діяльності.

Практична частина. Інтерпретація топонімів регіону за допомогою створення малюнків, виробів з бісеру, дерева, паперу (квілінг, оріґамі), природничих матеріалів, побутових відходів, інсценування, складання

ребусів, кросвордів, вікторин, квестів, сценок для КВК, віршів, есе тощо. 

8.   Конкурси та екскурсії (12 год.)

Участь у конференціях, конкурсах, олімпіадах. Зустрічі з науковцями.

Екскурсії. Відвідування тематичних виставок.

9.   Підсумок (2 год.)

Підбиття підсумків роботи гуртка за навчальний рік. Відзначення кращих вихованців гуртка. Звітна конференція.

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Вихованці/вихованки мають знати та розуміти:

ü    правила техніки безпеки й безпеки життєдіяльності;

ü    етапи та структуру науково-дослідницької роботи;

ü    основні методи наукового дослідження та принципи роботи з науковою інформацією;

ü    правила оформлення науково-дослідницької роботи, тез до неї та презентації;

ü    основні принципи ведення дискусії;

ü    елементи ораторського мистецтва;

ü    основні топонімічні поняття: топонім, топоніміка, топонімія, етимологія, ойконім, годонім, ергонім, гідронім, оронім;

ü    відомих топонімістів світу та регіону;

ü    методи топонімічного дослідження;

ü    зв’язок топоніміки з географією, історією, ономастикою;

ü    географічні та історичні передумови утворення географічних назв регіону;

ü    алгоритм вивчення географічних назв території;

ü    топонімію свого населеного пункту;

Вихованці/вихованки мають уміти та застосовувати:

ü    користуватися першоджерелами: топонімічними, тлумачними, етимологічними, енциклопедичними словниками, архівними та

картографічними матеріалами, періодичними виданнями;

ü    систематизувати, аналізувати, класифікувати зібраний матеріал;

ü    робити висновки на основі отриманої інформації, знаходити причино-наслідкові зв’язки;

ü    грамотно оформлювати та обґрунтовано презентувати результати дослідження;

ü    здійснювати пошукову та науково-дослідницьку діяльність;

ü    розробляти анкети та інтерв’ю;

ü    співпрацювати з державними службовцями;

ü    опитувати місцевих старожилів і краєзнавців;

ü    працювати в архівах, бібліотеках, музеях;

ü    співставляти власні сили з очікуваними результатами;

ü    порівнювати різні види топонімів та аналізувати топонімічні поняття;

ü    здійснювати топонімічне дослідження території;

ü    аналіз чинників топонімоутворення;

ü    визначення етимології та класифікування географічних назв;

ü    інтерпретації топонімів регіону відповідно до творчих уподобань;

ü    написання та оформлення науково-дослідницької роботи;  ü публічного захисту науково-дослідницької роботи.

У вихованців/вихованок мають сформуватися  компетентності:

ü    науково-дослідницької – ознайомлення з методологією та методикою топонімічних досліджень; 

ü    соціально-комунікативної – формування здатності використовувати топонімічні знання у повсякденному житті; соціальна адаптація учнівської молоді, формування мовної  культура й системнологічного мислення, уміння працювати в колективі;

ü    національно-патріотичної – формування відповідальності до географічних назв, повага до славетних героїв, іменами яких найменовані різні об’єкти, і нації загалом; причетність до новітнього державотворення;

ü    підприємливості – співвідношення власних інтересів і потреб з наявними ресурсами; організація особистої діяльності та роботи колективу; вміння складати алгоритм творчості та його реалізація; практична кмітливість, емпатія й рефлексія; формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери (самостійність, наполегливість, працелюбство тощо);

ü    творчо-креативної – інтерпретація топонімічної бази засобами театру, поезії, хореографії, музики, образотворчого та декоративноприкладного мистецтва; формування потреби в творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Вищий рівень, другий рік навчання  НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 1. Вступ (3 год.)

Теоретична частина. Мета та завдання роботи гуртка. Інструктаж з техніки безпеки. Правила поведінки в навчальному закладі, кабінеті, громадських і державних установах, на місцевості. Організаційні питання. 

Практична частина. Дискусія «Професія науковця в Україні: стан,  проблеми, перспективи».

2. Наукова діяльність як прояв творчості особистості (18 год.)

Теоретична частина. Підходи до визначення поняття творчість. Зв’язок творчості з мисленням, пізнанням, інтуїцією. Ситуація виникнення нового знання. Нове як результат старого. Природа наукового відкриття. Парадоксальність творчого процесу. Пошук ідей. Різні методи активізації творчої активності: синектика, морфологічний аналіз, інтелект-карти, «шість капелюхів мислення», «мозковий штурм» тощо. Різні види творчості та їх співвідношення: наукова, технічна та художня. 

Практична частина. Робота над задумом науково-дослідницької роботи, підготовка різноманітних варіантів і гіпотез. Дискусія «Чи кожна людина творча?». Тренінг «Ідея як генератор творчого пошуку». 

3.   Топоніміка в системі наук (12 год.)

Теоретична частина. Зв’язок топоніміки з географією, історією, ономастикою, літературою, філософією, картографією, журналістикою, соціалогією, комп’ютерним програмуванням та іншими науками. Можливості різних наук у системі топонімічних досліджень. Відображення географічних, історичних, демографічних, господарських, ономастичних закономірностей в географічних назвах. Топонімічна гносеологія.

Топонімічна соціалізація.

Практична частина. Ознайомлення з літературними творами письменників, де вжито географічні назви регіону. Проведення порівняльного аналізу місця топоніміки в системі інших наук та їх ролі в процесі топонімічного пізнання. Дебати «Топоніміка в контексті міждисциплінарності».

4.   Топоніми, що зникли (27 год.)

Теоретична частина. Методологія та методика дослідження топонімів, що зникли. Топонімічний плюралізм. 

Практична частина. Робота в архівах, бібліотеках. Аналіз і порівняння сучасних мап і мап регіону минулих століть. Дослідження письмових джерел попередніх років (статистичних довідників, пам’ятних книг губерній, списків залюднених місць, довідників адміністративно-територіальних поділів регіону тощо). Локалізація топонімів, що зникли. Систематизація та групування даних географічних назв. Встановлення їх етимології та семантики. Квест «Мандрівка географічними назвами минулого».

5. Топоніми як маркери територіальної ідентичності населення (21 год.)

Теоретична частина. Суспільно-географічні та топонімічні особливості вивчення територіальної ідентичності населення певної території. Науковці, що досліджували територіальну ідентичність засобами топонімічного пізнання (О. Гнатюк, А. Мельничук, Н. Замятіна, М. Крилов, М. Назукіна, Н. Мезенцева, К. Мезенцев та інші). Географічні назви як закономірний наслідок сприйняття населенням території свого проживання. Чинники формування територіальної ідентичності населення. Типи територіальної ідентичності населення. Методичні основи дослідження географічних назв як маркерів територіальної ідентичності громади.  

Практична частина. Аналіз топонімів регіону як маркерів територіальної ідентичності населення. Топонімічне районування та групування території регіону за ознакою поширення різних типів ідентичностей (національної, субетнічної тощо). Визначення домінуючих географічних назв у перцепції населення регіону. Виявлення відмінностей в прояві територіальної ідентичності регіону та локалізація основних напрямків її поширення. Розгляд впливу перейменування географічних назв на територіальну ідентичність. Аналіз щільності топонімів в розрізі адміністративно-територіальних одиниць через відношення їх загальної кількості до займаної ними площі та кількості населення території, що є відображенням сили прояву субрегіональної ідентичності регіону. З’ясування причин диференціації територіальної ідентичності населення. Конференція «Топонімічна перцепція мого краю».

6. Топонімічне мапування (33 год.)

Теоретична частина. Методологія картографування топонімів. Класифікація та методика створення топонімічних мап. Програми для створення мап географічних назв (AdobePhotoshop, Paint тощо).

Практична частина. Робота з графічним редактором AdobePhotoshop. Створення топонімічних мап за результатами узагальнення та систематизації різних типів топонімів (ойконімів, годонімів, гідронімів, оронімів тощо), аналізу щільності географічних назв території, вивчення класифікації топонімів, дослідження територіальної ідентичності населення, проведення групування та районування топонімів, пізнання географічних назв, що зникли. Аукціон «Краща топомапа».    

7. Написання й оформлення науково-дослідницької роботи (30 год.)

Теоретична частина. Вимоги до оформлення науково-дослідницької роботи. Структура змісту дослідницької роботи. Науковий стиль викладення матеріалу. Критичне мислення. Аргументація під час написання тексту роботи. Структура логічного доведення.

Практична частина. Створення й редагування чернетки науководослідницької роботи. Відпрацювання логіки побудови тексту роботи. Підготовка та оформлення тексту науково-дослідницької роботи. Круглий стіл «Моє майбутнє: аргументи та факти». Тренінг «Право на власну думку». 

8.       Представлення й захист науково-дослідницької роботи (15 год.)

Теоретична частина. Вимоги до публічного виступу. Структура доповіді. Поради промовцеві. Методи викладення матеріалу. Правила складання й оформлення презентацій. Використання різноманітних комп’ютерних програм для підготовки презентацій.

Практична частина. Оприлюднення доповіді та презентації за результатами науково-дослідницької роботи. Рольова гра «Захист науководослідницької роботи» (розподіл ролей між вихованцями: «доповідач», «опонент», «керівник», «критик»). Аналіз результатів гри.

9.       Топонімічна творчість (30 год.)

Теоретична частина. Топонімічне пізнання в контексті духовного розвитку та творчого становлення особистості. 

Практична частина. Інтерпретація топонімів регіону за допомогою створення словників, довідників, малюнків, виробів з бісеру, дерева, паперу (квілінг, оріґамі), природничих матеріалів, побутових відходів, інсценування, складання ребусів, кросвордів, вікторин, квестів, сценок для КВК, віршів, есе

тощо. Інсценування «Художні образи топонімів регіону». 

10.   Конкурси та екскурсії (24 год.)

Участь у конференціях, конкурсах, олімпіадах. Зустрічі з науковцями.

Екскурсії. Відвідування тематичних виставок.

11.   Підсумкове заняття (3 год.)

Підбиття підсумків роботи гуртка за навчальний рік. Відзначення кращих вихованців/вихованок гуртка. Звітна конференція.

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Вихованці/вихованки мають знати і розуміти:

ü    правила техніки безпеки й безпеки життєдіяльності;

ü    основні методи творчої активності;

ü    поняття про науку як творчу діяльність;

ü    різні види творчості та їх особливості;

ü    зв’язок топоніміки з іншими науками;

ü    поняття       про    топонімічну         соціалізацію         та топонімічну

гносеологію;

ü    поняття про територіальну ідентичність населення;

ü    вчених, які вивчали територіальну ідентичність населення

регіону;

ü    чинники та типи територіальної ідентичності;

ü    методологію та методику вивчення топонімів, що зникли;

ü    топоніми, що зникли свого регіону;

ü    поняття про топонімічне мапування;

ü    класифікацію та методику створення мап географічних назв;

ü    основні програми для створення топонімічних мап;

ü    вимоги        до      оформлення,        написання, захисту       науково-

дослідницької роботи;

ü    принципи презентації результатів наукової діяльності.

Вихованці/вихованки мають вміти і застосовувати:

ü    дотримуватись     правил        техніки       безпеки       й        безпеки

життєдіяльності;

ü    виділяти проблему, обґрунтовувати актуальність, визначати об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження;

ü    розрізняти різні види творчості;

ü    співставляти роль топоніміки в системі наук і місце цих наук у топонімічних дослідженнях;

ü    аналізувати          топоніми     регіону       в        контексті територіальної

ідентичності населення;

ü    групувати та районувати територію за результатами визначення поширення різних типів територіальної ідентичності громади;

ü    працювати в архівах, музеях, бібліотеках, державних установах, Інтернет-мережі;

ü    порівнювати картографічні та літературні джерела;

ü    працювати з графічним редактором AdobePhotoshop;

ü    створювати топонімічні мапи;

ü    аналізувати,         систематизувати, узагальнювати     топонімічний

матеріал;

ü    представляти, аргументувати та захищати результати власних топонімічних досліджень;

ü    інтерпретувати топоніміку регіону відповідно до власних задатків ü відбору наукової літератури з обраної теми дослідження, її опрацювання та узагальнення; 

ü    планування топонімічного дослідження; 

ü    оформлення результатів пошукової, дослідницької роботи;

ü    інтерпретації топонімів відповідно до творчих уподобань; ü написання та публічного захисту науково-дослідницької роботи.

У вихованців/вихованок мають сформуватися компетентності:

ü    науково-дослідницької - пошук, вивчення, аналіз, систематизація та узагальнення топонімічного матеріалу певного регіону;  

ü    соціально-комунікативної – формування здатності використовувати топонімічні знання у повсякденному житті; формування мовної  культура й системно-логічного мислення;

ü    національно-патріотичної – формування відповідальності та поваги як до славетних героїв, іменами яких найменовані географічні об’єкти, так і нації загалом; причетність до новітнього державотворення;

ü    підприємливості – організація особистої діяльності та роботи колективу; вміння складати алгоритм творчості та його реалізація; емпатія й рефлексія; формування позитивних якостей емоційновольової сфери (самостійність, наполегливість, працелюбство тощо); ü творчо-креативної – інтерпретація топонімічної бази засобами театру, поезії, хореографії, музики, образотворчого та декоративноприкладного мистецтва; формування потреби в творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ 

ЛІТЕРАТУРА

1.                  Афанасьєв О.Є. Географічні дослідження топонімії України / Автореф. дис. канд. геогр. наук. – К., 2006. – 20 с.

2.                  Афанасьев О.Е. Картографирование топонимических территориальных систем средствами ГИС-технологий // В сб. “Рациональное природо- пользование: Школа-конференция молодых учёных с участием стран СНГ”. – М.: Географический ф-т МГУ, 2005. – С. 33-37.

3.                  Афанасьєв О.Є. Поняття топоніміки і топонімічної карти в контексті топонімо-картографічних досліджень території України // Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень. – Д.: Видво ДНУ, 2005. – С. 61-64.

4.                  Басик С.Н. Общая топонимика: Учебное пособие для студентов географического факультета / С.Н. Басик. – Мн.: БГУ, 2006. – 200 с.

5.                  Василюк     Л.Л.   Фiзико-географiчна       зумовленість        топонiмiї

Волинської областi: Автореф. дис… к-та геогр. наук: 11.00.01 / Ін-т географiї НАН України. – К., 2000. – 18 с.

6.                  Гнатюк О.М. Назви підприємств та організацій України як маркер територіальної ідентичності населення / О.М. Гнатюк // Київський географічний щорічник : наук. зб. – К., 2014. – Вип. 9. – С. 67-77.

7.                  Гнатюк О.М. Урбаноніми міст України як маркер територіальної ідентичності населення /О.М. Гнатюк// Часопис соціально-економічної географії: збірник наукових праць.–Харків, 2013 – Випуск 15(2)–С.144-147.

8.                  Гнатюк О.М. Чинники, що визначають територіальну ідентичність населення регіону / О. М. Гнатюк // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 4. Географія і сучасність. [зб. наукових праць] / ред. рада: В.П. Андрущенко (голова). – К.: Видавництво НПУ імені М.П.

Драгоманова, 2013. – Вип. 18 (30). – С. 262-274.

9.                  Горобець    А.Я.   Аналіз        годонімів    Новотроїцького   району

Херсонської області / А.Я. Горобець // Нові виміри сучасного світу: збірник матеріалів VIII Міжнародної інтернет-конференції (12-30 листопада 2012 р.).

–   Мелітополь: МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2012. – С. 8-12.

10.             Горобець А.Я. Використання картографічних досліджень у вивченні ойконімів Новотроїцького району / А.Я. Горобець // Наш край у картографічних дослідженнях XVI-XX ст.: матеріали VIІ обласних краєзнавчих читань (27 січня 2017 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2017. – С. 8-11.

11.             Горобець А.Я. Генезис ойконімів Новотроїцького району / А.Я.Горобець / Топоніміка у краєзнавчій та позакласній роботі з географії: матеріали VI обласних краєзнавчих читань (29 січня 2016 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2016. – С. 7-13.

12.             Горобець А.Я. Годонімікон Новотроїцького району Херсонської області в контексті топонімічної гносеології /  А.Я. Горобець // Минуле і сучасність: Херсонщина. Таврія. Каховка: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Каховка, 14-15 вересня 2017). – Херсон: видавництво “Гілея”, 2017. – С. 66-69.

13.             Горобець А.Я. Годонімікон Новотроїцького району Херсонської області: історико-аксіологічний аспект / А.Я. Горобець // 70-річний шлях Херсонської області – досягнення та перспективи розвитку: матеріали обласної науково-практичної конференції (м. Херсон, 13 березня 2014 р.) / за заг. ред. С.В. Во-дотики, Ю.В. Кузьменко. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2014. – С. 109-113. 

14.             Горобець А.Я. Краєзнавчо-топонімічна діяльність як засіб соціалізації учнівської молоді / А.Я. Горобець / Топоніміка у краєзнавчій та позакласній роботі з географії: матеріали VI обласних краєзнавчих читань (29 січня 2016 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2016. – С. 39-43.

15.             Горобець А.Я. Навчальна програма з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напрямку “Краєзнавці-топонімісти” / А.Я.Горобець.

–   Херсон: Айлант, 2013. – 28 с.

16.             Горобець А.Я. Особливості топонімоутворення Новотроїцького району Херсонської області / А.Я. Горобець, С.Б. Дорогань. – Херсон: ПАТ “Херсонська міська друкарня”, 2013. – 234 с.

17.             Горобець А.Я. Система створення топонімічних мап на прикладі дослідження годонімічної бази Новотроїцького району / А.Я. Горобець // Наш край у картографічних дослідженнях XVI-XX ст.: матеріали VIІ обласних краєзнавчих читань (27 січня 2017 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2017.

–   С. 46-49.

18.             Горобець А.Я. Топонімічний ерудиціон (позаурочний захід для учнів 9-11 класів) / А.Я. Горобець // Географія та економіка в рідній школі. – Київ: Вид-во “Педагогічна преса”, 2016. – № 5. – С. 36-37.

19.             Горобець А.Я. Топонімічний словник Новотроїцького району  Херсонської області / А.Я. Горобець. – Херсон: Айлант, 2015. – 56 с.

20.             Жучкевич В.А. Общая топонимика. – Минск: Вышэйша школа,

1980. – 287 с. 

21.             Закон України “Про засудження комуністичного та націоналсоціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”//Відомості Верховної Ради,2015.–№ 26.–С.219.

22.             Зеленська Л.I. Топонiмiя Днiпропетровської областi. – Д.: РВВ ДНУ, 2001. – 56 с.

23.             Мезенцева Н. Перцепційні портрети регіонів України / Н. Мезенцева, К. Мезенцев // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. – Херсон: ПП Вишемирський, 2005. – С. 208-213.

24.             Мельничук А.Л. Назви підприємств та організацій України як маркер суспільно-географічних процесів / А.Л. Мельничук, О.М. Гнатюк // Україна: географія цілей та можливостей. Збірник наук. праць. – Н.: ФОП “Лисенко М.М.”, 2012. – Т. ІІ. – С. 165-169.

25.             Мурзаев Э.М. Топонимика и география / Э.М. Мурзаев. – Москва:

Наука, 1995. – 304 с.

26.             Нагорна Л.П. Регіональна ідентичність: український контекст / Л.П. Нагорна. – К.: ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України, 2008. – 405 с.

27.             Никонов В.А. Введение в топонимику. Изд. 2-е / В.А. Никонов. –

М.: Издательство ЛКИ, 2011. – 184 с.

28.             Поліхун Н.І. Як стати дослідником: Навчально-методичний посібник для учнів / Н.І. Поліхун; відп. за вип. О. Лісовий. – 2-ге вид., доповн. – К.: ТОВ “Праймдрук”, 2012. – 224 с.

29.             Поспелов Е.М. Топонимика и картография / Е.М. Поспелов. – М.:

Мысль, 1971. – 256 с.

30.             Програми   з        позашкільної       освіти.        Дослідницько-

експериментальний напрям. Науки про Землю / В.В. Білокінь, С.М. Бревус, В.А. Ворончук; відп. за вип. О.В. Лісовий. – К., 2014. – 182 с. – Вип. 4.

31.             Програми   з        позашкільної       освіти.        Дослідницько-

експериментальний напрям. Основи науково-дослідницької діяльності / О.О.

Артем’єва, Г.А. Литвинчова, С.О. Лихота. – К., 2013. – 43 с. – Вип. 3.

32.             Таранова Н. Основні етапи розвитку топонімії як науки // Наукові записки Тернопільського НПУ імені В. Гнатюка. – Серія: Географія. – № 2. –  2006. – С. 112-119. 

33.             Топонімічна соціалізація учнівської молоді в позакласній роботі з географії / за ред. Горобця А.Я. – Херсон: Айлант, 2016. – 92 с.

34.             Трофимов А.М. Территориальная идентификация в географии и вернакулярные районы / А.М. Трофимов, М.Д. Шарыгин, Н.Н. Исмагилов // Геогр. вестник. – 2008. – № 1 (7). – С. 5-12.

35.             Янко М. Методичні поради щодо вивчення топоніміки своєї області   / М. Янко // Географія та основи економіки в школі. – 2000. – № 2. – С. 23-26.